Визначення готовності курсантів ВВНЗ до англомовного дискурсу

Размещено на http://allbest.ru

Військова академія (м. Одеса)

Визначення готовності курсантів ВВНЗ до англомовного дискурсу

Бачинська Наталія Ярославівна кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри іноземних мов

м. Одеса

Анотація

У статті сформульовано компоненти готовності до англомовного дискурсу; досліджено стан та передумови формування англомовного дискурсу в курсантів ВВНЗ. Аналіз теоретичних досліджень показав, що термін «англомовний дискурс» вказує на спосіб мислення, спілкування та взаємодії, що характерний для тих, хто використовує англійську мову як засіб виразу, він охоплює широкий спектр контекстів, включаючи мовний, соціокультурний та інші контексти, які визначають спосіб використання мови в англомовному середовищі. Було визначено, що, загальною характеристикою готовності до англомовного дискурсу є здатність ефективно спілкуватися та взаємодіяти в англомовному середовищі, враховуючи мовні, культурні та контекстуальні аспекти.

В ході дослідження, було схарактеризовано передумови формування англомовного дискурсу, такі як: спроможність до англомовного діалогу на побутові та професійні теми, визначення джерел вивчення мови та збагачення комунікативного потенціалу, використання засобів вивчення мови та з'ясування мотивів притаманних курсантам ВВНЗ. З метою визначення готовності курсантів ВВНЗ до англомовного дискурсу було проведено опитування 27 курсантів третього курсу, результати якого засвідчили, що переважна більшість респондентів відчувають труднощі в англомовному спілкуванні, оцінюють свій рівень як низький, майже не використовують доступні інноваційні засоби (чат-боти, мобільні додатки тощо) для вдосконалення комунікативних та дискурсивних навичок, з метою занурення до англомовного середовища та вивчення мовних, культурних та контекстуальних аспектів.

Водночас, більшість респондентів розуміє необхідність покращення рівня англомовного дискурсу та, при визначені мотивів вивчення мови, основним назвали «професійну необхідність». Наявний стан готовності до англомовного дискурсу в курсантів ВВНЗ вимагає розробки додаткових заходів з використанням доступних інноваційних методів та засобів, якими ми обрали технології штучного інтелекту (ШІ) та мобільні додатки, завдяки їхній доступності, інтуїтивно зрозумілому інтерфейсу та можливості індивідуалізації навчання.

Ключові слова: готовність, англомовний дискурс, спілкування, мобільний додаток, технології штучного інтелекту.

Abstract

Determination of the readiness of cadets of higher military educational institutions to the English-language discourse

Bachynska Nataliia Yaroslavivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages, Odesa Military Academy, Odesa

The components of readiness for English-language discourse have been formulated in the article; the condition and prerequisites of the formation of English-language discourse among the cadets of the Higher Military Educational Institutions have been investigated. The analysis of theoretical research has shown that the term «English-language discourse» refers to the way of thinking, communication and interaction that is characteristic of those who use English as a means of expression. It covers a wide range of contexts, including linguistic, sociocultural and other contexts that determine the way of language use in the Englishspeaking environment. It has been determined that the general characteristic of readiness for English-language discourse is the ability to communicate and interact effectively in the English-speaking environment, taking into account linguistic, cultural and contextual aspects.

In the course of the study, the prerequisites for the formation of English discourse have been characterized. They are the ability to engage in English- language dialogue on everyday and professional topics, the identification of sources of language learning and enrichment of communicative potential, the use of language learning tools and the clarification of the motives inherent in the cadets of Higher Military Educational Institutions. In order to determine the readiness of cadets of Higher Military Educational Institutions for English-language discourse, a survey of twenty-seven third-year cadets has been conducted, the results of which have shown that the vast majority of respondents experience difficulties in English communication, rate their level as low, and almost do not use available innovative tools (chat-bots, mobile applications etc.) to improve communication and discursive skills, with the aim of immersing in the English-speaking environment and studying linguistic, cultural and contextual aspects. At the same time, the majority of respondents understand the need to improve the level of English-language discourse and, when identifying their motives for learning the language, named «professional necessity» as the main one. The current state of readiness for English-language discourse among cadets of Higher Military Educational Institutions requires the development of additional activities using available innovative methods and tools, with which we have chosen artificial intelligence (AI) technologies and mobile applications, due to their accessibility, intuitive interface and the possibility of individualization of training.

Keywords: readiness, English-language discourse, communication, mobile application, artificial intelligence technologies.

