Використання інформаційно-освітнього середовища під час викладання української мови для фахівців технічних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання інформаційно-освітнього середовища під час викладання української мови для фахівців технічних спеціальностей

Тільняк Неоніла Василівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри української мови, літератури та культури, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», м. Київ

Анотація

У статті визначаються особливості використання інформаційно-освітнього середовища під час викладання української мови для фахівців технічних спеціальностей. Сьогодні акцент у підготовці фахівців технічного профілю робиться на якісних змінах у бік професійно-орієнтованої освіти, що передбачає створення інформаційно-освітнього середовища, яке уможливлює процес формування професійних умінь і навичок майбутніх фахівців технічного профілю. Надано авторське визначення поняттю «інформаційно-освітнє середовище» - це сукупність інформаційно- комунікаційних технологій, педагогічних і методичних засобів, що сприяють підвищенню пізнавальної активності та якості підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Обґрунтовано основні завдання, які допоможе вирішити використання інформаційно-освітнього середовища під час викладання української мови фахівцям технічного профілю, а саме: зробити навчання більш яскравим та оригінальним; активізувати навчально- пізнавальну діяльність; забезпечити швидкий зворотний зв'язок; сформувати емоційно-ціннісне ставлення до навчання; підвищити рівень інтелекту; залучити студентів, які характеризуються пасивністю, до активної роботи; сформувати практичні навички та вміння оволодіння комп'ютерною та цифровою технікою. Зазначено, що під час використання інформаційно- освітнього середовища якнайкраще підходять платформа MOODLE та платформа Google Classroom. Використовуючи будь-яку із цих платформ викладач з української мови може використовувати сучасні інтерактивні методи навчання: візуалізовану лекцію, вправу «Снігова куля», рольову гру, відеорезюме, метод ситуаційного навчання (кейс-метод), соціолінгвістичний експеримент. Визначено особливості використання інформаційно-дидактичного середовища у навчанні української мови фахівців технічних спеціальностей: навчальні матеріали зберігаються в одному місці; доступ до освітніх ресурсів є постійним; забезпечується індивідуальний підхід до навчання; гарантована взаємодія між учасниками освітнього процесу; інтеграція різних сервісів та інструментів; використання сучасних інтерактивних методів навчання; відповідальність; взаємна довіра і повага; доброчесність. Зроблено висновок, що використання інформаційно-освітнього середовища під час викладання української мови для фахівців технічних спеціальностей дозволяє впроваджувати сучасні методи та форми навчання. інтерактивне навчання технічний профіль

Ключові слова: інформаційно-освітнє середовище, інтерактивні методи навчання, фахівці технічних спеціальностей, українська мова.

Tilniak Neonila Vasylivna Candidate of Pedagogic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Ukrainian Language, Literature and Culture, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», Kyiv

USING THE INFORMATION AND EDUCATIONAL ENVIRONMENT IN TEACHING THE UKRAINIAN LANGUAGE TO TECHNICAL

Постановка проблеми

У сучасному суспільстві всі сфери діяльності активно інформатизуються. У цьому контексті, в рамках входження України до Європейського освітнього простору, відбувається реформування системи вищої освіти, що супроводжується впровадженням інноваційних технологій.

Сьогодні акцент у підготовці фахівців технічного профілю робиться на якісних змінах у бік професійно-орієнтованої освіти, що передбачає створення інформаційно-освітнього середовища, яке уможливлює процес формування професійних умінь і навичок майбутніх фахівців технічного профілю.

Одним із пріоритетних завдань сучасної вищої освіти є формування всебічно розвиненої особистості, яка характеризується всебічним мисленням, високим рівнем моральних якостей, динамічною системою професійних знань, інтегративних умінь і практичних навичок [1, с. 45]. Крім того, компетентний фахівець повинен володіти мовними, лінгвістичними та комунікативними вміннями, які формують його майбутню професійну діяльність. «Українська мова за професійним спрямуванням» є дисципліною, яка допомагає вирішити ці завдання у вищих навчальних закладах. Постійно ведеться робота з удосконалення методики викладання даної дисципліни з метою підготовки творчої особистості, здатної опрацьовувати великий обсяг інформації, володіти відповідними навичками і вміннями та здатної до конструктивного діалогу [2, с. 28].

Одним із напрямів модернізації освітнього процесу у вищому навчальному закладі є впровадження методики викладання української мови з використанням інформаційно-освітнього середовища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Показав, що вивчення проблеми використання інформаційно-освітнього середовища для підтримки навчального процесу в університетах є актуальним.

О.Гуревич, О. Соколюк, М. Коваль та М. Кусій у своїх дослідженнях наголошували на важливості інформаційно-освітнього середовища, розглядали особливості його формування в сучасних умовах.

Н. Бахмат висвітлювала особливості реалізації інформаційно-освітнього середовища різними закладами вищої освіти.

В. Биков, Ю. Жук, В. Кухаренко, Н. Морзе, Є. Полат, М. Фіцула у своїх напрацюваннях довели, що створення інформаційно-освітнього середовища у професійному навчальному закладі передбачає:оперативне оновлення

навчальної інформації в контексті розвитку науки, техніки, культури; якісну зміну методів і форм навчальної роботи; отримання оперативної інформації про рівень пізнавальних можливостей і навчальних досягнень кожного студента та своєчасне внесення корективів у методику оволодіння знаннями; посилення міждисциплінарних зв'язків у навчанні; забезпечення комплексності вивчення різного роду явищ збільшення обсягів самостійної роботи через оптимальну для кожного здобувача послідовність, швидкість сприйняття матеріалів та можливості самоконтролю якості здобутих знань.

Науковці В. Борисенко та Л. Петухова у своїх наукових розробках висвітлювали інноваційні освітні технологій навчання української мови в закладах вищої освіти.

Метою статті є визначення особливостей використання інформаційно- освітнього середовища під час викладання української мови для фахівців технічних спеціальностей.

Виклад основного матеріалу

Активна модернізація вищої освіти вимагає створення і використання сучасного інформаційно-освітнього середовища, яке створює умови для ефективного навчання і виховання особистості та стає інструментом формування професійних і комунікативних навичок фахівців технічних спеціальностей: «Інформатизація суспільства передбачає випереджальну інформатизацію науки і освіти, в якій, перш за все, формуються пізнавальні, особистісні, науково-технічні основи самої інформатизації як науково-технічного, соціально-економічного і соціально-педагогічного процесу» [3, с. 3].

Вивчення української мови у вищих технічних навчальних закладах відіграє важливу роль у розвитку особистості студентів, оскільки формування мовних, мовленнєвих і комунікативних умінь і навичок є обов'язковою і необхідною умовою розвитку лінгвістичної ерудиції, пізнання мови як суспільного явища, формування соціокультурної компетенції та майбутніх професійних і риторичних умінь.

Змістом навчання української мови у вищих технічних навчальних закладах є розвиток професійно-орієнтованого дискурсу. Випускник зможе успішно працювати як професіонал у технічній галузі та як особистість у майбутньому, якщо матиме необхідні лінгвістичні й ораторські навички, широкий активний словниковий запас, який він природно втілюватиме у власних висловлюваннях, побудованих відповідно до норм і традицій сучасної української літературної мови.

На думку колективу науковців [4, с. 186-187] вивчення української мови професійного спрямування у ЗВО передбачає:

*Sдосконале володіння сучасною українською літературною мовою;

*Sглибокі професійні знання, оволодіння понятійно-категоріальним

апаратом професійної сфери та відповідною системою термінів;

*Sпрофесійне використання мовних стилів і жанрів відповідно до

місця, часу, обставин, статусно-рольових характеристик партнера (партнерів);

*Sзнання етикетних мовних формул, уміння користуватися ними в

професійному спілкуванні;

*Sуміння працювати з різними типами текстів;

*Sуміння аналізувати та використовувати інформацію професійного

спрямування;

*Sволодіння основами риторичних знань і вмінь;

*Sуміння оцінювати комунікативну ситуацію, на високому

професійному рівні приймати рішення та планувати комунікативні дії.

В сучасних умовах навчання викладання української мови повинно відбуватися з використанням інформаційно-освітнього середовища.

Поняття «інформаційно-освітнє середовище» не має однозначного визначення.

Більшість науковців під інформаційно-освітнім середовищем розуміють системно організовану сукупність інформаційного, технічного, навчально- методичного забезпечення, що нерозривно пов'язано з людиною як суб'єктом освітнього процесу; організаційно-методичні засоби, сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки, передачі інформації, що забезпечують оперативний доступ до інформації і здійснюють освітні наукові комунікації; система, в якій на інформаційному рівні задіяні та пов'язані між собою всі учасники освітнього процесу [5, с. 4].

П. Атаманчук вважає, що інформаційно-освітнє середовище - це сукупність умов, що сприяють виникненню та розвитку процесів інформаційно-навчальної взаємодії між студентами та викладачами у рамках технології навчання, а також формують пізнавальну активність у процесі наповнення компонентів середовища (різні види навчального, демонстраційного устаткування, програмні засоби й системи, наочні посібники тощо) предметним змістом визначеного навчального курсу [6, с. 15].

На думку В. Бикова інформаційно-освітнє середовище представляє собою цілісну систему, яка складається із сукупності підсистем, що функціонують і забезпечують педагогічну взаємодію учасників освітнього процесу на основі сучасних інформаційно-технічних і навчально-методичних засобів (насамперед - інформаційно-комунікаційних технологій) [7, с. 243-246].

Нам дуже імпонує трактування Ю. Жука, який пише, що інформаційно- освітнє середовище - це середовище, що поєднує компоненти, які забезпечують інформатизацію основних видів діяльності: освітньої (навчально- виховного процесу), управління (освітнім процесом, контингентом учнів, матеріально-технічними, інформаційними, кадровими ресурсами), забезпечення комунікації (повноцінний інформаційний обмін), автоматизації управлінських і педагогічних процесів, узгоджене оброблення та використання інформації;

передбачає наявність нормативно-організаційної бази, технічного і методичного супроводження [8].

Цікавим також є твердження Р. Гуревича щодо інформаційно-освітнього середовища: «Інформаційно-освітнє середовище - це педагогічна система, що об'єднує в собі інформаційні освітні ресурси, комп'ютерні засоби навчання, засоби управління навчальним процесом, педагогічні прийоми, методи і технології, направлені на формування інтелектуально-розвиненої соціально- значущої творчої особистості, що володіє необхідним рівнем професійних знань, умінь і навичок» [9, с. 112].

Проаналізувавши тлумачення терміну «інформаційно-освітнє середовище», ми можемо запропонувати своє визначення. Під інформаційно- освітнім середовищем ми розуміємо сукупність інформаційно-комунікаційних технологій та педагогічних і методичних засобів, що сприяють підвищенню пізнавальної активності та якості підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей.

Використання інформаційно-освітнього середовища у викладанні української мови фахівцям технічного профілю дозволяє вирішити такі завдання: зробити навчання більш яскравим та оригінальним; активізувати навчально-пізнавальну діяльність; забезпечити швидкий зворотний зв'язок; сформувати емоційно-ціннісне ставлення до навчання; підвищити рівень інтелекту; залучити студентів, які характеризуються пасивністю, до активної роботи; сформувати практичні навички та вміння оволодіння комп'ютерною та цифровою технікою.

Використання цифрових технологій в інформаційно-освітньому середовищі створює значні можливості для управління викладацькою діяльністю, організації та науково-методичного забезпечення, удосконалення організації спільної взаємодії викладачів і майбутніх фахівців, а також модернізації міжособистісних форм спілкування.

Під час викладання української мови для фахівців технічних спеціальностей використовується система MOODLE. Дана система надає можливість використовувати навчальний матеріал у різних форматах, що пропонується під час лекційних, семінарських та практичних занять, має різноманітні засоби контролю та самоконтролю навчальних досягнень здобувачів освіти, забезпечує комунікацію між студентами та викладачем, містить потужний блок звітності тощо. Виконані завдання під час аудиторної та самостійної роботи можуть бути завантажені у систему, перевірені викладачем та враховуватися під час виставленні поточних та семестрових оцінок. Завдяки таким можливостям MOODLE освітній процес стає більш прозорим та зрозумілим [10, с. 300; 11].

Засобом платформи MOODLE викладач може надати можливість здобувачам опрацьовувати теоретичний матеріал курсу, виконувати практичні завдання, здійснювати самоперевірку за допомогою тестування.

Ще одним із засобів інформаційно-освітнього середовища, яке можна використовувати під час викладання української мови для фахівців технічних спеціальностей є Google Classroom. Google Classroom - це система, яка забезпечує організацію освітнього процесу за допомогою мережі Інтернет. Сервіс має низку переваг: створення навчальних груп та курсів для студентів з української мови; викладач додає завдання, створює тематичні обговорення в системі онлайн для курсу чи окремої групи; створення завдань з можливістю прикріплення посилань, мультимедійного контенту (у тому числі з сервісу YouTube), різних типів файлів, а також створення і зберігання файлів на Google Диску; студенти виконують завдання в реальному часі та прикріплюють свою роботу у своєму кабінеті; усі роботи зберігаються в структурованому вигляді в каталогах на Google Диску; список виконаних робіт в реальному часі оновлюється в панелі викладача (перевірка роботи, виставлення оцінок і написання коментарів); наявні функції для організації індивідуальних занять; обмеження виконання завдань у часі; оцінювання завдань за гнучкою шкалою оцінювання для кожного конкретного завдання; можливість редагування та коментування робі учасників курсу з динамічним відображенням корективів у режимі реального часу [12; 13].

Використовуючи будь-яку із вищезазначених систем викладач з української мови може використовувати сучасні інтерактивні методи навчання.

1. Візуалізована лекція - передбачає використання під час заняття різних видів наочності (зразків документів, мультимедійних презентацій, відеороликів). Використання мультимедійних презентацій у програмі Microsoft Power Point є одним із найефективніших методів під час вивчення складних теоретичних тем, оскільки дає змогу задіяти одразу декілька каналів сприйняття, що впливає на ефективність запам'ятовування матеріалу будь- якого рівня складності. Оскільки сьогодні мобільний телефон став невід'ємним атрибутом життєдіяльності людини, особливо молоді, то ми пропонуємо переглядати мультимедійні презентації та пропоновані відеоролики на занятті саме за допомогою мобільних телефонів. Це дає змогу розв'язати відразу дві проблеми, які дуже часто виникають на практичних заняттях: по-перше, студентам дозволяється використовувати свій телефон на занятті, а по-друге, забезпечується наочне засвоєння теоретичного матеріалу швидким та зручним способом у будь-якій аудиторії навіть за умов відсутності спеціального обладнання. Зауважимо, що такий спосіб подання матеріалу має відбуватися під безпосереднім контролем викладача з постійними вказівками, на який слайд звернути увагу. Мультимедійні презентації доречно готувати до всіх тем курсу [14, с. 96].

2. Снігова куля - такий спосіб опрацювання теоретичного матеріалу, окрім перевірки базових знань студентів, дає змогу попрацювати над розвитком їхніх комунікативних умінь і навичок, зокрема характеризувати поняття, формулювати думку у вигляді закінчених речень, дотримуватися логічності викладу власних міркувань, правильно будувати висловлювання загалом, а також аналізувати власне та чуже мовлення [14, с. 97].

3. Рольова гра - це створена ситуація, що імітує життєву, у якій людина може зробити певні помилки, не нашкодивши собі в реальному житті й тим самим здобувши неоціненний досвід. Під час проведення рольової гри завдання викладача полягає в тому, щоб координувати дії учасників, корегувати мовнокомунікативні й поведінкові помилки, стимулювати студентів до висловлення власних думок та подальшого обговорення ситуації, що склалася, з метою оцінювання якості гри, особливо - комунікативної компетенції, яку виявили учасники [14, с. 97].

4. Відеорезюме - це сучасна технологія пошуку роботи, яка дає змогу претендентові на вакантну посаду презентувати себе у формі відповідей на типові питання ще до призначення співбесіди. Це має бути короткий та змістовний ролик тривалістю 1-2 хвилини. На занятті варто проаналізувати зразок відеорезюме, розглянути використані мовні звороти, обговорити міміку та жести претендента, визначити вдалі моменти виступу. Обов'язково потрібно звернути увагу не тільки на грамотну і зрозумілу мову, а навіть на зовнішній вигляд, погляд, який має бути зверненим до глядачів, чітку артикуляцію звуків, фон та загальну атмосферу, адже навіть найкращі професійні навички претендента можуть бути непоміченими через невдало організовану відеопрезентацію. Лише після цього потрібно запропонувати студентам записати власне відеорезюме, зосередивши основну увагу на своїх професійних здібностях. Варто зазначити, що студенти охочіше записують відеорезюме, ніж пишуть їх в паперовому вигляді. Вочевидь, це зумовлено сучасними запитами на ринку праці та комп'ютеризацією професійної діяльності [14, с. 98].

5. Метод ситуаційного навчання (кейс-метод) - це неперервний процес, спрямований на систематичний, цілеспрямований опис, вивчення, аналіз об'єктів реальної дійсності, що використовується не стільки для засвоєння знань, скільки для формування нових психолого-педагогічних і професійних якостей та вмінь. Застосування кейс-технологій у навчанні передбачає такі цілі: розвиток навичок аналізу і критичного мислення, поєднання теорії та практики, наведення прикладів управлінських рішень, що приймаються; аналіз різних позицій та поглядів; формування навичок оцінювання альтернативних варіантів в умовах невизначеності. Систематичне застосування кейс-методу на заняттях з української мови за професійним спрямуванням, на нашу думку, сприяє професійній мовленнєвій підготовці студентів, яким у подальшій діяльності доведеться приймати управлінські рішення та спілкуватися з людьми (колегами, підлеглими, партнерами) [14, с. 98].

6. Соціолінгвістичний експеримент - метод, який завдяки виконанню певного мовного завдання дає змогу здійснити соціологічне дослідження [14, с. 98].

Особливості використання інформаційно-дидактичного середовища у навчанні української мови фахівців технічних спеціальностей полягають у наступному:

- навчальні матеріали зберігаються в одному місці;

- доступ до освітніх ресурсів є постійним;

- забезпечується індивідуальний підхід до навчання;

- гарантована взаємодія між учасниками освітнього процесу;

- інтеграція різних сервісів та інструментів;

- використання сучасних інтерактивних методів навчання;

- відповідальність - усі учасники освітнього виховного процесу несуть відповідальність за досягнення результату;

- взаємна довіра і повага, які передбачають відсутність жорсткого контролю за діяльністю викладачів та студентів;

- доброчесність - при відсутньому жорсткому контролі здобувачі вищої освіти повинні самостійно виконувати завдання.

Висновки

Таким чином, можемо зробити висновок, що використання інформаційно-освітнього середовища під час викладання української мови для фахівців технічних спеціальностей дозволяє впроваджувати сучасні методи та форми навчання, а також створює для студентів унікальні можливості: здобути уміння і навички орієнтуватися у сферах професійного усного й писемного мовлення, опанувати особливості мовної системи, специфіку використання різних мовних одиниць залежно від сфери та мети вживання, долучитися до вироблення мовних, мовленнєвих, комунікативних норм професійного спілкування.

Література:

1. Борисенко В. В. Сучасні освітні технології навчання української мови у вищій школі. Наукові записки НДІім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. 2013. № 3. С. 88-91.

2. Семеног О. Методика викладання української мови у вищих навчальних закладах: навчальний посібник. Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2014. 220 с.

3. Кремень В. Г., Биков В. Ю. Інноваційні завдання сучасного етапу інформатизації освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Київ-Вінниця: ТОВ фірма “Планер”, 2014. С. 3-15.

4. Зінченко В. М., Романуха О. М., Ревуцька С. К., Чевердак П. О. Інформаційно- освітнє середовище формування професійних мовно-мовленнєвих компетентностей студентів економічного профілю. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Том 79. №5. С. 184-198.

5. Горбенко О. А., Доценко Н. А. Методика створення інформаційно-освітнього середовища для підготовки інженерів-механіків. Миколаївский НАУ, 2016. 33с.

6. Атамачук П. С., Ніколаєв О. М., Семерня О. М. Дидактичні особливості формування освітнього середовища в ТЕН: навчально-методичний посібник. Кам'янець-Подільський: ФОП Сисик О. В. 2008. 65 с.

7. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія. Київ: Атіка, 2009. 246 с.

8. Жук Ю. О. Теоретико-методологічні проблеми формування інформаційного освітнього простору України. Інформаційні технології і засоби навчання. 2007. №2. URL: http://www.ime.edu-ua.net/em3/content/07zuoeei.htm

9. Гуревич Р. С., Гуржій А. М., Кадемія М. Ю., Інформаційно-комунікаційні технології в професійній освіті: монографія. Вінниця: ТОВ Нілан, 2016. 112 с.

10. Sharov S., Gladkykh H., Sharova T. Blended learning: modern educational trend in Ukraine. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2021. №1(105). С. 295-305.

11. Karasievych, S., Maksymchuk, B., Kuzmenko, V., Slyusarenko, N., Romanyshyna, O., Syvokhop, E., Kolomiitseva, O., Romanishyna, L., Marionda, I., Vykhrushch, V., Oliinyk, M., Kovalchuk, A., Halaidiuk, M., & Maksymchuk, I. (2021). Training Future Physical Education Teachers for Physical and Sports Activities: Neuropedagogical Approach. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(4), 543-564. https://doi.org/10.18662/ brain/12.4/264

12. Berbets, T., Berbets, V., Babii, I., Chyrva, O., Malykhin, A., Sushentseva, L., MEDYNSKII, S., Riaboshapka, O., Matviichuk, T., Solovyov, V., Maksymchuk, I., & Maksymchuk, B. (2021). Developing Independent Creativity in Pupils: Neuroscientific Discourse and Ukraine's Experience. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(4), 314-328. https://doi.org/10.18662/brain/12.4/252

13. Kulowiec G. Introduction to Google. Edudemic, 2014. URL: http://www.edudemic.com/ introductiongoogleclassroom/

14. Поздрань Ю. В., Зозуля І. Є., Франчук Н. Л. Сучасні тенденції в методиці викладання української мови за професійним спрямуванням. Закарпатські філологічні студії. 2020. Випуск 13. Том 1. С. 94-98.

References:

1. Borysenko V. V. (2013). Suchasni osvitni tekhnolohii navchannia ukrainskoi movy u vyshchii shkoli [Modern Educational Technologies for Teaching the Ukrainian Language in Higher Education]. Naukovi zapysky NDI im. M. Hoholia. Psykholoho-pedahohichni nauky - Scientific notes of the Gogol Research Institute. Psychological and pedagogical sciences, 3, 88-91.

2. Semenoh O. (2014). Metodyka vykladannia ukrainskoi movy u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Methods of teaching the Ukrainian language in higher education institutions]: navchalnyi posibnyk. Sumy: Vyd-vo SumDPU imeni A.S. Makarenka.

3. Kremen V. H., Bykov V. Yu. (2014). Innovatsiini zavdannia suchasnoho etapu informatyzatsii osvity [Innovative tasks of the modern stage of education informatization]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky upidhotovtsifakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy - Modern information technologies and innovative methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems. Kyiv-Vinnytsia: TOV firma “Planer”, 3-15.

4. Zinchenko V. M., Romanukha O. M., Revutska S. K., Cheverdak P. O. (2020). Informatsiino-osvitnie seredovyshche formuvannia profesiinykh movno-movlennievykh kompetentnostei studentiv ekonomichnoho profiliu [Information and educational environment for the formation of professional language and speech competencies of students of economic profile]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information technologies and teaching aids, Tom 79, 5, 184-198.

5. Horbenko O. A., Dotsenko N. A. (2016). Metodyka stvorennia informatsiino-osvitnoho seredovyshcha dlia pidhotovky inzheneriv-mekhanikiv [Methods of creating an information and educational environment for training mechanical engineers]. Mykolaivskyi NAU.

6. Atamachuk P. S., Nikolaiev O. M., Semernia O. M. (2008). Dydaktychni osoblyvosti formuvannia osvitnoho seredovyshcha v TEN [Didactic features of the formation of the educational environment in TEN]: navchalno-metodychnyi posibnyk. Kamianets-Podilskyi: FOP Sysyk O. V.

7. Bykov V. Yu. (2009). Modeli orhanizatsiinykh system vidkrytoi osvity [Models of organizational systems of open education]: monohrafiia. Kyiv: Atika.

8. Zhuk Yu. O. (2007). Teoretyko-metodolohichni problemy formuvannia informatsiinoho osvitnoho prostoru Ukrainy [Theoretical and Methodological Problems of Formation of the Information Educational Space of Ukraine]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information technologies and learning tools, 2. URL: http://www.ime.edu-ua.net/em3/content/ 07zuoeei.htm

9. Hurevych R. S., Hurzhii A. M., Kademiia M. Yu., Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v profesiinii osviti [Information and communication technologies in vocational education]: monohrafiia. Vinnytsia: TOV Nilan.

10. Sharov S., Gladkykh H., Sharova T. (2021). Blended learning: modern educational trend in Ukraine. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii - Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 1 (105), 295-305.

11. Karasievych, S., Maksymchuk, B., Kuzmenko, V., Slyusarenko, N., Romanyshyna, O., Syvokhop, E., Kolomiitseva, O., Romanishyna, L., Marionda, I., Vykhrushch, V., Oliinyk, M., Kovalchuk, A., Halaidiuk, M., & Maksymchuk, I. (2021). Training Future Physical Education Teachers for Physical and Sports Activities: Neuropedagogical Approach. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(4), 543-564. https://doi.org/10.18662/ brain/12.4/264

12. Berbets, T., Berbets, V., Babii, I., Chyrva, O., Malykhin, A., Sushentseva, L., MEDYNSKII, S., Riaboshapka, O., Matviichuk, T., Solovyov, V., Maksymchuk, I., & Maksymchuk, B. (2021). Developing Independent Creativity in Pupils: Neuroscientific Discourse and Ukraine's Experience. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(4), 314-328. https://doi.org/10.18662/brain/12.4/252

13. Kulowiec G. Introduction to Google. Edudemic, 2014. URL: http://www.edudemic.com/ introductiongoogleclassroom/

14. Pozdran Yu. V., Zozulia I. Ye., Franchuk N. L. (2020). Suchasni tendentsii v metodytsi vykladannia ukrainskoi movy za profesiinym spriamuvanniam [Modern Trends in the Methodology of Teaching the Ukrainian Language for Professional Purposes.]. Zakarpatski filolohichni studii - Transcarpathianphilological studies, Vypusk 13, Tom 1, 94-98.

Размещено на Allbest.ru