Міжнародна мобільність та обміни в рамках вищої освіти: вплив європейських програм

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут морського флоту

Одеський національний морський університет

Міжнародна мобільність та обміни в рамках вищої освіти: вплив європейських програм

Холденко Володимир Іванович старший викладач кафедри суднових енергетичних установок та технічної експлуатації,

Кирнац Владислав Іванович кандидат технічних наук, доцент кафедри суднових енергетичних установок та технічної експлуатації,

Вітюк Леонтій Сидорович кандидат технічних наук, доцент кафедри суднових енергетичних установок та технічної експлуатації

м. Одеса

Анотація

Світові тенденції розвитку освіти та науки (відкритість, інтернаціоналізація, глобальна співпраця, цифровізація, інноваційність, гуманізм й індивідуальний підхід, неперервний процес навчання впродовж життя, мобільність знань тощо) зумовлюють якісні зміни у системі вищої освіти України. Набуття Україною статусу кандидата до Європейського Союзу у 2022 році викликало зміни у Концепції розвитку вищої освіти. Зокрема, постало проблема вжити заходів щодо активізації міжнародної академічної мобільності. У зв'язку з повномасштабним вторгненням на територію України міжнародна мобільність та обміни в рамках вищої освіти зазнали суттєвих обмежень.

Метою дослідження є аналіз особливостей функціонування європейських програм із міжнародної академічної мобільності у закладах вищої освіти України в умовах воєнного стану. Для досягнення мети були використанні первинні та вторинні джерела інформації. Серед методів дослідження було застосовано аналіз та синтез, а також методи класифікації, індукції та узагальнення.

Дослідження було проведено у чотири етапи. На першому етапі було здійснено огляд наукових публікацій та визначено невирішені частини проблеми, що досліджується. На другому етапі було охарактеризовано стан міжнародної мобільності та обмінів в рамках вищої освіти під час воєнного стану. На третьому етапі було класифіковано європейські програми міжнародної мобільності та обмінів за різними формами академічної мобільності для студентів, аспірантів, докторантів, наукових, педагогічних та науково-педагогічних працівників (навчання, мовне, наукове стажування, участь у спільних проєктах, підвищення кваліфікації, проведення наукового дослідження, викладацька діяльність). На четвертому етапі було визначено, що європейські програми з академічної мобільності та обміну в рамках вищої освіти впливають на інтернаціоналізацію освіти, університету, особистості, розширення наукової діяльності, мовний й міжкультурний розвиток, професійну мобільність.

Ключові слова: інтернаціоналізація, стратегія розвитку вищої освіти, міжнародні програми обміну та академічної мобільності, європейський університет, війна.

Abstract

Kholdenko Volodymyr Ivanovych Senior Lector of Ship Power Plants and Technical Operation Department, Odessa National Maritime University, Merchant Marine Institute, Odesa

Kyrnats Vladyslav Ivanovych Philosophy Doctor in Technology, Associate Professor of Ship Power Plants and Technical Operation Department, Odessa National Maritime University, Merchant Marine Institute, Odesa

Vityk Leontiy Sydorovych Philosophy Doctor in Technology, Associate Professor of Ship Power Plants and Technical Operation Department, Odessa National Maritime University, Merchant Marine Institute, Odesa

INTERNATIONAL MOBILITY AND EXCHANGES WITHIN HIGHER EDUCATION: THE IMPACT OF EUROPEAN PROGRAMS

Global trends in the development of education and science (openness, internationalization, global cooperation, digitalization, innovation, humanism and individual approach, continuous lifelong learning, knowledge mobility, etc.) are driving qualitative changes in Ukraine's higher education system. Ukraine's accession to the European Union in 2022 has led to changes in the Concept of Higher Education Development. In particular, the issue of intensifying international academic mobility has arisen. Due to the full-scale invasion of the territory of Ukraine, international mobility and exchanges within higher education have been restricted.

The purpose of the study is to analyze the peculiarities of the functioning of European programs for international academic mobility in Ukrainian higher education institutions under martial law. To achieve this goal, primary and secondary sources of information were used. The research methods used were analysis and synthesis, classification, induction, and generalization.

The research was conducted in four stages. At the first stage, the literature review was conducted and the undisclosed problematic aspects of the topic were identified. The second stage characterized the state of international mobility and exchanges within higher education during martial law. At the third stage, European programs of international mobility and exchanges are classified by various forms of academic mobility for students, postgraduates, doctoral students, researchers, teachers, research and teaching staff (training, language, scientific internships, participation in joint projects, advanced training, research, teaching). At the fourth stage, it was determined that European programs for academic mobility and exchange within higher education affect the internationalization of education, the university, the individual, the expansion of scientific activity, language and intercultural development, and professional mobility.

Keywords: internationalization, higher education development strategy, international exchange and academic mobility programs, European university, war

Постановка проблеми

Професійна мобільність і конкурентоспроможність є одними із ключових складових розвитку особистості в умовах глобальних викликів. Академічна мобільність та обмін у рамках вищої освіти зумовлює інтеграцію у міжнародний освітній простір, що, зі свого боку, покращує якість вищої освіти, наукових досліджень, сприяє подоланню мовних бар'єрів, гармонізації освітнього процесу та міжнародній співпраці. Російська збройна агресія проти України стала причиною оголошення військового стану, під час дії якого існує заборона на виїзд студентів-чоловіків від 18 до 60 років [1]. Таким чином, проблема дослідження особливостей реалізації програм міжнародної мобільності та обмінів в українських закладах вищої освіти (ЗВО) під час воєнного стану набула високої актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У дослідженнях іноземних науковців міжнародна академічна мобільність та обмін розглянуто у контексті розвитку стратегії інтернаціоналізації навчальних планів та освітніх програм, що має входити у державну політику. Так, Д. Сільва та ін. дослідили міжнародний обмін та мобільність студентів бакалаврату в державному університеті Баїя (UNEB), наголошуючи на тому, що це є стратегічним завданням для підвищення ефективності навчального процесу та професійної підготовки [2]. Т. Ногейро та ін. дійшли висновку, що розвиток європейських програм академічної мобільності та обміну мають входити до стратегічних цілей сталого розвитку держави. У їх дослідженні також проаналізовано міжнародну програму Erasmus+ у контексті відповідності цілям стратегічного розвитку «Європа 2020». Автори також наголосили на тому, що Erasmus+ і її складова КА1 дозволяє досягти такі цілі сталого розвитку як якісна освіта, гендерна рівність, гідна робота та економічне зростання [3]. К. Брезник та ін. дослідили міжнародну мобільність у рамках програм Erasmus та Erasmus+ та визначили ефективність країн у програмах міжнародної мобільності студентів [4]. міжнародний академічний мобільність освіта

В. Щербаченко та ін. розглянули міжнародну мобільність та обмін під час війни у Сумському державному університеті. За результатами дослідження було встановлено, що відбулося розширення міжнародної співпраці (у 2017 - 116 партнерів, у 2022 - 197). Також відбулось поширення віртуальної міжнародної мобільності та зменшення оффлайн навчання за програмами мобільності та обміну. У роботі було розглянуто особливості 13 міжнародних програм обміну та грантів [5].

У дослідженні А. Юшкевічене та ін. було встановлено, що 36,7% респондентів не планують брати участь у програмі Erasmus+, а 11% взяли участь у програмі мобільності. Відповідно до цього, було проаналізовано переваги, перешкоди (особисті, чинники навколишнього середовища, зовнішні причини у ЗВО) та заходи сприяння участі студентів у програмах міжнародної мобільності [6].

Дж. Лік і М. Роєк дослідили програми міжнародної мобільності у контексті цифровізації. Науковці наголосили на тому, що для реалізації міжнародної мобільності не обов'язково виїжджати закордон, а достатньо проходити освітні курси, що пропонує університет-партнер. За результатами дослідження було визначено, що короткострокова академічна мобільність сприймається краще серед студентів і викладачів, ніж довгострокова. У статті було охарактеризовано переваги міжнародної мобільності у цифровому середовищі, що визначені за відповідями студентів та викладачів [7].

Мета статті - проаналізувати сучасний стан впровадження європейських програм з міжнародної мобільності та обміну у рамках вищої освіти в умовах воєнного стану на території України. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити три завдання: 1) окреслити наявний стан міжнародної академічної мобільності й обміну у ЗВО України 2) з'ясувати особливості розвитку в умовах воєнного стану за різними формами міжнародної академічної мобільності та класифікувати європейські програми; 3) визначити вплив європейських програм із академічної мобільності та обмінів на вищу освіту в Україні.

Виклад основного матеріалу

Станом на 2024 рік робота українських ЗВО обумовлюється наявною ситуацією у країні та оснащеністю бомбосховищ. Організація навчального процесу відбувається у чотирьох форматах: дистанційний, очний, змішаний та гібридний. За даними українського представництва програми Erasmus+ з 2014 по 3 січня 2024 року 3 798 навчальних закладів зазнали обстрілів та бомбардування з боку російської федерації, а 365 з них було зруйновано повністю. З огляду на це, багато ЗВО або були переміщені в інші міста або відновили роботу у складних безпекових умовах. У 2023 році ЗВО інтенсифікували свою діяльність у напрямі інтернаціоналізації і розширенні міжнародної співпраці [8]. У цьому контексті важливу роль відграє академічна мобільність, що має чотири взаємозалежні складові (рис. 1.).

Рис. 1. Складові академічної мобільності Джерело: розроблено авторами на основі [9].

За результатами 2023 року українські ЗВО отримали найбільшу кількість міжнародних мобільностей (2425 проєкти) за програмою ЄС Еразмус+. Однак у 2022 році кількість фізичної мобільності було зменшено, однак кількість форм мобільності було збільшено (дистанційна та змішана) [10]. Зросла потреба на короткострокову академічну мобільність, зокрема на семінари, конференції, тренінги та вебінари. Окрім цього, спостерігається практика запрошення іноземних викладачів до прочитання окремих лекцій або викладання певних курсів в українськіх ЗВО онлайн.

Згідно з Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ч. 3. ст. 23 чоловіки від 18 до 60 років не мають право перетинати кордон України [11]. Обов'язковою умовою є подання листа-клопотання від ЗВО до Міністерства освіти та науки України, щоб останній перевірив наявність усіх потрібних документів для участі у програмі академічної мобільності та оформив клопотання для Державної прикордонної служби України (ДПСУ). Остаточне рішення щодо перетину кордону приймає ДПСУ з огляду на зібраний пакет документів [12]. Особливості реалізації європейських програм з академічної мобільності окреслено у постанові Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо врегулювання питань академічної мобільності» від 13.05.2022 р. № 599 [13].

Комунікація та співпраця у контексті міжнародної мобільності та обміну у рамках вищої освіти є ключовими навичками успішного виконання програми академічної мобільності. Важливо заздалегідь обговорювати формати участі у програмі, зважаючи на проблеми перетину кордону.

Реалізація програм міжнародної академічної мобільності та обмінів може мати різни форми для студентів, аспірантів, докторантів, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, що визначені у Постанові Кабінету Міністрів України (табл. 1) [14].

Таблиця 1 Форми участі у європейських програмах академічної мобільності та обмінів

Примітка: ОП - освітня програма. Джерело: власна розробка авторів.

У таблиці 1 можна побачити пріоритетні напрями діяльності європейських програм з академічної мобільності та обмінів, що діють станом на 2024 рік. Окрім зазначених програм, є можливість академічної мобільності до університетів Європи за рахунок стипендій і грантів. Популярними країнами, у яких розроблені програми для бакалаврів, магістрів, аспірантів, дослідників та викладачів із стипендіальними можливостями є: Нідерланди, Франція, Великобританія, Німеччина, Угорщина, Австрія, Швеція, Польща, Чехія та Словаччина.

Вплив європейських програм із академічної мобільності та обмінів на українські ЗВО варто розглядати на національному, інституційному та особистісному (професійному) рівнях (табл. 2).

Таблиця 2 Вплив європейських програм із академічної мобільності та обмінів на українські ЗВО

Джерело: власна розробка авторів.

Про позитивний вплив програм міжнародної мобільності та обмінів у рамках вищої освіти на особистісному й професійному рівнях для студентів стверджують Р. Валс-Фігуера та ін.. Науковці дійшли висновку, що міжнародна мобільність сприяє розвитку навичок швидкої адаптації та стійкості в умовах нових викликів сучасного суспільства [15]. А. М. Бохіка та ін. у своєму дослідженні акцентують увагу на тому, що міжнародна мобільність є обов'язковим інституціолізованим компонентом розвитку професійної кар'єри працівника ЗВО [16]. Окрім позитивного впливу європейських програм із міжнародної мобільності, В. Адамик та Х. Дячук виокремили ще й негативний вплив, що полягає у збільшенні трудової міграції та «відтоку мізків» [17].

Отже, міжнародна мобільність та обміни у рамках вищої освіти є важливими у контексті євроінтеграції. Це багатоплановий процес, який передбачає не лише обмін студентами та викладачами, а й обмін науковим та культурним досвідом, інноваціями, інформаційними технологіями навчання й викладання, що сприяє розвитку інтелектуального капіталу країни.

Висновки

Реалізація програм міжнародної мобільності та обмінів у рамках вищої освіти є обов'язковим завданням освітньої інфраструктури, зокрема, у контексті євроінтеграційних процесів України, розвитку цифрових технологій та штучного інтелекту. Міжнародна академічна мобільність та обміни важливі як для студентів, аспірантів й докторантів, так і для педагогічних, наукових й науково-педагогічних працівників. Ці процеси здійснюють суттєвий вплив на ефективність теоретичної та практичної підготовки учасників академічної мобільності; створення спільних освітніх і наукових проєктів; встановлення міжкультурних зв'язків, що є фундаментом міжнародної співпраці, тощо. Міжнародна співпраця з різними закладами вищої освіти у світі та інтенсифікація академічної мобільності та обмінів є однією зі стратегічних цілей сталого розвитку України упродовж 2022-2032 рр.

У дослідженнях за 2022-2023 рр. міжнародна академічна мобільність та обміни є актуальною темою, що розглядається у контексті таких освітніх тенденцій: інтеграція, інтернаціоналізація та дистанційна форма мобільності. Популярною європейською програмою, що здебільшого була предметом вивчення - Erasmus+ для студентів. У цьому дослідженні здійснено спробу класифікувати наявні європейські програми мобільності та обмінів за різними формами академічної мобільності для усіх учасників освітнього процесу.

Було визначено особливості реалізації європейських програм із міжнародної мобільності та обмінів у рамках вищої освіти під час воєнного стану, що передбачає фізичну присутність особи. Ключовою проблемою є заборона виїзду чоловіків від 18 до 60 років, окрім випадків, що передбачені законодавством. Однак, спостерігається продуктивність виконання європейських програм із академічної мобільності, оскільки в умовах воєнного стану в

Україні вони виявились гнучкими та інноваційними. Можливі формати участі - змішана (фізична та дистанційна) та дистанційна. Остаточне рішення щодо виїзду за кордон за програмою мобільності приймає Державна прикордонна служба України. Для ефективного проходження контролю важливо мати повний пакет документів. А для чоловіків, які планують виїхати за програмою міжнародної мобільності важливо мати клопотання від Міністерства освіти та науки України, у якому зазначено учасників програми академічної мобільності та визначено терміни повернення в Україну.

Міжнародна мобільність та обміни у рамках вищої освіти сприяють набуттю нових знань і навичок; підвищенню кваліфікації; стратегічному розвитку університету на рівні державного урегулювання та ринкового позиціонування; крос-культурній комунікації; відповідність освіти та науки загальносвітовим тенденціям і міжнародним стандартам; розвитку постійної співпраці.

Перспективами подальшого розвитку теми може бути розробка рекомендацій з важливих етапів здійснення міжнародної мобільності та обмінів у рамках вищої освіти під час воєнного стану.

Література

Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану. Питання-відповідь. Державна прикордонна служба України.

Silva J.W.O., Araujo R.C. de, Amorim I. B. de. Internacionaliza9ao do ensino superior: perspectivas de mobilidade e intercambio estudantil na gradua9ao da UNEB. Educagao. 2023. Vol. 48. No. 1. P. Article e75/1-21.

The Erasmus+ programme and sustainable development goals - contribution of mobility actions in higher education / T. Nogueiro et al. Sustainability. 2022. Vol. 14. No. 3. Article 1628.

Analyzing countries' performances within the international student mobility program over time / K. Breznik et al. Annals of Operations Research. 2023

Prospects of mechanisms of international exchange in higher education during the war / V. Shcherbachenko et al. Bulletin of the Cherkasy Bohdan Khmelnytsky national university. Economic sciences. 2023. Vol. 27. No. 1-2. P. 4-13.

Development trends and challenges of students' academic mobility in higher education / A. Juskeviciene et al. Entrepreneurship and Sustainability Issues. 2022. Vol. 9. No. 4. P. 304-319.

Leek J., Rojek M. Functions of digital learning within the international mobility programme - perspectives of university students and staff from Europe. Education and Information Technologies. 2022. Vol. 27. P. 6105-6123.

#ErasmusGeneration in education, youth and sport before and during war transforming challenges into opportunities. Erasmus+ Office in Ukraine.

Полянська А. С. Особливості управління проєктом «Міжнародна академічна мобільність» Програми Еразмус+ в умовах війни. Економіка, управління та адміністрування. 2023. № (1(103). P. 56-63.

Українські університети виграли понад 2400 проєктів міжнародної мобільності в межах Програми Європейського Союзу Еразмус+. European Union.

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: Закон України від 30.06.2023 № 3543-XII.

Еразмус+ під час війни проти Україні. Erasmus+ Office in Ukraine.

Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо врегулювання питань академічної мобільності: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.05.2022 № 599.

Про затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність: Постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 № 579.

Valls-Figuera R.G., Torrado-Fonseca M., Borras J. The impact of international student mobility on multicultural competence and career development: The case of students from Latin America and the Caribbean in Barcelona. Education Sciences. 2023. Vol. 13, No. 9. Article 869.

Bojica A.M., Olmos-Penuela J., Alegre J. A cross-country configurational approach to international academic mobility: Exploring mobility effects on academics' career progression in EU countries. Higher Education. 2023. Vol. 86 P. 1081-1105

Адамик В., Дячук Х. Міжнародна міграція студентів: сучасні тенденції та виклики для країн, що розвиваються. Вісник економіки. 2023. № 1. С. 80-93.

References

1. State Border Guard Service of Ukraine. (2023). Peretynannya derzhavnoho kordonu pid chas pravovoho rezhymu voyennoho stanu. Pytannya-vidpovid [Crossing the state border during the legal regime of martial law. Question-answer].

2. Silva, J. W. O., Araujo, R. C. de, & Amorim, I. B. de. (2023). Internacionaliza9ao do ensino superior: perspectivas de mobilidade e intercambio estudantil na gradua9ao da UNEB. Educagao, 48(1), Article e75/1-21.

3. Nogueiro, T., Saraiva, M., Jorge, F., & Chaleta, E. (2022). The Erasmus+ Programme and Sustainable Development Goals--Contribution of mobility actions in higher education. Sustainability, 14(3), Article 1628.

4. Breznik, K., Restaino, M., Vitale, M. P., & Ragozini, G. (2023). Analyzing countries' performances within the international student mobility program over time. Annals of Operations Research.

5. Shcherbachenko, V., Krmela, J., Artyukhov, A., Krmelova, V., Teslyk, A., & Artyukhova, N. (2023). Prospects of mechanisms of international exchange in higher education during the war. Bulletin of the Cherkasy Bohdan Khmelnytsky National University. Economic sciences, 27(1-2), 4-13.

6. Juskeviciene, A., Samasonok, K., Raksnys, A. V., Zirnele, L., & Geguziene, V. (2022). Development trends and challenges of students' academic mobility in higher education. Entrepreneurship and Sustainability Issues, 9(4), 304-319.

7. Leek, J., & Rojek, M. (2022). Functions of digital learning within the international mobility programme - perspectives of university students and staff from Europe. Education and Information Technologies, 27, 6105-6123

8. Shytikova, S. (2022). #ErasmusGeneration in education, youth and sport before and during war transforming challenges into opportunities. Erasmus+ Office in Ukraine.

9. Polianska, А. S. (2023). Osoblyvosti upravlinnya proyektom «Mizhnarodna akademichna mobilnist» Prohramy Erazmus+ v umovakh viyny [Management features of Erasmus+ International Credit Mobility Project in the conditions of war]. Ekonomika, upravlinnya ta administruvannya - Economy, Management and Administration, (1(103), 56-63

10. European Union. (2023, December 26). Ukrayinski universytety vyhraly ponad 2400 proyektiv mizhnarodnoyi mobilnosti v mezhakh Prohramy Yevropeys'koho Soyuzu Erazmus+ [Ukrainian universities won more than 2,400 international mobility projects within the framework of the Erasmus+ Program3 of the European Union].

11. Zakon Ukrayiny “Pro mobilizatsiynu pidhotovku ta mobilizatsiyu” [Law of Ukraine “On mobilization training and mobilization”], No. 3543-XII. (2023).

12. Erasmus+ Office in Ukraine. (n.d.). Erazmus+ pid chas viyny proty Ukrayini [Erasmus+ during the war against Ukraine].

13. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny “Pro vnesennya zmin do deyakykh postanov Kabinetu Ministriv Ukrayiny shchodo vrehulyuvannya pytan akademichnoyi mobilnosti” [Resolution of the Cabinet of Ministers “On making changes to some resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine regarding the settlement of academic mobility issues”], No. 599. (2022).

14. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny “Pro zatverdzhennia Poriadku realizatsii prava na akademichnu mobilnist” [Resolution of the Cabinet of Ministers “On the approval of the procedure for the implementation of the right to academic mobility”], No. 579. (2022).

15. Valls-Figuera, R. G., Torrado-Fonseca, M., & Bonis, J. (2023). The impact of international student mobility on multicultural competence and career development: The case of students from Latin America and the Caribbean in Barcelona. Education Sciences, 13(9), Article 869.

16. Bojica, A. M., Olmos-Penuela, J., & Alegre, J. (2023). A cross-country configurational approach to international academic mobility: Exploring mobility effects on academics' career progression in EU countries. Higher Education, 86, 1081-1105.

17. Adamyk, V., & Dyachuk, H. (2023). Mizhnarodna mihratsiia studentiv: Suchasni tendentsii ta vyklyky dlia krain, shcho rozvyvaiutsia [International student migration: Current trends and challenges for developing countries]. Visnyk Ekonomiky - Herald of Economics, (1), 80-93.

Размещено на Allbest.ru