Форми і методи виховання безпечної поведінки майбутніх вчителів в умовах надзвичайних ситуацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут проблем виховання НАПН України, м. Київ

Бердянський державний педагогічний університет, м. Запоріжжя

Форми і методи виховання безпечної поведінки майбутніх вчителів в умовах надзвичайних ситуацій

Канішевська Любов Вікторівна

доктор педагогічних наук, професор

заступник директора з науково-експериментальної роботи

Лесик Анжеліка Сергіївна

кандидат педагогічних наук, доцент

в. о. декана факультету

психолого-педагогічної освіти та мистецтв

Анотація

виховання безпечний поведінка вчитель

Мета статті - схарактеризувати форми і методи виховання безпечної поведінки майбутніх вчителів в умовах надзвичайних ситуацій, які використовують куратори студентських груп у позааудиторній діяльності.

З метою досягнення поставленої мети були використані теоретичні методи: аналіз, синтез, систематизація й узагальнення - для характеристики ефективних форм і методів виховання безпечної поведінки майбутніх вчителів в умовах надзвичайних ситуацій.

У статті проаналізовано праці, що висвітлюють проблеми виховання безпечної поведінки студентської молоді.

Схарактеризовано форми і методи виховання безпечної поведінки майбутніх вчителів в умовах надзвичайних ситуацій, які використовують куратори студентських груп у позааудиторній діяльності. Ефективними методами роботи з майбутніми вчителями з виховання безпечної поведінки в позааудиторній діяльності виявилися: методи формування свідомості (розповідь, бесіда, лекція, переконання, диспут, приклад); методи організації діяльності та поведінки (педагогічна вимога, суспільна думка, привчання, вправи, створення виховуючих ситуацій); методи стимулювання поведінки і діяльності; активні методи соціально-педагогічного розвитку (групова дискусія, рольові, імітаційні ігри, метод генерування ідей тощо). До ефективних форм роботи з майбутніми вчителями належать: кураторські години, флешмоби, акції, круглі столи, тренінгові заняття, конкурси, тематичні зустрічі, проєктна діяльність, індивідуальні консультації тощо.

Проведене дослідження не вичерпує багатогранності теоретичних і практичних пошуків розв'язання проблеми формування безпечної поведінки майбутніх вчителів в умовах надзвичайних ситуацій.

Перспективним вважаємо: вивчення взаємозв'язку аудиторної та позааудиторної діяльності у вихованні культури безпечної професійної поведінки майбутніх вчителів в умовах надзвичайних ситуацій; розроблення та апробацію структурно-функціональної моделі виховання безпечної поведінки майбутніх вчителів в умовах надзвичайних ситуацій: підвищення ефективності післядипломної освіти педагогічних працівників щодо виховання безпечної поведінки молодого покоління в умовах воєнного стану.

Ключові слова: безпечна поведінка, виховання культури безпечної професійної поведінки педагога, майбутній учитель, надзвичайні ситуації, форми і методи виховання безпечної поведінки, куратор студентської групи.

Kanishevska Lyubov Viktorivna Doctor of Educational Sciences, Professor, Deputy Director for Research and Experimental Work, Institute of Problems on Education of National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv

Lesyk Angelika Serhiivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Acting Dean of the Faculty of Psychological and Pedagogical Education and Arts, Berdiansk State Pedagogical University, Zaporizhzhia

The forms and methods of education safe behaviour of future teachers in emergency situations

Abstract

The purpose of the article is to characterise the forms and methods of education safe behaviour of future teachers in emergency situations used by student group supervisors in extracurricular activities.

In order to achieve this goal, theoretical methods such as analysis, synthesis, systematisation and generalisation were used to characterise effective forms and methods of education safe behaviour of future teachers in emergency situations.

The article analyses the works, covering the problems of education safe behaviour of students.

The author are characterised the forms and methods of education safe behaviour of future teachers in emergency situations, which are used by curators of student groups in extracurricular activities. Effective methods of working with future teachers to educate safe behaviour in extracurricular activities were found to be: methods of forming consciousness (story, conversation, lecture, persuasion, debate, example); methods of organising activities and behaviour (pedagogical requirement, public opinion, training, exercises, creating educational situations); methods of stimulating behaviour and activity; active methods of socio-pedagogical development (group discussion, role-playing, imitation games, idea generation method, etc.) Effective forms of work with future teachers include: curatorial hours, flash mobs, events, round tables, training sessions, competitions, thematic meetings, project activities, individual consultations, etc.

