Розвиток професійних навичок через практичні заняття з креслення та інженерної графіки

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний університет «Запорізька політехніка

Розвиток професійних навичок через практичні заняття з креслення та інженерної графіки

Корнієнко Олена Борисівна старший викладач кафедри інтегрованих технологій зварювання та моделювання конструкцій

Скоробогата Маріанна Василівна старший викладач кафедри інтегрованих технологій зварювання та моделювання ко

Анотація

Стаття присвячена висвітленню значення занять з креслення та інженерної графіки у розвитку професійних навичок інженерів. Мета статті - визначення впливу занять з креслення та інженерної графіки на формування компетенцій інженера. В процесі наукового дослідження використовувалися аналіз статистичних даних, методи емпіричного дослідження, а також порівняльний аналіз освітніх програм. Було проаналізовано перелік загальних та спеціальних компетенцій інженера-випускника закладу вищої освіти, щоб зрозуміти важливість занять креслення та інженерної графіки для формування та розвитку професійних навиків. Дослідження показало, що навчання кресленню та інженерній графіці є ключовим для формування фундаментальної бази професійних компетенцій майбутніх інженерів. Було виявлено, що 72% випускників не володіє належним рівнем навичок у цій області, що свідчить про серйозні прогалини в освітньому процесі. Також більшість випускників інженерних спеціальностей не здатні використовувати сучасні засоби автоматизації для створення креслень у цифровому форматі. Комплексно структуровані педагогічні завдання з креслення та інженерної графіки є ключовим елементом у формуванні та вдосконаленні професійних компетенцій студентів-інженерів. Зосередження на розвитку просторового мислення, вміння використовувати нормативні документи, застосування

інженерної графіки у міждисциплінарних проєктах, а також наголос на самостійність у навчанні та критичне мислення дозволяє студентам не лише набути необхідних технічних навичок, але й розвинути здатність ефективно застосовувати ці навички в інженерній практиці. Подальший аналіз підтвердив необхідність інтеграції сучасних програмних засобів, таких як AutoCAD, SolidWorks, CATIA, та Revit у навчальні програми, щоб забезпечити студентів необхідними знаннями та навичками для роботи в сучасному інженерному середовищі. Наголошено на важливості самоосвіти та самовдосконалення студентів через онлайн-ресурси, курси та спільноти, що можуть допомогти у подоланні обмежень навчальних закладів та підтримати актуальність професійних навичок та знань. Практичне значення дослідження полягає в розробці рекомендацій для покращення освітніх програм інженерної підготовки, з метою забезпечення випускників необхідними професійними навичками та компетенціями.

Ключові слова: професійні навички, інженерна графіка, креслення, освітній процес, програмне забезпечення.

професійний навичка графіка

Korniienko Olena Borysivna Senior Lecturer of The Department of Integrated Technologies of Welding and Modeling of Structures, National University «Zaporizhzhia Polytechnic», Zaporizhzhia

Skorobogataya Marianna Vasylivna Senior Lecturer of the Department of Integrated Technologies of Welding and Modeling of Structures, National University «Zaporizhzhia Polytechnic», Zaporozhye

Bovkun Svitlana Anatolyivna Senior Lecturer of the Department of Integrated Technologies of Welding and Modeling of Structures, National University «Zaporizhzhia Polytechnic», Zaporozhye

PROFESSIONAL SKILL DEVELOPMENT THROUGH PRACTICAL TRAINING IN DRAWING AND ENGINEERING GRAPHICS

Abstract

This article is dedicated to highlighting the significance of training in drawing and engineering graphics for the development of engineers' professional skills. The aim of the article is to determine the impact of training in drawing and engineering graphics on the formation of engineers' competencies. The research utilized the analysis of statistical data, empirical research methods, and comparative analysis of educational programs. A list of general and specialized competencies of an engineering graduate from higher education institutions was analyzed to understand the importance of training in drawing and engineering graphics for the formation and development of professional skills. The study showed that training in drawing and engineering graphics is crucial for forming the fundamental basis of professional competencies for future engineers. It was found that 72% of graduates lack an adequate level of skills in this area, indicating serious gaps in the educational process. Moreover, most engineering graduates are unable to use modern automation tools to create drawings in digital format. Comprehensive structured pedagogical tasks in drawing and engineering graphics are a key element in forming and improving the professional competencies of engineering students. Focusing on the development of spatial thinking, the ability to use regulatory documents, the application of engineering graphics in interdisciplinary projects, as well as an emphasis on independence in learning and critical thinking, allows students to not only acquire the necessary technical skills but also develop the ability to effectively apply these skills in engineering practice. Further analysis confirmed the need to integrate modern software tools such as AutoCAD, SolidWorks, CATIA, and Revit into educational programs to provide students with the necessary knowledge and skills to work in a modern engineering environment. The importance of selfeducation and self-improvement of students through online resources, courses, and communities that can help overcome the limitations of educational institutions and support the relevance of professional skills and knowledge is emphasized. The practical significance of the research lies in the development of recommendations for improving engineering education programs, with the aim of equipping graduates with the necessary professional skills and competencies.

Keywords: professional skills, engineering graphics, drawing, educational process, software.

Постановка проблеми. Сучасна інженерна діяльність вимагає від фахівців не лише глибоких теоретичних знань, але й високого рівня практичних навичок, здатності до інноваційного мислення та вирішення комплексних задач у динамічно змінюваних умовах. В цьому контексті, практичні заняття з креслення та інженерної графіки відіграють ключову роль у формуванні професійної компетентності інженерів, оскільки це не тільки сприяє кращому засвоєнню теоретичного матеріалу, але й розвиває важливі для інженера навички, такі як просторове мислення, увага до деталей, здатність до проектування та візуалізації інженерних рішень.

Застосування компетентнісного підходу в освітньому процесі, який передбачає інтеграцію знань, умінь та навичок, є особливо важливим у сфері інженерії. Це дозволяє забезпечити не тільки глибоке розуміння інженерних принципів, але й готовність до їх застосування в реальних умовах, що є вирішальним для ефективного вирішення професійних завдань та інноваційного розвитку. Практичні заняття з креслення та інженерної графіки в цьому аспекті набувають особливого значення, оскільки вони дозволяють студентам не лише розвивати технічні навички, але й формують системний підхід до аналізу та проєктування, що є фундаментальним для будь-якого інженера.

Інтеграція практичних занять з креслення та інженерної графіки в навчальний процес є ключовим елементом підготовки майбутніх інженерів, сприяючи не лише формуванню важливих професійних навичок, але й розвитку інноваційного мислення, готовності до вирішення складних інженерних задач в умовах сучасного динамічного технологічного розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку професійних навичок через практичні заняття з креслення та інженерної графіки є недостатньо висвітленим у науковій літературі, однак певні аспекти цієї теми дослідження можна віднайти в останніх наукових роботах вітчизняних авторів. В статті О.В. Конопля [5], акцент робиться на важливості графічної підготовки для майбутніх інженерів, особливо в контексті залізничного транспорту. Зарубіжні дослідники Д.А. Мадсен та Д.П. Мадсен [10] у своєму дослідженні «Engineering Drawing and Design» підкреслюють роль інженерного креслення і дизайну в підготовці інженерів, надаючи особливу увагу методикам навчання та розвитку навичок, які відповідають сучасним вимогам індустрії.

Д.О. Дереза [2] у своєму дослідженні висвітлює значення графічної підготовки для майбутніх інженерів, акцентуючи на її впливі на розвиток професійних навичок та компетентностей.

Незважаючи на наявну літературу з цієї теми, все ж таки відчувається нестача систематизованого матеріалу, що об'єднує теоретичні підходи з практичними навичками в контексті сучасних вимог до інженерної освіти. Тому, застосовуючи різні методи наукового пізнання, було проаналізовано, згруповано та систематизовано інформацію, що дозволило представити її в новому світлі та в контексті потреб сучасного ринку праці в інженерній галузі.

Мета статті - визначення впливу занять з креслення та інженерної графіки на формування компетенцій сучасного інженера.

Виклад основного матеріалу. Існує консенсус серед вчених про те, що освіта має перейти до компетентнісно-орієнтованого підходу, що передбачає суттєву трансформацію її основних цілей, методологій та структури змісту. Згідно з поглядами Н. Куликовської [6], освітній процес переживає позитивні зміни завдяки акценту на компетентнісній складовій, що веде до якісного переходу на новий етап реалізації, де компетентнісний підхід стає невід'ємною нормативною частиною освітньої системи.

Сучасні університети, що спеціалізуються на підготовці в області інженерії, мають бути адаптовані до динамічних змін у галузі, враховуючи, Болонську модель освіти, яка характеризується більшою мобільністю та

орієнтацією на практичне застосування знань і навичок випускників для їх подальшої професійної реалізації.

Галузь будівництва, і у т.ч. інженерія, відіграє фундаментальну роль в економіці будь-якої країни і є важливим індикатором розвитку суспільства. На сьогодні спостерігається стрімкий прогрес у цій сфері, включаючи впровадження нових технологій, програмного забезпечення, використання інноваційних матеріалів, що зумовлює зростання вимог до якості та швидкості виконання робіт. В цьому контексті, успішність підприємства в значній мірі залежить від кваліфікації та досвіду його інженерного персоналу. Дослідже - ння Кокарєва А.М. [4], Ящук С.М., Гвоздецька Ю.В. [8] та Нізовцева А.В. [7] підкреслюють проблеми з набором кваліфікованих інженерних кадрів у цій галузі, вказуючи на недостатній практичний досвід серед початківців та неефективне використання потенціалу існуючих спеціалістів.

Дослідження показують, що більшою мірою студенти випускники у галузі інженерії мають брак практичного досвіду роботи із сучасними інструментами інженерії. 72% випускників не вміють читати креслення, що свідчить про катастрофічну ситуацію у системі інженерної освіти та підкреслюють актуальність дослідження.

Рис.1. Основні проблеми випускників інженерних спеціальностей у практичній професійній діяльності [1 ]

Професійні якості інженера можна класифікувати на дві основні категорії: загальну та спеціальні [3]. Розглянемо ключові компетенції інженера-бакалавра.

Рис. 2. Загальні та спеціальні компетенції інженера-бакалавра

Систематизуючи загальні та спеціальна компетенції інженера, можна скласти паспорт компетентностей інженера (таблиця 1)

Таблиця 1

Розроблений нами набір компетенцій для інженера тісно корелює з його повсякденними професійними обов'язками. В той час як деякі дослідники визначають професійну компетентність інженера через методологічні, гностичні та творчі аспекти, ми вважаємо, що це не повністю відображає широту обов'язків і задач, котрі на нього покладені, і в більшій мірі стосується його професійного навчання [4]. Особливість професійної компетентності інженера полягає у злитті практичного (виробничого) та теоретичного (дослідницького, методологічного) аспектів, а також у здатності самостійно засвоювати нові області знань у своїй спеціалізації [7].

Практичні заняття з креслення та інженерної графіки є фундаменталь - ними у формуванні низки компетенцій інженера-бакалавра. Зокрема, вони сприяють розвитку здатності до абстрактного мислення, аналізу і синтезу, оскільки студенти навчаються представляти тривимірні об'єкти на двовимір - ній площині та навпаки. Це вимагає від них розуміння складних геометричних форм і відносин між ними. Також ці заняття розвивають здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях, оскільки студенти навчаються переносити теоретичні концепції на конкретні проєктні завдання [9].

Заняття з креслення та інженерної графіки безпосередньо впливають на спеціальні компетенції інженера, такі як здатність використовувати засоби і

системи автоматизації проєктування та здатність проєктувати системи та їхні компоненти. Через практичне застосування креслення і графіки студенти оволодівають необхідними навичками для створення точних технічних креслень, котрі є основою для будь-якого інженерного проєкту та виробництва [10].

Автори як Giesecke F.E. та колеги у своєму творі «Technical Drawing with Engineering Graphics» та Madsen D.A. і Madsen D.P. у «Engineering Drawing and Design» підкреслюють значення вміння чітко та точно висловлювати інженерні ідеї через графічні зображення. Вони аргументують, що це є ключовим для ефективної комунікації між інженерами, дизайнерами та виробничим персоналом.

В межах педагогічної діяльності, спрямованої на формування та вдосконалення компетенцій студентів-інженерів у сфері креслення та інженерної графіки, можна виділити низку завдань, кожне з яких має свою специфіку та цілі. Доцільно розглянути такі завдання, які сприятимуть всебічному розвитку відповідних навичок та знань.

Освоєння основних принципів та методів графічного зображення об'єктів:

розробка завдань на вивчення та практичне застосування основних проекцій (фронтальної, горизонтальної, профільної), а також аксонометричних зображень;

виконання вправ на складання та аналіз складових елементів машин, механізмів, будівельних конструкцій тощо з використанням стандартних умовних позначень, масштабування, ліній та шрифтів.

Розвиток просторового мислення та візуалізації:

створення завдань на перетворення 2D зображень у 3D моделі з подальшим використанням спеціалізованого програмного забезпечення (наприклад, AutoCAD, SolidWorks, Fusion 360);

організація вправ на візуалізацію та реконструкцію об'єктів на основі заданих проекцій або неповних даних.

Застосування норм та стандартів інженерної графіки:

впровадження завдань, що вимагають дотримання ГОСТів, ISO та інших нормативних документів при створенні креслень та технічної докумен - тації;

аналіз та корекція робіт студентів з метою виявлення та усунення типових помилок у технічному кресленні.

Опанування технічної документації:

виконання завдань на складання специфікацій, ведення

журналів змін, розробка експлікацій та іншої супровідної документації;

ознайомлення з міжнародними стандартами та специфікаціями

у сфері інженерії та технологій.

Інтеграція з іншими інженерними дисциплінами:

розробка міждисциплінарних проектів, що дозволяють

застосувати знання з креслення та інженерної графіки у контексті

реальних інженерних завдань (наприклад, проектування машин, створення прототипів, архітектурне моделювання);

Розвиток критичного мислення та здатності до самоосвіти:

стимулювання самостійної роботи над проектами, включаючи пошук інформації, аналіз та синтез даних, вирішення технічних проблем;

організація обговорень та захистів проектів, що сприяє розвитку аналітичних навичок, вміння аргументовано висловлювати свої думки та приймати обґрунтовані рішення.

Аналіз сучасної практики викладання інженерно -графічних дисциплін вказує на розрив між рівнем програмного забезпечення, що використовується в закладах вищої освіти, та потребами сучасного виробництва. Так, виробнича сфера все більше покладається на складні технології, такі як 3D-моделювання, використання числового програмного керування та систем комп'ютерного моделювання. Особливу увагу в сучасній інженерній освіті варто приділити не лише навичкам роботи з інструментами для створення графічної інформації, а й застосуванню комплексних методологій комп'ютерного моделювання, що дозволяє підвищити якість проєктних робіт та оптимізувати розробку продукції.

Значення систем автоматизованого проєктування в освіті майбутніх інженерів не може бути переоцінено. Сучасні програмні комплекси, зокрема AutoCAD, SolidWorks чи ANSYS, відіграють важливу роль у підготовці фахівців, забезпечуючи платформу для інтенсивного вивчення та практичного застосування інженерних знань. Втім, інтеграція цих технологій в навчальний процес ставить перед викладачами і студентами нові виклики, особливо в контексті дистанційного та змішаного навчання, де доступ до необхідного програмного забезпечення та ресурсів стає критичним фактором успіху.

Сучасна інженерна освіта повинна відповідати швидкоплинним змінам в технологіях та виробництві, акцентуючи увагу на використанні передових програмних продуктів та методів проєктування. Це забезпечить майбутнім інженерам не тільки глибокі теоретичні знання, а й практичні навички, необхідні для розробки інноваційних і технічно вдосконалених продуктів. Забезпечення якісної інтеграції сучасних САПР систем в освітній процес вимагає від освітніх закладів внесення змін до навчальних планів, оновлення технічної бази та підготовки викладацького складу. Така інтеграція дозволить студентам не тільки опановувати актуальні знання, а й розвивати критичне мислення, адаптивність та креативний підхід до вирішення інженерних завдань.

Крім того, активне застосування віртуального прототипування та імітаційних досліджень у навчальному процесі забезпечить студентам унікальну можливість проведення експериментів та тестувань без потреби у фізичному виготовленні моделей, що значно скорочує час розробки та

оптимізує проектні рішення. Впровадження систем управління даними про виріб (PDM) та управління життєвим циклом виробів (PLM) у навчальні курси допоможе студентам краще розуміти складність сучасних виробничих процесів та значення інтеграції різних даних та відділів у єдину інформаційну систему.

Зрештою, адаптація навчальних програм до потреб сучасного виробництва та технологій є не тільки шляхом до підвищення якості інженерної освіти, а й засобом забезпечення випускників необхідними компетенціями для успішної кар'єри. Це, у свою чергу, вимагає від освітніх установ відповідального підходу до оновлення навчальних програм та інфраструктури, а також до вибору і застосування програмного забезпечення, що найбільш відповідає сучасним стандартам інженерної діяльності [2].

Незважаючи на існуючі виклики, пов'язані з технічним забезпеченням та автоматизацією інженерної графіки у закладах вищої освіти, важливість самостійного розвитку компетенцій залишається незмінно високою. Самовдосконалення стає основою для успішної інженерної діяльності, оскільки технологічний прогрес та динаміка розвитку галузей вимагають від фахівців неперервного оновлення знань та навичок.

Самостійне опанування інженерної графіки та пов'язаних з нею інструментів автоматизації вимагає ініціативності та мотивації. Ресурси для самоосвіти доступні в широкому діапазоні, від онлайн-курсів та відеоуроків до відкритих бібліотек та форумів, де досвідчені інженери діляться своїми знаннями та досвідом. Використання цих ресурсів дозволяє фахівцям не тільки навчатися новому, але й адаптуватися до швидкозмінних умов професійного середовища [8].

Висновки

Розвиток професійних навичок через практичні заняття з креслення та інженерної графіки є ключовим елементом підготовки інженерів. Проблематика освітнього процесу у цій сфері набуває особливої актуальності на тлі статистики, яка свідчить, що близько 72% випускників не володіють навичками читання креслень. Це вказує на серйозні прогалини в системі інженерної освіти, що підриває фундаментальну базу професійних компетенцій майбутніх фахівців.

Зрозуміло, що в основі освітнього процесу лежить розвиток професійних навичок. Інженери, аби володіти як загальними, так і спеціальними компетенціями, повинні не лише вміти креслити, але й ефективно використовувати різноманітне програмне забезпечення для створення інженерних проєктів. Це охоплює роботу з такими програмами, як AutoCAD, SolidWorks, CATIA, Revit та інші, що є стандартами у галузі проєктування та моделювання.

Відповідальність викладачів полягає не лише у навчанні студентів ручному кресленню, але й у забезпеченні можливості оволодіння програмним забезпеченням, що є невід'ємною частиною сучасного інженерного процесу. Це вимагає від освітніх закладів адаптації до швидкозмінних технологічних тенденцій та забезпечення доступу до актуальних інструментів проєктування.

Тим не менш, у контексті обмежених можливостей закладів вищої освіти студентам варто самостійно піклуватися про розвиток своїх компетенцій. Самоосвіта та самовдосконалення через доступні онлайн ресурси, курси та спільноти стають невід'ємними у підтримці актуальності професійних навичок та знань.

У підсумку, розвиток професійних навичок через практичні заняття з креслення та інженерної графіки є фундаментальним для підготовки компетентних інженерів. Враховуючи значні проблеми викладання та навчання, наявність ініціативи та самостійність у самоосвіті стають вирішальними для забезпечення високого рівня професійної підготовки та відповідності сучасним вимогам галузі.

Література

Гулай О.І. Теоретико-методичні основи професійної підготовки майбутніх фахівців будівельного профілю в умовах неперервної освіти. Хмельницький, 2016.

Дереза О.О. Значення графічної підготовки майбутніх інженерів. Українські студії в європейському контексті, 2023, №7.

Добровська Л.М. Інваріантна складова професійної компетентності з інформаційних технологій майбутніх інженерів. Вісник НТУУ “КПІ”. Філософія. Психологія. Педагогіка. Випуск 1, 2010. URL: https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/da0390a9-c83a- 4e3f-ac3d-7ffc2eeb2dfb/content

Кокарєва А.М. Професійний розвиток особистості інженера. Психологічні, педагогічні та організаційні умови запровадження європейських стандартів вищої освіти, 2009.

Конопля О.В. Проблеми та значення графічної підготовки майбутніх інженерів залізничного транспорту. Електронний архів наукових публікацій Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, 2015. 2 https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/ handle/ 123456789/4714/Konoplia.pdf?sequence=1 Конопля О.В. Проблеми та значення графічної підготовки майбутніх інженерів залізничного транспорту. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/ bitstream/handle/123456789/4714/Konoplia.pdf?sequence=1

Куликовська Н.Б. Формування професійної компетентності майбутніх інженерів у процесі навчання у вищому навчальному закладі І- ІІ рівня (на прикладі Чернівецького політехнічного коледжу). Збірник магістерських робіт «Студентський альманах», 2012, №2. URL: http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/stud_almanah/26.pdf

Нізовцев А.В. Розробка моделі професійної компетентності інженера. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2013, № 8 (34). URL: https://repository.sspu.edu.ua/ server/api/core/bitstreams/3917c3e6-f087-4437-890f-6a49e9407cbf/content

Ящук С.М., Гвоздецька Ю.В. Структура професійної компетентності інженера- педагога сфери харчових виробництв та вплив на неї дисциплін фахової підготовки. Уманський державний педагогічний університет імені П.Тичини, 2009. URL: https://dspace.udpu.edu.ua/ bitstream/ 6789/8740/1/%D0%93%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%B5%D1%86% D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%AE.%D0%92.,%20%D0%AF%D1%89%D1%83%D0% BA%20%D0%A1.%D0%9C.%20(1).pdf

Giesecke F.E., Mitchell A., Spencer H.C., Hill I.L., Dygdon J.T., Novak J.E., Lockhart S.H. Technical Drawing with Engineering Graphics. Pearson, 2016, 15th ed.

Madsen D.A., Madsen D.P. Engineering Drawing and Design. Cengage Learning, 2016, 6th ed.

References

Hulai, O. I. (2016). Teoretyko-metodychni osnovy profesiinoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv budivelnoho profiliu v umovakh neperervnoi osvity [Theoretical and methodological bases of professional training of future specialists in the construction profile in the conditions of continuous education]. Khmelnytskyi [in Ukrainian].

Dereza, O. O. (2023). Znachennia hrafichnoi pidhotovky maibutnikh inzheneriv. Ukrainski studii v yevropeiskomu konteksti, (7) [The importance of graphic training of future engineers. Ukrainian studies in the European context] [іп Ukrainian].

Dobrovska, L. M. (2010). Invariantna skladova profesiinoi kompetentnosti z informatsiinykh tekhnolohii maibutnikh inzheneriv. Visnyk NTUU "KPI". Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika, 1. URL: https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/da0390a9-c83a-4e3f-ac3d-7ffc2eeb2dfb/content [Invariant component of professional competence in information technologies of future engineers] [in Ukrainian].

Kokarieva, A. M. (2009). Profesiinyi rozvytok osobystosti inzhenera. Psykholohichni, pedahohichni ta orhanizatsiini umovy zaprovadzhennia yevropeiskykh standartiv vyshchoi osvity [Professional development of the engineer's personality. Psychological, pedagogical, and organizational conditions for the implementation of European higher education standards] [in Ukrainian].

Konoplia, O. V. (2015). Problemy ta znachennia hrafichnoi pidhotovky maibutnikh inzheneriv zaliznychnoho transportu. Elektronnyi arkhiv naukovykh publikatsii Ukrainskoho derzhavnoho universytetu imeni Mykhaila Drahomanova. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/ 123456789/4714/Konoplia.pdf?sequence=1 [Problems and importance of graphic training of future railway engineers] [in Ukrainian].

Kulikovska, N. B. (2012). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh inzheneriv u protsesi navchannia u vyshchomu navchalnomu zakladi I- II rivnia (na prykladi Chernivetskoho politekhnichnoho kolezhu). Zbirnyk mahisterskykh robit «Studentskyi almanakh», (2). URL: http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/stud_almanah/26.pdf [Formation of professional competence of future engineers in the process of studying at a higher educational institution of I-II level (on the example of Chernivtsi Polytechnic College)] [in Ukrainian].

Nizovtsev, A. V. (2013). Rozrobka modeli profesiinoi kompetentnosti inzhenera. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii, (8) (34). URL: https://repository.sspu.edu.ua/ server/api/core/bitstreams/3917c3e6-f087-4437-890f-6a49e9407cbf/content [Development of a model of professional competence of an engineer] [in Ukrainian].

Yashchuk, S. M., & Hvozdetska, Y. V. (2009). Struktura profesiinoi kompetentnosti inzhenera-pedahoha sfery kharchovykh vyrobnytstv ta vplyv na neii dystsyplin fakhovoi pidhotovky. Umanskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni P.Tychyny. URL: https://dspace.udpu.edu.ua/ bitstream/6789/8740/1/%D0%93%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%B5%D1%86% D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%AE.%D0%92.,%20%D0%AF%D1%89%D1%83%D0% BA%20%D0%A1.%D0%9C.%20(1).pdf [Structure of professional competence of the engineer- teacher in the field of food productions and the influence of professional training disciplines on it] [in Ukrainian].

Giesecke, F. E., Mitchell, A., Spencer, H. C., Hill, I. L., Dygdon, J. T., Novak, J. E., & Lockhart, S. H. (2016). Technical Drawing with Engineering Graphics (15th ed.). Pearson [in English].

Madsen, D. A., & Madsen, D. P. (2016). Engineering Drawing and Design (6th ed.). Cengage Learning [in English].

Размещено на Allbest.ru