Камерний ансамбль як колективна форма музичної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Камерний ансамбль як колективна форма музичної освіти

Луга Яніна Григорівна, заслужений працівник культури України, викладач класу флейти Дитячої музичної школи м. Вільногірськ, студентка магістратури (Masters student) кафедри режисури та акторської майстерності Інституту сучасного мистецтва, Хоролець Лариса Іванівна, народна артистка України, завідувач, професор кафедри режисури та акторської майстерності НАКККіМ

Музика посідає важливе місце у вихованні зростаючого покоління. В ній можна змалювати весь навколишній та внутрішній світ людини. Вона сприяє розвитку гостроти та емоційності почуттів. Діти відкривають для себе світ музичних звуків, розрізняють красу звучання різних інструментів. Це пояснюється специфікою музичного мистецтва та психологічними особливостями дитини. Музичне виховання відіграє важливу роль у духовному становленні особистості. Музика викликає в людини різноманітні емоції та почуття. Отже, емоційна складова є головним змістом музичного твору, що і робить її одним з найбільш ефективних засобів формування емоційної сфери дитини.

Значення музичного виховання для всебічного розвитку дітей важко переоцінити. У процесі гри на інструментах розвиваються перш за все всі види музичного слуху, а саме: звуковисотний, метроритмічний, ладогармонічний, тембровий, динамічний і архетонічний (почуття музичної форми). Крім цього, гра на інструменті є важливим джерелом засвоєння системи засобів музичної виразності та закономірностей. Окрім музичних здібностей розвиваються й вольові якості, зосередженість та увага.

У загальній системі професійної музичної освіти значне місце відводиться популярному та доступному виду колективних занять - ансамблю. Ряд педагогічних спостережень свідчать про велику зацікавленість у дітей до даної форми музичної діяльності, адже колективна творчість виховує такі необхідні якості, як взаємоповага, порозуміння та відповідальність. Останніми роками можна спостерігати тенденцію до збільшення кількості різних за складом навчальних та професійних ансамблів. Оскільки флейта стає все більш популярним музичним інструментом, в шкільній навчальній практиці широко поширюються ансамблі флейтистів.

Ансамбль флейт є різновидом камерного ансамблю з невеликою кількістю виконавців, в якому, за необхідності, можливе дублювання партій за принципом вокального хору. Є монотембровим ансамблем, оскільки складається лише з флейт, хоча й найрізноманітніших видів та модифікацій. Кількість партій залежить від особливостей творів, що виконуються та виконавського рівня учасників ансамблю.

Навички ансамблевої гри формуються та розвиваються на основі і паралельно із вже отриманими знаннями в класі за фахом. Під час навчання в ансамблі в учня повинен розвиватися комплекс умінь і навичок, необхідних для спільного виконання музичних творів.

Від самого початку заняття в ансамблі необхідно розглядати як творчу форму навчання, що повинно ґрунтуватися на взаємній довірі та повазі один до одного, спрямованості на розвиток самостійного творчого пошуку, власних варіантів інтерпретацій музичного образу, застосування завдань творчого характеру у відповідності до конкретного змісту музичних творів. Це повинно стати важливим фактором у вихованні естетичного смаку дітей та формуванні їх музичних здібностей.

При розподілі учнів за партіями в ансамблі керівник колективу спирається на індивідуальні особливості кожного учня, фізичні, музичні й емоційні дані, рівень їх підготовки, а також на міру зіграності і підготовленості музичного колективу в цілому. Рекомендується не закріплювати кожного учня за певною партією ансамблю, а міняти їх в різних творах. Таким чином, виконуючи як мелодійні голоси в одних п'єсах, так і ті, що акомпанують в інших, учні отримають найбільш широкий і повний досвід ансамблевої гри.

У звучанні ансамблю важливим є розміщення виконавців на сцені. Воно повинно залежати від акустичних особливостей інструментів та від необхідності музичного контакту між учасниками ансамблю.

У своїй роботі керівник ансамблю має приділяти особливу увагу підбору музичного репертуару. Він є одним із головних чинників успішної творчої діяльності колективу. Вдало підібрані музичні твори допоможуть швидко закріпити й удосконалити технічно-виконавську майстерність кожного ансамбліста, виховати його зацікавленість до занять у колективі, творчої та концертної роботи, дадуть змогу розвинути музичну культуру й естетичний смак.

Знайомство учнів з ансамблевим репертуаром відбувається на базі оригінальних творів для флейтових ансамблів, а також на самоперекладених камерних, фортепіанних, хорових музичних творах різних форм, стилів і жанрів вітчизняних та зарубіжних композиторів.

Таким чином професійно вибраний репертуар - один із вирішальних факторів якісного музичного навчання. Насамперед, він є свідченням рівня професійної майстерності ансамблю, демонструє його творчий потенціал, а також визначає напрям творчого розвитку кожного учасника ансамблю.

Головною умовою професійної музичної діяльності ансамблю є уміння керівника знайти індивідуальний підхід до кожного учня, розуміти та сприймати його характер і темперамент. Важливо створювати під час занять позитивну, доброзичливу атмосферу та бути «старшим другом» кожному з них - позиціонувати себе не керівником (така його функція має бути непомітною), а рівноправним учасником колективу. Тільки в такому випадку заняття будуть цікавими та якісними. Така творча взаємодія буде запорукою не лише успішного результату, але і сприятиме виникненню потреби в цих заняттях у дітей.

Велике значення для музичного розвитку учнів має робота з концертмейстером. Програвання творів у супроводі акомпанементу збагачує музичні уявлення учнів, допомагає краще зрозуміти та засвоїти зміст твору. Виконання репертуару з концертмейстером зміцнює і удосконалює інтонацію та ритмічну організацію, змушує досягати злагодженого ансамблевого звучання. Під час таких занять концертмейстер виконує функції диригента, задаючи темп та допомагає відобразити емоційно-динамічне забарвлення твору.

На початковому етапі навчання найважливішою вимогою до учня є чітке розуміння ним своєї ролі і значення своїх партій у творі, що виконується. Викладач повинен звертати увагу на налаштування інструментів, правильне звуковидобування, збалансовану динаміку, штрихову узгодженість та ритмічну злагодженість. При підборі репертуару для різних за складом ансамблів викладач повинен прагнути до тематичної різноманітності, звертати увагу на складність матеріалу, цінність художньої ідеї, якість інструментовок та перекладень для конкретного складу, а також на фактурні можливості інструментів.

Форми проведення уроку ансамблю різноманітні. Багато в чому вони визначаються індивідуальністю педагога, його методичними поглядами та досвідом.

Нерідко викладач, залежно від обставин, використовує різноманітні форми проведення уроку з одними і тими ж учнями. На уроці використовуються різні методи, які допомагають учневі зрозуміти характер музики, що виконується і досягти бажаних результатів.

Вибір методів роботи з ансамблем залежить від віку учнів, їх індивідуальних здібностей, складу ансамблю та кількості учасників. Для досягнення поставленої мети і якісних результатів використовуються наступні методи навчання:

- словесний (розповідь, пояснення);

- наочно-демонстраційний (програвання педагогом твору в цілому або уривками);

- частково-пошуковий (учні беруть участь у пошуках рішення поставленої задачі).

У роботі з учнями викладач повинен дотримуватись принципів послідовності, поступовості, доступності і наочності в освоєнні матеріалу. Не завжди доцільно додержуватись принципу «від простого до складного» - з метою різнобічного розвитку ансамблю корисно чергувати розгорнутий складний матеріал (для технічного і художньо-виразного зростання колективу) з ясним і доступним (для закріплення і вдосконалення ансамблевих навичок гри).

Предметом постійної уваги викладача має бути робота над синхронністю у виконанні партнерів, робота над звуковим балансом їх партій, однаковим фразуванням, штрихами, інтонаціями, умінням разом почати фразу та завершити. Необхідно спільно з учнями аналізувати форму твору, щоб визначити його складні частини, які опрацьовуватимуться з учнями окремо. Форма твору є важливим складником загального уявлення про твір, його смисловий і художній образ.

Необхідно привертати увагу учнів до прослуховування кращих зразків виконання камерної музики.

Для успішної музичної творчості та розвитку сценічної витримки ансамблю необхідні публічні виступи: участь в концертах, конкурсах, фестивалях та інших культурно-мистецьких заходах. Вони є потужним стимулом для кожного учасника як в репетиційній роботі, так і в самостійній підготовці своєї партії. Саме в ансамблі більшість учнів музичних шкіл має можливість брати участь у різноманітних заходах. Таким чином лише колективні музичні заняття надають репетиційно-концертну практику більшості учнів, а не лише особливо здібним дітям, як це буває в класі індивідуальних занять за фахом.

Важливо, щоб концертний виступ сприймався як свято, викликав почуття радості і гордості. Крім виступів у навчальних закладах, важливу роль відіграють «виїзні заходи» (концерти, конкурси, фестивалі), коли навіть сама поїздка на виступ стає елементом виховної роботи, слугує для психологічного об'єднання ансамблю.

Керівник музичного ансамблю ретельно планує кількість і частоту концертних виступів так, щоб регулярно виконувати твори на сцені, водночас повторювати готовий репертуар та розучувати нові твори, однак без перенавантаження учнів.

Заняття у класі ансамблю дають позитивні результати всім учням, незалежно від того, наскільки швидко дитина просувається у своєму музичному розвитку. Перш за все виконання музичних творів приносить задоволення в емоційному плані. Емоційна сфера дитини збагачується постійним спілкуванням з класичною та сучасною музикою.

Безперечна і виховна функція ансамблю, оскільки колективні заняття є і однією з форм спілкування. У дітей виховується відповідальність за правильне виконання своєї партії, зібраність, зосередженість. Ансамбль об'єднує дітей, виховує волю, наполегливість у досягненні поставленої мети, допомагає подолати нерішучість та невпевненість в собі. Спільне відтворення різних елементів ритмічної партитури в чималому ступені сприяє вихованню у дітей почуття ритму. Діти намагаються якомога краще, виразніше виконати музичний твір.

Творчому зростанню може сприяти атмосфера змагання. Потрібно виховувати музиканта як соліста та як учасника колективу, де кожен ансамбліст, дотримуючись принципів колективного виконавства, водночас вступає у змагання з іншими учасниками колективу, доповнюючи їх гру в ансамблі. Це дає змогу не лише слухати інших, але й стверджувати себе як виконавець-віртуоз.

Робота в класі ансамблю спрямована на прийняття єдиного творчого рішення, уміння поступатися і прислухатися один до одного, спільними зусиллями готувати музичні твори на високому художньому рівні.

Систематичні заняття в класі ансамблю передбачають формування зацікавленості учнів до музичного мистецтва в цілому, реалізацію в ансамблі індивідуальних практичних навичок гри на інструменті, отриманих в класі за фахом. Такі заняття сприяють розвитку особливих навичок гри в музичному колективі, а саме:

- виконання партії в музичному колективі відповідно до задуму композитора і вимог керівника;

- розуміння музики, що виконується повним складом чи окремими групами ансамблю;

- уміння чути тему, підголоски, супровід;

- уміння грамотно проаналізувати музичний твір;

- розвиток навички читання нот з листа;

- використання на високому рівні художньо-виконавських можливостей флейти;

- застосування професійної термінології;

- виховання спільного відчуття метроритму;

- виховання інтонаційно-слухового контролю;

- досвід репетиційно-концертної роботи в якості учасника музичного колективу.

Заняття в класі ансамблю сприяють виникненню творчої ініціативи, формуванню уявлень про методику вивчення музичних творів і прийомів роботи над виконавськими труднощами. Наслідком таких занять є підвищення мотивації до продовження професійного навчання на інструменті та творчої діяльності в галузі виконавського мистецтва.

Заняття у класі ансамблю розширюють межі творчого спілкування інструменталістів-духовиків з учнями інших відділень навчального закладу, залучаючи до співпраці виконавців на інших інструментах.

Ансамбль може виступати в ролі супроводу солістам-вокалістам, хору, а також брати участь в різноманітних культурно-мистецьких заходах.

музичний репертуар ансамбль концертмейстер

Використані джерела

1. Луга Я.Г., Костін Р.О. Музичні твори в перекладі для учнівських камерних ансамблів. Київ: НАКККіМ, 2016. 100 с.

Размещено на Allbest.ru