Безперервний професійний розвиток медичних працівників як складова частина розвитку кадрового потенціалу закладів охорони здоров’я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівська філія Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет»

Безперервний професійний розвиток медичних працівників як складова частина розвитку кадрового потенціалу закладів охорони здоров'я

Свелеба Н.А.

Колосов Д.Д.

Вступ

безперервний професійний навчання компетентність

У сфері охорони здоров'я, медичні працівники зобов'язані здійснювати безперервний професійний розвиток. Це необхідний процес навчання та вдосконалення професійних компетентностей, який дозволяє підтримувати або підвищувати рівень професійної діяльності відповідно до вимог сфери охорони здоров'я. Основні засади здійснення безперервного професійного розвитку регулюються нормативно-правовими актами чинного законодавства України. Для забезпечення ефективного безперервного професійного розвитку лікарів необхідно звертати увагу на вирішення проблемних питань, розробку цілісної стратегії, що враховує індивідуальні потреби та можливості медичних працівників, а також сприяти доступності навчальних ресурсів. Ці заходи допоможуть забезпечити якісний розвиток кадрового потенціалу, підвищити ефективність та конкурентоспроможність закладу охорони здоров'я.

Виклад основного матеріалу

Система безперервного професійного розвитку у сфері охорони здоров'я регламентується вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 725 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників» (із змінами) [1]. Механізм нарахування балів безперервного професійного розвитку та проведення їх щорічної перевірки безпосередньо серед лікарів, затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.02.2019 № 446 «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів» (із змінами) [2].

Положення охоплює такі ключові аспекти, як тлумачення термінів, визначення одиниць вимірювання навчальних досягнень, опис безперервного професійного розвитку, функціонування електронної системи зберігання даних про навчання, характеристики освітніх заходів, учасників процесу та принципів діяльності. Положення передбачає, що безперервний професійний розвиток є невід'ємною частиною кар'єрного зростання медичних та фармацевтичних працівників. Для досягнення високого рівня професіоналізму та відповідності потребам галузі охорони здоров'я медичні спеціалісти мають постійно оновлювати свої знання та навички згідно із сучасними стандартами лікування і практикою. Також Положення вказує на провайдерів заходів безперервного професійного розвитку, які забезпечують реалізацію навчальних заходів згідно з встановленими стандартами. Співпраця з провайдерами допомагає забезпечити якість та різноманітність навчальних заходів, що в свою чергу забезпечує високий рівень підготовки медичних фахівців. Таким чином, Положення про безперервний професійний розвиток медичних та фармацевтичних працівників встановлює важливу основу для розвитку кадрового потенціалу закладів охорони здоров'я, сприяючи підвищенню рівня медичної практики, якісного надання медичної допомоги та задоволенню потреб пацієнтів. Цей процес підтримується за рахунок систематичного удосконалення знань та навичок, а також забезпечення позитивної мотивації та сприятливих умов для професійного зростання медичних працівників.

Даними нормативно-правовими актами законодавства запроваджено систему взаємодії та контролю, що забезпечує ефективний процес розвитку серед медичних працівників, сприяючи постійному підвищенню їхніх професійних компетентностей, оволодінню сучасними стандартами лікування, що в свою чергу сприяє забезпеченню якісного надання медичної допомоги пацієнтам. Одним із головних завдань системи є забезпечення постійного підвищення професіоналізму серед лікарів. Це досягається шляхом організації різноманітних навчальних заходів, які охоплюють актуальні та інноваційні аспекти медицини, технологій лікування, медичних досліджень та практики. Впровадження сучасних стандартів лікування є одним із головних напрямків розвитку, оскільки медична наука постійно змінюється та вдосконалюється, і тільки медичні працівники, що володіють актуальними знаннями та навичками, можуть забезпечити найвищу якість медичної допомоги. Система взаємодії та контролю передбачає також оцінку професійного розвитку медичних працівників, що дозволяє виявити сильні сторони та потреби для подальшого удосконалення. Індивідуальні плани професійного розвитку дозволяють визначити особисті цілі та потреби медичних працівників і стимулювати їх до активної участі у навчальних програмах та семінарах.

Оформлення особистого освітнього портфоліо є ключовим етапом цього постійного процесу, що використовується для збору, відображення та оцінки активності медичних працівників у сфері навчання та професійного зростання. Вдосконалення процедур безперервного професійного розвитку та систематичного контролю допомагає забезпечити розвиток кадрового потенціалу закладу охорони здоров'я, що має вирішальне значення для забезпечення високоякісної та ефективної медичної допомоги населенню.

Ефективне функціонування будь-якої організації, включаючи заклади охорони здоров'я, неможливе без належного розвитку її персоналу. У контексті сучасного швидкого старіння теоретичних знань, умінь та практичних навичок, забезпечення постійного професійного розвитку працівників стає одним із найважливіших факторів, що визначає конкурентоспроможність організації на ринку, а також її здатність до оновлення та зростання обсягів надання послуг.

Процес безперервного професійного розвитку серед медичних працівників має бути систематичним, вмотивованим, орієнтованим на підтримку та розвиток професіоналізму в сфері охорони здоров'я.

Враховуючи специфіку медичної галузі та швидкі зміни в сучасному світі, також важливо, щоб ця система відповідала потребам, викликам та можливостям медичних працівників [7]. Однак, існує ряд чинників, які можуть негативно впливати на цей процес. Зокрема, слід звертати увагу на специфічну особливість менеджменту персоналу, а саме здатність персоналу одночасно виступати об'єктом (виконавець) та суб'єктом (керівник) управління [8, с. 11]. Даний аспект є важливим при плануванні, формуванні, розподілі, раціональному використанні людських ресурсів тощо у галузі охорони здоров'я. Керівництво закладів охорони здоров'я має враховувати цю специфіку при розробці стратегій та політик, спрямованих на підвищення якості та ефективності професійного розвитку медичних працівників.

Керівництво закладів охорони здоров'я має враховувати цю специфіку при розробці стратегій та політик, спрямованих на підвищення якості та ефективності професійного розвитку медичних працівників.

Увага та дослідження факторів, які можуть негативно впливати на безперервний професійний розвиток медичних працівників можуть сприяти впровадженню ефективних стратегій для оптимізації даної системи.

Отже, в контексті порушеного питання нами виділено наступні негативні чинники:

Обмежені ресурси.

Обмежені ресурси, зокрема недостатнє фінансування та обмежений доступ до необхідних ресурсів, є негативним чинником, який може серйозно обмежити безперервний професійний розвиток лікарів. У сфері охорони здоров'я, де важливо залишатись в курсі новітніх технологій, медичних досліджень та клінічних стандартів, нестача коштів на навчання може негативно позначитися в подальшому на якості медичної практики.

Недостатність виділеного бюджету на навчання є основним обмеженням, яке стикаються медичні працівники в питанні свого професійного зростання. Відсутність фінансової підтримки може викликати труднощі у забезпеченні участі медичних працівників у актуальних конференціях, тренінгах, вебінарах та семінарах, що є важливим джерелом нових знань і способів вдосконалення медичної практики.

Планування щодо підвищення кваліфікації медичного персоналу вимагає створення систематичного та добре продуманого підходу. Забезпечення відповідного фінансування для розвитку кадрового потенціалу є ключовою складовою успішної стратегії забезпечення високого рівня медичних послуг. З метою подолання обмежень фінансування та ресурсів, можливі шляхи включають залучення грантів, спонсорської підтримки та розвитку партнерств з іншими медичними організаціями. Також можна розглядати використання сучасних технологій, щоб знизити витрати на навчання та зробити його більш доступним для всього медичного персоналу.

Високе навантаження роботи.

Високе навантаження роботи є значущим негативним чинником, який суттєво впливає на безперервний професійний розвиток лікарів. Зайнятість медичних працівників, особливо тих, які працюють у спеціалізованих закладах охорони здоров'я або є єдиними у сфері своєї спеціалізації, може бути високою, що негативно впливає на їх здатність і бажання зосередитися на безперервному професійному розвитку. Відсутність вільного часу може ускладнювати участь у навчальних програмах.

Висока зайнятість медичних працівників може призводити до психологічного вигорання, стресу та зниження мотивації. Це може перешкоджати зосередженню на постійному самовдосконаленні та професійному зростанні.

Відсутність мотивації.

Відсутність мотивації серед медичного персоналу є серйозною проблемою, яка потребує уваги та дієвих рішень з боку менеджменту охорони здоров'я та роботи з персоналом. Недостатня мотивація з боку керівництва та недостатні стимули для участі у навчальних програмах можуть спричинити гальмування безперервного професійного розвитку. Навіть якщо навчання є доступним, але відсутні мотивуючі фактори, медичні працівники можуть не проявляти достатньої зацікавленості.

Мотивація є ключовим фактором, який визначає успішність та продуктивність працівників. Медичний персонал, так само, як і інші співробітники, має бути стимульованим до постійного розвитку своїх професійних навичок та знань. Причини відсутності мотивації можуть бути різноманітними, включаючи недостатні стимули, відсутність чіткої кар'єрної перспективи, неадекватне визнання працівників, а також недостатня підтримка з боку керівництва.

Застарілість змісту навчання.

Застарілість змісту навчання є однією з ключових проблем, яка потребує уваги та відповідального підходу менеджерів галузі охорони здоров'я та роботи з персоналом. Швидкий розвиток медичних технологій та наукових досліджень викликає потребу у постійному оновленні та адаптації навчальних програм до сучасних вимог та стандартів медичної практики.

Навчання і професійний розвиток мають безпосередній вплив на якість медичної допомоги та безпеку пацієнтів. Постійний прогрес у медицині ставить перед лікарями нові завдання та вимагає оволодіння актуальними знаннями та навичками. Застарілий зміст навчання може призвести до втрати актуальності отриманих знань, недоцільності методів лікування та ризику неналежної медичної практики.

Конкуренція з іншими обов'язками.

Конкуренція з іншими обов'язками є однією з ключових проблем, з якою стикаються медичні працівники при безперервному професійному розвитку. Медична галузь вимагає від своїх працівників великої відповідальності та виконання різноманітних завдань. Наприклад, лікарі можуть бути зайняті не тільки наданням медичних послуг, але й науковою діяльністю, управлінням медичними підрозділами або важливими адміністративними обов'язками. При цьому ще додаються особисті сімейні обставини, які також забирають час та енергію.

Слід прийняти до уваги, що конкуренція може спричинити високий рівень втоми та зневаги до професійного розвитку. Саме тому важливо знайти баланс між робочими та особистими обов'язками медичного персоналу, а також забезпечити гнучкість у плануванні та організації навчальних заходів, щоб пристосувати їх до розпорядку дня працівників.

Відсутність підтримки колег.

Відсутність підтримки колег є однією з найбільш поширених та важливих проблем, яка може впливати на безперервний професійний розвиток лікарів. Позитивне і сприятливе колегіальне середовище може стимулювати медичних працівників до навчання, обміну знаннями та досвідом, що сприяє підвищенню якості медичної практики. Навпаки, відсутність підтримки або негативна атмосфера в колективі можуть призвести до невпевненості лікарів у власних здібностях та зниженню інтересу до активної участі у професійному розвитку.

Позитивна підтримка з боку колег може позитивно впливати на мотивацію та задоволеність роботою медичних працівників. Колегіальна підтримка є важливим елементом створення здорового та продуктивного робочого середовища, де лікарі відчувають себе підтриманими та заохоченими до саморозвитку. Створення позитивної атмосфери сприяє зниженню рівня стресу та втоми, що дозволяє лікарям більше уваги приділяти своєму особистому та професійному розвитку.

Обмеження доступності до навчальних ресурсів.

Обмеження доступності до навчальних ресурсів є серйозною проблемою для безперервного професійного розвитку лікарів в сучасній системі охорони здоров'я. Віддалене розташування інноваційних навчальних центрів та медичних закладів вищої освіти може зробити навчання та участь у професійних заходах менш доступними для медичних працівників, особливо тих, які працюють в менш розвинених регіонах. Застосування сучасних навчальних технологій, таких як інформаційно-комунікаційні та інтерактивні засоби, може бути обмеженим через недостатній доступ до високошвидкісного Інтернету та необхідних пристроїв.

Науково-технічний прогрес у медицині неухильно змінює підходи до діагностики, лікування та профілактики захворювань. Інформаційно-комунікаційні технології та інтерактивні методи навчання стають все більш важливими компонентами професійного розвитку медичних працівників. Однак, обмежений доступ до таких сучасних навчальних технологій може затримати розвиток медичної системи та вплинути на якість медичних послуг.

Стрес та висока напруга.

Стрес та висока напруга становлять серйозний виклик для безперервного професійного розвитку лікарів у закладах охорони здоров'я. Працюючи в такому вимогливому середовищі, медичні працівники зіштовхуються зі складними ситуаціями, високою відповідальністю та необхідністю приймати швидкі та точні рішення, що може призвести до появи стресу. Постійний тиск та великий обсяг роботи можуть впливати на фізичне та психологічне здоров'я медичних працівників, а також впливати на їхню мотивацію та бажання залучатися до професійного розвитку.

Стрес та висока напруга можуть призвести до вигорання медичних працівників. Постійне відчуття втоми, невпевненість у своїх можливостях та почуття безсилля можуть підірвати інтерес лікарів до навчання та саморозвитку. В таких умовах медичний персонал може втрачати інтерес до пошуку нових знань та навичок, що призведе до зниження професійного рівня та якості медичних послуг.

Невідповідність особистих потреб.

Невідповідність особистих потреб медичних працівників є важливим аспектом, який впливає на безперервний професійний розвиток лікарів. Особисті цілі та потреби медичних працівників можуть не завжди збігатися з вимогами системи безперервного професійного розвитку. Кожен медичний працівник має свої унікальні потреби, інтереси та амбіції, які можуть відрізнятися від загальноприйнятих стандартів або вимог систем навчання та професійного розвитку.

Ігнорування індивідуалізації навчальних планів та програм може ускладнити вирішення особистих потреб. Слід враховувати гнучкість у виборі навчальних програм, що може допомогти залучити більше медичних працівників до активного участі у професійному розвитку.

Висновки

Узагальнюючи вищесказане, можемо зробити висновок, що безперервний професійний розвиток медичних працівників, зокрема лікарів є важливим кроком для розвитку кадрового потенціалу закладів охорони здоров'я та забезпечення їх конкурентоспроможності. Цей процес сприяє досягненню стратегічних цілей, таких як надання високої якості медичних послуг та задоволення потреб пацієнтів.

Актуальні дослідження та наукові висновки підтверджують, що стимулювання постійного удосконалення знань і навичок медичного персоналу сприяє покращенню якості медичної допомоги та забезпеченню більш ефективного функціонування закладів охорони здоров'я в умовах сучасного, конкурентного середовища.

Враховуючи складність та постійні зміни у медичній галузі, недостатність знань та вмінь може обмежити ефективність надання медичних послуг та призвести до втрати конкурентних переваг. Відтак, управління кадровим потенціалом закладів охорони здоров'я повинно пріоритетним чином спрямовувати зусилля на підтримку та забезпечення безперервного професійного розвитку медичного персоналу. Забезпечення доступу до сучасних навчальних ресурсів та технологій, таких як інформаційно-комунікаційні засоби та інтерактивні платформи, є необхідною умовою для здобуття актуальних знань. Крім того, розробка та впровадження гнучких навчальних програм, які дозволяють враховувати індивідуальні потреби та інтереси лікарів, є важливим елементом успішного розвитку кадрового потенціалу. Паралельно з цим, створення позитивної та сприяючої атмосфери в колективі медичних працівників має великий вплив на їх мотивацію до активної участі у професійному розвитку. Підтримка позитивних міжособистих взаємин та співпраці між колегами стимулює обмін досвідом і знаннями, що сприяє розвитку компетентності та кращому виконанню своїх професійних обов'язків.

Загалом, позитивний індивідуальний внесок медичного персоналу у професійний розвиток та активна підтримка з боку керівництва і менеджерів по роботі з персоналом взаємодоповнюють одне одного. Забезпечення сприятливого середовища для безперервного професійного розвитку медичних працівників сприяє досягненню стратегічних цілей, таких як забезпечення високої якості медичних послуг та задоволення потреб пацієнтів. Відповідно, вирішення негативних чинників та створення позитивних умов для професійного зростання лікарів є вирішальним аспектом успішного розвитку галузі охорони здоров'я.

Незважаючи на важливість безперервного професійного розвитку, існують чинники, які можуть негативно впливати на цей процес. Недостатність часу та ресурсів, відсутність підтримки колег, недоступність навчальних ресурсів та висока напруга, що може бути пов'язана з медичною практикою - усе це може обмежувати медичних працівників у можливості активно залучатися до навчання та розвитку.

Отже, керівництву закладів охорони здоров'я та менеджерам по роботі з персоналом слід відігравати важливу роль у забезпеченні успішного безперервного професійного розвитку медичного персоналу. Розуміння та усвідомлення негативних чинників, які можуть впливати на залучення лікарів до навчання та розвитку, дозволяє зосередити зусилля на створенні сприятливого середовища для їх професійного зростання.

Один із ключових аспектів полягає у врахуванні індивідуальних потреб медичних працівників. Кожен лікар має свої особисті цілі та амбіції, і важливо створити гнучкий план навчання, що враховує їхні індивідуальні потреби. Надання необхідних ресурсів для навчання, доступу до актуальних джерел інформації та інноваційних навчальних технологій є особливо важливим. Забезпечення наявності таких ресурсів може мотивувати лікарів до постійного удосконалення своїх знань та навичок. Крім того, впровадження гнучких підходів до навчання є ключовим елементом успішного професійного розвитку. Розвиток медицини та медичних технологій відбувається дуже швидко, тому зміст навчальних програм повинен відповідати сучасним вимогам та потребам медичної практики.

Гнучкість у плануванні навчання дозволить адаптувати програми до змін у галузі охорони здоров'я та забезпечити актуальність здобутих знань. Паралельно з цим, підтримка позитивної атмосфери в колективі є важливим стимулом для залучення лікарів до безперервного професійного розвитку. Відсутність конфліктів, підтримка колег та співпраця в команді створюють сприятливі умови для розвитку медичного персоналу. Колективний підхід до навчання та обмін досвідом сприяють взаємному збагаченню знань і навичок, що позитивно впливає на рівень надання медичних послуг.

Постійна увага керівництва до забезпечення сприятливих умов для професійного розвитку медичного персоналу є критично важливою у галузі охорони здоров'я. Тільки через постійний та регулярний розвиток медичного персоналу можна забезпечити високу якість надання медичних послуг та задоволення потреб пацієнтів.

Ці зусилля сприятимуть досягненню стратегічних цілей та забезпечать ефективне функціонування закладів охорони здоров'я в умовах конкурентного середовища.

Список використаних джерел

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 725 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/725-2021-%D0%BF#n8.

2. Наказ МОЗ України від 22.02.2019 № 446 «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів». https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0293-19#n27.

3. Шубалий О.М. Управління персоналом: підручник / О.М. Шубалий, Н.Т. ... О.В. Середа./ - Луцьк: ІВВ Луцького НТУ, 2018. - 404 с.

4. Дискіна А.А. Кадровий потенціал - важливий чинник економічного розвитку підприємства / А.А. Дискіна // Інтелект ХХІ. - 2018. - № 2. - С. 67-71. URI: http://dspace.opu.ua/jspui/handle/123456789/9276.

5. Балановська Т.І., Михайліченко М.В., Троян А.В. Сучасні технології управлінням персоналом: навчальний посібник. Київ: ФОП Ямчинський О.В., 2020. 466 с.

6. Захарова О.В., Придатько Е.М. Формування персоналу промислового підприємства: інструментарій забезпечення ефективності: монографія; ДВНЗ «Донецький національний технічний університет». - Київ: ФОП Гуляєва В.М., 2019. - 273 с.

7. Волосовець, О.П., Уліщенко, В.В. ... Салтанова, С.Д. (2022). Проблемні питання запровадження якісного безперервного професійного розвитку лікарів. Медична освіта, (1), 74-80. https://doi.Org/10.11603/m.2414-5998.2022.1.12947.

8. Шкробот М.В. Сучасні технології управління персоналом. Навчальний посібник для здобувачів ступеня магістр за освітньою програмою «Менеджмент і бізнес-адміністрування» спеціальності 073 «Менеджмент». Електронне мережне навчальне видання. Київ КПІ, 2022 194 с.

Размещено на Allbest.ru