Методика формування готовності до науково-педагогічної діяльності викладачів вищих військових навчальних закладів у процесі підвищення кваліфікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університету імені Олександра Довженка

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ПРОЦЕСІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

Черніченко Інна Юріївна аспірантка

м. Глухів

Анотація

науковий педагогічний викладач військовий

Проблема якісної підготовки військових кадрів, особливо в умовах війни, набуває все більшої актуальності. Їх підготовку здійснюють викладачі вищих військових навчальних закладів і від їхнього професіоналізму залежить ефективність цього процесу. На часі постає питання участі в освітньому процесі викладачів з практичним досвідом роботи у військах. Як правило, такі викладачі мають практичний досвід роботи, досвід спілкування і взаємодії з людьми, але не мають достатнього педагогічного досвіду і виявляються не готовими до науково-педагогічної діяльності. В цьому контексті, виникає необхідність для даної категорії осіб у вищих військових навчальних закладах організовувати спеціальні заходи з підвищення кваліфікації та формування готовності до науково-педагогічної діяльності.

У статті представлено методику формування готовності до науково-педагогічної діяльності викладачів вищих військових навчальних закладів у процесі підвищення кваліфікації. В її основу покладено комплексне впровадження визначених педагогічних умов: стимулювання щодо створення мотиваційної основи постійного професійного розвитку; моніторинг рівня готовності до науково-педагогічної діяльності, підвищення кваліфікації з урахуванням актуального її рівня; систематизація елементів готовності на інтегративному курсі з використанням засобів активного навчання; забезпечення рефлексії та формування індивідуального стилю науково-педагогічної діяльності. Особливо важливою ланкою у підготовці викладачів до науково-педагогічної діяльності визначено інтегративний курс підвищення кваліфікації. Він є ефективним засобом розвитку педагогічної майстерності викладачів вищих військових навчальних закладів. За результатами реалізації методики викладачі експериментальної групи досягли значних позитивних зрушень щодо рівнів сформованості у них готовності до науково-педагогічної діяльності.

Ключові слова: методика, формування, готовність, викладач вищого військового навчального закладу, науково-педагогічна діяльність, підвищення кваліфікації, педагогічні умови.

Annotation

Chernichenko Inna Yuryivna PhD student, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Glukhiv

METHODOLOGY OF FORMING READINESS FOR SCIENTIFIC AND PEDAGOGICAL ACTIVITY OF TEACHERS OF HIGHER MILITARY EDUCATIONAL INSTITUTIONS IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL DEVELOPMENT

The problem of quality training of military personnel, especially in times of war, is becoming increasingly important. Their training is carried out by teachers of higher military educational institutions, and the effectiveness of this process depends on their professionalism. The issue of participation in the educational process of teachers with practical experience in the military is now being raised. As a rule, such teachers have practical work experience, experience of communication and interaction with people, but they do not have sufficient pedagogical experience and are not ready for scientific and pedagogical activities. In this context, there is a need for this category of persons in higher military educational institutions to organize special events to improve their skills and form their readiness for scientific and pedagogical activities.

The article presents a methodology for forming the readiness for scientific and pedagogical activity of teachers of higher military educational institutions in the process of advanced training. It is based on the comprehensive implementation of certain pedagogical conditions: stimulation to create a motivational basis for continuous professional development; monitoring the level of readiness for scientific and pedagogical activity, advanced training, taking into account its current level; systematization of elements of readiness in an integrative course using active learning tools; ensuring reflection and formation of an individual style of scientific and pedagogical activity. The integrative course of professional development is identified as a particularly important link in the preparation of teachers for scientific and pedagogical activities. It is an effective means of developing the pedagogical skills of teachers of higher military educational institutions. As a result of the implementation of the methodology, the teachers of the experimental group achieved significant positive changes in the levels of their readiness for scientific and pedagogical activity.

Keywords: methodology of readiness formation, teacher of a higher military educational institution, scientific and pedagogical activity, professional development, pedagogical conditions.

Постановка проблеми

Військові формування, особливо в умовах війни, мають потребу в кваліфікованому, підготовленому до військової служби особовому складі. Проблема якісної підготовки військових кадрів набуває все більшої актуальності. Їх підготовку здійснюють викладачі вищих військових навчальних закладів (далі - ВВНЗ), які є науково-педагогічними працівниками і від їхнього професіоналізму залежить ефективність цього процесу. На часі постає питання участі в освітньому процесі викладачів з практичним досвідом роботи у військах. Як правило, такі викладачі мають практичний досвід роботи, досвід спілкування і взаємодії з людьми, але не мають достатнього педагогічного досвіду і виявляються не готовими до науково-педагогічної діяльності (далі - НПД). Для даної категорії осіб у ВВНЗ необхідно організовувати спеціальні заходи з підвищення кваліфікації та формування готовності до НПД. У своєму дослідженні цю категорію осіб визначаємо як викладачів-початківців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемою удосконалення післядипломної освіти викладачів займались і займаються такі учені як В. В. Гриньков, С. О. Демченко, О. А. Лопутько, Л. В. Мороз, Ю. С. Присяжнюк, О. М. Самойленко, Л. П. Хахула та інші. Різні аспекти проблеми оптимізації професійно-педагогічної діяльності науково-педагогічного складу ВВНЗ досліджували Р. В. Ваврик, А. І. Войтович, В. В. Гриньков, О. Є. Коваль, О. А. Лопутько, О. О. Михайлишин, В. О. Цибулько, І. А. Яремчук та інші. Зокрема, питання розвитку педагогічної техніки, професіоналізму викладачів-початківців (молодих викладачів) та їх професійно-педагогічної адаптації розглянуті у працях Т. Д. Федірчик, С. О. Шарої, І. А. Яремчука.

За безумовної важливості цих досліджень, питання формування готовності викладачів ВВНЗ до НПД у процесі підвищення кваліфікації є недостатньо розробленими. В минулих наших публікаціях виявлено, теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування готовності до ПД викладачів ВВНЗ, зокрема: стимулювання щодо створення мотиваційної основи постійного професійного розвитку; моніторинг рівня готовності до науково-педагогічної діяльності, підвищення кваліфікації з урахуванням актуального її рівня; систематизація елементів готовності на інтегративному курсі з використанням засобів активного навчання; забезпечення рефлексії та формування індивідуального стилю науково-педагогічної діяльності [1].

Мета статті - визначити, обґрунтувати, схарактеризувати методику формування готовності до НПД викладачів ВВНЗ у процесі підвищення кваліфікації.

Виклад основного матеріалу

У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» поняття «методика» розглядається як «сукупність взаємопов'язаних способів та прийомів доцільного проведення будь-якої роботи» [2, с. 552]. У своєму дослідженні будемо спиратись на це тлумачення поняття «методика».

Методика формування готовності викладачів ВВНЗ до НПД у процесі підвищення кваліфікації передбачала комплексне впровадження визначених педагогічних умов, реалізація яких здійснювалась за допомогою проведення тренінгу, інтегративного курсу підвищення кваліфікації науково-педагогічних і педагогічних працівників з удосконалення освітнього процесу, заходів щодо забезпечення рефлексії та вивчення досвіду викладання інших науково-педагогічних працівників.

Коротко схарактеризуємо здійснювану роботу за експериментальною методикою формування готовності викладачів ВВНЗ до НПД у процесі підвищення кваліфікації.

У побудові експериментальної методики виходили з позиції, що спочатку основою має бути мотиваційний складник - формування та розвиток у викладачів ВВНЗ стійкого позитивного ставлення до НПД. Тому, насамперед, методикою було передбачено проведення заходу «Мотивація викладача-початківця до науково-педагогічної діяльності». Для цього було застосовано тренінгові технології, оскільки вважаємо що у процесі колективної роботи з дорослими вони є найбільш оптимальними. Слід також зазначити, що тренінгові технології - це одночасно: ефективна форма опанування знань; інструмент для формування умінь і навичок; спосіб розширення досвіду; цікавий процес пізнання себе та інших; спілкування.

Тренінг розробляли спираючись на основні підходи мотиваційного інтерв'ю (далі - МІ), із використанням елементів техніки МІ. Найважливіша мета застосування нами МІ - формування та розвиток у викладачів ВВНЗ внутрішньої мотивації, стійкого позитивного ставлення до НПД.

МІ є потужним інструментом, спрямованим на формування та посилення внутрішньої мотивації до зміни. МІ було розроблено задля допомогти людям змінити нездорову поведінку шляхом підвищення їхньої внутрішньої мотивації та подолання опору змінам. Термін «мотиваційне інтерв'ю» введено в 1983 році, засновниками методики є Уїльям Р. Міллер та Стівен Роллнік. Вчені описують МІ як «спільний, цілеспрямований стиль спілкування з особливою увагою до мови змін. Він призначений для посилення внутрішньої мотивації та відданості конкретній меті шляхом виявлення та дослідження власних причин зміни людини в атмосфері прийняття та співчуття» [3, с. 29].

Метод МІ довів свою ефективність у сфері охорони здоров'я та соціальної роботи. В даний час МІ застосовується до найрізноманітніших контекстів, зокрема і освітніх. Британські вчені Харві Веллс та Анна Джонс досліджували питання щодо використання МІ у вищій освіті. Вони стверджують, що хоча практика застосування МІ у вищій освіті є відносно новою і недостатньо перевіреною, але як теорія вона має цілісність і узгоджується з сучасною педагогічною практикою [4].

Наступною важливою складовою методики визначили інтегративний курс підвищення кваліфікації науково-педагогічних і педагогічних працівників з удосконалення освітнього процесу.

Інтегративний курс підвищення кваліфікації розглядається нами як система елементів з певною структурою та зв'язками між цими елементами і є важливою ланкою у підготовці викладачів ВВНЗ до НПД. Програму курсу було розроблено проектною групою в Національній академії Національної гвардії України. Він інтегрує відомості з психології, філософії, педагогіки, методики викладання, новітніх освітніх технологій, технік педагогічного спілкування.

Курс містить п'ять змістових модулів та практичну складову - підготовку та проведення відкритого (пробного, показового) заняття (табл. 1). Обсяг часу, відведеного за навчальним планом - 120 годин (4 кредити ЄКТС). Зміст курсу включає аудитор ні заняття (лекційні, групові, семінарські) та самостійну роботу.

Таблиця 1

Структура курсу підвищення кваліфікації науково-педагогічних і педагогічних працівників з удосконалення освітнього процесу