Аналіз та оцінка новаторських методик навчання мови та літератури в шкільній освіті

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА НОВАТОРСЬКИХ МЕТОДИК НАВЧАННЯ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ

Степаненко Олена Костянтинівна, кандидат філологічних наук, доцент, Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро

Іванишин Мирослава Володимирівна кандидат філологічних наук, доцент, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, м. Дрогобич

Пасічник Любов Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент, Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро

Анотація

Пріоритетні напрямки модернізації мовно-літературної освіти вимагають як впровадження інновацій, так і проведення глибоких наукових досліджень для виявлення закономірностей розвитку цієї сфери та окреслення перспективних тенденцій. Сучасні методики навчання мови та зарубіжної літератури спрямовані на створення гнучкої, адаптивної освітньої системи, здатної задовольнити потреби сучасного суспільства та розвивати в учнів не тільки знання, але й ключові компетентності, необхідні для їхнього подальшого особистісного та професійного зростання. У сучасній системі шкільної освіти відбувається ретельне унормування змістових та формальних аспектів освітнього процесу, що сприяє їх взаємному впливу та визначенню. Інноваційні освітні технології, які застосовуються на уроках мови та літератури, відіграють ключову роль у створенні ефективного навчального середовища. Вони дозволяють не тільки розширити інформаційний простір класу, але й забезпечити більш глибоке засвоєння матеріалу завдяки використанню мультимедійних презентацій, електронних підручників, інтерактивних вправ, онлайн-ресурсів та ігрових технологій. Важливість використання інноваційних технологій також полягає у створенні на уроці атмосфери взаєморозуміння, доброзичливості та співпраці між учителем та учнями. Це сприяє не лише підвищенню мотивації до навчання, але й розвитку соціальних та комунікативних навичок, які є неодмінною частиною сучасної компетентності особистості. Через застосування інноваційних методів навчання учні мають змогу активніше залучатися до процесу пізнання, що підтримує їхню інтелектуальну та творчу самостійність, водночас сприяючи глибшому осмисленню вивченого матеріалу. Актуальні тенденції розвитку методики навчання літературі акцентують на необхідності застосування системного та компетентнісного підходів, які передбачають особистісно орієнтовану спрямованість освітнього процесу, ефективну взаємодію змістовних та формальних аспектів навчання, глибоке впровадження теоретичних знань і практичних навичок у процес аналізу літературних творів, а також інтеграцію академічних знань і професійних умінь.

Ключові слова: методики, навчання, зарубіжна література, методика навчання зарубіжної літератури, українська мова, середня освіта, новації.

Abstract

Analysis and evaluation of innovative language and literature teaching methods in school education

.

The priority directions for the modernization of language and literature education require both the introduction of innovations and the conduct of deep scientific research to identify the patterns of development in this area and outline promising trends. Modern methods of teaching language and foreign literature are aimed at creating a flexible, adaptive educational system capable of meeting the needs of modern society and developing in students not only knowledge, but also key competences necessary for their further personal and professional growth. In the modern system of school education, there is a careful standardization of content and formal aspects of the educational process, which contributes to their mutual influence and determination. Innovative educational technologies, which are used in language and literature lessons, play a key role in creating an effective learning environment. They allow not only to expand the information space of the class, but also to ensure a deeper learning of the material thanks to the use of multimedia presentations, electronic textbooks, interactive exercises, online resources and game technologies. The importance of using innovative technologies also lies in creating an atmosphere of mutual understanding, goodwill and cooperation between the teacher and students in the lesson. This helps not only to increase the motivation to study, but also to the development of social and communication skills, which are an integral part of the modern competence of the individual. Through the use of innovative teaching methods, students are able to be more actively involved in the learning process, which supports their intellectual and creative independence, while contributing to a deeper understanding of the studied material. Current trends in the development of literature teaching methods emphasize the need to use systemic and competency-based approaches, which provide for a personally oriented orientation of the educational process, effective interaction of substantive and formal aspects of education, deep implementation of theoretical knowledge and practical skills in the process of analyzing literary works, as well as the integration of academic knowledge and professional skills.

Keywords: methods, teaching, foreign literature, methods of teaching foreign literature, Ukrainian language, secondary education, innovations.

