Провідницька проєкція управління розвитком закладів освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Провідницька проєкція управління розвитком закладів освіти

Кондратенко Юлія Ігорівна

аспірантка IV року навчання, Бердянський державний педагогічний університет, м. Бердянськ, м. Запоріжжя

Анотація

Освітнє поле України будується та розвивається відповідно до суспільних цілей та науково обґрунтованих засобів, методів і шляхів їх здійснення. Це зумовлює існування великої кількості педагогічних теорій та концепцій, а також технологій та методик. Саме вони є основою концептуальних моделей, уявних ідеальних варіантів розвитку освіти. Рефлексія парадигмального простору управління освітою (державне управління, філософія освіти, освітня політика, освітологія тощо) приводить нас до думки, головною характеристикою управління сучасною українською освітою є вичерпаність основної управлінської педагогічної парадигми, яка поспішно доповнюється скороспілими, ситуативними й експериментально неперевіреними ідеями та окремими елементами європейських освітніх технологій. У зв'язку з цим, ми запропонували унікальну систему управління освітою як соціальною сферою, що забезпечує прогрес української нації. Це ідея провідництва в освіті. Розглянуто основні виклики процесу управління закладом освіти у суспільстві високої турбулентності та ризиків, що включають адаптацію до глобальних тенденцій, зміни у освітній політиці, а також впровадження управління на засадах провідницької парадигми. Ґрунтовно досліджено процес реактивації ідеї провідництва в царині національної освіти та прийшли до висновку, що ця позапарадигмальна діяльність суб'єкта (суб'єктів) освітньої системи є наразі предметом широкої дискусії філософів та педагогів. Досліджено авторську модель теорії провідництва в освіті, яка допомагає керівникам ефективно вирішувати різноманітні управлінські завдання та виклики. Розглянуто вплив інноваційних підходів та технологій на провадження провідницького підходу до управління. Досліджено інструменти та методики, які сприятимуть розвитку провідницьких якостей у керівників закладів освіти. Запропоновано апробовану систему степенування провідницьких якостей керівників закладів освіти та підготовки педагогів до провідницької місії.

Ключові слова: провідництво; управління розвитком, провідницька місія; провідницькі якості; мультипликатівність.

Abstract

Kondratenko Yuliia Ihorivna PhD student of the fourth year of studying, Berdiansk State Pedagogical University, Berdyansk, Zaporizhzhia region Zaporizhzhia

GUIDING PROJECT FOR MANAGING THE DEVELOPMENT OF EDUCATIONAL INSTITUTIONS

The educational field of Ukraine is being built and developed in accordance with social goals and scientifically based means, methods and ways of their implementation. This leads to the existence of a large number of pedagogical theories and concepts, as well as technologies and methods. They are the basis of conceptual models, imaginary ideal variants of educational development. Reflection on the paradigmatic space of education management (public administration, philosophy of education, educational policy, educational science, etc.) leads us to the conclusion that the main characteristic of modern Ukrainian education management is the exhaustion of the main management pedagogical paradigm, which is hastily supplemented by early, situational and experimentally untested ideas and individual elements of European educational technologies. In this regard, we have proposed a unique system of education management as a social sphere that ensures the progress of the Ukrainian nation. This is the idea of guidance in education. The main challenges of managing an educational institution in a society of high turbulence and risks, including adaptation to global trends, changes in educational policy, and the introduction of management based on the guiding paradigm, are considered. The process of reactivation of the idea of guidance in the field of national education is thoroughly studied and it is concluded that this extra- paradigmatic activity of the subject (subjects) of the educational system is currently the subject of a wide discussion among philosophers and educators. The author's model of the theory of guidance in education, which helps managers to effectively solve various managerial tasks and challenges, is investigated. The influence of innovative approaches and technologies on the implementation of the guiding approach to management is considered. The tools and techniques that will contribute to the development of guiding qualities in the heads of educational institutions are studied. A tested system of guiding qualities of heads of educational institutions and training of teachers for the guiding mission is proposed.

Keywords: guidance; development management, guidance mission; guiding qualities; multiplicity.

Постановка проблеми

управління заклад освіти

Україна, подібно багатьом країнам світу, стикається з численними викликами у сфері освіти. Реформування системи освіти, адаптація до швидкозмінюючих технологій, підготовка кваліфікованих кадрів та впровадження глобальних освітніх стандартів - все це лише деякі аспекти, які потребують уваги в сучасній українській освіті.

Одним із головних аспектів у цій сфері є управління закладами освіти. Правильне управління може вирішити багато проблем та забезпечити ефективне функціонування освітніх закладів. Але які перспективи та виклики стоять перед українськими керівниками освітніх закладів і який шлях досягнення провідного керівництва можна обрати? Реформативні процеси в національній освіті спричинили значний ряд проблем у її управлінні. Одним з ключових механізмів вирішення управлінських аспектів сучасної глобалізо- ваної освіти є концепція провідництва. Наші дослідження цієї концепції відображені у спільних працях «Генеза провідництва в освіті», «Менеджмент в освіті», «Управління закладом освіти». Проблема провідництва в освіті залишається недостатньо дослідженою, але знаходить відображення у наукових працях таких вчених, як В. Крижко, С. Клепко, В. Жатько, Г. Луценко, О. Козлова, С. Немченко, О. Старокожко, М. Генсон, С. Сеймур, Т. Серджіованні, У. Каннінгем, Д. Грессо, М. Фуллан.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Наразі ми маємо таку ситуацію, коли управління в освіті не обмежується простим виконанням адміністративних функцій. Керівники освітніх установ повинні мати здатність надихати, мотивувати та сприяти розвитку своєї команди та учнів. Аналіз поліпарадигмальності освітнього простору України засвідчує серйозні дослідження провідницької парадигми на методологічному рівні у працях І. Богданова, М. Елькіна, Н. Калити, С. Клепка, О. Козлової, В.Крижка, І Кушніренка, Г. Луценка, С. Немченка, Н. Орлової, О. Філоненко.

Мета статті. У ході дослідження науковці мають на меті визначити зумовленість актуалізації ідеї провідництва у просторі глобалізованої освіти. Для реалізації поставлено такі основні завдання:

- дослідити причини реактивації провідницької місії у сучасному освітньому просторі;

- визначити основні провідницькі риси, які допомагають провадити місію заклади освіти;

- розробити шляхи розвитку особистісних рис провідників-керівників освіти.

Виклад основного матеріалу

Управління закладами освіти в Україні стикається з численними викликами, серед яких можна виділити:

1. Освіта в Україні не лишається осторонь глобальних тенденцій, але йде не шляхом створення власних освітніх ініціатив та систем, а шляхом карго- культу. Представники освітнього сектору стають свідками політики, яка передбачає безкінечне копіювання та сліпе наслідування стосовно розвитку національної освіти в межах Європейського освітнього простору.

2. Адаптація до змін. Швидкі темпи змін у суспільстві та технологіях вимагають від керівників закладів освіти постійного оновлення стратегій управління та адаптації до нових викликів. Основна ідея полягає в тому, щоб створити гнучку та реагуючу систему, яка здатна швидко адаптуватися до змін в умовах навколишнього середовища, технологій, а також до потреб соціума. Г. Єльникова вважає, що в умовах розвитку ринкової економіки адаптивне управління стало необхідним для вирівнювання різноманітних впливів. Вона стверджує, що поява адаптивного управління пов'язана з урахуванням нестабільності у розвитку ринкових відносин. Згідно з авторкою, ці ситуації стимулюють комунікативні взаємовідносини та впливають на внутрішні механізми управління [1].

3. Глобалізація має значний вплив на управління закладами освіти. Цей вплив проявляється у кількох аспектах. Перш за все, глобальні тенденції у формуванні освітніх стандартів і методик впливають на вимоги до управлінських процесів та стратегій у закладах освіти. Окрім того, в умовах повномасштабного вторгення зростаюча міжнародна міграція створює унікальне культурне середовище в освітніх установах, що потребує адаптивного управління для врахування різних потреб і переконань учасників освітнього процесу. Більше того, заклади освіти все частіше вступають у партнерство з міжнародними установами та організаціями, що ставить перед ними нові вимоги у веденні міжнародного співробітництва та управління проєктами.

Для досягнення успішного керівництва у сфері освіти, керівники повинні виявити провідницькі якості, бути гнучкими та відкритими до інновацій, а також постійно підвищувати свою кваліфікацію [2]. Важливо також будувати ефективні команди та забезпечувати постійну співпрацю з педагогічним колективом та студентами.

В освітній сфері існує багато моделей і теорій, які досліджують різні аспекти провідництва в освіті. Так, теорія трансформаційного провідництва, розроблена Джеймсом МакГрегором Бернсом, підкреслює важливість впливу керівника закладу освіти на мотивацію та стимулювання педагогічного колективу та здобувачів до досягнення високих результатів. Вона покликана перетворювати індивідуумів та організації за допомогою відповідальності, візії та заохочення [3]. Друга модель - ситуаційне провідництво - підкреслює необхідність управлінцям адаптувати свій стиль до потреб і вимог конкретної ситуації [4]. Окрім того, існує модель автентичного провідництва, яка висуває ідею, що ефективність лідера залежить від його аутентичності, чесності та спроможності бути собою. Автентичні провідники стимулюють довіру, співчуття та взаємоповагу в колективі [5]. У свою чергу розподілене (колективне) провідництво розглядає керівництво як процес, що відбувається на рівні колективу, де кожен член організації може виявити провідницькі якості відповідно до своїх здібностей та ситуації, що склалася [6].

Окреслені моделі та теорії надають різноманітний підхід до розуміння та практики провідництва в освіті, допомагаючи керівникам закладів освіти вирішувати різноманітні завдання та виклики, з якими вони зіштовхуються у своїй роботі.

Незалежно від обраної моделі провадження провідницької місії варто пам'ятати, що здійснюватися це має з декількох аспектів. Перш за все, провідництво виступає як педагогічна діяльність (навчання, виховання). Провідником у системі освіти є людина, яка розвинула в собі філософський спосіб життєдіяльності як духовно-практичний. Таким чином, провідник, просвітитель - той, хто спрямовує свої соціально-духовні зусилля на виведення людей зі стану душевного спокою, властивого нематеріальним об`єктам; той, хто відкриває їм приховані потенції й актуалізує їх [7].

Крім того, провідницька місія - це також управлінська діяльність. Імперативною ідеєю провідницької парадигми є генерування та запровадження змін в освітньому просторі на всіх рівнях, у тому числі на рівні державного управління. Передбачувані, очікувані зміни відповідно до цієї парадигми супроводжуються певними характеристиками, серед яких ми визначаємо забезпечення пріоритету ментальних цінностей та стандартів в управлінні освітою, управлінську мотивацію щодо реформування освіти, прийняття ірраціональних ідей змін технологій освітнього простору та його структур [8]. Засобом для реалізації всіх означених аспектів має бути державна інформаційна політика. Успішність реформ буде залежати від того, наскільки в установах підвищення кваліфікації викладацький контингент буде складатись із провідних філософів і педагогів відповідних академічних установ.

Ми зосереджено досліджуємо характеристики, які характеризують сучасних провідників у галузі освіти. На основі аналізу інформації з різних теоретичних джерел та розглядаючи думку та практичний досвід діючих керівників закладів освіти, ми вирішили виокремити наступні характеристики, що притаманні провідникам-керівникам закладам освіти: дорадництво, духовність, здатність провадити колектив та ідею, наполегливість та налаштованість на успіх, відповідальність, продуктивне мислення, а також жертовність.

Наразі ми маємо ситуацію, коли на чолі закладів освіти стоять керівники, які мають лише педагогічну освіту, і не володіють достатнім рівнем управлінської компетентності. Так, наше опитування, яке ми проводили серед діючих очільників закладів освіти, продемонструвало, лише 3% педагогів володіють провідницьким форсайтним баченням щодо розвитку освіти. Їхнє бачення не обмежується лише успішним виконанням освітніх стандартів, але й виходить за рамки поточних вимог і передбачає майбутні тенденції, потреби та можливості у сфері освіти. Такі педагоги володіють здатністю аналізувати поточну ситуацію в освіті, прогнозувати її розвиток і розробляти стратегії, спрямовані на досягнення високих результатів у майбутньому. Вони є свого роду візіонерами, які активно сприяють не лише забезпеченню якісної освіти сьогодні, але й розвитку освітньої системи для майбутніх поколінь.

Зумовлено це тим, що сучасний освітній ландшафт швидко змінюється під впливом технологічних і соціокультурних трансформацій. Керівники закладів освіти повинні бути готові адаптуватися до нових вимог та технологій, щоб ефективно керувати своїми установами. Загалом, проблема підготовки керівників-провідників є актуальною через постійні зміни у сфері освіти та потребу у висококваліфікованих лідерах, які можуть успішно керувати цими змінами та сприяти покращенню навчання і виховання. Подолати цю кризу можливо двома способами. Перший - це університетська професійна освіта провідників. Здійснюється кафедрами та науково- педагогічними працівниками при виконанні освітньо-професійних програм спеціальностей 073 та 011. Цей шлях гарантує найбільш ґрунтовну підготовку керівників-провідників. Тут є можливість запровадити цільові освітні компоненти, спрямовані на формування у магістрів активної внутрішньої мотивації до здійснення провідницької місії, розвивати індивідуальні характеристики майбутніх провідників шляхом надання їм можливості обирати за вибором освітні компоненти. Майбутні менеджери освіти в ході оволодіння спеціальною освітньо-професійною програмою мають чітко визначитися в основних моделях управління. Відповідно до визначеної структури особистості магістранта це буде визначати його майбутній стиль управлінської місії.

Другий полягає у підвищенні власного професійного рівня і прагненні до саморозвитку. За умов підвищення кваліфікації керівниками закладів загальної середньої освіти в інститутах післядипломної педагогічної освіти здійснюється кваліфікована організаційно-дидактична діяльність зацікавлених сторін - керівників закладів освіти та науково-педагогічних працівників інститутів. Носії узагальненого досвіду активні у проведенні майстер-класів управлінської діяльності та провадять заняття щодо популяризації власних провідницьких якостей та здібностей.

Висновки

Загалом, управління закладами освіти в Україні потребує комплексного підходу, який би враховував усі виклики та перспективи, сприяючи покращенню якості освіти та розвитку суспільства. Але оскільки освіта є фундаментальною складовою та одним із джерел формування реального розуміння справжніх та ідеальних цінностей людини у різних аспектах життя, то не лише розробка ціннісного каркасу освіти, системи пріоритетних цінностей та педагогічних методик відповідної орієнтації є важливим та суттєвим кроком у напрямку вдосконалення системи освіти та формулювання стратегії її подальшого розвитку. Першочергове завдання має бути у підготовці тих керівників, які зможуть впровадити цю стратегію, внести в неї зміни і вивести освіту на вищий рівень - на локальному, регіональному, державному рівнях.

Управління закладами освіти в Україні стоїть перед багатьма викликами, але також відкриває безліч перспектив для розвитку сучасної освіти. Шлях до провідного керівництва полягає у відповідальному та ефективному управлінні, а також в неперервному пошуку нових можливостей для поліпшення освітнього процесу в Україні.

Література:

1. Єльникова Г.В. Основи адаптивного управління : курс лекцій / Г.В. Єльникова. Х.: Видав. гр. «Основа», 2004. 128 с.

2. Генеза провідництва в освіті: колективна монографія / Загальна редакція: проф.

І. Богданов. К. : Освіта України, 2019. 476 с.

3. Burns James MacGregor. Transforming Leadership: A New Pursuit of Happiness. Grove Press / Atlantic Monthly Press, 2004. 336 p. ISBN 978-0802141187.

4. Hersey, Paul; Blanchard, Kenneth H.; Johnson, Dewey E. (2013). Management of organizational behavior: leading human resources. Boston: Pearson. ISBN 978-0-13-255640-8.

5. Brown Brene. Dare to Lead. Brave Work. Tough Conversations. Whole Hearts. London: Ebury Publishing, 2018. 320 p. ISBN 978-1-78-504214-0.

6. Серджіованні Т. Керування освітою і шкільне врядування / Т. Серджіованні, М. Барлінгейм, Ф. Кумз, П. Тарстон ; пер. з англ. О. Щур. Львів: Літопис, 2002. 440 с.

7. Провідництво в освіті. Від ідеї до вічності: колективна монографія / Загальна редакція: проф. І. Богданов; передмова академіка НАПН України В. Андрущенка. К. : Освіта України, 2017. 368 с.

8. Менеджмент в освіті: підручник / Редакція: проф. В. Крижка. К. : Освіта України, 2020. 465 с.

References:

1. Yelnykova, H.V. (2004). Osnovy adaptyvnoho upravlinnia : kurs lektsii [Fundamentals of adaptive management : a course of lectures]. Kharkiv : Vydav. hr. «Osnova». 128 p. [in Ukrainian].

2. Bohdanov, I (Ed.) (2019). Heneza providnytstva v osviti: kolektyvna monohrafiia [Genesis of guidance in education: a collective monograph]. K. : Osvita Ukrainy 476 p. [in Ukrainian].

3. Burns, James MacGregor (2004). Transforming Leadership: A New Pursuit of Happiness. Grove Press / Atlantic Monthly Press. 336 p. ISBN 978-0802141187.

4. Hersey, Paul; Blanchard, Kenneth H.; Johnson, Dewey E. (2013). Management of organizational behavior: leading human resources. Boston: Pearson. ISBN 978-0-13-255640-8.

5. Brown, Brene (2018). Dare to Lead. Brave Work. Tough Conversations. Whole Hearts. London: Ebury Publishing. 320 p. ISBN 978-1-78-504214-0.

6. Serdzhiovanni, T., Barlinheim, M., Kumz, F., Tarston, P. (2002). Keruvannia osvitoiu i shkilne vriaduvannia lektsii [Education management and school governance]. Lviv: Litopys. 440 p. [in Ukrainian].

7. Bohdanov, I (Ed.) (2017). Providnytstvo v osviti. Vid idei do vichnosti: kolektyvna monohrafiia lektsii [Guidance in Education. From idea to eternity: a collective monograph]. K. : Osvita Ukrainy. 368 p. [in Ukrainian].

8. Kryzhko, V. (2020). Menedzhment v osviti: pidruchnyk lektsii [Management in education: a textbook]. K. : Osvita Ukrainy. 465 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru