Методологічні засади підготовки майбутніх дизайнерів до застосування проектних технологій у професійній діяльності

Методологічні засади підготовки майбутніх дизайнерів до застосування проектних технологій у професійній діяльності. Підходи до навчання майбутніх дизайнерів: компетентнісний, діяльнісний, особистісно-орієнтований, системний та практико-орієнтований.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.06.2024
Размер файла 28,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методологічні засади підготовки майбутніх дизайнерів до застосування проектних технологій у професійній діяльності

Мешко Андрій Миколайович аспірант, Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені Михайла Бойчука

Анотація

У статті, розкрито методологічні засади підготовки майбутніх дизайнерів до застосування проектних технологій у професійній діяльності. Визначено, що проектні технології стають все більш актуальними в дизайнерській діяльності, що обумовлює необхідність ґрунтовної підготовки майбутніх дизайнерів до їх використання. Обґрунтовано методологічні засади досліджуваної проблеми на принципах: системності, практико-орієнтованості, інноваційності, креативності, інтеграції. Розглянуто різні підходи до навчання майбутніх дизайнерів: компетентнісний (полягає у формуванні необхідних компетенцій та використанні інтерактивних та практичних методів навчання.), діяльнісний (розкривається в активній участі майбутніх дизайнерів у навчальному процесі; виконанні проектів та завдань, максимально наближених до реальних умов; рефлексії та самоаналізі власної діяльності), особистісно-орієнтований (базується на врахуванні індивідуальних особливостей майбутніх дизайнерів та створенні умов для розвитку творчого потенціалу та самореалізації), системний (обумовлює підготовку майбутніх дизайнерів як цілісної системи), практико-орієнтований (орієнтація навчального процесу на практичне застосування проектних технологій: виконання практичних завдань та проектів; співпраця з реальними замовниками; участь у конкурсах та фестивалях проектів; формування навичок роботи в реальних умовах), інноваційно-технологічний (означає використання інноваційних методів та технологій у навчанні та підготовку до роботи в мінливих умовах). Визначено, що дотримання методологічних засад підготовки майбутніх дизайнерів до застосування проектних технологій у професійній діяльності дає їм ряд переваг: підготовка до реальної роботи, адаптація до змін, формування аналітичного мислення, підвищення конкурентоспроможності.

Ключові слова: дизайн, проектні технології, методологічні засади, підготовка дизайнерів. проектний дизайнер навчання

Meshko Andrii Mykolayovych graduat student, Kyiv State Academy decorative and applied arts and Mykhailo Boychuk Design, Kyiv

METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF PREPARING FUTURE DESIGNERS FOR THE APPLICATION OF PROJECT TECHNOLOGIES IN PROFESSIONAL ACTIVITIES

Abstract

The article explores the methodological foundations for preparing future designers to apply project technologies in professional activities. It is determined that project technologies are becoming increasingly relevant in design activities, necessitating thorough preparation of future designers for their use. The methodological principles of the research problem are substantiated on the principles of systematicity, practice-orientation, innovativeness, creativity, and integration. Various approaches to the training of future designers are considered:

Competency-based approach: focuses on the formation of necessary competencies and the use of interactive and practical teaching methods.

Activity-based approach: involves the active participation of future designers in the educational process; the implementation of projects and tasks as close to real- world conditions as possible; reflection and self-analysis of their own activities.

Personality-oriented approach: based on taking into account the individual characteristics of future designers and creating conditions for the development of creative potential and self-realization.

Systemic approach: implies the preparation of future designers as a holistic system.

Practice-oriented approach: focuses the educational process on the practical application of project technologies (Implementation of practical tasks and projects. Collaboration with real clients. Participation in competitions and project festivals. Formation of skills for working in real conditions).

Innovative and technological approach: implies the use of innovative methods and technologies in training and preparing for work in changing conditions.

It is determined that compliance with the methodological principles of preparing future designers for the application of project technologies in professional activities provides them with several advantages, including preparation for real work, adaptation to changes, formation of analytical thinking, and increased competitiveness.

Keywords: design, project technologies, methodological foundations, preparation of designers.

Постановка проблеми. Сучасний світ динамічно розвивається, ставлячи перед дизайнерами нові виклики та завдання. Успішне їх вирішення неможливе без ґрунтовної підготовки, що включає не лише знання та навички з фахових дисциплін, але й володіння проектно-технологічним мисленням.

Підготовка майбутніх дизайнерів до застосування проектних технологій у професійній діяльності стає все більш актуальною. Це зумовлено низкою факторів:

Зростання складності дизайн-проектів: сучасні дизайн-проекти часто мають комплексний характер та потребують системного підходу до їх реалізації.

Широке впровадження проектних технологій: проектні технології використовуються в різних галузях дизайну, що робить їх необхідним інструментом для успішної роботи дизайнера.

Необхідність розвитку компетенцій проектної культури: проектна культура включає в себе сукупність знань, навичок та особистих якостей, які необхідні для ефективної роботи в команді та реалізації складних проектів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед зарубіжних дослідників слід виділити: Дж. Келлі (G. Kelly) - теорія конструктів; C. Шеннон (C. Shannon) - теорія інформації; Г. Саймон - теорія прийняття рішень; Т. Саати (T. Saaty) -- метод аналітичних ієрархій; Р. Гант (R. Gantt) - метод критичного шляху; В. Хехт (W. Knecht) - теорія проектування; Л. Бейкер (J. Baker) - дизайн-мислення тощо. Ці дослідники розробили обґрунтували апробували різні концептуальні методичні інструментальні аспекти проектної діяльності та дизайну.

Важливий внесок у розвиток методології підготовки дизайнерів зробили українські вчені: Є. Омельницька - теорія проектування, В. Прусак - компетентнісний підхід до підготовки дизайнерів, Л. Оружа - розвиток дизайн-освіти, В. Тименко - інноваційні методи навчання дизайну. Дослідження цих вчених дозволяють сформувати системне уявлення про методологічні засади підготовки майбутніх дизайнерів до застосування проектних технологій у професійній діяльності.

Для вивчення стану опрацювання проблеми дослідження джерельну базу умовно згруповано у такі категорії: наукова література з проблем проектування та дизайну (“Design Thinking: A Very Short Introduction” E. Lupton, “Ghjatcsqyf lbpfqy-jcdsnf” В. Тименко, “Основи дизайну” О. Пискун); педагогічна та психологічна література з проблем підготовки дизайнерів (“The Psychology of Design Thinking” Bryan Reed, “Педагогіка дизайну” О. Коваленко, “Психологія дизайну” І. Малиновська); методична література з використання проектних технологій у навчанні дизайнерів (“Project-Based Learning in Design Education” Michael T. Swafford, “Використання проектних технологій у навчанні дизайнерів” Л. Жаркова, “Інноваційні методи навчання дизайну” С. Алєксєєва); офіційні документи (“The Bologna Process and Design Education in Europe” European Design Education Network, “ Концепція розвитку освіти України на період 2015 - 2025 років ” МОН України, “Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року” КМУ) та матеріали з проблем дизайнерської освіти.

Мета статті: полягає в розкритті методологічних засад підготовки майбутніх дизайнерів до застосування проектних технологій у професійній діяльності.

Виклад основного матеріалу. Методологічні засади підготовки майбутніх дизайнерів до застосування проектних технологій у професійній діяльності ґрунтуються на комплексному підході, який поєднує теоретичні та практичні аспекти. Теоретичну основу дослідження складають праці зарубіжних і українських вчених з проблем проектування, дизайну, педагогіки та психології.

Для реалізації поставленої мети використано комплекс взаємопов'язаних методів: бібліографічний аналіз; синтез; порівняння; інтерпретація та узагальнення; прогнозування.

Це дозволило виявити та обґрунтувати методологічні засади підготовки майбутніх дизайнерів до застосування проектних технологій у професійній діяльності, які ґрунтуються на таких принципах: системності (підготовка дизайнерів до застосування проектних технологій має бути системною та враховувати всі компоненти проектної діяльності); практико-орієнтованості (навчання дизайнерів має мати виражену практичну спрямованість та формувати у них навички реалізації проектних завдань); інноваційності (методи та технології навчання дизайнерів мають відповідати сучасним тенденціям розвитку проектного менеджменту); креативності (підготовка дизайнерів має стимулювати їх креативність та розвивати нестандартне мислення); інтеграції (навчання дизайнерів має мати міждисциплінарний характер та інтегрувати знання з різних галузей науки та практики).

Сучасна освіта прагне до максимально ефективного засвоєння знань учнями. Одним із найактуальніших методів навчання, який відповідає цій потребі, є проектний метод. Він не лише сприяє творчому та самостійному мисленню, а й значно активізує розумову діяльність, роблячи навчальний процес більш динамічним та результативним.

Поняття “метод проектів” має широке значення та може включати в себе: комплекс ідей (теоретичні основи та принципи проектного навчання), метод навчання (сукупність прийомів та методів, які використовуються для організації проектної діяльності студентів), педагогічну технологію (систему послідовних дій, що забезпечують ефективне й результативне проектування) та практику роботи педагогів (досвід викладачів, які використовують метод проектів у своїй роботі). З одного боку, проект можна розглядати як проблему, що потребує вирішення. Це “справжня ситуація творчості”, де людина виходить за рамки звичного мислення, відкидає шаблони та шукає нові, оригінальні рішення. З іншого боку, сам процес роботи над проектом стає джерелом натхнення та нових знань. Він дає можливість “натрапити на щось інше”, “наповнюватися ним” і зрештою “виявити його в своїй творчості”. Таким чином, проект можна розглядати як динамічний процес, що поєднує в собі елементи проблеми, творчості та самопізнання. Саме таке розуміння проекту робить його цінним інструментом для освітнього процесу, адже воно відкриває широкі можливості для його застосування.

Проблема використання проектних технологій у професійній діяльності дизайнера відображена в ряді досліджень: В. Зайчук, О. Дьомін, О. Пєхота та інших. В. Зайчук описує метод проектів як освітню технологію, що поєднує здобуття знань з практикою. Цей метод дає можливість учням не лише отримати нові знання, але й сформувати специфічні уміння та навички, адже він організований як системний пошук рішень для реальних проблем (Зайчук, 1996). Науковець О. Дьомін додає, що метод проектів фокусується на розвитку пізнавальних та творчих навичок учнів. Він допомагає їм самостійно конструювати знання, орієнтуватися в інформаційному просторі та розвивати критичне мислення (Дьомін, 2012). О. Пєхота в праці “Освітні технології” виокремлює серед основних методів навчання - проектування та надає ряд загальних рекомендацій щодо організації навчального процесу для дизайнерів (Пєхота, 2004).

У роботі E. Lupton “Design Thinking: A Very Short Introduction” описано дизайн-мислення як процес вирішення проблем, який використовує творчі та інноваційні підходи. Автор підкреслює важливість емпатії, співпраці та прототипування в дизайн-мисленні та наводить приклади використання дизайн-мислення в різних сферах, таких як бізнес, освіта та соціальні інновації (Lupton, 2015). Дослідження В. Тименко “Дизайн: теорія і практика” розглядає дизайн як складну систему, що включає в себе естетичні, функціональні, ергономічні та інші аспекти. Науковець виділяє різні види дизайну, такі як промисловий, графічний, інтер'єрний та веб-дизайн та надає рекомендації з проектування та основи композиції (Тименко, 2007). У доробку О. Пискун “Основи дизайну” охарактеризовано основні принципи дизайну, розглянуто різні елементи дизайну та описано практичні завдання з основ дизайну (Пискун, 2009).

У науковій праці G. Mitchell Munro з проблем підготовки дизайнерів “Twilight of Design Thinking: A Case for Posthuman Growth” описано психологічні процеси, що лежать в основі дизайн-мислення (зокрема, розглянуто такі фактори, як креативність, емпатія, когнітивна гнучкість та прийняття рішень, які розвиваються в проектній діяльності) (Munro, 2020). Г. Кравченко в науковому доробку “Технологія організації проектної діяльності студентів вищих навчальних закладів” описує психологічні особливості сприйняття проектної діяльності студентів, розглядає такі фактори, як візуальна комунікація, колір, ергономіка та емоційний вплив дизайну (Кравченко, n.d.).

J. Ginestie, у роботі “The Industrial Project Method in French Industry and in French Schools” описує проектне навчання як ефективний метод розвитку французької індустрії; розглядає різні етапи проектного навчання, такі як планування, дослідження, реалізація та оцінка та наводить приклади використання проектного навчання в французьких школах (Ginestie, 2002).

З. Макар у ряді наукових праць щодо навчання майбутніх дизайнерів характеризує різні типи проектів, які можна використовувати як для формування мотивації до творчого саморозвитку, так і для формування професійних знань і умінь (Макар, 2014). С. Алєксєєва у монографії “Підготовка майбутніх дизайнерів до розвитку професійної кар'єри: теорія і практика” наводить приклади проектів, які були успішно реалізовані в дизайнерській освіті та наголошує на важливості використання інноваційних методів навчання дизайну, такі як дизайн-проектування, гейміфікація та віртуальна реальність (Алєксєєва, 2018).

Важливість використання проектних технологій у підготовці майбутніх дизайнерів описано в багатьох офіційних документах, зокрема у European Design Education Network “The Bologna Process and Design Education in Europe” охарактеризовано вплив Болонського процесу на дизайнерську освіту в Європі. Він розглядає такі аспекти, як стандартизація освітніх програм, мобільність студентів та викладачів, а також працевлаштування випускників. Документ містить рекомендації щодо розвитку освіти в Європі з позиції проектного підходу (European Education Area, 2023). У “Концепція розвитку освіти України на період 2015 - 2025 років” МОН України та “Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року” КМУ розкрито стратегію розвитку дизайнерської освіти в Україні, описано пріоритети її розвитку та надано рекомендації щодо її розвитку дизайнерської освіти в контексті загального розвитку освіти (Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні, 2013).

Порівняльний аналіз особливостей застосування проектних технологій у системах підготовки дизайнерів в США, Франції та Україні вказує на різні підходи та тенденції у використанні цих технологій у кожній з країн.

Так, у Сполучених Штатах проектні технології широко використовуються в підготовці дизайнерів, охоплюючи 70-80% всіх дисциплін. Велике різноманіття проектів, таких як навчальні, дослідницькі, практико-орієнтовані та творчі, дозволяє студентам здобувати різнобічний досвід. Оцінка студентів із дисципліни часто ґрунтується на портфоліо, яке складає 50% загальної оцінки. Система оцінювання реалізується через 5-бальну або 100-бальну шкалу (Оружа, 2010).

Франція показує менш поширене використання проектних технологій, охоплюючи 50-60% дисциплін. В основному акцент робиться на навчальних проектах, а дослідницькі та творчі проекти використовуються рідше. Оцінка студентів враховує портфоліо та оцінку викладача, які мають вагу 40% та 20% відповідно. Система оцінювання використовує 100-бальну шкалу (Ginestie, 2002).

Україна відзначається найнижчим рівнем використання проектних технологій, серед досліджуваних країн, які стосуються лише 30-40% дисциплін. Перевага також надається навчальним проектам, а дослідницькі та творчі проекти застосовуються рідше. Оцінка студентів залежить від портфоліо та оцінки викладача, які мають вагу 30% та 30% відповідно. Система оцінювання використовує як 5-бальну, так і 100-бальну шкалу (Алєксєєва, 2018).

Таким чином, використання проектних технологій в системах підготовки дизайнерів найрозвиненіше у США, де воно має системний та всебічний характер. У Франції та Україні спостерігається тенденція до збільшення використання цих технологій, але є певні недоліки та виклики, які потребують уваги та вирішення.

На сьогодні, проблема підготовки майбутніх дизайнерів до застосування проектних технологій у професійній діяльності в системі української вищої освіти включає наступні аспекти:

обмежений доступ до сучасних інструментів і технологій (деякі навчальні заклади можуть не мати достатнього обладнання або доступу до оновлених програм та інструментів, які використовуються в професійній галузі);

недостатня практична підготовка (фокус на теоретичних аспектах без належної практичної підготовки може змінити здатність випускників ефективно використовувати проектні технології у реальних сценаріях);

відсутність індивідуального підходу (у навчальних програмах може бути обмежена увага до індивідуальних потреб студентів або можливостей розвитку їхніх унікальних талантів і навичок);

низька інтеграція з іншими дисциплінами (дизайн в сучасному світі часто вимагає співпраці з різними галузями та областями, а недостатня взаємодія може призвести до обмеження розуміння контексту і вимог реальних проектів);

відсутність акценту на критичне мислення і проблемне вирішення (проектна діяльність вимагає не лише технічних навичок, але і здатності аналізувати та розв'язувати проблеми);

неактуальність змісту курсів (швидкі зміни в індустрії дизайну можуть призводити до втрати актуальності вмінь та знань, які отримують студенти під час навчання).

Впровадження змін, описаних вище, може здатися складним завданням. Однак, активна співпраця між освітніми установами та дизайн-індустрією, оновлення навчальних програм та забезпечення доступу до сучасних технологій та ресурсів роблять це цілком можливим.

Аналіз наукових джерел дозволяє чітко окреслити методологічні засади, на яких має ґрунтуватися підготовка майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій у професійній діяльності. Цей аналіз дає нам можливість розглянути цю проблему з позиції різних підходів: компетентнісного, діяльнісного, особистісно-орієнтованого, системного, практико-орієнтованого та інноваційно-технологічного.

Компетентнісний підхід ґрунтується на: 1) формуванні у майбутніх дизайнерів необхідних професійних (знання та розуміння принципів проектування; вміння генерувати та оцінювати ідеї; навички проектування та прототипування; здатність до самостійної проектної діяльності) та загальних (комунікація та співпраця; критичне мислення та вирішення проблем; креативність та інноваційність; інформаційна грамотність; самоорганізація та самоменеджмент) компетенцій на основі розробки навчальних програм та курсів, що сприяють їх формуванню; 2) використанні інтерактивних та практичних методів навчання.

Діяльнісний підхід - полягає у організації навчального процесу з урахуванням активної участі майбутніх дизайнерів у навчальному процесі; виконанні проектів та завдань, що максимально наближені до реальних умов професійної діяльності; рефлексії та самоаналізі власної діяльності. Формування у майбутніх дизайнерів здатності до самостійної проектної діяльності розкривається у вмінні виявляти та формулювати проблеми; розробляти та реалізовувати проекти; оцінювати результати проектної діяльності.

Особистісно-орієнтований підхід ґрунтується на врахуванні індивідуальних особливостей майбутніх дизайнерів (стиль навчання; рівень підготовки; інтереси та мотивація) та створенні умов для розвитку творчого потенціалу та самореалізації майбутніх дизайнерів (атмосфера довіри та підтримки; можливість вибору та прийняття рішень; заохочення до креативності та інновацій).

З позиції системного підходу - підготовка майбутніх дизайнерів, розглядається як цілісна систему, що характеризується взаємозв'язком різних компонентів навчального процесу; узгодженістю цілей, завдань, методів та форм навчання; забезпеченням системного підходу до формування компетенцій майбутніх дизайнерів, а саме формування знань, навичок та особистих якостей, необхідних для успішного застосування проектних технологій.

Практико-орієнтований підхід полягає у орієнтації навчального процесу на практичне застосування проектних технологій: виконання практичних завдань та проектів; співпраця з реальними замовниками; участь у конкурсах та фестивалях проектів; формування у майбутніх дизайнерів навичок роботи в реальних умовах (вміння спілкуватися з замовниками; працювати в команді; дотримуватися термінів та бюджету).

Інноваційно-технологічний підхід базується на використанні інноваційних методів та технологій у навчанні (дизайн-мислення, прототипування, 3Б-моделювання, віртуальна реальність); підготовці майбутніх дизайнерів до роботи в мінливих умовах (уміння адаптуватися до нових викликів та проблем, генерувати інноваційні рішення) та розвитку навичок дослідницької роботи

Розглядаючи ці підходи комплексно, можемо сформувати ефективну систему підготовки майбутніх дизайнерів до роботи з проектними технологіями, яка буде ґрунтуватися на: формуванні необхідних компетенцій; організації навчального процесу як проектної діяльності; врахуванні індивідуальних особливостей та потреб кожного студента.

Впровадження такої системи підготовки дозволить випускати дизайнерів, які володіють необхідними знаннями, навичками та компетенціями для успішної роботи в сучасних умовах.

Висновки

Використання проектних технологій - це запорука успішної роботи дизайнера. Впровадження цих методів у навчальний процес готує майбутніх фахівців до реальних викликів дизайн-індустрії, формуючи у них необхідні компетенції та навички. Дотримання методологічних засад підготовки майбутніх дизайнерів до застосування проектних технологій у професійній діяльності дозволяє майбутнім фахівцям отримати ряд переваг: підготовка до реальної роботи (опанування проектними технологіями готує молодих дизайнерів до практичної роботи в реальних умовах, де їм доведеться стикатися з жорсткими термінами, бюджетами та вимогами); адаптація до змін (динамічний характер дизайн-індустрії потребує гнучкості та адаптивності, а проектні технології дають дизайнерам необхідні інструменти для роботи в мінливих умовах); формування аналітичного мислення (процес проектування потребує аналітичного мислення, логіки та системного підходу, що розвивається завдяки вивченню проектних технологій) та підвищення конкурентоспроможності (навчання проектним технологіям дає молодим дизайнерам знання та навички, які роблять їх більш конкурентоспроможними на ринку праці).

Перспективами подальших наукових розвідок вважаємо створення методологій для оцінки ефективності проектних технологій.

Література

Balters, S., Baker, J. M., Hawthorne, G., & Reiss, A. L. (2021). “Inter-brain synchrony and innovation in a zoom world using analog and digital manipulatives,” in Design Thinking Research (Cham: Springer), 9-32.

European Education Area. (2023, January 19). The Bologna Process and the European Higher Education Area. Retrieved from https://education.ec.europa.eu/education-levels/higher- education/inclusive-and-connected-higher-education/bologna-process

Gantt, R. (2016). Critical Path Method. Retrieved from http://www.db.dk/pi/iri

Ginestie, J. (2002). The industrial project method in French industry and in French schools. International Journal of Technology and Design Education, 12(2), 99-122.

Kelly, G. (1963). A Theory of Personality: The Psychology of Personal Constructs. New York: W. W. Norton & Company.

Knecht, W. R., & Smith, K. (2001). Exploring a novel metric of air traffic congestion. In Proceedings of the Eleventh International Symposium on Aviation Psychology (pp. 123-128). Columbus, OH.

Lupton, E. (Ed.). (2004). Graphic design thinking: Beyond brainstorming. Princeton Architectural Press.

Lupton, E. (2015). Design thinking: A very short introduction. Princeton, NJ: Princeton Architectural Press.

Munro, G. (2020). Twilight of Design Thinking. https://www.researchgate.net/publication/ 350754093_Twilight_of_Design_Thinking

Saaty, T. L. (1987). The analytic hierarchy process: What it is and how it it is used. Mathematical Modelling, 9(3-5), 161-176.

Shannon, C. E., & Weaver, W. (1949). The Mathematical Theory of Communication. University of Illinois Press. http://cm.bell-labs.com/cm/ms/what/shannonday/paper.html

Алєксєєва, С. В. (2018). Підготовка майбутніх дизайнерів до розвитку професійної кар'єри: теорія і практика. Монографія. Київ: Міленіум.

ВР України. (2023). База даних «Законодавство України». URL: http://pon.org.ua/ novyny/2446-nacionalna-strategiya-rozvitku-osviti-v ukrayini.html (дата звернення: 1.02.2024)

Дьоміна, О. (2012). Метод проектів як засіб розвитку творчої особистості та ефективної співпраці учнів та вчителя. Англійська мова та література, 3, 7-10.

Концепція розвитку освіти України на період 2015 - 2025 років. (2015). URL: http://www.prof.univ.kiev.ua/prof/home/2010-12-22-00-05-45/2-events/571--2015-2025-.html (дата звернення: 25.12.2023)

Кравченко, Г. (n.d.). Технологія організації проектної діяльності студентів вищих навчальних закладів. https://www.kpi.kharkov.ua/archive/Conferences92.pdf

Макар, З. Ю. (2014). Вимоги до професійних знань і вмінь сучасних фахівців сфери дизайну. Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Педагогіка та психологія. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, Вип. 713. С. 108- 116.

Макар, З. Ю. (2014). Методи формування професійних знань і вмінь майбутніх дизайнерів. Scientific genesis: international scientific-practical conference of pedagogues and psychologists. Geneva (Switzerland), Vol. 1. Pp. 150- 156.

Макар, З. Ю. (2014). Формування мотивації майбутніх дизайнерів до творчого саморозвитку. Zbior raportow naukowych. Warszawa: Wydawca: Sp. Z o.o. «Diamond trading tour». S. 87- 92.

Нові технології навчання (1996). (В.О. Зайчук, Ed.). Київ: Інститут змісту i методів навчання. Вип. 17. 176 с.

Омельницька, Є. С. (2009). Формування проектного мислення студентів-дизайнерів у процесі професійної підготовки. Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. праць. Вип. 26: Мистецька освіта в Україні (теорія, методи, технології) / ред. кол.: В. К. Буряк, Л. В. Кондрашова, Г. Б. Штельмах та ін.; гол. ред. В. К. Буряк. -- Кривий Ріг: КДПУ. С. 268-274.

Оружа, Л. В. (2010). Розвиток дизайнерської освіти в світі. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи. Київ: Вид во НПУ ім. М.П. Драгоманова. Вип. 24. С.168-172.

Освітні технології (2004). (О. М. Пєхота, Ed.). Київ: А.С.К. 256 с.

Пискун, О. М. (2009). Основи дизайну: навчально-методичний посібник для студ. спец. „Технологічна освіта”. Чернігів: ЧДПУ. 40 с.

Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року: Президент України (2013, 25 червня). Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року: Указ Президента України № 344/2013. Офіційний вісник України, 51, 14.

Прусак В.Ф. (2006). Методологічні підходи до підготовки дизайнерів у вищих навчальних закладах. Наукові записки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 61, 131-138.

Прусак В.Ф. (2011). Компетентісний підхід до формування системи екологічної підготовки дизайнера. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 4, 24-29.

Саймон, Г. А. (2001). А поведінка: Дослідження процесів прийняття рішень в організаціях, що виконують а функції. Київ: АртЕк.

Тименко, В. П., Сидоренко, В. К., & Оршанський, Л. В. (2007). Професійна дизайн-освіта: теорія і практика художньої обробки деревини. Київ: Педагогічна думка.

References

Balters, S., Baker, J. M., Hawthorne, G., & Reiss, A. L. (2021). “Inter-brain synchrony and innovation in a zoom world using analog and digital manipulatives,” in Design Thinking Research (Cham: Springer), 9-32 [in English].

European Education Area. (2023, January 19). The Bologna Process and the European Higher Education Area. education.ec.europa.eu Retrieved from https://education.ec.europa.eu/ education-levels/higher-education/inclusive-and-connected-higher-education/bologna-process [in English].

Gantt, R. (2016). Critical Path Method. Retrieved from http://www.db.dk/pi/iri [in English].

Ginestie, J. (2002). The industrial project method in French industry and in French schools. International Journal of Technology and Design Education, 12(2), 99-122 [in English].

Kelly, G. (1963). A Theory of Personality: The Psychology of Personal Constructs. New York: W. W. Norton & Company [in English].

Knecht, W. R., & Smith, K. (2001). Exploring a novel metric of air traffic congestion. In Proceedings of the Eleventh International Symposium on Aviation Psychology (pp. 123-128). Columbus, OH. [in English].

Lupton, E. (Ed.). (2004). Graphic design thinking: Beyond brainstorming. Princeton Architectural Press [in English].

Lupton, E. (2015). Design thinking: A very short introduction. Princeton, NJ: Princeton Architectural Press. [in English].

Munro, G. (2020). Twilight of Design Thinking. https://www.researchgate.net/ publication/ 350754093_Twilight_of_Design_Thinking [in English].

Saaty, T. L. (1987). The analytic hierarchy process: What it is and how it it is used. Mathematical Modelling, 9(3-5), 161-176 [in English].

Shannon, C. E., & Weaver, W. (1949). The Mathematical Theory of Communication. University of Illinois Press. Retrieved from http://cm.bell-labs.com/cm/ms/what/shannonday/ paper.html [in English].

Alєksєєva, S. V. (2018). Pidgotovka majbutnih dizajneriv do rozvitku profesijnot kar 'єгі: teorija і praktika [Preparation offuture designers for the development of a professional career: theory and practice]. Ki'iv: Mdernum [in Ukrainian].

VR Ukrarni. (2023). Baza danih «Zakonodavstvo Ukrarni» [Verkhovna Rada of Ukraine. (2023). Database "Legislation of Ukraine"]. pon.org.ua Retrieved from http://pon.org.ua/ novyny/2446-nacionalna-strategiya-rozvitku-osviti-v ukrayini.html [in Ukrainian].

D'omma, O. (2012). Metod proektiv jak zasft rozvitku tvorchot' osobistosti ta efektivnof spAprad uchrnv ta vchitelja [Project method as a means of creative personality development and effective cooperation of students and teachers]. Anghjs'ka mova ta hteratura - English Language and Literature, 3, 7-10. [in Ukrainian].

Koncepdja rozvitku osvrii Ukrarni na period 2015 - 2025 rokw [Concept of education development of Ukraine for the period 2015-2025]. www.prof.univ.kiev.ua Retrieved from http://www.prof.univ.kiev.ua/prof/home/2010-12-22-00-05-45/2-events/571--2015-2025-.html [in Ukrainian].

Kravchenko, G. (n.d.). Tehnologija organizacii proektnoi dijal'nosti studentiv vishhih navchal'nih zakladiv [Technology of organizing project activities of students of higher educational institutions]. www.kpi.kharkov.na Retrieved from https://www.kpi.kharkov.ua/archive/Conferences92.pdf [in Ukrainian].

Makar, Z. Ju. (2014). Vimogi do profesijnih znan' і vmin' suchasnih fahivciv sferi dizajnu [Requirements for professional knowledge and skills of modern specialists in the field of design]. Naukovij visnik Chernivec'kogo universitetu. Serija: Pedagogika tapsihologija - Scientific Bulletin of Chernivtsi University. Series: Pedagogy and psychology, 713, 108- 116. [in Ukrainian].

Makar, Z. Ju. (2014). Metodi formuvannja profesijnih znan' і vmm' majbutnih dizajneriv [Methods of formation of professional knowledge and skills of future designers]. Scientific genesis: international scientific-practical conference of pedagogues and psychologists - Scientific genesis: international scientific-practical conference of pedagogues and psychologists, 1, 150- 156. [in Ukrainian].

Makar, Z. Ju. (2014). Formuvannja motivacii majbutmh dizajneriv do tvorchogo samorozvitku [Formation of motivation of future designers for creative self-development]. Zbior raportow naukowych , 87- 92. [in Ukrainian].

Zajchuk, V.O. (1996). Novi tehnologitnavchannja [New learning technologies], Kiiv: !nstitut zmistu i metodiv navchannja [in Ukrainian].

Omel'nic'ka, Є. S. (2009). Formuvannja proektnogo mislennja studentiv-dizajneriv u procesi profesijnoi pidgotovki [Formation of project thinking of design students in the process of professional training]. Pedagogika vishhot ta seredn'ot shkoli - Higher and secondary school pedagogy, 26, 268-274. [in Ukrainian].

Oruzha, L. V. (2010). Rozvitok dizajners'koi osviti v sviti [Development of design education in the world]. Naukovij chasopis Nacional'nogo pedagogichnogo universitetu imeni M.P.Dragomanova. Serija 5: Pedagogichni nauki: realit ta perspektivi - Scientific journal of the National Pedagogical University named after M. P. Dragomanov. Series 5: Pedagogical sciences: realities and prospects, 24, 168-172. [in Ukrainian].

Pєhota, O. M. (2004). Osvitni tehnologit [Educational technologies]. Kiiv: A.S.K. [in Ukrainian].

Piskun, O. M. (2009). Osnovidizajnup[Basics of design]. Chernigiv: ChDPU [in Ukrainian].

Ukaz Prezidenta Ukraini “Pro Nacional'nu strategiju rozvitku osviti v Ukraini na period do 2021 roku: Prezident Ukraini (2013, 25 chervnja). Pro Nacional'nu strategiju rozvitku osviti v Ukraini na period do 2021 roku” [The Decree of the President of Ukraine “On the National Education Development Strategy in Ukraine for the period until 2021: President of Ukraine (2013, June 25). On the National Education Development Strategy in Ukraine for the period until 2021”]. (2021). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian].

Prusak, V.F. (2006). Metodologichni pidhodi do pidgotovki dizajneriv u vishhih navchal'nih zakladah [Methodological approaches to the training of designers in higher educational institutions]. Naukovi zapiski Nacional'nogo pedagogichnogo universitetu imeni M.P.Dragomanova - Scientific Notes of the M.P. Dragomanov National Pedagogical University, 61, 131-138. [in Ukrainian].

Prusak, V.F. (2011). Kompetentisnij pidhid do formuvannja sistemi ekologichnoi pidgotovki dizajnera [A competent approach to the formation of a designer's ecological training system]. Visnik Nacional'not akademit Derzhavnot prikordonnot sluzhbi Ukratni - Bulletin of the National Academy of the State Border Service of Ukraine, 4, 24-29. [in Ukrainian].

Sajmon, G. A. (2001). A povedinka: Doslidzhennja procesiv prijnjattja rishen' v organizacijah, shho vikonujut' a funkcit [A behavior: Study of decision-making processes in organizations performing a functions]. Kiiv: ArtEk. [in Ukrainian].

Timenko, V. P., Sidorenko, V. K., & Orshans'kij, L. V. (2007). Profesijna dizajn- osvita: teorija ipraktika hudozhn'ot obrobki derevini [Professional design education: theory and practice of artistic wood processing], Kiiv: Pedagogichna dumka. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru/

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.