Дослідження проблеми формування екологічної компетентності молодших школярів у позакласній виховній роботі

Размещено на http://www.allbest.ru

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Дослідження проблеми формування екологічної компетентності молодших школярів у позакласній виховній роботі

Дячук П.В.

Вступ

Сьогодні ситуація екологічних проблем в Україні створює реальну загрозу для життя людей, тварин та рослин. Звичайно, що екологічна ситуація варіюється в різних регіонах - у великих містах спостерігається погіршення якості повітря через промислові викиди та транспортні засоби, у селах проблемою є забруднення водойм та використання хімічних речовин у сільському господарстві, що досягає критичного рівня.

У випадку війни в Україні, яка розпочалася в 2014 році, можна очікувати ряд екологічних викликів. Деякі з можливих наслідків включають: викиди та забруднення від бойових дій; втрата біорізноманіття; порушення екологічних стандартів; відселенням людей, що може створити екологічний тиск на нових територіях, а також впливати на доступ до природних ресурсів та ін. Ціна війни для довкілля завжди висока, і важливою стає не лише відновлення матеріальних ресурсів, але й реставрація екосистем та природних процесів.

Тож сьогодні людство опинилося на порозі екологічної кризи, яка поглиблюється і різко негативно впливає на суспільний розвиток, економіку та культуру і, в першу чергу, на здоров'я людини.

Прискорення темпів науково-технічного прогресу в наш час характеризується посиленням антропогенного впливу людини на природу. Своїм утилітарним, споживацьким ставленням до неї люди вже завдали природі непоправних збитків [3].

Виклад основного матеріалу

Свідоме і дбайливе ставлення кожної людини до природи можливе лише за наявності екологічної культури, широких екологічних знань, які мають формуватися, починаючи з самого дитинства.

Сьогодні дослідження формування екологічної компетентності молодших школярів під час позакласної виховної роботи є напрямом, що розвивається, де все більше уваги приділяється важливості екологічної освіти молодших школярів.

Пріоритетність напряму виховання екологічної культури людини, формування її гармонійних відносин з природою підтверджують нормативні документи, зокрема Закон України «Про освіту», Державна національна програма «Освіта (Україна XXI століття)», «Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти», «Концепція екологічної освіти України», у яких зазначено, що стратегічною освітньою метою в галузі навколишнього середовища є виховання екологічної культури особистості як ефективного способу регулювання взаємодії людини зі світом природи.

Окремі риси і складові компетентності визначені у «Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді», концепції НУШ. Відповідно до Державного стандарту початкової освіти метою природничої галузі є формування компетентностей в галузі природничих наук, техніки і технології, екологічної та інших ключових компетентностей шляхом опанування знань, умінь і способів діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою, формування основи наукового світогляду і критичного мислення, становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів освіти у навколишньому світі на основі усвідомлення принципів сталого розвитку [4].

Питання змісту екологічної освіти та виховання в початковій школі відображають у своїх наукових працях такі вітчизняні вчені як О. Біда, Г. Волошина, С. Дерябло, І. Звєрєва, К. Маргламова, Н. Огієнко, А. Плешаков, Г. Пустовіт, О. Савченко, В. Самієнко, В. Ясвіна та ін. Аналіз наукових джерел переконливо свідчить, що вивчення законів природи найкраще починати в ранньому дитинстві.

Незважаючи на істотне зростання кількості досліджень, присвячених проблемам екологічної освіти і виховання дітей, переважна їх більшість стосується розв'язання проблеми у межах навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи, професійно-технічних та вищих навчальних закладів. Останнім часом також здійснено низку досліджень, присвяченим окремим аспектам розв'язання цієї проблеми у позашкільних навчальних закладах [8]. Однак сьогодні фундаментальні та прикладні дослідження проблеми формування екологічної компетентності молодших школярів у позакласній виховній роботі висвітлені, на нашу думку, недостатньо.

Тож в процесі пізнання такого феномену як екологічна компетентність молодших школярів, науковці звертаються до тлумачення в педагогіці первинного поняття - «компетентності», та до системотворчого поняття «компетенції» [10].

Компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці; компетенція - суспільно визначений рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній діяльності людини [1].

