Методична підготовка майбутніх учителів у контексті сучасних вимог

Размещено на http://allbest.ru

Хмельницький національний університет

Методична підготовка майбутніх учителів у контексті сучасних вимог

Андрощук Ірина Василівна доктор педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри технологічної та професійної освіти

і декоративного мистецтва,

Андрощук Ігор Петрович доктор педагогічних наук, професор,

професор кафедри технологічної та професійної освіти

і декоративного мистецтва,

Григорук Павло Михайлович доктор економічних наук, професор,

завідувач кафедри економіки, аналітики, моделювання

та інформаційних технологій в бізнесі

м. Хмельницький

Анотація

У статті схарактеризовано проблему методичної підготовки майбутніх учителів закладів загальної середньої освіти.

Визначено, що методична підготовка є інтегративним, системним й цілеспрямованим процесом, що забезпечує оволодіння майбутніми учителями системою психолого-педагогічних, предметних знань, умінь; опанування досвідом ефективно й творчо реалізовувати освітні завдання під час проведення уроків з використанням традиційних і сучасних педагогічних та виробничих технологій, форм і методів навчання з врахуванням індивідуальних особливостей учнів.

Відмічено, що ефективність методичної підготовки визначається цілісністю й системністю формування її компонентів у процесі залучення майбутніх учителів до різних напрямів і форм методичної роботи, набуття особистісного досвіду педагогічної діяльності.

Наголошено на тому, що методична підготовка майбутнього вчителя пов'язана не лише з методикою викладання предмета, а й опануванням нормативно-правовою й програмно-методичною документацією в галузі освіти; сучасними вимогами до організації освітнього процесу; реалізацією педагогічної взаємодії на засадах співпраці з учасниками освітнього процесу; інноваціями в галузі освіти і предмета викладання.

Акцентовано увагу, що на сьогодні під час підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти, зокрема і вчителів, широко практикується проведення гостьових лекцій методистами, досвідченими вчителями- практиками.

Такі форми організації занять дають змогу студентам ознайомитися з досвідом роботи інших вчителів, їх методикою викладання, в подальшому використовуючи з їх досвіду певні методичні прийоми й методи роботи з аудиторією. У підвищенні рівня методичної підготовки важливу роль відіграє ознайомлення студентів із передовим педагогічним досвідом вчителів свого регіону, відвідування уроків або їх відео перегляд. Визначено ефективні форми методичної підготовки: методичні семінари, педагогічні консиліуми, методичні засідання, ярмарки методичних розробок тощо.

Ключові слова: методична підготовка, майбутні учителі закладів загальної середньої освіти, заклади вищої освіти.

Abstract

Methodical training of future teachers in the context of current requirements

The article characterizes the problem of methodical training of future teachers of general secondary education institutions. It was determined that methodical training is an integrative, systematic, and purposeful process, which ensures mastery of the system of psychological and pedagogical subject knowledge and skills by future teachers; mastery of experience to effectively and creatively implement educational tasks during lessons using traditional and modern pedagogical and production technologies, forms and methods of teaching taking into account the individual characteristics of students. The effectiveness of methodical training is determined by its components' integrity and systematic formation in involving future teachers in various directions and forms of methodical work, acquiring personal experience of pedagogical activity. It is emphasized that the methodical training of the future teacher is a collaborative effort, connected not only with the method of teaching the subject but also with the mastery of normative-legal and program-methodical documentation in the field of education; modern requirements for the organization of the educational process; implementation of pedagogical interaction based on cooperation with the participants of the educational process; innovations in the field of education and the subject of teaching.

Attention was drawn to the fact that currently, during the training of future specialists in higher education institutions, including teachers, guest lectures by methodologists and experienced practicing teachers are widely practiced. Such organizing classes allow students to familiarize themselves with the work experience of other teachers and their teaching methods and subsequently use specific methodical techniques and methods of working with the audience from their experience. Acquainting students with the advanced pedagogical experience of teachers in their region, attending classes, or watching their videos is essential in increasing the methodical training level. Effective forms of methodical training have been determined: methodical seminars, pedagogical councils, methodical meetings, methodical development fairs, etc.

Keywords: methodical training, future teachers of institutions of general secondary education, institutions of higher education.

Вступ

Постановка проблеми. Динамічні зміни, що відбуваються в контексті сучасних вимог обумовлюють необхідність оновлення вимог до професійної діяльності вчителів, перегляд підходів щодо їх підготовки у закладах вищої освіти з врахуванням сучасних тенденцій в галузі освіти, завдань Нової української школи, зміни форм навчання зумовлених військовою агресією Росії. Всі ці аспекти визначають особливості підготовки вчителів закладів загальної середньої освіти, зокрема і в методичному напрямі, активізують важливість їх готовності до використання тих чи інших сучасних технологій, форм і методів навчання. Враховуючи це, особливої актуальності на сучасному етапі набуває підготовка майбутнього вчителя закладу загальної середньої освіти, здатного не лише забезпечувати належний рівень сформованості його ключових компетентностей, а й на високому методичному рівні викладати свій предмет, володіти здатністю до організації й забезпечення педагогічної взаємодії учасників освітнього процесу, формувати патріота своєї країни, громадянина незалежної України, створювати належні умови для саморозвитку і самоосвіти.

Успішність реалізації визначених завдань суттєвою мірою визначається належним рівнем методичного супроводу освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти, ефективність якого обумовлена рівнем методичної підготовки майбутніх учителів, рівнем методичної культури. Таким чином, методична підготовка майбутнього вчителя закладу загальної середньої освіти є важливим напрямом його професійної підготовки у закладі вищої освіти. Важливість методичної підготовки майбутніх учителів актуалізується її впливом на розв'язання дидактичних завдань, які в освітньому процесі вирішує учитель у типових і нестандартних ситуаціях. У контексті цього актуальності набуває необхідність з'ясувати сутності поняття «методична підготовка вчителя закладу загальної середньої освіти» та її характеристик.

Мета статті полягає у аналізі основних підходів до поняття «методична підготовка майбутніх учителів закладів загальної середньої освіти» та конкретизації цього поняття в контексті сучасних вимог.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На необхідності оновлення підходів до підготовки майбутніх учителів наголошували вчені-педагоги Н. Бідюк, Г. Васянович, С. Гончаренко, Р. Гуревич, І. Зязюн, М. Євтух, В. Кремень, М. Кадемія, О. Коберник, О. Матвієнко, Н. Ничкало, Н. Побірченко, О. Рацул, В. Сухомлинського, Є. Співаковська, С. Ткачук, А. Цина та ін. Зокрема методичні аспекти підготовки майбутніх учителів на засадах педагогіки партнерства схарактеризовано у працях педагогів: І. Андрощук, Г. Андреєвої, О.Бодальова, Л. Божовича, Г. Ващенка, Л. Велитченко, Т. Годованюк, Н. Грицай, О. Киричука, Е. Руденського та ін. проблеми методичної підготовки висвітлено в працях І. Андрощука, І. Акуленко, Р. Пріми, О. Ларіонової, І.Малової, О. Матяш, Л. Савченко, Т. Сорочан, І. Смірнової, Н. Тарасенкової та ін. Основними нормативними документами, що регламентують основні вимоги щодо підготовки майбутніх учителів закладів загальної середньої освіти, зокрема і методичної, є Закони України «Про освіту» (2017 р.), «Про вищу освіту» (2014 р.), «Про загальну середню освіту» (2020 р.); «Концепція розвитку освіти України на період 2015 - 2025 роки» (2014 р.), «Концепція «Нова українська школа» (2016 р.), «Проєкт Концепції розвитку освіти України на період 2015 - 2025 років» (2014 р.), «Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», та ін. В контексті означених документів особливої актуальності набуває готовність вчителя до реалізації завдань освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства, впровадження інновацій, що потребує у педагогічній діяльності інтеграції традиційних і сучасних педагогічних технологій, форм і методів навчання.

Виклад основного матеріалу

Важливість методичної підготовки майбутнього вчителя обумовлена необхідністю здійснення ним методичної діяльності під час виконання професійних функцій у закладах загальної середньої освіти, яка впливає на результати навчання й якість освітнього процесу. Щодо значення методичної підготовки майбутніх учителів для професійної діяльності, висловлюємо повну одностайність з позицією Т. Сорочан [1], що методична робота є своєрідним фундаментом усвідомлення й відображення вчителем у своїй діяльності сучасних тенденцій, реформ в галузі освіти загалом і оновленні й удосконаленні змісту й технологій навчання в контексті Нової української школи. Враховуючи це, методична підготовка вчителя закладу загальної середньої освіти не є самоціллю, а своєрідним індикатором ефективності його майбутньої педагогічної діяльності, що забезпечує підвищення якості освітнього процесу. Значення методичної підготовки вчителя чітко простежується у її функціях:

- прогностичній (передбачає прогнозування розвитку освітньої системи або її окремих компонентів завдяки використанню нових методичних розробок);

- навчальній (сприяє набуттю й удосконаленню професійних і загальних компетентностей, сукупності знань з врахуванням сучасних досягнень у галузі освіти й предмета викладання);

- розвивальній (забезпечує особистісне і професійне зростання вчителя);

- інформаційній (сприяє створенню професійних інформаційних мереж для комунікації з колегами і збирання, аналізу, обробки, узагальнення, систематизації, розповсюдження й використання інформації, яка покращить якість освітнього процесу);

- аналітичній (дає змогу аналізувати методичні аспекти, визначаючи їх позитивні та негативні характеристики);

- супроводжувальній (забезпечує науково-методичний супровід, вивчення певної освітньої проблеми, пошук напрямів її вирішення та апробація їх в умовах освітнього процесу);

- експертній (передбачає залучення експертів, фахівців галузі до об'єктивного оцінювання методичних розробок);

- дослідницькій (сприяє реалізації науково-педагогічних досліджень у системі методичної роботи вчителя);

- фасилітативній (активізує професійно-особистісний розвиток вчителів під час реалізації завдань методичної роботи);

- узагальнювальній (дає змогу систематизувати й вивчати найбільш ефективні методичні практики);

- контролінговій (забезпечує органічне поєднання організаційної і управлінської діяльності вчителя під час розроблення і використання методичних ресурсів).

Акцентуємо увагу, що особлива увага науковців та дослідників зосереджена на принципах методичної підготовки майбутніх вчителів [2; 3; 4; 5]. український школа методичний педагогічний освіта

Зокрема, на основі проблемно-інтегративного підходу, узагальнивши результати наукових досліджень, можемо констатувати, що виокремлюють чотири групи принципів методичної підготовки:

- загальнопедагогічні (фундаменталізації, гуманізації, інтеграції, диференціації, безперервності і наступності, професійної спрямованості, екологізації, регіональності);

- загальнодидактичні (системності, науковості, доступності, міждисциплінарності, модульності);

- принципи психологічного і акмеологічного супроводу (суб'єкт- суб'єктної взаємодії, мотиваційної спрямованості діяльності, акмеологізації, інваріативності);

- методичні принципи (методичної внутрішньодисциплінарної й міждисциплінарної інтеграції, компетентнісної та акмеологічної спрямованості, комплексного застосування методів, форм, технологій і засобів навчання, доповнюваності);

- принципи відбору і структурування змісту методичної підготовки майбутнього вчителя;

- принципи організації та управління освітнім процесом.

На сьогодні немає єдиного підходу до трактування поняття «методична підготовка майбутнього вчителя», всі дослідники одностайні щодо позиції, що це поняття інтегрує у собі сукупність певних компонентів, що відображають психолого-педагогічні, технологічні, змістово-предметні аспекти підготовки майбутнього вчителя.

Таким чином, методична підготовка є системним поняттям, що уміщує в собі відповідні структурні компоненти, які взаємопов'язані між собою. У контексті цього, наукову цінність становить підхід К. Авраменка, який методичну підготовку розглядає в двох контекстах:

1) системоутворюючий складник підготовки майбутнього вчителя у закладі вищої освіти;

2) комплексну й динамічну систему, що вміщує зміст, структуру й функції [6].

Т. Волобуєва методичну підготовку розглядає з позиції опанування студентами дидактичними знаннями, знаннями психологічних механізмів викладання й методами навчання [7; с. 36 - 37]. Є. Проворова методичну діяльність розглядає як цілеспрямовану професійну діяльність, що передбачає пізнання, перетворення практики навчання предмета викладання з урахуванням досягнень у сфері науки, педагогіки і психології. В контексті цього дослідниця методичну діяльність вивчає з позиції своєрідного алгоритму конструювання і організації успішної та ефективної навчальної діяльності, що спрямована на спроєктовані результати. Структуру методичної діяльності педагога утворюють такі види діяльності: вдосконалення педагогічного потенціалу вчителя, моделювання, проєктування, конструювання, прогнозування та впровадження. При цьому Є. Проворова виокремлює праксеологічні ознаки у методичній діяльності вчителя, що обумовлені такими чинниками:

- логіка організації освітньої діяльності (логічна й системна послідовність дій і процедур вчителя);

- наявність тактики, стратегії й технологічності (підпорядкування методичної діяльності стратегічним і тактичним цілям під час викладання, опанування досвіду щодо виконання професійних обов'язків на високому рівні відповідно до спроєктованих цілей);

- наявність освітньої тактики (адекватність дій вчителя відповідно до визначеної стратегії й обґрунтованість методичних рішень, що забезпечують реалізацію визначеної стратегії);

- наявність технологічності (усвідомлення мети освітнього процесу, вибудовування чіткого алгоритму дій її досягнення, спрямованого на розвиток здобувачів освіти) [8; с. 112 - 113].

На думку Н. Тарасенкової та І. Акуленко методична підготовка засвідчує оволодіння майбутнім фахівцем основами методичної діяльності [9]. Подібної думки дотримується і С. Стрижак, яка методичну підготовку потрактовує як завершальний етап підготовки майбутнього вчителя у закладі вищої освіти, що враховує теоретичні положення дидактики, досягнення сучасної педагогічної науки й практики [10]. Нам імпонує підхід Т. Годованюк, яка методичну підготовку характеризує як цілеспрямований процес, що інтегрує в собі науково-предметну, психолого-педагогічну та практичну види підготовки [11].

Подібної точки зору дотримується Н. Грицай, яка методичну підготовку визначає як інтеграцію професійних і особистісних якостей вчителя, що відображає сукупність психологічних, педагогічних, предметних та методичних знань й умінь, які забезпечують здатність до ефективного конструювання навчального процесу відповідно до дидактичної ситуації, з врахуванням психолого-педагогічних механізмів перебігу освітнього процесу [12].

Дещо інший підхід щодо сутності методичної підготовки вчителя висвітлено у праці В. Галай. Дослідниця її розглядає як складову загальної педагогічної підготовки, що забезпечує здатність і готовність майбутнього фахівця розпізнавати й розв'язувати методичні завдання, що виникають під час професійної діяльності вчителя.

До основних напрямів методичної підготовки Н. Галай відносить формування методичного мислення, методичної культури, методичної творчості.

Результатом успішної методичної підготовки, на думку дослідниці, є досягнення високих результатів педагогічної діяльності, що передбачає набуття особистого досвіду, потреби у безперервній освіті [13].

Дещо подібний підхід простежується у О. Жигайло й О. Гунза, які методичну підготовку потрактовують як складову професійної підготовки майбутніх учителів, що є інтегральною особистісною якістю, яка проявляється у здатності вчителя здійснювати педагогічну діяльність на основі здобутих цінностей, умінь, навичок й досвіду [4].

Відповідно до цього можна зазначити, що методична підготовка перш за все уміщує когнітивний (знаннєвий) й технологічний (діяльнісний) складники.

Разом з тим наголосимо, що в дослідженнях науковцями й педагогами наголошується на таких важливих складниках методичної компетентності як рефлексивний, аксіологічний та особистісний, що розглядаються як результат методичної підготовки майбутніх учителів.

Необхідно підсумувати, що не дивлячись на те як потрактовують науковці, дослідники і педагоги поняття «методична підготовка майбутнього вчителя», всі сходяться на думці, що результатом цього процесу є формування методичних компетентностей, інтеграції здатності й готовності до розв'язання методичних завдань під час здійснення освітнього процесу.

Зазначимо, що методична підготовка в окремих наукових дослідженнях розглядається на двох рівнях: педагогічно-управлінському та організаційно- планувальному. Так педагогічно-управлінський рівень забезпечує формування гностичних, конструктивних, діагностичних функцій у майбутніх вчителів.

Організаційно-планувальний спрямований на підготовку до комунікативної, розвивальної, виховної, організаційної та планувальної видів діяльності з відповідним методичним супроводом.

Наукову цінність становить підхід, відповідно до якого, методична підготовка майбутнього вчителя уміщує такі етапи:

- пропедевтичний (заняття у аудиторіях з дисциплін, що стосуються предмету викладання);

- фундаменталізаційний (вивчення психолого-педагогічних дисциплін);

- практичний (вивчення загальних і часткових методик);

- навчально-науковий (написання курсових робіт з методик викладання);

- адаптаційний (навчальні і виробничі практики);

- діагностичний (підсумкова атестація) [5].

Узагальнення результатів аналізу наукових досліджень проблем методичної підготовки майбутніх учителів, дає змогу розглядати її як багатокомпонентну й багатоетапну систему в структурі професійної підготовки.

Методичну компетентність доцільно розглядати як інтегративне утворення, яке уміщує систему методологічних знань, умінь і навичок щодо проєктування, організації, реалізації й діагностування освітнього процесу та коригування його результатів на рефлексивній основі.

Відмітимо, що на сьогодні дуже часто в наукових дослідженнях методична підготовка вчителя ототожнюється лише з вивченням майбутніми вчителями відповідних часткових методик викладання тих чи інших предметів у закладах загальної середньої освіти, що є на наше переконання не зовсім коректним. Методична підготовка є набагато ширшим процесом, який охоплює цикл психолого-педагогічних, методичних дисциплін, педагогічних практик і реалізується через різні форми практичної діяльності здобувачів, зокрема під час розв'язування кейсів, ділових ігор, мікровикладання, тобто під час набуття досвіду в процесі імітації педагогічної діяльності і т.д.

Зазначимо, що методична підготовка майбутнього вчителя пов'язана не лише з методикою викладання предмета, а й з нормативно-правовою й програмно-методичною документацією в галузі освіти; сучасними вимогами до організації освітнього процесу; типологією уроків, методів і технологій навчання; реалізацією педагогічної взаємодії на засадах співпраці з учасниками освітнього процесу; інноваціями в галузі освіти і предмета викладання.

Крім того неможливо забезпечити на належному рівні методичну підготовку майбутніх вчителів без сформованої у них системи знань з предмета викладання, відповідної морально-етичної й методичної культури.

За результатами методичної підготовки майбутній вчитель має здійснювати планування навчальної й виховної роботи, розробляти календарно-тематичне планування, конспекти уроків та дидактичне забезпечення до них; діагностувати рівень підготовленості й вихованості учнів; прогнозувати результати своєї діяльності, моделювати й реалізовувати авторську систему освітньої діяльності відповідно до вимог нормативно-правової бази, з урахуванням особливостей учнів та використанням сучасних освітніх технологій [2].

Акцентуємо увагу, що на сьогодні під час підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти, зокрема і вчителів, широко практикується проведення гостьових лекцій методистами, досвідченими вчителями-практиками. Такі форми організації занять дають змогу студентам ознайомитися з досвідом роботи інших вчителів, їх методикою викладання, в подальшому використовуючи з їх досвіду певні методичні прийоми й методи роботи з аудиторією.

У підвищенні рівня методичної підготовки важливу роль відіграє ознайомлення студентів із передовим педагогічним досвідом вчителів свого регіону, відвідування уроків або їх відео перегляд. Ефективними формами методичної підготовки є проведення методичних семінарів, педагогічних консиліумів, методичних засідань, ярмарки методичних розробок серед майбутніх вчителів. Залучення до зазначених форм роботи сприяє формуванню умінь презентувати свої методичні напрацювання, аргументувати свою позиції щодо вирішення певних методичних проблем, які винесено на обговорення.

Висновки

Таким чином, методична підготовка є інтегративним, системним й цілеспрямованим процесом, що спрямований на оволодіння системою психолого-педагогічних, предметних знань, умінь; опанування досвідом ефективно й творчо реалізовувати освітні завдання у ході проведення занять з використанням традиційних і сучасних педагогічних та виробничих технологій, форм і методів навчання з врахуванням індивідуальних особливостей учнів.

Ефективність методичної підготовки визначається цілісністю й системністю формування її компонентів в процесі залучення майбутніх вчителів до різних напрямів і форм методичної роботи, набуття особистісного досвіду педагогічної діяльності.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні зарубіжного досвіду методичної підготовки майбутніх учителів та обґрунтуванні педагогічних умов, що забезпечуватимуть ефективність методичної підготовки майбутніх учителів у закладах вищої освіти з врахуванням сучасних тенденцій та вимог у галузі освіти.

Література

1. Сорочан Т.М., Скрипник М.І., Ніколенко Л.Т., Катюк Я. Л., Сидоренко В.В., Єрмоленко А.Б., Ілляхова М.В., Кравчинська Т.С., Горяна Л.Г., Наумова В.Ю., Левченко В.В. Технології професійного розвитку педагогів: методичний порадник ДВНЗ "Університет менеджменту освіти", 2016 URL: http://lib.iitta.gov.ua/706933/2/%D0%BF%D0%BE%D0%B2% D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8 %D0% B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%2016.pdf.

2. Андрощук І., Андрощук І., Григорук П. Методична підготовка майбутніх учителів як педагогічна проблема // Сучасні тенденції підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій, педагогів професійної освіти і фахівців образотворчого та декоративного мистецтва: теорія, досвід, проблеми: збірник наукових праць. 2022. Вип. 5. С. 20 - 23.

3. Андрощук І.В. Підготовка майбутніх вчителів трудового навчання та технологій до педагогічної взаємодії у професійній діяльності: теорія і методика : монографія. Хмельницький, 2017. 455 с.

4. Жигайло О, Гунза О. Формування методичної компетентності майбутніх вчителів початкових класів у процесі викладання дисциплін природничо-математичного циклу // Актуальні питання гуманітарних наук. Міжвузівський збірник наукових праць молодих учених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич: Просвіт, 2013. Випуск 4. С. 184 - 190.

5. Реброва О. Є. Методологічні основи педагогічної ментальності: культурологічний та професійний аспекти: монографія, 2012. 283 с.

6. Авраменко К. Удосконалення методичної підготовки майбутніх педагогічних працівників засобами інтерактивного навчання на уроках англійської мови // Молодь і ринок. 2019. № 4 (171). С. 162 - 166.

7. Волобуєва Т. Б. Структура професійної компетентності сучасного педагога // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. праць, 2005. Вип. XXVHL С. 33 - 42.

8. Проворова Є. М. Методична підготовка майбутнього вчителя музики на засадах праксеологічного підходу : теорія і практика : монографія, 2017. 340 с

9. Тарасенкова Н., Акуленко І. Методичні компетентності у системі фахової підготовки майбутнього вчителя математики // Вища освіта України. 2011. № 3. С. 53-66.

10. Стрижак С. В. Науково-методичні основи професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах : автореф. дис... канд. пед.наук : спец. 13.00.04. Київ, 2005. 22 с.

11. Г одованюк Т. Методична підготовка майбутніх учителів математики як педагогічна проблема // Молодь і ринок. № 10 (177). 2019. С. 107 - 113.

12. Грицай Н. Формування методичної компетентності майбутніх учителів біології в умовах вищого навчального закладу // Педагогіка. Нова педагогічна думка. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2012. № 5. С. 26-33. URL: http://www.stattionline.org.ua/ pedagog/106/19098-formuvannya-metodichno'ikompetentnosti-majbutnix-uchiteliv-biologn-v- umovax-vi shhogo-navchalnogo-zakl adu.html

13. Галай В. Розвиток методичної компетентності вчителів технологій в умовах модернізації вищої освіти [Електронний ресурс] URL: http//library.udpu.rg.ua/labrari_files/ zbirnuk_nayk_praz/2010/2010_2_11.pdf

References

1. Sorochan, T. M., Skrypnyk, M. I., Nikolenko, L. T., Katiuk, Ya. L., Sydorenko, V. V., Yermolenko, A. B., ... Levchenko, V. V. (2016). Tekhnolohiiprofesiinoho rozvytkupedahohiv: metodychnyiporadnyk [Professional development technologies for teachers: A methodical guide]. State Institution of Higher Education “University of Educational Management”. [in Ukrainian]

2. Androshchuk, I., Androshchuk, I., & Hryhoruk, P. (2022). Metodychna pidhotovka maibutnikh uchyteliv yak pedahohichna problema [Methodical training of future teachers as a pedagogical problem]. Suchasni tendentsii pidhotovky maibutnikh uchyteliv trudovoho navchannia ta tekhnolohii, pedahohiv profesiinoi osvity i fakhivtsiv obrazotvorchoho ta dekoratyvnoho mystetstva: teoriia, dosvid, problemy [Current Trends in the Training of Future Handicraft and Technology Teachers, Vocational Education Teachers and Specialists in Fine and Decorative Arts: Theory, Experience, Problems], 5, 20-23. [in Ukrainian]

3. Androshchuk, I. V. (2017). Pidhotovka maibutnikh vchyteliv trudovoho navchannia ta tekhnolohii do pedahohichnoi vzaiemodii u profesiinii diialnosti: teoriia i metodyka [Preparing future handicraft and technology teachers for pedagogical interaction in professional activity: Theory and Methods]. A. A. Tsiupak. [in Ukrainian]

4. Zhyhailo, O., & Hunza, O. (2013). Formuvannia metodychnoi kompetentnosti maibutnikh vchyteliv pochatkovykh klasiv u protsesi vykladannia dystsyplin pryrodnycho-matematychnoho tsyklu [Developing methodical competence among future primary school teachers in the process of teaching natural sciences]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk [Current Issues of Humanities], 4, 184-190. [in Ukrainian]

5. Rebrova, O. Ye. (2012). Metodolohichni osnovy pedahohichnoi mentalnosti: kulturolohichnyi taprofesiinyi aspekty [Methodical foundations of pedagogical mentality: Cultural and professional aspects]. National Pedagogical Dragomanov University. [in Ukrainian]

6. Avramenko, K. (2019). Udoskonalennia metodychnoi pidhotovky maibutnikh pedahohichnykh pratsivnykiv zasobamy interaktyvnoho navchannia na urokakh anhliiskoi movy [Enhancing methodical training of future teachers with interactive teaching methods in English language lessons]. Molodi rynok [Youth & Market], 4(171), 162-166. [in Ukrainian]

7. Volobuieva, T. B. (2005). Struktura profesiinoi kompetentnosti suchasnoho pedahoha [The structure of teacher's professional competence today]. Humanizatsiia navchalno- vykhovnohoprotsesu [Education Humanization], XXVIII, 33-42. [in Ukrainian]

8. Provorova, Ye. M. (2017). Metodychna pidhotovka maibutnoho vchytelia muzyky na zasadakh prakseolohichnoho pidkhodu: teoriia i praktyka [Methodical training of future music teachers following the principles of a praxeological approach: Theory and practice]. Sumy Makarenko State Pedagogical University Press. [in Ukrainian]

9. Tarasenkova, N., & Akulenko, I. (2011). Metodychni kompetentnosti u systemi fakhovoi pidhotovky maibutnoho vchytelia matematyky [Methodical competencies in the system of professional training for future mathematics teachers]. Vyshcha osvita Ukrainy [Ukraine's Higher Education], 3, 53-66. [in Ukrainian]

10. Stryzhak, S. V. (2005). Naukovo-metodychni osnovy profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv pryrodnychykh dystsyplin u vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladakh [Scientific and methodical foundations of professional training for future science teachers in higher pedagogical education institutions] [An extended abstract of an unpublished doctoral dissertation]. Poltava V. G. Korolenko State Pedagogical University. [in Ukrainian]

11. Hodovaniuk, T. (2019). Metodychna pidhotovka maibutnikh uchyteliv matematyky yak pedahohichna problema [Methodical training of future mathematics teachers as a pedagogical problem]. Molodi rynok [Youth & Market], 10(177), 107-113. [in Ukrainian]

12. Hrytsai, N. (2012). Formuvannia metodychnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv biolohii v umovakh vyshchoho navchalnoho zakladu [Developing methodical competence among future biology teachers in higher education institutions]. Pedahohika. Nova pedahohichna dumka. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia [Pedagogy. A New Pedagogical Thought. Problems of Today's Teacher Training], 5, 26-33. [in Ukrainian]

13. Halai, V. (2010). Rozvytok metodychnoi kompetentnosti vchyteliv tekhnolohii v umovakh modernizatsii vyshchoi osvity [Developing methodical competence among technology teachers in the conditions of higher education modernization]. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu [Journal of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University], 2. http://znp.udpu.edu.ua/article/download/188011/187210. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru