Формування художньо-образного мислення в контексті фортепіанної музики ХХІ століття здобувачів початкової мистецької освіти

Ma Сіньюй,

аспірант

Клюєва Сніжанна Дмитрівна,

кандидат філософських наук, доцент кафедри музичного мистецтва і хореографії

м. Одеса

Анотація

Стаття досліджує важливість інтеграції сучасної фортепіанної музики у процес музичної освіти, дослідження розглядає, як фортепіанна музика, з її багатошаровою структурою та емоційними глибинами, слугує не лише інструментом для навчання музичної теорії та техніки, а й потужним каталізатором для розвитку когнітивних здібностей та креативності. Особливу увагу приділено впливу на розвиток мультизадачності, пам'яті, уваги, а також стимулюванню розвитку нейронних зв'язків та загальної мозкової активності через гру на фортепіано. Стаття вказує на те, що вивчення фортепіанної музики вимагає одночасної активності обох півкуль мозку, що сприяє комплексному розумовому розвитку. Аналіз дослідження також підкреслює значення фортепіанної музики для розвитку емоційного інтелекту. Виконання та інтерпретація музичних творів різних жанрів і стилів дозволяє музикантам глибше розуміти та виражати емоції, розвиваючи емпатію, що сприяє кращому саморозумінню та розумінню інших, покращуючи міжособистісні взаємодії та комунікацію. Розширення художньо - образного мислення через музичну освіту визначено як ключовий елемент для глибокого засвоєння музичного мистецтва. Такий підхід сприяє не лише розвитку музичної грамотності, але й збагачує емоційний досвід та сприяє культурному розумінню. Підкреслено важливість сучасної фортепіанної музики у формуванні художньо-образного мислення та загального розвитку здобувачів початкової мистецької освіти. Інтеграція цієї музики в освітній процес не лише розширює музичний горизонт учнів, але й сприяє їхньому творчому та когнітивному розвитку, відкриваючи широкі можливості для самореалізації. Дослідження пропонує новий вимір у розумінні того, як музична освіта, і зокрема вивчення фортепіанної музики, впливає на емоційний розвиток учнів. Аналіз способів, через які музика допомагає розуміти і виражати емоції, а також розвивати емпатію, представляє новий напрям у педагогіці музики. Дослідження виокремлює важливість вивчення сучасної фортепіанної музики не лише як мистецтва, але й як засобу пізнання світу, виховання поваги до культурної різноманітності та соціальної відповідальності. Такий підхід дозволяє оцінити музичну освіту як засіб формування глибокого соціокультурного розуміння.

Ключові слова: фортепіанна музика, музичні твори, художньо-образне мислення, учні, мистецька освіта, інтерпретація музики.

Abstract

Ma XinYu postgraduate student, South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushinskogo, Odesa

Kliuieva Snizhana Dmytrivna Candidate of Philosophical Sciences, Associate Professor of the Department of Musical Art and Choreography, South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushinskogo, Odesa,

Formation of artistic thinking in the context of piano music of the 21st century of students of primary art education

The article examines the importance of integrating contemporary piano music into the process of music education, the study considers how piano music, with its multi-layered structure and emotional depths, serves not only as a tool for teaching music theory and technique, but also as a powerful catalyst for the development of cognitive abilities and creativity. Special attention is paid to the influence on the development of multitasking, memory, attention, as well as stimulation of the development of neural connections and general brain activity through playing the piano. The article indicates that learning piano music requires the simultaneous activity of both hemispheres of the brain, which contributes to complex mental development. The research analysis also highlights the importance of piano music for the development of emotional intelligence. Performing and interpreting musical works of different genres and styles allows musicians to understand and express emotions more deeply, developing empathy, which contributes to better self-understanding and understanding of others, improving interpersonal interactions and communication. The expansion of artistic thinking through music education is identified as a key element for deep learning of musical art. This approach contributes not only to the development of musical literacy, but also enriches the emotional experience and promotes cultural understanding. The importance of modern piano music in the formation of artistic thinking and general development of students of primary art education is emphasized. The integration of this music into the educational process not only expands the musical horizon of students, but also contributes to their creative and cognitive development, opening wide opportunities for self-realization. The study offers a new dimension in understanding how music education, and in particular the study of piano music, affects the emotional development of students. Analysis of the ways in which music helps to understand and express emotions, as well as to develop empathy, represents a new direction in music pedagogy. The study highlights the importance of studying modern piano music not only as an art, but also as a means of learning about the world, fostering respect for cultural diversity and social responsibility. This approach makes it possible to assess music education as a means of forming a deep socio-cultural understanding.

Keywords: piano music, musical works, artistic thinking, students, art education, interpretation of music.

Основна частина

Постановка проблеми. У ХХІ столітті музична освіта зазнає значних трансформацій, впливаючи на методики навчання та підходи до формування художньо-образного мислення. Актуальність дослідження полягає у пошуку ефективних способів інтеграції сучасних музичних творів і технологій в процес викладання, щоб стимулювати креативне мислення та артистичний розвиток здобувачів. Фортепіанна музика ХХІ століття відрізняється значною стилістичною різноманітністю та інноваційністю, що вимагає нового підходу до навчання мистецтву гри на фортепіано, також важливим аспектом є формування здатності учнів до критичного аналізу музичних творів та самостійного художнього вираження. Дослідження має на меті виявити методи, які сприяють розвитку цих якостей в контексті вивчення фортепіанної музики. Актуальність дослідження також полягає в оцінці впливу фортепіанної музики ХХІ століття на емоційний світ та міжособистісні навички учнів, так у глобалізованому світі музика служить містком між культурами, і дослідження формування художньо-образного мислення через фортепіанну музику сприяє кращому розумінню і прийняттю культурної різноманітності серед молодого покоління. Враховуючи вищевикладене, заявлене дослідження є важливим і своєчасним внеском у розвиток методик музичної освіти, що відповідає сучасним викликам і тенденціям.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Особливу увагу слід звернути на роботи психологів та педагогів, які аналізують механізми та процеси візуального та аудіального сприйняття музики, а також вплив музики на розвиток креативності та емоційного інтелекту учнів (Богуцький Ю. [2], Жанг Л., Ксі С., Лі Ю., Шу Х., Жанг Ю. [14]). Аналіз джерел, присвячених сучасній фортепіанній музиці, з акцентом на її жанрове та стилістичне розмаїття. Важливо включити огляд творів сучасних композиторів, які активно використовуються у музичній освіті, та їхнього впливу на формування музичного смаку та естетичних орієнтацій учнів (Бойко С. [3], Черноіваненко А. [11]).

Розгляд сучасних методик та підходів до викладання музики, з особливим фокусом на ті, що спрямовані на розвиток художньо-образного мислення через фортепіанну музику. Це можуть бути методики, які включають використання інноваційних технологій, імпровізацію, колаборативне навчання та інтерактивні форми роботи (Линенко А., Ніколай Г., Левицька І. [8], Бермінгем М. [12]). Значна увага приділяється аналізу випадків із життя, успішним проєктам та інноваційним програмам, які сприяли значному прогресу у формуванні художньо-образного мислення через вивчення сучасної фортепіанної музики (Грищенко Т. [4], Карнак А. [6]).

На основі аналізу літератури, формулювання висновків щодо значення сучасної фортепіанної музики та методик її викладання для розвитку художньо - образного мислення. Обговорення перспектив подальших досліджень у цій області, а також потенційних напрямків для розвитку музичної освіти.

Мета статті. Метою статті є аналіз і оцінка впливу сучасної фортепіанної музики на розвиток художньо-образного мислення у дітей, які здобувають початкову мистецьку освіту. Дослідження спрямоване на виявлення ефективних методів та підходів викладання, що сприяють глибшому розумінню музики, розвитку творчих здібностей та формуванню естетичних оцінок.

Завдання дослідження:

- вивчити специфіку сучасної фортепіанної музики ХХІ століття, жанрове різноманіття, стилістичні особливості та педагогічного потенціалу сучасної фортепіанної музики;

- сформувати критерії оцінки ефективності методів викладання, що сприяють розвитку художньо-образного мислення через вивчення сучасної фортепіанної музики;

- оцінити вплив сучасної фортепіанної музики на формування художньо-образного мислення здобувачів початкової мистецької освіти, ідентифікація найбільш ефективних методів та практик;

- надати рекомендації з використання сучасної фортепіанної музики для підвищення ефективності музичної освіти, з акцентом на розвитку художньо-образного мислення.

Виклад основного матеріалу. Фортепіанна музика, з її багатогранною структурою та емоційним глибинами, є унікальним інструментом для розвитку розумових здібностей, саме вивчення гри на фортепіано не лише вимагає розуміння музичної теорії та техніки, але й розвиває здатність до мультизадачності, покращує пам'ять, увагу, а також сприяє розвитку творчого мислення. Гра на фортепіано є діяльністю, яка вимагає одночасного використання обох півкуль мозку так ліва півкуля, яка відповідає за логіку та аналітичні процеси, активно працює, коли музикант читає ноти та розмірковує над структурою твору, а права півкуля, відповідальна за емоції та креативність, активізується під час інтерпретації музики, додавання власного стилю та вираження емоцій, таке комплексне навантаження сприяє розвитку нейронних зв'язків і покращує мозкову активність [9]. Фортепіанна музика також відіграє важливу роль у розвитку емоційного інтелекту і вивчення та виконання творів різних жанрів і стилів дозволяє музикантам глибше розуміти і виражати емоції, а також розвивати емпатію, що сприяє кращому розумінню себе та інших, покращує міжособистісні взаємодії та спілкування.

Значення художньо-образного мислення у музичній освіті не можна недооцінити, адже воно є ключовим елементом, який сприяє глибокому засвоєнню музичного мистецтва. Художньо-образне мислення не тільки збагачує сприйняття музики, але й відкриває ширші можливості для творчої самореалізації учнів, це комплексне і глибоке розуміння музики, яке включає в себе емоційне сприйняття, візуальні образи та асоціації, які музика викликає у слухача або виконавця. Музична освіта, заснована на принципах художньо - образного мислення, сприяє розвитку емоційного інтелекту, саме через музику учні вчяться розуміти та виражати свої почуття, емпатію до інших, вивчають різноманітність емоційних станів, що музика може передати. Таке глибоке емоційне сприйняття є фундаментом для формування цілісної особистості.

Художньо-образне мислення відіграє важливу роль у розвитку креативності, музика не лише відображає реальність, але й дає можливість створювати нові світи. У процесі музичної освіти, коли учні залучені до творення музики, аранжування або імпровізації, вони розвивають здатність мислити оригінально, знаходити нетривіальні рішення, що є ключовими компонентами креативного мислення. Музика є віддзеркаленням культурної ідентичності та історичного контексту, в якому вона була створена. Художньо - образне мислення дозволяє учням не тільки сприймати музику на поверхневому рівні, але й глибше зануритись в її культурні та історичні корені і такий підхід допомагає учням зрозуміти ширший соціокультурний контекст, розвиває повагу та зацікавленість до інших культур. Художньо-образне мислення сприяє не тільки емоційному та інтуїтивному сприйняттю музики, але й підвищує музичну грамотність. Учні вчяться аналізувати музичні твори, розуміти їхню структуру, форму, гармонію, ритміку, що вимагає від них не тільки технічних знань, але й здатності візуалізувати музичні ідеї, відчувати музику «зсередини» [2].

Однією з ключових характеристик сучасної фортепіанної музики є її стилістична різноманітність. Композитори ХХІ століття експериментують з різними музичними традиціями, від класики до джазу, від народної музики до електроніки, створюючи твори, які виходять за рамки традиційних жанрових обмежень, що відкриває нові можливості для піаністів та слухачів, збагачуючи музичний досвід непередбачуваною глибиною та багатогранністю. Інноваційні Техніки гри на фортепіано, такі як підготовлене фортепіано, де між струнами розміщуються різні предмети для досягнення незвичайних звуків, або використання електроніки для розширення можливостей звучання інструменту, ці підходи відкривають нові виміри звучання, дозволяючи композиторам та виконавцям досліджувати нові звукові ландшафти [1].

Креативне мислення та здатність до вирішення проблем також відчутно виграють від занять фортепіанною музикою і композиція музики чи імпровізація на фортепіано вимагає від музикантів швидкого мислення, здатності до інновацій та використання абстрактного мислення для створення нових музичних ідей. Такі навички можуть бути успішно застосовані в різних аспектах життя, включаючи академічне та професійне середовище, спільне музикування та виступи перед аудиторією розвивають комунікативні навички та самовпевненість. Музика створює спільноту, об'єднуючи людей різного віку та культур через спільний інтерес і взаєморозуміння [11]. Таким чином, фортепіанна музика може сприяти соціальному розвитку та покращенню взаємодії у суспільстві. Фортепіанна музика має глибокий вплив на розвиток мислення, здатність до креативності, емоційне благополуччя та соціальні навички, і через свою складність та красу, вона стимулює мозок унікальними способами, відкриваючи нові горизонти для особистісного розвитку, фортепіанна музика не просто звук, а потужний інструмент, який може збагатити наше життя, розвиваючи глибше розуміння себе та світу навколо нас.

Вплив технологій на фортепіанну музику є однією з визначальних особливостей нашого століття. Цифрові інструменти та програмне забезпечення для створення музики розширюють можливості композиторів, дозволяючи їм експериментувати зі звуком та структурою творів. Сучасні технології також змінюють спосіб, яким музика записується, виконується та сприймається, відкриваючи нові шляхи для музичної експресії та комунікації. Теми та мотиви у фортепіанній музиці ХХІ століття часто відображають сучасні соціальні, політичні та особистісні питання і композитори використовують музику як засіб для дослідження і вираження ідей, звертаючись до актуальних тем, таких як глобалізація, зміна клімату, ідентичність і взаємодія між культурами, що надає фортепіанній музиці додатковий рівень значущості та актуальності [4].

Одна з ключових рис сучасних композиторів - їхня інноваційність. Використовуючи новітні технології, експериментуючи з нетрадиційними звуками та гармоніями, вони розширюють музичні горизонти, що у свою чергу, стимулює музичну освіту інтегрувати сучасні методики та підходи у навчальний процес, змушуючи студентів мислити за межами традиційних вимірів музики. Вплив технологій на музичну освіту значною мірою визначається творчістю сучасних композиторів, де вони активно використовують програмне забезпечення для створення музики, диджиталізацію звуків та віртуальну реальність для створення інтерактивних музичних досвідів, що змушує освітні установи адаптуватися, включаючи до навчальних програм курси з музичних технологій, аудіопродакшену та звукорежисури [6].

Сучасні композитори не обмежують себе класичними формами і жанрами. Вони поєднують елементи різних музичних традицій, від класики до поп-музики, джазу, електроніки, і навіть звуків природи, що спонукає музичну освіту бути більш інклюзивною, демократизувати доступ до різних музичних стилів і сприяє формуванню багатогранних музикантів, готових до будь-яких творчих викликів.

Сучасні композитори часто звертаються до актуальних соціальних питань у своїх творах, роблячи музику інструментом соціальних змін, що підкреслює важливість вивчення музики не тільки як мистецтва, але й як засобу пізнання світу, виховання емпатії та соціальної відповідальності у студентів. Сучасні композитори вносять значний вклад у методики викладання, пропонуючи нові підходи до композиції, імпровізації та аналізу музики і це надихає викладачів відходити від консервативних методів навчання, заохочуючи студентів до експериментування та самовираження.

Дослідимо ефективні практики та уроки формування художньо - образного мислення в контексті фортепіанної музики ХХІ століття для здобувачів початкової мистецької освіти висвітлює інноваційні методики навчання, які дозволяють молодим музикантам розкривати та розвивати свої творчі здібності. Дослідимо ряд методик, які акцентують на інтеграції сучасної музики в освітній процес, стимулюючи розвиток художньо-образного мислення у дітей [5].

1. Використання сучасної музики як навчального матеріалу. Залучення сучасної фортепіанної музики у навчальний процес допомагає дітям зрозуміти сучасні музичні тенденції та зв'язок музики з актуальними соціальними та культурними явищами. Викладачі можуть організовувати прослуховування творів сучасних композиторів, обговорюючи з учнями ідеї, емоції та образи, які музика намагається передати.

2. Імпровізація та творчі завдання. Імпровізація є потужним інструментом для розвитку художньо-образного мислення, так учнів можна заохочувати до створення власних музичних фраз, використовуючи елементи сучасної музики. Такі заняття не тільки стимулюють креативне мислення, але й дозволяють дітям висловлювати свої почуття та думки через музику [13].

3. Вивчення музичної технології. Залучення до уроків музичних технологій, таких як музичне програмне забезпечення для композиції або електронні музичні інструменти, дозволяє учням краще зрозуміти можливості сучасної музики. Вони навчаються експериментувати з звуками та ефектами, розширюючи своє розуміння музичного вираження.

4. Трансдисциплінарні проєкти. Інтеграція музики з іншими предметами, такими як література, історія або образотворче мистецтво, сприяє глибшому розумінню творчих процесів. Учні можуть створювати музичні композиції, натхненні літературними творами, або розробляти мультимедійні проєкти, де музика взаємодіє з візуальним мистецтвом, поглиблюючи художньо-образне мислення.

5. Майстер-класи та творчі воркшопи. Організація майстер-класів та творчих воркшопів з сучасними музикантами та композиторами надихає учнів та надає їм можливість зануритись в сучасний музичний процес і таке спілкування дозволяє дітям з перших вуст дізнатися про сучасні музичні практики, методи композиції та особистісний шлях у мистецтві [10].

Кожен із цих підходів відіграє важливу роль у формуванні художньо - образного мислення серед молодих музикантів, сприяючи їх всебічному розвитку та підготовці до активної творчої діяльності в сучасному світі мистецтва.

Методики викладання сучасної фортепіанної музики в ХХІ столітті для здобувачів початкової мистецької освіти є ключовим елементом, що сприяє формуванню цілісного розуміння музичного мистецтва та розвитку творчих здібностей у молодих учнів, що вимагає від педагогів не тільки глибокого розуміння музичної теорії та техніки, але й знання сучасних освітніх методик, що здатні втілити потенціал кожного учня. Сучасні методики викладання музики орієнтовані на створення мотивації, розвиток креативності та навчальної автономії.

Сучасна фортепіанна музика включає широкий спектр жанрів та стилів, від класицизму до електронної музики, що дозволяє педагогам використовувати різноманітні музичні матеріали для розвитку музичної грамотності та естетичного смаку учнів. Сучасні композиції можуть слугувати відмінними прикладами для аналізу, інтерпретації та критичного осмислення музики, що сприяє формуванню глибшого розуміння сучасної музичної культури.

Сучасні методики включають використання інтерактивних технологій та цифрових інструментів у процесі навчання, що робить уроки більш захоплюючими та ефективними. Цифрові піаніно, музичні програми для композиції та аранжування, а також онлайн-платформи для вивчення музики дозволяють учням експериментувати зі звуком, структурою та гармонією, розширюючи їхні творчі горизонти. Співпраця та групова робота в рамках музичної освіти сприяють розвитку комунікативних навичок, вміння працювати в команді та взаємоповаги між учнями, і самі групові заняття, ансамблева гра та спільні творчі проєкти дозволяють дітям взаємодіяти один з одним, обмінюватися ідеями та разом працювати над музичними композиціями [7].

Метод проєктів дозволяє учням реалізовувати власні творчі ідеї, працюючи над музичними проєктами, які можуть включати створення оригінальних композицій, аранжування існуючих творів або навіть розробку музично-театральних вистав, цей підхід сприяє розвитку творчої самостійності та ініціативності. Аналіз та критична оцінка музичних творів є важливою частиною сучасної музичної освіти. Учнів заохочують висловлювати свою думку про музику, обговорювати її емоційний вплив, структуру, гармонію та інструментальне оформлення, що розвиває їхнє критичне мислення та аналітичні здібності.

Оцінка ефективності використання сучасної фортепіанної музики ХХІ століття для розвитку художньо-образного мислення здобувачів початкової мистецької освіти є актуальним питанням у контексті сучасної освітньої парадигми і таке питання відкриває широке поле для дослідження та аналізу, оскільки художньо-образне мислення вважається фундаментальним аспектом у формуванні музичної культури та естетичного виховання особистості [11].

Сучасна фортепіанна музика ХХІ століття характеризується багатством стилів, жанрів та технік виконання, що робить її цінним інструментом у розвитку художньо-образного мислення. Використання такої музики в навчальному процесі дозволяє учням не тільки ознайомитись з сучасними музичними тенденціями, але й розвивати здатність до інтерпретації, аналізу та критичного мислення. Інтеграція сучасної фортепіанної музики в освітній процес має ряд переваг. Вона не тільки збагачує музичний досвід учнів, але й стимулює їх творчу активність та мотивацію до навчання, також це сприяє формуванню відкритості до нового, готовності до експериментування та пошуку власного, унікального звучання.

Серед методик, що застосовуються для оцінки ефективності використання сучасної фортепіанної музики у навчальному процесі, можна виділити аналіз музичних творів, виконавську діяльність учнів та їх здатність до імпровізації. Також ефективним є застосування проєктного методу, коли учні мають можливість самостійно створювати музичні композиції, використовуючи елементи сучасної музики. Сучасна фортепіанна музика має велике значення для емоційного та естетичного розвитку учнів. Вона допомагає формувати глибоке розуміння музики як мистецтва, здатного викликати сильні емоції та відображати різноманітність людських переживань.

Висновки. Визначено, що сучасні композитори ХХІ століття грають вирішальну роль у розвитку музичної освіти, сприяючи її інноваційності, технологічності та соціальній актуальності. Їхній вплив стимулює зміни не тільки в тому, як музика створюється, але й в тому, як вона викладається та сприймається, готуючи молоде покоління музикантів до творчих та соціальних викликів сучасного світу. Обґрунтовано, що сучасні методики викладання фортепіанної музики ХХІ століття для здобувачів початкової мистецької освіти ставлять за мету не лише навчання грі на інструменті, але й формування всебічно розвиненої музичної особистості. Використання інноваційних технологій, інтерактивних методів навчання, колаборативних проєктів та зосередження на розвитку критичного мислення дозволяють учням повною мірою розкрити свій творчий потенціал та зайняти активну роль у сучасному музичному житті.

Аналіз та інтерпретація фортепіанної музики допомагає учням краще розуміти та виражати свої емоції, розвиває емпатію і сприяє кращому розумінню себе та інших. Такий підхід в музичній освіті важливий для формування емоційного інтелекту та покращення міжособистісних взаємодій. Сучасна фортепіанна музика, з її відкритістю до експериментів та новаторства, спонукає учнів до креативного мислення. Вони навчаються не тільки репродукувати існуючі музичні твори, а й створювати власні, використовуючи імпровізацію та композицію як засоби самовираження. Доведено, що фортепіанна музика ХХІ століття відіграє значну роль у формуванні соціокультурної компетентності учнів. Вона не лише відображає культурні й історичні контексти своєї епохи, але й спонукає до дослідження різноманітних музичних традицій, сприяючи культурній освіченості та розвитку поваги до культурної різноманітності.

Література

1. Афоніна О.С. Сучасна українська музика у вимірах європоцентризму: монографія. Київ: НАКККіМ, 2012. 164 с.

2. Богуцький Ю. Самоорганізація культури: онтологія, динаміка, перспектив: монографія. Інститут культурології НАМУ. Київ: Веселка, 2008. 199 с.

3. Бойко С.В. Казка як жанр фортепіанної мініатюри: семантичноінтерпретаційний аспект: магістер. робота. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2020. 75 с.

4. Грищенко Т.А. Методичні аспекти роботи над зразками жанру мініатюри у класі фортепіано. Слов'нськ: Вид-во І. В. Маторіна, 2018. 53 с.

5. Гуральник Н.П. Українська фортепіанна школа ХХ століття в контексті розвитку музичної педагогіки: історико-методологічні та теоретико-технологічні аспекти: [монографія]. 2-е видан. виправл. К.: НПУ, 2021. 460 с.

6. Карнак А. Українська сучасна музика початку ХХІ століття. Мистецтво, історія, сучасність, теорія: Збірник наукових праць з мистецтваі культурології. 2010. Вип.7. С. 18-22.

7. Лі Ює Специфіка художньо-смислових уявлень у фортепіанному виконавстві: методичний аспект. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки. 2018. №167. С. 203-207.

8. Линенко Алла, Ніколай Г алина, Левицька Ірина. Методичний супровід художньо - естетичного контенту виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти. 2019. №27. С. 17-26. 10.31392/NPU-nc.series14.2019.27.03.

9. Масол Л.М., Базелюк О.В., Комаровська О.А., Муромець В.Г., Рагозіна В.В. Мистецька освіта в Україні: розвиток творчого потенціалу в ХХІ столітті: Аналітична доповідь Київ: Аура Букс, 2012. 240 с. URL: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/707897.

10. Пометун О. І. Критичне мислення як педагогічний феномен. Український педагогічний журнал. 2018. №2. С. 89-98.

11. Черноіваненко А.Д. Академічне музично-інструментальне мистецтво як предмет музикознавчої системології: монографія. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2021. 704 с.

12. Bermingham M. Clearing up «Critical Thinking»: Its Four Formidable Features. Creative Education. 2015. №6. pp. 421-427. doi: 10.4236/ce.2015.64042.

13. McCormick L. Music as Social Performance. Myth, Meaning, and Performance: Toward a New Cultural Sociology of the Arts / ed. By R. Eyerman and L. McCormick. Boulder: Paradigm Publishers, 2006. P.121-144.

14. Zhang L., Xie S., Li Y., Shu H., Zhang Y. Perception of musical melody and rhythm as influenced by native language experience. Acoustical Society of America. 2020. №147 (5). EL385. DOI: https://doi.org/10.1121/10.0001179.

References