Сучасні реалії фахової передвищої освіти: проблеми та перспективи. Досвід Черкаського державного бізнес-коледжу

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУЧАСНІ РЕАЛІЇ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ. ДОСВІД ЧЕРКАСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО БІЗНЕС-КОЛЕДЖУ

Вступ

Наразі понад семисот українських закладів фахової передвищої освіти навчають більше трьохсот п'ятидесяти тисяч студентів, у них працює близько сорока п'яти тисяч педагогів. Потужна система щороку готує понад сто тисяч фахівців середньої ланки. Прийнятий у червні 2019 року Закон України «Про фахову передвищу освіту» відкриває нові можливості для розвитку в Україні системи фахової передвищої освіти як окремої ланки, врегулювання невизначеності ситуації, в якій довготривало перебували технікуми і коледжі, визначає правові умови щодо забезпечення вільного доступу до фахової передвищої освіти.

Сучасне суспільство стрімко змінюється. У передових країнах світу драйвером таких змін є освіта, перш за все фахова та вища.

Сучасні світові реалії вимагають від фахівця нових компетенцій, які неможливо отримати без постійного розвитку, зважаючи на динаміку соціально-економічних змін. Тому сьогодні суб'єкт освітньої діяльності - це особистість принципово нової якості з інтелектуально-творчим і професійно кваліфікаційним потенціалом, котрий постійно вдосконалюється в умовах безперервної освіти - освіти впродовж життя.

Виклад основного матеріалу

Проблематика фахової та вищої освіти в Україні досліджується у рядом авторів. Це зокрема: Ю. Богач, Т. Боголіб, Є. Бойко, О. Василик, Д. Грішнова, Б. Данилишин, К. Грищенко, М. Євнух, В. Євтушевський, С. Єрохін, І. Каленюк, В. Кремень, К. Корсак, В. Куценко, В. Луговий, С. Михаць, О. Навроцький, Ю. Ніколенко, С. Ніколаєнко, К. Павловський, К. Павлюк, О. Поліщук, О. Сидоренко, А. Чухно, Г. Штейн, В. Юхименко, В. Яблонський та інші.

Незважаючи на велику кількість публікацій з проблем фахової та середньої освіти в Україні, динаміка та суперечливість змін у цій сфері спричиняє необхідність ретельного аналізу сучасного стану справ та напрацювання бачення подальшого розвитку фахової та вищої освіти.

Завдяки прийняттю нового рамкового Закону України «Про освіту», який визначив метою освіти всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Водночас Законом України «Про фахову передвищу освіту» встановлено основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи фахової передвищої освіти, що створює умови для поєднання освіти з виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможних фахівців для забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави.

Освітня реформа передбачає, що головною метою навчання стане не отримання суми знань, а оволодіння студентами певним набором компетентностей та наскрізних умінь. Найважливішою ж особливістю підготовки фахівців у закладах фахової передвищої освіти є орієнтація на практичну діяльність в умовах сучасних виробництв і сфер послуг, потреб ринку праці.

Нині коледж як заклад фахової передвищої освіти акумулює елементи професійно-технічної та вищої освіти, що в комплексі сприяє формуванню в майбутнього фахівця гнучкої системи інноваційних компетенцій і подальшому професійному розвитку. Перевагою фахового коледжу є відмова від механічного поєднання етапів традиційної системи «школа - заклад вищої освіти» поряд із постійним моніторингом потреб ринку праці, удосконаленням набутих професійних компетентностей і підготовкою до вузької спеціалізації на етапі здобуття вищої освіти. Саме фаховий коледж готує майбутнього фахівця до професійної діяльності, що є результативною, утім не обов'язково завершальною стадією безперервної системи освіти в Україні й у всьому світі. Сучасний коледж покликаний здійснювати підготовку висококваліфікованих фахівців нової генерації, усебічно розвивати їхні професійні компетентності під час навчання й, безумовно, підвищувати конкурентоспроможність випускників на ринку праці та створювати умови для подальшої освіти з урахуванням принципів академічної мобільності.

Чому ж здавалося б організована «за всіма правилами» фахова та вища освіта в Україні не є тим фактором, який сприяв би забезпеченню швидкого розвитку суспільства?

Очевидно фундаментальною причиною цього є те, що коледжі та університети на Заході розвивалися під впливом об'єктивних потреб місцевих громад, суспільства та держави, а на території царської Росії, радянської України та й нинішньої України заклади вищої освіти всіх типів засновувалися виключно за вказівкою зверху, їх діяльність жорстко регламентувалася і продовжує регламентуватися уповноваженим органом у сфері освіти.

У зв'язку з невідповідністю фактичної моделі вищої та професійної освіти загальноєвропейській існує потреба у вивченні можливих шляхів коеволюції систем професійної та вищої освіти в Україні.

19 травня 2005 року у норвезькому місті Берген на Конференції міністрів країн Європи Україна приєдналася до Болонського процесу. При цьому Україна зобов'язалася внести зміни у національну систему освіти.

В силу різних обставин, процес змін національної системи освіти здійснювався і здійснюється в нашій державі вкрай повільно і непослідовно. У якості прикладу досить зазначити, що 02.02.2018 року заступник Міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець в інтерв'ю газеті «Голос України» зазначив: «...цього року ми плануємо затвердити концепцію підготовки молодшого спеціаліста в нових умовах, тому що після 2019-го цей освітньо-кваліфікаційний рівень вийде із системи вищої освіти. Це буде найвищий рівень доуніверситетської освіти, 5-й рівень Національної рамки кваліфікацій»[1]. До речі це цілком відповідає європейським підходам і узгоджується з Європейською рамкою кваліфікацій [2]. А вже 14.06.2018 у своєму пості на Facebook перший заступник голови Комітету Верховної ради України Співаковський О. В. зазначив: «...у ході дискусії щодо визначення відповідності рівня фахової передвищої освіти Європейським кваліфікаційним нормам і невідповідності дескрипторів Національної рамки кваліфікацій, зазначених у Законі України «Про освіту», результатам навчання підготовки молодшого спеціаліста у коледжах та технікумах, представниками профільного міністерства був запропонований варіант врегулювання питання шляхом трансформації фахової передвищої освіти у початковий рівень вищої освіти [...]. Така позиція була підтримана Міністерством освіти і науки України» [3].

Зі слів Співаковського О. В. випливає, що освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст залишається у системі вищій освіті і, відповідатиме 6 рівню Національної рамки кваліфікацій.

Отже, 5 рівень Національної рамки кваліфікацій залишається, так би мовити, «вакантним».

Чи є це позитивом? Для того щоб відповісти на це питання спочатку необхідно хоча б у першому наближенні пояснити фундаментальну різницю між західною та українською системами професійної та вищої освіти.

Важливою особливістю університетів країн із західною моделлю вищої освіти є те, що вони складаються з так званих чотирирічних коледжів [4] (коледжі, які здійснюють підготовку за освітнім ступенем бакалавр).

В Україні ж Університети коледжі та технікуми є окремими класами закладів освіти. У свій час частина українських технікумів та коледжів були включені до складу деяких університетів, однак це було суто механічне об'єднання, яке не забезпечило якісних змін у системі фахової та вищої освіти. Разом з тим, частина технікумів та коледжів в Україні не входили і не входять до складу університетів та функціонують як окремі заклади вищої освіти. професійний освіта фаховий передвищий

Переважна більшість українських технікумів та коледжів ближчі до так званих vocational schools [5]. Навчальні заклади цього типу традиційно відрізняються від чотирирічних коледжів, зосереджуючи увагу на навчанні студентів конкретним умінням та навичкам, які, як правило, пов'язані з однією з кваліфікацій (професій), а не на академічній підготовці студентів.

На жаль, нині стан професійної та вищої освіти нині в Україні характеризується рядом негативних тенденцій, а саме [6]:

1) якість освіти не відповідає очікуванням роботодавців;

2) розподіл випускників за фахом не відповідає потребам економіки;

3) кошти, які виділяють на освіту, витрачаються неефективно;

4) закладам вищої освіти України не вистачає фінансової та академічної автономії.

Слід зазначити, що підйом системи професійної та вищої освіти в Україні доцільно було б розпочати саме із забезпечення максимальної можливості для коледжів і технікумів готувати фахівців 3-6 рівнів Національної рамки кваліфікацій. Це по-перше, сприяло б швидкому забезпеченню ринку праці кваліфікованими кадрами, а по-друге, проклало б надійний «місток» між закладами професійної та вищої освіти та сприяло б їх інтеграції.

Натомість нині лише кілька коледжів України мають право готувати студентів за освітнім ступенем бакалавр, зокрема і Черкаський державний бізнес-коледж.

Необхідно також зазначити, що відповідно до західної моделі освіти кваліфікації рівня 5 знаходяться в проміжку між професійною освітою і вищою освітою і охоплюють цілий ряд різних кваліфікацій і освітніх програм, які багато в чому відрізняються від традиційних програм як професійної, так і вищої освіти. У цій сфері реалізується безліч інновацій та експериментів в пошуках нових підходів до навчання та оцінювання результатів навчання, а також нових варіантів присвоєння кваліфікацій.

Говорячи про 5 рівень рамки кваліфікацій необхідно враховувати і такий аспект як те, що навчання впродовж життя все більше стає основоположним фактором для забезпечення зайнятості, а отже і соціальної інклюзії та особистісного розвитку. Тому коледжі і технікуми слід розглядати як заклади які в короткий строк, але на високому рівні спроможні забезпечувати не лише підготовку трудових резервів, але і перепідготовку кадрів, які мають абсолютно різний освітній ценз. У цьому контексті варто зазначити, що Черкаський державний бізнес-коледж тісно співпрацює з Черкаським обласним центром зайнятості здійснюючи за направленнями цього центру навчання на короткотермінових курсах осіб, які бажають започаткувати власний бізнес.

Разом з тим, не лише потребами сьогоднішнього дня повинні враховуватись при формуванні порядку денного реформування системи професійної та вищої освіти в Україні. Адже такі важливі загальносвітові тренди як все ширше використання джерел «чистої» енергії, суцільна диджіталізація, наступ «зеленої» економіки сприяє з одного боку доволі швидкому зникненню ряду звичних професій та швидкому формуванню потреб ринку у абсолютно нових професіях, які вимагають від працівників все більш складних умінь, а отже примушують людей докладати все більше зусиль для збереження власної конкурентоспроможності на ринку праці.

Під тиском зазначених вище факторів характер та система освіти змінюється. В ідеалі сучасна освіта повинна забезпечувати людей знаннями, уміннями та навичками, які дозволятимуть їм успішно протистояти безперервній і такій, що постійно прискорюється технологічній, цифровій, економічній і суспільній трансформації.

Однак, з ряду об'єктивних і суб'єктивних причин сучасна система освіти в Україні забезпечує зазначені вище потреби акторів ринку праці лише в невеликій мірі. Разом з тим, максимально розкриваються можливості 5 кваліфікаційного рівня.

Кваліфікації цього рівня повинні бути спрямовані інтеграцію складного і автономного набору знань, умінь та навичок різного призначення і спрямованості (професійні, технічні, академічні) і призначення (зайнятість, безперервне навчання, вища освіту).

Важливим фактом є те, що в західних країнах кваліфікації рівня 5 можна отримувати через програми середньоспеціальної, професійної та вищої освіти.

Крім того, подібні кваліфікації багато років забезпечувалися у вигляді навчальних курсів професійними та галузевими організаціями та асоціаціями.

Повертаючись до українських реалій слід зазначити, що саме технікуми і коледжі є тією площадкою, на якій можливе розгортання підготовки фахівців за програмами 5 рівня кваліфікацій, оскільки:

- фінансування цієї категорії закладів освіти передається на регіональний і місцевий рівні;

- програми підготовки в технікумах і коледжах мають практичну спрямованість;

- в їх стінах може забезпечуватися безперервний цикл освіти від 3-4 до 5, а в окремих випадках, зокрема і в Черкаському державному бізнес-коледжі, і до 6 рівня рамки кваліфікацій.

Висновки

Тож, підсумовуючи сказане вище необхідно зазначити, що структура вищої освіти в Україні потребує подальшого вдосконалення, водночас шляхи цього вдосконалення остаточно не визначені.

На жаль роль та місце технікумів і коледжів на даному етапі реформування української професійної та вищої освіти до кінця не визначені, більше того дивним чином ця роль часто нехтується і маргіналізувалися в політичних дискусіях.

Усім нам добре відомі болючі проблеми фахової передвищої освіти, серед них:

- неврегульованість порядку фінансування коледжів. Спроба передати всі коледжі на місцевий бюджет зустрічає супротив як із боку закладів освіти, так і місцевого самоврядування. Головна причина - регіональне замовлення, зорієнтоване винятково на потреби області, хоча перші два курси навчання (загальноосвітній цикл) в коледжі оплачує держава;

- оптимізація мережі закладів фахової передвищої освіти. Навіть без передачі коледжів на місцевий бюджет, унаслідок демографічної ситуації, втрати актуальності підготовки певних спеціальностей, однопрофільності вже сьогодні можна сказати, що заклади освіти, які мають малу кількість студентів, повинні бути приєднані до інших закладів або ліквідовані;

- зміна потреб ринку праці, що спровокована зниженням потреб у фахівцях окремих напрямів, зокрема сфери обслуговування;

- збереження майнових комплексів закладів освіти (приміщення, лабораторне, аудиторне оснащення, земельні ресурси, їдальні, гуртожитки). З одного боку, МОН України забезпечує на законодавчому рівні збереження майна, з іншого у зв'язку зі зменшенням контингенту вивільняються площі, які можна здавати в оренду, перепрофілювати на житловий фонд тощо.

Однак незалежно від вибору шляхів вдосконалення системи професійної та вищої освіти в Україні технікуми та коледжі повинні посісти провідне місце в системі підготовки фахівців 5 рівня рамки кваліфікацій. Професійна освіта та професійна підготовка повинні відігравати центральну роль у підготовці молоді до роботи, а також у розвитку навичок дорослих та реагування на потреби ринку праці в економіці.

Черкаський державний бізнес-коледж завдяки своїм специфічним характеристикам спроможний готувати фахівців 3-6 рівнів Національної рамки кваліфікацій, забезпечуючи при цьому можливість їх безперервної освіти в своїх стінах. Сьогодні ми маємо самодостатню потужну систему фахової передвищої освіти, що впродовж багатьох років успішно функціонує всупереч складнощам і проблемам, має авторитет серед роботодавців, - розвиток пріоритетів, характерних для цього рівня акредитації, забезпечення інтеграційних процесів, упровадження інноваційних педагогічних технологій, збереження матеріально-технічних і земельних ресурсів, оперативна адаптація до вимог і потреб суспільства

Список використаних джерел

1. Коледжі подвійного призначення. Виші I--II рівнів акредитації фінансуватимуть місцеві бюджети, але державне замовлення збережуть. URL: http://www.golos.com.ua/article/299287 (дата звернення 11.03.2021).

2. Descriptors defining levels in the European Qualifications Framework (EQF). URL: https://ec.europa.eu/ploteus/ en/content/descriptors-page (дата звернення 5.02.2021).

3. Alexander Spivakovsky. Питання фахової передвищої освіти. URL: https://www.facebook.com/spivakovsky.alexander/posts/905009656338038 (дата звернення 20.02.2021).

4. Colleges of the University of Cambridge. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Colleges_of_the_University_of_ Cambridge (дата звернення 1.03.2021).

5. Vocational school. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Vocational_school (дата звернення 5.03.2021)

6. Дослідження. Система вищої освіти в Україні: Кількість, що не переходить в якість. URL: http://www.feg.org.ua/ua/events/issledovaniya/sistema_vysshego_ obrazovaniya_v_ukraine_kolichestvo_ne_perehodyashchee_v_ kachestvo.html (дата звернення 1.03.2021)

Размещено на Allbest.ru