Постановка проблеми

Розвиток інформаційного суспільства у сучасному контексті, зорієнтований на особистість підхід та компетентнісну парадигму, які слугують стратегічними напрямами для підвищення якості національної освіти з мови та літератури, вимагає актуалізації змісту освітніх програм, впровадження інноваційних методів та форм навчання. Ця потреба знаходить відображення у ряді нормативних документів, таких як «Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті», Національна стратегія розвитку освіти до 2021 року, закон «Про освіту», Державний стандарт базової й повної середньої освіти, а також у Концепціях літературної освіти та нової української школи. В цьому контексті постає важливість збільшення професійної компетентності вчителів-філологів, що передбачає освоєння наукових основ методики викладання зарубіжної літератури та використання найкращих методичних досягнень різних епох для ефективного застосування у рамках оновленої шкільної програми з мови та літератури. Пріоритетні напрямки модернізації мовно-літературної освіти вимагають як впровадження інновацій, так і проведення глибоких наукових досліджень для виявлення закономірностей розвитку цієї сфери та окреслення перспективних тенденцій. Критичний перегляд історичного доробку методики навчання літератури в Україні виступає ключовим аспектом стратегії оновлення літературної освіти, стає фундаментом для розробки науково-методичних концепцій та забезпечує продуктивний вплив методичної спадщини на навчально-виховний процес, сприяючи визначенню основних напрямків розвитку викладання літератури.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Викладання мови та літератури в контексті сучасної освітньої парадигми акцентує на застосуванні інноваційних, нестандартних методів навчання, які стають ключовим елементом ефективного освітнього процесу. У монографії О. Пометун та Л. Пироженко [7] артикулюється ідея, що існує кілька десятків форматів нестандартних занять, що включають, зокрема, уроки-ігри, рольові ігри, діалогічні уроки, бінарні заняття тощо. О. Ходорич розширює цей перелік, вносячи пропозиції щодо класифікації нестандартних уроків, які доповнюють традиційний формат, включаючи уроки-вікторини, презентації проєктів, що розглядаються як засоби контролю знань, тоді як уроки-конференції спрямовані на формування нових знань [9].

Н. Подлевська та О. Ранюк [6] виокремлюють додаткові категорії нестандартних уроків, які варіюються від занять з альтернативними методами організації (наприклад, лекції, захист ідей, уроки взаємоконтролю), до занять, що включають елементи фантазії (уроки-казки, театралізовані уроки), імітації реальних дій (екскурсії, експедиції), ігрові заняття з елементами змагання, а також уроки, що передбачають трансформацію традиційних підходів (уроки-семінари, моделювання, уроки-монологи), і аналогії з відомими діяльностями (уроки-диспути, дослідження).

Попри велике розмаїття форм і типів, характерними ознаками більшості нестандартних уроків є: колективні методи роботи, які стимулюють інтерес до навчального матеріалу; висока творча компонента, що активізує пізнавальну активність учнів; партнерський стиль комунікації між учасниками освітнього процесу; модифікація ролі вчителя, яка набуває більш наставницького характеру; оригінальні підходи до оцінювання результатів навчання. Таке інноваційне середовище сприяє глибшому засвоєнню знань, розвитку критичного мислення та навичок самостійного навчання серед учнів, що є важливим для адаптації до вимог сучасного освітнього та соціального контексту.

Мета статті - здійснити аналіз новаторських методик навчання мови та літератури в шкільній освіті.

Виклад основного матеріалу

Еволюція шкільної літературної освіти тісно пов'язана із досягненнями літературознавства, адже вона базується на його наукових принципах та відкриттях. Аналізуючи взаємозв'язок між літературознавчими дослідженнями та методичними підходами, стає зрозумілою необхідність інтеграції наукових і навчальних методологій у процесі викладання зарубіжної літератури. Це передбачає застосування літературознавчих теорій для глибшого розуміння мистецтва слова та їх впливу на формування методики викладання української літератури.

Сучасна методика викладання мови та літератури наголошує на значенні концептуальних ідей щодо методів літературного аналізу, які ефективні у шкільній освіті, та на ключових аспектах психолінгвістичної теорії слова-образу, запропонованої О. Потебнею. Такий підхід спрямований на систематичне дослідження художнього слова у кожному конкретному літературному творі, акцентуючи на його значенні та символіці.

Важливе місце в методиці займають психолого-педагогічні теорії [1], які визначають процеси вікового та психічного розвитку учня-читача [8], обумовлюючи форми та умови їх ефективної педагогічної реалізації. Особливу увагу приділяється психологічним теоріям, що стосуються формування знань і розумових процесів, концепції педагогічної дії, орієнтованої на розвиток і самостійність учня, а також вивченню вікових психофізіологічних особливостей у контексті художнього сприймання.

Основоположні концепти, які сприяють розвитку методичних підходів, включають ідеї гуманістичної психології, які підкреслюють важливість цілісного розвитку особистості в процесі освіти, акцентуючи на особистісно орієнтованому та компетентнісному підходах під час викладання української мови та зарубіжної літератури. Такий підхід не тільки сприяє поглибленню літературних знань учнів, але й розвиває їх критичне мислення, емоційну відповідь та здатність до саморозвитку та самоосвіти.

На початку XXI століття розвиток методик викладання української мови та зарубіжної літератури визначається через комплекс основних тенденцій, що сформувалися у другій половині XX століття [8]. Ці тенденції відображають реформаційні процеси у сфері шкільної літературної освіти, які мають глибокий вплив на методичні підходи [2]. Вони передбачають критичний перегляд цілей освітнього процесу та його результативності, а також необхідність модернізації змісту освіти. Цей процес супроводжується стандартизацією, впровадженням особистісно орієнтованого навчання, компетентного підходу, а також інтеграцією інформаційних технологій у навчальний процес.

Важливою проблемою у сучасній методиці є систематизація не тільки змісту навчального матеріалу [3], але й способів його засвоєння [4]. Це включає формування навчальних умінь та навичок, які сприяють особистісному розвитку учнів. Різноманітні форми навчального процесу, які включають як фронтальні, так і індивідуально-групові та колективні види роботи, використання традиційних та інноваційних методів навчання, забезпечують інтерсуб'єктивну взаємодію у процесі навчання літератури.

Стандартизація змісту освіти, що включає системне програмування предметного матеріалу та необхідного рівня літературної освіти, стає однією з ключових тенденцій в сучасній шкільній освіті [5]. Це передбачає детальне планування навчальних операцій, спрямованих на засвоєння учнями літературних знань та формування читацької компетентності, що відповідає принципам особистісно орієнтованого та компетентного навчання.

Таким чином, сучасні методики навчання мови та зарубіжної літератури спрямовані на створення гнучкої, адаптивної освітньої системи, здатної задовольнити потреби сучасного суспільства та розвивати в учнів не тільки знання, але й ключові компетентності, необхідні для їхнього подальшого особистісного та професійного зростання.

У сучасній системі шкільної освіти відбувається ретельне унормування змістових та формальних аспектів освітнього процесу, що сприяє їх взаємному впливу та визначенню [10]. Стандартизація змісту літературної освіти та встановлення державних критеріїв її якості забезпечують фундамент для особистісного розвитку учнів, виховуючи в них не тільки знання, але й ціннісне ставлення до літератури.

У сучасному курсі зарубіжної літератури простежується тенденція до включення творів із високим художнім рівнем, що відзначаються позитивним та оптимістичним характером, гуманістичними ідеалами. Такий добір матеріалу не лише збагачує змістовий аспект навчання, але й сприяє формуванню гармонійної особистості.

Реформа літературної освіти підкреслює значення особистісно орієнтованого підходу, який зосереджується на гуманізації навчального процесу та принципах розвивального навчання. Цей підхід має на меті врахування індивідуальних особливостей учнів, сприяючи їх активному пізнанню та міжособистісному спілкуванню, що є ключем до ефективної освіти.

Особистісно орієнтоване навчання на уроках зарубіжної літератури активізує відносини "суб'єкт-суб'єкт" між учасниками освітнього процесу та застосовує діяльний підхід, що сприяє формуванню ключових та предметних компетентностей учнів.

Інноваційний розвиток освітньої сфери також включає інтеграцію інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у процес навчання зарубіжної літератури, що значно підвищує ефективність освітнього процесу. Застосування ІКТ відкриває нові можливості для поглиблення знань, розвитку критичного мислення та творчих здібностей учнів, а також забезпечує більш гнучкий та інтерактивний підхід до навчання.

Сучасна шкільна літературна освіта розвивається в напрямку, що враховує потреби суспільства та особистості, забезпечуючи гармонійне поєднання традиційних та інноваційних методів навчання, з метою формування всебічно розвиненої особистості, здатної до саморозвитку та самореалізації.

Інтеграція інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у процес викладання зарубіжної літератури в школах значною мірою сприяє переорієнтації освітнього процесу на особистісно-орієнтований підхід. Це забезпечує не лише поглиблення пізнавальної та емоційної взаємодії учнів з літературним матеріалом, але й стимулює активніше залучення учнів до різноманітних форм навчальної діяльності. Подібний підхід передбачає інтеграцію глибоких знань з літератури та основ інформатики, формуючи у комплексі ключові компетентності учнів, зокрема культурно-літературну, читацьку, комунікативно-мовленнєву та інформаційно-комунікаційну.

Застосування даного підходу до викладання літератури сприяє культивації креативного мислення серед учнів, виявленню та розвитку їхніх індивідуальних здібностей, а також підвищує інтерес до вивчення художньої літератури. Профілізація навчального процесу, спрямована на врахування індивідуальних інтелектуальних та психологічних особливостей учнів, їх інтересів та схильностей, забезпечує ефективний розвиток читацької компетентності. Диференціація та варіативність змісту літературної освіти та методик навчання є ключовими факторами впровадження профільного навчання, яке є однією з визначальних тенденцій у розвитку сучасної дидактики предмета.

Використання ІКТ на уроках літератури виходить за рамки простого засобу візуалізації чи джерела інформації, перетворюючись на потужний інструмент генерації нових форм комунікативної активності учнів. Це сприяє зміні традиційних процесів сприйняття та осмислення навчального матеріалу, а також ефективності виконання навчальних завдань і оцінюванні результатів навчання.

Специфіка літератури як мистецтва слова задає унікальні вимоги до методології застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітньому процесі, що ґрунтується на ефективному синтезі традиційних та новітніх підходів до обробки навчального контенту. Сучасна дидактика зарубіжної літератури у шкільній програмі активно включає використання мультимедійних лекцій, презентацій, віртуальних екскурсій, веб-квестів, онлайн конференцій, дискурсів в Інтернеті, кейс-методів, комп'ютерної діагностики знань, а також розробку мультимедійних проєктів, електронних портфоліо, рекламних роликів, мікрофільмів, буктрейлерів, використання аудіо та відеоматеріалів, телепрограм, електронних ресурсів.

Систематичне впровадження ІКТ у вивчення зарубіжної літератури спрямоване на стимулювання особистісної зорієнтованості, пізнавальної активності та емоційної залученості учнів, підвищуючи ефективність їхньої участі в аналізі та інтерпретації літературних творів, самостійній науково-дослідній роботі, розробці та оцінюванні навчальних проєктів. Такий методологічний підхід вимагає від учнів глибокого розуміння літературного матеріалу та базових інформатики, що своєю чергою сприяє формуванню комплексу предметних компетенцій: загальнокультурної (осмислення літератури як елемента світової культурної спадщини), читацької (взаємодія з текстом, його аналіз і інтерпретація, виразне читання та формування особистого ставлення до прочитаного), комунікативно-мовленнєвої (уміння створювати письмові твори різних жанрів), та інформаційно-комунікаційної (ефективне використання довідкових ресурсів, включаючи інтернет-ресурси).

Профільне вивчення літератури в старших класах відіграє ключову роль у забезпеченні глибокого засвоєння учнями предметних знань, формуванні у них широких світоглядних орієнтацій в області художньої культури, а також розвитку навичок критичного аналізу та інтерпретації літературних творів у контексті філософських та культурологічних дискурсів. Такий підхід сприяє не тільки академічному зростанню учнів, але й відіграє значну роль у їхньому професійному самовизначенні, зокрема в напрямку майбутніх гуманітарних спеціалізацій.

Актуальні тенденції розвитку методики навчання літературі акцентують на необхідності застосування системного та компетентного підходів, які передбачають особистісно орієнтовану спрямованість освітнього процесу, ефективну взаємодію змістовних та формальних аспектів навчання, глибоке впровадження теоретичних знань і практичних навичок у процес аналізу літературних творів, а також інтеграцію академічних знань і професійних умінь.

Профілізація навчання літературі у старшій школі ґрунтується на ряді теоретико-методичних принципів: гуманізація та гуманітаризація освітнього контенту, що сприяє культурологічній насиченості навчального процесу; забезпечення послідовного зв'язку між базовим і профільним рівнями освіти; диференціація та індивідуалізація навчального процесу, які враховують особистісні інтереси та здібності учнів; створення умов для розвитку літературних інтересів, навчально-пізнавальних здібностей та професійного самовизначення учнів; підвищення стандартів знань із літератури та розвиток читацької компетентності як основи для успішної професійної реалізації; вибір ефективних методів і форм навчання, а також використання інноваційних освітніх технологій для стимулювання самостійної пізнавальної активності учнів і забезпечення їхньої взаємодії з викладачами на рівні партнерства; розвиток комунікативної, читацької та інформаційної компетентностей на до професійному рівні.

Профілізація шкільної літературної освіти, що знаходить своє вираження в реалізації варіативного компонента освітньої програми через курси за вибором, демонструє практичний підхід до адаптації навчального процесу до індивідуальних освітніх потреб та інтересів учнів. Диференціація таких курсів на спеціалізовані та факультативні обумовлена не лише їхнім дидактичним та методичним призначенням, а й специфічними умовами їх впровадження у навчальний процес.

Літературні спецкурси характеризуються широким спектром підходів до аналізу та інтерпретації художніх творів, акцентуючи на врахуванні культурологічного контексту, що дозволяє глибше зрозуміти літературні та мистецькі явища. Такий підхід передбачає детальний розгляд літературно-мистецьких епох, напрямків, індивідуальних авторських стилів, а також поглиблене вивчення теоретичних літературних ресурсів. Спецкурси сприяють застосуванню біографічного підходу, розвитку аналітичного та критичного мислення учнів, їх здібностей до самостійної пізнавальної та дослідницької роботи.

Особливу увагу в профільному навчанні займає застосування інноваційних навчальних технологій, розробка та реалізація навчальних проєктів із використанням мультимедійних презентацій, створення портфоліо, участь у літературних конференціях та інших науково-освітніх заходах. Важливим аспектом є організація науково-дослідної роботи старшокласників у рамках Малої академії наук, творчих зустрічей із видатними митцями та фахівцями у галузі гуманітарних та філологічних наук.

Таким чином, розвиток методики викладання літератури в контексті профільного навчання підкреслює значення диференційованого, особистісно орієнтованого та компетентного підходів. Врахування культурологічної спрямованості в освітньому процесі підтримує формування глибоких знань та умінь учнів, готуючи їх до свідомого вибору майбутньої професії та успішної реалізації в сучасному соціокультурному просторі.

Висновки

Моделювання процесу навчання у сучасному освітньому контексті, особливо на уроках мови та літератури, виявляється вагомою технологічною стратегією, яка спрямована на оптимізацію освітнього процесу. Цей підхід не лише забезпечує систематичне поповнення знань учнів з предметної області, але й акцентує на важливості розвитку навичок критичного мислення, творчого підходу до вирішення завдань, самостійності в навчанні, а також на підвищенні рівня інтелектуальних здібностей та активізації пізнавального інтересу учнів.

Інноваційні освітні технології, які застосовуються на уроках мови та літератури, відіграють ключову роль у створенні ефективного навчального середовища. Вони дозволяють не тільки розширити інформаційний простір класу, але й забезпечити найглибше засвоєння матеріалу завдяки використанню мультимедійних презентацій, електронних підручників, інтерактивних вправ, онлайн-ресурсів та ігрових технологій. Такі методи сприяють реалізації принципів особистісно орієнтованого навчання, де кожен учень має можливість розвивати свої здібності в оптимальному темпі, знаходити індивідуальні підходи до вирішення навчальних завдань, активно співпрацювати з вчителем та однокласниками.

Важливість використання інноваційних технологій також полягає у створенні на уроці атмосфери взаєморозуміння, доброзичливості та співпраці між учителем та учнями. Це сприяє не лише підвищенню мотивації до навчання, але й розвитку соціальних та комунікативних навичок, які є неодмінною частиною сучасної компетентності особистості. Через застосування інноваційних методів навчання учні мають змогу активніше залучатися до процесу пізнання, що підтримує їхню інтелектуальну та творчу самостійність, водночас сприяючи глибшому осмисленню вивченого матеріалу.

Отже, моделювання процесу навчання за допомогою інноваційних технологій відкриває нові можливості для ефективної взаємодії між учасниками освітнього процесу, створюючи умови для розвитку всебічної, творчої та критично мислездатної особистості у контексті сучасної школи.

навчання література профілізація

Література:

1. Когут О. Інноваційні технології навчання. Тернопіль : Астон. 2005. 200 с.

2. Колток Л., Годкевич Л., Герега Т. Використання інтерактивних методів. Бібліотека шкільного світу. 2004. № 5. С. 10-20.

3. Лук'янчикова С.І. Дослідницько-пошукова робота на уроках словесності. Вивчаємо українську мову та літературу. 2007. №17-18. С. 2-8.

4. Масловська Л. Г. Роль нестандартних уроків української мови та літератури у формуванні предметної й ключових компетентностей. Українська мова і література в школі. 2018. № 3. С. 44-49.

5. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика : підручник / О. Б. Бігич та ін. ; за ред. С.Ю. Ніколаєвої. Київ : Ленвіт, 2013. 590 с.

6. Подлевська Н.В., Ранюк О.П. Сучасні технології в навчанні української мови у новій українській школі. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2022. № 206, С. 265-270.

7. Пометун О. І., Пироженко Л. В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.-метод. посіб. Київ : А. С. К., 2003. 192 с.

8. Сучасні тенденції методики навчання: мовно-літературна царина : колективна монографія / за заг. ред. проф. З. П. Бакум. Кривий Ріг : КДПУ, 2023. 251 с..

9. Ходорич О. Інноваційні педагогічні технології на уроках світової літератури як ефективний засіб формування ключових компетентностей старшокласників. Дидактика: теорія і практика : зб. наук. праць. 2012. № 5. С. 151-154.

10. Цінько С. Інноваційні методи в навчанні рідної мови. Українська мова та література. 2007. № 2. С. 9-13.

References:

1. Kohut, O. (2005). Innovatsiini tekhnolohii navchannia [Innovative learning technologies]. Ternopil : Aston. 200. [in Ukrainian].

2. Koltok, L., Hodkevych, L., Hereha, T. (2004). Vykorystannia interaktyvnykh metodiv [Use of interactive methods]. Biblioteka shkilnoho svitu - Library of the school world, 5, 10-20. [in Ukrainian].

4. Lukianchykova, S. I. (2007). Doslidnytsko-poshukova robota na urokakh slovesnosti [Research work in literature classes]. Vyvchaiemo ukrainsku movu ta literature - We study Ukrainian language and literature, 17-18, 2-8. [in Ukrainian].

5. Maslovska, L. H. (2018). Rol nestandartnykh urokiv ukrainskoi movy ta literatury u formuvanni predmetnoi y kliuchovykh kompetentnostei [The role of non¬standard lessons of the Ukrainian language and literature in the formation of subject and key competences]. Ukrainska mova i literatura v shkoli - Ukrainian language and literature at school, 3, 44-49. [in Ukrainian].

6. Metodyka navchannia inozemnykh mov i kultur: teoriia i praktyka : pidruchnyk [Methods of teaching foreign languages and cultures: theory and practice: textbook] (2013)/ O. B. Bihych ta in. ; za red. S. Yu. Nikolaievoi'. Kyiv : Lenvit, 590. [in Ukrainian].

7. Podlevska, N. V., Raniuk, O. P. (2022). Suchasni tekhnolohii v navchanni ukrainskoi movy u novii ukrainskii shkoli [Modern technologies in teaching the Ukrainian language in the new Ukrainian school]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky - Proceedings. Series: Pedagogical sciences, 06, 265-270. [in Ukrainian].

8. Pometun, O. I., Pyrozhenko, L. V. Suchasnyi urok. Interaktyvni tekhnolohii navchannia : nauk.-metod. posib [A modern lesson. Interactive learning technologies: science and method. manual]. Kyiv : A. S. K., 192. [in Ukrainian].

9. Suchasni tendentsii metodyky navchannia: movno-literaturna tsaryna : kolektyvna monohrafiia [Modern trends in teaching methods: linguistic and literary field: collective monograph], (2023) / za zah. red. prof. Z. P. Bakum. Kryvyi Rih : KDPU, 2023. 251 s. [in Ukrainian].

10. Khodorych, O. (2012). Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii na urokakh svitovoi literatury yak efektyvnyi zasib formuvannia kliuchovykh kompetentnostei starshoklasnykiv [Innovative pedagogical technologies in world literature lessons as an effective means of forming key competencies of high school students]. Dydaktyka: teoriia ipraktyka : zb. nauk. prats -Didactics: theory andpractice: coll. of science works, 5, 151-154. [in Ukrainian].

11. Tsinko, S. (2007). Innovatsiini metody v navchanni ridnoi movy [Innovative methods in teaching the native language]. Ukrainska mova ta literature - Ukrainian language and literature, 2,. 9-13. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru