Неформальна освіта як чинник формування фахових компетентностей здобувачів вищої освіти спеціальності "Дошкільна освіта"

Складові змісту нормативно-правових документів та цілей, що визначають основні засади реалізації неформальної освіти в умовах закладу вищої освіти. Особливість виокремлення ролі використання неформальної освіти серед здобувачів вищої освіти університету.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.06.2024
Размер файла 23,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Неформальна освіта як чинник формування фахових компетентностей здобувачів вищої освіти спеціальності 012 дошкільна освіта

Карнаух Леся Петрівна кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри психології та педагогіки розвитку дитини

Авраменко Оксана Олександрівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри психології та педагогіки розвитку дитини

м. Умань

Анотація

В статті здійснено дефінітивний аналіз понять «неформальна освіта», «неформальна освіта». Виокремлені складові змісту нормативно-правових документів та цілей, що визначають основні засади її реалізації в умовах закладу вищої освіти. Здійснено аналіз останніх досліджень сучасного стану означеної проблеми в Україні та виокремлено роль використання неформальної освіти серед здобувачів вищої освіти університету.

Представлено досвід організації неформальної освіти здобувачів вищої освіти спеціальності 012 Дошкільна освіта на прикладі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Визначено, що упровадження неформальної освіти на факультеті дошкільної та спеціальної освіти за освітньо-професійною програмою «Дошкільна освіта» є необхідною складовою процесу саморозвитку, формування професійної компетентності. Виявлено, що неформальна освіта може виступати складовою фахового становлення майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, що забезпечує надання освітніх послуг університету з урахуванням особистісних та професійних інтересів і запитів здобувачів вищої освіти.

Схарактеризовано, що неформальна освіта використовується в освітньому процесі, організованого поза межами традиційної освітньої системи, й призначена для задоволення пізнавальних потреб майбутніх фахівців дошкільної освіти.

Виявлено, що мотивацією здобуття неформальної освіти здобувачів є спрямованість на особистісне та професійне зростання, розвиток нових професійних навичок поза межами формальної освіти. Проаналізовано оптимальні платформи, алгоритм та досвід отримання неформальної освіти як чинника професійного становлення здобувачів спеціальності 012 Дошкільна освіта університету. Констатовано, що неформальна освіта є досить популярною серед здобувачів та сприяє професійному та особистісному зростанню, пов'язана з постійним самовдосконаленням, оновленням змісту, методів та форм навчання, а також допомагає розвинути тверді та м'які навички.

Ключові слова: формальна освіта, неформальна освіта, здобувачі вищої освіти, якість вищої освіти.

Abstract

Karnaukh Lesia Petrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman city

Avramenko Oksana Oleksandrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman,

INFORMAL EDUCATION AS A FACTOR OF THE FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCES OF HIGHER EDUCATION ACQUISITIONS, SPECIALTY 012 PRESCHOOL EDUCATION

The article provides a definitive analysis of the concepts «informal education», «informal education». The components of the content of regulatory and legal documents and goals, which determine the basic principles of its implementation in the conditions of a higher education institution, are singled out. An analysis of the latest research on the current state of the problem in Ukraine was carried out and the role of the use of non- formal education among students of university higher education was highlighted.

The experience of organizing non-formal education of students of higher education specialty 012 Preschool education is presented on the example of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University. It was determined that the implementation of informal education at the faculty of preschool and special education under the educational and professional program «Preschool Education» is a necessary component of the process of self-development, formation of professional competence. It was found that non-formal education can be a component of the professional development of future teachers of preschool education institutions, which ensures the provision of educational services of the university taking into account the personal and professional interests and requests of those seeking higher education.

It is characterized that non-formal education is used in the educational process organized outside the traditional educational system and is designed to meet the cognitive needs of future preschool education specialists.

It was revealed that the motivation for obtaining non-formal education of the applicants is the focus on personal and professional growth, the development of new professional skills outside the boundaries of formal education. The optimal platforms, the algorithm and the experience of receiving informal education as a factor in the professional development of applicants of the specialty 012 Preschool education of the university were analyzed. It was established that non-formal education is quite popular among students and contributes to professional and personal growth, is associated with constant self-improvement, updating the content, methods and forms of education, and also helps to develop hard and soft skills.

Keywords: formal education, non-formal education, students of higher education, quality of higher education.

Постановка проблеми

Стрімкий розвиток суспільства підвищує вимоги до професійного й особистісного потенціалу особистості. Безперервна освіта, на думку дослідниць О. Мельникової та Т. Журавко, «потребує розгляду двох основних її сфер. Перша пов'язана з побудовою системи безперервної освіти як частини соціальної практики (соціально-освітній аспект безперервної освіти), друга - із процесом засвоєння людиною нового життєвого, соціального, професійного досвіду» [6, 143].

Відтак, професійні знання, здобуті в умовах формальної освіти, потребують якісного оновлення, а неформальна освіта - це можливості для саморозвитку, самореалізації, здобуття нових знань, практичного досвіду та пошуку мотивації для особистості впродовж усього життя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В Україні питання неформальної освіти людей дорослого віку досліджують науковці В. Андрущенко [1], К. Гавриленко [2], Л. Лук'янова [5], Т. Ємець [2]. Неформальну освіту студентської молоді в Україні вивчають дослідники І. Бєлікова [3], І. Голованова [3], Н. Ляхова [3], О. Філатова [3] та інші. Аналіз досвіду організації неформальної освіти здобувачів педагогічних університетів та можливості адаптації такого досвіду до українських реалій здійснено дослідниками Л. Лук'яновою[5], О. Купіною [4], Н. Павлик [7]. Питання запровад-ження теорії і практики організації неформальної освіти у процесі фахової підготовки здобувачів спеціальності 012 Дошкільна освіта започатковують дослідники Т. Журавко, О. Мельникова [6].

Тому нині набуває актуальності окреслення окремих питань організації здобуття неформальної освіти майбутніми фахівцями дошкільної в межах університету, оскільки це надає можливість поділитися досвідом набуття додаткових професійних і особистісних компетенцій через навчання, практику та діяльність.

Мета статті - здійснення теоретичного аналізу проблеми запровадження неформальної освіти підготовки майбутніх фахівців закладів дошкільної освіти. в умовах закладу вищої освіти.

У дослідженні використано такі методи, як аналіз, порівняння та узагальнення наукових джерел із досліджуваної проблеми.

Закон про вищу освіту визначає формальну освіту «загально-прийнятою, свідомо визначеною та законодавчо підкріпленою, що здебільшого передбачає базову освіту і досягнення здобувачем визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій» [9].

Закон України «Про освіту» включає визначення поняття неформальної освіти як такої, що здобувається, як правило, «за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій [8].

Дефініція «неформальна освіта» є інноваційною для української наукової думки та є формою навчання поза традиційними формальними системами вищої освіти [4]. Неформальна освіта доступна людині будь- якого віку та може бути нетривалою, інтенсивною та, як правило, організується у вигляді короткострокових курсів, майстер класів або семінарів [2]. Вона ґрунтується на трьох засадах: «вчитися в дії» - отримувати знання під час практичних завдань; «вчитися взаємодіяти» - часто вона передбачає роботу в групах або командах; «вчитися вчитися» - аналізувати власний досвід і з нього формувати нові знання [6].

Дослідниця О. Купіна визначає неформальну освіту як процес отримання знань, навичок та компетенцій, що відбувається поза традиційними формальними освітніми установами, такими як університет. Це навчання базується на практичних навчальних ресурсах, а не на стандартних учбових програмах [4].

Науковці О. Мельникова, Т. Журавко виокремили такі основні цілі неформальної освіти: професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти; підвищення якості освітніх послуг, які надаються закладом вищої освіти; підвищення ефективності наукових досліджень; підвищення конкурентоздатності випускників на вітчизняному та міжнародному ринках освітніх послуг та праці; збагачення індивідуального досвіду учасників освітнього процесу щодо інших моделей створення та поширення знань [6].

Сучасні дослідниці І. Голованова, Н. Ляхова виокремлюють способи здобуття неформальної освіти, як от: відкриті освітні ресурси, курси, тренінгові заняття, майстер-класи з особистісного і професійного розвитку, вебінари тощо [3; 21].

Аналіз сучасного досвіду організації неформальної освіти дав змогу виокремити дослідниці Л. Лук'яновій виділила чотири основних вектори її становлення: перший - суспільно-політичний, що характеризує неформальну освіту як інструмент соціально-політичного розвитку, другий - культурологічний, в якому неформальна освіта виступає інструментом аксіологічного розвитку, третій - політично- діяльнісний, де неформальна освіта розглядається як інструмент сталого розвитку, четвертий - економічний, де неформальна освіта - інструмент економічного розвитку [5].

Однією з основних особливостей неформальної освіти є фокус на розвитку конкретних навичок із практичного досвіду та саморозвитку. Вона часто спрямована на розвиток м'яких навичок, таких як лідерство, комунікація, співпраця, творчість та критичне мислення [4].

На думку дослідниць О. Мельникової, Т. Журавко стрімкий розвиток неформальної освіти як практики освітньої діяльності та сфери наукових педагогічних досліджень зумовлений: атрибутивністю (обов'язковістю, невід'ємністю) освіти для людині у сучасному інформаційному суспільстві; педагогізацією тих сфер професійної діяльності, які раніше не потребували засвоєння соціально педагогічних функцій; зростанням ролі освіти й освіченості; неформальний освіта нормативний

нерівністю доступу до освітніх ресурсів соціально виключених категорій населення; усвідомленим прагненням до особистісного зростання, саморозвитку, самореалізації; стихійним розвитком досвіду неформальної освіти в суспільстві [6].

Крім того, неформальна освіта може доповнювати формальну освіту, пропонуючи додаткові можливості для навчання і розвитку поза учбовою програмою. Відтак, неформальна освіта допомагає розширити знання та навички, розвинути особистісний потенціал, підтримує навчання протягом життя та сприяє включенню людей у соціальні та культурні процеси. Вона може бути особливо корисною для тих, хто має обмеження щодо доступу до традиційних освітніх установ або хоче навчатися у своєму власному темпі та вибирати теми, які їх цікавлять найбільше.

Серед переваг неформальної освіти слід виокремити такі: гнучкість, що дає можливість здобувачам доповнювати додаткові фахові компетентності із освітніх компонентів, які їх найбільше цікавлять; швидкість та мобільність, що дає змогу на різноманітних платформах швидко опановувати матеріалом освітніх компонентів, що відповідають запитам здобувачів; інноваційність, яка відповідає актуальним трендам та інноваціям в освітній галузі; нестандартність з використанням креативних методів навчання, які є більш захопливими та цікавими для сприйняття нової інформації та сприяють кращому розумінню та запам'ятовуванню матеріалу [7].

Питання визнання результатів навчання, отриманих у неформа-льній освіті, в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини регулюються Законом України «Про освіту», Про затвердження порядку визнання у вищій та фаховій передвищій освіті результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та/або інформа- льної освіти та «Порядком визнання результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та/або інформальної освіти в УДПУ імені Павла Тичини, де прописаний чіткий алгоритм процедури визнання результа-тів навчання.

Зупинимося на особливостях здійснення неформальної освіти в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини. Порядок регламентує визнання результатів неформального та/або інформального навчання осіб, які здобувають вищу освіту в університеті за певною освітньою програмою; переводяться з іншого закладу освіти до Університету; переводяться з однієї освітньої програми на іншу в межах Університету; поновлюються до складу здобувачів освіти Університету.

Визнання Університетом результатів неформального навчання особи - це комплекс процедур, що встановлюють їх відповідність результатам навчання, передбаченим відповідною освітньою програмою (результатам навчання певних освітніх компонентів або програмним результатам навчання), або певному рівню освіти, за підсумками чого приймається рішення про можливість зарахування особі певних освітніх компонентів (складових освітніх компонентів) відповідної освітньої програми (у тому числі, в рамках її вибіркової складової) [10].

Проаналізуємо алгоритм визнання результатів неформального навчання особи Університетом, що передбачає такі процедури: подання особою заяви щодо визнання; ідентифікацію задекларованих у письмовій формі особою результатів неформального навчання, які підлягають оцінюванню Університетом; оцінювання задекларованих результатів навчання особи; прийняття рішення про визнання та зарахування особі відповідних освітніх компонентів (складових освітніх компонентів) освітньої програми або відмову у визнанні.

Інформування здобувачів освіти та інших зацікавлених сторін щодо організації процедур визнання результатів неформального навчання забезпечується через офіційний веб-сайт Університету.

Зарахування особі освітніх компонентів (складових освітніх компонентів) за підсумками визнання результатів неформального навчання дозволяється для освітніх компонентів освітньої програми, які входять до навчального плану з наступного семестру. При цьому визнання результатів неформального навчання проводиться до початку семестру, в якому згідно з навчальним планом передбачено освоєння освітнього компоненту, який може бути зарахований. Процедури забезпечення якості визнання результатів неформального навчання є складовими системи внутрішнього забезпечення якості освіти [10].

Загальний обсяг освітніх компонентів освітньої програми, що зараховуються здобувачу освіти за підсумками визнання результатів неформального та/або інформального навчання, не може перевищувати 25 відсотків відповідної освітньої програми.

Слід зазначити, що здобувач вищої освіти не може бути звільненим від атестації за підсумками визнання результатів неформального навчання. Для здійснення аналізу і порівняння розпорядженням декана факультету/директора інституту створюється предметна комісія у складі не менше трьох осіб. До складу комісії входять: представник адміністрації факультету/інституту, гарант відповідної освітньої програми (або член проєктної групи освітньої програми), науково- педагогічний працівник, який забезпечує викладання відповідного освітнього компоненту[10].

Обов'язковою умовою визнання результатів неформального навчання заявника в рамках вибіркової складової освітньої програми є відповідність цих результатів навчання рівню освіти, на якому реалізується освітня програма. Для оцінювання результатів неформального навчання заявника предметна комісія визначає обсяг і методи демонстрації та вимірювання цих результатів навчання з урахуванням їх змісту та можливої специфіки. Засобами вимірювання результатів навчання, отриманих шляхом неформальної освіти, можуть бути екзаменаційні білети, контрольні та тестові індивідуальні завдання, лабораторні роботи, інструменти, обладнання, матеріали та інші засоби відповідно до робочих програм навчальних дисциплін [10].

Заявнику повідомляється про обрані методи та засоби демонстрації та вимірювання задекларованих результатів неформального навчання та час і дату проведення оцінювання наступного дня після прийняття рішення, але не пізніше ніж за десять днів до його проведення. Визнані предметною комісією результати неформального навчання використовуються для реалізації академічних прав заявника (зарахування заявнику певних освітніх компонентів освітньої програми, окремих видів навчальної роботи в межах певних освітніх компонентів освітньої програми, формування індивідуальної освітньої траєкторії) [10].

У випадку прийняття предметною комісією рішення про можливість визнання результатів неформального навчання заявника в рамках вибіркової складової освітньої програми, за підсумками визнання таких результатів навчання факультет/інститут зараховує заявнику певну кількість кредитів вибіркової складової освітньої програми. У такому випадку визнані результати навчання мають бути відображеними в індивідуальному навчальному плані як один чи декілька вибіркових освітніх компонентів. Обсяги таких освітніх компонентів у кредитах ЄКТС визначаються факультет/інститут на основі інституційної практики призначення кредитів ЄКТС освітнім компонентам [10].

Поінформованість здобувачів ОП спеціальності 012 Дошкільна освіта відбувається на зустрічах з гарантом, членами проєктної групи та НПП, в ході яких ознайомлюються із порядком визнання результатів навчання Також здобувачам демонструється сторінка з неформальної освіти на сайті факультету, де можна знайти важливу і корисну інформацію щодо питань неформальної освіти.

Зустрічі проводяться у семестрі, який передує семестру, у якому передбачено вивчення ОК. На сайті Університету та факультету розміщено вкладку «Неформальна освіта» з детальною інформацією (перелік освітніх компонентів, які можуть бути перезараховані, зразки документів, алгоритм визнання результатів навчання, веб-ресурси для здобуття неформальної освіти) [10].

Відповідно до наказів визнання результатів навчання у неформальній освіті відбувається на різних платформах. Проаналізуємо Он-лайн платформи неформальної освіти, що найчастіше використовуються здобувачами факультету.

1. Prometheus Платформа масових відкритих онлайн-курсів, перший та найбільший проект безкоштовної освіти в Україні, місія якого полягає у створенні найкращих та широкодоступних курсів від провідних викладачів, університетів та організацій, підтримка впровадження технологій змішаного навчання.

2. EdEra Платформа онлайн-освіти, на якій представлені онлайн- курси, інтерактивні підручники, освітні проекти та моделі інтеграції сучасних освітніх рішень у традиційний навчальний процес.

3. Всеосвіта - це національна платформа для освітян! Тут ви знайдете вебінари, курси, конференції та семінари ледь не будь-яку тему, що може вас зацікавити

4. Освітній проєкт На Урок - Український освітній онлайн-портал для педагогів, місце, де кожен може отримати якісні знання.

5. Громадська організація ІППО - надає сертифіковані курси підвищення кваліфікації для закладів дошкільної, загальної середньої та позашкільної, спеціальної та інклюзивної освіти.

6. Відкритий Університет Майдану /ВУМ - Освітня ініціатива, покликана сприяти розвитку громадянського суспільства в Україні, яка допомагає користувачам зробити перший крок у самоосвіті. Тематика навчальних курсів пов'язана з персональним розвитком, підприємництвом, розбудовою відкритого суспільства.

Серед освітніх компонентів, під час яких обиралися змістові модулі для неформальної освіти, були такі освітні компоненти фахового спрямування спеціальності 012 Дошкільна освіта, як: «Дошкільна лінгводидактика», «Гендерна педагогіка і психологія», «Основи соціалізації особистості», «Соціально-психологічна безпека дітей», «Педагогіка дошкільна з історією», «Інноваційні технології дошкільної освіти», тощо.

Для моніторингу популярних платформ, що використовували здобувачі в межах отримання неформальної освіти, ми провели анкетування здобувачів з використанням Google-форми. Ми проаналізували основні види платформ, якими найбільше користуються студенти. Всеосвіта, НаУрок, Prometheus - 82% опитаних назвали ці платформи для отримання неформальної освіти.

На запитання для респондентів «Яке значення має неформальна освіта в процесі професійного зростання?», більшість респондентів обґрунтували мотивацію як «необхідність задоволення індивідуальної траєкторії професійного становлення», «потребою особистісного зростання», «здобуттям вмінь поза основним місцем навчання», «вдосконаленням та поглибленням своїх знань й навичок».

Проте не всі здобувачі могли окреслити сутність та зміст поняття «неформальна освіта». Лише 65 % опитуваних могли дати чітке визначення цьому поняттю.

Анкетування дало змогу дійти висновку, що мотивацією здобуття неформальної освіти здобувачів є спрямованість на особистісне та професійне зростання, розвиток нових професійних навичок поза межами формальної освіти.

Висновки

Таким чином, упровадження неформальної освіти на факультеті дошкільної та спеціальної освіти за освітньо-професійною програмою «Дошкільна освіта» є досить популярною серед здобувачів та сприяє професійному та особистісному зростанню, пов'язана з постійним самовдосконаленням, оновленням змісту, методів та форм навчання, а також допомагає розвинути тверді та м'які навички спілкування здобувачів вищої освіти в сучасних умовах розвитку освіти.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розкритті теоретико-методологічних засад розвитку неформальної освіти у контексті інтеграції до Європейської системи вищої освіти.

Література

1. Андрущенко В. П. Філософія неформальної освіти: проблеми та перспективи розвитку. Вища освіта України. № 4. 2013. С. 5-9.

2. Гавриленко К. В., Ємець Т. І., Шеметенко О. О. Неформальна освіта як невід'ємний компонент професійного розвитку майбутніх лікарів Pedagogical Sciences Theory and Practice, August 2023. С. 211-219.

3. Голованова І. А., Ляхова Н. О., Бєлікова І. В., Філатова О. В. Освіта дорослих: світові тенденції, українські реалії та перспективи: реалії, тенденції та перспективи : монографія / за заг.ред. проф. Ю. Д. Бойчука. Київ ; Харків : Інститут освіти дорослих НАПН України імені І. Зязюна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020. 193-197.

4. Купіна О. Організаційні форми неформальної освіти здобувачів вищої освіти в Україні. Освіта. Інноватика. Практика, 2023. Том 11, № 7. С. 43-51.

5. Лук'янова Л. Б. Розвиток освіти дорослих: сучасні реалії, тенденції і перспективи. Концептуальні засади розвитку освіти дорослих: світовий досвід, українські реалії і перспективи: збірник наукових статей / колектив авторів; за ред. Кременя В. Г., Ничкало Н. Г.; укл. Аніщенко О. В., Лук'янова Л. Б. Київ : Знання України, 2018. 616 с.

6. Мельникова О. Журавко Т. Неформальна освіта як інструмент фахового розвитку майбутніх фахівців закладів дошкільної освіти Vida a perspektivy № 2(21) 2023 С.144-154.

7. Павлик Н. П. Теорія і практика організації неформальної освіти молоді : навч. посіб. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2017. 162 с.

8. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс].

10. Про вищу освіту : Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VTTT.

11. Тимчасовий порядок визнання результатів навчання, здобутих у неформальній та інформальній освіті УДПУ імені Павла Тичини [Електронний ресурс].

References

1. Andrushchenko V. P. (2013) Filosofiia neformalnoi osvity: problemy ta perspektyvyrozvytku. [Philosophy of informal education: problems and prospects of development]. Vyshcha osvita Ukrainy,No 4, 5-9 [in Ukrainian].

2. Havrylenko K. V., Yemets T. T., Shemetenko O. O. (2023) Neformalna osvita yak nevidiemnyi komponent profesiinoho rozvytku maibutnikh likariv [Informal education as an invalid component of the professional development of future doctors]. Pedagogical Sciences Theory and Practice, August. С.211-219 [in Ukrainian].

3. Holovanova T. A., Liakhova N. O., Bielikova T. V., Filatova O. V. (2020) Osvita doroslykh: svitovi tendentsii, ukrainski realii ta perspektyvy: realii, tendentsii ta perspektyvy [Adult education: world trends, Ukrainian realities and prospects: realities, trends and prospects]', monohrafiia / za zah.red. prof. Yu. D. Boichuka. Kyiv ; Kharkiv : Tnstytut osvity doroslykh NAPN Ukrainy imeni T. Ziaziuna, Kharkivskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni H. S. Skovorody. 193-197 [in Ukrainian].

4. Kupina O. (2023) Orhanizatsiini formy neformalnoi osvity zdobuvachiv vyshchoi osvity v Ukraini [Organizational forms of informal education of students in Ukraine]. Osvita. Innovatyka. Praktyka - Education. Innovation. Practice. Vol. 11, No 7. S. 43-51 [in Ukrainian].

5. Lukianova L. B. (2018) Rozvytok osvity doroslykh: suchasni realii, tendentsii i perspektyvy [Development of adult education: modern realities, trends and prospects]. In Kontseptualni zasady rozvytku osvity doroslykh: svitovyi dosvid, ukrainski realii i perspektyvy: zbirnyk naukovykh statei [Conceptual principles of the development of adult education: world experience, Ukrainian realities and perspectives: a collection of scientific articles] / [kolektyv avtoriv]; za red. Kremenia V.H., Nychkalo N.H.; ukl. Anishchenko O.V., Lukianova L.B. K.: Znannia Ukrainy (pp. 21-31) [in Ukrainian].

6. Melnykova O. Zhuravko T. (2023) Neformalna osvita yak instrument fakhovoho rozvytku maibutnikh fakhivtsiv zakladiv doshkilnoi osvity[Tnformal education as a professional development tool of future specialists institutions of pre-school education]. Vida aperspektivy No2, 144-154[in Ukrainian].

7. Pavlyk N.P. (2017) Teoriia i praktyka orhanizatsii neformalnoi osvity molodi [Theory and practice of organizing informal youth education]: navch. posib. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. T. Franka. 162 s. [in Ukrainian].

8. Zakon Ukrainy «Pro osvitu». [Law of Ukraine «On Education»].

9. Pro vyshchu osvitu : Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 r. No 2145-VTTT. [On Education The Law of Ukraine from september 5, 2017, No. 2145-VTTT]. mmi.fem.

10. Tymchasovyi poriadok vyznannia rezultativ navchannia, zdobutykh u neformalnii ta informalnii osviti UDPU imeni Pavla Tychyny. [Temporary procedure for recognition of learning results obtained in non-formal and informal education of the Pavlo Tychyna UDPU].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Сучасні тенденції розвитку загальних компетентностей здобувачів третього рівня вищої освіти у контексті забезпечення якості докторської освіти. Суть освітніх кластерів, які забезпечують індивідуалізацію навчального і дослідницького планів студентів.

    статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018

  • Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.

    реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011

  • Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.

    реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009

  • Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.

    статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017

  • Загальна характеристика системи вищої освіти у Фінляндії. Спеціальності в Міккелі Політехнік з навчанням на англійській мові. Переваги вищої освіти у Фінляндії. Фінляндія як лідер у становленні суспільства знань та інноваційної економіки XXI ст.

    реферат [33,6 K], добавлен 05.12.2009

  • Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.

    курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011

  • Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.

    реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014

  • Історія формування системи вищої освіти США. Принципи побудови вищої освіти Америки, система закладів. Доступ громадян до освіти. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Ієрархії викладачів у вищій школі. Діяльність коледжів та університетів.

    реферат [37,4 K], добавлен 14.11.2011

  • Аналіз принципів, вимог та рівнів підготовки нових фахівців. Оцінка ролі ВУЗів у науково-освітньому і соціокультурному середовищі. Загальна характеристика сучасних концепцій професійно-орієнтованої освіти. Поняття, сутність та основні форми вищої освіти.

    реферат [19,9 K], добавлен 13.11.2010

  • Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.

    реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010

  • Перелік матеріалів і документів, які стосуються розвитку вищої освіти в України в контексті Болонського процесу. Особливості впровадження та обґрунтування кредитно-модульної системи навчання. Інтеграція педагогічної освіти в європейський освітній простір.

    методичка [3,3 M], добавлен 27.03.2010

  • Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.

    дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011

  • Загальні принципи та тенденції формування систем вищої освіти європейських країн, їх сутність і особливості, оцінка ефективності на сучасному етапі. Основні завдання організації навчальних закладів освіти. Реформи освіти після Другої світової війни.

    реферат [26,6 K], добавлен 17.04.2009

  • Гуманизація педагогічного процесу. Тенденції розвитку вищої освіти на Європейському просторі. Концепція інклюзивної освіти та її ключові принципи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі соціалізації та реабілітації інвалідів.

    реферат [252,8 K], добавлен 20.02.2015

  • Характеристика системи вищої освіти в Іспанії. Вступ до іспанських університетів. Можливість отримання іспанського гранту для громадян України. Характеристика університетської вищої освіти в Італії. Сап'єнца - один з найбільших університетів Європи.

    курсовая работа [65,6 K], добавлен 22.12.2010

  • Розвиток вищої освіти в Європейському регіоні. Університет як інтелектуальний осередок. Започаткування Болонського процесу – інтеграційної реформи вищої освіти на Європейському просторі. Забезпечення якості освіти. Вступ України до Болонського процесу.

    дипломная работа [208,9 K], добавлен 13.12.2010

  • Глобальні тенденції у світовій системі освіти. Структура системи світової вищої освіти. Значення європейських інтеграційних процесів. Глобальний процес інтеграції до європейського освітнього простору. Синтез науки через створення найбільших технополісів.

    реферат [26,3 K], добавлен 10.02.2013

  • Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Створення загальноєвропейського простору вищої освіти. Європейська кредитно-трансферна система (ECTS). Шляхи адаптації європейської системи вищої освіти у вищу освіту України.

    курс лекций [188,0 K], добавлен 13.04.2009

  • Експертна оцінка освіти Італії на рівнях дошкільної, шкільної і вищої системи освіти. Напрями вдосконалення і розвитку системи освіти Італії: негативні і позитивні тенденції. Вплив і значення розвитку італійської освіти для освіти України.

    реферат [14,3 K], добавлен 10.02.2011

  • Огляд основ дошкільної, середньої та вищої освіти в Чехії. Основні умови вступу у вищі навчальні заклади та курси для абітурієнтів. Дослідження рівнів освіти та навчального процесу. Умови зарахування іноземців. Найвідоміші університети та академії Чехії.

    реферат [331,4 K], добавлен 02.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.