Виходячи із вищезазначеного маємо на меті дослідження формування екологічної компетентності учнів початкових класів у позакласній виховній роботі і визначення шляхів оптимізації процесу.

В кінці ХХ століття відбувається кардинальна зміна поглядів на поняття «екологічної компетентності», що пов'язується із новітнім усвідомленням ролі, місця та цілі людини у сучасному світі. Науковці оцінюють категорію екологічної свідомості індивіда через призму погляду у майбутнє, застосовуючи філософські категорії екологічного оптимізму та екологічного песимізму а також з позиції утилітарно-економічного підходу. При цьому, в дослідженнях особливої важливості набуває проблема психологічного аналізу змісту та структури екологічної свідомості.

Таким чином, екологічна компетентність є здатністю особистості до ситуативної діяльності в соціальному та природному середовищі, за якої набуті екологічні знання, навички, досвід та цінності актуалізуються в умінні приймати рішення, виконувати відповідні дії, нести відповідальність за прийняті рішення, усвідомлюючи їх наслідки для довкілля.

Сьогодні однією із ключових здатностей Нової української школи є - формування екологічної компетентності у майбутнього свідомого громадянина країни.

Враховуючи той факт, що формування компонентів того чи іншого виду культури є наслідком процесу виховання, звернемося до розгляду сутності поняття «екологічне виховання».

Екологічне виховання - це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування у людини знань, наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації і активної життєвої позиції у галузі охорони природи [4].

Важлива роль у формуванні екологічної компетентності учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час.

Позакласну виховну роботу визначають як безперервний, логічно побудований процес, що немає фіксованих термінів завершення (як у часовому інтервалі, так і в географічних межах його здійснення) і в логічній єдності та послідовності трансформується з однієї стадії в іншу - від створення умов для творчої діяльності дітей до забезпечення їхнього співробітництва у творчому процесі чи реалізації особистого творчого потенціалу. В основу цього процесу покладено застосування сукупності як традиційних, так і інноваційних форм, методів та засобів, які реалізуються в системі, взаємодоповнюючи один одного чи кожний окремо [8].

Зміст виховної діяльності з дітьми молодшого шкільного віку в даному напрямі полягає у розкритті важливості та цінності природи та має забезпечувати активну діяльність вихованців, збуджувати у пізнавальний інтерес, максимальне приближення до реального життя, а пізнавальна інформація не має бути насичена відомостями, необ'ємними для належного сприймання дітьми [11].

Упродовж багатьох років робота школи по охороні природи не мала теоретичної концепції і спиралася переважно на емпіричний досвід учителів-новаторів. Та на різних етапах становлення екологічної освіти в нашій країні шкільні програми та підручники почали підлягали переробці з метою їх подальшої екологізації. У 80-ті роки переробка торкнулась і програм початкових класів. Навчальний матеріал і завдання для суспільно- корисної праці орієнтують на проведення екологічних заходів, досліджень у практичній діяльності. Для кожного класу орієнтовно визначено виховне спрямування навчання, яке полягає у формуванні почуття відповідальності за кінцевий результат своєї справи, у збереженні і примноженні природного навколишнього середовища. Але ці вимоги програми не були достатньо реалізованими у науковій та методичній літературі. Хоча слід відмітити, що у цей період з'явилися у друці навчально-методичні посібники, публікації, що надавали суттєву допомогу учителям і працівникам позашкільних установ у вирішенні завдань екологічної освіти та виховання [3].

Вивчення науковцями досвіду загальноосвітньої школи і, зокрема, початкової, показало, що в початкових класах навчальна і виховна робота екологічного змісту здійснюється ізольовано. Це ускладнює формування чіткої системи знань і умінь, а також переконань, ціннісних орієнтацій і в кінцевому результаті екологічної компетентності школярів [3].

Науковці відзначають, що психолого-педагогічні дослідження свідчать про наявні передумови формування екологічного світогляду дітей в онтогенетичному розвитку: у сім'ї, дитячому садочку, початковій школі, основній та старшій школах. Автори акцентують увагу на проблемі розвитку екологічного мислення молодших школярів, вироблення у них навичок бережливо використовувати природні ресурси, формування гуманної позиції у ставлення до природи.

Еколого-природнича компетенція передбачає сформованість таких компонентів:

когнітивного (знання природи рідного краю, знання принципів функціонування екосистем, здатність до встановлення причинно-наслідкового зв'язку;

ціннісного (почуття та співпереживання природі, свідомість та незалежність в екологічних судженнях);

діяльнісно-практичного (звичка дотримуватися екологічних норм поведінки та прояв екологічної ініціативи, вміння уникати проявів вандалізму та засуджувати їх).

Значну роль у формуванні наукових концепцій вбудови екологічної свідомості у навчальний та виховний процес належить О. Савченко, яка вважає, що сучасна екологічна криза значною мірою зумовлена домінуванням у державі, суспільстві антропоцентричної екологічної свідомості. Щоб зберегти природу, необхідно формувати у людей екологічну свідомість екоцентричного типу. Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних зв'язків природа-людина

Автор зазначає, що у початковій школі необхідно сповна задіяти всі передумови для системного екологічного виховання молодших школярів: через зміст природознавчих предметів і курсів; збагачення всіх предметів екологічно спрямованим змістом і між предметними зв'язками; проведення позаурочної діяльності з вивчення довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо його збереження; залучення школярів до дослідницької роботи в індивідуальних та групових проектах; проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин, конкурсів; екологічне просвітництво батьків [9].

У нових програмах і підручниках для початкової школи у засвоєнні змісту всіх предметів закладено можливості для створення навчальних ситуацій, які прямо чи опосередковано сприяють формуванню в дітей уявлень і понять про цілісність світу, природнє і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства. Найбільшою мірою це є функцією природознавчої складової освітньої галузі «Я і Україна» [9].

Розвиток екологічної культури повинен відбуватися з врахуванням індивідуальних, вікових, психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку. Досягнути належного ефекту розвитку екологічної культури в дітей молодшого шкільного віку можливо способом посилення сукупності виховного та розвивального впливу на особистість дитини. При чому, ефективність розвитку екологічної культури забезпечуються способом наскрізної екологізації позашкільної діяльності. Провідною тенденцією у розвитку культури в сучасних дітей молодшого шкільного віку виступає багатогранність методів, форм на основі дитиноцентричного підходу, врахування гідності кожної дитини; впровадження в виховний процес позашкільної еколого-натуралістичної діяльності в пришкільному оздоровчому таборі в тому числі відповідних сучасній реформі освіти інноваційних методів, які передбачають оновлення змісту позашкільної роботи, зростання її ролі як важливої складової початкової освіти [11].

Як зазначають практики, сьогодні в школах України, не дивлячись на те, що увага до проблеми екології значно посилилась, досвід систематичної, цілеспрямованої роботи зі всіма школярами у виховному процесі не одержав ще достатнього узагальнення і поширення. Існує великий розрив між вимогами програми і фактичними знаннями школярів, не забезпечується єдність навчальної урочної та позаурочної діяльності школярів. Мало уваги приділяється безпосередній практичній діяльності по охороні природи. Вихід із такої можливий за умови, що діти будуть вивчати природу не тільки за підручниками, але і шляхом безпосереднього спілкування з нею під час позаурочної діяльності [3].

Варто зазначити, що в останній час розробляються нові підходи та концепції до формування механізму екологічної компетентності молодших школярів в сучасних умовах життя.

Нова парадигма освіти орієнтує на взаємодію знань і моралі, розвиток не лише когнітивно-пізнавальної, а й емоційно-ціннісної сфери особистості.

Це передбачає посилення пріоритетів виховання в загальному процесі екологічної освіти. Формування духовного світу гармонійно розвинутої особистості неможливе без виховання у неї ціннісного ставлення до природного середовища. Ефективність виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи, як і виховання загалом, суттєво залежить від його наукового забезпечення [7].

Ми погоджуємося з думкою, що велику роль у початковій школі має виховання культури почуттів, постійного закріплення їх у конкретних життєвих ситуаціях і справах. Емоційний відгук, глибина естетичних почуттів по відношенню до навколишнього середовища допомагає їм побачити прекрасне в ній, правильно сприйняти явища і об'єкти, виразити свої пережиті почуття, яскраві враження від зустрічей з природою в своєму мовленні. У формуванні в дітей відповідального ставлення до природи, високої культури поведінки в ній велике значення мають моральні почуття. Це такі як милосердя, співчуття та любов до природи, почуття відповідальності, і обурення відносно жорстких дій та вчинків [3].

Вчені підкреслюють необхідність емоційно-естетичного засвоєння природи молодшими школярами. У зв'язку з цим, слід особливо підкреслити успішну розробку питань організації емоційно-естетичного засвоєння природи дітьми дошкільною системою виховання. Та, навички, набуті дитиною в дитячому садку, у більшості випадків не знаходять застосування у школі, оскільки, включені у навчальний процес, діти більше зорієнтовані на науково-пізнавальну діяльність, що забезпечує у них активне зростання природознавчих знань. Питання почуттєво-естетичного сприймання і переживання природної краси витісняються дидактичною метою на другий план [3].

Емоційну культуру неможливо сформувати без постійного духовного спілкування педагога і дитини, без взаємного проникнення у світ думок, почуттів та переживань один за одного. Незмінним емоційним стимулом думки є процес різнобічного пізнання дитиною навколишнього світу: «Важливо, щоб джерелом думки і почуттів було пізнання явищ природи, її краси» [7]. виховання екологічна компетентність

Формування екологічної компетенції дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку слід розглядати перш за все як етичне виховання, тому що в основі ставлення людини до природи лежать гуманні почуття, тобто усвідомлення цінності будь-якого прояву життя, прагнення захистити і зберегти природу тощо [5].

Формування екологічного світогляду можливе за умови використання одного з традиційних засобів виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи - казки. У фантастичній, казковій формі, дорослий вводить їх у світ свідомості не всупереч, а згідно внутрішнім законам дитинства, допомагає упоратись з надмірною інформацією за нестачі знань, об'єднати в одне ціле зрозумілі й незрозумілі явища, творчо їх осмислити. Саме це робить народну та авторську казку природознавчого змісту ефективним засобом екологічного виховання дітей.

Поетико-прозаїчна природа казки відкриває широкі можливості для педагогів-практиків та батьків, які під час співпраці з дітьми можуть оперувати їхніми здібностями активних слухачів, враховуючи соціально-педагогічний ефект казки. Через казку відбувається вміле залучення нових поколінь до досвіду свого народу. Сучасним батькам дуже корисно цікавитися інтересами та смаками своїх дітей, які проявляються і в виборі казок.

Проблемою сьогодення є те, що діти все менше читають, рідше спілкуються один з одним та мало проводять часу на вулиці. В той же час і самі батьки все менше часу проводять з дітьми, читають чи розглядають паперові книжки.

Суттєвими для виховання екологічної культури у молодших школярів виявляються інтерактивні технології, методи та прийоми, в основі яких лежить ситуативне моделювання ситуацій, обговорення дискусійних запитань, форми колективно-групового та кооперативного навчання, які дозволяють залучати до освітнього процесу всіх учнів класу. Провідною функцією учня є самостійне здобування знань під керівництвом вчителя.

Враховуючи безперервний характер розвитку особистості, необхідність надання педагогічному процесу цілісного характеру, ми вважаємо за доцільне визначити розвиток екологічної культури особистості як цільову установку і в процесі освіти, і виховання. Саме тому одним з ефективних методів у формуванні екологічної культури особистості може виступати проектний метод.

Метод проектів розглядається як спосіб організації спільної навчально-пізнавальної, творчої чи ігрової діяльності вчителя, учнів та їхніх батьків, їх взаємодії з навколишнім середовищем у процесі планування та поетапного виконання практичних завдань, що поступово ускладнюються, з досягненням свідомо поставленої мети та отримання продукту діяльності. Специфіка методу проекту полягає в тому, що педагогічний процес накладається на процес взаємодії дитини з навколишнім світом, освоєння вихованцем навколишнього середовища (природного та соціального), педагогічний вплив здійснюється у спільній з дитиною діяльності, спирається на його власний досвід [6].

Отже, на нашу думку, проблема формування екологічної компетентності молодших школярів у позакласній виховній роботі може бути пов'язана з кількома аспектами, але одночасно створює можливості для творчого та педагогічного підходу. Ми окреслили деякі можливі шляхи її вирішення: розробка позакласних занять, які акцентують на конкретних екологічних проблемах на місцевому рівні - робота з реальними прикладами може полегшити засвоєння матеріалу та розуміння екологічних проблем; використання класичних та інтерактивних методів, ігор, казок, експериментів та досліджень; забезпечення можливостей для участі в проектах і груповій роботі для створення зацікавленості; використання доступних ресурсів, таких як місцева природа, віртуальні тури, відеоматеріали та гостьові лекції від екологічних експертів; застосування інноваційних методів, таких як гейміфікація, використання технологій (наприклад, віртуальні тури, інтерактивні додатки) та практичні вправи; розробка програми позакласної роботи з екології, яка враховує послідовність тем та включає практичні завдання для системного формування компетентності; залучення дітей до реальних екологічних ініціатив, включаючи волонтерську роботу в природних резерватах чи чистках територій.

Важливо пам'ятати, що формування екологічної компетентності в молодших школярів повинно бути цікавим та заохочувальним процесом, щоб створити позитивне ставлення до природи та екології взагалі.

Висновки

Підсумовуючи, слід зазначити, що дослідження формування екологічної компетентності дітей молодшого шкільного віку під час позакласної виховної роботи є напрямом, що розвивається, і наголошує на важливості раннього дитинства, міждисциплінарних підходів, навчання на практичному досвіді, підготовки та підтримки вчителів, а також контекстуальних факторів.

Подальші дослідження в цій галузі можуть сприяти розробці ефективних програм екологічної освіти, які сприяють розвитку екологічної компетентності та надають молодшим школярам змогу стати екологічно відповідальними громадянами.

Список використаних джерел

Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. - 2011. - № 7. - С. 1-6.

Завгородня Т. Екологічна освіта як умова формування культури здоров'я молодших школярів: вітчизняний та зарубіжний досвід [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.irbis- nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64. - Назва з титул. екрану.

Екологічне виховання молодших школярів: Навч. посіб. для студ.пед.фак. і вчителів почат. класів / О.А. Біда, Г.П. Волошина, В.П. Гонзуль та інші. - К.: Наук. світ, 2002. - С. 12-13.

Кобзар А. Формування екологічної компетентності учнів початкових класів у процесі реалізації природничої освітньої галузі НУШ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://repository.sspu.edu.ua/bitstream/. - Назва з титул. екрану.

Маршинська В.В. Виховання емоційно-цілісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку : Дис. канд. пед. наук : 13.00.08 / Інститут проблем виховання АПН України. К., 2003. - C. - 150.

Проектна діяльність в початковій школі [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://naurok.com.ua/proektna-diyalnist- u-pochatkoviy-shkoli-263109.html. - Назва з титул. екрану.

Психолого-педагогічний супровід розвитку дитини в умовах взаємодії дошкільної освіти і сім'ї : монографія / Л. В. Іщенко, Н. Д. Трофаїла, Л. П. Карнаух [та ін.] ; МОН України, Уманський держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. - Умань : Візаві, 2019. - С. 36.

Пустовіт Г. Теоретико-методичні основи екологічної освіти і виховання учнів 1-9 класів у позашкільних навчальних закладах : Монографія. - К. - Луганськ: Альма-матер, 2004. - С. 74.

Савченко О. Виховний потенціал початкової освіти : посібник для вчителів та методистів початкового навчання / О. Я. Савченко. - 2-ге вид., доповн., переробл. - К. : Богданова А. М.. 2009. - С. 180

Солонар Н. Розвиток екологічної компетентності молодших школярів на уроках «Я досліджую світ» [Електронний ресурс]. Режим доступу : https://archer.chnu.edu.ua/handle/ 123456789/3737. - Назва з титул. екрану.

Хоменко В. Екологічне виховання в школі / В.Хоменко // Завуч. - 2000. - Серп. (№ 23/24). - С. 23 - 25.

Размещено на Allbest.ru