This study does not exhaust the diversity of theoretical and practical searches for solutions to the problem of forming safe behaviour of future teachers in emergency situations.

We consider it promising to: study the relationship between educational and extracurricular activities in fostering a culture of safe professional behaviour of future teachers in emergency situations; develop and test a structural and functional model of fostering safe behaviour of future teachers in emergency situations: increase the effectiveness of postgraduate education of teachers of education safe behaviour to the younger generation under martial law.

Keywords: safe behaviour, education of a culture of safe professional behaviour of a teacher, future teacher, emergency situations, forms and methods of education of safe behaviour, curator of a student group.

Постановка проблеми

Проблема виховання безпечної поведінки у студентської молоді набуває ще більшої актуальності у зв'язку із ситуацією в країні, яка склалася внаслідок повномасштабної війни російської федерації проти України.

Виховання безпечної поведінки молодого покоління - пріоритетний напрям сучасного виховання, про це свідчать закони України «Про охорону дитинства» (2001), «Про вищу освіту» (2014), «Про освіту» (2017), Концепція Нової української школи (2016).

Особливої актуальності набуває проблема виховання безпечної поведінки майбутніх вчителів, оскільки від педагогів-професіоналів у значній мірі залежить організація безпечного освітнього процесу в умовах воєнного стану.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема виховання безпечної поведінки студентської молоді досліджується в різних аспектах: методика викладання навчальної дисципліни «Цивільний захист» (Р. Гордієнко, Д. Коломоєць та ін.); викладання начальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» (О. Богатов, В. Запорожець, Л. Литвиненко та ін.); підготовка майбутніх вчителів до викладання безпеки життєдіяльності в закладах загальної середньої освіти (О. Гнатюк, М. Жовнірович, Л. Нечипоренко, О. Пуляк та ін.).

У дисертаційному дослідженні С. Гвоздій «Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальності до безпеки життя та професійної діяльності» уперше науково обґрунтовано й апробовано концептуальні теоретичні і методичні засади та модель підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей до безпеки життя і професійної діяльності (цільовий, теоретико-методологічний, процесуальний, методичний, діагностико-результативний блоки); теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей до безпеки життя і професійної діяльності, а саме: відображення у змісті навчальних дисциплін про безпеку людини ідеї безпечної життєдіяльності як сенсоутворювального чинника; прагматична орієнтація навчальної діяльності студента у процесі підготовки до безпеки життя і професійної діяльності; набуття майбутніми фахівцями соціономічних спеціальностей досвіду безпечної професійно-зорієнтованої діяльності [1, С. 14-15].

У дисертаційному дослідженні Є. Логінової «Підготовка майбутнього соціального педагога до формування культури безпеки життєдіяльності старшокласників» уперше теоретично обґрунтовано цілісну систему підготовки майбутнього соціального педагога до формування культури безпеки життєдіяльності старшокласників, яка передбачає реалізацію компонентів (цільового, суб'єкт-об'єктного, змістово-процесуального, оцінно-результативного) [8, С. 3].

Л. Канішевська розробила спецсемінар для майбутніх учителів початкових класів «Виховуємо безпечну поведінку молодших школярів в умовах воєнного стану», який передбачає поглиблення знань майбутніх педагогів щодо сутності поняття «безпечна поведінка»; ознайомлення з актуальними ризиками, з якими стикаються учні під час воєнного стану; оволодіння методикою діагностики рівнів вихованості безпечної поведінки здобувачів початкової освіти; поглиблення знань майбутніх вчителів початкових класів щодо форм і методів виховання безпечної поведінки молодших школярів в умовах воєнного стану [5, С. 226].

Проте проблема виховання безпечної поведінки майбутніх вчителів в умовах надзвичайних ситуацій не дістала належного висвітлення в наукових дослідженнях.

Мета статті - схарактеризувати форми і методи виховання безпечної поведінки майбутніх вчителів в умовах надзвичайних ситуацій, які використовують куратори студентських груп у позааудиторній діяльності.

Виклад основного матеріалу

Безпека життя - діяльність людини, що визначається необхідними знаннями та навичками з профілактики та подолання небезпечних та шкідливих ситуацій, заснована на системі соціальних норм, переконань і цінностей, що забезпечують збереження життя, здоров'я людини та цілісність оточуючого світу [4, С. 145].

Науковець Л. Карнаух визначає безпечну поведінку як «дії і вчинки людини, спрямовані на попередження, уникнення та подолання небезпечних ситуацій соціального середовища задля збереження власного здоров'я» [7, С. 13].

Дослідник Є. Івашкевич слушно зазначає, що культура безпечної професійної поведінки педагога - це «його реакція на загрози учасникам освітнього процесу, що виникли або можуть виникнути внаслідок надзвичайних ситуацій» [3, С. 167].

У навчальному посібнику А. Ткачук, О. Пуляк «Цивільний захист» категорія «надзвичайна ситуація» трактується як «обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності» [9, С. 4].

Ключову роль у процесі виховання безпечної поведінки майбутніх вчителів в умовах надзвичайних ситуацій належить куратору студентської групи.

Куратор студентської групи виконує такі функції: аналітичну, організаторську, соціальну, стимулюючу, спрямовуючу, координаційну, комунікативну [11, С. 130].

У процесі виховання безпечної поведінки майбутніх вчителів куратори студентських груп використовували у позааудиторній діяльності такі групи методів: формування свідомості особистості; організації діяльності та формування досвіду суспільної поведінки; стимулювання поведінки і діяльності; активні методи соціально-педагогічного розвитку.

Використовуючи методи формування свідомості в контексті виховання безпечної поведінки майбутніх вчителів, доцільно використовувати такі: розповідь, бесіда, лекція, переконання, диспут, приклад.

Використовуючи методи цієї групи, куратори студентської групи ставили студента в активну позицію, сприяли тому, щоб він висловлював свої погляди, судження [10, С. 90].

З метою збагачення інформаційного поля майбутніх вчителів, застосовували міні-лекції. При цьому враховували, що успіх лекції залежить від ряду педагогічних вимог: по-перше, чіткість поставленої мети, цілісність та цілеспрямованість, насиченість яскравими та конкретними фактами; по-друге, послідовність викладу матеріалу; розмежування лекції на окремі, але завершені частини; по-третє, наявність чітко сформульованих, змістовних і переконливих висновків [2, С. 35].

Так, були проведені міні-лекції: «Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру», «Небезпеки, що можуть спричинити надзвичайні ситуації природного характеру».

Також у позаурочній діяльності кураторами студентських груп були проведені бесіди: «Правила поведінки в умовах надзвичайної ситуації воєнного характеру», «Дії під час повітряної тривоги», «Правила поведінки під час повітряної тривоги», «Як пережити кризу та зберегти спокій», «Як діяти при обстрілах житлових будинків. Правила порятунку» тощо.

Організація бесід різнилася своєю побудовою. Куратори студентських груп використовували проблемні ситуації на двох етапах: у процесі підготовки до бесід та під час їх проведення. Використання бесід спонукало майбутніх вчителів до активної пізнавальної діяльності, сприяло розвитку вміння слухати, аргументувати.

Також використовували метод переконань в єдності з іншими методами виховання шляхом бесіди, дискусії, за допомогою конкретного прикладу, педагогічної ситуації, на основі громадської думки. У процесі використання методу переконання, куратори студентської групи прагнули виробити у майбутніх вчителів морально-ціннісне, свідоме ставлення до дійсності.

Куратори студентських груп широко використовували метод прикладу, застосовуючи наступні правила його реалізації: привабливість прикладу; неприпустимість «лобового» протиставлення образу (прикладу) рівню вихованості студента; власний приклад поведінки та діяльності студента в різноманітних ситуаціях [6, С. 233]. У той же час, куратори студентських груп на конкретних і відомих студентам прикладах розкривали наслідки небезпечної поведінки.

У процесі роботи широко застосовували методи організації діяльності та поведінки студентів (педагогічна вимога, суспільна думка, привчання, вправи, створення виховуючих ситуацій).

Використовуючи метод педагогічної вимоги, куратори студентських груп дотримувалися наступних правил: повага до особистості студента; ясність та безкомпромісність словесного формулювання вимоги; врахування суспільної думки колективу; врахування міри вимог; домагання доведення вимог до кінця. До майбутніх вчителів висувалися єдині педагогічні вимоги (вимоги-прохання, вимоги-довір'я, вимоги-поради, вимоги-схвалення), що сприяло створенню атмосфери співробітництва.

