Формування соціокультурної компетентності у майбутніх бакалаврів політології та міжнародних відносин на заняттях з англійської мови

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Кафедра іноземних мов професійного спрямування

Формування соціокультурної компетентності у майбутніх бакалаврів політології та міжнародних відносин на заняттях з англійської мови

Набока О.М., к. філол. н., доцент

Потапова І.М., ст. викладач

Крамаренко А.М., викладач

м. Одеса

Анотація

У статті розглядається проблема формування соціокультурної компетентності майбутніх бакалаврів політології та міжнародних відносин. Соціокультурна компетентність розкривається як здатність до соціальної орієнтації у мультикультурному середовищі, адаптації до нього з інтеграцією індивідуального й колективного досвіду. До структури соціокультурної компетентності відносимо такі компоненти: аксіологічний (мотиви, ціннісні орієнтації, ставлення), теоретичний (знання), діяльнісний (пізнавальні, практичні вміння). Формувати соціокультурну компетентність є доцільним з використанням різних видів вправ, з яких комунікативні вправи передбачають актуалізацію у студентів інтересу до професії, цінностей творчості, вмінь у іншомовній діяльності, соціокультурних знань. З навчальної дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням» упроваджувалися такі вправи:

- на основі самостійно опрацьованих повідомлень розповісти про певні цікаві факти, про які студенти дізналися з публіцистичних джерел; зробити критичну оцінку інформації;

- аргументувати положення та висновки, які сформулював студент.

Формування компонентів соціокультурної компетентності у майбутніх фахівців міжнародних відносин та політології відбувалося в процесі творчої діяльності, котра передбачала розробку презентацій, утворення рекомендацій з покращення міжкультурної комунікації між представниками різних народів тощо. У процесі самоосвітньої діяльності нами було розроблено для студентів систему завдань (ознайомлювальних, моделювальних, продуктивних), котрі сприяли формуванню всіх компонентів соціокультурної компетентності. Ознайомлювальні завдання мали на меті переклад англійською мовою та аналіз ідей науковців про доцільність самоосвіти. Моделювальні завдання орієнтували студентів на розробку програми свого професійного саморозвитку протягом певного терміну на основі вимог стандартів професійної підготовки. Продуктивні завдання із самоосвіти передбачали розробку самостійних рішень з розв'язання проблемних ситуацій у професійній діяльності.

Ключові слова: соціокультурна компетентність, бакалавр, політологія, міжнародні відносини, заняття, англійська мова, професійна підготовка.

Abstract

Formation of socio-cultural competence in future bachelors of political science and international relations in english language classes

Naboka O.M., Dr of Philos. Linguistics, Ass. Professor; Potapova I.M., Senior Lecturer; Kramarenko A.M., Lecture of the Department of Foreign Languages for Specific Purposes, Odessa I.I. Mechnikov National University, Odesa

The article examines the problem to form the sociocultural competence of future bachelors of political science and international relations. Sociocultural competence is revealed as the ability for social orientation in a multicultural environment, adaptation to it with the integration of individual and collective experience. The structure of sociocultural competence includes the following components: axiological (motives, value orientations, attitudes), theoretical (knowledge), activity (cognitive, practical skills). Communicative exercises involve the actualization of students' interest in the profession, values of creativity, skills in foreign language activities, and sociocultural knowledge. The following exercises were implemented from the academic discipline "Foreign language for professional direction": on the basis of self-prepared reports, tell about certain interesting facts that students learned about from journalistic sources; make a critical assessment of information; argue the propositions and conclusions formulated by the student. The formation of the components of sociocultural competence in future specialists of international relations and political science took place in the process of creative activity, which involved the development of presentations, the formation of recommendations for improving intercultural communication between representatives of different peoples, etc. In the process of self-education, we developed a system of tasks (introductory, modeling, productive) for students, which contributed to the formation of all components of sociocultural competence. The introductory tasks were aimed at translating into English and analyzing the ideas of scientists about the feasibility of self-education. Modeling tasks guided students to develop a program of their professional self-development within a certain period of time based on the requirements of professional training standards. Productive self-education tasks involved the development of independent solutions to problem situations in professional activities.

Keywords: sociocultural competence, bachelor's degree, political science, international relations, classes, English language, professional training.

Постановка проблеми

Актуальним питанням професійної підготовки майбутніх бакалаврів політології та міжнародних відносин залишається формування у них соціокультурної компетентності, володіння якою сприяє їхньому професіоналізму, конкурентоспроможності, здатності працювати в команді, готовності розвивати власний потенціал упродовж життя.

Вирішення цієї проблеми пов'язане з важливими практичними завданнями, наприклад, активізація формування у здобувачів вищої освіти soft skills, абстрактного мислення, здатності до міжкультурної взаємодії, критичної оцінки подій та явищ у суспільстві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зазначена проблема розглядалася в таких напрямах, як вивчення теоретичних засад професійної підготовки фахівців з використанням потенціалу занять з іноземних мов, методи формування соціокультурної компетентності, вимоги до професійної підготовки майбутніх фахівців політології та міжнародних відносин, складові компетентності [1], [2], [3], [4], [5].

Проте питання про формування соціокультурної компетентності саме у майбутніх бакалаврів міжнародних відносин та політології потребує більш ґрунтовного висвітлення.

Мета статті - розкрити сутність та структуру соціокультурної компетентності майбутніх політологів та фахівців з міжнародних відносин, методи формування цієї компетентності у здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня.

Виклад основного матеріалу

Соціокультурна компетентність є одним з пріоритетних факторів розвитку особистості. Наприклад, зарубіжні науковці наголошують на важливості формування здатності майбутніх фахівців до автономної дії, що може бути репрезентоване суспільно корисними діями, знанням прав та обов'язків, можливістю їх реалізації. Зазначена компетентність зосереджує також, на нашу думку, й готовність до інтерактивного використання засобів, насамперед, вміння взаємодіяти з іншими, встановлювати та доцільно використовувати зв'язки з громадкістю. До того ж експерти програми DeSeCo правомірно наполягають на важливості оволодіння вміннями функціонувати у соціально гетерогенних групах; до цих умінь відносять здатність швидко адаптуватися у ситуаціях (у тому числі й проблемних), уникати конфліктів, використовувати компроміси, виконувати інтегративні соціальні ролі [5].

На основі аналізу наукових джерел маємо змогу стверджувати, що соціокультурну компетентність доцільно представляти як здатність до соціальної орієнтації у мультикультурному середовищі, адаптуватися до нього, інтегрувати індивідуальний та колективний досвід. Важливу роль відіграє в цьому ракурсі саме соціальний інтелект, оскільки він є засобом пізнання соціуму, його вимог, правил поведінки з урахуванням специфіки та традицій культурного розвитку різних народів [1].

Підкреслимо, що до структури соціокультурної компетентності є правомірним відносити аксіологічний (ціннісні орієнтації, мотиви, ставлення), теоретичний (знання), діяльнісний (пізнавальні, практичні вміння) компоненти.

Соціокультурного розвитку різних країн світу, виховувати антропоцентричні цінності, позитивне сприйняття командної співпраці, прагнення до безконфліктності, взаєморозуміння, злагоди. Саме тому є актуальним навчити студентів ураховувати індивідуальні особливості комунікантів, здійснювати прогноз їхніх наступних дій, гнучко пристосовуватися до ситуації спілкування та діяльності.

Вивчення наукових джерел [1], [2] переконує в тому, що формування теоретичного компонента соціокультурної компетентності у майбутніх політологів та фахівців з міжнародних відносин вимагає розширення знань у певних напрямах, насамперед про чинники розвитку особистості у багатокультурному соціумі, перш за все, це родина, освітні установи, державні, громадські, релігійні організації. Важливим є й усвідомлення ролі умов (економічних, культурних, демографічних, географічних, кліматичних) та засобів масової комунікації, що впливають на становлення особистості, її професійну діяльність та комунікативну взаємодію з іншими (колегами, експертами з різних галузей). Науковці підкреслюють значущість так званих макрофакторів (держава, країна, суспільство, етнокультурні умови тощо), котрі також мають суттєвий уплив на спілкування, діяльність, поведінку майбутніх фахівців [1].

