Методологічні аспекти підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності 113 "Прикладна математика" до педагогічної діяльності
Освітні компоненти педагогічної освіти, ключові компетентності та програмні результати навчання. Організація педагогічної підготовки здобувачів вищої освіти із спеціальності "Прикладна математика". Впровадження інновацій та педагогічних технологій.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.06.2024 |
| Размер файла | 34,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Дніпровський державний технічний університет
Кафедра математичного моделювання та системного аналізу
Методологічні аспекти підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності 113 «Прикладна математика» до педагогічної діяльності
Карімов І.К., к. ф.-м. н., доцент
Крилова Т.В., д.п.н., професор
Карімов Г.І., к.е.н., доцент
м. Кам'янське
Анотація
Педагогічна освіта є одним з ключових моментів підготовки здобувачів вищої освіти другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів. В умовах відсутності національних стандартів зміст освіти зі спеціальності 113 «Прикладна математика» визначається закладами вищої освіти (ЗВО) самостійно.
В роботі опрацьовані освітньо-професійні (ОПП) та освітньо-наукові (ОНП) програми ряду конкретних закладів вищої освіти щодо спеціальності «Прикладна математика». До уваги приймалися обов'язкові та вибіркові освітні компоненти, що забезпечують педагогічну освіту; ключові компетентності та програмні результати навчання. Виконаний аналіз дав можливість зробити певні узагальнення.
Встановлено, що підготовка магістрів до педагогічної діяльності провадиться лише в окремих ЗВО, переважно за освітньо-науковими програмами. Для майбутніх докторів філософії педагогічна освіта є обов'язковою складовою підготовки. Основною метою педагогічної підготовки здобувачів вищої освіти третього рівня більшість ЗВО вважає формування здатності провадити педагогічну (освітню) діяльність у вищій освіті, розробляти та провадити всі види занять у ЗВО, акцентуючи увагу на викладанні саме фахових дисциплін та здатності адаптувати наукове знання в навчальний процес. Основним програмним результат педагогічної підготовки здобувачів освіти більшість ЗВО вважає вміння здійснювати освітній процес у ЗВО з додержанням психолого-педагогічних вимог, впровадженням інновацій та застосуванням прогресивних педагогічних технологій.
Окремо розглянута організація педагогічної підготовки здобувачів вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня зі спеціальності 113 «Прикладна математика» в Дніпровському державному технічному університеті. Показано, що вона добре узгоджується з загальними тенденціями вищої освіти України.
Ключові слова: прикладна математика, освітньо-професійна програма, освітньо-наукова програма, компетентність, програмний результат навчання.
Abstract
Methodological aspects the training by acquirers of higher education specialty 113 "Applied mathematics" to pedagogical activity
Karimov I.K., C. Sci. (Physical and Mathem.), Ass. Professor; Krylova T.V., D. Ped. sci., professor; Karimov H.I., C. Sci. (Econ.), Ass. Professor Head of the Department of Mathematical Modeling and System Analysis, Dniprovsky State Technical University, Kamianske
Pedagogical education is one of the key moments in the training by acquirers of higher education at the second (master's) and third (educational- scientific) levels. In the absence of national standards, the content of education in specialty 113 "Applied Mathematics" is determined by higher education institutions (HEIs) independently.
In The work processed educational-professional (EPP) and educational- scientific (ESP) programs of a number of specific institutions of higher education regarding the specialty "Applied Mathematics". To attention acceptedes mandatorys and selectives educational components; key competencies and program outcomes of learning. The performed analysis made it possible to make certain generalizations.
It has been established that the in the training by of masters to pedagogical activity is carried out only in certain higher educational institutions, mainly under educational-scientific programs. Pedagogical education is a mandatory component of training for future doctors of philosophy. The main goal of pedagogical training of acquirer's higher education third level majority of higher education institutions considers the formation of the ability to carry out pedagogical (educational) activities in the higher education, to elaborate and carry out all types of classes in higher education institutions, by emphasizing the teaching of exactly specialized disciplines and the ability to adapt scientific knowledge in the educational process. The main program result of the pedagogical training of acquirer's majority higher education institutions considers the ability to carry out the educational process in of higher education institutions with compliance with psychological-pedagogical requirements, the introduction of innovations and by applicating of progressive pedagogical technologies.
Separately considered is the organization of pedagogical training of acquirers of higher education of the third (educational-scientific) level in specialty 113 "Applied Mathematics" at the Dnipro State Technical University. It is shown that it is in good agreement with the general trend's development higher education in Ukraine.
Keywords: applied mathematics, educational-professional program, educational-scientific program, competence, the programs outcome of learning
Постановка проблеми
Підготовка фахівців з вищою освітою в Україні регламентується Законом України «Про вищу освіту» [1]. Зокрема, закон передбачає підготовку фахівців за освітніми програмами, які розробляються закладами вищої освіти для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності на основі спеціальних стандартів. На жаль, на сьогодні стандарти вищої освіти зі спеціальності 113 «Прикладна математика» для другого (магістерського) і третього (освітньо-наукового) рівнів відсутні. А саме на цих рівнях проводиться підготовка майбутніх фахівців до педагогічної діяльності за спеціальністю. Закладам вищої освіти доводиться самостійно приймати рішення про зміст освітніх програм, орієнтуючись на Національну рамку кваліфікацій [2]. Це стосується, перш за все, переліку компетентностей та програмних результатів, які і визначають зміст освіти, а також переліку обов'язкових та вибіркових освітніх компонент, їх навчально-методичного забезпечення. В таких умовах актуальною задачею є розробка окремих елементів освітніх програм, зокрема, тих що стосуються педагогічної діяльності майбутніх фахівців.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологічні питання підготовки здобувачів вищої освіти до педагогічної діяльності досліджувалися в працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. При цьому форми та методи навчальної діяльності викладачів закладів вищої освіти досить детально описані в традиційних підручниках та навчальних посібниках з педагогіки (наприклад, [3-6]), давно реалізуються та використовуються при підготовці фахівців різних профілів. Специфіка підготовки здобувачів різних рівнів освіти відображена в роботах [7-9]. При цьому особливо активно обговорюються проблеми, пов'язані з підготовкою магістрів, в тому числі в закладах непедагогічного профілю [10]. Значно менше робіт присвячено особливостям викладання фахових дисциплін у вищій школі, зокрема, для здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Прикладна математика» [11].
Отже, проблема підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності 113 «Прикладна математика» до педагогічної діяльності потребує подальшого дослідження і узагальнення.
Мета статті - системний розгляд та аналіз освітніх компонент програм підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності 113 «Прикладна математика», спрямованих на забезпечення готовності до педагогічної діяльності; висвітлення досвіду ДДТУ в даному напрямку.
Виклад основного матеріалу
вищий педагогічний освіта прикладний математика
Конкретний зміст підготовки до педагогічної діяльності здобувачів вищої освіти спеціальності 113 «Прикладна математика» в умовах відсутності національних стандартів для другого та третього рівнів відображений в освітньо-професійних (ОПП) та освітньо-наукових (ОНП) програмах конкретних закладів вищої освіти. Нами виконаний аналіз представлених в відкритому доступі ОПП та ОНП ряду університетів України, включаючи Київський національний університет імені Тараса Шевченка (КНУ), Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ), Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (ДНУ); Запорізький національний університет (ЗНУ); Одеський національний університет (ОНУ), Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника (ПНУ), Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (ЧНУ), Ужгородський національний університет (УНУ), Національний технічний університет «КПІ ім. Ігоря Сікорського» (НТУ КПІ), Національний університет «Львівська політехніка» (НУ «ЛП»), Національний університет «Одеська політехніка» (НУ «ОП»), Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ), Луцький національний технічний університет (ЛНТУ).
Перш за все відзначимо, що розглянуті освітньо-професійні програми другого (магістерського) рівня багатьох університетів (ДНУ, ОНУ, ПНУ, ХНУРЕ) взагалі не передбачають підготовку майбутніх магістрів до педагогічної діяльності. Винятком є ОПП НУ «Одеська політехніка», серед обов'язкових компонент якої є дисципліна «Методика викладання професійних дисциплін» обсягом 3 кредити.
В деяких університетах (НТУ КПІ, ЛНУ) магістрів готують за освітньо-науковими програмами. В першому з названих університетів викладається дисципліна «Педагогічна майстерність» обсягом 2 кредити, в другому - дисципліни «Педагогіка і психологія вищої школи» та «Методика викладання фахових дисциплін» (кожна - по 3 кредити), а також педагогічна (асистентська) практика обсягом 6 кредитів.
Що стосується майбутніх докторів філософії, то необхідність підготовки їх до педагогічної діяльності взагалі ні в кого не викликає сумнівів [7-8]. І це знайшло своє відображення в усіх розглянутих освітньо-наукових програмах підготовки здобувачів вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня. В більшості закладів вищої освіти (ЗВО) передбачені теоретичні дисципліни з різними акцентами (див. табл. 1) і в усіх ОНП є практична підготовка в різних формах.
Таблиця 1
Дисципліни теоретичної підготовки
|
Назва дисципліни |
Обсяг, кредитів |
ЗВО, джерело |
|
|
Психолого-педагогічні основи науково-педагогічної діяльності |
2,0 |
ХНУРЕ, [20] |
|
|
Освітні вимірювання (вибіркова) |
3,0 |
ОНУ, [16] |
|
|
Інноваційні технології викладання у вищій школі (вибіркова) |
3,0 |
ОНУ, [16] |
|
|
Інтернаціоналізація освітньо-наукової діяльності (вибіркова) |
3,0 |
ОНУ, [16] |
|
|
Актуальні проблеми педагогіки вищої школи |
2,0 |
КПІ, [18] |
|
|
Педагогіка вищої школи (вибіркова) |
3,0 |
ОНУ, [16] ЛНУ, [13] |
|
|
Методологія педагогічного процесу у вищій школі |
3,0 |
ДНУ, [14] |
|
|
Сучасні технології навчання й викладання у вищій школі |
3,0 |
3НУ, [15] |
|
|
Професійна педагогіка |
4,0 |
НУ «ЛП»,[19] |
|
|
Педагогічний практикум |
3,0 |
НУ«ЛП»,[19] |
|
|
Педагогіка та психологія вищої школи |
5,0 |
ЛНТУ, [21] |
Теоретична підготовка закріплюється спеціальною практикою, яка в різних ЗВО має різні обсяги і називається по-різному: «Педагогічна практика» (ХНУРЕ, КПІ, 2 кредити; ЛНУ, ЧНУ, 4 кредити; ЛНТУ, 6 кредитів), «Педагогічна (асистентська) практика» (ОНУ, 6 кредитів; ЗНУ, 4 кредити), «Викладацька практика» (ДНУ, 3 кредити), «Асистентська педагогічна практика» (КНУ, 10 кредитів). Практика явно не вказана в ОНП НУ «Львівська політехніка», але серед дисциплін, що формують загальнонаукові компетентності та універсальні навички дослідника вказаний «Педагогічний практикум» (див. табл. 1). Звертає на себе увагу дуже скромний обсяг практики в КПІ та ХНУРЕ - лише 2 кредити. З іншого боку - дуже серйозним є обсяг практики в КНУ (10 кредитів), проте в ОНП цього ЗВО відсутні теоретичні дисципліни. Якщо ж розглядати загальний обсяг освітніх компонент, спрямованих на підготовку до педагогічної діяльності, то він коливається від 4 (КПІ, ХНУРЕ, ЧНУ) до 11 кредитів (ЛНТУ).
Відповідно до «Закону про вищу освіту» цілі підготовки здобувачів вищої освіти фіксуються у вигляді компетентностей випускника, а зміст освіти задається програмними результатами навчання [1]. Аналіз перелічених раніше освітньо-наукових програм підготовки здобувачів вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня дає можливість виділити основні компетентності та програмні результати навчання, заявлені закладами освіти для спеціальності 113 «Прикладна математика».
В таблиці 2 представлені ті з компетентностей, які безпосередньо стосуються саме педагогічної діяльності.
Таблиця 2
Основні компетентності, заявлені в ОНП
|
Перелік компетентностей |
ЗВО, джерело |
|
|
ФК-10. Здатність ясно і доступно пояснювати навчальний матеріал, адаптувати наукове знання в навчальний процес. |
КНУ, [12] |
|
|
ЗК2. Здатність демонструвати поведінку зрілої особистості, яка володіє цілісним та системним психолого-педагогічним та науковим світоглядом, розумінням завдань та методів викладання на сучасному етапі розвитку суспільства та освіти; опанувала базові знання і уміння наукового пошуку та вміння використання його результатів у реальній практичній діяльності; застосовує прийоми ефективної комунікації в професійному середовищі. |
ХНУРЕ, [20] |
|
|
ЗК8. Здатність до здійснення освітньої діяльності у закладах вищої освіти та комунікацій у педагогічному середовищі |
ОНУ, [16] |
|
|
ФК5. Здатність провадити педагогічну діяльність у вищій освіті, розробляти та проводити всі види занять у вищому навчальному закладі. |
КПІ, [18] |
|
|
ФК09. Здатність проводити навчальний процес у вищому навчальному закладі. |
ЛНУ, [13] |
|
|
ФК5. Здатність до викладання навчальних дисциплін за фахом. |
ДНУ, [14] |
|
|
СК4. Здатність використовувати сучасні методології, методи та інструменти емпіричних і теоретичних досліджень у галузі, методи комп'ютерного моделювання, сучасні цифрові технології, бази даних та інші електронні ресурси, спеціалізоване програмне забезпечення у науковій та науково- педагогічній діяльності. СК7. Здатність здійснювати науково-педагогічну діяльність у вищій освіті, зокрема забезпечувати організацію та проведення навчальних занять зі здобувачами вищої освіти зі застосуванням сучасних освітніх технологій та інноваційних методів навчання; об'єктивне оцінювання здобутих результатів навчання |
3НУ, [15] |
|
|
ФК09. Здатність до викладання навчальних дисциплін за фахом. |
ЧНУ, [17] |
|
|
СК 7. Здатність передавати отримані знання та результати досліджень для осіб, що хочуть навчатись. |
НУ«ЛП»,[19] |
|
|
ФК 7. Здатність провадити педагогічну діяльність у вищій освіті, розробляти та проводити всі види занять у ЗВО |
ЛНТУ, [21] |
Як видно, більшість ОНП основною метою педагогічної підготовки здобувачів освіти вважає формування здатності провадити педагогічну (освітню) діяльність у вищій освіті, розробляти та провадити всі види занять у ЗВО. В деяких ОНП розставляються певні акценти, наприклад, на викладанні саме фахових дисциплін (ДНУ, ЧНУ) або на здатності адаптувати наукове знання в навчальний процес (КНУ).
Зауважимо, що в ОНП зазвичай з дисциплінами педагогічної підготовки пов'язуються і більш загальні компетентності, характерні не тільки для вказаних дисциплін. Прикладом може бути заявлена в ОНП ЛНТУ компетентність ЗК5 «Здатність забезпечувати неперервний саморозвиток і самовдосконалення». В таблиці 3 представлені ті з програмних результатів навчання, які безпосередньо стосуються саме педагогічної діяльності.
Таблиця 3
Основні програмні результати навчання, заявлені в ОНП
|
Перелік програмних результатів |
ЗВО, джерело |
|
|
1 |
2 |
|
|
ПРН-16. Працювати зі студентською аудиторією в галузі прикладної математики, вміти організовувати їх навчальний процес. ПРН-17. Вивчати, узагальнювати та впроваджувати в навчальний процес інновації. |
КНУ, [12] |
|
|
ПРН2. Використовувати знання про психологічно-педагогічні особливості науково-педагогічної діяльності в професійному освітньо- науковому процесі при розробці та викладанні спеціальних дисциплін. ПРН6. Глибоко розуміти загальні принципи і методологію наукових досліджень, застосувати їх у власних дослідженнях та у викладацькій практиці. |
ХНУРЕ, [20] |
|
|
ПРН11. Вміти здійснювати освітню діяльність у закладах вищої освіти. |
ОНУ, [16] |
|
|
РН1. Знати та розуміти принципи організації та функціонування сучасної науки, процесів у сферах навчання й професійної діяльності, включаючи науково-дослідну діяльність. РН7. Планувати навчальні заняття, розробляти зміст, проводити структурування навчального матеріалу та проводити заняття різних видів, обирати методи та засоби навчання і контролю; організовувати та аналізувати свою педагогічну діяльність. |
КПІ, [18] |
|
|
ПРН04. Уміти розробляти та проводити різні види занять у вищому навчальному закладі. |
ЛНУ, [13] |
|
|
ПРН15. Уміти проводити навчальні заняття за фаховими дисциплінами, дотримуватися психолого-педагогічних вимог до організації навчального процесу. |
ДНУ, [14] |
|
|
ПРН10. Організовувати й здійснювати освітній процес у закладах вищої освіти, використовуючи сучасні освітні технології та інноваційні методи навчання; нормативне, наукове та навчально-методичне забезпечення; відповідально та об'єктивно оцінювати результати навчання здобувачів; розробляти і викладати спеціальні навчальні дисципліни у закладах вищої освіти. |
3НУ, [15] |
|
|
ПРН15. Уміти проводити навчальні заняття за фаховими дисциплінами, дотримуватися психолого-педагогічних вимог до організації навчального процесу. |
ЧНУ, [17] |
|
|
ПРН 11. Знати принципи організації та форми здійснення освітнього процесу в сучасних умовах, його наукового, навчально-методичного та нормативного забезпечення, а також викладати професійні дисципліни у процесі підготовки фахівців, застосовуючи прогресивні педагогічні технології. |
ЛНТУ, [21] |
З таблиці видно, що більшість ОНП як основний програмний результат педагогічної підготовки здобувачів освіти вважає вміння здійснювати освітній процес у ЗВО, акцентуючи увагу на викладанні фахових (спеціальних) дисциплін. В деяких ОНП підкреслюється необхідність додержання психолого-педагогічних вимог (ДНУ, ЧНУ), впровадження інновацій (КНУ), застосування прогресивних педагогічних технологій (ЛНТУ).
Описаний вище досвід класичних та технічних університетів України використаний при формуванні основних підходів до педагогічної освіти майбутніх докторів філософії за спеціальністю «Прикладна математика» в Дніпровському державному технічному університеті (ДДТУ). До освітньо- наукової програми включені обов'язкова дисципліна «Методологія педагогічної діяльності» обсягом 3 кредити і викладацька практика обсягом 6 кредитів. Крім того, здобувачам освіти пропонується вибіркова дисципліна «Інноваційні технології в математичній підготовці здобувачів вищої освіти» обсягом 4 кредити. Таким чином, загальний обсяг освітніх компонент, спрямованих на підготовку до педагогічної діяльності, може складати від 9 до 13 кредитів залежно від вибору здобувача. Це дає можливість забезпечити формування загальних (ЗК) та фахових (ФК) компетентностей і досягти програмних результатів навчання (ПРН), які представлені нижче.
ЗК02. Здатність бути критичним і самокритичним, дотримуватися норм професійної етики та академічної доброчесності.
ЗК04. Здатність до планування та організації навчального процесу в закладах вищої освіти.
ЗК05. Здатність до пошуку, оброблення та узагальнення інформації з різних джерел (включно з іншомовною літературою за фахом) з використанням сучасних інформаційних та комунікаційних технологій.
ЗК06. Здатність грамотно будувати комунікацію, виходячи із цілей і ситуації спілкування, адаптуватися до різних професійних ситуацій, проявляти творчий підхід, ініціативу.
ЗК08. Навички підготовки та проведення навчальних занять з використанням сучасних технологій навчання.
ФК08. Здатність передавати фундаментальні фахові знання та результати нових досліджень здобувачам освіти всіх рівнів, адаптувати наукове знання в навчальний процес.
ПРН06. Використовувати сучасні інформаційні та комунікативні технології при спілкуванні, обміні інформацією, зборі, аналізі, обробці, інтерпретації джерел; здійснювати публікацію джерел.
ПРН14. Демонструвати здатність діяти соціально відповідально та громадянсько свідомо, на основі етичних міркувань (мотивів), з додержанням норм професійної етики та академічної доброчесності.
ПРН15. Працювати зі студентською аудиторію в галузі прикладної математики, вміти організовувати їх навчальний процес.
ПРН16. Вивчати, узагальнювати та впроваджувати в навчальний процес інноваційні освітні технології.
Освітні компоненти підтримуються навчально-методичним забезпеченням у вигляді робочих програм, конспектів лекцій, методичних вказівок до практичних занять та самостійної роботи здобувачів освіти. Досвід викладачів ДДТУ узагальнений в монографіях [22-23].
Висновки
Результати опрацювання ряду освітньо-професійних та освітньо-наукових програм підготовки здобувачів вищої освіти дають можливість зробити наступні узагальнення щодо спеціальності «Прикладна математика»:
1. Підготовка магістрів до педагогічної діяльності провадиться лише в окремих ЗВО, переважно за освітньо-науковими програмами.
2. Педагогічна освіта є обов'язковою складовою підготовки майбутніх докторів філософії.
3. В умовах відсутності національних стандартів зміст освіти визначається закладами вищої освіти самостійно. При цьому основною метою педагогічної підготовки здобувачів вищої освіти третього рівня більшість ЗВО вважає формування здатності провадити педагогічну (освітню) діяльність у вищій освіті, розробляти та провадити всі види занять у ЗВО, акцентуючи увагу на викладанні саме фахових дисциплін та здатності адаптувати наукове знання в навчальний процес.
4. Більшість ОНП як основний програмний результат педагогічної підготовки здобувачів освіти вважає вміння здійснювати освітній процес у ЗВО з додержанням психолого-педагогічних вимог, впровадженням інновацій та застосуванням прогресивних педагогічних технологій.
5. Організація педагогічної підготовки здобувачів вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня в Дніпровському державному технічному університеті добре узгоджується з загальними тенденціями вищої освіти України.
Література
1. Закон України «Про вищу освіту» (від 1 липня 2014 року №1556-VII, Редакція від 27.10.2022).
2. Національна рамка кваліфікацій (в редакції постанови КМУ від 25 червня 2020 р. №519).
3. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: навч. посіб. К.: Вища школа, 2005. 239 с.
4. Немченко С.Г., Голік О.Б., Лебідь О.В. Педагогіка вищої школи: підручник. Донецьк: ЛАНДОН-ХХІ, 2014. 534 с.
5. Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі: навч. посібник. К.: Центр учбової літератури, 2007. 232 с.
6. Стинська В.В. Методика викладання у вищій школі: навч. посіб. Івано-Франківськ, 2022. 180 с.
7. Кірдан О.Л. Методика викладання у вищій школі - фундаментальний складник підготовки доктора філософії'/ О.Л. Кірдан, О.Г. Пенькова/ Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. праць. Запоріжжя, 2020. №71, Т.2.С.96-100.
8. Підготовка докторів філософії (PhD) в умовах реформування вищої освіти: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Запоріжжя, 5-6 жовтня 2017 р.). Запорізький національний університет, 2017. 216 с.
9. Вітвицька С.С. Теоретичні і методичні засади педагогічної підготовки магістрів в умовах ступеневої освіти: монографія. Житомир: «Полісся». 2015. 416 с.
10. Мачинська Н.І. Формування змісту педагогічної освіти магістрантів вищих навчальних закладів непедагогічного профілю/Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2012. Вип. 17, С. 198-205.
11. Скороход Г.І., Ламзюк В.Д. Методика викладання фахових дисциплін у вищій школі: посіб. для магістрів за спец. «Прикладна математика». Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2009. 64 с.
12. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Освітньо-наукова програма «Прикладна математика». Рівень вищої освіти третій.
13. Львівський національний університет імені Івана Франка. Освітньо-наукова програма «Прикладна математика» третього рівня вищої освіти.
14. Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. Освітньо- наукова програма «Прикладна математика». Рівень освіти третій.
15. Запорізький національний університет. Освітньо-наукова програма «Прикладна математика». Рівень вищої освіти третій.
16. Одеський національний університет імені І.І. Мечнікова. Освітньо-наукова програма «Обчислювальна математика, методи математичної фізики, варіаційне числення і теорія оптимального керування та механіка» третього рівня вищої освіти. Спеціальність «Прикладна математика».
17. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Освітньо-наукова програма «Прикладна математика». Рівень освіти третій.
18. Національний технічний університет «КПІ ім. Ігоря Сікорського». Освітньо- наукова програма «Прикладна математика» третього рівня вищої освіти.
19. Національний університет «Львівська політехніка». Освітньо-наукова програма «Прикладна математика» третього рівня вищої освіти.
20. Харківський національний університет радіоелектроніки. Освітньо-наукова програма «Прикладна математика» третього рівня вищої освіти.
21. Луцький національний технічний університет. Освітньо-наукова програма «Математичне моделювання та числовий аналіз» третього рівня вищої освіти. Спеціальність «Прикладна математика».
22. Карімов І.К., Карімов Г.І. Комп'ютерні технології в навчальному процесі технічного університету: монографія. Кам'янське: ДДТУ, 2020. 168 с.
23. Методологічні питання математичної підготовки студентів технічного університету: монографія / Н.М. Волосова, Є.В. Дерець, І.К. Карімов та ін. Кам'янське: ДДТУ, 2020. 178 с.
References
1. Zakon Ukrainy “Pro vyshchu osvitu”: vid 1 lypnia 2014 roku, №1556-VII, Redaktsiia vid 27.10.2022 [Law of Ukraine "On Higher Education" (from July 1, 2014, №1556-VlI, Revised as of October 27, 2022]. (n.d.).
2. Natsionalna ramka kvalifikatsii (v redaktsii postanovy KMU vid 25 chervnia 2020 roku, №519 [National framework of qualifications (in revised as amended by the Resolution of the CMU of June 25, 2020, №519]. (n.d.).
3. Sliepkan, Z.I. (2005). Naukovi zasady pedahohichnoho protsesu u vyshchii shkoli [Scientific principles of the pedagogical process in higher education]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].
4. Nemchenko, S.H., Holik, O.B., & Lebid, O.V. (2014). Pedahohika vyshchoi shkoly [Pedagogy higher school]. Donetsk: LANDON-ХХІ [in Ukrainian].
5. Nahaiev, V.M. (2007). Metodyka vykladannia u vyshchii shkoli [Teaching methods in higher education]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].
6. Stynska, V.V. (2022). Metodyka vykladannia u vyshchii shkoli [Teaching methods in higher education]. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].
7. Kirdan, O.L., Penkova, O.H. (2020). Metodyka vykladannia u vyshchii shkoli - fundamentalnyi skladnyk pidhotovky doktora filosofii [Teaching methodology in higher education is a fundamental component of training for a doctor of philosophy]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, Vol. 2, 71, 96-100 [in Ukrainian].
8. ZNU (2017). Materials of the All-Ukrainian scientific and practical conference: Pidhotovka doktoriv filosofii (PhD) v umovakh reformuvannia vyshchoi osvity - Training of doctors of philosophy (PhD) in conditions of higher education reform. Zaporizhzhia: Zaporizhia National University [in Ukrainian].
9. Vitvytska, S.S. (2015). Teoretychni i metodychni zasady pedahohichnoi pidhotovky mahistriv v umovakh stupenevoi osvity [Theoretical and methodological principles of pedagogical training of masters in the conditions of graduate education]. Zhytomyr: «Polissia» [in Ukrainian].
10. Machynska, N.I. (2012). Formuvannia zmistu pedahohichnoi osvity mahistrantiv vyshchykh navchalnykh zakladiv nepedahohichnoho profiliu [Formation of the content of pedagogical education of master's students of higher educational institutions of non-pedagogical profile]. Aktualni problemy sotsiolohii,psykholohii, pedahohiky - Actual problems of sociology, psychology, pedagogy, Issue 17, 198-205
11. Skorokhod, H.I., & Lamziuk, V.D. (2009). Metodyka vykladannia fakhovykh dystsyplin u vyshchii shkoli [Methodology of teaching professional disciplines in higher education]. Dnipropetrovsk: RVV DNU [in Ukrainian].
12. Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka (2021). Osvitno-naukova prohrama «Prykladna matematyka». Riven vyshchoi osvity tretii [Educational-scientific program "Applied mathematics". The third level of higher education]. (n.p.). csc.knu.ua
13. Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka (2020). Osvitno-naukova prohrama «Prykladna matematyka» tretoho rivnia vyshchoi osvity [Educational-scientific program "Applied mathematics" of the third level of higher education].
14. Dnipropetrovskyi natsionalnyi universytet imeni Olesia Honchara (2021). Osvitno- naukova prohrama «Prykladna matematyka». Riven vyshchoi osvity tretii [Educational-scientific program "Applied mathematics". The third level of higher education]. (n.p.). fpm.dnu.dp.ua
15. Zaporizkyi natsionalnyi universytet (2023). Osvitno-naukova prohrama «Prykladna matematyka». Riven vyshchoi osvity tretii [Educational-scientific program "Applied mathematics". The third level of higher education]. (n.p.).
16. Odeskyi natsionalnyi universytet imeni I.I. Mechnikova (2022). Osvitno-naukova prohrama «Obchysliuvalna matematyka, metody matematychnoi fizyky, variatsiine chyslennia i teoriia optymalnoho keruvannia ta mekhanika» tretoho rivnia vyshchoi osvity. Spetsialnist «Prykladna matematyka» [Educational-scientific program "Computational mathematics, methods of mathematical physics, calculus of variations and theory of optimal control and mechanics" of the third level of higher education. Specialty "Applied mathematics"]. (n.p.). onu.edu.ua
17. Chernivetskyi natsionalnyi universytet imeni Yuriia Fedkovycha (2023). Osvitno-naukova prohrama «Prykladna matematyka». Riven vyshchoi osvity tretii [Educational-scientific program "Applied mathematics". The third level of higher education]. (n.p.). amit.chnu.edu.ua
18. Natsionalnyi tekhnichnyi universytet «KPI im. Ihoria Sikorskoho» (2023). Osvitno-naukova prohrama «Prykladna matematyka» tretoho rivnia vyshchoi osvity [Educational- scientific program "Applied mathematics" of the third level of higher education]. (n.p.). osvita.kpi.ua
19. Natsionalnyi universytet «Lvivska politekhnika» (2020). Osvitno-naukova prohrama «Prykladna matematyka» tretoho rivnia vyshchoi osvity [Educational-scientificprogram "Applied mathematics" of the third level of higher education].
20. Kharkivskyi natsionalnyi universytet radioelektroniky (2023). Osvitno-naukova prohrama «Prykladna matematyka» tretoho rivnia vyshchoi osvity [Educational-scientific program "Applied mathematics" of the third level of higher education]. (n.p.). nure.ua
21. Lutskyi natsionalnyi tekhnichnyi universytet (2023). Osvitno-naukova prohrama «Matematychne modeliuvannia ta chyslovyi analiz» tretoho rivnia vyshchoi osvity. Spetsialnist «Prykladna matematyka» [Educational-scientific program "Mathematical modeling and numerical analysis" of the third level of higher education. Specialty "Applied mathematics"]. (n.p.). docs.google.com
22. Karimov, I.K., & Karimov, H.I. (2020). Kompiuterni tekhnolohii v navchalnomuprotsesi tekhnichnoho universytetu [Computer technologies in the educational process of a technical university]. Kamianske: DDTU [in Ukrainian].
23. Volosova, N.M., Derets, E.V., & Karimov, I.K., et al. (2020). Metodolohichni pytannia matematychnoi pidhotovky studentiv tekhnichnoho universytetu [Methodological issues of mathematical training of student's technical university]. Kamianske: DDTU [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.Ru
...Подобные документы
Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011Перелік матеріалів і документів, які стосуються розвитку вищої освіти в України в контексті Болонського процесу. Особливості впровадження та обґрунтування кредитно-модульної системи навчання. Інтеграція педагогічної освіти в європейський освітній простір.
методичка [3,3 M], добавлен 27.03.2010Порівняльний аналіз систем розвитку педагогічної освіти на основі акмеологічного підходу. Використання методологічних засад акмеології для побудови системи професійної підготовки майбутніх педагогів. Теоретична, практична підготовка студентів - педагогів.
автореферат [333,5 K], добавлен 27.04.2009Загальна характеристика системи вищої освіти у Фінляндії. Спеціальності в Міккелі Політехнік з навчанням на англійській мові. Переваги вищої освіти у Фінляндії. Фінляндія як лідер у становленні суспільства знань та інноваційної економіки XXI ст.
реферат [33,6 K], добавлен 05.12.2009Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.
реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010Еволюція педагогічної науки. Закони перебігу педагогічних інновацій та етапи їх функціонування, методологічні вимоги до них. Практичні основи педагогічних інновацій та нововведень в системі середньої загальної освіти. Інноваційні технології навчання.
курсовая работа [56,5 K], добавлен 29.12.2013Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.
курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011Сучасні тенденції розвитку загальних компетентностей здобувачів третього рівня вищої освіти у контексті забезпечення якості докторської освіти. Суть освітніх кластерів, які забезпечують індивідуалізацію навчального і дослідницького планів студентів.
статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.
дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011Сучасний стан та перспективи особистісно-орієнтованого підходу до психологічної підготовки майбутніх психологів в умовах "нової повсякденності". Особливості навчання майбутніх психологів у системі післядипломної педагогічної освіти: андрагогічний підхід.
дипломная работа [41,4 K], добавлен 24.04.2017Структура та мета компетентнісно зорієнтованого навчання в навчальному процесі вищої школи. Зв'язки між освітньою, педагогічною, лінгводидактичною й лінгвометодичною компетентностями. Моделі професійної педагогічної компетентності викладача та студентів.
реферат [34,9 K], добавлен 05.03.2013Вивчення різних методологічних підходів в педагогіці. Можливості застосування різних підходів при роботі із здобувачами вищої освіти в умовах інформаційно-освітнього середовища. Можливості використання інструментів інформаційно-освітнього середовища.
статья [26,1 K], добавлен 07.02.2018Навчальний процес у вищих закладах освіти: дидактичні основи та головні аспекти. Концепція підготовки управлінських кадрів у системі вищої освіти, її завдання, державні складові навчально-методичного забезпечення. Вимоги до організації праці викладача.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 20.01.2011Реформування системи вищої освіти в Україні та розробка перспективних моделей підготовки фахівців з кібербезпеки для розвитку вітчизняної системи вищої освіти. Організаційно-педагогічні засади навчання бакалаврів з кібербезпеки в університетах США.
статья [26,4 K], добавлен 18.07.2017Ретроспектива становлення професії керівника хору. Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору. Усвідомлення студентами моделі професійної діяльності. Прийоми звуковедення під час співу та диригування. Стиль хорового викладу.
дипломная работа [749,8 K], добавлен 19.10.2013Гуманизація педагогічного процесу. Тенденції розвитку вищої освіти на Європейському просторі. Концепція інклюзивної освіти та її ключові принципи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі соціалізації та реабілітації інвалідів.
реферат [252,8 K], добавлен 20.02.2015Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.
статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017Аналіз принципів, вимог та рівнів підготовки нових фахівців. Оцінка ролі ВУЗів у науково-освітньому і соціокультурному середовищі. Загальна характеристика сучасних концепцій професійно-орієнтованої освіти. Поняття, сутність та основні форми вищої освіти.
реферат [19,9 K], добавлен 13.11.2010Аналіз сутності та основних складових компетентності керівника навчального закладу. Формування етапів управлінської компетентності. Підвищення професіоналізму компетентності керівника навчального закладу в системі післядипломної педагогічної освіти.
статья [28,8 K], добавлен 06.09.2017Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.
реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009