Вступ

Постановка проблеми. Вивчення англійської мови в Україні набуло нового значення, адже її, на законодавчому рівні, було затверджено як офіційну мову міжнародного спілкування [1]. В умовах війни та активної економічної та політичної співпраці з країнами ЄС володіння англійською мовою стало необхідністю, особливо для військовослужбовців воно набуло нового, стратегічного значення. Саме тому Міністерством оборони спільно з Генштабом Збройних Сил України розроблено дорожню карту щодо удосконалення мовної підготовки українських військовослужбовців, її мета - вільне володіння англійською мовою військовослужбовцями до 2026 р. [2]. Сучасний військовослужбовець має не тільки володіти навичками англомовного читання і письма, а й навичками англомовного спілкування. Адже ця навичка забезпечує успішність зворотного зв'язку при проходженні навчання в європейських країнах та опануванні новою технікою. Наразі, ми говоримо не тільки про спілкування на рівні обміну повідомленнями, а саме про дискурсивні навички, які передбачають не тільки розуміння повідомлення, а й контекстне сприйняття, ситуаційно адекватне використання всіх вербальних і невербальних засобів комунікації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дискурс, проблеми його змісту і структури є предметом наукового інтересу, дискусій і досліджень лінгвістів, психологів, соціологів і мовознавців (Ю. Бабятинська, Ф. Бацевич, Н. Волкова, С. Голик, Ж. Горіна, С. Дерега, М. Коваль, В. Мартинюк, Л. Морська, Л. Пономарьова, І. Руднєва, Ю. Федоренко, Н. Хабарова, І. Шевченко та інші). Згідно з результатами сучасної комунікативної лінгвістики, текст є формальною одиницею мовлення, а функціональною одиницею мовного спілкування - є дискурс.

Багато сучасних досліджень присвячені проблемі англомовного дискурсу (М. Бабинець, І. Бехта, І. Гроза, М. Мостовий, Ю. Перебийніс, І. Романов, Н. Самборська, С. Устименко, І. Фельцан, І. Чейпеш, Б. Чернявський та інші). Основними напрямами дослідження стали: вивчення структури, граматики та вживання мови в англомовних текстах, а також визначення мовних стратегій та особливостей в дискурсивних практиках; аналіз дискурсу в контексті соціокультурних реалій, дослідження впливу культурних чинників на спосіб виразу та взаємодії в англомовному середовищі; вивчення психологічних аспектів мовленнєвого виразу, таких як вплив мовлення на мислення та емоції.

Поняття готовності, як основної передумови будь-якої цілеспрямованої діяльності, зокрема, комунікативної діяльності, її регулювання, стійкості та ефективності сучасними ученими досліджується в педагогічному (М. Бабинець, Н. Кобзар, Т. Кобилянська, К. Ковальова, А. Ліненко, Н. Логутіна, О. Степаненко, Т. Шанскова), психологічному (О. Акімов, І. Бойко, П. Горностай, Є. Клопота, О. Кокун, В. Костюкова, О. Котикова, М. Кужель, С. Максименко, О. Скоробагата, О. Столярчук) та психолінгвістичному (Л. Конопляник, С. Куранова, А. Курова, О. Малахін, Ж. Рагріна, С. Решетник, О. Тинкалюк, Н. Шиян) аспектах. Так, багато досліджень присвячено питанням ефективності комунікативної взаємодії; володіння необхідними засобами комунікації та готовності до їхнього використання в різних ситуаціях; здатності критично оцінювати інформацію, розуміти контекст та розрізняти різні позиції в процесі комунікації тощо.

Учені, здебільшого оперують поняттям «готовність до іншомовної комунікації / спілкування», так, за Ю. Перебийніс, готовність до іншомовної комунікації - це «багаторівневе утворення, яке проявляється у сформованості чотирьох компонентів: мотиваційного, когнітивного, діяльнісного і рефлексійного» [3, С. 39]. Формування цих компонентів відбувається під впливом психічних процесів, особистісних рис, попередньо набутого іншомовного досвіду, які трансформуються у процесі відповідного навчання, мовної і мовленнєвої підготовки, в результаті якої формується здатність до комунікації. Проте, в проаналізованих дослідженнях не має визначення готовності до англомовного дискурсу, як більш широкого поняття, яке реалізується в спілкуванні і включає інші чинники, це й визначило тему даного дослідження.

Мета статті - сформулювати компоненти готовності до англомовного дискурсу; дослідити стан та передумови формування англомовного дискурсу в курсантів ВВНЗ; визначити засоби покращення рівня англомовного дискурсу для курсантів ВВНЗ.

Виклад основного матеріалу

У наукових дослідженнях існують різні інтерпретації розуміння дискурсу: так, Е. Бенвеніст трактує поняття «дискурс» як «будь-яке висловлення, яке передбачає наявність мовця і слухача і припускає намір першого справити певний вплив на слухача, висловлювання, привласнене мовцем» [4]. Ф. Бацевич доводить, що дискурс - це комунікативне, інтерактивне явище, потік мовлення з різними формами прояву (усне, писемне, паралінгвальне спілкування). Дискурс реалізується в конкретних умовах спілкування, відповідно до стратегій і тактик його учасників. У дискурсі синтезуються когнітивні, мовні і позамовні чинники впливу, які зумовлені тематикою спілкування та її метою [5, C. 138]. Т. ван Дейк трактує дискурс як «складне комунікативне явище, що включає, крім тексту, екстралінгвістичні елементи, необхідні для розуміння тексту, такі як наміри, цілі та знання комуніканта про довколишнє» [6, С. 162].

Отже, термін «англомовний дискурс» вказує на спосіб мислення, спілкування та взаємодії, що характерний для тих, хто використовує англійську мову як засіб виразу. Це охоплює широкий спектр контекстів, включаючи мовний, соціокультурний та інші контексти, які визначають спосіб використання мови в англомовному середовищі.

Дискурс знаходить своє вираження в комунікації, але ці поняття мають різні визначення та характеристики, зокрема, дискурс визначає систему ідей, реалізованих в великій кількості текстів чи висловлювань, що взаємодіють між собою протягом тривалого періоду часу; охоплює широкий спектр текстів та мовленнєвих практик, може включати різні види комунікації та структурувати їх; охоплює вираження соціокультурних норм, визначає певний спосіб мислення та спілкування в конкретному контексті [7, C. 236].

На відміну від дискурсу, спілкування (комунікація), зазвичай, є конкретним актом взаємодії, який може бути невеликим за часом та обсягом. Спілкування більш індивідуальне та безпосереднє, з чіткою адресацією та конкретним контекстом. Часто концентрується на обміні інформацією, вираженні емоцій чи досягненні конкретної мети. Має вузький контекст та зазвичай обмежене соціокультурними чинниками без широкого визначення, спрямовується на конкретних співрозмовників або осіб, з якими відбувається комунікативний акт та взаємодія [8, C. 11].

Отже, дискурс, на відміну від спілкування, включає більш широкий контекст, враховуючи соціокультурні, політичні та інші аспекти впливу на спосіб висловлення та розуміння тексту. Може охоплювати і, відповідно, впливати на широку аудиторію та формувати загальний погляд на питання і концепти. І хоча ці два поняття тісно пов'язані, вони виявляються на різних рівнях мовної і мовленнєвої активності та мають свої унікальні характеристики. український курсант дискурсивний англомовний

Відповідно до завдання дослідження, вимагає розгляду термін «готовність». Готовність, як психологічне явище (І. Бойко, П. Горностай, Є. Клопота, О. Кокун, В. Моляко, О. Самойленко, О. Столяренко М. Філоненко), визначається готовністю особистості взаємодіяти з конкретними ситуаціями, завданнями або викликами [9, C. 237].

Це включає в себе когнітивні, емоційні та поведінкові аспекти, що спрямовані на успішне подолання труднощів або досягнення певної мети:

1) когнітивна готовність - розуміння ситуації, з якою стикається людина, вміння аналізувати інформацію, приймати рішення та планувати дії для досягнення мети;

2) емоційна готовність - наявність позитивних емоцій, впевненості та мотивації для подолання труднощів чи досягнення мети;

3) поведінкова готовність - це конкретні дії та реакції, які виявляє людина в певних ситуаціях, вона відображає готовність взаємодіяти з оточуючим середовищем через певні дії;

4) соціальна готовність - взаємодія та спілкування з іншими людьми в різних ситуаціях, включає в себе навички спілкування, міжособистісні вміння та емпатію;

5) мотиваційна готовність - наявність цілей та мотивації для досягнення результатів [10, C. 131].

За С. Устименко, готовність до англомовного дискурсу це складне поняття, яке означає здатність адекватно висловлюватися, розуміти та взаємодіяти в англомовному середовищі [11, C. 59].

На нашу думку, можна визначити наступні ключові компоненти готовності до англомовного дискурсу:

1) мовні навички - знання граматики, лексики, фонетики та інших аспектів мови, які дозволяють ефективно висловлювати свої думки та розуміти інших;

2) сприйняття культурного контексту - розуміння соціокультурних норм, які впливають на взаємодію в англомовному середовищі, таких як етикет, норми спілкування, культурні відмінності тощо;

3) розвиток літературної грамотності - здатність аналізувати та розуміти текст, виявляти глибоке розуміння мови через читання та письмо;

4) комунікативні навички - здатність ефективно спілкуватися в різних ситуаціях, включаючи обговорення, дебати, переконання, сприйняття інших думок тощо;

5) активне слухання - здатність ефективно слухати та розуміти англомовне мовлення, сприймати інформацію та адекватно реагувати на неї;

6) гнучкість у використанні вербальних і невербальних засобів, тобто здатність адаптувати зміст і форму свого мовлення до різних аудиторій та ситуацій.

Отже, загальною характеристикою готовності до англомовного дискурсу є здатність ефективно спілкуватися та взаємодіяти в англомовному середовищі, враховуючи мовні, культурні та контекстуальні аспекти.

Започатковуючи дослідження, ми визначили передумови формування англомовного дискурсу, такі як: спроможність до англомовного діалогу на побутові та професійні теми, визначення джерел вивчення мови та збагачення комунікативного потенціалу, використання засобів вивчення мови та з'ясування мотивів притаманних курсантам ВВНЗ.

З цією метою було розроблено опитувальник для курсантів ВВНЗ, який містив наступні питання:

1. Чи вимагають Ваші професійні обов'язки вміння спілкуватися англійською мовою?

2. Ви можете вести діалог англійською мовою на побутові та/або професійні теми?

3. Що заважає Вам спілкуватись англійською мовою на побутові та/або професійні теми?

4. Які джерела вивчання англійської мови Ви використовуєте?

5. Чи є у Вас досвід англомовного спілкування з носіями мови в мережі Інтернет, або за допомогою мобільних додатків?

6. Чи є у Вас досвід «живого» англомовного спілкування з носіями англійської мови?

7. Чи можна назвати Ваш досвід англомовного спілкування успішним?

8. Чи вважаєте Ви ефективним вивчення англійської мови за допомогою додатків та штучного інтелекту?

9. Що Вас мотивує до вивчення англійської мови?

10. Якщо Ви відчуваєте брак англомовних навичок, то які додаткові засоби Ви використаєте щоб їх покращити?

Особлива увага в опитуванні приділялась засобам англомовного спілкування, оскільки зараз набули популярності, окрім класичних засобів і методів (заняття, читання англомовної літератури тощо), інноваційні засоби: перегляд англомовного контенту, он-лайн курси, чат-боти, що працюють на основі штучного інтелекту, навчальні мобільні додатки (Lingva.Skills (A1-B2), Duolingo (A1-B1), BBC Learning English, HelloTalk, Rosetta Stone, Babbel, Busuu, Mondy, Simpler (A1-B1), Wlingua (A1-C-2) та ін., відео чати, які забезпечують можливість англомовного спілкування з носіями англійської мови.

В досліджені взяли участь 27 курсантів третього курсу спеціальності «Забезпечення військ (сил)» Військової академії (м. Одеса).

Результати опитування засвідчили, що 67% (18 опитаних) вважають, що їхня професійна діяльність вимагає вміння спілкуватись англійською мовою, а 33% (9 респондентів) - дотримуються думки, що англомовне спілкування для виконання професійних обов'язків їм не потрібне. Тільки 25% (7 опитаних) можуть вільно вести діалог англійською мовою на побутові та/або професійні теми, решта обрали такі відповіді: «ні» - 11% (3 респондента); «мені це важко» - 33% (9 осіб); «не певен» - 30% (8 курсантів).

Серед перешкод у спілкуванні (на це питання можна було обрати кілька із запропонованих відповідей) курсанти назвали: «недостатній словниковий запас» - 48% (13 опитаних); «не впевненість у власній вимові» - 37% (10 осіб); «брак досвіду» - 41% (11 респондентів); «не вміння граматично правильно побудувати речення» - 41% (11 осіб). Як бачимо, курсанти відчувають нестачу, як граматичних, так і синтаксичних та фонетичних елементів оформлення висловлювання.

Більшість опитаних - 93% (25 осіб) основним джерелом вивчення англійської мови визначили заняття в ВВНЗ, нажаль, додаткові курси / заняття ніхто з них не відвідує; читання англомовної літератури практикують тільки 7,4% (2 курсанти); перегляд англомовного контенту (відео / фільми / серіали) переглядають - 33% (9 осіб); он-лайн курси відвідує 1 опитаний - 3,7%; чат- боти, що працюють на основі штучного інтелекту застосовують 11% (3 курсанта); навчальні мобільні додатки використовують лише 7,4% (2 респонденти).

Мають досвід англомовного спілкування з носіями мови в мережі Інтернет 67% (18 курсантів), решта, - 33% (9 осіб), такого досвіду не мають.

Досвід «живого» англомовного спілкування з носіями англійської мови наявний у 37% (10 курсантів), а 63% (17 респондентів) обрали відповідь «ні».

Відповіді на запитання «Чи можна назвати Ваш досвід англомовного спілкування успішним» (за шкалою від 0 до 10, де 0 - зовсім не зміг нічого сказати і не зрозумів співрозмовника, 10 - повністю задоволений результатом спілкування, воно було ефективним і зрозумілим обом сторонам) розподілились наступним чином: 0 - 7,4% (2 курсанти); 1 - 3,7% (1 респондент); 2 бали - 0 відповідей; 3 бали - 15% (4 особи); 4 бали - 26% (7 курсантів); 5 балів - 18, 5% (5 респондентів); 6 - 11% (3 опитаних); 7 - 3,7% (1 курсант); 8 - 11% (3 особи); 9 - 0 відповідей; 10 - 3,7% (1 особа). Тобто, 14 респондентів - 52% оцінили свій досвід англомовного спілкування, як неуспішний, або задовільний (бали від 0 до 4). Достатнім (5-8 балів) свій рівень вважають 44,5% (12 респондентів). Задоволений своїм рівнем і вважає спілкування успішним (9-10 балів) лише 1 респондент - 3,7%.

Вивчення англійської мови за допомогою додатків та штучного інтелекту вважають ефективним 81,4% (22 опитаних), хоча, як показали відповіді на попереднє питання даного опитування, використовують їх з цією метою, лише 18,5% (5 респондентів); решта курсантів відповіли «не вважаю це ефективним засобом» - 7,4% (2 осіб) і «важко відповісти» - 11% (3 респондента).

При визначенні мотивів вивчення англійської мови ми отримали наступні відповіді: «професійна необхідність» - 55,6% (15 осіб); «перебування в середовищі носіїв мови» - 18,5% (5 курсантів); «прагнення розширити свій кругозір» - 48% (13 відповідей); «ваш варіант» обрали 2 (7,4%) курсанти і зазначили, що до вивчення мови їх мотивує викладач ВВНЗ.

Додаткові засоби для покращення своїх англомовних дискурсивних навичок планують використати всі опитані курсанти, зокрема: мобільні додатки - 78% (21 особа); англомовні курси готуються відвідати 15% (4 курсанти); засоби штучного інтелекту планують використати 26% (7 курсантів); книги (підручники, словники, розмовники тощо) - 22% (6 опитаних); спілкування з носіями мови - 37% (10 курсантів). За результатами проведеного опитування було зроблено висновок, що переважна більшість курсантів ВВНЗ відчувають труднощі в англомовному спілкуванні, оцінюють свій рівень як низький, майже не використовують доступні інноваційні засоби (чат-боти, мобільні додатки тощо) для вдосконалення комунікативних та дискурсивних навичок, занурення до англомовного середовища та вивчення мовних, культурних та контекстуальних аспектів. Водночас, більшість респондентів розуміє необхідність покращення рівня англомовного дискурсу та при визначені мотивів вивчення мови основним назвали «професійну необхідність».

Все це вимагає розробки додаткових заходів з використанням доступних інноваційних методів та засобів, якими ми обрали технології штучного інтелекту (ШІ) та мобільні додатки, завдяки їхній доступності, інтуїтивно зрозумілому інтерфейсу та можливості індивідуалізації навчання.

Ми ознайомили курсантів ВВНЗ з можливостями використання ШІ при вивченні англійської мови, оскільки ШІ пропонує персоналізовані матеріали та вправи, враховуючи рівень вивчення, індивідуальні потреби та добір тем згідно з інтересами користувачів. Серед наявних засобів було обрано наступні:

1) автоматизовані платформи або додатки для вивчення мов, які надають інтерактивні вправи, граматичні завдання та вправи для розмовної практики;

2) технології розпізнавання мовлення - такі системи використовуються для вивчення вимови та корекції вимови, що дозволяє отримувати зворотний зв'язок на рівні вимови;

3) персоналізовані плани вивчення - засоби ШІ за алгоритмом аналізують прогрес вивчення та надають персоналізовані рекомендації для покращення конкретних навичок;

4) використання чат-ботів для віртуальних розмов та граматичних вправ забезпечує інтерактивність та покращує розуміння мови в реальних ситуаціях;

5) використання штучного інтелекту для аналізу текстів, що допоможе зрозуміти значення слів, вивчити нову лексику та надати контекст для кращого розуміння текстів.

Крім того технології ШІ надають можливість їхнього використання для покращення дискурсивних навичок:

1) робота з віртуальною реальністю, яка створює іммерсивне середовище для вивчення мови, симулюючи реальні ситуації спілкування в англомовному оточенні;

2) аналіз текстового або усного дискурсу за допомогою ШІ для виокремлення граматичних помилок та корегування структури та якості висловлювань;

3) аналіз тональності та виразу емоцій в тексті чи голосі, що допомагає вдосконалити виразові навички;

4) віртуальні розмови для тренування навичок дискурсу та розмовної англійської мови;

5) віртуальні задачі для розвитку аргументації, які допомагають розвивати навички аргументації та висловлювання власних думок;

Серед мобільних додатків та платформ для вивчення англійської мови ми обрали найбільш популярні та доступні, з акцентом на розвиток дискурсивних навичок:

1. Duolingo - це мобільний додаток та веб-платформа для вивчення різних мов, включаючи англійську. Основні його характеристики: безкоштовний доступ до основних функцій, що сприяє його доступності для широкого кола користувачів; ігровий підхід до навчання - робить процес цікавим та захоплюючим, користувачі отримують бали, досягаючи мети та пройшовши різні рівні; різноманітні вправи, такі як переклад, заповнення пропусків, вибір правильної відповіді, відновлення розбитих речень, вправи на прослуховування та аналіз аудіозаписів тощо; широкий вибір вправ для розвитку комунікативних навичок; інформація подається користувачеві в стислій та зрозумілій формі, пояснення граматики та лексики часто доповнюється візуальними зразками; система адаптується до рівня знань користувача та пропонує завдання відповідно до його поточного рівня вивчення; відсутність реклами, що позитивно впливає на концентрацію під час навчання. Duolingo має функції спільноти, де користувачі можуть спілкуватися між собою, долучати друзів та конкурувати в навчальних викликах; цей додаток доступний для використання на різних мобільних платформах (iOS та Android), а також на веб-платформі, що дозволяє користувачам вчити мову в будь-якому місці та часі. Duolingo корисний для початкового та середнього рівня вивчення англійської мови.

2. Lingva.Skills - соціальний проект з вивчення іноземних мов, який було започатковано у 2016 році. Lingva.Skills являє собою платформу для безкоштовного вивчення англійської (А1-В1+) та німецької мов (А1-В1) на основі моделі змішаного навчання (blended learning). Автором методики, яка використовується для навчання є психолінгвіст та поліглот В. Зубков.

На платформі доступно більше 20000 фраз англійською мовою та граматичні конструкції згідно з міжнародними стандартами (А1-В2). Під час вивчення мови користувачі виконують вправи з читання, говоріння, аудіювання (прослуховують речення і збирають їх із запропонованих слів), граматики (користувачам надаються речення українською мовою і вони збирають їх із запропонованих англійських слів) та письма (написання англійською мовою речення, яке наведено українською мовою). На платформі використовується система повторення вивченого матеріалу за алгоритмом SuperMemo-5. Кожен приклад (слово, речення) супроводжується графічним зображенням. Курс навчання складається з 300 уроків. У навчальний процес запроваджено ігрові методики, а саме нараховуються бали за правильні відповіді. Навчання мови спрямоване на запам'ятовування фраз з метою формування звички активного і правильного використання фраз у мовленні. На платформі використовується система вхідного та вихідного тестування. В кінці курсу за бажанням можна отримати сертифікат.

3. BBC Learning English (iOS / Android). Додаток був розроблений для надання користувачам можливості вивчати англійську мову за допомогою різноманітних аудіо- та відеоматеріалів від BBC. Його основні характеристики: доступ до розширеного набору аудіо- та відеоматеріалів, які охоплюють різні теми та вивчають різні аспекти мовлення, включаючи вимову, акцент, лексику та граматику; BBC Learning English надає доступ до новин та актуальних подій, додатком передбачено використання цих матеріалів для вдосконалення навичок розуміння англійської мови в реальних ситуаціях; включає функції вимови, які допомагають користувачам вдосконалити свою англійську вимову та артикуляцію; тести та вправи для перевірки знань та вдосконалення мовних навичок; можливість завантажувати матеріали для доступу в офлайн-режимі, що дозволяє вивчати англійську, навіть без доступу до Інтернету.

4. HelloTalk - це соціальний додаток для комунікації, який дозволяє користувачам взаємодіяти з носіями мови та практикувати свої мовні навички. Користувачі можуть: обмінюватися повідомленнями з носіями мови з усього світу, надсилаючи текстові, аудіо- та відеозаписи для практики мовлення; спілкуватися з носіями мови, що надає можливість вивчати мову в аутентичних реальних ситуаціях; HelloTalk дозволяє користувачам корегувати та виправляти текстові повідомлення один одного, що сприяє вдосконаленню граматичних та лексичних навичок; є різні мовні вправи, такі як фрази для спілкування та граматичні завдання; користувачі можуть обмінюватися знанням своєї рідної мови в обмін на вивчення іншої мови. Існує активна спільнота користувачів HelloTalk, де можна знаходити партнерів для вивчення мов та обмінюватися досвідом. HelloTalk доступний як для iOS, так і для Android, що робить його доступним для широкого кола користувачів.

5. Rosetta Stone - це програма для вивчення мов, яка використовує іммерсивний підхід (вивчення мови проводиться без використання перекладу на рідну мову), до основних характеристик додатка Rosetta Stone для iOS та Android належать: іммерсивний метод вивчення - замість перекладу користувач вивчає мову, взаємодіючи з мовними ситуаціями та зображеннями; додаток дозволяє розширювати словниковий запас, вивчаючи нові слова та фрази в контексті; прогрес синхронізується між різними пристроями, що дозволяє вчити мову на будь-якому пристрої, де встановлено Rosetta Stone; доступний в офлайн-режимі.

Отже, технології ШІ та використання мобільних додатків і платформ, створюють інтерактивне та ефективне середовище для вивчення англійської мови. Ефективність навчання залежить від комбінації різних методів та ресурсів з читанням, аудіюванням та реальним спілкуванням, що допомагає створити повноцінний підхід до вивчення англійської мови та розвитку навичок англомовного дискурсу.

Висновки

В результаті дослідження було визначено, що, загальною характеристикою готовності до англомовного дискурсу є здатність ефективно спілкуватися та взаємодіяти в англомовному середовищі, враховуючи мовні, культурні та контекстуальні аспекти; схарактеризовано передумови формування англомовного дискурсу, такі як: спроможність до англомовного діалогу на побутові та професійні теми, визначенні джерел вивчення мови та збагачення комунікативного потенціалу, використання засобів вивчення мови та з'ясування мотивів притаманних курсантам ВВНЗ.

З метою визначення готовності курсантів ВВНЗ до англомовного дискурсу було проведено опитування курсантів ВВНЗ, результати якого засвідчили, що переважна більшість курсантів ВВНЗ відчувають труднощі в англомовному спілкуванні, оцінюють свій рівень як низький, майже не використовують доступні інноваційні засоби (чат-боти, мобільні додатки тощо) для вдосконалення комунікативних та дискурсивних навичок, занурення до англомовного середовища та вивчення мовних, культурних та контекстуальних аспектів. Водночас, більшість респондентів розуміє необхідність покращення рівня англомовного дискурсу та при визначені мотивів вивчення мови основним назвали «професійну необхідність».

Отже, наявний стан готовності до англомовного дискурсу в курсантів ВВНЗ вимагає розробки додаткових заходів з використанням доступних інноваційних методів та засобів, якими ми обрали технології штучного інтелекту (ШІ) та мобільні додатки, завдяки їхній доступності, інтуїтивно зрозумілому інтерфейсу та можливості індивідуалізації навчання.

Література

1. Проєкт Закону України «Про застосування англійської мови в Україні» №9432 від 22.11.2023 URL https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42201

2. Коваль Володимир. Кожен військовий ЗСУ має вільно володіти англійською мовою до 2026 року - що відомо про ініціативу. URL https://vikna.tv/dlia-tebe/novyny- ukrayiny/vijskovi-zsu-mayut-vilno-volodity-anglijskoyu-do-2026-shho-vidomo-ta-chomu-tak/

3. Перебийніс Ю. В. Формування готовності майбутніх бакалаврів права до професійно орієнтованого іншомовного спілкування. Дис. ... доктора філософії за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки. ПНПУ імені В. Г. Короленка, Полтава, 2023. 275 с.

4. Benveniste Е. Problems in General Linguistics. An Expanded Edition. Volume 1. Revised edition. Chicago: The University of Chicago Press, HAU, 2021. 350 p.

5. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. Київ: Академія, 2004. 344 с.

6. Van Dijk T. A. Discourse, context and cognition. Discourse Studies 2006. Vol 8(1): 159-177. https://discourses.org/wp-content/uploads/2022/07/Teun-A.-van-Dijk-2006-Discourse- context-and-cognition.pdf

7. Шевченко І. С. Когнітивно-прагматичні дослідження дискурсу. Дискурс як когнітивно- комунікативний феномен : монографія. Харків : Константа, 2005. C. 105-117.

8. Бабинець М. М. Формування готовності майбутніх фахівців менеджменту до іншомовного професійного спілкування. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка, соціальна робота. 2012. Вип. 25. С. 10-12.

9. Самойленко О., Лисак П. Психологічна готовність особистості як предмет наукового дослідження. Збірник наукових праць Національної академії державної прикордонної служби України. Серія: Психологічні науки. 2019. Том 13. №2. С. 232-241.

10. Кобзар Н. В. Поняття «компетентність», «компетенція» і «готовність до діяльності» в сучасній освітній парадигмі. Науковий вісник Донбасу. 2010. №3. С. 129-138.

11. Устименко С.Є. Вербальні та невербальні засоби актуалізації непрямої респонсивної реакції адресата в англомовному побутовому дискурсі. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов. 2016. № 83. C. 57-65.

References

1. Proekt Zakonu Ukrainy «Pro zastosuvannia anhliys'koi movy v Ukraini» №9432 vid 22.11.2023. [Draft Law of Ukraine «On the Use of the English Language in Ukraine» No. 9432] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42201 [in Ukrainian].

2. Volodymyr Koval' (2023). Kozhen viis'kovyi ZSU maie vil'no volodity anhliis'koiu movoiu do 2026 roku -- shcho vidomo pro initsiatyvu [Every soldier of the Armed Forces of

Ukraine should be fluent in English by 2026 - what is known about the initiative]. Retrieved from https://vikna.tv/dlia-tebe/novyny-ukrayiny/vijskovi-zsu-mayut-vilno-volodity-anglijskoyu-do- 2026-shho-vidomo-ta-chomu-tak/ [in Ukrainian].

3. Perebyinis Yu. V. (2023). Formuvannia hotovnosti maibutnikh bakalavriv prava do profesiino oriientovanoho inshomovnoho spilkuvannia [Formation of readiness of future bachelors of law for professionally oriented foreign language communication]/ Doctor's thesis. Poltava: Poltava National Pedagogical University named after V. G. Korolenko [in Ukrainian].

4. Benveniste E. (2021). Problems in General Linguistics. An Expanded Edition, Volume 1. Revised edition. Chicago: The University of Chicago Press, HAU. 350 p. [in USA].

5. Batsevych F. S. (2004). Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky [Fundamentals of communicative linguistics]. Kyiv: Akademiia [in Ukrainian].

6. Van Dijk T. A. (2006). Discourse, context and cognition. Discourse Studies. London, Thousand Oaks, CA and New Delhi, Vol 8(1). 159-177. Retrieved from https://discourses.org/wp- content/uploads/2022/07/Teun-A.-van-Dijk-2006-Discourse-context-and-cognition.pdf [in Great Britain].

7. Shevchenko I. S. (2005). Kohnityvno-prahmatychni doslidzhennia dyskursu. Dyskurs yak kohnityvno-komunikatyvnyi fenomen [Cognitive and pragmatic studies of discourse. Discourse as a cognitive-communicative phenomenon] : monohrafiia. Kharkiv: Konstanta [in Ukrainian].

8. Babynets' M. M. (2012). Formuvannia hotovnosti maibutnikh fakhivtsiv menedzhmentu do inshomovnoho profesiinoho spilkuvannia [Formation of readiness of future management specialists for foreign-language professional communication]. Naukovyi visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu. Seriia: Pedahohika, sotsial'na robota. 25, 10-12 [in Ukrainian].

9. Samoilenko O., Lysak P. (2019). Psykholohichna hotovnist' osobystosti yak predmet naukovoho doslidzhennia [Psychological readiness of the individual as a subject of scientific research]. Zbirnyk naukovykh prats' Natsional'noi akademii derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrayiny. Seria: Psykholohichni nauky. T. 13. №2, 232-241 [in Ukrainian].

10. Kobzar N. V. (2010). Poniattia «kompetentnist'», «kompetentsiia» i «hotovnist' do diial'nosti» v suchasnii osvitnii paradyhmi [Concepts of «competence», «competence» and «readiness for activity» in the modern educational paradigm]. Naukovyi visnyk Donbasu. №3, 129-138 [in Ukrainian].

11. Ustymenko, S. Ye. (2016). Verbal'ni ta neverbal'ni zasoby aktualizatsii nepriamoi responsyvnoi reaktsii adresata v anhlomovnomu pobutovomu dyskursi [Verbal and non-verbal means of actualizing the addressee's indirect responsive reaction in English-language everyday discourse]. Visnyk KHNU imeni V. N. Karazina. Seriia: Inozemna filolohiia. Metodyka vykladannia inozemnykh mov, (83), 57-65. Retrieved from https://periodicals.karazin.ua/ foreignphilology/ article/view/6072 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru