Використання авторських ігрових методик у процесі формування сенсорно-пізнавальної, логіко-математичної та дослідницької компетентності дітей дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Використання авторських ігрових методик у процесі формування сенсорно-пізнавальної, логіко-математичної та дослідницької компетентності дітей дошкільного віку

Єнгаличева І.В.

Вступ

Розробка та оновлення нормативно-правових документів, що регламентують діяльність закладів дошкільної освіти породжує необхідність дослідження актуальних питань якості освіти. Одним із критеріїв оцінки якості дошкільної освіти виступає сформованість у дітей компетентностей за допомогою яких можна визначити рівень їх особистісного досвіду на певному віковому етапі. В оновленому Базовому компоненті дошкільної освіти [1] розкрито перелік необхідних для дітей дошкільного віку компетентностей, серед яких нашу увагу привертає сенсорно-пізнавальна, логіко-математична та дослідницька. Зрозуміло, що набуття компетентностей можливе завдяки сформованості у дітей пізнавальної активності, що ґрунтується на розвитку пізнавальних процесів (запам'ятовуванні, мисленні, мовленні, уяві та ін.). Доведено, що вирішення завдань пізнавального розвитку потрібно починати із сенсорного розвитку дітей, що є підґрунтям логіко-математичного розвитку та забезпечується дослідницькою діяльністю.

Враховуючи, що провідним видом діяльності дітей дошкільного віку є ігрова діяльність, актуальним при формуванні компетентностей є доцільно підібрані ігрові форми, які викликають пізнавальний інтерес у дітей. Сьогодні існує безліч ігрових розробок, серед яких заслуговують на увагу авторські ігрові методики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми пізнавального розвитку завжди перебуває у центрі уваги дослідників

Ще педагоги-класики (Ян Коменський, Костянтин Ушинський, Джон Локк, Жан-Жак Руссо та ін.) звертали увагу на пізнавальний розвиток дітей як природне прагнення дитини до пізнання. Сучасні науковці (Ю. Александрова, К. Крутій, В. Лозова, М. Павлусь та ін.) досліджували особливості формування пізнавального розвитку дітей дошкільного віку. Питання розвитку пізнавальних інтересів у дітей дошкільного віку в процесі експериментальної діяльності розглядали Г. Бєлєнька, Н. Глухова, І. Карук, Н. Лисенко, З. Плохій, Н. Яришева та ін. Варто звернути увагу, що більшість дослідників пізнавальний розвиток пов'язують з діяльністю у якій дитина формується й розвиваеться.

Різні аспекти формування логіко-математичної компетентності дітей дошкільного віку досліджували науковці та практики. Зокрема В. Старченко вивчала теоретичні основи логіко-математичної компетентності дошкільників, Ірина Підлипняк вказувала на особливості освітнього процесу з формування логіко-математичної компетентності дошкільників. Не залишається поза увагою науковців й питання формування компетентностей дітей у ігровій діяльності. Відтак, Оксана Пащенко описала використання логічних блоків З. Дьєнеша у процесі формування логіко- математичної компетентності дошкільників. І. Газіна, В. Кудрявцева, О. Кульчицька, М. Чепель, Л. Чорна досліджували роль ігрових методик В. Воскобовича у розвитку дітей дошкільного віку тощо.

Аналізуючи наукові розвідки даного питання ми систематизували погляди науковців на цю проблему та визначили мету, що полягає у розкриті особливостей використання авторських ігрових методик під час формування сенсорно-пізнавальної, логіко-математичної та дослідницької компетентності (згідно оновленого стандарту дошкільної освіти) дітей дошкільного віку.

Виклад основного матеріалу дослідження

Згідно Базового компоненту дошкільної освіти (2021) сенсорно- пізнавальна, логіко-математична, дослідницька компетентність визначається як здатність дитини використовувати власну сенсорну систему в процесі логіко-математичної і дослідницької діяльності [1]. Взявши це трактування за основу нашого дослідження розкриємо зв'язок між його складовими.

Пізнання навколишнього середовища відбувається завдяки впливу зовнішніх чинників на внутрішні подразники, тобто на органи чуття (дотику, слуху, смаку тощо) або, іншими словами, сенсорну систему. Особливо важливо слід звертати увагу на сенсорику дітей починаючи з раннього віку, адже сенсорний розвиток є підґрунтям загального розумового розвитку. В загальному розумінні сенсорний розвиток - розвиток відчуттів та сприймань, формування уявлень про зовнішні властивості предметів: форма, колір, розмір, положення у просторі та ін. [2].

