Размещено на http://allbest.ru

1Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

2«Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради»

Методична компетентність вчителя початкових класів у контексті Нової української школи

1Муковіз Олексій Павлович доктор педагогічних наук, доцент,

завідувач кафедри теорії початкового навчання,

2Кузнєцова Неля Вікторівна кандидат педагогічних наук, доцент,

завідувачка кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, КЗВО

м. Умань, м. Одеса

Анотація

Реформування системи освіти відповідно до концепції Нової української школи зумовило потребу переходу на практичну й особистісно-орієнтовану парадигму навчання. Нова українська школа вимагає нових підходів до навчання, які би базувалися на принципах педагогіки партнерства й співпраці між учнями й вчителями, і які передбачали б відмову від авторитарної моделі комунікації й переосмислення ролі як вчителя, так і учня, а також потребували б окремої уваги до процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів у відповідних закладах освіти.

Мета статті - визначити роль методичної компетентності вчителя в процесі реалізації ідей Нової української школи.

Під час дослідження визначено, що методична компетентність являється інтегративною складовою системи знань, умінь і навичок, здобутих у закладі освіти. Основними компонентами методичної компетентності вчителів початкових класів є фундаментальні знання з теорії й методики навчання предметів, сформована система дидактико-методичних компетентностей, володіння технологією організації освітнього процесу, дидактичні й творчі здібності для розв'язання різноманітних методичних завдань. Зазначено, що сучасні тенденції підготовки майбутніх учителів початкових класів визначають інноваційні технології, впроваджені в освітній процес відповідних закладів. До таких технологій зараховано інтерактивне навчання, кейс-метод, модульне навчання.

Акцентовано увагу на ролі інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі учнів початкових класів Нової української школи. Їхнє застосування сприяє модернізації методичного забезпечення й упровадженню нових підходів до організації й контролю процесу навчання.

Визначено найпопулярніші цифрові технології серед майбутніх учителів початкових класів, до яких належать: презентації, інфографіка, віртуальні дошки, створення інтелект-карт. Використання сучасних технологій для підготовки майбутніх учителів початкових класів загалом й у формуванні їхньої методичної компетентності зокрема може стати основним чинником для вдосконалення їхньої професійної підготовки.

Ключові слова: методична компетентність, майбутні вчителі початкових класів, педагогічний коледж, заклад вищої освіти, цифрові технології.

Abstract

Methodological competence of primary class teachers in the context of the new ukrainian school

Mukoviz Oleksii Pavlovych Doctor of Pedagogical, Associate Professor, Head of the Department of Theory of Primary Education, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman,

Kuznietsova Nelia Viktorivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Pedagogy and Educational Management, Odesa Regional Academy of In-Service Education, Odesa,

Reforming the education system in accordance with the concepts of the New Ukrainian School necessitated the transition to a practical and person-oriented learning paradigm. The new Ukrainian school requires new approaches to learning, which would be based on the principles of pedagogy of partnership and cooperation between students and teachers, and which would involve abandoning the authoritarian model of communication and rethinking the role of both the teacher and the student, as well as requiring special attention to the process training of future primary school teachers in relevant educational institutions. The purpose of the article is to determine the role of the methodical competence of the teacher in the process of implementing the ideas of the New Ukrainian School. During the research, it was determined that methodical competence is an integrative component of the system of knowledge, abilities and skills acquired in an educational institution. The main components of the methodical competence of primary school teachers are fundamental knowledge of the theory and methods of teaching subjects, a formed system of didactic-methodical competences, mastery of the technology of organizing the educational process, didactic and creative abilities to solve various methodical tasks. It is noted that modern trends in the training of future primary school teachers are determined by innovative technologies introduced into the educational process of the respective institutions. Such technologies include interactive learning, the case method, and modular learning. Attention is focused on the role of information and communication technologies in the educational process of primary school students of the New Ukrainian School. Their use contributes to the modernization of methodological support and the introduction of new approaches to the organization and control of the learning process. The most popular digital technologies among future primary school teachers have been determined, which include: presentations, infographics, virtual boards, creation of mind maps. The use of modern technologies for the training of future primary school teachers in general and in the formation of their methodical competence in particular can become the main factor for improving their professional training.

Keywords: methodical competence, future primary school teachers, teacher training college, higher education institution, digital technologies.

Вступ

Постановка проблеми. За умов активного розвитку цифрових технологій зміст традиційної української шкільної освіти почав втрачати свою актуальність у контексті мотивації учнів до навчання та їхньої самореалізації.

Це поклало початок значних змін, що базувалися на ідеологічних засадах Концепції «Нова українська школа», метою якої є зміщення освітніх акцентів із суто знаннєвих до компетентнісних. У зв'язку із такою трансформацією зросла актуальність питання підготовки професійних кадрів і розвитку їхньої методичної компетентності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання підготовки майбутніх вчителів початкових класів й формування їхньої методичної компетентності досліджували вітчизняні науковці. Н. Кузнєцова проаналізувала це питання в контексті використання інноваційних технологій. Вона зазначила, що для виконання методичних завдань майбутніми вчителями початкових класів необхідно володіти цифровою грамотністю [5].

С. Паламар і Л. Нежива висвітлили у своїй праці проблему застосування інформаційно-комунікаційних технологій для формування предметно-методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.

На думку авторів, компетентний вчитель Нової української школи мусить мати навички пошуку в інформаційному просторі, застосування й створення електронних ресурсів у освітньому процесі початкових класів [6]. Особливу увагу підготовці вчителів початкових класів приділила у своїх працях Н. Бахмат [1; 2; 3; 4].

Зважаючи на постійний розвиток інформаційних технологій і їхній вплив на всі інші галузі, зокрема й на освіту, питання підготовки майбутніх вчителів початкових класів є актуальним і потребує подальшого розгляду.

Мета статті - розкрити роль і значення формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів у педагогічних коледжах і закладах вищої освіти в контексті реалізації ідей НУШ, визначити шляхи формування методичної компетентності, дослідити вплив цифрових технологій на процес її формування.

Виклад основного матеріалу

З 2016 року розпочалося впровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа (НУШ)» на період до 2029 року. Відбуваються істотні зміни в системі освіти України, які потребують детального аналізу вимог до вчителя та його професійних компетентностей, зокрема, методичної компетентності [7]. Компетентнісний підхід скеровує вчителя на реалізацію діяльнісного підходу у навчанні й формування здатності й готовності діяти в умовах динамічних змін у сфері освіти. методичний компетентність український школа

Забезпечення якості й результативності методичної діяльності вчителя початкових класів є важливим завданням у процесі реформування загальної середньої освіти, оскільки передбачає створення сприятливих умов для вирішення проблеми методичної підготовки й розвитку методичної компетентності майбутніх вчителів початкових класів, які мають стати сучасними й конкурентоспроможними спеціалістами. Вони повинні чітко усвідомлювати основні цілі педагогічної діяльності, володіти здатністю до самоаналізу, самоконтролю, самооцінки, самокорекції й бути готовими до активної творчої методичної праці. За таких умов формування методичної компетентності вчителя початкових класів стає невід'ємною частиною професійної педагогічної освіти.

Методична компетентність є одним із найважливіших елементів у системі професійної підготовки майбутнього вчителя й розглядається як:

· сукупність спеціальних знань і вмінь;

· готовність і здатність до ефективного виконання професійних функцій;

· системне утворення;

· властивість особистості, що виявляється як спроможність успішно організовувати й здійснювати освітній процес, ефективно розв'язувати методичні задачі тощо.

Основними компонентами методичної компетентності вчителя початкових класів є (рис. 1):

Рис. 1. Основні компоненти методичної компетентності вчителя

Джерело: [1].

Оцінка методичної компетентності вчителя початкових класів базується на декількох критеріях, включно зі спрямованістю на конкретний предмет, високим рівнем професійної предметної підготовки, вмінням застосовувати різноманітні методи, технології, прийоми й техніки навчання й виховання, а також готовністю й здатністю впроваджувати їх в освітній процес.

Затребуваним на сьогодні є вдосконалення компетентності вчителя в рамках моделі інклюзивної освіти, де одним з необхідних компонентів супроводу є методична робота. За умов інклюзивного навчання методична компетентність учителів є інтегративною якістю, направленою на становлення педагогічних цінностей, оволодіння методичними знаннями, вміннями, способами діяльності в галузі інклюзії. Методична компетентність вчителів у такому разі складається з трьох основних взаємопов'язаних компонентів:

· мотиваційно-ціннісного (спрямований на розвиток загальної позитивної мотивації й морально-психологічної складової методичної компетентності),

· когнітивного (забезпечує розвиток теоретичної складової методичної компетентності),

· організаційно-практичного (сприяє розвитку практичної складової методичної компетентності) [1].

Отже, методична компетентність майбутнього вчителя початкових класів є інтегративною характеристикою, що формується в процесі професійної підготовки та розвивається в процесі професійної діяльності. Вона передбачає наявність сформованих різних компонентів і базується на вмінні використовувати методики навчання для початкових класів.

Аналіз підготовки вчителів початкових класів у педагогічних коледжах і закладах вищої освіти України вказує на значні недоліки цього процесу, включно з відсутністю сприятливих організаційних умов для розвитку інноваційних професійних й особистісних якостей майбутніх вчителів. Не всі заклади освіти створюють потрібні умови для формування у здобувачів якостей і навичок, які б сприяли їхній конкурентоспроможності на ринку праці, мотивації до навчання протягом життя, а також отриманню знань про ефективні методи особистісного розвитку, творчих та ІТ-навичок. Проте інноваційні технології все ж визначають сучасні тенденції підготовки майбутніх учителів початкових класів [10].

В умовах інформаційного суспільства, використання інформа- ційно-комунікаційних технологій (ІКТ) вчителями в освітньому процесі початкових класів сприяє:

· підвищенню якості освітнього процесу;

· спрощенню управління освітнім процесом;

· організації обміну педагогічним досвідом;

· розширенню дидактичних можливостей на уроці [8].

В освітній і дослідницькій діяльності учнів на уроках у початкових класах НУШ інформаційні технології в основному застосовуються для:

· опрацювання візуального супроводження (презентацій) до опорних конспектів уроків навчальних дисциплін освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти;

· розробки інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення предметів «Математика», «Українська мова», інтегрованих курсів «Я досліджую світ», «Мистецтво» тощо;

· впровадження навчальних тестів, імітаційного моделювання й проєктування в комп'ютерному форматі на уроках проєктної й дослідницької діяльності;

· розробки електронних підручників і посібників, які поєднують текстовий матеріал з графічними елементами й довідково-інформа- ційними матеріалами для організації самостійної й індивідуальної роботи учнів;

· використання спеціальних програмних педагогічних засобів, відеофільмів і записів музичних творів.

Інтегрований курс «Я досліджую світ» є прикладом об'єднання різних методичних підсистем, які раніше були розділені за галузями. Цей курс дозволяє молодшим школярам розглядати поняття, явища й проблеми з декількох освітніх галузей одночасно, що сприяє розвитку їхнього системного мислення.

Він орієнтує вчителя на організацію дослідницької діяльності молодших школярів, оскільки вони дуже цікавляться навколишнім світом і часто ставлять запитання, що вимагають визначення причинно-наслідкових зв'язків і розкриття закономірностей [3]. Отже, можна зазначити, що сучасна початкова школа як соціально-педагогічна система має на меті забезпечити досягнення освітніх результатів, що відповідають цілям розвитку особистості й сучасним вимогам суспільства. В контексті інноваційних змін освіти посилюються вимоги до рівня теоретичних знань і практичної підготовки вчителів початкових класів. Вони повинні вміти керувати освітнім процесом, спрямовуючи його на особистісний розвиток кожного учня, і будувати свою професійну діяльність так, щоб кожен учень мав можливість для самостійного й ефективного зростання. Така вимога актуалізує необхідність пошуку нових підходів до підготовки фахівців у галузі початкової освіти [2]. Ефективного формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів можна досягти шляхом впровадження інноваційних технологій у освітній процес педагогічних коледжів і ЗВО. Ці технології зосереджені на особистісно-суб'єктивних аспектах і сприяють розвитку самостійних творчих навичок здобувачів педагогічної освіти на основі креативного мислення.

Однією з найбільш ефективних інноваційних технологій є інтерактивне навчання, в якому особлива увага приділяється формам комунікації, що робить майбутніх педагогів більш мобільними й активними учасниками освітнього процесу, які плідно взаємодіють між собою. Формуванню методичної компетентності сприяє також впровадження кейс-методу в освітній процес. Працюючи з кейсами, майбутні вчителі отримують практичний досвід вирішення різноманітних педагогічних завдань, навчаються адаптувати свої знання й методи до конкретних умов і потреб учнів.

Процес роботи з кейсом охоплює:

· аналіз певної ситуації відповідно до узгодженого попередньо плану;

· самостійну роботу;

· груповий «мозковий штурм»;

· публічний виступ з презентацією й захистом запропонованого рішення;

· контрольне опитування учасників щодо знань фактів, визначе них у кейсі.

У закладах вищої освіти й коледжах України кейс-метод активно використовується, оскільки відповідає потребам сучасності й розкриває значні можливості для підготовки фахівців у сфері освіти. Однією з ефективних стратегій формування методичної компетентності майбутніх вчителів початкових класів у цифровому освітньому середовищі для вирішення професійних завдань є застосування технології модульного навчання. Кожен модуль містить пізнавальні й професійні характеристики, що дозволяє розглядати його інформаційну й навчально-професійну частини. Метою першої є формування теоретичних знань, друга спрямована на розвиток фахових компетентностей. Інформаційними модулями можуть слугувати як окремі предмети, так і окремі розділи, спеціальні курси або факультативи, як-от «Фахові компетентності вчителя початкових класів в умовах цифрового освітнього середовища», «Інноваційні методи вивчення освітніх галузей початкових класів» тощо. Практичні заняття можуть виступати діяльнісними модулями [4].

У контексті формування цифрової компетентності під час виконання практичних завдань за фаховими методиками здобувачі педагогічної освіти навчаються застосовувати цифрові ресурси для презентації й візуалізації навчального матеріалу, організації різноманітних вправ й ігрової діяльності під час уроків, а також для проведення формувального й підсумкового оцінювання. До того ж здобувачі педагогічних коледжів і ЗВО навчаються оцінювати функціональність й ефективність цифрових ресурсів для виконання завдань практичної методики викладання в початковій школі.

Готовність здобувачів закладів вищої та фахової передвищої педагогічної освіти до ефективного виконання професійних завдань Нової української школи та їхня конкурентоспроможність на ринку праці підтверджується не лише рівнем освіченості, а також їхньою мобільністю й умінням вільно користуватися новими інформаційними засобами, спроможністю діяти в цифровому середовищі. Необхідно забезпечити майбутніх учителів початкових класів методичним інструментарієм, а також формувати їхню комп'ютерну грамотність, медіаграмотніть й медіакультуру. Активна участь майбутніх вчителів початкових класів у різноманітних формах навчання, як-от навчальні вебінари, онлайн педагогічні студії, дискусійні форуми, нетворкінг заходи, науково-методичні семінари, педагогічні майстерні, майстер-класи, педагогічні марафони, тематичні дискусії, презентації й тренінги, дозволяє їм ознайомлюватись з позитивним педагогічним досвідом колег, освоювати методи й технології організації й проведення методичної роботи в закладі освіти, а також розробляти й інтегрувати організаційно-методичні й науково-методичні аспекти у свою педагогічну практику.

Педагогічна практика є важливою частиною навчання майбутніх вчителів початкових класів у педагогічних коледжах і ЗВО. Під час цієї практики створюються умови для розвитку всіх компонентів методичної компетентності майбутніх вчителів, що взаємодіють між собою. Звичайні завдання педагогічної практики можна розширити за допомогою новаторських методів.

Наприклад, додати такі завдання: створення портфоліо інноваційної діяльності, підготовка проєктів, проведення інноваційних форм занять і позакласних заходів, організація індивідуальної роботи з учнями у формі змішаного навчання, а також створення навчальних матеріалів з інноваційним підходом, як-от мультимедійні презентації й електронні бібліотеки наочності, матеріали на платформах Google Classroom, Learning Platform або системи курсів Moodle, Hot Potatoes тощо.

Для розвитку методичної компетентності учителів початкових класів важливим чинником є вміння користуватися цифровими ресурсами. Набуття цифрової компетентності є необхідним для виконання методичних завдань, реалізації ідей НУШ майбутніми вчителями початкових класів й потребує стійкої мотивації здобувачів освіти. Цифрова складова методичної компетентності вчителів сприяє формуванню навичок цифрової комунікації й взаємодії, навичок роботи з цифровими пристроями й освітніми ресурсами, вмінь цікаво презентувати навчальний матеріал [5]. У педагогічних коледжах і закладах вищої педагогічної освіти майбутнім вчителям надаються знання, як вибудовувати освітню траєкторію шляхом використання оптимальних видів діяльності, а також формується розуміння методів контролю й оцінювання. Для розвитку методичної компетентності велике значення має якість освітнього контенту методичного спрямування, створеного за допомогою цифрових технологій (рис. 2).

Рис. 2. Цифрові технології, призначені для розвитку методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів

Джерело: [6].

Для створення інтерактивних завдань та онлайн тестів у педагогічних коледжах і ЗВО серед майбутніх учителів досить популярні додатки LearningApps, Kahoot!, Liveworksheets. Лідером серед цих сервісів є LearningApps, який має зручну безкоштовну платформу, призначену для розробки й зберігання вправ з різних предметів. Використовуючи такі ресурси в професійній діяльності, вчитель початкових класів зможе не лише перевірити й закріпити знання в учнів в ігровій формі, а й посприяти формуванню пізнавального інтересу [6]. Здобувачі педагогічної освіти широко використовують програму WordArt. В процесі навчання майбутні вчителі початкових класів вміло створюють і застосовують хмари слів у своїх фахових методиках як засіб візуалізації тематичного контенту за допомогою ключових слів.

Навчаючи здобувачів педагогічної освіти за допомогою мультимедійних засобів і цифрових технологій (мультимедійні презентації лекцій і відео презентації, цифрові ресурси тощо), викладач коледжу або ЗВО в такий спосіб впливає на формування технологічної складової методичної компетентності майбутніх учителів у контексті застосування інформаційних технологій у процесі навчання учнів початкових класів.

Це демонструє можливості використання інформаційних технологій і надає зразки методичної діяльності, що сприяє більшій готовності майбутніх учителів до навчання молодших школярів за допомогою інформаційних технологій.

Висновки

Основне завдання вчителя початкових класів у сучасному світі полягає не лише в простій передачі знань учням, а й у навчанні їх здобувати знання самостійно, розвиваючи їхню наполегливість, цілеспрямованість, бажання й здатність до самостійно навчатися з інтересом і задоволенням. Спільна діяльність вчителя й учнів - це пошук істини, життєвих цінностей і смислів у процесі навчального діалогу, співпраці й взаєморозуміння. Методична компетентність вчителя визначає його спроможність ефективно організовувати освітній процес у початкових класах і реалізовувати ідеї Нової української школи. Це багатофункціональна система професійно-педагогічних знань, умінь і ціннісних орієнтацій вчителя, що визначають його спроможність до ефективної організації освітнього процесу в початковій школі відповідно до поставлених освітніх завдань. Формування методичної компетентності вчителя початкових класів здійснюється під час навчання в закладах вищої освіти або в закладах фахової передвищої освіти (педагогічні коледжі), зокрема в процесі методичної підготовки, а її розвиток і вдосконалення у педагогів-практиків відбувається вже в системі неперервної освіти. Обов'язковим елементом професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів є формування їхньої цифрової компетентності, що є умовою успішності формування методичної компетентності. Використання інноваційних технологій у поєднанні з традиційними методиками педагогіки значно розширює потенціал для розвитку методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Перспективами подальших досліджень може стати аналіз ефективності застосування технологій штучного інтелекту або віртуальної чи доповненої реальності в процесі підготовки вчителів початкових класів до реалізації ідей НУШ.

Література

1. Бахмат Н. В. Методична компетентність вчителя в умовах інклюзивного навчання. NewInception. 2022. № 1-2(7-8). С. 51-60. DOI: https://doi.org/10.5281/ zenodo.7101894%20 (дата звернення: 06.02.2024).

2. Бахмат Н., Довгань О. Готовність майбутніх учителів початкових класів до реалізації професійної діяльності. Педагогічна освіта: теорія і практика. 2020. № 29. С. 227-238. DOI: https://doi.org/10.32626/2309-9763.2020-29.227-238 (дата звернення: 06.02.2024).

3. Бахмат Н. В., Кравчук О. В. Сучасні підходи до навчання природничої, громадянської та історичної освітніх галузей у початковій школі. Перспективи та інновації науки. 2022. № 4(9). С. 36-50. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952 -2022- 4(9)-36-50 (дата звернення: 06.02.2024).

4. Бахмат Н. В. Формування фахової компетентності майбутніх учителів початкових класів в умовах цифрового освітнього середовища. Наука і техніка сьогодні. 2022. № 6(6). С. 89-100. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2022-6(6)- 89-100 (дата звернення: 06.02.2024).

5. Кузнєцова Н. В. Розвиток методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів засобами інноваційних технологій. Академічні візії. 2023. № 26. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10521441 (дата звернення: 06.02.2024).

6. Паламар С., Нежива Л. Застосування ІК-технологій у контексті формування предметно-методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка. 2023. № 39(1). С. 51-58. DOI: https://doi.org/10.28925/2311%E2%80%932409.2023.398 (дата звернення: 06.02.2024).

7. Скворцова С. О. Нова українська школа: методична компетентність учителя. Розвиток інтелектуальних умінь і творчих здібностей учнів та студентів у процесі навчання дисциплін природничо-математичного циклу «ІТМ*плюс - 2020» : матеріали ІІІ Міжнародної дистанційної науково-методичної конференції, (квітень- травень 2020 р.). Суми, 2020. С. 186-188. URL: https://repository.sspu.edu.ua/bitstream/ 123456789/9387/1/Skvortsova.pdf (дата звернення: 06.02.2024).

8. Desenvolvimento e teste de novos conteъdos e formas de organizaзгo do estбgio pedagуgico de futuros professores primбrios / N. Bakhmat, etc. Laplage Em Revista. 2021. № 7. Р. 77-87. DOI: https://doi.org/10.24115/S2446-622020217Extra-B886p.77-87 (дата звернення: 06.02.2024).

9. The Efficiency of Using New Information and Communication Technologies in Primary School Lessons: E-Learning Experience / О. Moiko, etc. Postmodern Openings. 2022. Vol. 13, Is. 4. Р. 199-215. DOI: https://doi.org/10.18662/po/13.4/514 (дата звернення: 06.02.2024).

10. Using Information Technologies to Train Today Teachers in the Educational Environmen / N. Bakhmat, etc. Revista Romвneascг pentru Educaюie Multidimensionalг. 2022. Vol. 14, Is. 2. P. 479-499. DOI: https://doi.org/10.18662/rrem/14.2/591 (дата звернення: 06.02.2024).

References

1. Bakhmat N. V. (2022). Metodychna kompetentnist vchytelia v umovakh inkliuzyvnoho navchannia [Methodical competence of the teacher in the conditions of inclusive education]. NewInception, 1-2(7-8), 51-60. https://doi.org/10.5281/zenodo. 7101894%20 [in Ukrainian].

2. Bakhmat N. & Dovhan O. (2020). Hotovnist maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do realizatsii profesiinoi diialnosti [Readiness of future primary school teachers to implement professional activities]. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka - Pedagogical education: theory and practice, 29, 227-238. https://doi.org/10.32626/2309-9763.2020- 29.227-238 [in Ukrainian].

3. Bakhmat N. V. & Kravchuk O. V. (2022). Suchasni pidkhody do navchannia pryrodnychoi, hromadian. ta istor. osvitnikh haluzei u pochatkovii shkoli [Modern approaches to teaching science, civics and historical educat. fields in primary school]. Perspekt. ta innovatsii nauky - Perspectives and innovations of science, 4(9), 36-50. https://doi.org/10.52058/2786-4952 -2022-4(9)-36-50 [in Ukr.].

4. Bakhmat N. V. (2022). Formuvannia fakhovoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv v umovakh tsyfrovoho osvitnoho seredovyshcha [Formation of professional competence of future primary school teachers in the conditions of a digital educational environment]. Nauka i tekhnika sohodni - Science and technology today, 6(6), 89-100. https://doi.org/10.52058/2786-6025-2022-6(6)-89-100 [in Ukrainian].

5. Kuznietsova N. V. (2023). Rozvytok metodychnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv zasobamy innovatsiinykh tekhnolohii [Development of methodological competence of future primary school teachers by means of innovative technologies]. Akademichni vizii - Academy vision, 26. http://dx.doi.org/10.5281/zenodo. 10521441 [in Ukrainian].

6. Palamar S. & Nezhyva L. (2023). Zastosuvannia IK-tekhnolohii u konteksti formuvannia predmetno-metodychnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv [Application of IR technologies in the context of formation of subject-methodical competence of future primary school teachers]. Pedahohichna osvita: Teoriia i praktyka. Psykholohiia. Pedahohika - Pedagogical education: Theory and practice. Psychology. Pedagogy, 39(1), 51-58. https://doi.org/10.28925/2311%E2%80%932409.2023.398 [in Ukrainian].

7. Skvortsova S. O. (2020). Nova ukrainska shkola: metodychna kompetentnist uchytelia [New Ukrainian school: methodical competence of the teacher]. Proceedings of materialy III Mizhnarodnoi dystantsiinoi naukovo-metodychnoi konferentsii «Rozvytok intelektualnykh umin i tvorchykh zdibnostei uchniv ta studentiv u protsesi navchannia dystsyplin pryrodnycho-matematychnoho tsyklu “ITM*plius - 2020”» - The materials of the 3rd International Distance Scientific and Methodological Conference «Development of intellectual skills and creative abilities of pupils and students in the process of learning the disciplines of the natural-mathematical cycle “ITM*plus - 2020”», (pp. 186-188). Sumy. Retrieved from https://repository.sspu.edu.ua/bitstream/123456789/9387/1/Skvortsova.pdf [in Ukrainian].

8. Bakhmat N., Krasiuk L, Kovtun N., Hudovsek O. & Нnatіuк М. (2021). Desenvolvimento e teste de novos conteъdos e formas de organizaзгo do estбgio pedagуgico de futuros professores primбrios. Laplage Em Revista, 7, 77-87. https://doi.org/10.24115/ S2446-622020217Extra-B886p.77-87 [in English].

9. Moiko O., Predyk A., Bakhmat N., Kravchuk O., Streletska N. & Zakharova H. (2022). The Efficiency of Using New Information and Communication Technologies in Primary School Lessons: E-Learning Experience. Postmodern Openings, 13(4), 199-215. https://doi.org/10.18662/po/13.4/514 [in English].

10. Bakhmat N., Popadych O., Derkach L., Shvardak M., Lukashchuk M. & Romanenko V. (2022). Using Inform.Technologies to Train Today Teachers in the Educat. Environmen. Revista Romвneascг pentru Educaюie Multidimensionalг, 14(2), 479-499. https://doi.org/10.18662/rrem/14.2/591 [in Engl.].

Размещено на Allbest.ru