До того ж бакалаврам політології та міжнародних відносин є доцільним оволодівати в процесі навчання в закладах вищої освіти системними знаннями про становлення культури в різних країнах та особливості функціонування соціуму; наголосимо, що набуває ваги й володіння інформацією про розвиток демократичних цінностей громадянського суспільства. професійний міжкультурний комунікація англійський мова

Отож знання про розвиток суспільства в таких його ракурсах, як- от соціально-історичний, політологічний, культурологічний тощо відображає теоретичний базис соціокультурної компетентності здобувачів вищої освіти у процесі їхньої професійної підготовки як фахівців з політології та міжнародних відносин.

Натомість висвітлення діяльнісного компонента вказаної компетентності засвідчує пріоритетність оволодіння вміннями аналізу соціокультурних проблем у суспільстві, формулювання висновків та рекомендацій, забезпечення ефективної комунікативної взаємодії з представниками різних культур.

З цієї точки зору варто звернути увагу на розвиток умінь самоорганізації дослідницької діяльності, які відображають здатність до пошуку, відбору, опрацювання професійно важливого матеріалу, порівняння, систематизації, класифікації різних даних.

Особливо значущою є підготовка студентів до самостійної генерації ідей щодо підвищення результативності соціокультурного розвитку суспільства на основі рефлексивного усвідомлення власної ролі в цьому процесі.

Для майбутніх бакалаврів політології та міжнародних відносин набуває важливості й підготовка до забезпечення співпраці, колегіаль¬ності, конструктивних стосунків усередині суспільства та між різними країнами. У зв'язку з цим на заняттях має сенс особливу увагу приділяти розвитку вмінь діяти на засадах безконфліктної поведінки, взаєморозуміння, пошуку компромісу.

Забезпечити формування схарактеризованих вище компонентів соціокультурної компетентності є доречним на заняттях з англійської мови, оскільки саме цей освітній компонент дозволяє запропонувати здобувачам освіти інформацію, що відображає широку проблематику соціокультурного характеру.

Перш за все, вагомим потенціалом у розвитку аксіологічного, теоретичного та діяльнісного компонентів має система вправ некомуні- кативних, умовно-комунікативних, комунікативних, з яких саме остання група дозволяє найбільш повно актуалізувати у здобувачів вищої освіти інтерес до професії, цінності пізнання та творчості, а також сформовані вміння в іншомовній діяльності (насамперед говоріння, письмо), теоретичні мовні, соціолінгвістичні й соціокультурні знання.

Отож з навчальної дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням» упроваджувалися вправи, котрі передбачали на основі самостійно опрацьованих повідомлень (наприклад, статей із друкованих або електронних засобів масової інформації, наукових праць тощо)

*розповісти про певні цікаві факти, про які здобувачі вищої освіти дізналися з публіцистичних, наукових джерел;

*зробити критичну оцінку інформації з прочитаних текстів соціокультурної тематики, висловити власний підхід до вирішення заявлених у них проблем;

*аргументувати положення та висновки, які сформулював студент;

*провести на занятті з англійської мови в академічній групі колективне обговорення якихось подій, фактів;

*написати анотації до прочитаних джерел, обговорити, наскільки ці анотації відображають сутність проблеми, котра висвітлюється в тексті.

Активізувати формування компонентів соціокультурної компетентності у майбутніх фахівців міжнародних відносин та політології було методично доцільним і в ході творчої діяльності, котра спрямову¬вала на виконання таких завдань:

*розробити презентації (PowerPoint або з використанням ресурсу Canva) про історію розвитку культури в певних країнах, здобутки сучасного мистецтва;

*утворити рекомендації з покращення міжкультурної комуні-кації між представниками різних народів у країнах, мова яких вивчається;

* підготувати альбом спогадів видатних дипломатів про врегулювання конфліктних ситуацій на міжнародній арені та представити власний аналіз тих підходів, котрі мали місце в тій чи іншій країні.

Оскільки важливою складовою професійної підготовки майбутніх фахівців є самоосвітня діяльність, нами було розроблено систему завдань (ознайомлювальних, моделювальних, продуктивних), які сприяли розширенню знань студентів і формуванню їхніх пізнавальних мотивів та практичних умінь.

Про значення володіння здобувачами вищої освіти системними знаннями щодо культури співрозмовників потрібно було критично проаналізувати наведену ідею: «Однією з головних причин невдач і непорозумінь у міжкультурній комунікації є слабке або поверхневе володіння одним із комунікантів знаннями про культуру іншого, адже до цих знань співрозмовник постійно звертається у своїй промові - прямо або опосередковано, спирається на них під час побудови тексту й ведення діалогу, вони відображаються та закріплюються в семантиці мовних одиниць, система цінностей і норм культури зумовлює правила вербальної (мовленнєвої) і невербальної поведінки мовної особистості і т. ін. Володіння основами культури тієї лінгвокультурної спільноти, мовою якої ведеться спілкування, є необхідною та обов'язковою умовою успішності цього спілкування.» [2, с. 44-45].

Задля кращого усвідомлення ролі самоосвіти в оволодінні соціальною компетентністю майбутнім фахівцям було запропоновано дослідити та висловити власну думку про таку наукову позицію: «Визначення індивідуального потенціалу в забезпеченні архітектоніки суспільного організму відкриває можливість для вироблення власних стратегій позитивного впливу на процеси стабільної демократизації суспільства. Практичні вміння та навички соціальної компетентності є досить різноманітними: гармонізація соціальної взаємодії, встановлення справедливих взаємовідносин між членами суспільства на засадах взаємоповаги, чесності, високої моралі. Сюди відносяться також і вміння особистості мобільно діяти у соціумі, адаптуватися до різних ситуацій, виконувати різноманітні соціальні функції, співпрацювати з громадкістю.» [1, с. 83].

Моделювальні завдання орієнтували студентів на розробку програми свого професійного саморозвитку протягом певного терміну на основі вимог стандартів професійної підготовки, а саме за спеціальністю 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» та спеціальністю та 052 «Політологія».

Насамперед студенти мали проаналізувати вимоги щодо володіння спеціальними компетентностями, наприклад, для спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії»: «ЗК5. Здатність працювати в міжнародному контексті. ЗК6. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). ЗК7. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК8. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК9. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології. ЗК10. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. ЗК11. Здатність спілкуватися іноземною мовою. ЗК12. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК13. Здатність бути критичним і самокритичним.» [4, с. 6-7]. Після осмислення окреслених вимог студенти розробляли англійською мовою поетапний план самоформування елементів цих компетентностей протягом навчального року із зазначенням тих засобів, котрі ними використовуватимуться (читання наукових джерел, перегляд фільмів, спілкування з представниками різних культур, участь у вебінарах, онлайн курсах, стажуваннях тощо). Це дозволило спонукати здобувачів вищої освіти осмислити й роль неформальної освіти в їхньому професійному становленні.

Для спеціальності 052 «Політологія» студенти були спрямовані на самооцінку рівня сформованості в себе таких загальних компетент¬ностей, як наприклад, «ЗК02. Здатність спілкуватися іноземною мовою. ЗК03. Здатність бути критичним і самокритичним. ЗК04. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності). ЗК05. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.» [3, с. 6]. Після проведеного самооцінювання необхідно було розробити англійською мовою покроковий алгоритм розвитку в собі заявлених компетентностей протягом семестру з вказівкою на ті засоби інформації, котрі видаються здобувачам освіти найбільш ефективними.

До продуктивних завдань із самоосвіти нами були віднесені ті, що передбачали розробку самостійних рішень з розв'язання проблемних ситуацій у професійній діяльності. Ці завдання мало сенс проводити індивідуально або колективно. По-перше, студенти прочитували англомовні джерела та виокремлювали проблеми в тій чи іншій сфері їхньої майбутньої праці. Після цього вони пропонували ефективні на їхній погляд варіанти щодо їх вирішення; необхідно було довести оптимальність обраного підходу / або підходів, обрати найбільш сильні аргументи, спрогнозувати результативність у практичній діяльності згенерованих ідей.

Висновки

Соціокультурна компетентність є здатністю до соціальної орієнтації у мультикультурному середовищі, адаптації до нього з інтеграцією індивідуального й колективного досвіду. До структури соціокультурної компетентності відносимо аксіологічний (мотиви, ціннісні орієнтації, ставлення), теоретичний (знання), діяльнісний (пізнавальні, практичні вміння) компоненти. Формувати соціокультурну компетентність, як переконує практичний досвід, є доцільним з використанням некомунікативних, умовно-комунікативних, комунікативних вправ з акцентом саме на комунікативних, котрі сприяють найбільш повній актуалізації у здобувачів вищої освіти інтересу до професії, цінностей творчості, пізнання, інтеріоризації вмінь у іншомовній діяльності, кращій асиміляції мовних, соціолінгвістичних та соціокультурних знань. До того ж формування компонентів соціокультурної компетентності у майбутніх фахівців міжнародних відносин та політології відбувалося в процесі творчої діяльності, котра передбачала розробку презентацій (PowerPoint, Canva), утворення рекомендацій з покращення міжкультурної комунікації між представниками різних народів у країнах тощо. У процесі самоосвітньої діяльності нами було розроблено для студентів систему завдань (ознайомлю- вальних, моделювальних, продуктивних), котрі сприяли формуванню всіх компонентів соціокультурної компетентності. Перспективи дослідження зазначеної проблеми полягають у вивченні потенціалу цифрових технологій розвитку соціокультурної компетентності фахівців гуманітарного профілю.

Література

1. Князян М.О. Система формування самостійно-дослідницької діяльності майбутніх учителів іноземних мов у процесі ступеневої підготовки: дис. ... докт. пед. наук: 13.00.04. Ізмаїл, 2007. 445 с.

2. Кобринець О.С., Малець І.В. До проблеми вивчення міжкультурної комунікації у процесі навчання іноземної мови. Інноваційна педагогіка. 2020. Вип. 24. Т. 2. С. 42-48.

3. Стандарт вищої освіти України. Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти. Галузь знань - 05 «Соціальні та поведінкові науки», спеціальність - 052 «Політологія»: Наказ Міністерства освіти і науки України від 10.07.2020 р. №911.

4. Стандарт вищої освіти України. Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти. Галузь знань - 29 «Міжнародні відносини», спеціальність - 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії»: Наказ Міністерства освіти і науки України від 04.08.2020 р. №1002.

5. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program - OECD (Draft).

References

1. Kniazian M.O. Systema formuvannia samostiino-doslidnytskoi diialnosti maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov u protsesi stupenevoi pidhotovky [The system of formation of independent research activities of future teachers of foreign languages in the process of graduate training]: dys. ... dokt. ped. nauk: 13.00.04. Izmail, 2007. 445 s.

2. Kobrynets O.S., Malets I.V. Do problemy vyvchennia mizhkulturnoi komunikatsii u protsesi navchannia inozemnoi movy [To the problem of studying intercultural communication in the process of learning a foreign language]. Innovatsiina pedahohika. 2020. Vyp. 24. T. 2. S. 42-48.

3. Standard vyshchoi osvity Ukrainy. Pershyi (bakalavrskyi) riven vyshchoi osvity. Haluz znan - 05 «Sotsialni ta povedinkovi nauky», spetsialnist - 052 «Politolohiia» [Standard of higher education of Ukraine. First (bachelor) level of higher education. Field of knowledge - 05 "Social and behavioral sciences", specialty - 052 "Political science"]: Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 10.07.2020 r. №911.

4. Standard vyshchoi osvity Ukrainy. Pershyi (bakalavrskyi) riven vyshchoi osvity. Haluz znan - 29 «Mizhnarodni vidnosyny», spetsialnist - 291 «Mizhnarodni vidnosyny, suspilni komunikatsii ta rehionalni studii» [Standard of higher education of Ukraine. First (bachelor) level of higher education. Field of knowledge - 29 "International relations", specialty - 291 "International relations, public communications and regional studies"]: Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 04.08.2020 r. №1002.

5. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program - OECD (Draft).

Размещено на Allbest.Ru