Готовність асистентів вчителів до роботи в умовах інклюзії: аналіз факторів підвищення ефективності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Готовність асистентів вчителів до роботи в умовах інклюзії: аналіз факторів підвищення ефективності

Мотуз Тетяна Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри загальної та спеціальної педагогіки, Дніпровська академія неперервної освіти, м. Дніпро,

Слободенюк Олена Олександрівна старший викладач кафедри загальної та спеціальної педагогіки, Дніпровська академія неперервної освіти, м. Дніпро

Ватковська Марина Григорівна кандидат філософських наук, доцент, професор кафедри загальної та спеціальної педагогіки, Дніпровська академія неперервної освіти, м. Дніпро

Анотація

асистент вчителя інклюзія

Стаття присвячена вивченню готовності асистентів вчителів до інклюзивної педагогічної практики. Досліджено ключові компетенції, які необхідні для ефективної роботи в умовах інклюзивного середовища, а також ідентифіковано виклики, з якими стикаються асистенти вчителів у цьому контексті.

Ефективне застосування інформаційно-комунікаційних технологій у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами вимагає створення специфічних педагогічних умов, спрямованих на максимально ефективне використання технологій для підтримки індивідуального розвитку кожного учня. Вони можуть стати потужним інструментом для покращення навчання та розвитку кожного учня, надаючи їм необхідні знання та навички для подальшого самостійного життя, адже вони спрямовані на створення гнучкого, інклюзивного та інноваційного освітнього середовища, де інформаційно-комунікаційні технології стають важливим інструментом для підтримки всіх учнів. Але важливо ретельно розробляти та впроваджувати програми, які враховують потреби та можливості учнів з особливими освітніми потребами.

У межах даного дослідження нами було визначено та описано умови, враховуючи які, освітній процес для дітей з особливими освітніми потребами може стати більш доступним, ефективним та інклюзивним. Проаналізовано готовність асистентів вчителів до роботи в умовах інклюзії та можливості підвищення їхньої професійної підготовки для ефективної підтримки різноманітності учнів у сучасному освітньому середовищі.

У висновку наголошено, що інформаційно-комунікаційні технології не тільки полегшують роботу асистента вчителя, але й відкривають нові можливості для покращення навчання та сприяють створенню більш інклюзивного та ефективного навчального середовища.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, асистент вчителя, діти з особливими освітніми потребами, педагогічні умови, заклад загальної середньої освіти.

Abstract

Motuz Tetyana Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of General and Special Pedagogy, Dnipro academy of continuing education, Dnipro

Slobodeniuk Olena Oleksandrivna Senior teacher of the Department of General and Special Pedagogy, Dnipro academy of continuing education, Dnipro

Vatkovska Maryna Hryhorivna Candidate of Philosophical Sciences, Associate Professor, Professor of the Department of General and Special Pedagogy, Dnipro academy of continuing education, Dnipro

READINESS OF TEACHER ASSISTANTS TO WORK IN THE CONDITIONS OF INCLUSION: ANALYSIS OF THE FACTORS OF INCREASING EFFICIENCY

The article is devoted to the study of teacher assistants' readiness for inclusive pedagogical practice. The key competencies required for effective work in an inclusive environment were explored, and the challenges faced by teaching assistants in this context were identified.

The effective use of information and communication technologies in working with children with special educational needs requires the creation of specific pedagogical conditions aimed at the most effective use of these technologies to support the individual development of each student. They can become a powerful tool for improving the learning and development of each student, providing them with the necessary knowledge and skills for a further independent life, because they are aimed at creating a flexible, inclusive and innovative learning environment, where information and communication technologies become an important tool to support the educational process for all students. But it is important to carefully design and implement programs that take into account their needs and capabilities.

Within the scope of this study, we identified and described the conditions, taking into account which, the educational process for children with special educational needs can become more accessible, effective and inclusive. The purpose of the article is to analyze the readiness of teacher assistants to work in conditions of inclusion and the possibility of improving their professional training to effectively support the diversity of students in the modern educational environment.

The conclusion emphasizes that information and communication technologies not only facilitate the work of a teacher's assistant, but also open up new opportunities to improve learning and contribute to the creation of a more inclusive and effective learning environment.

Keywords: information and communication technologies, teacher's assistant, children with special educational needs, pedagogical conditions, general secondary education institution.

Постановка проблеми

Постановка проблеми в статті буде зосереджена на глибокому розгляді готовності асистентів вчителів до ефективної роботи в умовах інклюзії. Проблема полягає в тому, що інклюзивна освіта вимагає від педагогічних працівників специфічних навичок і компетенцій для успішної взаємодії з учнями різних потреб та здатності створювати відкрите та підтримуюче навчальне середовище.

Асистенти вчителів, які виконують ключову роль у реалізації інклюзивної педагогіки, можуть стикатися з низкою викликів. Серед них можуть бути недостатня підготовка до роботи зі здобувачами з різними освітніми потребами, нестача ефективних методик та стратегій, обмеження доступу до актуальної інформації та ресурсів, а також потреба у вдосконаленні комунікаційних навичок для ефективної взаємодії з учнями, колегами та батьками.

Важливо визначити, які саме аспекти готовності асистентів вчителів є настільки критичними для успішної інклюзивної практики, та які чинники можуть сприяти їхньому подальшому розвитку та підготовці. Це допоможе визначити конкретні напрямки для подальших досліджень та розробки програм підготовки.

Актуальність даного дослідження полягає в наростаючому значенні інклюзивної освіти та в тому, як асистенти вчителів можуть ефективно сприяти реалізації принципів інклюзивного навчання в педагогічному процесі. З високим рівнем різноманітності учнів у сучасних класах, включаючи тих, хто має спеціальні освітні потреби, важливо дослідити, наскільки асистенти вчителів готові до викликів інклюзивного навчального середовища.

Зростаюче прагнення створити освітній простір, де всі учні мають рівний доступ до навчання та можливість максимально реалізувати свій потенціал, визначає необхідність дослідження та вдосконалення професійної підготовки асистентів вчителів. Забезпечення їх готовності до взаємодії з учнями різних освітніх потреб, враховуючи індивідуальні особливості, вимагає вивчення та розробки ефективних стратегій та педагогічних підходів.

Дослідження зазначеної теми також актуальне з огляду на стрімкий розвиток технологій та зростання важливості інклюзивних практик у всіх сферах життя. Врахування цих тенденцій у педагогіці стає важливим кроком у забезпеченні якісної освіти для всіх учнів і підготовці асистентів вчителів до сучасних викликів освітнього середовища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання використання інформаційних та засобів інформаційно-комунікаційних технологій в освіті викликало і продовжує викликати значний інтерес серед освітян, дослідників та громадськості. Проблемам використання ІКТ під час викладання загальноосвітніх дисциплін присвячено низку наукових праць українських і зарубіжних дослідників, таких як Є. Андрущенко, З. Бешенков, Б. Гершунський, О. Ільїн, Ю. Кириченко, О. Куценко, М. Масол, Л. Маслова, О. Рогова, Л. Руденко, М. Слюсаренко, А. Столяренко, Л. Тімченко, О. Шуманська, І. Роберт, С. Пейперт, D. Johnson, R. Johnson, J. Wellingtonта ін. В цих наукових працях висвітлено проблеми використання ІКТ в освітньому процесі, а також різні підходи та методи застосування цих технологій.

Проблемі використання інформаційних технологій в інклюзивній освіті присвячені численні психолого-педагогічні дослідження, основними напрямами яких є обґрунтування поняття та особливостей інформаційних технологій в освіті (Г. Абумова, Т. Гордієнко, В. Кудінов, Е. Ярославлєва); суть процесів цифрової трансформації (О. Акімова, А. Вавілова, Я. Корякіна, В. Москалюк, Е. Цвєткова); специфіка використання інформаційних технологій в інклюзивній освіті (Г. Аксьонова, Т. Дегтяренко, Н. Дементьєва, Л. Зембатова, О. Качуровської, Б. Кравець, О. Легкого, С. Миронової, Ч. Міркарімова, Е. Руденко, Ф. Хайбуллєва, І. Холковської, Л. Черкасової, М. Шеремет, А. Юдилевич та інших). Учені акцентують увагу на тому, що в поєднанні з традиційними засобами корекційного впливу комп'ютерні технології сприяють розвитку особистості дитини в цілому, підвищують якість навчання.

Мета статті - проаналізувати готовність асистентів вчителів до роботи в умовах інклюзії, визначити ключові компетенції, ідентифікувати виклики, з якими вони можуть стикатися, та розглянути можливості підвищення їхньої професійної підготовки для ефективної підтримки різноманітності учнів у сучасному освітньому середовищі. Дослідження також передбачає визначення стратегій та методів, які можуть бути застосовані для підготовки асистентів вчителів до роботи в інклюзивному середовищі, зокрема враховуючи педагогічні підходи, використання інформаційно-комунікаційних технологій та сприяння позитивному взаємодії з учнями різних освітніх потреб.

Виклад основного матеріалу

Результативна робота закладу загальної середньої освіти, у якому навчаються діти з особливими освітніми потребами, залежить від вміння організувати особливе навчальне середовище, системного підходу вчителів до вирішення проблем психологічного та корекційного супроводу, правильно підібраних технологій навчання. Ключове значення відводиться педагогу, який забезпечує та організовує оптимальні умови навчання, комфортну атмосферу в дитячому колективі, методи навчальної діяльності, які би заохочували дитину з особливими освітніми потребами, стимулювали до вивчення нового матеріалу, активізували застосування знань, вміння пов'язувати ці знання зі своїм життям. Саме тому, на перше місце виходить готовність закладу освіти та самого педагога до впровадження та використання різноманітних педагогічних технологій інклюзивного навчання.

На сьогоднішній день особливу значущість мають питання використання інформаційних технологій в інклюзивній освіті. Якщо навчально- пізнавальна діяльність учнів з особливими освітніми потребами не завжди можлива та ефективна при використанні традиційних засобів, саме інформаційні технології дозволяють забезпечити необхідну якість освіти, інтегрувати учнів з особливими освітніми потребами в освітній процес в умовах інклюзії.

Проблема навчання дітей з особливими освітніми потребами є актуальною в наш час та активно вивчається. Сучасні вітчизняні та зарубіжні науковці розглядають особливості використання новітніх інформаційних технологій в освітньому процесі.

Інформаційно-комунікаційні технології є значущою рушійною силою глобалізації суспільства. В галузі інклюзивної освіти вони здатні допомогти дітям з особливими освітніми потребами здійснити право на освіту, розкрити свій потенціал та реалізувати себе як особистість у соціумі. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні сприяє розвитку і корекції психофізичних процесів: мислення, пам'яті, моторики, орієнтації в просторі.

Різні аспекти впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у інклюзивну освіту широко розробляються зарубіжними вченими та практиками. Так, дослідники M. Turner-Cmuchalта S. Aitkenвиявили три потенційно дієвих важелі, які слід використовувати у спробах подолання цифрового розриву та розповсюдження ІКТ засобів як ефективного інструменту в інклюзивному навчанні. Це «державна підтримка та фінансування, широкомасштабна програма навчання для дітей з особливими потребами, підтримка та сприяння інклюзивної освіти на рівні шкіл та громади» [10].

Науковець C. Greeneпредставила методичні рекомендації щодо розробки навчальних програм з інформаційно-комунікаційних технологій для школярів з особливими потребами у закладах загальної середньої освіти [8].

Дослідники SulataAjitSankardasта JayashreeRajanahallyтеоретично обґрунтували та експериментально підтвердили ефективність застосування електронних засобів масової інформації під час освітньої діяльності школярів з розладом аутистичного спектра [7].

Педагоги MinWookOk, MinKyungKim,EunYoungKang, BrianR. Bryantпереконані у дієвості мобільних пристроїв як засобів навчання для школярів з особливими освітніми потребами [9].

І. Холковська зазначає, що в навчанні дітей з особливими освітніми потребами все ширшого застосування набувають персональні комп'ютери. Комп'ютерні засоби можна використовувати для розвитку навчальних навичок як засіб контролю за діяльністю дітей, формування різних видів самоконтролю тощо. Вчена наголошує, що «використання комп'ютерної техніки в спеціальній освіті позитивно впливає на навчальну діяльність школярів, сприяє корекції порушень психофізичного розвитку дітей.

Умовами успішного використання комп'ютерної техніки на уроці є знання вчителем індивідуальних особливостей учнів класу; ступеня їх готовності до засвоєння матеріалу; знання педагогом вимог навчальної програми та спеціальної методики викладання; знання комп'ютерних програм і вміння ними користуватись; врахування особливостей психічного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, а саме підвищеної втомлюваності, порушень уваги, сповільненого темпу сприймання, тривалого входження в процес роботи. Інтерес учнів до комп'ютера підвищує їх працездатність, покращує увагу і певною мірою збільшує темп роботи.

Результати експериментального дослідження Н. Кравець свідчать, що «застосування інноваційних технологій, зокрема комп'ютерних, на уроках літератури в роботі з дев'ятикласниками з порушеннями інтелектуального розвитку сприяє корекції наявних у них порушень розумового розвитку та вихованню учнів як активних читачів» [5].

На думку О. Боряк, О. Король, Ю. Косенко, «комп'ютерні дидактичні ігри відіграють важливу роль у розв'язанні пріоритетних завдань навчання, виховання та розвитку учнів з особливими освітніми потребами, а також корекції їх порушень психофізичного розвитку в умовах інклюзивної освіти. Ігри впливають на формування пізнавальної активності у цієї категорії дітей, виробленні в них інтересу та мотивації до навчання, що забезпечує міцне засвоєння теоретичного матеріалу, сприяє утворенню необхідних навчальних умінь і навичок, стимулює мовленнєву діяльність, мислення, пам'ять тощо» [4].

Т. Бондаренко акцентує увагу на важливості інформаційно-комунікаційних технологій у розв'язанні пріоритетних завдань доступності навчання, виховання та розвитку учнів з особливими освітніми потребами. На думку вченої, «використання цих технологій сприяє подоланню цифрового розриву, дозволяє підвищити рівень викладання шкільних предметів, збільшити мотивацію дітей до навчання, розширити сферу самостійної діяльності та покращити самооцінку школярів. Організація освітнього процесу за допомогою платформ Microsoft, Google, Facebook, Youtube, застосування месенджерів, соціальних мереж та електронної пошти сприяють залученню учнів з особливими потребами до освітнього середовища й суспільного життя» [1].

Т. Дегтяренко наголошує на прогалинах впровадження інформаційно- комунікаційних технологій у систему спеціальної освіти, зокрема на «недостатньому вивченні науковцями проблем: 1) застосування вебтехнологій у професійній діяльності адміністрації і педагогічного персоналу спеціальної школи; 2) підготовки фахівців до застосування хмарних технологій у навчальному середовищі спеціальної школи; 3) застосування хмарних технологій як інструмента створення інформаційного середовища взаємодії учасників освітнього процесу; 4) упровадження нових інформаційних технологій у навчальний процес як одного з шляхів удосконалення опанування учнями з особливими освітніми потребами змісту освіти і контролю за якістю їх знань; 5) застосування комп'ютерних технологій як засобу корекційної роботи і засобу корекції порушень дітей з різними нозологіями; 6) формування базового рівня компетентності учнів з інтелектуальними порушеннями в галузі інформатики» [3].

З. Мотилькова визначає «три кола проблем, що належать до можливостей використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті. Перше пов'язане з недостатньою розробленістю методик використання цих технологій у конкретних навчальних галузях. Друге зачіпає проблеми їх використання в позакласній роботі і дистанційній освіті. Третє пов'язане з позицією педагогів про негативні наслідки впливу інформаційно-комунікаційних технологій на здоров'я і культурний розвиток учнів» [6].

Реформування системи освіти в Україні, трансформаційні процеси у соціумі, у політиці держави стосовно дітей із порушеннями психофізичного розвитку, зокрема визнання їхнього права на освіту, дає змогу говорити не лише про незавершеність означених змін, але й вимагає їх подальшої реалізації. За таких обставин особливої актуальності набуває проблема належної підготовки педагогічних кадрів, які повинні забезпечувати ефективний освітній процес дітей з особливими потребами у середовищі ровесників з типовим рівнем розвитку.

Разом з тим, окремої уваги потребує проблема готовності педагогічних кадрів до роботи в умовах інклюзії. На сучасному етапі потрібні спеціально підготовлені фахівці. А у більшості педагогів відсутня психолого-педагогічна підготовка та мотивація до роботи з даною категорією дітей, наявний страх, бажання уникнення такої роботи тощо. Тому дуже важливо підготувати педагогів до роботи, забезпечити інструментарієм та моделями альтернативного навчання, допомогти їм оволодіти глибокими знаннями свого предмета, технологіями, методами роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. У нашому дослідженні ми розглядаємо питання готовності асистентів вчителів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти.

У своєму дослідженні визначаємо готовність педагога як індивідуальний підхід до кожної особистості; здатність до моделювання уроків; використання варіативності у процесі навчання; уміння приєднати дітей із різними типами порушень до діяльності на уроці та вдовольнити власну педагогічну діяльність. Разом з тим, під готовністю асистентів учителів до роботи в умовах інклюзивної освіти ми розуміємо комплекс гармонійно-взаємодіючих і взаємодоповнюючих психологічних і професійних якостей, що дозволяють здійснювати педагогічну діяльність на високому мотиваційно-ціннісному рівні і організовувати освітній процес з урахуванням вимог інклюзивної освіти.

Дослідження побудоване на якісному підході до збору та аналізу даних, оскільки такий підхід надає можливість глибинного аналізу отриманих даних та розуміння причинно-наслідкових зв'язків, пов'язаних з питаннями дослідження. В ході дослідження було проведено опитування серед асистентів вчителів Дніпропетровської області під час проходження ними курсів підвищення кваліфікації на базі Комунального закладу «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради» з 13 по 24 листопада 2023 року. Дослідження проводилось методом анкетування за допомогою онлайн сервісу Googleforms.

В опитуванні взяли участь 96 асистентів вчителів, серед них 95 жінок та 1 чоловік. За віком респонденти розподілилися таким чином: до 30 років - 12,5%; 31-40 років - 34,4%; 41-50 років - 14,6%; 51-59 років - 19,8%; 60 і більше років - 18,8%. Серед опитаних асистентів вчителів 69,8% працюють у міському закладі загальної середньої освіти, 30,2% у сільському/селищному.

При анкетуванні було визначено, що серед більшості респондентів загальний педагогічний стаж становить більше 20 років - 33,3%; 1 - 5 років працюють 25%; 5 - 10 років - 21,9%; 10 - 20 років - 19,8%. При цьому 50% працюють в умовах інклюзивної освіти 1 - 5 років; 41,7% працюють перший рік і тільки 8,3% опитаних - 5-10 років.

Асистентам вчителів були поставлені питання, які стосувались їх підготовки до роботи в умовах інклюзії, їх обізнаності із законодавчим і понятійно-термінологічним полем інклюзивної освіти та ставлення до інклюзивної освіти взагалі.

Варто зауважити, що асистенти вчителів, які взяли участь у дослідженні, приділяють достатню увагу підготовці до роботи в інклюзивному середовищі. Вони беруть участь в конференціях та семінарах, проходять курси підвищення кваліфікації на платформах онлайн-курсів та підвищують свою педагогічну майстерність через спільноти в соціальних мережах. Водночас, більшої ваги вони надають курсам підвищення кваліфікації саме у закладах післядипломної освіти.

Аналізуючи готовність асистентів вчителів до роботи в умовах інклюзивного навчання респондентам також було запропоновано оцінити готовність і закладів освіти для впровадження інклюзивного навчання. Ситуація, на думку респондентів, така: 68,8% опитаних вважають сучасну школу лише частково готовою до впровадження інклюзивного навчання; 30,2% - готовою і 1% (1 респондент) вбачають сучасну школу абсолютно не готовою до інклюзивного навчання.

Відповідаючи на питання «Які негативні сторони Ви вбачаєте у запровадженні інклюзивної освіти?» думки поділились майже порівну: частина респондентів відмічає тільки позитивні аспекти, інша ж частина опитаних вказують на неготовність як закладу освіти, так і педагогічних працівників до впровадження інклюзивної освіти.

Труднощі у запровадженні інклюзивного навчання опитані вбачають у такому:

- недостатнє фінансування;

- недостатнє матеріально-технічне забезпечення;

- не сприймання всіх учасників освітнього процесу учнів з ООП;

- недостатнє забезпечення фахівцями для супроводу даної категорії учнів.

Виходячи із того, що респонденти часто відзначають проблему кадрового дефіциту фахівців, які мають бути у складі Команди супроводу, ми поцікавились якими фахівцями забезпечений їх заклад освіти.

Аналіз відповідей вказує на те, що найбільш поширеною практикою є включення до Команд супроводу, окрім асистентів вчителів, психологів - 42,7% опитаних. 27% відзначають, що заклад освіти забезпечений вчителем- дефектологом; 17% - вчителем-логопедом; 14% - асистентом дитини; 12% - медичним працівником; 11 - соціальним педагогом; 9% - корекційним педагогом.

Із отриманих даних можемо зробити висновок, що профільних фахівців, зокрема, логопедів, корекційних педагогів, критично не вистачає на рівні територіальних громад, особливо в сільській місцевості. Їхня відсутність також впливає на ефективність роботи Команди супроводу, зокрема, в частині складання та реалізації Індивідуальної програми розвитку, з урахуванням потреб дитини.

Варто також зазначити, що незважаючи на відповіді щодо часткової готовності закладів освіти до впровадження інклюзивного навчання, власну педагогічну діяльність опитані оцінили здебільшого на вище середнього, середній та високий рівні (51,3%, 35,4% та 7,3% відповідно).

Зацікавленість роботою саме в умовах інклюзивного навчання серед опитаних є достатньо високою і ось як респонденти її пояснюють:

- цікаво створити щось своє, незвичайне, краще, ніж було;

- підвищується інтерес до навчання і виховання;

- радує підтримка адміністрації, рівноправні відносини з нею;

- можна отримати новий статус серед колег, повага до новаторства;

- в новаціях повніше реалізується власний досвід, сили і здібності;

- зростає самоповага, новий погляд на власні здібності та можливості.

Визначаючи сучасний стан інклюзивної освіти у контексті діяльності

асистента вчителя, а також напрями її покращення, необхідно розуміти умови для того, щоб цього досягти. Серед найнеобхідніших умов забезпечення успішної інклюзивної освіти респонденти зазначають:

- необхідне технічне та методичне забезпечення;

- подолання соціальних та психологічних бар'єрів, впровадження педагогіки партнерства, створення універсального дизайну та розумних пристосувань у закладах освіти в межах безбар'єрного фізичного простору;

- формування інклюзивної культури між соціумом;

- злагоджену співпрацю команди супроводу;

- залучення всіх дітей до освітнього процесу;

- підвищення професійного рівня вчителів в питаннях інклюзивного навчання;

- забезпечення фінансування для оснащення ресурсних кімнат тощо.

Висновки

Аналітичний огляд результатів досліджень проблеми готовності асистентів вчителів до ефективної роботи в умовах інклюзії показав високий рівень зацікавленості асистентів вчителів до роботи в умовах інклюзії та її розвитку. Також більшість опитаних вважають, що мають достатнє теоретичне підґрунтя для впровадження інклюзивних педагогічних технологій на практиці і роблять це на достатньо високому рівні. Водночас на сьогоднішній день інклюзивна освіта, знаходячись на етапі свого впровадження, ставить певні виклики перед закладами загальної середньої освіти та соціумом в цілому, які пов'язані із недостатнім матеріально- технічним забезпеченням закладів освіти та недосконалою підготовкою педагогічних працівників. Важливо визнавати та стимулювати асистентів вчителів для саморозвитку та професійного росту. Забезпечення можливостей для участі у семінарах, конференціях та мережевих заходах дозволить їм вдосконалювати свої навички та ділитися досвідом з іншими фахівцями.

Подальше дослідження готовності асистентів вчителів до роботи в умовах інклюзивного навчання потребує розробки стратегій та програм, які підтримають асистентів вчителів у їхній важливій ролі в інклюзивному середовищі.

Література

1. Бондаренко Т.В. Використання інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення доступності і розвитку інклюзивної освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. 2018. Т. 67, № 5. С. 31-43.

2. Гета А.В., Заіка В.М., Коваленко В.В. Сучасні засоби ІКТ підтримки інклюзивного навчання : навч. посіб. Полтава : ПУЕТ, 2018. 263 с.

3. Дегтяренко Т.М. Поширення ідей упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у систему спеціальної освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. 2015. Т. 46, № 2. С. 11-21.

4. Косенко Ю.М., Боряк О.В., Король О.М. Застосування комп'ютерних дидактичних ігор у навчанні історії школярів з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах інклюзивного класу. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Т. 77, № 3. С. 76-89.

5. Кравець. Інноваційні технології в роботі з розумово відсталими дев'ятикласниками на уроках літератури. Становлення особистості дитини в умовах сучасного розвитку суспільства: соціально-педагогічний, корекційний і медичний аспекти: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. Полтава, 2017. С. 152-156.

6. Мотилькова З.В. Встановлення рівня ікт-компетентності вчителів спеціальних шкіл (для дітей з вадами слуху). Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. Т. 42, № 4. С. 56-66.

7. Ajit Sankardas Sulata та Rajanahally Jayashree. iPad: efficacy of electronic devices to help children with autism spectrum disorder to communicate in the classroom. Support for Learning, 2017. Issue 2. P.p. 144-157.

8. Greene C. N. Design guidelines for developing curriculum-focused ICT materials for diverse students. Lecture Notes in Computer Science (including subseries Lecture Notes in Artificial Intelligence and Lecture Notes in Bioinformatics), 2010. Issue PART. P.p. 495-502.

9. Min Wook Ok, Min Kyung Kim, Eun Young Kang, Brian R. Bryant. How to Find Good Apps: An Evaluation Rubric for Instructional Apps for Teaching Students With Learning Disabilities. Intervention in School and Clinic, 2015. Issue 4. Pp. 244 - 252.

10. Turner-Cmuchal M., Aitken S. ICT as a tool for supporting inclusive learning opportunities. International Perspectives on Inclusive Education, 2016. P. 159-180.

References

1. Bondarenko T.V. (2018). Vykorystannya informatsiyno-komunikatsiynykh tekhnolohiy dlya zabezpechennya dostupnosti i rozvytku inklyuzyvnoyi osvity [Use of information and communication technologies to ensure accessibility and development of inclusive education]. Informatsiyni tekhnolohiyi i zasoby navchannya - Information technologies and teaching aids. Vol. 67, 5, 31-43 [in Ukrainian].

2. Heta A.V., Zaika V.M., Kovalenko V.V. (2015). Suchasni zasoby IKT pidtrymky inkliuzyvnoho navchannia [Modern ICT tools for supporting inclusive education]. Poltava : PUET [in Ukrainian].

3. Dehtiarenko T.M. (2015). Poshyrennia idei uprovadzhennia informatsiino- komunikatsiinykh tekhnolohii u systemu spetsialnoi osvity [Dissemination of ideas for the introduction of information and communication technologies into the system of special education]. Informatsiyni tekhnolohiyi i zasoby navchannya - Information technologies and teaching aids. Vol. 46, 2, 11-21 [in Ukrainian].

4. KosenkoYu.M., BoriakO.V., KorolO.M. (2020). Zastosuvannia kompiuternykh dydaktychnykh ihor u navchanni istorii shkoliariv z porushenniamy intelektualnoho rozvytku v umovakh inkliuzyvnoho klasu [The use of computer didactic games in teaching history to schoolchildren with intellectual disabilities in the conditions of an inclusive class]. Informatsiyni tekhnolohiyi i zasoby navchannya - Information technologies and teaching aids. Vol. 77, 3, 76-89 [in Ukrainian].

5. Kravets. (2017) Innovatsiini tekhnolohii v roboti z rozumovo vidstalymy deviatyklasnykamy na urokakh literatury [Innovative technologies in working with mentally retarded ninth-graders in literature lessons]. Stanovlennia osobystosti dytyny v umovakh suchasnoho rozvytku suspilstva: sotsialno-pedahohichnyi, korektsiinyi i medychnyi aspekty - The formation of a child's personality in the conditions of modern development of society: socio- pedagogical, correctional and medical aspects: Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference. (pp. 152-156) Poltava [in Ukrainian].

6. Motylkova Z.V. (2014). Vstanovlennia rivnia ikt-kompetentnosti vchyteliv spetsialnykh shkil (dlia ditei z vadamy slukhu) [Establishing the level of ICT competence of teachers of special schools (for children with hearing impairments)]. Informatsiyni tekhnolohiyi i zasoby navchannya - Information technologies and teaching aids. Vol. 42, 4, 56-66 [in Ukrainian].

7. Ajit Sankardas Sulata та Rajanahally Jayashree. iPad: efficacy of electronic devices to help children with autism spectrum disorder to communicate in the classroom. Support for Learning, 2017. Issue 2. P.p. 144-157.

8. Greene C. N. Design guidelines for developing curriculum-focused ICT materials for diverse students. Lecture Notes in Computer Science (including subseries Lecture Notes in Artificial Intelligence and Lecture Notes in Bioinformatics), 2010. Issue PART. P.p. 495-502.

9. Min Wook Ok, Min Kyung Kim, Eun Young Kang, Brian R. Bryant. How to Find Good Apps: An Evaluation Rubric for Instructional Apps for Teaching Students With Learning Disabilities. Intervention in School and Clinic, 2015. Issue 4. Pp. 244 - 252.

10. Turner-Cmuchal M., Aitken S. ICT as a tool for supporting inclusive learning opportunities. International Perspectives on Inclusive Education, 2016. P. 159-180.

Размещено на Allbest.ru