Шляхи модернізації професійної підготовки у закладах професійної (професійно-технічної) освіти

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Кафедра теорії та методики професійної підготовки

ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей»

Шляхи модернізації професійної підготовки у закладах професійної (професійно-технічної) освіти

Литвин А.Ф., к.п.н., доцент

Заліщук С.В., майстер в.н.

м.м. Переяслав, Бориспіль

Анотація

У статті розглянуто значення професійної освіти для підвищення ефективності виробництва, стимулювання економічного розвитку та зниження безробіття в різних країнах. Особлива увага приділяється модернізації професійної (професійно-технічної) освіти через перехід до компетентнісного підходу, спрямованого на підготовку кваліфікованих робітників, готових адаптуватися до сучасних технологій та ринкових умов. Визначено, що особлива увага приділяється ролі соціального партнерства у підвищенні якості професійної освіти, що особливо актуально в контексті європейської інтеграції України. У статті відзначено проблеми, що виникають у взаємодії між освітніми установами та роботодавцями, і висвітлено потребу у вдосконаленні цього взаємозв'язку.

Досліджено актуальні проблеми, що виникають у системі професійної (професійно-технічної) освіти в Україні, такі як застаріла матеріально-технічна база, неефективне управління, невідповідність освітніх програм потребам роботодавців та особистості, відсутність аналізу потреб ринку праці та низький рівень оплати праці вчителів. Окрім того, висвітлено стимули для оновлення системи професійної освіти, такі як вплив процесу глобалізації, війна, демографічний спад та інші економічні та соціальні фактори. Розглянуто вплив цих факторів на розвиток української економіки та системи професійної освіти, а також висвітлено можливі шляхи подолання цих проблем.

Визначено, що навчальний процес у закладах професійної (професійно-технічної) освіти стоїть перед складним завданням модернізації, що передбачає впровадження технічних та технологічних нововведень, ключові аспекти цього завдання, зокрема комп'ютеризацію, доступ до телекомунікацій та Інтернету, а також розвиток сучасних інформаційних технологій. Автором підкреслено важливість оновлення бібліотечних фондів та створення електронних ресурсів для навчання. В контексті реформування освітньої галузі України наголошується на пріоритетності модернізації професійної освіти та її відповідності глобальним тенденціям.

Ключові слова: доступ, розвиток, ринок праці, студент, технологічний, підвищення, процес.

Abstract

Ways of modernizing vocational training in vocational (vocation-technical) education institutions

Lytvyn A.F., C. Ped. Sci., Ass. Professor of the Department of Theory and Methodology of Professional Training, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav;

Dynko V.A., senior master, Boryspil Vocational Lyceum

The article examines the importance of vocational education in enhancing production efficiency, stimulating economic development, and reducing unemployment in various countries. Special attention is given to the modernization of vocational (technical) education through the transition to a competency-based approach aimed at preparing skilled workers capable of adapting to modern technologies and market conditions. It is identified that particular emphasis is placed on the role of social partnership in improving the quality of vocational education, especially relevant in the context of Ukraine's European integration. The article highlights the challenges arising in the interaction between educational institutions and employers, emphasizing the need for improvement in this relationship.

The study explores current issues within the vocational (technical) education system in Ukraine, such as outdated infrastructure, ineffective management, mismatch between educational programs and the needs of employers and individuals, lack of labor market needs analysis, and low teacher salaries. Additionally, it highlights incentives for updating the vocational education system, including the impact of globalization, war, demographic decline, and other economic and social factors. The influence of these factors on the development of the Ukrainian economy and vocational education system is examined, along with possible strategies to address these problems.

It is identified that the educational process in vocational (technical) education institutions faces the complex task of modernization, which involves the implementation of technical and technological innovations. Key aspects of this task, such as computerization, access to telecommunications and the Internet, as well as the development of modern information technologies, are discussed. The importance of updating library resources and creating electronic learning resources is emphasized. In the context of reforming Ukraine's education sector, priority is given to the modernization of vocational education and its alignment with global trends.

Keywords: access, development, labor market, student, technological, enhancement, process

Постановка проблеми

Одним з головних напрямів освітньої реформи в Україні є модернізація професійної (професійно-технічної) освіти, орієнтована на створення нової якісної системи професійної освіти й навчання, що відповідає вимогам сучасного українського суспільства й економічного сектора країни, а також сприяє соціальній злагоді в суспільстві та економічній безпеці держави. Наукові установи відіграють ключову роль у цьому процесі, забезпечуючи якісний науково-методичний супровід реформ, що розпочалися в країні.

У контексті стрімкого технологічного розвитку та глобальних змін у соціально-економічній сфері сучасного світу, викликаного глобалізацією та інтеграцією, проблема модернізації професійної підготовки у закладах професійної (професійно-технічної) освіти набуває особливої актуальності. Незважаючи на прогресивні зміни в суспільстві та технологічній сфері, багато закладів професійної освіти залишаються зачепленими за застарілі методи та програми, що може призвести до відставання від потреб ринку праці та загрожувати соціально-економічному розвитку країни.

Крім того, існує загроза збереження стереотипів у підходах до професійної освіти, що може обмежувати розвиток креативності, інноваційності та адаптивності у випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Недоліки у відповідності навчальних програм сучасним вимогам ринку праці також можуть призвести до зниження конкурентоспроможності українських фахівців на міжнародному ринку праці та до збільшення розриву між навчальними програмами та реальними потребами суспільства. Таким чином, проблема модернізації професійної підготовки вимагає дослідження та вирішення з метою забезпечення якісної освіти, здатної відповідати сучасним викликам і потребам українського суспільства та глобальної економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концептуальні засади модернізації освіти розкрито в роботах багатьох науковців, серед яких: Д. Закатнов, Л. Єршова, В. Радкевич, В. Орлов, В. Кремень, Н. Ничкало, О. Новіков, В. Биков, Г. Васянович, С. Гончаренко, О. Падалка, С. Литовченко, М. Бойко, Р. Гуревич, О. Дубасенюк, О. Дубинчук, В. Краєвський, П. Лузан, В. Ягупов, Л. Скрипник.

Останні дослідження та публікації з даної теми свідчать про наступні шляхи модернізації професійної підготовки у закладах професійної (професійно-технічної) освіти:

- оновлення змісту освіти;

- модернізація матеріально-технічної бази;

- підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;

- створення сприятливого освітнього середовища;

- фінансування модернізації;

- популяризація професійної (професійно-технічної освіти);

- удосконалення системи управління;

- розвиток партнерства з роботодавцями;

- розширення міжнародного співробітництва.

Метою статті є визначення шляхів модернізації системи професійної підготовки у закладах професійної (професійно-технічної) освіти з метою підвищення якості освітнього процесу, відповідності потребам сучасного ринку праці та забезпечення соціально-економічного розвитку країни.

Виклад основного матеріалу

У багатьох країнах професійну освіту вважають життєво важливою складовою покращення ефективності виробництва, стимулювання розвитку та конкурентоспроможності економіки, зниження безробіття, а також інструментом для покращення становища малозабезпечених верств населення.

Особливою ознакою модернізації професійно-технічної освіти є переорієнтація її цільових, змістових, організаційних оцінно-результативних конструкторів на компетентнісний підхід, основна концептуальна ідея якого полягає в тому, щоб підготувати нове покоління кваліфікованих робітників, здатних адаптуватися до сучасних технологій виробництва, легко переходити від одного виду праці до іншого, володіти знаннями, уміннями та здібностями, необхідними для широкого кола професій і мобільного соціально-рольового орієнтування [1].

Відповідно до аналізу педагогічної літератури, компетентнісний підхід передбачає перенесення уваги освіти з самого процесу на його результат, де результат розглядається з точки зору потреб суспільства, забезпечуючи випускникам необхідність відповідати сучасним вимогам ринку праці та мати достатній потенціал для розв'язання реальних життєвих завдань.

Нова фаза в еволюції професійної (професійно-технічної) освіти пов'язана із впровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Компетентнісна освіта акцентується на практичних результати, особистому досвіді, формуванні ставлень, що викликає значні трансформації в організації навчання, спрямованого на розвиток конкретних цінностей та навичок, необхідних у реальному житті для студентів.

В умовах ринку праці важливим засобом підвищення якості професійної (професійно-технічної) освіти є соціальне партнерство, що особливо важливо тепер, коли Україна на шляху до європейської інтеграції. У цьому випадку ринкові праці будуть необхідні ресурси лише високої кваліфікації. Тому заклади професійної (професійно-технічної) освіти нині повинні готувати робітників із поглибленою освітою, широким технічним світоглядом, із розумінням технологічного процесу в цілому. Якість підготовки кваліфікованого робітника залежить від багатьох чинників. Одним із головних чинників є впровадження у навчальний процес сучасних виробничих технологій, організація виробничого навчання на виробництві [2]. Навчальні заклади повинні адаптувати свої навчальні плани та навчальні програми, змінювати стилі та підходи до навчання відповідно до цих вимог.

У межах чинного законодавства України, положень, методологічних і концептуальних форматів здійснюється активний пошук, оновлення та модернізація змісту професійно-технічної освіти, розробка навчальних планів, програм, нових підходів, які б зважали на вимоги сучасного ринку праці. Нові державні стандарти мають бути гнучкішими, широкопрофільними, орієнтуватися на перспективу, брати до уваги попередній досвід, наступність у системі освіти. Сучасні тенденції розвитку неперервної професійно-технічної освіти спонукають до мобільності, диференційованого підходу щодо організації підготовки кваліфікованих робітників, гнучкості в розробці й оновленні змісту освіти [3].

Сучасні зв'язки між системою підготовки професійно мобільних кваліфікованих робітничих кадрів та ринком праці, роботодавцями, характеризуються низкою протиріч між попитом і пропозицією робочої сили. Ці протиріччя включають в себе професійно важливі якості особистості, які є важливими в умовах ринкової економіки, але відсутні у більшості молодих працівників. Також вони охоплюють бажання займатися цікавою справою та жорсткі обмеження ринку праці у плані можливостей працевлаштування.

До цих протиріч додається необхідність раціонального розподілу робочої сили та відсутність механізму зв'язку з роботодавцями. Зазвичай взаємини між закладами професійної (професійно-технічної) освіти та соціальними партнерами залежать від державної політики у сфері професійно-технічної освіти. Це можна спостерігати у взаємовідносинах із ключовими партнерами, такими як промисловість, транспорт, гірнича та будівельна галузі тощо, що становить важливий аспект функціонування закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

Керівники промислових підприємств мають різні підходи до співпраці з навчальними закладами у сфері професійної (професійно-технічної) освіти, що залежить від їхнього особистого інтересу. Навчальні установи можуть стимулювати співпрацю, пропонуючи високу якість підготовки фахівців та можливість отримання кваліфікованої робочої сили безкоштовно. Однак можливості освітніх установ обмежені, і, на жаль, держава не прикладає достатніх зусиль для залучення роботодавців до системи професійно-технічної освіти.

Хоча в більшості зарубіжних країн існує подібний досвід, що включає значне зниження податків для тих, хто підтримує освітні установи, обов'язкові вимоги до кваліфікації працівників при ліцензуванні або сертифікації, а також безліч програм співпраці між освітніми установами та індустрією, які вигідні обом сторонам, українські заклади професійної (професійно-технічної) освіти, на жаль, не мають такої підтримки від держави.

Серед факторів, які визначають необхідність модернізації змісту та форми організації професійної (професійно-технічної) освіти, можна виокремити наступні: тенденції інформаційно-технологічного розвитку, структурна трансформація світової та національної економіки, а також особливості ринку праці у різних регіонах. Завдяки швидкому розвитку інформаційних технологій та машинобудування, заклади професійної (професійно-технічної) освіти повинні враховувати ці фактори при розробці навчальних програм. Розвиток технологій і методів навчання має здійснюватися паралельно з технологічними інноваціями, які повинні бути вивчені студентами протягом навчання. У зв'язку з інтенсифікацією навчання, нові технології та пристрої можуть стати засобами індивідуалізації навчання, оскільки технічні інновації оптимізують процес навчання та роблять його більш ефективним.

Державна цільова соціальна програма розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022-2027 роки спрямована на модернізацію системи професійної (професійно-технічної) освіти відповідно до сучасних і перспективних потреб ринку праці, міжнародних стандартів і практик для забезпечення реалізації права громадян на якісну та доступну професійну (професійно-технічну) освіту, створення умов для формування і розвитку актуальних професійних компетентностей особи, що необхідні для її успішної професійної діяльності та самореалізації.

Україна має позитивний досвід вирішення актуальних питань щодо розвитку професійної (професійно-технічної) освіти. З 2016 року за рахунок коштів державного бюджету (350 млн. гривень) на базі діючих закладів професійної (професійно-технічної) освіти утворено 184 навчально-практичні центри галузевого спрямування.

Водночас залишається низка актуальних проблем, які потребують розв'язання: компетентнісний професійний технічний освіта

- застаріла матеріально-технічна база закладів професійної (професійно-технічної) освіти;

- неефективне багаторівневе управління професійною (професійно- технічною) освітою;

- невідповідність освітніх програм, рівня якості підготовки здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти вимогам роботодавців та потребам особистості;

- відсутність запроваджених на постійній основі аналізу та моніторингу потреб ринку праці, зокрема на місцевому рівні;

- низька активність бізнесу та закладів професійної (професійно- технічної) освіти в процесі реалізації програм і проектів державно-приватного партнерства;

- низький рівень престижності професійної (професійно-технічної) освіти в Україні;

- низький рівень забезпечення доступності до здобуття професійної (професійно-технічної) освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зокрема з інвалідністю;

- низький рівень оплати праці та плинність кадрів закладів професійної (професійно-технічної) освіти;

- неадаптованість освітніх програм і строків навчання до потреб здобувачів освіти з урахуванням реалізації права на освіту впродовж життя;

- недостатня кількість суб'єктів для підтвердження результатів навчання, отриманих шляхом неформальної та інформальної освіти з більшості професій [4].

Головними стимулами для переосмислення та оновлення системи вітчизняної професійної (професійно-технічної) освіти є виклики, що випливають із процесу глобалізації, які відобразилися на економічному та освітньому розвитку України.

Серед найбільш важливих факторів можна виділити:

- війна; демографічний спад та високий рівень безробіття, що призвели до інтенсивної трудової міграції;

- швидкий розвиток технологій та рівень оплати праці в країнах Європейського Союзу, що призвели до відтоку висококваліфікованих кадрів за кордон та уповільнили розвиток високотехнологічних секторів української економіки, сприяючи збереженню застарілих «сировинних» моделей;

- підвищення соціальних та екологічних стандартів у країнах ЄС, що призвело до перенесення найбільш забруднюючих підприємств за межі Союзу, в тому числі на територію України;

- зростання доступності освіти за кордоном, що призвело до зміни академічної мобільності українських громадян на форму «інтелектуальної еміграції».

У процесі оновлення системи вітчизняної професійної (професійно-технічної) освіти необхідно враховувати актуальні освітні тенденції, серед яких: міжнародна спрямованість навчання; наголос на навчанні протягом усього життя; індивідуалізований підхід до навчання; підтримка соціальної справедливості та гендерної рівності; впровадження інклюзивної освіти; розвиток неформальної та інформальної освіти; збільшення використання мобільного та дистанційного навчання, та розподілена відповідальність у фінансуванні освіти.

Поділяємо думку низки вітчизняних дослідників про те, що мета модернізації полягає у підвищенні якості освіти до загальноєвропейського рівня, переорієнтації школи на задоволення освітніх потреб і попиту на ринку праці, посиленні конкурентоспроможності навчальних закладів та їхніх випускників. Це, у свою чергу, потребує структурних змін в освіті, оновлення керівних кадрів і всієї системи управління, забезпечення прозорості кадрових призначень, управлінських рішень [5, с. 9].

На думку Н. Ничкало, мета професійної (професійно-технічної) освіти на сучасному етапі полягає в задоволенні потреб особистості й суспільства в професійних освітніх послугах відповідного рівня з урахуванням вимог ринку праці, забезпечення рівного доступу до якісної і безоплатної первинної професійної освіти, у підготовці, перепідготовці й підвищенні кваліфікації робітників, формуванні творчої, духовно багатої особистості з урахуванням її інтересів і здібностей [6, с. 8]. Слід погодитися з автором та відзначити, що в сфері професійної освіти основним пріоритетом є задоволення освітніх потреб як окремих особистостей, так і суспільства в цілому. Хоча важливо враховувати зовнішні чинники, такі як ринкові умови праці та потреби суспільства у фахівцях різних спеціалізацій, виділяється важливість центрального місця, яке займає формування творчої та професійно компетентної особистості у навчальному процесі, з урахуванням її індивідуальних інтересів та здібностей.

Модернізація професійної підготовки у закладах професійної (професійно-технічної) освіти вимагає належного інформаційно-комунікаційного супроводу науково-експериментальної діяльності. Для досягнення цієї мети необхідне активне використання електронних систем відкритого доступу, які стають унікальними платформами для публікації та поширення наукових результатів, а також важливим джерелом інформації для моніторингу ефективності їх використання. Ці системи значно спрощують проведення експериментальної роботи, сприяють розвитку наукової комунікації, стимулюють дослідників до професійного зростання, а також сприяють підвищенню рейтингу та іміджу наукових та освітніх установ у науковому співтоваристві.

Шляхи модернізації професійної підготовки у закладах професійної (професійно-технічної) освіти включають в себе ряд стратегій та практик, спрямованих на підвищення якості освіти та адаптацію до сучасних вимог ринку праці:

- оновлення навчальних програм: розробка та впровадження сучасних навчальних програм, що відповідають сучасним технологічним та індустріальним потребам. Це може включати в себе впровадження нових предметів, курсів або спеціалізацій;

- використання сучасних технологій навчання: застосування інтерактивних та комп'ютеризованих методик навчання, використання віртуальної реальності, онлайн-курсів та інших інноваційних засобів для покращення процесу навчання та залучення студентів;

- розвиток практичних навичок: збільшення кількості практичних занять та стажувань, спрямованих на забезпечення студентів необхідними навичками та знаннями для успішної роботи в обраній сфері;

- співпраця з індустрією: поглиблення зв'язків між навчальними закладами та приватним сектором, зокрема, за допомогою стажувань, партнерських програм та проектів, що спрямовані на розробку конкретних навичок та знань, вимогами роботодавців;

- підвищення кваліфікації викладачів: надання можливостей для професійного розвитку викладачів, включаючи участь у тренінгах, семінарах, курсах перепідготовки та оновлення педагогічних методик;

- підтримка студентів з особливими потребами: забезпечення доступності професійної освіти для всіх груп населення, включаючи студентів з інвалідністю чи іншими особливими потребами.

Ці шляхи можуть бути використані окремо чи в комбінації для досягнення максимального ефекту в модернізації професійної підготовки у закладах професійної освіти.

Розвинені країни вважають пріоритетним розв'язання проблем професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу, а також розвиток та підвищення якості робочих ресурсів як ключового фактора у розвитку виробництва і сфери послуг. Професійна освіта і навчання у країнах Європи мають прямий взаємозв'язок з економічним розвитком, що підтверджують численні дослідження. У відкритому ринку праці великий попит на кваліфікованих фахівців з високим рівнем освіти, культури та професійних здібностей. Проте під час глобальної економічної кризи в деяких країнах виникають проблеми соціальної нерівності та інші негативні явища в сфері підготовки робочої сили.

Висновки

Перед усім, важливим завданням на даний момент є забезпечення технічного й технологічного оновлення навчального процесу у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Це включає комп'ютеризацію, забезпечення доступу до телекомунікацій, Інтернету, базових та спеціалізованих програмних продуктів; розроблення та впровадження сучасних інформаційних технологій; оновлення бібліотечних фондів з використанням сучасних інформаційних засобів; створення локальних бібліотек, комп'ютерних читальних залів та електронних ресурсів навчально-методичної літератури. Також важливо визначити базові вищі професійно-педагогічні навчальні заклади, опорні кафедри та предметні комісії для створення відповідного нормативного, навчально-програмного та науково-методичного забезпечення підготовки, підвищення кваліфікації та стажування педагогів професійної освіти. Визначення напрямів модернізації професійної освіти в контексті реформування освітньої галузі України у відповідності з глобальними тенденціями освітнього розвитку є пріоритетною проблемою для дослідників і практиків.

Модернізація професійної підготовки у закладах професійної (професійно-технічної) освіти є комплексною та багатогранною проблемою, що потребує системного підходу та спільних зусиль держави, освітніх закладів, роботодавців та громадськості.

Також важливо зазначити, що модернізація професійної підготовки - це постійний процес, який потребує постійного оновлення та адаптації до мінливих потреб ринку праці.

Література

1. Радкевич В.О. Інноваційні підходи до управління якістю професійно-технічної освіти. Професійна освіта: проблеми і перспективи. 2011. Том 2, С. 4-9.

2. Щербак О.І. Професійно-технічна освіта України на шляху до соціального партнерства. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2008. №1. С. 149-156.

3. Кадемія М.Ю. Державний стандарт професійно-технічної освіти: яким йому бути. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2008. №1. С. 45-53.

4. Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022-2027 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України; Концепція від 09.12.2021 №1619-р // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України.

5.Вітченко А.О. Модернізація освіти в Україні: стратегія прориву чи його імітація? Університет. 2010. №1. С. 5-13.

6.Ничкало Н.Г. Профтехосвіта і ринок праці: старі й нові проблеми. Пед. газета. 2005. №12. С. 8.

References

1. Radkevich V.O. (2011). Innovatsiini pidkhody do upravlinnia yakistiu profesiino-tekhnichnoi osvity [Innovative approaches to quality management of vocational education]. Profesiina osvita: problemy i perspektyvy. Tom 2, S. 4-9.

2. Shcherbak O.I. (2008). Profesiino-tekhnichna osvita Ukrainy na shliakhu do sotsialnoho partnerstva [Vocational and technical education of Ukraine on the way to social partnership]. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity. №1. S. 149-156. [in Ukrainian].

3. Kademiia M.Yu. (2008). Derzhavnyi standart profesiino-tekhnichnoi osvity: yakym yomu buty [The state standard of professional and technical education: what it should be]. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity. №1. S. 45-53.

4. Pro skhvalennia Kontseptsii Derzhavnoi tsilovoi sotsialnoi prohramy rozvytku profesiinoi (profesiino-tekhnichnoi) osvity na 2022-2027 roky [On the approval of the Concept of the State Targeted Social Program for the Development of Professional (Vocational and Technical) Educationfor 2022-2027]. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy; Kontseptsiia vid 09.12.2021 №1619-r // Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy» / Verkhovna Rada Ukrainy. [Elektronnyi resurs]

5. Vitchenko A.O. (2010). Modernizatsiia osvity v Ukraini: stratehiia proryvu chy yoho imitatsiia? [Modernization of education in Ukraine: breakthrough strategy or its imitation?]. Universytet. №1. S. 5-13. [Elektronnyi resurs]

6. Nychkalo N.H. (2005). Proftekhosvita i rynok pratsi: stariy noviproblemy [Vocational education and the labor market: old and new problems]. Ped. hazeta. №12. S. 8.

Размещено на Allbest.Ru