Також використовували метод привчання, в основі якого - оволодіння особою переважно процесуальною стороною діяльності. При використанні методу привчання куратори студентських груп показували зразок виконання певних дій, звертаючи увагу студентів на очікуваний результат, здійснюючи постійний контроль і самоконтроль [6, С. 234-236]. Під час використання методу вправ дотримувалися умов ефективного використання цього методу: чітке уявлення студентів про кінцевий результат вправи; систематичність і послідовність організації вправи; поступове ускладнення вправ, взаємозв'язок з іншими методами виховання. Та, використовували наступні вправи: «Тривожна валіза», «Циферблат життя», «Заповіді зміцнення здоров'я» [10, С. 93].

Куратори студентських груп використовували суспільну думку, дотримуючись при цьому таких вимог: гострота та ясність вираження суспільної думки; справедливість і доказовість громадських міркувань; принциповість виразників суспільної думки; конкретність і перевірка виконання рішень [2, С. 39].

У процесі виховання безпечної поведінки майбутніх вчителів у позаурочній діяльності куратори студентських груп застосовували метод створення виховуючих ситуацій. Зазначимо, що використання виховуючих ситуацій активізувало участь студентів в обговоренні життєво важливих проблем.

Також застосовували методи стимулювання поведінки і діяльності. У процесі використання методу заохочення додержувалися наступних правил: наявність обґрунтованої гнучкої системи заохочень, що дозволило запобігти згубній одноманітності щодо форм вираження визнання, а також порівняти міру заохочення із значущістю зробленого; виявлення ініціативи, самостійності в діяльності й поведінці [6, С. 240-241].

Куратори студентських груп також використовували активні методи соціально-педагогічного розвитку (групову дискусію, рольові, імітаційні ігри, метод генерування ідей тощо).

Найбільш ефективними формами роботи з майбутніми вчителями з виховання безпечної поведінки в позааудиторній діяльності виявилися: кураторські години, акції, флешмоби, круглі столи, тренінгові заняття, конкурси, тематичні зустрічі, проєктна діяльність, індивідуальні консультації тощо).

Висновки

Схарактеризовано форми і методи виховання безпечної поведінки майбутніх вчителів в умовах надзвичайних ситуацій, які використовують куратори студентських груп у позааудиторній діяльності.

Ефективними методами роботи з майбутніми вчителями з виховання безпечної поведінки в позааудиторній діяльності виявилися: методи формування свідомості (розповідь, бесіда, лекція, переконання, диспут, приклад); методи організації діяльності та поведінки (педагогічна вимога, суспільна думка, привчання, вправи, створення виховуючих ситуацій); методи стимулювання поведінки і діяльності; активні методи соціально-педагогічного розвитку (групова дискусія, рольові, імітаційні ігри, метод генерування ідей тощо). До ефективних форм роботи з майбутніми вчителями належать: кураторські години, флешмоби, акції, круглі столи, тренінгові заняття, конкурси, тематичні зустрічі, проєктна діяльність, індивідуальні консультації тощо.

Подальші наукові розвідки будуть спрямовані на розроблення та апробацію структурно-функціональної моделі виховання безпечної поведінки майбутніх вчителів в умовах надзвичайних ситуацій.

Література

1. Гвоздій С.П. Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей до безпеки життя і професійної діяльності: дис. докт. пед. наук. Одеса, 2017. 525 с.

2. Грицай Ю.О. Теорія і методика виховання. Курс лекцій. Навчальний посібник. Миколаїв. Вид-во МДУ ім. В.О. Сухомлинського, 2005. 222 с.

3. Івашкевич Є.М. Компоненти культури безпечної поведінки педагога в умовах надзвичайних ситуацій. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, 2023. № 67, 160-171.

4. Канішевська Л.В. Формування безпеки життя у старшокласників. Освітній простір України, 2019. Вип. 16., 143-150.

5. Канішевська Л.В. Підготовка майбутніх вчителів початкових класів до виховання безпечної поведінки молодших школярів в умовах воєнного стану. Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). 2024. № 2(3б), 219-227.

7. Канішевська Л.В. Теоретико-методичні основи виховання соціальної зрілості старшокласників загальноосвітніх шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності: дис. ... докт. пед наук. Київ, 2011. 512 с.

8. Карнаух Л.П. Виховання безпечної поведінки дітей дошкільного віку в соціальному середовищі: автореф. дис. канд. пед. наук. Київ, 2010. 20 с.

9. Логінова Є.В. Підготовка майбутнього соціального педагога до формування культури безпеки життєдіяльності старшокласників: дис. канд. пед. наук. Харків, 2018. 210 с.

10. Ткачук А.І., Пуляк О.В. Цивільний захист. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів всіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр». Кропивницький: ПП «Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2017. 144 с.

11. Шахрай В.М., Алєксєєнко Т.Ф., Гончар Л.В., Канішевська Л.В., Малиношевський Р.В. Цінність життя підлітка: світоглядні орієнтири: Монографія. Київ, 2019. 136 с.

12. Школьна М.С. Виховання соціальної зрілості студентів аграрних коледжів у позааудиторній діяльності: дис. ... канд. пед. наук. Умань, 2018. 316 с.

References

1. Hvozdii, S.P. (2017). Teoretychni i metodychni zasady pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv sotsionomichnykh spetsialnostei do bezpeky zhyttia i profesiinoi diialnosti [Theoretical and methodological bases of training future specialists in socionomic speciali ties for life safety and professional activity]: dys. dokt. ped. nauk. Odesa. (in Ukrainian).

2. Hrytsai, Yu.O. (2005). Teoriia i metodyka vykhovannia. [Theory and methods of education]. Kurs lektsii. Navchalnyi posibnyk. Mykolaiv. Vyd-vo MDU im. V.O. Sukhomlynskoho. (in Ukrainian).

3. Ivashkevych, Ye.M. (2023). Komponenty kultury bezpechnoi povedinky pedahoha v umovakh nadzvychainykh sytuatsii. [Components of a culture of safe professional behavior of a teacher in emergency situations]. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, 67, 160-171. (in Ukrainian).

4. Kanishevska, L.V. (2019). Formuvannia bezpeky zhyttia u starshoklasnykiv. [Formation of life safety in high school students]. Osvitniiprostir Ukrainy, 16., 143-150. (in Ukrainian).

5. Kanishevska, L.V. (2024). Pidhotovka maibutnikh vchyteliv pochatkovykh klasiv do vykhovannia bezpechnoi povedinky molodshykh shkoliariv v umovakh voiennoho stanu. [Training of future primary grades teachers for the teaching of safe behavior of younger school students under conditions of martial law]. Zhurnal «Perspektyvy ta innovatsii nauky» (Seriia «Pedahohika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Medytsyna»), 2(36), 219-227.

6. Kanishevska, L.V. (2011). Teoretyko-metodychni osnovy vykhovannia sotsialnoi zrilosti starshoklasnykiv zahalnoosvitnikh shkil-internativ u pozaurochnii diialnosti [Theoretical and methodical principles of educating senior pupils in social maturity at boarding schools during offhour activities] : dys. ... dokt. ped nauk. Kyiv. (in Ukrainian).

7. Karnaukh, L.P. (2010). Vykhovannia bezpechnoi povedinky ditei doshkilnoho viku v sotsialnomu seredovyshchi [Teaching of safe behavior of preschool children in a social environment]: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk. Kyiv. (in Ukrainian).

9. Lohinova, Ye.V. (2018). Pidhotovka maibutnoho sotsialnoho pedahoha do formuvannia kultury bezpeky zhyttiediialnosti starshoklasnykiv [Training of future socialpedagogue for the formation of a culture of life safety of high school students]: dys. kand. ped. nauk. Kharkiv. (in Ukrainian).

10. Tkachuk, A.I., Puliak, O.V. (2017). Tsyvilnyi zakhyst. [Civil protection]. Kurs lektsii: Navchalnyi posibnyk dlia studentiv vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladiv vsikh spetsialnostei za osvitno-kvalifikatsiinym rivnem «mahistr». Kropyvnytskyi: PP «Tsentr operatyvnoi polihrafii «Avanhard». (in Ukrainian).

11. Shakhrai, V.M., Alieksieienko, T.F., Honchar, L.V., Kanishevska, L.V., Malynoshevskyi, R.V. (2019).Tsinnist zhyttia pidlitka: svitohliadni oriientyry [The value of a teenager's life: worldview guidelines]: Monohrafiia. Kyiv. (in Ukrainian).

12. Shkolna, M.S. (2018). Vykhovannia sotsialnoi zrilosti studentiv ahrarnykh koledzhiv u pozaaudytornii diialnosti [The education of social maturity among students of agricultural colleges in after class activity]: dys. ... kand. ped. nauk. Uman, (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru