Переваги та застереження цифровізації освітнього процесу

Размещено на http://www.allbest.ru

Переваги та застереження цифровізації освітнього процесу

Заболотній Олександр Анатолійович кандидат педагогічних наук, доцент кафедри природничо-математичних та загальноінжерних дисциплін, ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут», м. Ніжин

Шусть Василь Володимирович кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри практичної психології, Маріупольський державний університет, м. Київ



Анотація

Цифрові технології в сучасному світі не лише стали необхідністю, але й суттєво вплинули на всі сфери життя, зокрема економіку, освіту та управління. Стаття обговорює причини та наслідки цифровізації, зокрема її вплив на освіту. Особлива увага приділяється ролі освіти у цифровізації, проблемам управління освітніми організаціями та етапам впровадження цифрових технологій в освітній процес. Зазначається, що цифрові трансформації в освіті вимагають не лише технологічних змін, а й організаційних та методологічних. Напрямки цифровізації освіти включають забезпечення програмним забезпеченням, впровадження дистанційного навчання та електронного навчання. Основний акцент робиться на проблемах управління освітніми організаціями та етапах впровадження цифрових технологій. Висвітлюються вимоги до педагогів та студентів у зв'язку з цифровими змінами в освітньому процесі.

Виявлено протиріччя між збільшеними вимогами щодо забезпечення якості освіти та низьким рівнем цифровізації освітнього процесу в умовах освітнього закладу; між наявністю великої кількості спеціальних програмних продуктів та стихійним та епізодичним використанням програмних продуктів в управлінні освітнім закладом.

Розглядаються пропозиції щодо покращення рівня застосування цифрових освітніх технологій у сучасних закладах освіти, зокрема шляхом організації курсів з розвитку цифрових компетенцій для педагогів та студентів. Зазначається, що для оптимального використання здібностей студентів та їх швидкої адаптації до цифрового навчання, необхідні міні-курси з вузькою спеціалізацією у сфері IT-технологій. Запропоновано використання майстер-класів та конструкторів додаткової освіти для створення індивідуальних маршрутів навчання та підвищення інформаційної безпеки. Також обговорюється необхідність систематичних заходів з підвищення компетентності викладачів у галузі цифрових педагогічних технологій та впровадження інформаційних систем аналізу успішності студентів та створення електронних портфоліо. Підкреслюється важливість заохочення навчальних досягнень студентів та стимулювання їх до самоосвіти. Такі заходи спрямовані на покращення якості навчання та підвищення мотивації учасників освітнього процесу у цифрову епоху.

Ключові слова: цифровізація, освітній процес, здобувачі освіти.

цифровий освітній заклад



Zabolotniy Oleksandr Anatoliyovich VP NUBiP of Ukraine "Nizhyn Agrotechnical Institute" associate professor of the department of natural and mathematical and general engineering disciplines, Nizhyn

Shust Vasyl Volodymyrovych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Practical Psychology, Mariupol State University, Kyiv

ADVANTAGES AND DISADVANTAGES OF DIGITALIZATION OF

THE EDUCATIONAL PROCESS

Abstract

Abstract. Digital technologies in today's world have not only become a necessity, but also significantly affected all spheres of life, including the economy, education and management. The article discusses the causes and consequences of digitization, including its impact on education. Special attention is paid to the role of education in digitalization, problems of management of educational organizations and stages of introduction of digital technologies in the educational process. It is noted that digital transformations in education require not only technological changes, but also organizational and methodological changes. Areas of digitization of education include software provision, implementation of distance learning and e-learning. The main emphasis is placed on the problems of management of educational organizations and the stages of implementation of digital technologies. The requirements for teachers and students in connection with digital changes in the educational process are highlighted.

The contradiction between the increased requirements for ensuring the quality of education and the low level of digitalization of the educational process in the conditions of the educational institution was revealed; between the presence of a large number of special software products and the spontaneous and episodic use of software products in the management of an educational institution.

Proposals for improving the level of application of digital educational technologies in modern educational institutions are being considered, in particular by organizing courses on the development of digital competences for teachers and students. It is noted that mini-courses with a narrow specialization in the field of IT technologies are necessary for optimal use of students' abilities and their rapid adaptation to digital learning. It is proposed to use master classes and additional education designers to create individual training routes and improve information security. The need for systematic measures to improve the competence of teachers in the field of digital pedagogical technologies and the introduction of information systems for analyzing students' success and creating electronic portfolios is also discussed. The importance of encouraging the educational achievements of students and stimulating them to self-education is emphasized. Such measures are aimed at improving the quality of education and increasing the motivation of participants in the educational process in the digital age.

Keywords: digitalization, educational process, education seekers.



Постановка проблеми. Цифровізація нині зайняла міцну позицію у житті. Нині цифрові технології як сприяють кардинальним чином змін у таких сферах, як економіка, освіта, соціально-культурна сфера, управлінські процеси у галузях, а й є об'єкт інвестування. Причинами цифровізації є і інформатизація економічних процесів, і організація інфраструктури галузей за допомогою мережі Інтернет, і глобальне зростання кількості користувачів мережі, розвиток електронних комерційних майданчиків, інформаційні та цифрові технології, що постійно вдосконалюються, тощо.

У ході цифровізації перетворюються всі сторони життя сучасного суспільства, вона сприяє перетворенню всього того, що відбувається навколо нас, вимагаючи постійного вдосконалення та навчання.

Сфері освіти відводиться особлива роль у процесі цифровізації, тому що вона є фактором, що забезпечує необхідні умови, передумови та інтелектуальний фон, що забезпечують впевнений перехід в епоху цифрових технологій, в якій як пріоритетне виступає завдання підготовки фахівців, які мають високу кваліфікацію, та відповідних вимогам. цифрового майбутнього.

Такий стан речей означає, що назріли кардинальні зміни у всій системі освіти, які перебувають у перетворенні освітніх програм, застосування сучасних методів і форм навчання, а також широке впровадження цифрових технологій як навчальну діяльність. Так і в управління освітніми організаціями.

Усе це зумовлює актуальність проблеми цифровізації управління освітнім процесом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Протягом усієї історії науки питання про неоднозначний вплив технологічних інновацій на життя суспільства порушувалося неодноразово.

Так, тривога Е. Тоффлера про майбутнє, схильне до зайвого впливу техно-соціальних трансформацій [35], міркування Е. Шмідта і Дж. Коена [21] про наслідки впровадження цифрових технологій у культуру соціуму, Дж. Смолла [25] про ризики для інтелектуальної сфери людства і т.д., все ж не змогли уповільнити темпи соціокультурного експериментування. Так, система освіти на сьогоднішній день є однією з найбільш затребуваних сфер для впровадження інноваційних ідей [1].

Напрямок досліджень задали Ж. Бодрійяр [23], Н. Луман [11], Мак-Люен, Маршалл [12], Г. Маркузе [13], Е. Тоффлер [35], В.Е. Франкл [19], Е. Фромм [20], і т.д. Вони спираються на інтелектуальний досвід передбачення майбутньої людини та людства у зв'язку з технологічним розвитком соціальних відносин. Їхні роботи актуалізують антропологічні та соціокуль- турні питання розвитку технологічних спільнот. Дослідники звернулися до проблеми дегуманізації суспільних відносин, появи «людей маси», які втратили свій творчий потенціал та появи людей, які споживають культурні блага, але не можуть гарантувати подальшого розвитку цивілізації.

Новий, технологічний спосіб життя сучасного соціуму аналізується у працях таких авторів, як Купріяновський В.П., Синягов С.А., Ліпатов С.І [9], Davis Jim, Miller Gloria, Russell Allan [27], Saputra M., Siddiq I. [32] та Gary Smal, Gigi Vorgan [33]. Дослідники порушують питання про визначення місця та ролі технологічних інновацій у житті людини та суспільства, а у своїх висновках попереджають про небезпеку заміни культурного розвитку технологіями.

Вітчизняні дослідники О. Буйницька [26], О.І. Мармаза [14], Т. Горохова, Л. Маматова [29], Іванченко Н., Кудрицька Ж., Рекачинська К. [8], Гриневич Л. [3, 4], І.П. Воротнікова [2] зробили значний внесок у вивчення цифровізації та впливу цифрової культури на процеси трансформації системи освіти. Їх дослідження виявляють різні прояви цифровізації сучасної освітньої системи. Водночас відчувається брак досліджень, які системно розглядають проблеми та перспективи розвитку цифровізації вітчизняної освіти.

Мета статті - виявлення особливостей формування асертивності майбутніх фахівців освітньої галузі.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до положень стратегії цифрової трансформації освіти і науки, у нашій країні мають бути сформовані всі умови для впровадження сучасного та безпечного цифрового освітнього середовища, що забезпечує формування цінності до саморозвитку та самоосвіти у навчальних освітніх організацій усіх видів та рівнів [17]. Сучасне освітнє середовище має відповідати тим завданням, які стоять перед цифровім суспільством, що полягає у створенні умов широкого вибору для освітніх запитів, а також, за необхідності, для можливостей їхньої гнучкої корекції в рамках формування індивідуальних освітніх траєкторій.

Найбільш гостра проблема цифровізації управління освітнім процесом в умовах навчального закладу. За даними Султанової Л.Ю., Прокоф'євої М. [18], освітні заклади помітно відстають у всіх областях цифрової трансформації від актуальних потреб сьогодення.

Нині процес цифровізації торкається всіх сфер життя. Освіта активно йде у цьому напрямі, формуючи та використовуючи цифрові продукти, цифрові освітні технології, цифровий обіг [5].

У широкому плані цифровізація - це глобальний процес, спрямований на створення можливості активного використання цифрової інформації у всіх секторах життя суспільства, включаючи соціальну та економічну сферу, коли вона стає ключовим фактором глобального соціального розвитку, підвищуючи ефективність економіки та покращуючи якість життя, і водночас час є інструментом для покращення приватного життя людей.

Країни, що досягли просунутого рівня цифровізації, тобто масового впровадження підключених цифрових технологій та додатків отримали значні переваги у своїй економіці, суспільстві та функціонуванні державного сектору.

У глобальному сенсі процес цифровізації означає перехід до цифрової економіки, у якій обробка та аналіз цифрових даних є ключовим чинником зростання. Найважливіші приклади оцифрування бізнес-процесів можна знайти у сферах електронної комерції, електронного банкінгу, електронних платіжних систем, електронної реклами, а також електронного доступу до державних послуг.

Цифровізація освітньої системи привертає увагу світового наукового співтовариства з кінця 1990-х. Зарубіжними дослідниками зроблено спроби визначити основні риси процесу цифровізації та виникнення цифрової культури. Вони наголошують на перевагах цифрових технологій у системі освіти для задоволення вимог сучасного економічного розвитку. Крім цього, вчені у своїх працях торкалися і проблем, зумовлених зміною характеру соціальних комунікацій: самотності, егоїзму, споживчого ставлення до навколишньої дійсності [37].

Сьогодні цифровізація передбачає трансформацію, впровадження корпоративних платформ, масштабування операційної основи [36, 32].

Усіми дослідниками підкреслюється значущість цифровізації. Вона забезпечує економічне зростання. Так, країни, що знаходяться на просунутому етапі цифровізації, отримують на 20% більше економічних вигод, ніж країни на початковому етапі. Процес цифровізації впливає на кілька інших організаційних процесів, особливо на організаційні зміни та трансформаційне лідерство [15].

Процес цифровізації відбувається кілька етапів. Аналізуючи праці вчених, присвячені ролі університетів в умовах цифрової трансформації, виділимо п'ять стадій цифровізації: від використання зовнішніх цифрових продуктів до формування відкритої цифрової інфраструктури [24, 16 ,7, 18].

На першій стадії університет «вимушено» використовує цифрові технології, контактуючи із зовнішніми контрагентами, у яких вони впроваджені.

З часом на другій стадії університет починає самостійно вводити у свою діяльність цифрові продукти. Розвиток досвіду в сучасному університеті з використання цифрових технологій та продуктів призводить до поступового формування цілої системи, цифрової інфраструктури.

На третій стадії є можливість фіксувати цифрові сліди всіх суб'єктів освітнього процесу.

На четвертій стадії з'являється можливість розпочати формування цифрового профілю (портрета) студента, викладача.

А п'ята стадія передбачає повну відкриту цифрову платформу, інфраструктуру, інтегровану з іншими цифровими компаніями.

В останні роки цифровізація змінила та спровокувала все суспільство, створивши нові робочі навички, сучасні культурні умови та інноваційні інструменти для спілкування та підприємництва [6]. В економіці знань, де знання стають стратегічним ресурсом, цифровізація пов'язана з

інтелектуальним капіталом, послугами та станами, що полегшують бізнес- процеси, партнерства, взаємодії, що ведуть до створення складних мереж.

Сукупність найближчих перспектив цифровізації освітнього процесу можна поділити на три основні напрямки:

забезпечення освітніх установ високоякісним програмним

забезпеченням та інформаційними системами, а також забезпечення доступу до освітніх ресурсів;

впровадження у освітній процес інформаційних технологій (дистанційне навчання), які можуть опосередковувати можливість взаємодії між студентами та педагогами;

запровадження електронного (онлайн) навчання. Це система, що дозволяє організувати навчальний процес з урахуванням онлайн-взаємодії між студентами та педагогами.

Без сумніву, в міру цифровізації вимоги і до педагогів, і до здобувачів освіти змінюватимуться, відбуватиметься становлення нових організаційних структур освітніх організацій. Впровадження у систему освіти цифрового освітнього формату передбачає і наявність комплексних змін у структурі освіти, і неминучу трансформацію звичних, які стали вже класичними, форм та методів навчання.

Переваги загальної доступності будь-якої інформації не підлягають сумніву. Проте існують і ризики, хоча вони менш очевидні, але все ж таки є дуже вагомі підстави звернути пильну увагу на присвячені їм дослідження.

Abbosh O., Bissell K. наголошують на суперечливій ролі інформації, яка, хоч і є джерелом знань, для ефективного її використання, для прийняття на її основі рішень, має бути систематизована, оброблена та доступна. Інакше замість того, щоб стати конкурентною перевагою, вона буде важким тягарем [22]. У сучасному світі, де процвітає суцільна невизначеність та інформаційне навантаження, складається ймовірність того, що втрачаються навички самостійного пошуку інформації та отримання знань шляхом її аналізу.

Професор Каліфорнійського університету Nicholas G. Carr на основі власного досвіду, а також досвіду своїх колег висловив думку щодо руйнівного впливу інтернету на стан пізнавальних процесів людини, а саме - уваги та мислення [31].

Відомі американські вчені Small GW, Moody TD, Siddarth P [34] підтверджують негативний вплив Інтернету на стан когнітивної діяльності людини.

У 2011 році в газеті New York Times була опублікована стаття під заголовком «Школа Кремнієвої долини, яка не сидить за комп'ютером», автором якої наведена інформація про те, що керівниками провідних IT-компаній (наприклад, eBay, Google, Apple, Yahoo, Hewlett-Packard і т.п.) для здобуття освіти їх дітьми віддається перевага школам, в яких для навчання не використовуються сучасні гаджети та мережа Інтернет. Йшлося, зокрема, про Вальдорфську півострівну школу, розташовану в Каліфорнії, м. Лос-Альтос. У цій коледжі використовуються будь-які методи та засоби навчання, за винятком сучасних цифрових пристроїв (учні можуть застосовувати їх у ході навчання, але дуже обмежено, і лише починаючи з 8-го класу). Вальдорфська Школа поставила за мету розвинути в студентів творчі здібності, критичне мислення, розуміння та співпереживання. Як свідчить думка педагогів коледжу та батьків студентів, застосування сучасних цифрових технологій в освіті не просто гальмує розвиток у школярів когнітивних та комунікативних навичок, а й має негативні наслідки [30].

Dingler A.; Enkel E. аналізують результати досліджень психологів, соціологів, культурологів щодо впливу цифрових технологій [28]. Автори зазначають, що дослідники вивели кореляцію між зануренням у віртуальні світи та зниженням навичок соціальної поведінки, спілкування та мислення та дійшли висновку, що ці тенденції є серйозним викликом для системи освіти.

Кучерак І. В. звертає увагу на ще один ризик цифровізації освіти - руйнування зв'язку «педагог - студент» [10]. Вчений вважає, що цифровізація системи освіти необхідна, вона неминуча, проте вона не повинна витіснити з освітнього процесу педагога, відводячи йому другі ролі, адже саме педагоги, як наставники, будуть здатні компенсувати ймовірні ризики цифровізації, а значить, саме вони підживлюватимуть у навчаються мотивацію, залученість до процесу навчання, схвалюватимуть свободу їхніх дій, тощо.

Оскільки рівень застосування цифрових освітніх технологій у сучасних закладах освіти потребує покращення, то доцільною є організація курсів з розвитку цифрових компетенцій, спрямованих на успішне здійснення педагогічної діяльності в умовах цифровізації сучасного ЗВО Для того, щоб повною мірою використати здібності студентів та створити для них можливість швидкої адаптації в ході подальшого навчання, можуть бути потрібними і міні-курси з вузькою спеціалізацією у сфері IT-технологій. З метою доведення інформації про розроблення та проведення таких курсів, необхідно організувати майстер-класи, або конструктори додаткової освіти, які допоможуть легко вибудовувати індивідуальні маршрути навчання, з фіксацією вже отриманих результатів. Тут особливу увагу слід зосередити на питаннях інформаційної безпеки, адже дана проблема є актуальною для будь- якого віку, адже, незважаючи на існування великої кількості інформаційних ресурсів на цю тематику, постійно виникають нові загрози, які потребують обережності та адекватності користувачів.

З метою підвищення навичок інформаційної безпеки, а також виявлення груп ризику для здобувачів освіти, доцільно проводити систематичні заходи, які можуть мати ігрову форму, або форму інтерактивних лекцій, в ході яких здобувачі освіти зможуть ознайомитися з існуючими загрозами та способами їх запобігання, вирішувати тематичні кейси, або відпрацювати отримані навички, проходячи веб-квести. В якості контрольного заходу можна провести олімпіади, які включатимуть заочні тури, і очний фінал. Дух змагання підвищуватиме мотивацію студентів до освоєння заходів інформаційної безпеки. Також доцільно створити на базі відкритих цифрових освітніх ресурсів банк історій успіху студентів з цієї тематики, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню мотивації та подолання страху невдач для їх наступників.

Для підвищення компетентності викладачів у галузі цифрових педагогічних технологій необхідна організація консультацій та методичного супроводу за запитами учасників освітнього процесу, оскільки після проходження навчання завжди виникають труднощі з переходом до практичного застосування отриманих знань.

Наприклад, для цих цілей можна використовувати внутріуніверси- тетський ресурс у вигляді чат-бота, який дозволить зібрати актуальну інформацію, і створити скарбничку відповідей питання, що часто цікавлять користувачів.

Крім того, необхідно підвищувати мотивацію здобувачів освіти, та вжити заходів щодо управління процесом їх навчання в умовах цифровізації освітнього процесу. З цією метою доцільно запровадити інформаційну систему аналізу успішності та прогнозу освітніх результатів, а також можливість створення електронного портфоліо кожного на базі його особистого профілю. Також є актуальним заохочувати освітні досягнення студентів, а також стимулювати їх до самоосвіти, для чого в умовах цифровізації можна застосовувати технологію гейміфікації та створення бонусної системи з можливістю їх використання з метою подальшого саморозвитку.

Перелічені заходи відносяться до всіх основних напрямів цифровізації освітнього закладу, яка в результаті повинна торкнутися всього спектру дистанційних та електронних освітніх ресурсів, орієнтуючись на впровадження нових або розширення можливостей вже наявних цифрових освітніх ресурсів, та створюючи умови для спільної роботи та професійної комунікації учасників освітнього процесу.

Крім того, одним із основних недоліків існуючого методичного забезпечення у сфері цифровізації є відсутність систематичної роботи в даному напрямку. Зважаючи на те, що цифровізація освітнього процесу є досить новим явищем, багато з наявних методів та засобів методичної підтримки ще не пройшли апробацію на місцях, і для своєї реалізації вимагають проведення спеціальної підготовки - як керівництва освітнього закладу, так і для педагогів.



Висновки

Таким чином, всі дослідники, роботи яких проаналізовані в даному параграфі, наголошують на необхідності і значущості процесу цифровізації для різних сфер діяльності людини, у тому числі, і сфери освіти. Цифровізація в сучасному світі набула глобального характеру, зайнявши лідируючі позиції у всіх галузях усіх країн світу, маючи при цьому державну спрямованість, а також всебічну нормативну та фінансову підтримку. Але не слід забувати про побічні ефекти цього процесу і думати, що цифрові технології вирішують усе, забуваючи про роль людини, педагога.



Література

Биков В.Ю. Формування компетентностей учасників освітнього процесу на основі хмаро орієнтованих інформаційно-освітніх систем: Наукова доповідь на засіданні Президії НАПН України 18 березня 2021 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 2021. 3(1), 1-6. URL: https://doi.org/10.37472/2707-305X-2021-3-1- 2-3.

Воротнікова І. П. Освітня політика використання цифрових технологій для управління школою. URL: https://eHbraiy.kubg.edu.ua/id/eprmt/37057/1/Vorotnykova_% 20Poradnik_ II_27-08-2021-329-347.pdf (дата звернення: 19.11.2021).

Гриневич Л. Освіта після пандемії. Частина 1. Уроки, можливості, прогнози. URL: https://nus.org.ua/view/osvita-pislya-pandemiyi-chastyna-1-uroky-mozhlyvostiprognozy/ (дата звернення: 10.11.2021).

Гриневич Л. Освіта після пандемії. Частина 2. Тренди майбутньої шкільної освіти. URL: https://nus.org.ua/view/osvita-pislya-pandemiyi-chastyna-2-trendymajbutnogo-shkilnoyi- osvity/ (дата звернення: 10.11.2021)

Грядуща Н. В. Використання цифрових технологій під час управління закладом дошкільної освіти / Н. В. Грядуща, М. П. Шевченко // Інноваційна педагогіка. - 2020. - Вип. 21. Том 3. - С. 164-168.

Жосан Г. В., Кириченко Н. В. Менеджмент персоналу в умовах поспандемії та воєнного стану в Україні. Таврійський науковий вісник. Серія : Економіка. 2022. Вип. 12. С. 48- 49. DOI: https://doi.org/10.32851/2708-0366/2022.12.6

Журба М.А. Дигіталізація культури та медіаризики: метафізичний аспект. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Філософія. Соціологія. Політологія. 2013. Т. 21, вип. 23(2). С. 114-120.

Іванченко Н., Кудрицька Ж., Рекачинська К. Бізнес-моделі в умовах цифрових трансформацій. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. 2020. № 3. Т. 31. С. 185-190.

Купріяновський В.П., Синягов С.А., Ліпатов С.І., та ін. Цифрова економіка - «Розумний спосіб працювати» // International Journal of Open Information Technologies. 2016. №2. С.26-33.

Кучерак І. В. Цифровізація та її вплив на освітній простір у контексті формування ключових компетентностей. Інноваційна педагогіка. 2020. Вип. 22. Т. 2. С. 91-94.

Луман Н. Поняття цілі і системна раціональність: щодо функції цілей у соціальних системах / пер. з нім. М. Бойченко, В. Кебуладзе. К.: Дух і літера, 2011. 336 с.

Мак-Люен Маршалл. Галактика Ґутенберґа: становлення людини друкованої книги; пер. з англ. А. А. Галушки, В. І. Постнікова. К. : Ніка-Центр, 2015. 388 с.

Маркузе Герберт. Одновимірна людина. Дослідження ідеології розвинутого індустріального суспільства [глави з книги] / пер. В. Курганський. // Сучасна зарубіжна соціальна філософія: Хрестоматія. Київ: Либідь, 1996. С. 87--134.

Мармаза О.І. Менеджмент освітньої організації. Х. : ТОВ «Щедра садиба», 2017.

126 с.

Морзе Н.В., Вембер В.П., Гладун М.А. 3D картування цифрової компетентності в системі освіти України. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. Том 70. №2. С. 28-42.

Онаць О. М. Інноваційні технології в управлінні діяльності керівника опорного закладу освіти в підручнику для менеджера. URL: https://lib.iitta.gov.Ua/710822/1/cfcb47 0011a586b8d4e7d48969f4019c.pdf.

Проєкт стратегії цифрової трансформації освіти і науки. https://nrat.ukrintei.ua/ proyekt-strategiyi-czyfrovoyi-transformacziyi-osvity-i-nauky/

Султанова Л.Ю., Прокоф'єва М. Цифрова безпека в галузі вищої освіти: аналітичні матеріали. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2022. 38 с.

Франкл В. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі / пер. з англ. О. Замойської. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. 160 с. Людина у пошуках сенсу. Москва: Прогрес, 1990. 368 з.

Фромм Е. Революція надії. Сучасна зарубіжна соціальна філософія: Хрестоматія. - К.: Либідь, 1996. С. 135 - 192.

Шмідт Е., Коен Дж. Новий цифровій світ. Як технології змінюють життя людей, моделі бізнесу та поняття держави / пер. з англ. Г. Лелів. Львів: Літопис, 2016. 368 с.

Abbosh O., Bissell K. Securing the digital economy - reinventing the internet for trust. Accenture. (2019). https://www.accenture.com/gb-en/insights/cybersecurity/_acnmedia/Thought- Leadersh ip-Assets/PDF/Accenture-Securing-the-Digital-Economy-Reinventing-the-Internet-for- Trust.pdf#zoom=50.

Baudrillard Jean Denoel / Gonthier. A l'ombre des majorites silencieuses ou la fin du social suivi de l'extase du socialisme Collection mediations. In-12. Broche. Etat d'usage, Couv. convenable, Dos satisfaisant, Papier jauni. 1982. 114 pages

Bertoncelj A. Digital Transformation in the Context of European Unions Green Deal. Amfiteatru Econ. 2022, 24, 5..

Brown K. Implementing Digital Technologies for School Administration. International Journal of Educational Management.

Buinytska O. Self-diagnostic test as one of the tools for determining the level of digital competence of masters. Open educational eenvironment of modern university, 2018, (5), 29-40. https://doi.org/10.28925/2414-0325.2018.5.2940.

Davis Jim, Miller Gloria, Russell Allan. Information Revolution: Using the Information Evolution Model to Grow Your Business, Foreword by Thornton May, John Wiley & Son, Inc., Hoboken, New Jersey, 2006, 194 pp

Dingler A.; Enkel E. Socialization and Innovation: Insights from Collaboration across Industry Boundaries. Technol. Forecast. Soc. Chang. 2016, 109, 50-60.

Gorokhova T., Mamatova L. Distinctives of the learning process transformation through digital tools: challenges and opportunities. Organization and management in the services' sphere on selected examples. Monograph. - Opole: The Academy of Management and Administration in Opole, 2020. P. 230-241.

In Silicon Valley, a school that doesn't compute https://www.smh.com.au/education/ in-silicon-valley-a-school-that-doesnt-compute-20111104-1mzsb.html

Nicholas G. Carr "'Is Google Making Us Stupid?': sources and notes". Rough Type. (August 7, 2008). Retrieved November 1, 2008.

Saputra M., Siddiq I. H. Social Media and Digital Citizenship: The Urgency of Digital Literacy in The Middle of A Disrupted Society Era. Int. J. Emerg. Technol. Learn. 2020, 15, pp. 156-161.

Smal Gary, Vorgan Gigi. iBrain: Surviving the Technological Alteration of the Modern Mind HarperCollins, 2008. 256 p.

Small GW, Moody TD, Siddarth P et al. Your brain on Google: patterns of cerebral activation during internet searching. Am J Geriatr Psychiatry 2009;17:116-26

Toffler Alvin. English Education and Future Shock. English Education. National Council of Teachers of English. Vol. 3, Spring, 1972, pp. 145-150.

Vuorikari R., Punie, Y., Carretero S., Van den Brande L. DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens. Update Phase 1: the Conceptual Reference Model. EU Science Hub. The European Commission's science and knowledge service (2016). URL: https://ec.europa.eu/jrc/en/publication/eur-scientific-and-technicalresearch-reports/digcomp-20- digital-competence-framework-citizensupdate-phase-1-conceptual-reference-mode

World Economic Forum. Digital Transformation of Industries: Digital Enterprise. White Paper. 2016. Available at http://reports.weforum.org/digital-transformation/wp-content/ blogs.dir/94/mp/files/pages/files/digital-enterprise-narrativefinal-january- 2016.pdf



References

Bikov, V.Ju. (2021). Formuvannja kompetentnostej uchasnikiv osvitn'ogo procesu na osnovi hmaro ormntovanih informacijno-osvitnih sistem [Formation of competences of participants in the educational process based on cloud-oriented information and educational systems]. Visnik Nacional'not akademit pedagogichnih nauk Ukrami - Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 3(1), 1-6. Retrieved from https://doi.org/10.37472/ 2707-305X-2021-3-1- 2-3 [in Ukrainian].

Vorotnikova, І. P. Osvitnja pohtika vikoristannja cifrovih tehnologij dlja upravlinnja shkoloju [Educational policy of using digital technologies for school management]. elibrary.kubg.edu.ua Retrieved from https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/37057/1/Vorotnykova%20Poradnik_II_ 27-08-2021-329-347.pdf [in Ukrainian].

Grinevich, L. Osvha pislja pandemh. Chastina 1. Uroki, mozhlivosti, prognozi [Education after the pandemic. Part 1. Lessons, opportunities, forecasts]. nus.org.ua Retrieved from https://nus.org.ua/ view/osvita-pislya-pandemiyi-chastyna-1-uroky-mozhlyvostiprognozy/ [in Ukrainian].

Grinevich L. Osvita pislja pandemii. Chastina 2. Trendi majbutn'oi shkil'noї osviti [Education after the pandemic. Part 2. Trends of future school education]. nus.org.ua Retrieved from https://nus.org.ua/view/osvita-pislya-pandemiyi-chastyna-2-trendymajbutnogo-shkilnoyi- osvity/ [in Ukrainian].

Grjadushha, N. V. (2020). Vikoristannja cifrovih tehnologij pid chas upravhnnja zakladom doshkil'noi osvhi [Use of digital technologies during the management of preschool education institution]. Innovacijna pedagogika - Innovative pedagogy, 21, 3, 164-168 [in Ukrainian].

Zhosan, G. V., Kirichenko, N. V. (2022). Menedzhment personalu v umovah pospandemii ta voєnnogo stanu v Ukraini [Personnel management in post-pandemic and martial law conditions in Ukraine]. Tavrijs'kij naukovij visnik. Serija : Ekonomika - Taurian Scientific Herald. Series: Economy, 12, 48 - 49. DOI: https://doi.org/10.32851/2708-0366/2022.12.6 [in Ukrainian].

Zhurba, M.A. (2013). Digitalizacija kul'turi ta mediariziki: metafizichnij aspekt [Digitization of culture and media risk: metaphysical aspect]. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Serija: Filosofija. Sociologija. Politologija - Bulletin of Dnipropetrovsk University. Series: Philosophy. Sociology. Politology, 21, 23(2), 114 - 120 [in Ukrainian].

Ivanchenko, N., Kudric'ka, Zh., Rekachins'ka, K. (2020). Biznes-modeli v umovah cifrovih transformacij [Business models in conditions of digital transformations]. Vcheni zapiski TNUimeni V. І. Vernads'kogo. Serija: Ekonomika і upravlinnja - Scientific notes of TNUnamed after V. I. Vernadskyi. Series: Economics and management, 3, 31, 185 - 190 [in Ukrainian].

Kuprijanovs'kij, V.P., Sinjagov, S.A., Lipatov, S.L, ta іп. (2016). Cifrova ekonomika - «Rozumnij sposib pracjuvati» [Digital economy - "A smart way to work"]. International Journal of Open Information Technologies, 2, 26-33 [in Ukrainian].

Kucherak, І. V. (2020). Cifrovizacija ta її vpliv na osvitnij prostir u konteksti formuvannja kljuchovih kompetentnostej [Digitization and its impact on the educational space in the context of the formation of key competencies]. Innovacijnapedagogika - Innovative pedagogy, 22, 2, 91 - 94 [in Ukrainian].

Luman, N. (2011). Ponjattja cili i sistemna racional'nist': shhodo funkcitcilej u social'nih sistemah [The concept of goals and systemic rationality: regarding the function of goals in social systems]. K.: Duh i litera [in Ukrainian].

Mak-Ljuen, Marshall (2015). Galaktika ^tenberta: stanovlennja ljudini drukovano'i knigi [Gutenberg's Galaxy: The Making of a Printed Book Man]. K. : Nika-Centr [in Ukrainian].

Markuze, Gerbert (1996). Odnovimirna ljudina. Doslidzhennja ideologit rozvinutogo industrial'nogo suspil'stva [glavi z knigi] [A one-dimensional person. Study of the ideology of the developed industrial society [chapters from the book]]. . Kiiv: Libid' [in Ukrainian].

Marmaza O.I. (2017), Management of an educational organization. Kh.: Shchedra Sadiba LLC [in Ukraine].

Morze, N.V., Vember, V.P., Gladun, M.A. (2019). 3D kartuvannja cifrovoi kompetentnosti v sistemi osviti Ukraini [3D mapping of digital competence in the education system of Ukraine]. Informacijni tehnologit i zasobi navchannja- , 70, 2, 28-42 [in Ukrainian].

Onac', O. M. Innovacijni tehnologii v upravlinni dijal'nosti kerivnika opornogo zakladu osviti v pidruchniku dlja menedzhera [Innovative technologies in the management of the activities of the head of the main educational institution in the textbook for the manager]. lib.iitta.gov.ua Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/710822/17cfcb470011a586b8d4e7d48969f4 019c.pdf. [in Ukrainian].

РгоєЙ strategii cifrovoi transformacii osviti i nauki [Project of the strategy of digital transformation of education and science]. lib.iitta.gov.ua https://nrat.ukrintei.ua/proyekt- strategiyi-czyfrovoyi-transformacziyi-osvity-i-nauky/ [in Ukrainian].

Sultanova, L.Ju., Prokof^va, M. (2022). Cifrova bezpeka vgaluzi vishhotosvit [igital security in the field of higher education], Kropivnic'kij: Imeks-LTD [in Ukrainian].

Frankl, V. (1990). Ljudina v poshukah spravzhn'ogo sensu. Psiholog u konctabori [Man in Search of True Meaning. A psychologist in a concentration camp] . Harkiv: Knizhkovij Klub «Klub Simejnogo Dozvillja» [in Ukrainian].

Fromm, E. (1996). Revoljucija nadit. Suchasna zarubizhna social'na filosofija [Revolution of hope. Modern foreign social philosophy], K.: Libid' [in Ukrainian].

Shmidt, E., Koen Dzh. (2016). Novij cifrovij svit. Jak tehnologit zminjujut' zhittja ljudej, modeli biznesu ta ponjattja derzhavi [New digital world. How technologies change people's lives, business models and the concept of the state]. L'viv: Litopis [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...