Психологічні особливості професійної підготовки науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти до роботи в інклюзивному середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра соціальної роботи, психології та соціокультурної діяльності

ім. Т. Сосновської

Навчально-реабілітаційний заклад вищої освіти

«Кам'янець-Подільський державний інститут»

Психологічні особливості професійної підготовки науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти до роботи в інклюзивному середовищі

Столяренко Ольга Борисівна

кандидат психологічних наук, доцент

Жиляк Наталія Вікторівна

кандидат психологічних наук, доцент

Анотація

Стаття присвячена висвітленню проблем, що постають перед закладами вищої освіти під час здійснення освітнього процесу в інклюзивному середовищі. Досліджено ключові аспекти організації інклюзивного освітнього середовища, психологічні особливості професійної підготовки викладачів до роботи у нових умовах та педагогічні засади інклюзивного навчання і соціокультурної адаптації студентів. Доведено, що реалізація міжнародної і вітчизняної законодавчої бази з питань інклюзивної освіти призведе до ряду позитивних зрушень у системі вищої освіти, що сприятиме розвитку нового типу вищого навчального закладу з інклюзивною формою здобуття вищої освіти.

Професійну підготовку викладачів до роботи в інклюзивному середовищі закладу вищої освіти розглянуто як засіб проектування національно свідомого фахівця, здатного у складних соціально-економічних умовах сумлінно та відповідально опановувати систему цінностей та ціннісних орієнтацій з метою покращення якості навчання студентів з особливими освітніми потребами. Констатовано, що важливою умовою успішного навчання у сучасних закладах вищої освіти осіб з особливими освітніми потребами є врахування психологічного аспекту у системі професійної підготовки науково-педагогічних працівників до роботи з такою категорією студентів.

Висвітлено генеральну ідею освітньої концепції підготовки науково- педагогічних працівників до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища, що полягає у розробленні методологічних, теоретичних і практичних підходів до підготовки спеціального педагога інклюзивного закладу освіти - нової професійної кваліфікації у вітчизняній освітній системі

Ключові слова: інклюзія, інклюзивне середовище, заклади вищої освіти, особи з особливими освітніми потребами, професійна підготовка.

Stoliarenko Olha Borysivna PhD in Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Social Work, Psychology and Socio-Cultural Activities named after T.Sosnovska, Educational and Rehabilitation Institution of Higher Education «Kamenets-Poddsky State Institute», Kamianets- Podilskyi

Zhyliak Nataliia Viktorivna PhD in Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Social Work, Psychology and Socio-Cultural Activities named after T.Sosnovska, Educational and Rehabilitation Institution of Higher Education «Kamenets-Poddsky State Institute», Kamianets- Podilskyi

PSYCHOLOGICAL PECULIARITIES OF PROFESSIONAL TRAINING OF SCIENTIFIC AND PEDAGOGICAL WORKERS OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS TO WORK IN AN INCLUSIVE ENVIRONMENT

Abstract

This work is devoted to highlighting the problems faced by institutions of higher education during the implementation of the educational process in an inclusive environment. The key aspects of an organization of an inclusive educational environment, psychological peculiarities of the professional training of lecturers to work in new conditions, and pedagogical principles of inclusive education and sociocultural adaptation of students were investigated. It can be concluded that the implementation of the international and national legislative framework on inclusive education would lead to many positive changes in the higher education system, which would contribute to the development of a new type of higher education institution with an inclusive form of education.

Professional training of teachers to work in an inclusive environment of higher education was considered as a mean of designing a nationally conscious specialist who can diligently and responsibly master the system of values and value orientations in difficult socio-economic conditions to improve the quality of education of students with special educational needs. It is stated that an important condition for successful training in modern institutions of higher education of persons with special educational needs is to take into account the psychological aspect in the system of professional training of scientific and pedagogical workers to work with this category of students.

The general idea of the educational concept of training scientific and pedagogical workers for professional activity in an inclusive educational environment lies in the development of methodological, theoretical, and practical approaches to the preparation of a special teacher of an inclusive educational institution - a new professional qualification in the national educational system was highlighted.

Keywords: inclusion, inclusive environment, higher education institutions, persons with special educational needs, professional training.

Вступ

Постановка проблеми. В Україні, як і в усьому цивілізованому світі, стрімко розвивається процес подолання усталених стереотипів, які заважають формуватись новій філософії суспільства у ставленні до осіб з обмеженнями здоров'я як до суб'єктів життєтворчості, спроможних створювати свої життєві проекти, відповідально ставитись до громадянських обов'язків та впевнено сприймати виклики сьогодення. Інклюзивна освіта є педагогічною інновацією і водночас вимогою не лише часу, але й одним із міжнародних зобов'язань держави внаслідок ратифікації Конвенції ООН про права людей із інвалідністю.

Упровадження інклюзивного навчання є позитивною тенденцією розвитку української системи освіти, оскільки з кожним роком дедалі більша кількість осіб із особливими освітніми потребами має змогу здобувати знання та соціалізуватися. За офіційною статистикою, з 2,5 мільйонів студентів українських закладів вищої освіти - 8 тисяч складають люди з особливими освітніми потребами. Тому на заклади вищої освіти покладається обов'язок забезпечити доступність освіти для всіх громадян, враховуючи особливі освітні потреби кожного учасника освітнього процесу.

В українській системі вищої освіти активно створюються інклюзивні освітні середовища і ми вже маємо значні прогресивні зміни щодо формування та розвитку інклюзивності вищої освіти, хоча й існують певні труднощі, що ускладнюють ефективність її впровадження. Більшість з цих проблем проявляється в недостатності механізмів для організації освітнього процесу, недоліках у нормативному регулюванні та нестачі належного фінансування в умовах війни. Виникає необхідність у розробці та впровадженні комплексних стратегій та забезпечення необхідних ресурсів для реалізації інклюзивних освітніх програм з метою створення ефективного інклюзивного освітнього середовища в закладах вищої освіти.

Для того, щоб інклюзивна модель освіти могла стати повною реальністю, не досить лише впровадити нормативні або законодавчі реформи. Важливою умовою успішного навчання у сучасних закладах вищої освіти осіб з особливими освітніми потребами є професійна підготовленість науково-педагогічних працівників до роботи з такою категорією студентів. А першочерговим завданням освітньої концепції підготовки науково-педагогічних працівників до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища повинно стати розроблення методологічних, теоретичних і практичних підходів до підготовки педагога інклюзивного закладу освіти - нової професійної кваліфікації у вітчизняній освітній системі. Такий підхід до процесу професійної підготовки науково-педагогічних працівників до роботи в інклюзивному середовищі ЗВО забезпечить високий рівень сформованості соціально-педагогічної компетентності, сприятиме створенню якісно нового освітнього середовища вищого педагогічного навчального закладу, інтенсифікацію та оптимізацію педагогічного процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сучасному етапі розвитку інклюзивної освіти в Україні науково-педагогічна спільнота активно здійснює пошук нових засобів професійної підготовки викладачів до роботи в інклюзивному середовищі вищого навчального закладу. У вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній науці запропоновано різні теоретичні та методичні аспекти організації навчального процесу в закладі вищої освіти. Тому підґрунтям розроблення проблеми професійної підготовки науково- педагогічних працівників до роботи в інклюзивному середовищі закладу вищої освіти була інтерпретація результатів сучасних досліджень у різних наукових царинах: методологічних засад (М. Вашуленко, Р. Гуревич, О. Дусавицький, І. Малафіїк, О. Савченко, В. Чайка й ін.); професійної підготовки педагога (Н. Гузій, М. Євтух, І. Зарубінська й ін.); структури педагогічної діяльності (А. Богуш, І. Зязюн, Н. Кузьміна, Д. Ніколенко, О. Пєхота й ін.); формування особистості вчителя (Г. Балл, А. Вербицький, Н. Кічук, Н. Кузьміна, О. Мороз, М. Нікандров, Р. Хмелюк й ін.); компетентнісного підходу (Н. Бібік, А. Коломієць, А. Маркова, С. Сисоєва, Л. Хоружа й ін.).

Інклюзія у закладах вищої освіти є предметом наукових пошуків низки українських науковців, таких як А. Аріщенко, А. Колупаєва, О. Таранченко, О. Литвинова, І. Стадницька, І. Малишевська, Н. Ашиток та багатьох інших. Вивченню закордонного досвіду здійснення інклюзивного навчання присвячені праці О. Продіус, Г. Давиденка, А. Вербенця, С. Амірідзе, Л. Журавльової. Осмислено окремі аспекти запровадження інклюзивного навчання у вітчизняний науковий простір (В. Бондар, Е. Данілавічютє, Н. Дятенко, А. Колупаєва, С. Литовченко, С. Миронова, Т. Сак, В. Синьов, О. Таранченко, В. Тищенко та ін.), його організації у вищих навчальних закладах країн Європейського Союзу (Г. Давиденко).

Однак інклюзивне навчання в більшості закладів вищої освіти України лише починає впроваджуватися і потребує подальшого наукового вивчення, а саме шляхів вирішення тих проблем, які стримують його розвиток. Тому забезпечення науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, які працюють зі студентами з особливими освітніми потребами професійними знаннями, необхідними для роботи в умовах інклюзивного середовища, - це актуальна проблема, визначена науковцями як необхідна умова забезпечення компетентнісного підходу до професійної підготовки педагогічних кадрів на сучасному етапі розвиту освіти в Україні.

Мета статті - висвітлення результатів теоретичного дослідження головних проблем здійснення інклюзивного навчання у закладах вищої освіти України та визначення напрямів удосконалення процесу забезпечення науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, які працюють зі студентами з особливими освітніми потребами професійними знаннями, необхідними для роботи в умовах інклюзивного середовища.

Виклад основного матеріалу

На сучасному етапі розвитку української освіти інклюзивне навчання посідає особливе місце серед соціально-педагогічних інновацій. Інклюзивна освіта дає змогу молоді з особливими освітніми потребами втілити свої законні права на навчання на всіх рівнях. Процес інклюзивного навчання у закладі вищої освіти сприяє задоволенню однієї з першочергових потреб студентів із особливими освітніми потребами - ефективній соціалізації, оскільки саме в юнацькому віці відбувається формування оптимальних можливостей для особистої, професійної і громадської діяльності [1, с. 154]. Здобуття вищої освіти неодмінно сприятиме підвищенню соціальної мобільності й соціально-економічного статусу молоді з особливими освітніми потребами, повноцінному формуванню особистості молодої людини, розвитку її соціальної активності і творчого потенціалу.

На жаль, випускники шкіл, які мають особливі освітні потреби, бажаючи і далі продовжувати навчання, одразу стикаються з проблемою вибору закладу вищої освіти, оскільки більшість із них практично не адаптовані до індивідуальних особливостей таких студентів. Заходи з розвитку безбар'єрної інфраструктури у сучасних закладах вищої освіти подекуди обмежуються лише встановленням пандусів [2, с. 112].

На нашу думку, створення інклюзивного освітнього середовища повинно охоплювати не лише забезпечення доступності до приміщень навчального закладу. Важливою умовою успішного навчання у сучасних закладах вищої освіти осіб з особливими освітніми потребами є готовність науково-педагогічних працівників до роботи з такою категорією студентів. Упродовж останніх років, згідно з рекомендацією МОН України, у закладах вищої освіти впроваджується навчальна дисципліна «Інклюзивна педагогіка», що пропонується як вибіркова, тобто не обов'язкова. Метою даної навчальної дисципліни є ознайомлення студентів із особливостями розвитку дітей з особливими освітніми потребами, змістом, формами, методами навчання, виховання, комунікації в умовах інклюзії [3, с. 382]. Звичайно, це позитивний крок, але цього вкрай недостатньо на сучасному етапі розвитку суспільства і, зокрема, нашої вищої школи.

Надзвичайно важливим кроком у вирішенні даної проблеми є постанова Уряду України (2019) про те, що обов'язковими умовами під час акредитації повинна бути відповідність освітньої програми та освітньої діяльності закладу вищої освіти наступному критерію (№7, п.5.): «Заклад вищої освіти повинен створити достатні умови щодо реалізації права на освіту для осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються за освітньою програмою» [4]. Тобто, з метою покращення якості навчання студентів з особливими освітніми потребами науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти повинні бути зорієнтовані на послідовний і системний розвиток власної інклюзивної компетентності.

Учені зазначають, що вдосконалення професійної підготовки викладачів до роботи в інклюзивному середовищі закладу вищої освіти зумовлено низкою протиріч, які існують у сучасній педагогічній практиці:

-- між нагальною необхідністю формування толерантного соціокультурного середовища, заснованого на визнанні рівних прав осіб із особливими освітніми потребами, розумінні, прийнятті та повазі їх відмінностей, та існуючим дефіцитом системної соціально-технологічної діяльності з утвердження інклюзивної освіти, популяризації принципів і механізмів соціальної інклюзії;

-- між наданням можливості навчання у закладах вищої освіти особам із особливими освітніми потребами та відсутністю необхідної системи соціальної допомоги і підтримки на різних етапах опанування професією: як під час вступних випробувань, навчальної, наукової, виховної діяльності, так і на етапі працевлаштування;

-- між перевагою форми групової роботи у закладах вищої освіти та необхідністю для осіб із особливими освітніми потребами особистісно- орієнтованого навчання;

-- між необхідністю здійснення інклюзивної освіти студентів із особливими освітніми потребами та недостатніми компетенціями науково- педагогічних працівників, їхньої якісної психолого-педагогічної підготовки задля продуктивної соціально-педагогічної взаємодії в сучасних умовах;

-- між необхідністю створення спеціальних умов для інклюзивної освіти та різким обмеженням ресурсів для вирішення низки таких актуальних проблем, як підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників для роботи в інклюзивних групах; залучення до роботи реабілітологів, психологів, сурдоперекладачів; створення спеціального навчально-реабілітаційного підрозділу або групи психолого-педагогічного супроводу; закупівля спеціальних технічних засобів і програмного забезпечення; адаптація навчально-методичних матеріалів тощо [1, с. 152].

Одним із ключових обмежуючих факторів розвитку інклюзії у вищій освіті є війна, яка вплинула на всі сфери життя нашого суспільства і викликала зміну пріоритетів держави, сформувавши нову реальність інклюзивної освіти для України, яка вимагає більш комплексного та системного розуміння, ніж це було до початку війни [5, с. 32].

Розв'язання означених вище проблем забезпечить не лише створення умов для засвоєння педагогічних знань щодо інклюзивного навчання, але й сприятиме формуванню у науково-педагогічних працівників гуманістичної життєвої позиції, яка визначає професійну орієнтацію в інклюзивному середовищі ЗВО, тип поведінки й види робіт, пов'язаних із виконанням професійної діяльності [6, с. 88].

На сучасному етапі розвитку інклюзивної освіти в Україні науково- педагогічна спільнота активно здійснює пошук нових засобів професійної підготовки викладачів до роботи в інклюзивному середовищі вищого навчального закладу, усвідомлюючи, що професійна підготовка науково- педагогічних працівників вищого навчального закладу до роботи в інклюзивному середовищі - це цілеспрямований, керований процес формування соціально-педагогічної компетентності, що відбувається на засадах середовищного, системного, акмеологічного, аксіологічного, компе- тентнісного, діяльнісного підходів, потребує цілепокладання процесу професійної підготовки, адекватного добору змісту навчального матеріалу, застосування комплексу методів, форм, засобів і технологій контекстного, інтерактивного навчання та новітніх інформаційних технологій [7; 8].

Генеральна ідея освітньої концепції підготовки науково-педагогічних працівників до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища полягає у розробленні методологічних, теоретичних і практичних підходів до підготовки педагога інклюзивного закладу освіти - нової професійної кваліфікації у вітчизняній освітній системі [9].

На нашу думку, професійну підготовку викладачів до роботи в інклюзивному середовищі ЗВО доцільно розглядати як засіб проектування національно свідомого фахівця, здатного у складних соціально-економічних умовах сумлінно та відповідально опановувати систему цінностей та ціннісних орієнтацій.

Визначення мети професійної підготовки науково-педагогічних працівників до роботи в інклюзивному середовищі ЗВО слід розглядати як процес формування мети (цілепокладання) та процес перетворення поставленої мети (цілереалізація) на кінцевий результат, який реалізуватиметься в певний період і в спеціально створеному соціокультурному освітньому середовищі на основі врахування індивідуальних особливостей суб'єктів діяльності, що відбувається за умови дотримання відповідних практичних дій і методичних операцій та здійснюється за встановленим алгоритмом [10].

Для ефективної діяльності науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу, спрямованої на роботу в інклюзивному середовищі, необхідно створити такий інноваційний педагогічний процес у соціокультурному освітньому середовищі ЗВО, який буде синергією матеріальних, комунікаційних, соціальних і пізнавальних складників, які завдяки цілеспрямованому менеджменту забезпечать сумарний ефект розвитку достатнього рівня розвитку відповідних професійних компетентностей; забезпечити гуманітарну й гуманістичну спрямованість змісту навчальних дисциплін, які сприяють формуванню висококваліфікованої, соціально активної особистості [7, с. 62].

Виходячи з цього, структурні підрозділи закладів вищої освіти, завданням яких є організація післядипломної освіти викладачів повинні внести відповідні зміни до навчальних планів і програм. Такі навчальні дисципліни, як «Основи інклюзивної педагогіки», «Психологія особи з інвалідністю» на курсах підвищення кваліфікації повинні носити сталий та системний характер. Ми переконані, що такий підхід до процесу професійної підготовки науково-педагогічних працівників до роботи в інклюзивному середовищі закладу вищої освіти забезпечить високий рівень сформованості соціально-педагогічної компетентності, сприятиме створенню якісно нового освітнього середовища вищого педагогічного навчального закладу, інтенсифікацію та оптимізацію педагогічного процесу.

Організація інклюзивного середовища у вищому навчальному закладі допоможе здобувачам вищої освіти, що мають особливі освітні потреби, у таких аспектах: розвитку особистості кожного студента з урахуванням його індивідуальних, фізичних і розумових можливостей; здійсненні повноцінної соціальної адаптації молодої людини у колективі однолітків; забезпеченні корекційно-розвивальної та реабілітаційної допомоги; наданні соціально- моральної допомоги та підтримки батькам здобувачів вищої освіти [2; 3; 7].

Безумовно, у такому контексті особливого значення набуває система професійної підготовки професорсько-викладацького колективу вищого навчального закладу до роботи в інклюзивному середовищі. Створення педагогічної системи такої підготовки має бути пріоритетним напрямом сучасної вищої освіти, в основі якої лежить добір таких методологічних підходів, технологій, форм і методів навчання здобувачів вищої освіти, зміст яких спрямований на формування їх повноцінної соціально-професійної компетентності для здійснення майбутньої професійної діяльності.

Правовою основою забезпечення організації інклюзивного навчання слугує низка розпоряджень і постанов Кабінету Міністрів України, серед яких: «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання у ЗНЗ» (2008), «Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року» (2009), «Про затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання» (2010), «Про заходи щодо розв'язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями» (2011). Гарантують навчання осіб із особливими освітніми потребами в загальноосвітніх навчальних закладах нарівні з усіма Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг» (від 25 травня 2017 р. № 2053-VIII) та постанова КМУ від 9 серпня 2017 року № 588 «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» [4; 9].

Реалізація міжнародної та вітчизняної законодавчої бази з питань інклюзивної освіти неодмінно призведе до ряду позитивних зрушень у системі професійної підготовки науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу, що сприятиме: забезпеченню права здобувачів вищої освіти з обмеженнями життєдіяльності на рівний доступ до якісної освіти, незалежно від стану здоров'я та місця їхнього проживання; розвитку нових типів вищих навчальних закладів; удосконаленню та оптимізації навчально-виховного процесу шляхом упровадження сучасних наукових досягнень та новітніх педагогічних технологій; забезпеченню архітектурної, інформаційної, освітньої та соціальної доступності вищих навчальних закладів з урахуванням потреб здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами [6].

Слід зауважити, що у готовності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти до роботи в інклюзивному середовищі значну роль відіграють не окремі засоби та методичні прийоми, а власне особистість викладача. При умові організації освітнього процесу зі здобувачами вищої освіти з особливими освітніми потребами, від викладача вимагається наявність наступних умінь та здібностей: знання вікових особливостей особистісного розвитку, уміння своєчасно підтримувати, підбадьорювати, стимулювати, надихати та включати у взаємодію. Для цього сучасний викладач повинен знати причини можливого відставання студентів із особливими освітніми потребами у навчанні, усвідомлювати необхідність у процесі формування професійних знань і вмінь, опиратися на менш ушкоджені або збережені ланки їхньої особистості, фіксувати увагу не на промахах і помилках, а на досягненнях студентів, проявляти оптимізм і формувати позитивну мотивацію навчання [10].

Найважливіші психолого-педагогічні вміння викладача, який працює у інклюзивному закладі вищої освіти:

-- уміння проводити психолого-педагогічну діагностику разом із дефектологом і психологом;

-- уміння бачити відхилення в розвитку студента і попередити виникнення порушень розвитку вторинних відхилень;

-- прогнозувати шляхи подальшого розвитку особистості з урахуванням особливостей психофізичного розвитку;

-- враховувати в освітньому процесі характерні для студентів з особливостями психофізичного розвитку можливості і фактори компенсації, використовувати їх в освітньому процесі;

-- формувати позитивну мотивацію навчання у студентів з особливостями розвитку і виховувати в них оптимізм, бачення життєвої перспективи, відчуття успіху;

-- працювати в тісному контакті з фахівцями: дефектологом, психологом, логопедом, медичними працівниками.

Перелічені вище психолого-педагогічні якості та особистісні риси визначають активну позицію викладача у створенні умов навчання та виховання студентів закладів вищої освіти з особливими освітніми потребами.

Педагог повинен бути здатним підготувати студентів з особливими освітніми потребами до самостійного творчого буття, допомогти їм знайти свою власну мету, свій життєвий і професійний шлях, поставити життєву задачу, яка відповідає його індивідуальності та обставинам.

Висновки

інклюзивний освітній психологічний викладач

На основі проведеного теоретичного аналізу наукових джерел з проблеми професійної підготовки науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти до роботи у інклюзивному середовищі встановлено, що інклюзивна освіта у закладах вищої освіти це не лише інноваційний процес, який дозволяє здійснювати навчання і виховання осіб із особливими освітніми потребами, але й вектор, що потужно впливає на розвиток усієї системи освіти, забезпечуючи її гуманізацію.

Визначено, що однією з головних умов ефективного розвитку інклюзивного середовища у закладах вищої освіти є забезпечення системи психолого-педагогічного супроводу студентів із особливими освітніми потребами на всіх етапах здобуття ними освіти, що передбачає втілення таких напрямів, як робота із соціальним оточенням студента; модернізація освітнього простору, до якого він залучається; адаптація до вишу і майбутньої професії. Доведено, що науково-педагогічним працівникам закладу вищої освіти потрібно чітко усвідомлювати соціальну значущість інклюзивної освіти, демонструвати готовність брати активну участь у її впровадженні.

Виділено перспективні напрями розвитку інклюзивної вищої освіти: проведення систематичної роботи із залучення студентів із особливими освітніми потребами до навчання за різними спеціальностями, популяризація здобуття вищої освіти особами з особливими освітніми потребами, грамотна профорієнтаційна робота зі школярами вразливих категорій.

Обґрунтовано поняття «інклюзивне середовище вищого навчального закладу» й визначено його як комплекс педагогічних, психологічних та соціальних умов, які забезпечать освітні потреби й можливості життєдіяльності студентів, що необхідні для комфортної й максимально ефективної соціалізації, навчання, виховання, розвитку і реабілітації.

Запропоновано визначення поняття «професійна підготовка науково- педагогічних працівників вищого навчального закладу до роботи в інклюзивному середовищі» як цілеспрямованого, керованого процесу формування соціально-педагогічної компетентності, що відбувається на засадах середовищного, системного, акмеологічного, аксіологічного, компетентнісного, діяльнісного підходів, потребує цілепокладання процесу професійної підготовки, адекватного добору змісту навчального матеріалу, застосування комплексу методів, форм, засобів і технологій контекстного, інтерактивного навчання та новітніх інформаційних технологій.

Констатовано, що важливою умовою успішного навчання у сучасних закладах вищої освіти осіб із особливими освітніми потребами є готовність науково-педагогічних працівників до роботи з такою категорією студентів.

Висвітлено генеральну ідею освітньої концепції підготовки науково-педагогічних працівників до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища, що полягає у розробленні методологічних, теоретичних і практичних підходів до підготовки до підготовки спеціального педагога інклюзивного закладу освіти - нової професійної кваліфікації у вітчизняній освітній системі.

Література

1. Шевчук Г. Й. Інклюзивна освіта у вищій школі: виклики та перспективи Академічні студії. Педагогіка, 2(3), 2021. С. 151-157. URL: http://www.academstudies.volyn.ua/index.php/ pedagogy/article/view/107/99 (дата звернення: 13.12.23).

2. Козуля В. М., Скиба Ю. А. SWOT-аналіз інклюзивного освітнього середовища вітчизняних університетів. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова, 2020. Вип. 78, С. 110-116. URL: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2020.78.24 (дата звернення: 04.12.23).

3. Аріщенко А. Інклюзивний освітній простір ЗВО України. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2018. № 5. С. 381-389. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://pedscience.sspu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/10/37.pdf.

4. Вища освіта в Україні у 2019 році: статистичний збірник. Київ: Державний комітет статистики України, 2020. 262 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/osv_rik/osv_u/vysh_osvita/arch_vysh_osvita.

5. Степаненко В. Суспільний досвід і смисли російсько-української війни: соціологічні інтерпретації. Українське суспільство в умовах війни: колективна монографія. За ред. член.-кор. НАН України, д. соц. н. С. Макеєва. Київ: Інститут соціології НАН України, 2022. С. 25-35.

6. Продіус О. І. Особливості моделей інклюзивної освіти в країнах Європи відповідно

до вимог сучасного суспільства. Проблеми системного підходу в економіці. 2019. Вип. 4(2). С. 86-93 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PSPE_print_2019_ 4%282%29 14

7. Попова А., Гуренко О. Нормативно-правове регулювання інклюзивної освіти в Україні: періодизація та особливості. Соціально-освітні домінанти професійної підготовки фахівців соціальної сфери та інклюзивної освіти: матеріали V Всеукраїнської науково- практичної штернет-конференції. Бердянськ, 2023. С. 62-69.

8. Мицик Г., Попова А., Цибуляк Н., Линдіна Є. Імплементація європейських стандартів і рекомендацій у сфері інклюзивної вищої освіти в Україні: виклики та можливості. Вісник кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта XXI століття», Вип. 2 (8), 2023. С. 7-20. URL: https://unesco-journal.com.ua/index.php/journal/article/view/89/82 (дата звернення: 12.12.2023).

9. Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання у закладах вищої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.07. 2019 р. № 635. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/635-2019-%D0%BF#Text (дата звернення: 16.12.2023).

10. Kravchenko O., Koliada N., Berezivska L., Dikhtyarenko S., Baida S., Danylevych L. Digital Barrier-Free and Psychosocial Support for Students with Disabilities in Distance Learning Environments. International Journal of Computer Science And Network Security, 22 (8), 2022. Р. 15-24. URL: http://paper.ijcsns.org/07_book/202208/20220803.pdf (date of access: 12.12.2023).

References

1. Shevchuk H. Y. (2021). Inkliuzyvna osvita u vyshchii shkoli: vyklyky ta perspektyvy [Inclusive education in higher education: challenges and perspectives]. Akademichni studii. Pedahohika - Academic studies. Pedagogics, 2(3), 151-157 [in Ukrainian].

2. Kozulya, V. M., & Skyba, Yu. A. (2020). SWOT-analiz inklyuzyvnoho osvitn'oho seredovyshcha vitchyznyanykh universytetiv [SWOT analysis of the inclusive educational environment of national universities]. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova - Scientific journal of the National Pedagogical Drahomanov University, 78, 110-116. URL: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2020.78.24 [in Ukrainian].

3. Arishchenko A. (2018). Inkliuzyvnyi osvitnii prostir ZVO Ukrainy [Inclusive educational space of higher education institutions of Ukraine]. Pedahohichni nauky: teoriya, istoriya, innovatsiini tekhnologii - Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 5, 381-389. Retrieved from: https://pedscience. sspu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/10/37.pdf [in Ukrainian].

4. Vyshcha osvita v Ukraini u 2019 rotsi: statystychnyi zbirnyk [Higher education in Ukraine in 2019: compendium of statistic]. (2020). Kyiv: Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy. Retrieved from: http://ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ 2005/osv_rik/osv_u/vysh_osvita/arch_ vysh_osvita.htm [in Ukrainian].

5. Stepanenko, V., & Makeiev, S. (2022). Suspilnyi dosvid i smysly rosiisko-ukrainskoi viiny: sotsiolohichni interpretatsii [Social experience and meanings of the Russian-Ukrainian war: sociological interpretations]. Kyiv: Instytut sotsiolohii NAN Ukrainy [in Ukrainian].

6. Prodius O.I. (2019). Osoblyvosti modelei inkliuzyvnoi osvity v krainakh Yevropy

vidpovidno do vymoh suchasnoho suspilstva [The peculiarities of models of inclusive education in European countries according to the requirements of modern society]. Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi - Problems of systemic approaches in economy, 4(2), 86-93. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PSPE_print_2019_4%282%29 14 [in Ukrainian].

7. Popova, A., & Hurenko O. (2023). Normatyvno-pravove rehulyuvannya inklyuzyvnoyi osvity v Ukrayini: periodyzatsiya ta osoblyvosti [Normative and legal regulation of inclusive education in Ukraine: periodization and features]. Sotsialno-osvitni dominanty profesiynoyi pidhotovky fakhivtsiv sotsial'noyi sfery ta inklyuzyvnoyi osvity: materialy V Vseukrayinskoyi naukovo-praktychnoyi Internet-konferentsiyi - Social and educational dominants of professional training of specialists in the social sphere and inclusive education: materials of the V Nationwide Scientific and Practical Internet Conference. Berdiansk, 62-69

8. Mytsyk H., Popova A., Tsybulyak N., & Lyndina YE. (2023). Implementatsiya yevropeys'kykh standartiv i rekomendatsiy u sferi inklyuzyvnoyi vyshchoyi osvity v Ukrayini: vyklyky ta mozhlyvosti [Implementation of European standards and recommendations in the field of inclusive higher education in Ukraine: challenges and opportunities]. Visnykkafedry YUNESKO «Neperervnaprofesiyna osvita XXI stolittya», - Bulletin of the UNESCO Department “Continuous Professional Education of the 21^st century”, 2 (8), 7-20. URL: https://unesco-journal.com.ua/ index.php/journal/article/view/89/82 [in Ukrainian].

9. Pro zatverdzhennia Poriadku orhanizatsii inkliuzyvnoho navchannia u zakladakh vyshchoi osvity: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 10.07.2019, 635 [On approval of the procedure for organizing inclusive education in institutions of higher education: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 10.07. No. 635 of 2019]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/635-2019-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

10. Kravchenko, O., Koliada, N., Berezivska, L., Dikhtyarenko, S., Baida, S., Danylevych, L. (2022). Digital Barrier-Free and Psychosocial Support for Students with Disabili-ties in Distance Learning Environments. International Journal of Computer Science And Network Security, 22(8), 15-24. URL: https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2022.22.8.3 [in English].

Размещено на Allbest.ru