Цифровий профіль педагога як необхідна умова організації проєктно-дослідницької діяльності учнів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра фундаментальних наук початкової освіти

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Цифровий профіль педагога як необхідна умова організації проєктно-дослідницької діяльності учнів початкових класів

Ковальчук Володимир Юльянович

доктор педагогічних наук, професор

Винницька Наталія Володимирівна

кандидат педагогічних наук, доцент

Жигайло Оксана Омелянівна

кандидат психологічних наук, доцент

Анотація

Проектно-дослідницька діяльність займає особливе місце в освітній системі відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти. Успіх проєктно-дослідницької роботи залежить від багатьох факторів, у тому числі від рівня розвитку цифрової компетентності педагога.

Під цифровою компетентністю педагога ми розуміємо практичне уміння використовувати технології та цифрові засоби з метою підтримки проєктно-дослідницької діяльності учнів початкових класів.

У статті описано, як використання вчителями Нової української школи інформаційно-комунікаційних технологій та цифрових освітніх ресурсів у професійній діяльності оптимізує зміст освіти, модернізує методи та форми організації освітнього процесу, забезпечує високий науково-методичний рівень викладання, підвищує ефективність і якість надання освітніх послуг.

Цифрові технології удосконалюють освітній процес і дозволяють підвищити швидкість і якість засвоєння матеріалу.

Використовуючи цифрові інструменти, педагог легше знаходить підхід до навчання, що базується на використанні «кейсів», дослідницьких розробок, проєктного навчання та впровадженні інноваційних технологій. Цифрові технології роблять освітній процес персоналізованим, диференційованим та доступним. Таке навчання характеризується адаптивністю, контролем, інтерактивністю, поєднанням різних форм роботи необмежених часом.

У статті представлено аналіз найпопулярніших цифрових інструментів і цифрових навчальних платформ, які є спеціалізованими та зручними для використання, організації та підтримки досліджень і проєктів учнів. Стаття присвячена функціональності цифрових інструментів, що супроводжують ключові етапи організації проєктно-дослідницької діяльності учнів початкових класів в індивідуальній так груповій формі виконання.

Ключові слова: проєктна діяльність, навчально-дослідницька діяльність, цифрові компетентності вчителя, цифрові інструменти вчителя, організація проєктно-дослідницької діяльності учнів, групова робота, цифрові платформи, організація діяльності, навчання, наставництво.

Kovalchuk Volodymyr Yulyanovych Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Fundamental Sciences of Primary Education, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Drohobych,

Vynnytska Nataliya Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Fundamental Sciences of Primary Education, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Drohobych

Zhigaylo Oksana Omelyanivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Basic Sciences of Primary Education, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Drohobych,

The digital profile of a teacher as a necessary condition for the organization of project-research activities of primary class students

Abstract

Project-research activity occupies a special place in the educational system in accordance with the State standard of general secondary education. The success of project-research work depends on many factors, including the level of development of the teacher's digital competence.

By the digital competence of a teacher, we understand the practical ability to use technologies and digital tools in order to support project-research activities of elementary school students.

The article describes how the use of information and communication technologies and digital educational resources by teachers of the New Ukrainian School in professional activities optimizes the content of education, modernizes the methods and forms of organization of the educational process, ensures a high scientific and methodological level of teaching, increases the efficiency and quality of providing educational services.

Digital technologies improve the educational process and allow to increase the speed and quality of learning the material.

Using digital tools, the teacher more easily finds an approach to learning based on the use of "cases", research developments, project learning and the implementation of innovative technologies. Digital technologies make the educational process personalized, differentiated and accessible. Such training is characterized by adaptability, control, interactivity, a combination of various forms of work that are not limited by time.

The article presents an analysis of the most popular digital tools and digital learning platforms that are specialized and convenient to use, organize and support student research and projects.The article is devoted to the functionality of digital tools accompanying the key stages of the organization of project-research activities of elementary school students in individual and group form of execution.

Keywords: project activity, educational and research activity, teacher's digital competencies, teacher's digital tools, organization of students' project and research activity, group work, digital platforms, activity organization, training, mentoring.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасному освітньому середовищі особлива роль відводиться проєктно-дослідницькій діяльності, і в даний час значно збільшилася кількість різноманітних заходів для учнів, на яких вони можуть представити результати своєї індивідуальної чи групової навчально- дослідницької та проєктної діяльності. Як показує практика участі у цих заходах, здійснення учнями проєктно-дослідницької діяльності набуло системного характеру. Проте важливо розглядати ці види діяльності як окремо, так і в сукупності, оскільки навчальні дослідження базуються на принципах наукових досліджень і їх результатом є нові знання для учня, а проєктна діяльність спрямована на розвиток умінь планувати, моделювати та розв'язувати практичні завдання, проте проєктно-дослідницька діяльність загалом дає позитивні результати, заохочує та мотивує учнів до вивчення предметів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз сучасної освітньої практики показує, що досягти необхідних результатів можна, спираючись на традиційні підходи, форми, методи, засоби виховання і навчання не цілком можливі. Одним із суттєвих чинників сучасної системи освіти є інноваційні інформаційні технології, які дають людині необмежені можливості для отримання, обробки, зберігання та відтворення інформації [9]. Саме тому дослідження особливостей формування цифрового профілю педагога як умови проєктної та науково-дослідницької діяльності учнів є актуальною проблемою в педагогічній науці.

Відомі вчені зазначають, що педагогічні умови є результатом цілеспрямованого відбору, встановлення та застосування елементів змісту, методів (прийомів), а також організаційних форм навчання.

Під іншими педагогічними умовами розуміють «сукупність заходів педагогічного процесу, спрямованих на підвищення його ефективності».

І. Кучерак, Н. Лісова та інші дослідники визначають педагогічні умови як комплекс заходів (об'єктивні можливості) педагогічного процесу [3; 4]. Позиція С. Толочко вказує, що умови характеризуються «спеціально підібраною системою заходів, що забезпечує більш продуктивний розвиток досліджуваного наукового явища». Ефективність цих умов визначається ступенем досягнення запланованих результатів, що відображають цілі [7].

Проблемою організації проєктно-дослідницької діяльності учнів у школі присвячені праці М. Вашуленко, С. Дубовик, О. Савченко, Н. Семенова, Т. Ломачинська, Ю. Патяка, Н. Стаценко.

Ці автори виділяють індивідуальну та групову форми організації проєктно-дослідницької діяльності.

Регулювання діяльності учнів є особливим завданням в цифровому середовищі, тому важливо, щоб вчителі вміти ефективно використовувати електронні інструменти управління такою діяльністю.

Аналізуючи питання цифрової трансформації в освіті ми спиралися на праці О. Дущенко, О. Локшиної, О. Глушко, М. Тименко, М. Мар'єнко, О. Шпарик, С. Толочко та ін. Ці автори розробили способи формування мережевого освітньої простору, а також здійснили аналіз цифрових освітніх засобів

Мета статті. Охарактеризувати особливості формування цифрового профілю педагога як необхідної умови проєктно-дослідницької діяльності учнів початкових класів.

Виклад основного матеріалу

цифровий проєктний дослідницький учень

Цифровий профіль педагога є однією з обов'язкових педагогічних умовах формування цифрової компетентності учнів, а саме молодших школярів. Таким чином формування ключових компетентностей в освітньому процесі початкових класів відбувається за умови певних організаційно-педагогічних умов, які забезпечують розвиток особистості з урахуванням її внутрішніх спонукань до пізнання на основі навчально-дослідницької та проєктної діяльності.

Очевидно, що цифрова трансформація економіки та суспільства відображається на процесах освітньої системи, змінюючи ролі учасників і викликаючи потребу в оволодінні новим типом знань і навичок. Розвиваючи власні цифрові компетентності та впроваджуючи цифрові рішення в освітній процес, викладач занурює студентів в умови цифрового освітнього середовища, в якому діють власні принципи, відмінні від принципів аудиторного навчального процесу.

Результат науково-дослідницької роботи та проєктів залежить від вміння ефективно розв'язувати завдання за допомогою відповідних цифрових засобів, технології. Важливими аспектами реалізації проєктно-дослідницької діяльності учнів початкових класів є організація спілкування, автоматизація планування та контролю поточної роботи, систематизація отриманих даних та організація спільного доступу до них, формування публікацій і презентаційних матеріалів, а також їх представлення перед широким колом учасників заходу та користувачів Інтернету.

Існує чимало цифрових рішень на допомогу вчителю для педагогічного моделювання умов організації проєктно-дослідницької діяльності учнів.

Проблеми спілкування в проєктно-дослідній діяльності учнів мають багаторівневий характер. Учасники повинні використовувати кілька напрямів комунікації для вирішення різного роду завдань: швидкий обмін миттєвими повідомленнями, організація опитувань, обмін думками та прийняття тактичних рішень, спільна віддалена робота над одним документом, просування продуктів діяльності тощо.

Швидкі повідомлення використовуються, коли вам терміново потрібно отримати коротку відповідь на запитання про поточний стан роботи, уточнити будь-які дані, повідомити членів команди про зустрічі тощо. Для швидкого обміну короткими текстовими, звуковими або відео-повідомленнями достатньо буде функціоналу месенджерів. Найпоширенішими з них є WhatsApp, Telegram, Viber. Крім повідомлень в месенджерах можна обмінюватися різними посиланнями та документами, але для зберігання в месенджерах немає зручної системи, що дозволяє структурувати матеріали.

Відео-конференція в організації проєктно-дослідницької діяльності учнів відіграє роль інструменту імітації очних зустрічей. Сервіси відео- конференцій - це платформні рішення, які дозволяють не тільки бачити і чути всіх членів команди в режимі реального часу, але й записувати зустріч, планувати відео-конференцію або починати її зараз, організувати демонстрацію обговорюваних документів, провести міні-опитування, організовувати роботу кількох команд одночасно. Прикладами є Zoom, BigBlueButton, Meet, Skype, Microsoft Teams, Proficonf тощо [6].

Рекомендується організувати онлайн-опитування різної складності для маркетингових і соціальних опитувань за допомогою Google Forms, Kahoot, Survey Monkey, Simpoll, Online Test Pad, Ucalc.pro, Questionstar тощо.

Сучасні сервіси містять достатню кількість різноманітних запитань, можливості завантаження зображень і відео, а також надають можливість аналізу статистичних даних щодо відповідей. Зазвичай доступ до опитування здійснюється за посиланням.

Завдання структурованого зберігання матеріалів і спільної віддаленої роботи над документами допоможуть вирішити хмарні технології та багатофункціональні платформи, такі як Draft, Google Docs, P7-Office, Editorially, Notion, Slite, SMASHDOCs та інші. Служби спільної роботи над документами дозволяють підключати користувачів мережі за адресою електронної пошти або обліковими даними для входу в якості читача, коментатора або редактора. Деякі сервіси мають функції відстеження внесених змін за хронологічними параметрами та повернення до попередніх версій документів.

Рекомендується публікувати та популяризувати продукти проєктно- дослідної діяльності через соціальні мережі. Там можна організовувати закриті та відкриті спільноти, вести блог з новинами, отримувати відгуки та знаходити людей, зацікавлених у співпраці [8].

Усі ці цифрові засоби вивчаються педагогами як окремі засоби організації навчального процесу, що ускладнює їх використання у формуванні комплексного вирішення професійно-педагогічних завдань. Багато хто вже досить легко користуються месенджерами, соцмережами та сервісами відео-конференц зв'язку, але не враховують різницю в умовах організації навчального процесу в аудиторії та цифровому форматі.

Рішення для цілісності системи управління учнівським проєктом і науковою діяльністю вчитель може запозичити у бізнесу. Ефективність управління ІТ-проєктами базується на методах, що є класичними для управління проєктами: Agile, Scrum, Lean, Kanban, Six Sigma, PRINCE2. Найбільш легко адаптуються з цих методів до освітньої специфіки проєктної та дослідницької діяльності Scrum і Kanban.

Висновки

На основі аналізу, присвяченого використанню цифрових інструментів у навчанні, сформуємо критерії відбору цифрових засобів підтримки дослідницької та проектної діяльності учнів. Потім ми порівняємо вибрані цифрові платформи. Перелік інструментів, які ми розглянули, були обрані в ході вивчення інших досліджень і на основі власного досвіду роботи зі студентами та досвіду колеги. Цей список включає послуги GlobalLab, GitHub, MES Virtual Labs, Miro, Canva, Padlet, Jamboard, Microsoft Teams, Google Classroom, Edmodo, Moodle, Meet.

Ми не намагаємося охопити всі існуючі цифрові інстументи, адже ринок цифрових рішень і послуг нараховує їх тисячами. Проте, відібрано найпопулярніші та вживані серед вчителів, які працюють з учнями, для підтримки їх дослідницької та проєктної діяльності.

Література

1. Вашуленко М., Дубовик С. Формування дослідницьких умінь на уроках української мови. Учитель початкової школи. 2019. № 9. С. 3-6.

2. Іванюк І. В., Овчарук О. В. Відповідь українських вчителів на Covid-19: виклики і потреби використання цифрових інструментів дистанційного навчання. Інформаційні технології і засоби навчання, 2020, 77(3), С. 282-291.

3. Кучерак I. Цифровізація та її вплив на освітній простір в контексті формування ключових компетентностей. Інноваційна педагогіка, 2020, 2(22), С. 91-94.

4. Лісова Н.В. Педагогічні умови застосування комп'ютерної техніки у навчальному процесі. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Зб. наук. пр. Ч. 2. Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2002. С. 305-310.

5. Савченко О. Я. Навчальне середовище як чинник стимулювання дослідницької діяльності молодших школярів. Наукові записки Малої академії наук України. 2012. №.1. С. 41-49.

6. Сисоєва О.А., Гринчишина К.А. Формування цифрової інформаційної компетентності у майбутніх вчителів технологій засобами мультимедіа. Актуальні проблеми математики, фізики і технологічної освіти: зб. наук. пр. Вінниця, 2010. Вип. 7. С. 356-358.

7. Толочко С.В. Цифрова компетентність педагогів в умовах цифровізації закладів освіти та дистанційного навчання. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, 2021, 13(169),

8. Цифрова компетентність вчителя DigCompEdu. Блог про дистанційне та змішане навчання інформатики. URL: http://dystosvita.blogspot. com/2018/04/digcompedu.html.

9. Шевцов Я.А. Діджиталізація освіти в Україні: зарубіжний досвід та вітчизняна перспектива впровадження. Правові горизонти, 2019, 19(32), С79-86.

References

1. Vashulenko M., Dubovyk S. (2019) Formuvannia doslidnytskykh umin na urokakh ukrainskoi movy. [Formation of research skills in Ukrainian language lessons.] Uchytel pochatkovoi shkoly. № 9. pp. 3-6. [in Ukrainian].

2. Ivaniuk I. V., Ovcharuk O. V. (2020) Vidpovid ukrainskykh vchyteliv na Covid 19: vyklyky i potreby vykorystannia tsyfrovykh instrumentiv dystantsiinoho navchannia. [Response of Ukrainian teachers to Covid 19: challenges and needs of using digital distance learning tools.] Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 77(3), pp. 282-291. [in Ukrainian].

3. Kucherak I. (2020) Tsyfrovizatsiia ta yii vplyv na osvitnii prostir v konteksti formuvannia kliuchovykh kompetentnostei. [Digitization and its impact on the educational space in the context of the formation of key competencies.] Innovatsiina pedahohika, 2(22), pp.91-94. [in Ukrainian].

4. Lisova N.V. (2002) Pedahohichni umovy zastosuvannia kompiuternoi tekhniky u navchalnomu protsesi. [Pedagogical conditions for the use of computer technology in the educational process.] Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy. Zb. nauk. pr. Ch. 2. Kyiv-Vinnytsia: DOV «Vinnytsia», pp. 305-310. [in Ukrainian].

5. Savchenko O. Ya. (2012) Navchalne seredovyshche yak chynnyk stymuliuvannia doslidnytskoi diialnosti molodshykh shkoliariv. [Educational environment as a factor of stimulation of research activities ofjunior high school students.] Naukovi zapysky Maloi akademii nauk Ukrainy. №.1. pp. 41-49. [in Ukrainian].

6. Sysoieva O.A., Hrynchyshyna K.A. (2010) Formuvannia tsyfrovoi informatsiinoi kompetentnosti u maibutnikh vchyteliv tekhnolohii zasobamy multymedia. [Educational environment as a factor of stimulation of research activities of junior high school students.] Aktualni problemy matematyky, fizyky i tekhnolohichnoi osvity: zb. nauk. pr. Vinnytsia, 2010. Vyp. 7. pp. 356-358. [in Ukrainian].

7. Tolochko S.V. (2021) Tsyfrova kompetentnist pedahohiv v umovakh tsyfrovizatsii zakladiv osvity ta dystantsiinoho navchannia. [Digital competence of teachers in the conditions of digitization of educational institutions and distance learning.] Visnyk Natsionalnoho universytetu «Chernihivskyi kolehium» imeni T.H. Shevchenka, 13(169), pp.28-35. [in Ukrainian].

8. Tsyfrova kompetentnist vchytelia DigCompEdu. Bloh pro dystantsiine ta zmishane navchannia informatyky. [Blog about distance and blended learning of informatics.] URL: http://dystosvita.blogspot. com/2018/04/digcompedu.html. [in Ukrainian].

9. Shevtsov Y a.A. (2019) Didzhytalizatsiia osvity v Ukraini: zarubizhnyi dosvid ta vitchyzniana perspektyva vprovadzhennia. [Digitization of education in Ukraine: foreign experience and domestic perspective of implementation.] Pravovi horyzonty, 19(32), pp.79-86. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru