Дослідження особливостей харчування здобувачів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження особливостей харчування здобувачів вищої освіти

Роксолана Бойдуник кандидат технічних наук, доцент кафедри товарознавства, митної справи та управління якістю; Наталя Палько кандидат технічних наук, доцент кафедри, Оксана Давидович кандидат технічних наук, доцент кафедри харчових технологій; Марія Турчиняк кандидат технічних наук, професор кафедри туризму та готельно-ресторанної справи Львівського торговельно-економічного університету

Анотація

Мотивація до здорового харчування серед студентської молоді, формування у них високого поведінкового рівня щодо свого способу життя є актуальним питанням сьогодення. В Україні актуальність проблем, пов'язаних з якістю та характером харчування, визначається низькою спроможністю більшості населення у забезпеченні повноцінного харчового раціону, стійкими порушеннями структури харчування, значним поширенням аліментарно залежної патології. Неприпустимо низьким є рівень освіти населення і, зокрема, молоді з питань здорового, раціонального та лікувально-профілактичного харчування.

Стаття присвячена аналізу харчування здобувачів вищої освіти першого року навчання, визначенню акцентів формування свідомого ставлення до харчування як фактору збереження здоров'я і високої працездатності студентства. Проаналізовано дані сучасної наукової літератури щодо впливу режиму харчування на стан здоров'я здобувачів.

За останні десятиріччя захворюваність серед здобувачів вищої освіти збільшилась на 35 %. Доведено, що на стан їх здоров'я негативно впливають незадовільна адаптація в перші роки перебування у закладах вищої освіти, гіподинамія, психоемоційне навантаження, шкідливі звички та нераціональне харчування. Здобувачі не дотримуються правильного режиму харчування, регулярно снідає тільки 2/3 української молоді. Все частіше дорослі та діти харчуються не вдома і споживають їжу, яка містить більше цукру та жирів.

Дослідження проводилися статистичним методом за допомогою анкетування і опитування. В анкетуванні взяли участь 35 здобувачів перших курсів факультету товарознавства, управління та сфери обслуговування Львівського торговельно-економічного університету, юнаки та дівчата віком 17-18 років. За результатами досліджень встановлено, що більшість опитаних харчуються ситуативно та несвідомо, що призводить до розбалансування процесів травлення, фізіологічних розладів і різних захворювань.

Запропоновані рекомендації щодо вирішення проблеми дотримання здобувачами режиму харчування як фактору формування здорового способу життя. Для покращення здоров'я молоді важливо мотивувати її до раціонального харчування і навчити правильно формувати свій харчовий раціон.

Ключові слова: харчування, харчові продукти, їжа, здобувачі, здоров'я, харчовий раціон, режим харчування.

Abstract

Study of nutritional characteristics of higher education students

Roksolana Boidunyk, PhD in Technical Sciences, Associate Professor of the Department of Commodity Research, Customs and Quality Management; Natalia Palko, PhD in Technical Sciences, Associate Professor of the Department of Food Technologies, Oksana Davydovych, PhD in Technical Sciences, Associate Professor of the Department of Food Technologies, Maria Turchyniak, PhD in Technical Sciences, Professor of the Department of Tourism and Hotel and Restaurant Business at Lviv University of Trade and Economics

Motivation for healthy eating among students and the formation of a high level of behavioral awareness of their lifestyle is an urgent issue today. In Ukraine, the relevance of problems related to the quality and nature of nutrition is determined by the low capacity of the majority of the population to provide a nutritious diet, persistent disorders of the nutritional structure, and a significant prevalence of nutritionally dependent pathology. The level of education of the population and, in particular, young people on healthy, rational and therapeutic and preventive nutrition is unacceptably low.

The article is devoted to the analysis of nutrition of first-year students, determining the emphasis on the formation of a conscious attitude to nutrition as a factor in maintaining health and high performance of students. The data of modern scientific literature on the impact of diet on the health of students are analyzed.

Over the past decades, the incidence among higher education students has increased by 35 %. It is proved that their health is negatively affected by unsatisfactory adaptation in the first years of studying at higher education institutions, physical inactivity, psycho-emotional stress, bad habits and irrational diet. Students do not follow the correct diet, and only 2/3 of Ukrainian youth eat breakfast regularly. Increasingly, adults and children are eating out and consuming food that contains more sugar and fat.

The research was conducted using the statistical method of questionnaires and interviews. The survey involved 35 first-year students of the Faculty of Commodity Research, Management and Services of Lviv University of Trade and Economics, boys and girls aged 17-18. The study found that most of the respondents eat situationally and unconsciously, which leads to imbalanced digestion, physiological disorders, and various diseases.

Recommendations are proposed to solve the problem of students' compliance with the diet as a factor in the formation of a healthy lifestyle. In order to improve the health of young people, it is important to motivate them to eat healthy and teach them how to properly form their diet.

Keywords: nutrition, food products, food, applicants, health, food ration, diet.

Постановка проблеми

Здорове харчування студентської молоді є однією із найбільших проблем сьогодення. Правильне харчування визначає розумовий та фізичний розвиток, забезпечує оптимальне функціонування всіх органів і систем, формування імунітету й адаптаційних резервів організму [1].

В Україні актуальність проблем, пов'язаних з якістю та характером харчування, визначається низькою спроможністю більшості населення у забезпеченні повноцінного харчового раціону, стійкими порушеннями структури харчування, значним поширенням аліментарно залежної патології.

Неприпустимо низьким є рівень освіти населення і, зокрема, молоді з питань здорового, раціонального та лікувально-профілактичного харчування. В сучасних умовах як родина, так й інші соціальні інститути, не повністю виконують свої функції щодо формування навичок здорового способу життя.

Важливою вимогою до харчового раціону працездатного населення, в тому числі і здобувачів, є дотримання режиму харчування, зокрема, таких його складових, як час приймання їжі, тривалість і кратність споживання, інтервали між окремими споживаннями страв, час, який витрачається на харчування, розподіл добового раціону за енергетичною цінністю, об'ємом і масою. Правильний режим харчування забезпечує нормальне функціонування травного тракту, повнішу засвоюваність їжі, постачання і своєчасне поповнення організму поживними речовинами [2].

Варто зауважити, що за останні десятиріччя захворюваність серед здобувачів вищої освіти збільшилась на 35 %. Доведено, що на стан їх здоров'я негативно впливають незадовільна адаптація в перші роки перебування у закладах вищої освіти, гіподинамія, психоемоційне навантаження, шкідливі звички та нераціональне харчування.

Ще одним із факторів є зміна звичного графіка здобувача через об'єднання двох аспектів діяльності - роботи та навчання. Досить часто здобувачі змушені займатися малокваліфікованою працею, особливо у вечірній або нічний час, що призводить до значного порушення режиму дня. Близько третини здобувачів приймають гарячу їжу лише раз на день [2].

Здобувачі не дотримуються правильного режиму харчування, регулярно снідає тільки 2/3 української молоді. Все частіше дорослі та діти харчуються не вдома і споживають їжу, яка містить більше цукру та жирів.

Засвоюваність харчових речовин у травній системі та їх використання організмом тісно пов'язані з кількістю спожитої їжі протягом дня. Встановлено, що для дорослої здорової людини найдоцільніше 3-4-разове харчування. Для рівномірного навантаження травної системи необхідно споживати їжу не менше 4 разів на добу [3].

Встановлена залежність між успішністю та режимом харчування: якщо здобувачі розпочинають заняття натще, то вони гірше засвоюють навчальний матеріал. За даними дослідників, 60 % здобувачів, які навчаються задовільно, харчуються лише два рази на день, тоді як ті, що навчають на “добре”, у 80 % випадків дотримуються триразового харчування.

Найоптимальнішими є інтервали між основним прийманням їжі у 4-6 год. Вечеряти рекомендується за 2-3 год до сну. Розподіл добової енергетичної цінності раціону має бути наступним:

1. сніданок - 25 %;

2. другий сніданок - 15 %;

3. обід - 35 %;

4. вечеря - 25 %.

Добовий раціон харчування здобувачів вищої освіти повинен становити 2400-2500 ккал.

Швидке споживання їжі може призвести до порушень діяльності різних ланок травного каналу. Рекомендовано снідати та вечеряти впродовж 20-30 хв., обідати - 30-50 хв., полуденок і другий сніданок - впродовж 10-15 хв.

Процес приймання їжі повинен бути організований так, щоб сторонні подразники не впливали на нього та не змогли загальмувати процеси збудження в центральній нервовій системі.

Крім цього, стан здоров'я студентської молоді визначає якість підготовки молодих фахівців, оскільки навчання вимагає від здобувачів значного розумового, психоемоційного і фізичного навантаження.

Недооцінка цієї проблеми у майбутньому, безумовно, позначиться на популяційному рівні і зашкодить як окремій людині, так і суспільству в цілому. Саме тому питання збереження здоров'я молодого покоління, зокрема здобувачів, потребує особливої уваги, а зазначені проблеми з огляду на їхню актуальність і нагальність мають бути ретельно досліджені з обов'язковим попереднім моніторингом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблему здорового харчування в країні досліджували багато провідних науковців, зокрема Ципріян В.І., Смоляр В.І., Пересічний М.І., Цимбаліста Н.В., Банковська Н.В., Карпенко П.О., Гуліч М.П., Чернецька В.І. та ін. [2, 4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що в результаті неповноцінного харчування в Україні протягом останніх років вдвічі зросла захворюваність населення на ендокринні хвороби, розлади харчування та порушення метаболізму, спостерігається виразна тенденція до набирання зайвої маси тіла та поширення ожиріння, значне поширення хвороб системи кровообігу, онкологічних захворювань. Однією з основних причин цієї тенденції є не раціональне харчування [5-8].

Науковці Пересічний М.І., Карпенко П.О., Пересічна С.М. Досліджували харчування здобувачів і сформулювали концепцію збереження та зміцнення їх здоров'я, одним із шляхів яких є оптимізація їх харчування. Саме забезпечення здорового, раціонального харчування вони вважають важливою складовою в комплексі умов, необхідних для формування і розкриття творчого, духовного, культурного, фізичного потенціалу кожного здобувача. До проблем, що потребують невідкладних рішень дослідники відносять незбалансованість раціонів харчування як результат недостатнього вживання найбільш цінних у біологічному відношенні харчових продуктів, перевагу вуглеводно-жирового компонента, що призводить до появи надмірної маси тіла, до розвитку порушень вуглеводного обміну, відсутність відповідних знань щодо здорового харчування та ін. [9].

У своїх дослідженнях Чернецька С.І. теж вказує на низький рівень знань населення з питань здорового, раціонального та лікувально-профілактичного харчування. Все частіше люди харчуються продуктами та напоями, які є висококалорійними, проте малопоживними, що одержали назву “їжа-сміття”. Це негативно впливає на харчовий статус і здоров'я населення, особливо молоді, призводить до розвитку так званого “прихованого голоду”, дефіциту нутрієнтів, в першу чергу мінеральних елементів і вітамінів [10].

Пріоритетними напрямами оптимізації харчування здобувачів дослідники вважають формування раціонів з використанням продуктів підвищеної харчової і біологічної цінності та кулінарної продукції функціонального призначення; індустріалізацію системи харчування здобувачів; використання інноваційних технологій та новітніх форм обслуговування в закладах ресторанного господарства при освітніх закладах та ін.

Мета статті. Метою нашої роботи є аналіз харчування здобувачів вищої освіти, які навчаються на першому курсі Львівського торговельно-економічного університету (ЛТЕУ).

Виклад основного матеріалу

Дослідження проводилися статистичним методом за допомогою анкетування і опитування. В анкетуванні взяли участь 35 здобувачів перших курсів факультету товарознавства, управління та сфери обслуговування ЛТЕУ, юнаки та дівчата віком 17-18 років. Серед респондентів дівчат - 26, а юнаків - 9 (рис. 1). Питання анкети складені відповідно до мети і завдань дослідження.

Рис. 1. Респонденти, котрі взяли участь в анкетуванні, залежно від статі

Нами проведений аналіз режимних елементів харчування, а саме: частоти і тривалості приймання їжі, швидкості, умов і місця споживання їжі, розподілу спожитої їжі відповідно до кратності її споживання, пріоритетності у виборі місця споживання.

При оцінці кратності харчування було виявлено, що один раз на день харчується 2,8 %, двічі - 40,0 %, тричі - 37,1 % і 4 рази - 8,6 %, більше 4 разів - 11,5 % (рис. 2). Крім цього, спостерігається відсутність ранкового приймання їжі у 17,1 % респондентів, а 37,1 % - снідають інколи.

Так, найбільший об'єм спожитої їжі припадає на сніданок - 5,7 %, на обід - 65,7 % і вечерю - 28,6 % респондентів.

Встановлено, що 85,2 % респондентів не харчуються в один і той же час доби.

При аналізі розподілу об'єму спожитої їжі відповідно до її кратності виявлено, що рівномірно її розподіляють лише 28,2 % опитаних.

Оцінюючи швидкість приймання їжі встановлено, що дуже швидко і швидко споживають їжу 25,7 % здобувачів, помірно і повільно - 74,3 %.

Рис. 2. Кратність харчування здобувачів вищої освіти

Аналізуючи умови, в яких здобувачі найчастіше приймають їжу, виявлено, що за столом споживають їжу 82,8 % опитаних, в ліжку - 11,5 %, перед комп'ютером - 5,7 %. При оцінці частоти споживання їжі у закладах ресторанного господарства встановлено, що один раз на тиждень харчуються у ЗРГ 65,7 % респондентів, тоді як 2-3 рази на тиждень - 25,7 %, 1 раз на день - лише 2,8 %, решту опитаних - 1 раз в місяць.

За результатами опитування встановлено, що 57,1 % респондентів користуються послугами їдальні ЛТЕУ, а 42,9 % - послугами інших ЗРГ. Усі 100 % здобувачів надають перевагу їжі, приготовленій у домашніх умовах.

Також встановлено, що 31,4 % респондентів надають перевагу їжі в сухом'ятку, 48,6 % - інколи та лише 20 % - ні; 65,7 % опитаних включають до свого щоденного раціону гарячі та перші страви. Майже половина студентської молоді часто їдять смажену, жирну, гостру їжу, лише 14,2 % - утримуються від неї. Переважна більшість опитаних надає перевагу фаст-фуду, тоді як лише 11,4 % - дали негативну оцінку.

Достатню кількість фруктів та овочів споживає 71,4 % респондентів.

Близько половини опитаних (42,8 %) споживають солодощі (тістечка, печиво, цукерки, шоколад та ін.) щодня або майже щодня, причому любителями солодощів частіше є дівчата, ніж юнаки, а 57,2 % - споживають інколи.

Виходячи із результатів опитування здобувачів, а також з огляду на важливість для збереження здоров'я молоді перед науково-педагогічними працівниками стоїть завдання навчити і мотивувати студентську молодь до раціонального харчування та дотримання принципів здорового способу життя.

Порушення режиму харчування та споживання продуктів, що завдають шкоди організму, проявляється через деякий час. Для зміни поточного стану харчування студентської молоді необхідно посилити пропаганду здорового способу життя і правильного харчування. Необхідно, щоб кожен здобувач провів об'єктивний і всебічний аналіз усіх аспектів цього складного питання, спираючись на сучасні наукові дослідження і практичний досвід.

Враховуючи рекомендації ВООЗ та методичні рекомендації МОЗ України з питань здорового та раціонального харчування необхідно дотримуватись ряд заходів для збереження здоров'я населення, зокрема студентської молоді (рис. 3).