Способи модифікації в освітньому процесі для дітей з ООП на уроках математики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад дошкільної освіти «Лісовичок» Долинської міської ради

Криворізький державний педагогічний університет факультет педагогічної освіти

СПОСОБИ МОДИФІКАЦІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ДЛЯ ДІТЕЙ З ООП НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Літвінова Валерія Анатоліївна

Бадіца Марина Володимирівна доцент

кафедри дошкільної освіти

кафедра дошкільної і спеціальної освіти

с. Олександрівка, м. Кривий Ріг

Анотація

У статті розглядаються способи модифікації в освітньому процесі для дітей з особливими освітніми потребами на уроках математики. У НУШ зазначається, що для дітей з особливими освітніми потребами важливо забезпечити комфортне, насамперед психологічно, середовище для навчання. Це досягається завдяки зміні й моделюванню навчального простору, матеріалів та застосування індивідуальних підходів на основі визначення потреб конкретної дитини. Обґрунтовано необхідність удосконалення методів, форм та способів модифікації при вивченні предмету математики як однієї з ключових освітніх галузей в умовах інклюзивного навчання.

Адаптація - це те, що допомагає дитині з ООП засвоїти ті самі обсяги знання, що і її однокласники в інклюзивному класі. Тоді як модифікація - це (зазвичай, спрощення) змісту предмету, програми викладання та, у результаті, рівня знань та навичок, які має опанувати дитина впродовжу всього начального року. інклюзивний математика освітній навчання

Адаптація під час навчання математики зосереджена на пошуку й розробленні способів подання інформації та вивченні предметів дитиною з ООП. При цьому мають ураховуватися особливості її сприйняття, використання додаткових засобів і матеріалів, зокрема карток, інструкцій, правил тощо, формування та розроблення різноманітних способів перевірки рівня засвоєння знань та навичок.

Для кращого засвоєння навчального математичного матеріалу можна застосовувати диференційований поділ завдань на простіші за змістом або покрокові; зменшення часу виконання завдання або його кількості при збереженні рівня складності, а саме, циклічні повторення, прості інструкції до виконання: залучення нестандартних методик - комп'ютерних програм, наочних карток, предметів, аудіо- та відеороликів тощо; адаптація навчальних матеріалів відповідно до фізіологічних потреб учнів - збільшений шрифт, виділення кольором, підкреслення.

Щодо подальшого дослідження можна назвати особливості формування математичних понять на умовах компетентнісного підходу в основній школі, а також розробку діагностичних завдань для виявлення рівнів сформованості математичних понять в учнів із ООП.

Ключові слова. НУШ, освітній процес, адаптація, модифікація, дитина з ООП, математика, інклюзивне навчання.

Annotation

Litvinova Valeriya Anatolyivna Municipal preschool education institution «Lisovychok» of the Dolyna City Council, Oleksandrivka village

Baditsa Maryna Volodymyrivna PhD in Pedagogy, Associate Professor, Kryvyi Rih State Pedagogical University, Department of Preschool Education, Kryvyi Rih

METHODS OF MODIFYING THE EDUCATIONA L PROCESS FOR CHILDREN WITH SEN IN MATHEMATICS LESSONS

The article considers methods of modification in the educational process for children with special educational needs in mathematics lessons. NUS states that it is important for children with special educational needs to provide a comfortable, primarily psychological, environment for learning. This is facilitated by adaptations and modifications of the learning space, materials and individualization of approaches based on the determination of the needs of a specific child. The need to improve methods, forms and methods of modification in studying the subject of mathematics as one of the key educational fields in the conditions of inclusive education is substantiated.

Adaptation is a strategy that helps a child with SEN learn the same amount of knowledge as his classmates in an inclusive class. Whereas modification is a change (usually, simplification) of the content of the subject, the teaching program and, as a result, the level of knowledge and skills that the child should acquire during his studies.

Adaptation in the teaching of mathematics is aimed at finding and developing ways of presenting information and learning a subject for a child with SEN, taking into account the peculiarities of its perception, the use of additional tools and materials (cards, instructions, rules, etc.), the development and formation of methods of checking the assimilation of knowledge and skills.

For better assimilation of the material in mathematics, you can use: division of tasks into several, simpler in content or step-by-step; reducing the duration of tasks or their number, provided the level of complexity remains the same: more frequent repetitions, simplified instructions for execution: involvement of nontypical methods - computer programs, visualization cards, objects, audio and video clips, etc.; design of educational materials taking into account the physiological needs of the student - large font, highlighting in color, underlining.

The specifics of the formation of mathematical concepts on the basis of the competence approach in primary school, as well as the development of tasks to identify the levels of formation of mathematical concepts in students with special needs, require further research.

Keywords. NUS, educational process, adaptation, modification, child with SEN, mathematics, inclusive education.

Постановка проблеми

Суттєве збільшення кількості дітей з особливими потребами у закладах освіти дошкільної та шкільної ланок нині є однією із ключових проблем освітньо-виховного процесу. Пріоритетна сутність зазначеної проблеми полягає у наступному: процес навчання та виховання дітей в умовах загальноосвітніх закладів освіти (ЗДО та ЗЗСО) не забезпечений у достатній мірі науково-методичним інструментом, який би міг забезпечити відповідні рівнів підтримки та розвитку й збалансувати навчально-виховний і корекційно-розвивальний процеси.

На сьогодні розвиток сучасної національної школи в Україні характеризується впровадженням освітньої реформи практично в усіх освітніх галузях, в пошуках шляхів удосконалення якості початкової освіти в країні, визначенням інклюзивного навчання як одне із всіх з пріоритетних напрямків розвитку державної політики в цій сфері [1].

Відомо, що одним із основних завдань початкової ланки освіти є формування математичної компетентності (виявлення простих математичних залежностей у навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини), проблема формування позитивної мотивації до вивчення математики в умовах інклюзивного навчання є досить актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Інклюзивна освіта є світоглядним феноменом та універсальною гуманістичною практикою, до якої належить створення загальноосвітнього простору на основі системного, аксіологічного, командного, кондуктивного, індивідуального та середовищного підходів, що впливають на соціодинаміку поширення інклюзії. Цю точку зору поділяють такі українські науковці, як В. Кремень, А. Колупаєва [3], П. Таланчук [2], О. Таранченко[6]та інші, які відроджують традиції української педагогіки, що 100 років тому розбудовувала освітню систему саме в такому контексті (М. Тарасевич, В. Тарасевич, В. Левінсон, А. Владимирський, Г. Гринько, П. Холодний, О. Музиченко, Я. Чепіга, О. Залужний, М. Скрипник та інші) [2, 3].

Ряд вітчизняних та закордонних науковців Е. Гроза [3], Н. Гаврилова [3], В.Тарасун [6], Ю.Пумпутіс [6], С. Чінн [6] досліджували особливості засвоєння математичних понять дітьми з особливими потребами, здійснювали пошук ефективних методик, що забезпечать успішне вивчення цієї дисципліни в школі. Освітній процес у групі чи класі, де є дитина з особливими потребами має організовуватися на основі дотримання принципу індивідуалізації, а саме урахування індивідуальних потреб дитини, зони її найближчого розвитку, широкого використання особистісно орієнтованих матеріалів. Розвиток і освіта дітей з особливими потребами супроводжуються додатковою розвивально-корекційною роботоюв процесі засвоєння типової програми.

Однак, не припустимо вирішення проблеми лише засобами технології спеціальної освіти, оскільки визначаючи актуальність зазначеної проблеми доречно зауважити, що дошкільники з особливими потребами перебуваючи уЗДО загальноосвітнього типу потребують також патронату спеціальних служб з психології, дефектології, логопедії, реабілітології та ін.

Збалансування цих основоположних напрямів вимагає певної інтеграційної взаємодії як закладів спеціального та загальноосвітнього типів, що сприяло б створенню мультидисциплінарної команди супроводу для відповідного корекційно-розвивального супроводу дітей з особливими потребами в умовах інклюзивного навчання.

Постановка завдання

Упровадженням інклюзивного навчання та деінституалізаційні процесу в системі освіти, що нині відбуваються в країні, потребують осучаснення і відповідного оновлення системи підготовки та кваліфікації педагогічних кадрів, а саме фахівців, що працюють в умовах інклюзивного освітнього процесу садків та шкіл і мають великий досвід в своїй сфері. Освітньо-професійні програми «Дошкільна освіта» [4]та «Математика в закладах освіти» [5]розроблені з урахуванням сучасних концептуальних підходів щодо формування професійної компетентності фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією та здійсненням інклюзивної освіти в дошкільних та шкільних закладах.

Виклад основного матеріалу дослідження

У НУШ зазначається, що для дітей з особливими освітніми потребами важливо забезпечити комфортне, насамперед психологічно, середовище для навчання. Цьому сприяють адаптації та модифікації навчального простору, матеріалів та індивідуалізація підходів на основі визначення потреб конкретної дитини[2].

Модифікація та адаптація - це стратегія спрощення освітньої програми, для якої дитина з ООП засвоювала б важливі для неї теми, що і її однокласники. Відмінність модифікації адаптації полягає у рівні засвоєння і вивчення знань дитиною. У першому випадку (модифікація) зміст програми може не відповідати особливостям учнів класу, а особливо в віковому плані, а саме (адаптація) зміст навчання і рівень його засвоєння буде таким самим, який викладають для всього класу.

Адаптація - це те, що допомагає дитині з ООП засвоїти ті самі обсяги знання, що і її однокласники в інклюзивному класі. Тоді як модифікація - це (зазвичай, спрощення) змісту предмету, програми викладання та, у результаті, рівня знань та навичок, які має опанувати дитина впродовжу всього начального року.

Адаптація стосується пристосування навчального середовища (освітлення, шум, технічні засоби), навчальних підходів (рівень складності, виконання за зразком, додаткові паузи, зміна часу на виконання й темпу, чергування різної діяльності), матеріалів, «нетипових» методик (відеосуповід, тести тощо), способів і форм оцінювання (врахування правильності виконання завдання за зменшеного обсягу, інші критерії).

Адаптація допоможе давати дитині з ООП більше часу на виконання завдань, переформулювати завдання без зміни змісту та суті, використовувати спеціальні візуальні матеріали, які допоможуть структурувати інформацію, деталізовувати завдання, поділяти їх на частини, нарощувати складність.

Для учнів з освітніми потребами працюють одразу кілька фахівців, і координація їхньої роботи важлива для успіху. Окрім учителя, з дитиною мають працювати асистент учителя, психолог, корекційні педагоги.

Навантаження лягає на плечі асистента вчителя, адже саме він найбільше відслідковує реакції та специфіку поведінки учня з ООП, спостерігає, розуміє його потреби та методи задоволення. З іншого боку, фахівець має бути обізнаний із навчальними планами класу з кожного предмету, який викладає.

Завдання асистента вчителя - допомогти вчителю або вихователю навчати дітей з ООП. На підставі заяви батьків дитини з особливими освітніми потребами у школі в порядку черги створюються інклюзивні класи, у яких разом з іншими учнями навчаються діти з ООП. Для роботи в такому класі до складу навчального закладу вводиться асистент, який працює не тільки з однією дитиною з особливими освітніми потребами, а й з усією громадою: класом чи групою. В основі роботи асистента лежить різний підхід, адже асистент вчителя і вчитель - це команда, яка має навчитися, працювати разом і не конкурувати між собою [1].

Адаптація в навчанні математики спрямована на пошук і розроблення способів подання інформації та вивчення предмету дитиною з ООП з урахуванням особливостей її сприйняття, використання додаткових засобів і матеріалів (роздаткового матеріалу, інструкцій, правил тощо), адаптацію способів перевірки засвоєння знань та навичок. Зокрема, конкретизуємо способи модифікації у навчанні в таблиці 1.

Таблиця 1