Декоративно-ужиткове мистецтво Чернігівщини як засіб патріотичного виховання дітей дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Декоративно-ужиткове мистецтво Чернігівщини як засіб патріотичного виховання дітей дошкільного віку

Криловець Микола Григорович доктор педагогічних наук,

професор кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи

Лісовець Олег Васильович доктор педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи

Лісовець Оксана Вікторівна доктор філософії у галузі

освіти/педагогіки, доцент

Анотація

Стаття присвячена розкриттю виховного потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва Чернігівського регіону у контексті патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку. Виявлено, що патріотизм є вищим почуттям, до структури якого входять інтелектуальний, емоційно-чуттєвий, мотиваційно-ціннісний, діяльнісний компоненти.

Відповідно до зазначених компонентів науковці визначають прояви патріотизму: в любові до родини та свого народу, Батьківщини, держави; знання про історію та культуру свого народу, свій родовід; обряди та традиції народу, пов'язаними з ними родинні традиції; специфіку історико-культурної спадщини своєї малої Батьківщини; зазначаючи при цьому діяльнісну відданість Батьківщині тощо. Вказано на те, що формування основ патріотизму варто розпочинати з періоду дошкільного дитинства. Коротко схарактеризовано специфіку старшого дошкільного віку щодо патріотичного виховання та опанування дитиною культурної спадщини свого краю. Окреслено специфіку художнього краєзнавства як засобу патріотичного виховання, запропоновано його структуру, до складу якої входять: фольклор, історія рідного краю, регіональні культурні традиції, особистості митців, пам'ятні місця, пов'язані з їхнім життям і творчістю, різні види мистецтва тощо. З огляду на належність декоративно-ужиткового мистецтва до структури художнього краєзнавства, розкрито його сутність та визначено види. З урахуванням патріотично-виховного потенціалу цього виду мистецтва у роботі з дітьми старшого дошкільного віку, більш детально проаналізовано специфіку використання таких його видів, як витинання, вишивка та писанкарство крізь призму регіональної культури Чернігівщини. Вказано, за використання яких форм і методів роботи з дітьми 6-7 років у закладі дошкільної освіти можливе ефективне патріотичне виховання засобами регіонального декоративно-ужиткового мистецтва.

Ключові слова: патріотизм, патріотичне виховання, патріотичне виховання дітей старшого дошкільного віку, художнє краєзнавство, декоративно-ужиткове мистецтво, заклад дошкільної освіти.

Krylovets Mykola Hryhorovych Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Social Pedagogy and Social Work, Nizhyn Mykola Gogol State University, Nizhyn

Lisovets Oleh Vasyliovych Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Social Pedagogy and Social Work, Professor, Nizhyn Mykola Gogol State University, Nizhyn

Lisovets Oksana Viktorivna Doctor of Philosophy in Education/Pedagogy, Associate Professor, Associate Professor of the Preschool Education Department, Nizhyn Mykola Gogol State University, Nizhyn

DECORATIVE AND APPLIED ARTS OF CHERNIGIV REGION AS A MEANS OF PATRIOTIC EDUCATION CHILDREN OF PRESCHOOL AGE

Abstract

The article is devoted to revealing the educational potential of decorative and applied art of the Chernihiv region in the context of patriotic education of older preschool children. It was revealed that patriotism is a higher feeling, the structure of which includes intellectual, emotional-sensual, motivational-value, activity components. According to the specified components, scientists define manifestations of patriotism: in love for the family and one's people, the Motherland, the state; knowledge about the history and culture of one's people, one's lineage; rites and traditions of the people, related family traditions; specifics of the historical and cultural heritage of their small Motherland; at the same time. It is indicated that the formation of the foundations of patriotism should be started from the period of preschool childhood. The specifics of the older preschool age regarding patriotic education and the child's mastering of the cultural heritage of his region are briefly characterized. The specifics of artistic local history as a means of patriotic education are outlined, its structure is proposed, which includes: folklore, history of the native land, regional cultural traditions, artists' personalities, memorable places related to their life and work, various types of art, etc. Taking into account the belonging of decorative and applied art to the structure of artistic local history, its essence is revealed and its types are defined. Taking into account the patriotic and educational potential of this type of art in working with children of older preschool age, the specifics of the use of such types of art as carving, embroidery and pysankart through the prism of the regional culture of Chernihiv region were analyzed in more detail. It is indicated which forms and methods of working with children of 6-7 years of age in a preschool education institution are used to effectively educate them by means of regional decorative and applied arts.

Keywords: patriotism, patriotic education, patriotic education of older preschool children, artistic local history, decorative and applied arts, preschool education institution.

Вступ

Постановка проблеми. Проблема патріотичного виховання є однією з таких, що не втрачають своєї актуальності в українському суспільстві. Від обрання Україною незалежності й до нинішніх трагічних подій, пов'язаних із військовою протидією нашої країни агресії російської федерації, питання, пов'язані із патріотизмом загострилися й набули нового значення. Мета патріотичного виховання на державницькому рівні визначена у низці законодавчих документів, зокрема - у Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України [1]. Мета патріотичного виховання стосується становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин тощо. Таким чином, стверджується думка про необхідність формування активної громадянської позиції, утвердження національної ідентичності громадян на основі духовно-моральних цінностей українського народу, національної самобутності. Головним орієнтиром в оновленні змісту патріотично-вихованої роботи слугує максимальне урахування регіональних та етнічних особливостей, використання кращих надбань етнопедагогіки, національної культури у даному процесі. Необхідністю розкриття окремих аспектів урахування елементів регіональної культури (а саме - декоративно-ужиткового мистецтва) у патріотичному вихованні дітей старшого дошкільного віку обумовлено актуальність даної статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі складові патріотичного виховання особистості та формування національної самосвідомості знайшли своє відображення в працях вчених: М. Антонець, М. Боришевського, Л. Вовк, М. Євтуха, П. Кононенко, Ю. Руденка, В. Сидоренко, М. Стельмаховича, О. Сухомлинської, Д. Тхоржевського, М. Ярмаченка та ін. У наукових працях Беха, А. Богуш, Н. Майгутяк, С. Матвієнко, В. Мусієнко, Н. Охріменко, А. Солонської, Т. Філімонової, Л. Шкребтієнко проаналізовано специфіку формування патріотизму стосовно дітей дошкільного віку.

Проблемам використання засад декоративно-ужиткового мистецтва в сучасній освітній практиці присвячено праці А. Блахут, О. Гевко, Л. Калуської, H. Луцан, В. Мусієнка, Л. Олексюк-Казо, О. Опалюка, О. Поліщук та інших дослідників. У працях А. Адруга, О. Гасюк, О. Косачевої, С. Матвієнко, A. Семенцова, А. Стахурської-Козоріз розкрито особливості окремих видів декоративно-ужиткового мистецтва Чернігівського Полісся.

Мета статті полягає в розкритті потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва Чернігівщини у патріотичному вихованні дітей старшого дошкільного віку.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

Проблема патріотичного виховання дітей дошкільного віку в останні роки визначає необхідність пошуку, теоретичного та методичного обґрунтування дієвих засобів реалізації даного процесу. На основі вивчення наукових джерел з'ясовано, що використання потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва в його регіональному спрямуванні на сьогодні є малодослідженим стосовно патріотичного виховання дітей дошкільного віку. Це обумовлює необхідність здійснення подальших наукових розвідок у даному напрямі.

Виклад основного матеріалу. Ключовими поняттями нашого дослідження визначаються такі, як «патріотизм», «патріотичне виховання», «виховання патріотичних почуттів». Згідно філософського словника, поняття «патріотизм» визначається як моральний і політичний принцип, соціальне почуття, змістом якого є любов до Вітчизни, відданість їй, гордість за її минуле і сучасне, прагнення захистити інтереси Батьківщини [2, с. 471].

Сутність поняття «патріотизм» розкрито у наукових працях А. Алексюк, I. Беха, А. Богуш, О. Вишневського, К. Журби, О. Захаренко, П. Ігнатенко, B. Киричок, Ю. Руденка, М. Стельмаховича, В. Сухомлинського, Т. Усатенко, К. Чорної та ін. Так, академік І. Бех, аналізуючи це поняття з точки зору розвитку особистості, трактує його як почуття та цінність, сформовану у системі особистісних якостей. Ця якість характеризує ставлення особистості до свого народу, батьківщини, держави та самої себе. І. Бех вказує на те, що сформованість патріотизму як якості має бути пов'язаною із життєвими орієнтирами особистості [3, с. 3].

Нам імпонує трактування поняття «патріотизм», надане Н. Волошиною, під яким дослідниця розуміє такі аспекти, як позитивне ставлення людини до своєї малої Батьківщини, місця свого народження, родини; своєї країни (Батьківщина у широкому розумінні цього слова); турботу про рідних, близький людей, громадян міста; турботу про свою країну. При цьому, зазначає Н. Волошина, виховуючи справжнього патріота, слід ураховувати те, що патріотизм «виникає і розвивається, все більш соціалізуючись і збагачуючись, у процесі духовно-естетичного розвитку» [4, с. 72].

У низці робіт (Т. Анікіна, А. Коркішко, Л. Кулішенко, Р. Петронговський, Г. Шевченко, Л. Філатова) запропоновано структуру патріотизму відповідно до напрямів досліджень науковців. Ми вважаємо прийнятною, з огляду на специфіку нашої статті, структурність патріотизму, запропоновану дослідницею Т. Анікіною стосовно патріотичного виховання майбутніх учителів музики засобами художнього краєзнавства. Поняття «патріотизм» Т. Анікіна трактує як здатність і потребу особистості у відтворенні соціально-культурного досвіду (народності, національності) у системі розвитку загальнолюдської культури [5, с. 28]. Структуру даного феномену, на думку Т. Анікіної, утворюють інтелектуальний, діяльнісний та емоційно-чуттєвий компоненти, при цьому головне значення для ефективного патріотичного виховання має саме діяльнісний компонент [5, с. 15].

Наголосимо, що виховання справжнього патріота слід розпочинати з періоду дошкільного дитинства. Про це доведено у працях А. Богуш, Н. Гавриш, О. Кононко, О. Лісовець, С. Матвієнко, Н. Миськової, В. Мусієнко, А. Солонської, Л. Шкребтієнко та інших вчених.

У низці досліджень щодо специфіки виховання патріотизму у дітей використовуються такі поняття, як: «патріотичне виховання дітей дошкільного віку», «виховання патріотичних почуттів» стосовно дітей дошкільного віку. Так, дослідниця Л. Шкребтієнко вказує на те, що стосовно старших дошкільників, з огляду на вік дітей, доцільніше говорити про виховання у них патріотичних почуттів. Сам процес виховання патріотизму у дітей 6-7 років, вважає Л. Шкребтієнко, є спрямованим на наповнення емоційного та почуттєвого складників патріотизму [6, с. 56].

У дисертаційному дослідженні В. Мусієнко процес патріотичного виховання дошкільників пов'язується із педагогічно обумовленими, створеними суспільством (з урахуванням його ідеології, державної, суспільної та культурно-освітньої політики, ментальності та ряду інших особливостей) умовами, які дозволяють залучати дітей до національної культурної спадщини, основ суспільного життя з метою ефективної реалізації засад патріотизму та його діяльнісної складової [7, с. 111].

Старший дошкільний вік є найбільш сенситивним періодом щодо формування базових якостей особистості, її громадянських почуттів, які формують стійку індивідуальність людини. Як зазначає С. Матвієнко, дошкільник цього віку здатний переживати усе, що відбувається з ним, рефлексувати та визначати власне ставлення до подій, спілкування, діяльності тощо. Переживання ставлень до навколишнього становить сферу емоцій, почуттів і ставлень дитини, що визначається на специфіці формування основ патріотизму особистості [8, с. 173].

Розглянемо патріотично-виховний потенціал художнього краєзнавства, який обґрунтовується у низці наукових робіт останніх років, присвячених пошуку ефективних засобів патріотичного виховання (Т. Анікіна, Н. Бондаренко, Ю. Блудова, Р. Загорулько, М. Качур, В. Лаппо, С. Матвієнко, Л. Масол, Т. Озерова, Н. Охріменко та ін.). При цьому орієнтуємось на визначення «художнє краєзнавство», надане Т. Анікіною, яка тлумачить даний науковий феномен через взаємодію особистості з об'єктами, явищами та процесами художньої культури краю, «які здатні тією чи іншою мірою задовольняти духовні та естетичні потреби людини та одночасно мати художнє, наукове та історичне значення» [5, с. 124].

Н. Охріменко пропонує наступну структуру художнього краєзнавства: фольклор, різні види мистецтва, історія рідного краю, регіональні культурні традиції, особистості митців, пам'ятні місця, пов'язані з їхнім життям і творчістю тощо. Аналізуючи специфіку художнього краєзнавства, Н. Охріменко зазначає, що регіональна культура та її складові, у тому числі - декоративно- ужиткове мистецтво, мають великий потенціал у духовному зростанні особистості та формуванні у дитини-дошкільника засад патріотизму [9, с. 12].

Культурна (творча) діяльність дитини починається з її першими діями і вчинками. Вчена В. Лаппо вказує на те, що будь-яке маніпулювання артефактами - вже елемент культурної діяльності; що всяка діяльність людини має субкультурний зміст [10, с. 84].

Спираючись на погляди вищезазначених науковців, здійснимо більш детальний аналіз патріотично-виховного потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва (як складової художнього краєзнавства) та коротко розглянемо його специфіку стосовно Чернігівського регіону.

Декоративно-ужитковим мистецтвом називають вид художньої діяльності, продукти якого є водночас естетичними й практичними у своєму використанні, вжитку, тобто - утилітарними, ужитковими. У той же час, термін «декоративне», який застосовується з поняттям «ужиткове», тлумачиться у перекладі як «прикрашати». Таким чином, у складному понятті «декоративно-ужиткове мистецтво» ми можемо визначити утилітарну й естетичну складову, а належність даного виду народної художньої спадщини до мистецького рівня вказує на її історичну та художню зрілість.

Н. Луцан характеризує декоративно-ужиткове мистецтво як одну із форм суспільної свідомості й суспільної діяльності. На думку дослідниці, від становлення практики створення виробів ужитку первісною людиною, увесь подальший період твори народного мистецтва становили важливу частину не тільки матеріальної культури, але й були сферою культурного та духовного життя народу [11, с. 12]. Фактично народні художні ремесла можуть мати значний вплив на психолого-педагогічний і виховний потенціал особистості. Вони не лише сприяють творчому самовираженню, але і формують цінність культурної спадщини, розвивають соціальні навички та сприяють загальному психологічному та педагогічному розвитку особистості. Важливо розглядати цей вплив в контексті культурного та традиційного досвіду, оскільки народні художні ремесла тісно пов'язані з історією та етнічною спадщиною.

Зокрема, В. Опалюк вважає, що різні види декоративно-ужиткового мистецтва, визначаючи різновиди людської культурної практики, характеризують і ментальність народу, і специфіку його побутового життя, а також матеріальну та духовну складові культури. У сфері домашнього побутового виробництва сформувався цей вид народного мистецтва, у якому «відтворювалася свідомість, міфологізм у спілкуванні людей з природою та родиною» [12, с. 4]. О. Опалюк, розкриваючи педагогічні засади народного мистецтва вказує на те, що «декоративно-ужиткове мистецтво - це найдоступніша дитині форма духовності, це перший етап оволодіння нею художнім стилем бачення. Воно є найбільш близьким кожній людині та може стати основою художнього розвитку особистості, оскільки з одного боку, в ньому відбито минуле, а з іншого боку - в народному мистецтві упродовж століть були вироблені творчі методи, які складають основу розвитку сучасної народної творчості» [12, с. 6].

У практиці ЗДО, у контексті реалізації засад народознавства та організації художньо-продуктивної діяльності дітей старшого дошкільного віку, використовується ряд видів декоративно-ужиткового мистецтва. Більшою мірою така робота проводиться в загальноукраїнському народознавчому контексті. Однак, як зазначається у державному стандарті дошкільної освіти, в його освітньому напрямі «Дитина у соціумі», з метою формування соціально-громадянської компетентності дитини, виховання в неї патріотизму, слід ознайомлювати її з культурними надбаннями свого краю [13, с. 16].

Слід відзначити, що в останні десятиліття підвищився інтерес науковців до проблеми формування інтересу у дошкільників до регіональних народних ремесел. Регіональна культура стає для дитини-дошкільника першим кроком в засвоєнні своєрідності та різноманітності світової культури, в опануванні нею загальнолюдськими цінностями, формуванні особистісної культури та засад патріотизму. Культурна спадщина Чернігівського краю вирізняється багатством її артефактів стосовно кожного із видів мистецтва. Зважаючи на специфіку використання елементів регіонального декоративного мистецтва у практиці ЗДО, проаналізуємо більш повно деякі з них.

Писанка як вид декоративно-ужиткового мистецтва досліджувалася на методичному рівні її використання у роботі з дітьми та учнями такими вченими, як: А. Адруг, О. Ковальов, О. Косачова, В. Лаппо, С. Матвієнко, Т. Носаченко та ін.

О. Ковальовим проаналізовано специфіку видів декоративно-ужиткового мистецтва Чернігово-Сіверщини; дослідником розкрито методику роботи з творами народних ремесел краю з дітьми 6-10 років [14]. Науковець вказує на те, що в ознайомленні дітей з писанкою потрібно звертати увагу на основні способи її виготовлення (за видами). Це так звані крапанки, дряпанки, крашанки, мальованки й восковий розпис. В залежності від специфіки технологічного процесу виготовлення писанки можна говорити про регіональну приналежність цього виду декоративно-ужиткового мистецтва.

О. Ковальов зазначає, що у вивченні дітьми 6-10 років писанки як елементу регіональної культури, варто використовувати такий проєктний напрям роботи, як «Писанка мого краю». Діти, співпрацюючи з вихователем, переглядають зразки регіональних писанок (задля цього використовуються ілюстрації, відеоматеріал або робота проводиться у форматі майстер-класу). Вихователь розповідає дітям, якою є писанка в рідному для них краї, які прийоми роботи та яка орнаментика задля цього використовується [там само].

Вишивка є одним із найбільш поширених видів декоративно-ужиткового мистецтва для кожного регіону України. С. Матвієнко розкрила специфіку вишивки Чернігівщини. Дослідниця вказує на те, що для цього регіону Полісся більш характерні білі вишивки, поєднання тканини з різними мережками. Для півдня краю характерним є використання мотивів «терен», «виноград», «ключики», а також геометрично-рослинних узорів [15, с. 28]. У роботі з дітьми старшого дошкільного віку, ознайомлюючи їх із вишивкою Чернігівщини, бажано представити на виробах орнаментику «білої гладі», а також запропоновувати дітям на заняттях із зображувальної діяльності повправлятися у «заповненні» орнаменту.

Наступним важливим видом декоративно-ужиткового мистецтва Чернігівщини, яке можна використовувати у роботі з дошкільниками, є гончарство. Найбільш відомим зразком цього виду регіональної культури є волокитинська порцеляна. Нині с. Волокитине територіально належить Сумський області, але становлення цього центру народних промислів припадає на другу третину ХІХ ст., коли село перебувало у складі Чернігівської губернії. Здавна місцеві майстри використовували унікальну фарфорову глину. Це дозволило вивести виробництво волокитинської порцеляни на високий міжнародний рівень. Виробами з глини цього виду, як правило, є предмети невеликих форм: сервізи, вази, обрамлення ікон, флакони тощо. У роботі з дошкільниками їм розповідають про те, що волокитинська глина є специфічно білого кольору, який надалі розфарбовується за допомогою природних барвників. Дані про специфіку гончарства на Чернігівщині та методику ознайомлення учнів з цим видо декоративно- ужиткового мистецтва краю знаходимо у праці О. Ковальова [14].

Витинанка Чернігівщини. Для Чернігівського регіону, як визначається з ряду досліджень, витинання не стало самобутнім видом народних ремесел. Більшою мірою цей вид декоративно-ужиткового мистецтва характерний для Західного Полісся. Як зазначають О. Коновалова [7, с. 64], С. Матвієнко [15, с. 20], для орнаментики витинання Чернігівщини характерними є класичні композиції типу «Світового дерева» або «Берегині». С. Матвієнко вказує на те, що ознайомлення дітей із такими композиціями краще проводити на заняттях з народознавства, пояснюючи дошкільникам сутність композиції витинанки, особливості добору її елементів [15, с. 22].

Висновки

декоративний ужитковий патріотичний дошкільний

У контексті патріотичного виховання дітей дошкільного віку важливим засобом визначається декоративно-ужиткове мистецтво. Воно втілює духовні здобутки українського народу, віковічне прагнення людей до самовизначення. У середовищі національної культури за використання надбань педагогіки можливо вирішувати завдання, пов'язанні з вихованням патріота, людини творчої, соціально активної. Використання засад регіонального декоративно-ужиткового мистецтва у роботі з дітьми дошкільного віку сприяє формуванню в них відчуття близькості до свого дому, краю; формує інтерес до взаємодії з елементами національної (а в її контексті - регіональної) культури; виховує повагу та любов до всього українського й закладає тим основи патріотизму. Подальші наукові розробки пов'язані з визначення методичних засад використання видів декоративно-ужиткового мистецтва Чернігівщини у роботі з дошкільниками.

Література

1. Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України. Затверджено МОН. Наказ №527 від 06.06.2022. https://nus.org.ua/news/mon-zatverdylo-novu- kontseptsiyu-patriotychnogo-vyhovannya/ (дата звернення 22.01.2024).

2. Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди; голов. ред. В.І. Шинкарук. Київ: Абрис, 2002. 742 с.

3. Бех І. Патріотизм: сучасні ознаки та орієнтири виховання. Рідна школа. 2015. № 1-2. С. 3-6.

4. Волошина Н. Філософські погляди на сутність патріотизму як інформаційно- психологічну складову інформаційної безпеки. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2009. № 1 (4). С. 72-75.

5. Анікіна Т. О. Патріотичне виховання майбутніх учителів музики засобами художнього краєзнавства: дис.... канд. пед. наук: спец. 13.00.01. 1993. Київ. 234 с.

6. Шкребтієнко Л. П. Виховання патріотичних почуттів у дітей старшого дошкільного віку засобами художньої літератури: дис.... канд. пед. наук: 13.00.08. Одеса. 2019. 298 с.

7. Мусієнко В. С. Формування почуття патріотизму в дітей у дошкільних навчальних закладах України (1930-1992 рр.): дис.... канд. пед. наук: 13.00.01. 2007. Тернопіль. 324 с.

8. Матвієнко С. І. Специфіка патріотичного виховання у дошкільному дитинстві. Соціально-моральний розвиток і виховання дітей дошкільного віку: колективна монографія / за заг. ред. О. Л. Кононко. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя. 2020. С. 169-197.

9. Охріменко Н. П. Теоретичні аспекти художнього краєзнавства. Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Серія «Психолого-педагогічні науки». 2021. Вип. 4. С. 7-15.

10. Лаппо В. В. Формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до рідного краю засобами етнокультури (на прикладі гуцульського етнорегіону): дис.... канд. пед. наук: 13.00.08. Івано-Франківськ. 2008. 287 с.

11. Луцан Н. І. Декоративно-прикладне мистецтво та основи дизайну: навч. посіб. Київ: Видавничий дім «Слово», 2009. 172 с.

12. Опалюк О. М. Декоративно-прикладне мистецтво. Кам'янець-Подільський: Медобори (ПП Мошак І. І.). 2002. 34 с.

13. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція): наказ МОН У країни № 33 від 12.01.2021 р. URL:https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-bazovogo-komponenta-doshkilnoyi- osviti-derzhavnogo-standartu-doshkilnoyi-osviti-nova-redakciya (дата звернення 18.01.2024).

14. Ковальов О. Є. Методика викладання декоративного мистецтва у початковій школі: навч. посібник для вузів. Суми: Мрія. 1997. 204 с.

15. Матвієнко С. І. Практикум і методичні рекомендації до навчальної дисципліни «Художня праця та основи дизайну». Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2022. 79 с.

References

1. Kontseptsiia natsionalno-patriotychnoho vykhovannia v systemi osvity Ukrainy. Zatverdzheno MON. Nakaz No 527 vid 06.06.2022. [The concept of national-patriotic education in the education system of Ukraine] https://nus.org.ua/news/mon-zatverdylo-novu-kontseptsiyu- patriotychnogo-vyhovannya/ (data zvernennia 22. 01.2024). [in Ukrainian].

2. Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk (2002). [Philosophical encyclopedic dictionary] / NAN Ukrainy, In-t filosofii im. H. S. Skovorody; holov. red. V.I. Shynkaruk. Kyiv: Abrys. 742 p. [in Ukrainian].

3. Bekh, I. (2015). Patriotyzm: suchasni oznaky ta oriientyry vykhovannia. [Patriotism: modern signs and orientations of education]. Ridna shkola. No 1-2. P. 3-6. [in Ukrainian].

4. Voloshyna, N. (2009). Filosofski pohliady na sutnist patriotyzmu yak informatsiino- psykholohichnu skladovu informatsiinoi bezpeky. [Philosophical views on the essence of patriotism as an informational and psychological component of information security]. Suchasni informatsiini tekhnolohii u sferi bezpeky ta oborony. No 1 (4). P. 72-75. [in Ukrainian].

5. Anikina, T. O. (1993). Patriotychne vykhovannia maibutnikh uchyteliv muzyky zasobamy khudozhnoho kraieznavstva. Candidate's thesis. 13.00.01. Kyiv. 234 p. [in Ukrainian].

6. Shkrebtiienko, L. P. (2019). Vykhovannia patriotychnykh pochuttiv u ditei starshoho doshkilnoho viku zasobamy khudozhnoi literatury [Education of patriotic feelings in children of older preschool age by means of fiction]: candidate's thesis. 13.00.08. Odesa. 298 p. [in Ukrainian].

7. Musiienko, V. S. (2007). Formuvannia pochuttia patriotyzmu v ditei u doshkilnykh navchalnykh zakladakh Ukrainy (1930-1992 rr.): [Formation of a sense of patriotism in children in preschool educational institutions of Ukraine (1930-1992)]. Candidate's thesis. 13.00.01. Ternopil. 324 p. [in Ukrainian].

8. Matvienko, S. I. (2020). Spetsyfika patriotychnoho vykhovannia u doshkilnomu dytynstvi. Sotsialno-moralnyi rozvytok i vykhovannia ditei doshkilnoho viku: kolektyvna monohrafiia / za zah. red. O.L. Kononko. [Specifics of patriotic education in preschool childhood Nizhyn: NDU im. M. Hoholia. P. 169-197. [in Ukrainian].

9. Okhrimenko, N. P. (2021). Teoretychni aspekty khudozhnoho kraieznavstva [Theoretical aspects of artistic local history]. Naukovi zapysky NDU im. M. Hoholia - Scientific notes of NSU named after M. Gogol. Issue 4. P. 7-15. [in Ukrainian].

10. Lappo, V. V. (2008). Formuvannia u starshykh doshkilnykiv tsinnisnoho stavlennia do ridnoho kraiu zasobamy etnokultury (na prykladi hutsulskoho etnorehionu) [The formation of a valuable attitude to the native region in older preschoolers by means of ethnoculture (on the example of the Hutsul ethnoregion]. Candidate's thesis. 13.00.08. Ivano-Frankivsk. 287 p. [in Ukrainian].

11. Lutsan, N. I. (2009). Dekoratyvno-prykladne mystetstvo ta osnovy dyzainu: navch. posib. [Decorative and applied art and basics of design] Kyiv: Vydavnychyi dim "Slovo". 172 p. [in Ukrainian].

12. Opaliuk, O. M. (2002). Dekoratyvno-prykladne mystetstvo [Arts and crafts]. Kamianets-Podilskyi: Medobory (PP Moshak I. I.). 34 p. [in Ukrainian].

13. Bazovyi komponent doshkilnoi osvity (nova redaktsiia): nakaz MON Ukrainy № 33 vid 12.01.2021 r. [Bazovyi komponent doshkilnoi osvity (nova redaktsiia): nakaz MON Ukrainy No. 33 vid 12.01.2021 r.] URL:https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-bazovogo- komponenta-doshkilnoyi-osviti-derzhavnogo-standartu-doshkilnoyi-osviti-nova-redakciya (data zvernennia 18. 01.2024). [in Ukrainian].

14. Kovalov, O. Ie. (1997). Metodyka vykladannia dekoratyvnoho mystetstva u pochatkovii shkoli [Methods of teaching decorative arts in primary school]: navch. posibnyk dlia vuziv. Sumy: Mriia. 204 p. [in Ukrainian].

15. Matvienko, S. I. (2022). Praktykum i metodychni rekomendatsii do navchalnoi dystsypliny «Khudozhnia pratsia ta osnovy dyzainu» [Workshop and methodical recommendations for the academic discipline "Art work and basics of design"]. Nizhyn: NDU im. M. Hoholia. 79 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru