Художньо-педагогічна інтерпретація музичного твору у фаховій підготовці майбутніх педагогів-музикантів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,

Художньо-педагогічна інтерпретація музичного твору у фаховій підготовці майбутніх педагогів-музикантів

Умрихіна Оксана Станіславівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інструментального виконавства

м. Умань

Анотація

У статті розглядається художньо-інтерпретаційна діяльність, як освітня технологія у фаховій підготовці майбутніх фахівців у галузі мистецької освіти. Науково-технічний прогрес і пов'язані з ним зміни в усіх сферах життєдіяльності суспільства визначають гуманістичне спрямування сучасної мистецької освіти та сприяють актуалізації питання професійної підготовки студентів мистецького спрямування у ЗВО. Розуміння художнього образу музичного чи художнього твору та його правильна інтерпретація є одним із головних завдань роботи майбутнього фахівця у галузі музичної педагогіки, яка базується на набутому особистому виконавському та художньому досвіді, точному виконанні авторського нотного тексту чи аналізі музичного твору з метою розкриття його змісту, виокремлення окремих структурних частин та визначення їх специфіки.

Автором досліджено три етапи художньо-інтерпретаційної взаємодії:граматична та психологічна інтерпретація тексту, що передбачає інтерпретацію частин (елементів) у їх єдності,виявлення ідеї твору та формування гіпотези щодо змісту цілого,перенесення знайденого змісту суб'єкту та закріплення за ним авторськоїконцепціїй знаходження особистісних смислів. Історична інтерпретація тексту, результатом якої є підтвердження або спростування гіпотези: інтерпретація творчої манери автора, художньої манери часу, в який було написано твір та біографічних даних композитора. Побудова теоретичної моделі тексту та створення виконавської концепції твору, яка базується на розумінні його образно-смислового змісту (зокрема музичного образу), на дослідженні умов, від яких залежить його адекватне виконання (виконавської техніки), а також на виявлення труднощів у виконанні та пошуку шляхів їх подолання.

Доведено, що використання художньої інтерпретації, як навчальної технології у фаховій підготовці майбутніх педагогів- музикантів, сприяє глибокому та всебічному розумінню музичного твору незалежно від його складності, набуттю здобувачами вищої освіти впевненості у власних силах, самостійності, активному засвоєнню змісту музичного твору, що сприяє знаходженню особистісного сенсу під час здійснення творчо-дослідницької діяльності. Дані обставини сприяють духовному розвитку особистості, вмінню вступати в діалог, пояснити власну позицію під час тлумачення виконуваного твору.

Ключові слова: художньо-педагогічна інтерпретація, фахова підготовка майбутніх педагогів-музикантів, художньо-інтерпретаційна діяльність, етапи художньо-інтерпретаційної взаємодії, освітня технологія.

Abstract

Umrykhina Oksana Stanislavivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Instrumental Performance at the Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna, Uman

ARTISTICANDPEDAGOGICALINTERPRETATIONOF A MUSICALWORKINTHE PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE TEACHERS-MUSICIANS

The article considers artistic and interpretative activity as an educational technology in the professional training of future specialists in the field of art education.Scientific and technical progress and related changes in all spheres of society determine the humanistic direction of modern art education and contribute to the actualization of the issue of professional training of art students in higher education institutions.Understanding the artistic image of a musical or artistic work and its correct interpretation is one of the main tasks of the work of a future specialist in the field of music pedagogy, which is based on acquired personal performance and artistic experience, accurate performance of the author's musical text or analysis of a musical work with the aim of revealing its content, highlightingindividual structural parts and determination of their specificity.

The author investigated three stages of artistic-interpretive interaction: grammatical and psychological interpretation of the text, which involves the interpretation of parts (elements) in their unity, the discovery of the idea of the work and the formation of a hypothesis about the content of the whole, the transfer of the found content to the subject and the consolidation of the author's concept and findingpersonal meanings. Historical interpretation of the text, the result of which is confirmation or refutation of the hypothesis: interpretation of the author's creative style, the artistic style of the time when the work was written, and the composer's biographical data. Building a theoretical model of the text and creating a performance concept of the work, which is based on an understanding of its figurative and semantic content (in particular, a musical image), on the study of the conditions that depend on its adequate performance (performance technique), as well as on the identification of difficulties in performance and the search for waysovercoming them.

It has been proven that the use of artistic interpretation as an educational technology in the professional training of future teachers- musicians contributes to a deep and comprehensive understanding of a musical piece, regardless of its complexity, to students of higher education gaining confidence in their own abilities, independence, and active learning of the content of a musical piece, which contributes to findingpersonal meaning during creative and research activity. These circumstances contribute to the spiritual development of the individual, the ability to enter into a dialogue, to explain one's own position during the interpretation of the performed work.

Keywords: artistic-pedagogical interpretation, professional training of future teachers-musicians, artistic-interpretive activity, stages of artistic- interpretive interaction, educational technology.

Постановка проблеми

У сучасний період розвитку суспільства в суспільній свідомості відбуваються процеси формування нової світоглядної парадигми, що впливає на функціонування всіх соціальних інститутів, у тому числі й освітніх. Зміна парадигми розвитку пов'язана з формуванням у суспільній свідомості нових типів розуміння і способів перетворення дійсності. Тому виникає необхідність переоцінки існуючих методів і технологій навчання в теорії та практиці з метою пошуку та створення нових, що особливо важливо для вищої освіти. Тому провідним завданням закладу вищої освіти є розвиток у студента здатності знаходити сенс та істину. Знання мають стати частиною здобувача освіти і керівництвом до осмисленої педагогічної дії, заснованої на розумінні[3]. художній інтерпретаційний мистецький освіта

Ця тема набуває особливої актуальності у сфері фахової підготовки, де предметом дослідження та основою для пошуку та інтерпретації смислів є художній текст у його різноманітних варіантах: тексти літературних, драматичних, музичних творів, хореографії, кінематографії та ін. Їх підґрунтям є система знаків, що несе певну смислову інформацію (художній образ як різновид художньої мови) і має мовну першооснову.

Аналіз досліджень і публікацій

Визначення сутіхудожньо- педагогічноїінтерпретаціїмузичноготвору тісно пов'язано з теорією герменевтики (К. Апель, В. Дільтей, Г. Гадамер, П. Ріккер, М. Хайдеггер та ін.). Останнім часом герменевтичний підхід привертає увагу педагогів (В. Гарага, А. Линенко, І. Левицька та ін.).

Питанням художньо-педагогічної інтерпретації музичного твору в професійній підготовці майбутніх учителів музики присвяченінаукові праці О. Ляшенко, А. Мамикіної, О. Хижка, Д. Чепурко та ін.

В рамки науково-методичних досліджень педагогів і музико-знавців давно включено питання всебічного аналізу музичного твору. Значну роль у цьому аспекті відіграють дослідження українських учених М. Давидова, А. Семешко, Д. Юника та ін. Їхні роботи заклали основи методології та методики інструментального аналізу.

Мета статті - дослідити особливості застосування художньо- педагогічної інтерпретації музичного твору, як важливої складової професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів.

Виклад основного матеріалу

У рамках навчально-виховного процесу інтерпретація розглядається як ефективна основа формування особистості, здатної досвідомої, перетворювальної творчої діяльності, орієнтованої на себе, суспільство, культуру в сучасних умовахглибоких трансформаційу різних сферах людської діяльності [1]. Інтерпретація говорить про людину, як суб'єкт, який має такі важливі культурні та ціннісні якості, як духовність і творчість. Водночас, Г. Зінчук та І. Дрозіч вказують на проблему сучасної освіти і педагогіки, яка полягає в пошуку шляхів адаптації освітніх технологій до базових основ культури як основи розвитку особистості [2].У кожній предметній області ця проблема вирішується по-своєму, виходячи зі специфіки її змісту.

Інтерпретація є узагальнюючою діяльністю в галузі музичного мистецтва і пов'язана з тлумаченням і роз'ясненням змісту і значення його явищ. Це сприяє органічній взаємодії виконавської, аналітичної та синтетичної діяльності та індивідуального, творчого характеру особистості. Як художній метод пізнання, інтерпретаційна діяльність, порівняно з іншими видами навчальної діяльності, більшою мірою актуалізує процеси творчого мислення та сприйняття музики. Водночас, розуміння включає переробку людиною художньої інформації на основі перероблених і переосмислених власних переживань і думок, свого особистого досвіду. Не випадково, ключовою традицією сучасної вітчизняної фортепіанної школи є спонукання здобувачів освіти до творчого пошуку власного розуміння трактування твору.

Головною метою своїх занять провідні музичні педагоги вважали насамперед виховання музиканта, здатного глибоко розуміти музику. Так, думку вихованців С. Савшинського, найважливішим у його педагогічній діяльності був розвиток музичного мислення учня в найширшому і повному розумінні цього слова. Відкривши молодим піаністам обрії виконавської творчості, він зробив очевидним і важливим глибокі музичні знання. Він відкрив нам нескінченність і неймовірну чарівність самого процесу усвідомлення музичного пізнання, його могутність, силу, яка стала факелом, що освітлював усе життя. С. Савшинський був обдарований рідкісним даром викладати найголовніше - методологію, техніку і технології художнього дослідження. Він дав своїм учням не ключі до виконавства, а ключі до вивчення музики. Він показав, як і де шукати правильне художнє рішення, а нашим головним завданням було віднайти його [4]. Про це свідчать слова І. Гофмана, присвячені А. Рубінштейну. Він зазначав, що А. Рубінштейн обрав метод непрямого викладання, з сугестивними порівняннями, і лише рідко обговорював музичні питання у більш вузькому розумінні цього слова. Цим він хотів пробудити специфічне музичне почуття, паралельне своїм узагальненням, і таким чином захистити мою музичну індивідуальність. А. Рубінштейн ніколи не грав для мене. Він тільки говорив, а учень, зрозумівши його думку, перекладав її на мову музики і музичного виконавства.

Однак, таке розуміння твору обов'язково спрацьовує при роботі з сильними учнями, які зазвичай мають сильну мистецьку інтуїцію, з одного боку, і великий виконавський і мистецький досвід, з іншого. Слід зазначити, що до розробки «сюжету» музичного твору чи використання конкретних образних порівнянь багато музичних педагогів підходять з великим скепсисом і навіть заперечують його доцільність, хоча ці прийоми залишаються ефективними. І ось що про це писав Г. Нейгауз: «...було так, що я всіма силами намагався розкрити учневі, який не мав творчої ініціативи, всю таємницю музичного твору, розповідав йому в найменших подробицях усе, що сам пережив і відчув під час роботи над ним. У результаті всього цього виходила лише достойна копія моєї інтерпретації [5].

На жаль, автор не описав шлях, який привів до цього висновку. Не описаний він й іншими авторами.Водночас ми вважаємо, що незважаючи на унікальність цього процесу, можна і необхідно знайти загальні підходи до здійснення такої діяльності, які б дозволили більшості людей, які вивчають музику, опанувати її на технологічному рівні.

Впровадження технології музичної інтерпретації в музично- навчальний процес можливе на основі теорії взаємодії вчителя та учня. Музично-навчальна діяльність має певну специфіку, яка полягає не тільки в засвоєнні знань і способів дії, а й у входженні у світ музичної культури, тому вона базується насамперед на розумінні культурних смислів, закладених у явищах музичного мистецтва, що базується на кольтуро-відповідній діяльності. Водночас, важливо налагодити музично-інтерпретаційну співпрацю студента та викладача. Як справедливо зазначав свого часу Г. Нейгауз, повне взаєморозуміння учня і вчителя є однією з важливих умов плідності педагогічного процесу [5]. Тому в навчальному процесі і педагог, і студент стикаються з необхідністю обміну художньою інформацією.

У рамках художньо-інтерпретаційної діяльності, як технології, фактор педагогічної взаємодії виявляється, з одного боку, у прагненні до художнього порозуміння між вихованцем та його педагогом щодо розучуваного музичного твору, з іншого боку, у спільному створенні його інтерпретації через усвідомлення особистого досвіду іншого. Адже, у такому випадку викладач перетворюється з «вчителя» у вузькому сенсі цього слова на старшого колегу з більшим досвідом і знаннями. Саме ця сторона педагогіки є найпривабливішою, найбільш захоплюючою, найбільш обнадійливою. Не лише тому, що професійна педагогіка тут поступово стає справжнімвихованням, а передусім тому, що це чиста форма спілкування та з'єднання людей, заснована на загальній відданості мистецтву та здатності щось творити в мистецтві [там само].

З точки зору технології, художньо-інтерпретаційна взаємодія постає як процес, що складається з кількох етапів.

Перший етап - це граматико-психологічна інтерпретація тексту: інтерпретація частин (елементів) та їх єдності;виявлення ідеї твору та формування гіпотези щодо змісту цілого;перенесення знайденого змісту суб'єкту (учневі) - закріплення за ним авторськоїконцепції та знаходження особистісних смислів.

На початковому етапі розучування починається з ознайомлення студентів з такими поняттями, як «текст», «музичний образ», «граматичне тлумачення», що підготує їх до постановки мети, яку необхідно досягти. Цей етап передбачає випереджальне читання тексту, тобто інтуїтивне «схоплювання», «передчуття», «первинне розуміння» цілого та винесення власного судження. Антиципація здійснюється шляхом відтворення тексту на інструменті або подумки, й осмислення змісту музичної композиції. Слід зазначити, що прослуховування твору в записі сприяє його традиційній інтерпретації, копіюванню та засвоєнню знань у готовому вигляді.

На початковому етапімайбутній педагог-музикант також повинен проаналізувати структуру твору, що дозволить йому проникнути у внутрішній зміст і знайти музично-слуховіуявлення (музичний образ). Слід зазначити, що основним структурним елементом музичного твору є мелодія, оскільки концентрація інтонаційного змісту тексту, здатного втілити музичну думку, відіграє важливу роль у визначенні його характеру.Інші базові елементи включають ті, зміна яких радикально змінює мелодію, тобто ритм, темп, лад.До допоміжних належать інші засоби музичної виразності, що збагачують музично-слухове відтворення: гармонія, динаміка, композиція, фактура тощо. Створюючи музично- художній образ частин і цілого, здобувачі вищої освіти повинні спиратися на роботу уяви та абстрактно-логічне мислення. При цьому важливо, щоб останні не покладалися на власні упередження, які виникають під впливом середовища, виховання чи мимовільних думок. Це не дозволить відійти від логіки формування музичного образу твору чи його неадекватного прочитання.

Другий етап - історична інтерпретація тексту, результатом якої є підтвердження або спростування гіпотези: інтерпретація творчої манери автора, художньої манери часу, в який було написано твір та біографічних даних композитора.

Другий етап передбачає аналіз ряду текстів композитора, творчість якого вивчає студент, що дозволяє зрозуміти загальний стиль його роботи. Порівнюючи аналізовані тексти, розглядаючи аналогії, необхідно виокремити найбільш характерні компоненти: форму, техніку письма, музичні виражальні засоби тощо, що дозволить краще зрозуміти ідейний задум композитора та підкреслити єдність та оригінальність його художньої манери. При цьому слід ігнорувати еволюційний розвиток творчості автора, анамагатися виділити унікальне, особливе. При цьому, пропонуються такі основні прийоми: проведення паралелей - порівняння образів, героїв різних творів;співвіднесення їх з переконаннями автора та його життєвими обставинами;визначення характеру подібних стильових ознак, за якими можна розпізнати творчий почерк композитора.

Аналізуючи твір, важливо знати обставини, що призвели до створення цього тексту, вивчити історичне середовище, в якому жив автор, специфіку його виховання та рівень освіти. Крім того, вивчення біографічних даних композитора дозволить скласти уявлення про характер його особистих переживань, індивідуально-типологічні особливості та домінантне емоційне спрямування. Адже коли автор пізнає дійсність з усіх боків, він вбирає все її різноманіття, в тому числі й ціннісні орієнтації суспільства, які певним чином відображаються в його творчості, проходячи через особисту життєву позицію та індивідуальну неповторність особистості композитора.

Протягом здійснення історичного тлумачення необхідно викорис-товувати важливий метод інтерпретації, суть якого полягає в розкритті змісту та значення музичного тексту. Порівнюючи його з культурою, її духовнимпідґрунтям, можна простежити зміни змісту твору (у контексті розвитку культури суспільства від моменту створення до власне інтерпретації студентом). Окрім цього, важливо підтримувати прагнення здобувачів освіти до відвідування концертів, музеїв, театрів, ознайомлення з художньою літературою тощо. Важливим є наступний обмін враженнями, отриманими через особисті смисли, і їх співвідне¬сення з текстом, який вони зараз інтерпретують, і текстами, які були інтерпретовані раніше.

Третій етап - побудова теоретичної моделі тексту та створення виконавської концепції твору.

Створення виконавської концепції твору має базуватися на розумінні образно-смислового змісту тексту (зокрема музичного образу), на дослідженні умов, від яких залежить його адекватне виконання (виконавської техніки), а також на виявлення труднощів у виконанні та пошуку шляхів їх подолання.

Щоб відповісти на питання, як відтворити образ тексту в інструментальному виконанні, необхідно визначити ігрові засоби, які сприяють його яскравому і переконливому відтворенню. Для цього музичні засоби виразності аналізуються з точки зору інтерпретації. Тоді необхідно досягти єдності між конкретними властивостями твору та реальними можливостями виконавця, що сприятиме чіткому та вираз¬ному втіленню образного змісту музики.Вирішення цього завдання забезпечує пошук і знаходження оптимальних інструментально- виконавських засобів.

Висновки

Таким чином, використання художньої інтерпретації, як навчальної технології у фаховій підготовці майбутніх педагогів- музикантів,сприяє глибокому та всебічному розумінню музичного твору незалежно від його складності, набуттю здобувачами вищої освіти впевненості у власних силах, самостійності, активному засвоєнню змісту музичного твору, що сприяє знаходженню особистіс- ного сенсу під час здійснення творчо-дослідницької діяльності. Дані обставини сприяють духовному розвитку особистості, вмінню вступати в діалог, пояснити власну позицію під час тлумачення виконуваного твору. Все це спрямовано на становлення висококваліфікованих фахівців у галузі мистецької освіти, і ширше - на саморозвиток студентів, як суб'єктів культури.

Література

1. Бутенко Л. Інтерпретація творів мистецтва в школі як засіб виховання особистості. Збірник наукових праць «Педагогічні науки». 2006. № 42. С. 164-168.

2. Зінчук Г., Дрозіч І. Впровадження інноваційних технологій у навчально- виробничий процес професійно-технічного навчального закладу. Професійно- прикладні дидактики. Міжнародний науковий журнал. 2016. Вип. 1. С. 48-55.

3. Кремешна Т. І. Педагогічна самоефективність: шлях до успішного

викладання: Навчально-методичний посібник. Умань : ВПЦ «Візаві», 2010. 168 с.

4. Фурсік Л., Мельник Л. Поняття «художня інтерпретація». Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2018. № 60. Т. 1. С. 165-169.

5. Neuhaus G. Nheartofpianoplaying. NewYork-Washington : PraegerPablishers, 1973. 129 с.

References

1. Butenko, L. (2006). Interpretatsiya tvoriv mystetstva v shkoliyak zasib vykhovannya osobystosti [Interpretation of works of art at schoolas a means of personality education]. Zbirnyknaukovykhprats' «Pedahohichninauky», № 42, 164-168[in Ukrainian].

2. Zinchuk, H., Drozich, I. (2016). Vprovadzhennya innovatsiynykh tekhnolohiy u navchal'no-vyrobnychyy protses profesiyno-tekhnichnoho navchal'noho zakladu [Implementation of innovative technologies in the educational and production processof a vocational and technical educational institution]. Profesiyno-prykladni dydaktyky. Mizhnarodnyy naukovyy zhurnal, Vyp. 1, 48-55[in Ukrainian].

3. Kremeshna, T. I. (2010). Pedahohichna samo efektyvnist': shlyakh do

uspishnoho vykladannya [Pedagogical self-efficacy: thepathtosuccessfulteaching]. Uman': VPTS «Vizavi» [in Ukrainian].

4. Fursik, L., Mel'nyk, L. (2018). Ponyattya «khudozhnya interpretatsiya» [The concept of «artistic interpretation»]. Pedahohika formuvannya tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i zahal'noosvitniy shkolakh, № 60. T. 1, 165-169.

5. Neuhaus, G. (1973). Nheart of piano playing. NewYork-Washington : Praeger Pablishers [inEnglish].

Размещено на Allbest.ru