Методичні аспекти проведення практичних занять у процесі формування економічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій

Размещено на http://allbest.ru

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

Методичні аспекти проведення практичних занять у процесі формування економічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій

Шевель Борис Олександрович кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри технологічної і професійної освіти

м. Глухів

Анотація

У статті досліджується проблема підбору ефективних моделей організації та проведення практичних занять у підготовці майбутніх учителів трудового навчання та технологій. Аналізуються методи та організаційні форми практичних занять економічного спрямування, спрямовані на формування економічної компетентності майбутніх фахівців у визначеній галузі. Особлива увага приділяється тому, що на практичних заняттях уточнюються та систематизуються знання студентів, отриманих під час лекцій та в процесі самостійної роботи. Констатується, що під час цих занять здобувачі освіти не лише засвоюють необхідні знання та вміння, але й розвивають навички аналізу, узагальнення та уміння приймати складні рішення в умовах професійної діяльності.

Розглядається методика організації та проведення практичних занять, спрямована на розвиток економічних якостей студентів через формування їхньої економічної компетентності. Акцентується увага на особливостях проведення різних видів практичних занять зі здобувачами, зокрема фронтальної, групової та індивідуальної.

Розкриваються характеристики кожного структурного елемента практичних робіт, таких як самостійна підготовка до роботи, здійснення практичної діяльності, обробка отриманих результатів та складання звіту, захист і представлення звіту.

Проводиться аналіз традиційних та інтерактивних методів, які використовуються на кожному етапі практичних занять у процесі формування економічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій. До них входять бесіда, пояснення, робота з інструктивною картою, розповідь, інструктаж з питань безпеки, читання та обговорення навчального матеріалу, аналіз ключових аспектів практичної роботи, інструктаж та теоретичне вивчення ключових положень. У статті обґрунтовано, що традиційні методи не завжди відповідають вимогам якісного викладання, тому доведено актуальність використання інтерактивних методів.

Наводяться їх переваги у процесі формування економічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій під час їх підготовки до майбутньої професійної діяльності.

Ключові слова: практичні заняття, формування економічної компетентності, майбутні учителі трудового навчання та технологій, методи навчання.

Abstract

Methodical aspects of conducting practical classes in the process of forming the economic competence of future teachers of labor education and technologies

Shevel Borys Oleksandrovych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Technological and Vocational Education, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Hlukhiv

The article considers the problem of choosing effective models of organization and conducting practical classes in the training of future teachers of labor education and technology.

The methods and organizational forms of practical classes in the economic direction, aimed at forming the economic competence of future specialists in the specified field, are analyzed. Attention is paid to the fact that the students' knowledge acquired during lectures and in the process of independent work is refined and systematized during practical classes. During these classes, students not only learn the necessary knowledge and skills, but also develop the skills of analysis, generalization and the ability to make complex decisions in the conditions of professional activity.

The method of organizing and conducting practical classes aimed at the development of students' economic qualities through the formation of their economic competence is considered.

Peculiarities of conducting various types of practical classes with students, in particular frontal, group and individual, are studied. The characteristics of each structural element of practical work are revealed, such as independent preparation for work, implementation of practical activities, processing of the obtained results and drawing up a report, defense and presentation of the report An analysis of traditional and interactive methods, which are used at each stage of practical classes in the process of forming the economic competence of future teachers of labor education and technology, is carried out. These are conversation, explanation, work with an instructional map, story, safety briefing, reading and discussion of educational material, analysis of key aspects of practical work, briefing and theoretical study of key provisions. Traditional methods do not always meet the requirements of quality teaching, so the relevance of using interactive methods has been proven. Their advantages in the process of forming the economic competence of future teachers of labor education and technology during their preparation for future professional activities are given.

Keywords: practical classes, formation of economic competence, future teachers of labor education and technologies, teaching methods.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку української освіти є періодом інтенсивного зростання та значущих змін. Цей період визначається самоідентифікацією вітчизняної вищої школи в умовах створення єдиного світового освітнього простору та системних трансформацій.

Одним із ключових форм занять у закладах вищої педагогічної освіти є практичні заняття, під час яких викладач проводить докладний аналіз окремих теоретичних аспектів навчальної дисципліни.