Важливо враховувати, що простого споглядання дітьми за предметами навколишньої дійсності не достатньо для формування уявлень про ці предмети. Для повноцінного пізнання про предмет та його властивості необхідно дати можливість дитині обстежити його, провести певні маніпулятивні дії. Враховуючи думку Т.І. Поніманської, яка зазначала, що у ранньому й дошкільному віці необхідно розвивати предметно-маніпулятивну діяльність, за допомогою якої дитина пізнає світ, розвиває свідомість і самосвідомість [3, С. 20], предметно-маніпулятивну діяльність розглядаємо як систему дослідницьких дій, маніпуляцій дитини з предметами, спрямовану на вивчення їх функціонального призначення [4, С. 54]. Оскільки предметно-маніпулятивна діяльність здійснюється через розглядання й дотикові обстежувальні дії, то цілком зрозумілий зв'язок сенсорно-пізнавальної та дослідницької діяльності. Іншими словами, використовуючи власну сенсорну систему дитина досліджує предмети навколишньої дійсності, тобто розвиває дослідницьку компетентність.

Розглядаючи логіко-математичну компетентність слід звертати увагу на формування у дітей знань про площинні й об'ємні геометричні форми, просторові напрями, одиниці вимірювання часу, параметри величини, уміння аналізувати, узагальнювати, класифікувати, групувати предмети, об'єкти за ознаками форми, величини, кількості, кольору тощо [1]. Все це досягається завдяки включення дитини у активну дослідницьку діяльність з опорою на власну сенсорну систему.

Отже, на основі вище викладеного матеріалу зв'язок між сенсорно-пізнавальною, логіко-математичною й дослідницькою діяльністю цілком зрозумілий. компетентність сенсорний пізнавальний дослідницький

Відомо, що у процесі формування у дітей відповідних компетентностей в практиці дошкільної освіти активно здійснюється ігрова діяльність. При цьому вихователі закладів дошкільної освіти дедалі частіше звертаються до авторських розробок. Ураховуючи цей факт, зупинимося на аналізі використання авторських ігрових доробок, які доречно використовувати при формуванні сенсорно-пізнавальної, логіко-математичної та дослідницької компетентності.

У роботі з дітьми дошкільного віку можна запропонувати ігрову технологію «Логіки світу» Ірини Стеценко, використання якої сприяє розв'язанню арифметичних і геометричних задач, задач з математичної логіки, конструювання, дослідницької діяльності тощо. Пропонована методика передбачає наявність набору фігур червоного, жовтого та зеленого картону, а завдання, які ставляться у ході роботи, об'єднані за принципом «від простого до складного» [5]. Проводячи такі заняття можна запропонувати форму інтелектуальної гри або дослідження, при цьому дітям не потрібно мати певних особливих математичних знань, достатньо знати назви геометричних фігур та уміти рахувати [6]. Доречно запропонувати дітям розв'язати завдання з пошуку розташування геометричних фігур, завдання на конструювання багатокутників, завдання на вкладеність геометричних фігур, добудувати ланцюжки геометричних фігур, продовжити ряд предметів відповідно до знайденої закономірності тощо.

Не слід залишати поза увагою дидактичний матеріал розроблений бельгійським вченим-математиком Джорджом Кюїзенером. Його кольорові палички набули широкої популярності у використанні освітнього процесу як закладів загальної середньої освіти, так й закладів дошкільної освіти. Нагадаємо, що Палички Дж. Кюїзенера являють собою об'ємні брусочки (або плоскі смужки) різної довжини та кольору, що моделюють певні числа. Використання паличок у роботі з дітьми дошкільного віку сприяє: формуванню елементарних математичних уявлень (знання кількісної і порядкової лічби, засвоєння складу числа до 10, поняття числового ряду та ін.); ознайомлення з поняттями «колір», «величина», «множина», просторове уявлення; виконанню різноманітних практичних операцій, арифметичних дій (додавання й віднімання); усвідомленню співвідношень «більше-менше», «більше-менше на ...»; формуванню навичок поділу цілого на частини тощо [7]. Тут можна запропонувати вправи «Число і колір», «На скільки?», «Як розмовляють числа?», «Кондитерська крамниця», «Палички можна віднімати», «Піжмурки» та ін., що, в свою чергу, забезпечує формування у дітей логіко-математичної компетентності.

Можливим є використання кольорових паличок при формуванні сенсорно-пізнавальної та дослідницької компетентності, що підкреслює їх цінність у освітньому процесі закладів дошкільної освіти. Зокрема, для формування сенсорно-пізнавальної компетентності можна запропонувати такі завдання: викласти палички (за зразком, за показом, чергуючи їх за кольором); знайти палички відповідного кольору, довжини тощо. Пропонуючи дітям ігри- конструювання «Поїзд», «Драбинка широка і драбинка вузька», «Мости через річку», «Маленькі архітектори» (побудувати з паличок драбинку, поїзд, хатинки, пірамідку, башточки, колодязі, лабіринт тощо), досягається розвиток винахідницьких умінь, а отже, формується дослідницька компетентність.

Підсумуємо, що використання дидактичного матеріалу Дж. Кюїзенера безпосередньо спрямоване на формування елементарних математичними уявлень, розвитку дрібної моторики пальців, просторове і зорове сприйняття, дослідницьких умінь тощо [8, С.40].

Науковцям та практикам з дошкільної освіти відомим є дидактичні матеріали розроблені Фрідріхом Фребелем. Так звані «Дари Фребеля» - це інтерактивний дидактичний матеріал, який поділений на шість видів (дарів): кольори, форми, числа, розмір, симетричність, пропорції. Кожен із Дарів має свій набір та свої завдання щодо використання. Нашу увагу привертає можливість використання «Дарів Фребеля» для послідовного ознайомлення дітей дошкільного віку з найпростішими геометричними формами, уявлення про форми, величини, просторові розміщення, навички рахунку та лічби, уміння конструювання тощо [9, С. 25]. Для цього можна запропонувати ряд ігор пізнавального характеру: «Рахункові палички», «Що в мішечку?», «Будинок з кубів», «Назви геометричну фігуру», «Запрошуємо в гості» та ін. Правильно поставлені завдання та доречно підібраний матеріал сприятиме формуванню у дітей відповідних компетентностей.

Широко відомою та доцільною у використанні при формуванні сенсорно-пізнавальної, логіко-математичної та дослідницької компетентності є методика Нікітіних. Авторські розробки Бориса та Олени Нікітіних передбачають використання дітьми кубиків, цеглинок, квадратів, конструкторів. Для досягнення результативності у формуванні необхідних компетентностей вже з раннього віку можна пропонувати гру «Кольорові кубики», у процесі якої дитина отримує уявлення про колір, форму, кількість, навчається вибирати для будування необхідну кількість кубиків, розташовувати кубики у просторі тощо. Проводячи ігри «Склади візерунок», «Склади квадрат», діти отримують уявлення про геометричні фігури, колір, розмір, кількість, засвоюють поняття «частина» і «ціле». Розвиваючи дослідницькі здібності можна пропонувати гру «Куточки», під час якої діти моделюють будинки, викладають контури букв, цифр, ознайомлюються з геометричними формами тощо. Для старшого дошкільного віку вдалим є проведення ігор «Кубики для всіх», або «Танграм», що сприяє розвитку творчому мисленню за допомогою просторових образів та об'ємних фігур [10, С.12-13].

Цікавим для нашого дослідження є постать Золтона Дьєнеша та використання його логічних блоків, що складається з 48 геометричних фігур різних за кольором, формою, розміром та товщиною. Ігрові вправи «Розпізнай фігури», «Підбери фігуру» доречно використовувати при закріпленні у дітей раннього і молодшого дошкільного віку знань про сенсорні еталони (форма, колір, розмір, товщина). Вправи «Знайди геометричні фігури», «Порахуй фігури», «Закінчи рядок», «Заповни таблицю», «Гра з обручами», «Потяг» допоможуть дітям освоїти знання про числа і геометричні фігури, просторове орієнтування.

Для ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з множиною, уміння здійснювати порівняння, аналіз, класифікацію, кодування і декодування інформації про властивості предметів можна пропонувати такі ігри і вправи, як «Варіативність», «Не-властивість», «Розділи блоки», «Пригости тістечком», «Змагання», «Авто - гараж». Для розвитку дослідницьких умінь доречним будуть ігри та вправи «Знайди скарб», «Доміно», «Побудуй багаторазовий будинок», «Створи фігуру» [11; 12].

Вартісними для використання в освітньому процесі є ігрові методики В'ячеслава Воскобовича, які сприяють розвитку пізнавальних психічних процесів, дрібної моторики рук, формуванню математичних та мовних умінь, креативному розвитку тощо [13, С. 126]. В основу умовного поділу ігор, запропонованого дослідником, було покладено вирішення певних завдань, згідно чого ігри можна поділити на: ігри, спрямовані на розвиток математичних здібностей («Прозорі цифри», «Геоконт», «Математичні кошики», «Диво-квітка», «Кораблик Плюх-плюх»); ігри, спрямовані на творче конструювання («Ігровізор», «Килимок, скринька»); ігри, спрямовані на мовленнєвий розвиток та навчання грамоті («Конструктор букв», «Читайка на кульках», «Шнур витівник») [14, С. 320]. Уважаємо, що саме використання перших двох груп ігор буде доречним для формування сенсорно-пізнавальної, логіко-математичної й дослідницької компетентності. Спробуємо деталізувати наші міркування, розглянувши деякі варіанти ігор В. Воскобовича.

Використовуючи гру «Геоконт», що передбачає собою дощечку із закріпленими на ній пластмасовими цвяшками та наявністю резинок різних кольорів, діти навчаються розрізняти геометричні площинні фігури (круг, квадрат, трикутник), закріплюють знання про колір, розвивають дрібну моторику рук. Для навчання дітей кількісній лічбі, уміння об'єднувати предмети за однією ознакою, закріплювати назви кольорів доречним є використання гри «Кораблик «Плюх- плюх».

Цікавою ігровою технологією В. Воскобовича є комплект «Диво-соти», що складається з п'яти різнокольорових вкладок (соти), кожна з яких поділена на декілька частин (геометричних фігур). Збираючи всі соти разом чи конструюючи з них різноманітні фігури і силуети, діти набувають уміння рахувати [14]. Загалом, використовуючи ці та інші ігри В.Воскобовича, дитина отримує уявлення про основні математичні поняття (число, величина, форма, простір, час); дізнається про еталони площинних та об'ємних геометричних форм; навчається диференціювати сенсорні еталони за ознаками форми, величини, кольору, просторового розташування; здатна аналізувати, узагальнювати, класифікувати, групувати предмети, об'єкти за ознаками форми, величини, кількості, кольору, що передбачено державним стандартом дошкільної освіти [ 1].

Висновки

Отже, досліджуючи процес формування сенсорно-пізнавальної, логіко-математичної та дослідницької компетентності, було звернено увагу на використання лише деяких авторських ігрових методик. Пропоновані в описі ігрові технології сприяють формуванню у дітей сенсорних еталонів, розвитку математичних понять, логіки, творчому мисленню, уяви, фантазії, дослідницьких умінь, здатності за допомогою власної сенсорної системи досліджувати предмети й об'єкти дійсного світу тощо.

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти (Затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2021 № 33.

2. Мозолевська О. А. Розвиток сенсорно-пізнавальних здібностей дітей раннього віку засобами дидактичних ігор та творчих завдань.

3. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: «Академ- видав», 2006. 456 с.

4. Бондар В. І, Ільченко А. М. Психолого-педагогічні основи розвитку дітей в системі М. Монтессорі: навч. посіб. Полтава: РВВ ПДАА. 2009. 252 с.

5. Кучкова Л. В. Інноваційна педагогічна технологія І. Стеценко «Логіки світу».

6. Григорчук Т. Технологія Ірини Стеценко «Логіки світу».

7. Нікітченко С. І. Вивчаємо математику з паличками Кюїзенера. Дошкільне виховання. 2012. № 3. С. 16-19.

8. Журавко Т. В. Використання лічильних паличок Кюїзенера як засіб логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: збірник наукових праць. № 70. Т.2. Запоріжжя. 2020. С. 39-43.

9. Ємчик О. Використання «Дарів Фребеля» у процесі логіко-математичного розвитку дітей в різновіковій групі закладу дошкільної освіти. Acta Paedagogiсa Volynienses, 1, 2021. С. 23-27.

10. Глазкова О.О. Інтелектуальні ігри Нікітіних: методичний посібник. Хмельницький: дошкільний навчальний заклад № 21 «Ластівка». 2017. 30 с.

11. Логічні блоки З. Дьєнеша в роботі з дошкільниками.

12. Мамон В. Г., Яблонська І. А., Половець А. Л. Розвиток логіко-математичної компетентності дошкільників за допомогою блоків Дьєнеша. Дошкільний навчальний заклад . 2009. № 3. С . 21-27.

13. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології : підручник. Київ: Академвидав, 2015. 304 с.

14. Ковальова Л. І. Багатофункціональні ігри В. Воскобовича. Розвиток освітнього простору в системі роботи сучасних закладів дошкільної освіти: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Одеса, Україна, 16 червня 2020 року). Одеса: Центр прогресивної освіти «Генезум», 2020. 364 с.

Размещено на Allbest.ru