Особливості опрацювання з учнями початкових класів змісту навчання за змістовою лінією "Взаємодіємо усно" мовно-літературної освітньої галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Факультет педагогічної освіти

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

Особливості опрацювання з учнями початкових класів змісту навчання за змістовою лінією «Взаємодіємо усно» мовно-літературної освітньої галузі

Дубовик Світлана Григоріївна

кандидат педагогічних наук, доцент

Гончаренко Ірина Михайлівна, студентка

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей опрацювання з учнями змістової лінії програми «Взаємодіємо усно» на уроках української мови в початковій школі. Окреслено основний понятійний апарат наукової розвідки. Подано теоретичний аналіз сучасних концепцій мовної освіти та її ролі в освітньому процесі початкової школи. Обґрунтовано необхідність підготовки вчителя до роботи над формуванням усних мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів на уроках української мови. Конкретизовано основні фактори, які сприяють успішному формуванню умінь і навичок учнів початкової школи висловлюватися і спілкуватися в усній формі. Охарактеризовано Державний стандарт початкової школи у контексті реалізації мовно-літературної галузі в освітньому процесі. Визначено мету та завдання уроків української мови під час опрацювання змістової лінії програми «Взаємодіємо усно» в початковій школі. Висвітлено основні положення методики опрацювання зазначеної змістової лінії, включаючи організаційні аспекти і практичні напрями роботи вчителя з формування усних мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів. Конкретизовано основні напрями роботи вчителя з формування в учнів початкової школи вмінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях; спілкуватися з іншими людьми у різних життєвих ситуаціях. Подано систему доцільних традиційних та інтерактивних методів і прийомів, форм і засобів навчання учнів висловлюватися і спілкуватися в усній формі. Розроблено комплекс мовленнєвих вправ і завдань, які доцільно застосовувати у процесі розвитку комунікативної компетентності учнів початкової школи. Сформульовано методичні рекомендації для педагогів із питань опрацювання змістової лінії «Взаємодіємо усно» у практиці початкового навчання української мови.

Ключові слова: мовно-літературна галузь, змістова лінія програми «Взаємодіємо усно», комунікативна компетентність, культура мовлення, культура спілкування, усне мовлення, мовленнєві вміння, формування мовленнєвих умінь і навичок.

Dubovyk Svitlana Hryhoriivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Primary Education Department of the Faculty of Pedagogical Education, Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University

Honcharenko Iryna Mykhailivna Student at the Faculty of Pedagogical Education, Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University

WORKING SPECIFITIES WITH PRIMARY SCHOOL PUPILS OF THE LEARNING CONTENT IN THE CONTENT AREA "INTERACTING ORALLY" OF THE LINGVISTIC AND LITERARY EDUCATIONAL FIELD

Abstract

This article is devoted to study the working specifities with pupils in the content line of the programme “Interacting orally” in the Ukrainian language lessons in primary school. The main conceptual apparatus of scientific research is outlined. It is presented the theoretical analysis of modern concepts of language education and its role in the educational process of primary school. The necessity of teachers' preparing for the work on the formation of oral language skills of junior schoolchildren in the Ukrainian language lessons is justified. The main factors that contribute to the successful formation of primary school pupils' abilities and skills to express and communicate orally are specified. In the article was described the State Standard of Primary School in the context of the implementation of the language and literature sphere to the educational process. The purpose and tasks of Ukrainian language lessons in the development of the content line of the programme "Interacting orally" in primary school are determined. The article highlights the main provisions of the working methodology on this content area, including organisational aspects and practical directions of the teacher's work on the development of oral language skills of junior pupils. There were specified the main directions of the teacher's work on the formation of primary school students' ability to perceive, analyse, interpret and evaluate oral information and use it in various communication situations; communicate with other people in different situations of life. It is presented the system of appropriate traditional and interactive methods and techniques, forms and means of pupils's teaching to express themselves and communicate orally. Has been developed a set of speech exercises and tasks that can be used in the process of developing primary school pupils' communicative competence. There were formulated methodological recommendations for teachers on the development of the content line "Interacting orally" in the practice of primary teaching of the Ukrainian language.

Keywords: linguistic and literary sphere, content line of the programme "Interacting orally", communicative competence, speech culture, communication culture, oral speech, speech capabilities, formation of speech abilities and skills.

Вступ

Постановка проблеми. Модернізація вітчизняної системи початкової освіти, упровадження Концепції Нової української школи (далі - НУШ) передбачають зміну цілей і ключових завдань початкової освіти у контексті сучасної парадигми освіти і передових тенденцій розвитку освітніх технологій.

Водночас новітні цілі початкової школи вимагають реформування змісту освіти. Зміст початкової освіти, згідно з вимогами Державного стандарту, має задовольняти освітні потреби кожної дитини відповідно до її вподобань і талантів. Сучасні процеси модернізації системи шкільної освіти зумовлюють необхідність застосування інноваційних методів і прийомів, форм та інструментів навчання.

Освітній процес у НУШ базується на застосуванні компетентнісно спрямованих технологій і методик навчання, інтерактивних форм організації навчальної діяльності, формуванні інформаційно-освітнього середовища, у тому числі із використанням сучасних цифрових інструментів, із урахуванням вікових і пізнавальних якостей дітей та їхніх здібностей, інтересів та освітніх потреб.

На сучасному етапі розвитку системи початкової освіти одним із найважливіших напрямів є реформування мовної освіти. Загальновідомо, що ключовою умовою особистісного та психічного розвитку дитини вважається розвиток її мовленнєвих здібностей. Достатній рівень сформованості мовленнєвих умінь і навичок уможливлює соціалізацію молодших школярів, яка є обов'язковим фактором розвитку особистості і являє собою комплексний процес і результат засвоєння й активного відтворення соціально-культурного досвіду (знань, цінностей, норм, моралі, традицій тощо) на основі її діяльності, спілкування і відносин.

Мовно-літературна освітня галузь спрямована на всебічний розвиток особистості дитини і формування в молодших школярів НУШ однієї із основних компетентностей - комунікативної, яка передбачає здатність користуватися мовою (насамперед чотирма видами мовленнєвої діяльності - аудіюванням, говорінням, читанням і письмом) для спілкування, пізнання навколишнього світу і вирішення найважливіших життєвих задач. У період формування мовної особистості учня початкових класів відбувається опанування мовою і мовленням, які і є важливими інструментами комунікації, пізнання, розвитку, самовираження та становлення в суспільстві.

Основне завдання вчителя початкової школи на уроках української мови - навчити учнів зв'язно висловлюватися, тобто будувати висловлювання різних типів (розповідь, опис, міркування), форм (усне і писемне мовлення; монологічне і діалогічне мовлення) і стилів мовлення (розмовний - насамперед розмовно- побутовий; книжні - науковий, художній, публіцистичний, офіційно-діловий).

У науковій розвідці розглядаємо один із пріоритетних напрямів педагога у навчанні мови і мовлення молодших школярів - опрацювання змістової лінії програми «Взаємодіємо усно», розвиток в учнів умінь висловлюватися і спілкуватися в усній формі, формування навичок усного монологічного і діалогічного мовлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні дослідження та публікації науковців у галузі лінгводидактики початкової школи свідчать про актуальність і важливість опрацювання з учнями початкової школи змісту навчання за змістовою лінією програми «Взаємодіємо усно» мовно-літературної галузі.

М. Вашуленко висвітлює особливості реалізації завдань змістових ліній початкового курсу мовно-літературної освіти у підручниках з української мови для початкової школи [1]. Л. Ковальчук розглядає особливості використання наочності під час опрацювання з учнями початкової школи змісту навчання за змістовою лінією «Взаємодіємо усно» [4].

Л. Круль та С. Недільський вивчають питання щодо організації мовно- літературної освіти молодших школярів в умовах НУШ [5]. О. Стрельбіцька та С. Подолюк досліджують специфіку формування мовленнєвої культури здобувачів освіти в умовах новітніх реформ [8]. З. Столяр надає рекомендації вчителям щодо підвищення ефективності їх роботи у сфері реалізації мовно- літературної освітньої галузі в початковій школі [7].

Аналіз статей дослідників дає змогу проаналізувати різні підходи до опрацювання змісту навчання за змістовою лінією «Взаємодіємо усно» мовно-літературної освітньої галузі, що має важливе значення для нашої наукової розвідки. Отже, зазначені дослідження відображають актуальність питання щодо реалізації завдань мовно-літературної освітньої галузі та сприяють поліпшенню якості навчання української мови і мовлення в початковій школі.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Одним із невирішених питань у цій проблемі є питання щодо розроблення методичної системи роботи, що забезпечить засвоєння молодшими школярами змістової лінії програми «Взаємодіємо усно» у межах мовно-літературної освітньої галузі.

Вважаємо, що організаційно-методична система роботи має враховувати індивідуальні особливості учнів під час опрацювання цієї змістової лінії, оскільки у навчанні дітей із різними рівнями розвитку мовних здібностей доцільно застосовувати диференційований підхід, доцільні методи і прийоми, форми і засоби навчання української мови.

Мета наукової розвідки полягає у дослідженні особливостей опрацювання з учнями початкової школи змісту навчання за змістовою лінією програми «Взаємодіємо усно» мовно-літературної освітньої галузі.

Виклад основного матеріалу

Сучасна початкова мовна освіта спрямована мовленнєвий розвиток дитини, розвиток її мовленнєво-творчих здібностей із урахуванням їх вікових та індивідуальних психофізіологічних рис і потреб, рівнів розвитку креативності і самостійності.

У Державному стандарті початкової освіти зазначено, що до ключових компетентностей, якими мають оволодіти молодші школярі, належать: вільне володіння державною мовою, яке охоплює уміння усно і письмово викладати власні думки, погляди, детально та зрозуміло пояснювати факти, а також прагнення до читання, відчуття неповторної краси слова, усвідомлення ролі мови з метою ефективної комунікації та культурного самовираження, здатність вживати українську мову в різних життєвих обставинах [3].

Характеризуючи чинний Державний стандарт початкової освіти, зазначимо, що мовно-літературна галузь спрямована не лише на формування комунікативної компетентності школярів, а й в цілому на розвиток особистості учнів засобами різних видів мовленнєвої діяльності: збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей [3].

Ураховуючи це, у процесі початкової мовної освіти потрібно організувати процес навчання дітей так, щоб дати змогу їм якісно оволодіти мовою і мовленням, що забезпечить комунікацію, пізнання, самовираження і становлення мовної особистості в суспільстві. Основна мета уроків української мови в початковій школі має бути пов'язана з розвитком у дітей правильного і чіткого мовлення, яке включає вміння комунікувати, розвиток спроможності правильно застосовувати рідну українську мову під час своєї комунікативної діяльності тощо [8, с. 18].

Важливі завдання, які учитель початкової школи має реалізувати на уроках української мови і мовлення під час опрацювання змістової лінії програми «Взаємодіємо усно»:

1) розвиток в учнів позитивного ставлення до вивчення рідної мови, формування інтересу до рідного слова;

2) розвиток мовлення і мислення, уваги й уяви, мовленнєво-творчих здібностей учнів початкової школи;

3) розвиток навичок читання і письма, навчання дітей будувати активний діалог й формувати вміння конструювати короткі монологічні висловлювання;

4) формування вмінь і навичок роботи із різними джерелами інформації для збагачення мовленнєвого досвіду;

5) формування навичок самостійного читання з метою поповнення словникового запасу;

6) формування у молодших школярів початкових лінгвістичних знань з української мови;

7) використання компонентів практичної діяльності, під час якої школярі матимуть змогу попрактикуватися у застосуванні різних видів мовлення в життєвих ситуаціях спілкування [8].

Важливо зазначити, що організація освітнього процесу на уроках української школи в початковій школі має враховувати європейські освітні стандарти. Насамперед ідеться про те, що сучасний освітній процес має забезпечувати реалізацію взаємопов'язаних освітніх цілей, які спрямовані на формування ключових комунікативної й соціокультурної компетентностей, а також уміння вчитися. Умови реалізації цілей уроків української мови мають ураховувати індивідуальні особливості кожного школяра й мають бути спрямованими на досягнення відповідних результатів [2, с. 22].

Опанування мови має здійснюватися на засадах комунікативно-діяльнісного підходу, який передбачає, що одержані мовні знання сприятимуть формуванню в учнів уміння вільно застосовувати українську мову в різних комунікативних ситуаціях. Ураховуючи психоемоційний складник розвитку учнів початкової школи, урок української мови має бути емоційним. Для цього вчитель має використовувати навчальні матеріали у цікавій формі, яка викликатиме в дітей захоплення, спонукатиме до навчання мови і мовлення й формування нових мовно-мовленнєвих умінь і навичок. Зауважимо, що всі ці особливості важливо враховувати в освітньому процесі початкової школи на уроках української мови під опрацювання змістової лінії «Взаємодіємо усно» у межах мовно-літературної освітньої галузі.

Змістова лінія програми «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в учнів початкової школи вмінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях; спілкуватися з іншими людьми у різних життєвих ситуаціях [1, с. 38].

Важливий напрям роботи вчителя початкової школи - розвиток мовленнєвої культури передбачає навчити дітей у процесі комунікації застосовувати ввічливі слова, дотримуватися культури спілкування, правильно використовувати невербальні засоби мовленням й стежити за тим, аби дихання, сила голосу і темп мовлення були правильними [8, с. 22].

Важливо підкреслити, що вміння і навички із культури мовлення і культури спілкування важливо сформувати саме в початковій школі, яка являє собою сприятливе середовище для формування мовної особистості молодшого школяра, його переконань, моральних цінностей та світогляду. У сучасних умовах вивчення української мови це є надзвичайно важливим, оскільки величезний потік інформації, який школярі можуть одержувати із соціальних мереж, не завжди відповідає вимогам сучасної української літературної мови, дуже часто містить ненормативну лексику. Значна кількість жаргонізмів і сленгових висловів здатна «забруднювати» мовлення молодого покоління.

Такі виклики сьогодення зумовлюють необхідність інтенсивного розвитку в дітей культури мовлення і культури спілкування, володіння якими дозволило б правильно, зрозуміло, чітко висловлювати свої думки, виражати свої погляди, удосконалювати комунікативні вміння і навички.

На нашу думку, насамперед важливо сформувати в учнів початкової школи ціннісне ставлення до рідного слова, якнайширше розвинути їх словниковий запас і вдосконалити граматичний лад мовлення. Це потрібно для формування в молодших школярів монологічних і діалогічних умінь і навичок, уміння якісно висвітлювати свою позицію, ефективно комунікувати зі співрозмовником, доречно використовувати відповідні жести, міміку, слова ввічливості. Так, мовно-літературна освітня галузь, яка вивчає це питання, ставить перед учнями завдання навчитися на уроках української мови етики й культури спілкування [8, с. 22].

На нашу думку, учителеві початкової школи важливо зважати на вподобання дітей. Під час опрацювання змістової лінії програми «Взаємодіємо усно» молодшим школярам буде цікаво вивчати новий матеріал разом із улюбленими героями мультфільмів і казок. Такий мовний матеріал краще запам'ятається, оскільки дитина буде приємно вражена зустріччю на уроці зі своїми улюбленцями. Під час спілкування одне з одним молодші школярі разом із улюбленими героями будуть оволодівати культурою мовлення і культурою спілкування.

Конкретизуємо стратегії інтерактивного навчання, які рекомендуємо педагогам застосовувати на уроках української мови під час опрацювання змістової лінії програми «Взаємодіємо усно»:

«Мозкова атака»: молодші школярі згадують усе, що їм відомо з певної теми (необхідно згадати все, що знаєте, що спадає на думку з пропонованої теми; не важливо чи правильне те, що згадали, чи ні; з'являються несхожі погляди, які не обговорюються на зазначеному етапі).

«Кубування»: для полегшення розгляду мовної теми застосовується куб, на гранях якого подано завдання для молодших школярів; під час уроку педагог пропонує учням висловлювати свої думки з пропонованої теми, поданої на гранях куба.

«Метод прес»: учні висловлюють власну думку «Я вважаю,...»; пояснюють свою думку «Тому що...»; подають приклади додаткових аргументів на підтримку власної позиції «... Наприклад,...»; узагальнюють, формулюють висновки «Отже,...», «Таким чином,...» [7].

Під час опрацювання змісту лінії програми «Взаємодіємо усно» для формування в учнів початкової школи вмінь сприймати усну інформацію вчитель може застосовувати завдання для сприймання на слух текстів (наприклад, «Спочатку послухай, а потім прочитай вірш», «Спочатку уважно послухай текст, а потім самостійно прочитай його вголос») та QR-коди, які містять аудіозаписи творів для сприймання на слух. Рекомендуємо педагогам практикувати участь дітей у бесіді, обмін враженнями про прослуханий текст. Цікавими є створення розповіді про власні спостереження, враження, події з особистого життя дитини [1, с. 40].

Формуванню вмінь аналізувати та інтерпретувати прослуханий текст допомагатимуть комунікативні завдання до текстів, які містять запитання за змістом почутого тексту, відтворення основного змісту прослуханого, вибір необхідної інформації з почутого тощо. Доцільно застосовувати цікаві інноваційні завдання, наприклад: 1) створення школярами усного журналу «Спасибі літечко!» про події, зустрічі, пригоди, які відбувалися з ними влітку; 2) створення усного журналу до Дня матері «Все починається з мами» [8, с. 67].

Ефективними інструментами навчання мови і мовлення молодших школярів є своєрідні завдання-пастки. Учитель добирає або самостійно складає завдання і пропонує учням правильну або неправильну відповідь (наприклад, полічити кількість звуків у слові лінь; порахувати кількість слів у реченні; вислуховуються відповіді дітей і пропонується варіант відповіді педагога; учень має зіставляти свою відповідь з відповіддю вчителя, інших дітей; з-поміж відповідей можуть бути помилкові). Таким чином, під час виконання таких завдань молодші школярі навчаються взаємодіяти з іншими; одержують задоволення від співпраці.

Акцентуємо увагу на важливості використання наочності на уроках української мови у початковій школі під час опрацювання змістової лінії програми «Взаємодіємо усно», яка застосовується з метою збагачення й розширення чуттєвого досвіду дітей, розвитку спостережливості, для самостійного навчання мови і мовлення, систематизації навчального мовного матеріалу, який пояснюється вчителем. Наприклад, під час бесіди з елементами комп'ютерного ілюстрування навчання стає жвавим, захопливим, навчальний матеріал легше сприймається і засвоюється дітьми [4].

Зазначимо, що важливо не лише правильно добирати наочність до уроку української мови, а й продумувати, як правильно поставити запитання, аби створюваний у молодших школярів зоровий образ активно «працював» на досягнення мети уроку [4]. Наприклад, під час роботи над засвоєнням правил педагогові доцільно застосовувати яскраві малюнки, змістовні відеоматеріали, цікаві запитання, щоб учні запам'ятали правила без особливих труднощів. З цією метою рекомендуємо педагогові використовувати фільми, відеоролики, аудіозаписи, презентації [4].

Детально розглянемо сучасні форми візуалізації навчального матеріалу, які доцільно застосовувати на уроках української мови під час опрацювання змісту лінії програми «Взаємодіємо усно» у межах мовно-літературної галузі:

Інтерактивні стрічки часу - інтернет сервіси, які призначені для відображення різних подій із додаванням фото, аудіо та відеоматеріалів.

Мем (інтернет-мем) - цікава і дещо смішна коротка інформація (фраза, малюнок, відео) іронічного характеру, яка демонструє певне ставлення до деяких подій чи обставин. Є ефективним інструментом для зацікавлення дітей навчальним матеріалом і способом утримання уваги.

Хмара тегів - візуальне подання списку категорій (або тегів, також званих мітками, ярликами, ключовими словами, тощо). Теги, як правило, являють собою окремі слова; значущість кожного ключового слова позначається розміром шрифту чи кольором. Вказане подання зручне для швидкого сприйняття понять і їх запам'ятовування.

Кроссенс - асоціативна головоломка, інноваційний методичний інструмент візуалізації навчального матеріалу та прийом розвитку логічного і творчого мислення школяра. Для того, щоб розв'язати кроссенс, потрібно виявити будь- які асоціації між сусідніми малюнками.

Скрайбінг - інструмент візуалізації, що відображає основні деталі змісту навчального матеріалу за допомогою застосування малюнків, символів, слів, схем, що послідовно демонструються на екрані відповідно до її усного викладу.

Скрайбінг-фасилітація - переклад інформації зі словесної форми у візуальну та супровід розповіді малюнками та графіками.

Відеоскрайбінг - короткі яскраві відеопояснення з деяких питань, які супроводжуються малюнками.

Лепбук - саморобна інтерактивна папка або зошит, де збираються і яскраво оформлюються різні пізнавальні матеріали з конкретної теми, яка вивчається. Лепбук оформлюється з додаванням різних рухливих деталей, кишеньок, конвертиків чи інших елементів. Це дає змогу структурувати інформацію, брати активну участь в освітньому процесі. За рахунок цього процес пізнання стає справді захопливим [4].

Поділяючи думку лінгводидактів, зазначимо, що своєрідним маркером результату вивчення української мови в початковій школі є навчитися взаємодіяти з іншими (ровесниками, вчителями, батьками, іншими людьми) як усно, так і письмово, додержуючись норм української літературної мови; правильно сприймати, аналізувати, інтерпретувати й критично аналізувати інформацію; конструювати, досліджувати й трансформувати своє мовлення, а також виявляти, стежити за мовними явищами, аналізувати їх [3].

Важливо зазначити, що сформувати мовну особистість молодшого школяра здатні тільки компетентні педагоги, які володіють ефективними методами і прийомами, формами і засобами навчання української мови, готові безперервно вдосконалювати власну педагогічну майстерність, які на високому рівні володіють нормами культури української мови і мовлення та невпинно додержуються їх [8, с. 312].

Оскільки мовлення педагога є взірцем для учнів, учителеві початкової школи необхідно постійно дбати про якість мовлення, додержання норм сучасної української літературної мови в усному й писемному мовленні. Педагогам важливо дотримуватися і правил комунікаційного етикету - насамперед ідеться про вживання в усному й писемному мовленні формул мовленнєвого етикету залежно від ситуації мовлення й співрозмовника.

Висновки

усний мовленнєвий

Комунікативне спрямування сучасної мовної освіти в початковій школі покликане створити оптимальні умови для особистісного і мовленнєвого розвитку кожного молодшого школяра, задоволення його пізнавальних, творчих та дослідницьких потреб.

Одне із ключових завдань учителів початкових класів на уроках української мови - навчити учнів висловлюватися і спілкуватися, дотримуючись вимог культури мовлення і культури спілкування. На нашу думку, реалізація цього завдання забезпечить ефективну соціалізацію молодших школярів, виховання громадянина держави з патріотичною життєвою позицією, який уміло застосовує українську мову в різних життєвих ситуаціях, який спроможний спілкуватися нею з метою духовного, культурного й національного самовираження.

Таким чином, учитель початкових класів має закласти основи розуміння й усвідомлення того, що українська мова - це не тільки окремий шкільний предмет, не тільки інструмент вивчення інших навчальних дисциплін, а що українська мова є основою для пізнання світу, реалізації себе в ньому, вияву себе як представника українського етносу.

До перспектив дослідження проблеми опрацювання з учнями початкової школи навчального матеріалу змістової лінії програми «Взаємодіємо усно» відносимо важливість застосування сучасних цифрових інструментів на уроках української мови і мовлення. Використання цифрових засобів навчання у процесі мовленнєвого розвитку молодших школярів стане важливим кроком у підготовці дітей до життя в сучасному інформаційному суспільстві.

Література

1. Вашуленко М. Українська мова та читання: підручник для 4 класу закладів загальної середньої освіти: У 2-х частинах. Ч. 1. Київ: Видавничий дім «Освіта», 2021. 40-160 с.

2. Державний стандарт початкової освіти. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro- zatverdzhennya-derzhavnogo-standartupochatkovoyiosviti

3. Ковальчук Л.Ю. Особливості використання наочності на уроках української мови у початковій школі. URL: https://dspace.megu.edu.ua:8443/xmlui/bitstream/handle/123456789/ 1843/Збірник%20студ.%20наук.%20праць%2013-46-54.pd^^:?sequence=1&isAПowed=y

4. Круль Л., Недільський С. Особливості організації мовно-літературної освіти молодших школярів в умовах НУШ. Освітній простір України. 2019. № 17. С. 338 - 345.

5. Недялкова В., Ілясов О. Сучасний урок української мови в початковій школі в контексті мовно-літературної освітньої галузі. Історичний досвід і сучасність. Матеріали XХІХ наукової конференції здобувачів вищої освіти. Одеса. 2023. С. 3 - 7.

6. Полінська З. Розвиток критичного мислення молодших школярів на уроках мовно- літературної освітньої галузі. Сучасні технології початкової освіти: реалії та перспективи: збірник наукових праць. Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка; редкол.: Н.В. Бахмат, Н.В. Гудима, О.В. Ковальчук. Київ: Міленіум, 2020. Випуск 3. 184 с. C. 131 - 135.

7. Столяр З. В. Особливості фахової підготовки майбутніх педагогів до реалізації мовно-літературної освітньої галузі в початковій школі. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія». Острог: Вид-во НаУОА, 2020. Вип. 9 (77). С. 311-314.

8. Стрельбіцька, О.О., Подолюк, С.М. Специфіка формування мовленнєвої культури здобувачів освіти в умовах новітніх реформ. Академічні Студії. Серія: Педагогіка, 2022.№ 2. С. 67 - 312.

References

1. Vashulenko M. Ukrainian language and reading: Pupil'sbook for the 4th grade of general secondary education: In 2 parts. First part. Kyiv: Osvita Publishing House, 2021. p. 40-160.

2. State standard of primary education. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro- zatverdzhennya-derzhavnogo-standartupochatkovoyiosviti

3. Kovalchuk L.Y. Using visuals' spesifities in Ukrainian language lessons in primary school.

4. Krul L., Nedilskyi S. Organisation features of language and literary education of junior pupils in the conditions of the New Ukrainian School. Educational space of Ukraine. 2019. № 17. p.338 - 345.

5. Nedialkova V., Ilyasov O. Modern Ukrainian language lesson in primary school in the context of ligvistic and literary education. Historical experience and modernity. Materials of the XXIX scientific conference of higher education applicants. Odesa. 2023. p. 3 - 7.

6. Polinska Z. Development of critical thinking of junior pupils in the lessons of lingvistic and literary education. Modern technologies of primary education: realities and prospects: a collection of scientific papers. Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University; editors-in- chief: N.V. Bakhmat, N.V. Hudyma, O.V. Kovalchuk. Kyiv: Millennium, 2020. Third edition (184) p.131 - 135.

7. Stoliar Z. V. Features of professional training of future teachers for the implementation of ligvistic and literary education in primary school. Scientific Notes of the National University of Ostroh Academy: Philology Series. Ostroh: NaUOA Publishing House, 2020. Nineth edition (77) p. 311-314.

8. Strelbitska, O.O., Podolyuk, S.M. Specificity of the formation of the speech culture of students in the context of the latest reforms. Academic Studies. Series: Pedagogy, 2022. № 2. p. 67 - 312.

Размещено на Allbest.ru