Такі заняття спрямовані на формування вмінь та навичок здобувачів освіти щодо практичного застосування здобутих знань через індивідуальне виконання завдань, сформульованих в рамках навчальної дисципліни [3, с. 303]. навчальний економічний компетентність інтерактивний студент

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відповідно до «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», практичне заняття визнається формою навчальної діяльності, під час якої викладач проводить докладний аналіз окремих теоретичних аспектів. На цих заняттях формуються вміння та навички студентів для практичного застосування отриманих знань через самостійне виконання сформульованих завдань [6]. Практичні заняття представляють собою логічне продовження лекцій, під час яких відбувається засвоєння теоретичних знань з конкретної теми. Крім того, вони слугують формою перевірки знань студентів, отримані під час самостійної роботи над запропонованими питаннями.

У сучасних дидактичних та методичних системах вищої школи широко використовуються різні моделі організації та проведення практичних занять. Вибір найбільш ефективних із них для формування економічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій є однією з ключових проблем на шляху вдосконалення освітнього процесу.

Мeта статті полягає у виділенні тих аспектів організації та проведення практичних занять, які сприяють формуванню економічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій.

Виклад основного матеріалу

Практичні заняття розглядаються як організаційна форма для вирішення наданих завдань, під час розв'язання яких здобувачі освіти отримують конкретні навички та освоюють методику роботи [7, с. 133]. Проте практичний досвід підтверджує, що належно організовані практичні заняття надають можливість досягти освітніх, виховних та розвиваючих цілей.

Вчені-практики визначають класифікацію практичних занять, яку використовують у закладах вищої освіти: ознайомчі (формування вмінь і навичок користування приладами, необхідних для практичної роботи); підтверджуючі (в процесі виконання яких студент отримує підтвердження теоретичними знаннями); частково пошукові (зазначається мета завдання, план досліджень та орієнтовний перелік питань, а студент має конкретизувати план досліджень та надати повний перелік питань, які необхідно вирішити); дослідницькі (надається лише мета роботи, а пошуки шляхів її вирішення здійснюють студенти) [4, с. 40].

Такий підхід до організації та проведення практичних занять зводить роль студента до об'єкта педагогічного впливу, спрямованого на формування знань, навичок і вмінь, визначених викладачем.

Позначаючи студента як «об'єкт», який може бути контрольований за допомогою зовнішніх впливів та стандартів, постає ризик втратити індивідуальність студента, обмежити його здібності та змінити його переконання.

У сфері освітнього процесу, згідно з висновками вчених-практиків, використовують два способи проведення:

1. Фронтальна форма, у якій після викладання теорії на лекції всі студенти групи одночасно виконують спільну практичну роботу. У такому випадку існує спільний план і однакова послідовність дій для всіх студентів групи.

2. Індивідуальна форма, при якій студенти групи, під керівництвом викладача, виконують різні практичні роботи за тематикою, змістом і планом. Такий підхід використовується у випадках, коли відсутні належні матеріальні ресурси для проведення фронтальної роботи студентів.

Досвід підтверджує, що під час проведення практичних занять з економічних дисциплін обидві форми роботи, як індивідуальна, так і фронтальна, є ефективними. Фронтальні практичні роботи створюють однакові умови для роботи студентів, а викладач може оцінити рівень засвоєння теоретичного матеріалу та рівень вироблення певних навичок групою здобувачів освіти.

Використання індивідуальних практичних робіт створює можливість застосування індивідуального підходу до студентів, які складають підгрупи, у навчальному процесі. Це включає в себе надання завдань різного рівня складності та розширення спектру тем для дослідження. Важливо відзначити, що при проведенні індивідуальних практичних занять з економічних дисциплін слід виділити час для ознайомлення та обговорення результатів роботи кожної підгрупи. Цей підхід створює умови для поглиблення теоретичних знань студентів, розвитку їхнього досвіду в публічних виступах та формування навичок дискусійного обговорення з підгруповими партнерами.

Оскільки в сучасних умовах існують дві стратегії організації освітнього процесу - традиційна та інноваційна, розрізняються традиційні та інноваційні підходи до практичних занять. Традиційний підхід може призводити до успішних результатів, якщо він не ускладнюється стереотипами, а навпаки, постійно оновлюється та удосконалюється.

Інноваційний підхід виявляється у специфічних методах діяльності викладачів, які виходять за межі традиційних підходів. Оскільки інновації передбачають зміни та оновлення, вони можуть включати в себе створення чогось нового або адаптацію відомого до нових умов. Розглядаючи це важливе питання в контексті динаміки сучасного розвитку суспільства, важливо зауважити, що викладач, який ігнорує інноваційний аспект, не лише відстає від суспільних процесів, а й сприяє формуванню відповідних комплексів у здобувачів освіти.

Дослідження та практичний досвід в галузі педагогіки переконують, що використання як традиційних, так і інноваційних методів навчання є доцільним. Такий підхід дозволяє подолати нудьгу на заняттях і активізує творче мислення студентів, сприяючи формуванню економічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій.

Аналіз досліджень методів проведення практичних занять, а також загальний і власний досвід вказують на те, що у вищій школі практичні заняття мають в основному стабільну структуру, яка включає перевірку домашнього завдання, опитування по теорії, розгляд типових задач, розв'язування завдань різних рівнів складності, підсумки та визначення завдань для самостійної роботи.

Відмінності в їх проведенні зумовлені головним чином технологією організації розв'язування економічних завдань.

Оскільки вибір методів та прийомів навчання та інших компонентів методичної системи повинен базуватися на їх впливі на рівень засвоєння знань і вмінь, розвиток пізнавальних здібностей, інтелекту, ініціативи та творчості, використання проблемного навчання, різних форм самостійної роботи та інноваційних технологій (модульне навчання, ділові ігри, навчальні тести, опорні конспекти, ситуаційні завдання) є обґрунтованим підходом при проведенні практичних занять з економічних дисциплін.

Діяльнісний підхід до навчання економічних дисциплін викликає перегляд традиційної структури практичних занять. Фронтальні форми можна успішно поєднувати з різними видами групової та індивідуальної роботи. У зв'язку з диференціацією навчання рекомендується організовувати діяльність на практичних заняттях як для однорівневих, так і для різнорівневих груп, враховуючи результати діагностики рівня навченості та освоєння матеріалу.

Використання методу «мозкового штурму» дозволяє активізувати увагу студентів до основної проблеми, яка виникає на занятті. Для цього викладач може використовувати дошку або мультимедійний екран для ілюстрації зображень, схеми або ключового слова, після чого студенти висловлюють свої асоціації, які виникають у зв'язку з цим елементом.

Протягом хвилини студенти фіксують всі свої асоціації та аргументують свої думки. За словами Є. Кочерги, метод «мозкового штурму» можна розділити на кілька етапів: генерація ідей, відбір найкращої ідеї та її аналіз [2, с. 35].

На думку Н. Палянички, В. Верхоланцевої, О. Ковальова, під час використання інтерактивних методів навчання, головним завданням викладача є створення сприятливих умов для активної роботи студентів, а також спонукання їх до прояву ініціативи з метою самостійного вивчення матеріалу через особистий досвід [5, с. 580].

Основними умовами використання методів на практичних заняттях є:

- забезпечення відповідності теми та мети заняття;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти;

- забезпечення достатнього рівня професійності викладача;

- наявність належної матеріальної бази для використання конкретного методу.

Основними функціями практичних занять є:

- поглиблення та уточнення теоретичних знань, отриманих під час лекційних занять та самостійної роботи;

- розвиток навичок роботи з документами;

- формування у студента вмінь орієнтуватися в чинному законодавстві та аналізувати зміст нормативно-правових актів;

- застосування теоретичних знань та принципів нормативно-правових актів у практичному житті;

- коректне використання економічної термінології в освітньому процесі та професійній діяльності;

- здатність застосовувати економічні знання та норми у діяльності за фахом.

Використання практичних занять в освітньому процесі передбачає відповідний інтелектуальний та методичний рівень підготовки викладача [1, с. 34].

Ефективність практичного заняття залежить від успішності втілення його основних цілей, серед яких важливе значення має розвиток інтелектуальних здібностей та критичного мислення студентів. Зазвичай під час практичного заняття акцент робиться на відтворенні вивчених знань, таких як виступи з певних питань, доповнення і повторення.

Початок кожного практичного заняття передбачає чітке визначення його теми, основних питань, а також місця та ролі цього заняття в загальній системі практичних занять.

Однією з ключових умов успішності організації та проведення практичного заняття в умовах сучасного закладу вищої освіти є чітке визначення цілей відповідно до поставлених завдань та орієнтація викладача на їх реалізцію. Проте дуже часто визначення цілей, тобто того, ради чого проводиться діяльність, може залишатися непрозорим для викладача.

Також доцільним є визначення основних економічних термінів, які будуть використовуватися. Це може бути представлено у вигляді короткого термінологічного словника основних економічних понять.

Ефективність впровадження цілей практичного заняття в значній мірі залежить від рівня мотивації, яка включає в себе комплекс мотивів, що притаманні конкретному студенту і ведуть його до активної пізнавальної діяльності. Мотиви можна класифікувати на зовнішні та внутрішні. Зовнішні мотиви охоплюють ті спонукальні чинники, які знаходяться поза самою діяльністю (наприклад, участь у предметі не завжди приємна, але відвідується через почуття колективізму, обов'язку, бажання зберігати хороші стосунки з викладачем тощо).

Щодо внутрішніх мотивів, вони пов'язані зі спонукальними факторами, що спрямовані безпосередньо на саму навчальну дисципліну та процес її вивчення. Вони виникають, коли студенти відчувають позитивні емоції від своєї пізнавальної діяльності.

Усі елементи практичного заняття взаємодіють між собою. Проте мета та завдання є центральними, навколо яких впорядковується весь хід заняття. При формулюванні мети та завдань практичного заняття важливо враховувати, що вони повинні не лише стимулювати активність студентів та визначати досягнення конкретних результатів, але й вказувати на конкретні шляхи їх досягнення. При цьому студенти повинні усвідомлювати та приймати ці цілі та завдання.

Після визначення теми, мети і завдань заняття важливо встановити рівень готовності студентів до проведення цього заходу. Практичні заняття тісно пов'язані з лекціями, виступаючи їхнім логічним продовженням та часом доповненням для кращого освоєння теоретичного матеріалу. Використання практичного заняття для перевірки рівня засвоєння теорії, виявлення прогалин у розумінні матеріалу сприяє ефективному взаємозв'язку між викладачем та студентами в системі лекцій-практичні заняття.

Оцінка того, наскільки студенти розуміють теорію та як добре вони запам'ятовують основні факти, що вивчались, може бути проведена, наприклад, через написання опорного конспекту з пам'яті.

З огляду на взаємодію студентів при вирішенні завдань, слід враховувати, що дискусія в групі з різних точок зору може призводити до як прогресу, так і регресу в розвитку їхніх пізнавальних можливостей. Успішність цього процесу залежить від характеру взаємодії, який, у свою чергу, визначається типом групи. Тому важливо вирішити, як розділити студентів на групи (гомогенні чи гетерогенні) в залежності від завдань практичного заняття, і розробити відповідну стратегію для групової роботи.

Роль викладача набуває особливого значення під час індивідуальної роботи студентів, де він виступає в якості консультанта та помічника у вирішенні завдань. Індивідуальна робота студентів може бути розглянута як самостійна діяльність під керівництвом викладача або з його допомогою, і вона може бути організована на практичних заняттях у двох різних варіантах:

1) Студенти отримують однакове завдання, але вони можуть отримувати різні рівні індивідуальної допомоги від викладача на окремих етапах їхньої діяльності.

2) Студенти працюють із завданням різного рівня складності. Ключовим елементом для успішної організації індивідуальної роботи студентів є вміння викладача підбирати завдання з різним рівнем складності. Їх розробка дозволяє педагогу регулювати темп навчання для кожного студента, а їх ступінь складності може зростати поступово. Ці завдання можна представити у вигляді роздаткового матеріалу, який включає в себе різноманітні задачі з конкретної теми.

Досвід показує, що для студентів з низьким рівнем підготовки важливо диференціювати не тільки складність завдань, але й ступінь необхідної їм допомоги. З іншого боку, для студентів із високим рівнем знань така індивідуальна робота часто перетворюється на самостійну.

Різні форми організації роботи студентів на практичних заняттях під час формування економічної компетентності, такі як колективна, групова та індивідуальна, сприяють реалізації навчальних і виховних цілей у різний спосіб. Тому важливо розумно поєднувати їх, вибираючи форму відповідно до змісту вивченого матеріалу та індивідуальних особливостей студентів. Кожна з цих форм передбачає визначений рівень активності студентів і характер взаємодії між ними та викладачем.

Використання інноваційних технологій у викладанні економічних дисциплін спрямоване на пошук нових підходів до їхнього змісту, методів, дидактичних засобів і організації навчання загалом. Це сприяє інтересу до економічної та майбутньої професійної діяльності вчителя, реалізації пізнавального та виховного потенціалу дисциплін економічного спрямування, активізації пізнавальних і творчих можливостей студентів, розвитку педагогічного мислення та успішному формуванні економічної компетентності.

Викладачі дисциплін економічного спрямування повинні володіти сучасними активними методиками навчання, використовувати їх на заняттях, мати науково-теоретичну підготовку та навички практичного застосування теоретичних знань, розуміти правозастосовну практику і використовувати ситуаційні завдання для студентів, враховуючи зміни в законодавстві.

Висновки

Отже, в національній доктрині розвитку освіти, передбачається застосування інноваційних технологій та удосконалення існуючих форм організації освітнього процесу. При цьому значна увага приділяється пошуку шляхів удосконалення методики проведення практичних занять.

Організація та проведення практичних занять з економічних дисциплін є складним процесом, що включає цілий ряд взаємопов'язаних елементів. Основна мета полягає у використанні наукових методів для вивчення економічних фактів, розкритті єдності та взаємозв'язку між теорією і практикою, раціональному використанні дидактично обґрунтованих форм і методів навчання, поглибленні економічних знань студентів, забезпеченні економічної спрямованості підготовки, диференціації освітнього процесу та використанні зворотного зв'язку як інструменту формування економічної компетентності майбутніх фахівців у галузі трудового навчання та технологій.

Література

1. Єгорова В. В. Аналіз, сучасний стан та перспективи розвитку системи методичної роботи ВНЗ як осередку підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2014. №1 (9). С. 34-40.

2. Кочерга Є. В. «Мозковий штурм» як ефективний метод навчання. Вісник Науково- методичного центру навчальних закладів сфери цивільного захисту. № 27. 2017. С. 35-38.

3. Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи. Навчальний посібник. Київ: Знання, 2005. 486 с.

4. Мокін Б. І., Леонтьєв В. О., Мокін О. Б. Стратегія пошуку оптимального співвідношення лабораторного практикуму та наукових досліджень в навчальному процесі інженерних спеціальностей: монографія. Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2002. 142 с.

5. Паляничка Н., Верхоланцева В., Ковальов О. Використання активних та інтерактивних методів навчання при викладанні дисципліни «Технологічне обладнання переробних і харчових виробництв» Удосконалення освітньо-виховного процесу в закладі вищої освіти: збірник науково-методичних праць Таврійського Державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного. Вип. 23. Таврія, 2020. С. 578-582.

6. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Київ: МOH України. 1993. 21 с.

7. Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. Київ: Академвидав, 2006. 352 с.

References

1. Iehorova V. V. (2014). Analiz, suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku systemy metodychnoi roboty VNZ yak oseredku pidvyshchennia kvalifikatsii nakovo-pedahohichnykh pratsivnykiv [Analysis, current state and prospects for the development of the system of methodical work of universities as a center for improving the qualifications of academic and pedagogical workers]. Zbirnyk naukovykh prats Khmelnytskoho instytutu sotsialnykh tekhnolohii Universytetu «Ukraina» - Collection of scientific works of the Khmelnytskyi Institute of Social Technologies of the University «Ukraine», 1 (9), 34-40 [in Ukrainian].

2. Kocherha Ye. V. (2017). «Mozkovyi shturm» yak efektyvnyi metod navchannia [«Brainstorming» as an effective teaching method]. Visnyk Naukovometodychnoho tsentru navchalnykh zakladiv sfery tsyvilnoho zakhystu - Bulletin of the Scientific and Methodological Center of Educational Institutions in the Field of Civil Defense, 27, 35-38 [in Ukrainian].

3. Kuzminskyi A. I. (2005). Pedahohika vyshchoishkoly [Pedagogy of high school]. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].

4. Mokin B. I., Leontiev V. O., & Mokin O. B. (2002). Stratehiiaposhuku optymalnoho spivvidnoshennia laboratornoho praktykumu ta naukovykh doslidzhen v navchalnomu protsesi inzhenernykh spetsialnostei [The strategy of finding the optimal ratio of laboratory practice and scientific research in the educational process of engineering specialties]. Vinnytsia: UNIVERSUM-Vinnytsia [in Ukrainian].

5. Palianychka N., Verkholantseva V., & Kovalov O. (2020). Vykorystannia aktyvnykh ta interaktyvnykh metodiv navchannia pry vykladanni dystsypliny «Tekhnolohichne obladnannia pererobnykh i kharchovykh vyrobnytstv» [Using of active and interactive learning methods in teaching the discipline «Technological equipment of processing and food production»]. Udoskonalennia osvitno-vykhovnoho protsesu v zakladi vyshchoi osvity, zbirnyk naukovo- metodychnykh prats Tavriiskoho Derzhavnoho ahrotekhnolohichnoho universytetu imeni Dmytra Motornoho - Improvement of the educational process in a higher education institution, a collection of scientific and methodological works of the Tavri State University of Agrotechnology. Tavriia [in Ukrainian].

6. Polozhennia pro orhanizatsiiu navchalnoho protsesu u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Regulations on the organization of the educational process in higher educational institutions]. (1993). Kyiv: MOH Ukrainy [in Ukrainian].

7. Fitsula M. M. (2006). Pedahohika vyshchoi shkoly [Pedagogy of the higher school]. Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru