Формування цифрової компетентності студентів-філологів під час дистанційного навчання: застосування платформи LMS MOODLE

Размещено на http://www.allbest.ru

Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

Формування цифрової компетентності студентів-філологів під час дистанційного навчання: застосування платформи LMS MOODLE

Вікторія Герман

Наталія Громова

Надія Кириленко

Summary

Herman Viktoriia, Hromova Nataliia, Kyrylenko Nadia. Formation of digital competence of philology students during distance learning: application of the LMS MOODLE platform.

The article analyzes the peculiarities of using the LMS Moodle (Modular Object- Oriented Dynamic Learning Environment) system for the study of philological disciplines by second level accreditation applicants during distance learning at A.S. Makarenko Sumy State Pedagogical University.

Special attention is paid to educational and methodological materials and additional services, platforms, online tools for diversifying the educational process, in particular the courses «Professional Ukrainian language», «Methodology of teaching the Ukrainian language», «Methodology of teaching Ukrainian literature», «Innovative technologies of teaching the Ukrainian language/ literature», «Folklore», «Ukrainian literature», with the aim of forming digital competence.

The following tasks are solved in the article: the essence and meaning of digital competence in the conditions of distance learning is clarified; the capabilities of the LMS Moodle platform as a virtual learning environment for the formation of students' digital competence are described; the effectiveness of additional services, platforms, and online tools for diversifying the educational process has been proven.

Digital competence - one of the key competences in the conditions of distance learning- is defined as the ability to navigate in the information space, receive information and operate it in accordance with one's own needs and the requirements of a modern high-tech society.

The students' digital competence involves the critical application of information and communication technologies for creating, searching, processing, and exchanging information in the public space, and therefore contributes to the formation of information literacy and critical perception of information.

Key words: LMS MOODLE, distance learning, critical thinking, online tool, platform, resource, philology, digital competence.

У статті проаналізовано особливості використання системи LMS Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment) для вивчення філологічних дисциплін здобувачами ІІ рівня акредитації під час дистанційного навчання в Сумському державному педагогічному університеті імен і А. С. Макаренка. Особлива увага приділяється навчально-методичним матеріалам та додатковим сервісам, платформам, онлайн-інструментам для урізноманітнення навчального процесу, зокрема курсів «Фахова українська мова», «Методика навчання української мови», «Методика навчання української літератури», «Інноваційні технології навчання української мови/літератури», «Фольклор», «Українська література», із метою формування цифрової компетентності.

Ключові слова: LMS MOODLE, дистанційна освіта, критичне мислення, онлайн-інструмент, платформа, ресурс, філологія, цифрова компетентність.

moodle філологічний дистанційний навчання

Постановка проблеми. В умовах протистояння освітнім, соціальним та економічним викликам сучасна дійсність актуалізує необхідність цифровізації всіх життєвих галузей людської дійсності. Формування цифрової компетентності набуває особливого значення в період дистанційного та змішаного навчання, пов'язаного з повномасштабним російським вторгненням в Україну. Тому невід'ємним компонентом фахової підготовки студентів-філологівє їх навчання та саморозвиток засобами сучасних дистанційних освітніх технологій. Ідея втілення інноваційних технологій у навчання передбачає досягнення мети високоякісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити кожному фахівцеві умови для самостійного досягнення тієї чи іншої цілі.

Аналіз актуальних досліджень. Наявність різноманітних підходів до структури педагогічної діяльності підтверджує уявлення про неї як про цілісний системний об'єкт, що перебуває у складних взаємозв'язках з усіма соціальними інститутами та має фундаментальний вплив на еволюцію суспільства.

Окремі аспекти інформаційно-цифрової технології дистанційного навчання LMS MOODLE вивчали І. Герасименко, С. Доценко, Н. Клочко, В. Лебедєва, В. Москаленко, К. Осадча, В. Осадчий, Н. Піндус, Т. Примак, О. Петруша, Ю. Триус, В. Франчук та ін.

Проте комплексного дослідження, присвяченого використанню платформи LMS MOODLE студентами-філологами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, немає. Тому вважаємо, що наше дослідження є актуальним і має практико- орієнтований характер.

Мета дослідження - простежити специфіку використання системи LMS Moodle під час вивчення філологічних дисциплін здобувачами ІІ рівня акредитації в умовах дистанційного навчання в Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка. Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання: з'ясувати сутність і значення цифрової компетентності в умовах дистанційної освіти; описати можливості платформи LMS Moodle як віртуального навчального середовища для формування цифрової компетентності студентів; довести ефективність додаткових сервісів, платформ, онлайн-інструментів для урізноманітнення навчального процесу, зокрема курсів «Фахова українська мова», «Методика навчання української мови», «Методика навчання української літератури», «Інноваційні технології навчання української мови/літератури», «Фольклор», «Українська література».

Методи дослідження. Специфіка предмета дослідження вимагає комплексного підходу до його вивчення та застосування низки загальнонаукових і лінгво-літературознавчих методів: емпіричного методу спостереження, порівняльно-типологічного, біографічного, культурно-історичного, порівняльного, еволюційного та ін.

Виклад основного матеріалу. Цифрова компетентність як здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати неювідповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства є однією з ключових компетентностей в умовах дистанційної освіти (Концепція розвитку).

У «Концептуальних засадах реформування середньої освіти» серед ключових компетентностей Нової української школи визначено інформаційно-цифрову, яка передбачає впевнене й водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, у публічному просторі та приватному спілкуванні. Ця компетентність містить і такі складники, як: інформаційна медіаграмотність, основи програмування,

алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеки, розуміння етики роботи з інформацією.

У зв'язку із цим очевидною постає модернізація освітнього середовища, що передбачає орієнтацію навчального процесу сучасної школи на особистісний розвиток, створення умов для самореалізації майбутнього покоління та висуває нові вимоги до змісту, форм, методів та технологій освіти. Відповідно, майбутні вчителі-філологи мають володіти цифровими технологіями та бути готовими до їх застосування в умовах закладу загальної середньої освіти.

Одним із вагомих завдань професійної підготовки студента- філолога вважаємо створення ефективної моделі навичок критичного сприйняття інформації в навчальному процесі вищої педагогічної школи в контексті проєкту IREX «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність» (виконується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів за підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки та Посольства Великої Британії в Україні, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією української преси), учасниками якого є автори статті.

У Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка для реалізації дистанційного навчання обрано систему LMS Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment), що становить багатофункціональну програмну оболонку, побудовану на поєднанні мережевих та web-технологій. Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment, вимовляється «Мудл») - це модульне об'єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище, яке називають також системою управління навчанням (LMS), системою управління курсами (CMS), віртуальним навчальним середовищем (VLE) або просто платформою для навчання, яка надає викладачам, учням та адміністраторам надзвичайно розвинутий набір інструментів для комп'ютеризованого навчання, у тому числі дистанційного (Мудл в Україні).

Вибір системи дозволив мати цілодобовий персоніфікований доступ до веб-ресурсів навчальних дисциплін. Для швидкого вирішення питань дистанційного навчання діє форма зворотного зв'язку із фахівцями Лабораторії дистанційного навчання, проводяться курси підвищення кваліфікації. Особливості налаштування та структура дистанційного навчального курсу на платформі LMS Moodle подані в «Методичних рекомендаціях щодо створення дистанційного курсу навчальної дисципліни» (Методичні рекомендації).

Навчання студентів-філологів реалізується в синхронному online режимі, а саме: оприлюднення навчально-методичних матеріалів у електронній формі на платформі LMS Moodle, використання застосунків для здійснення відеозв'язку та комунікації між учасниками освітнього процесу (Zoom, Meet, Skype). Із метою урізноманітнення навчального процесу використовуються сервіси Google Docs, Kahoot!, Mind Maps, Padlet, Wizer, Me, Learning Apps. Використання програм-месенджерів та соціальних мереж (Viber, Telegram, Facebook та ін.) забезпечує швидкий контакт та своєчасний зворотній зв'язок зі здобувачами.

У межах практико-орієнтованих курсів «Фахова українська мова», «Методика навчання української мови», «Методика навчання української літератури», «Інноваційні технології навчання української мови/літератури», «Фольклор», «Українська література» реалізуються численні завдання для формування цифрової компетентності сучасного вчителя: уміння орієнтуватися в інформаційному прсторі та ефективно шукати інформацію, критично її оцінювати й систематизувати, оперувати нею у професійній діяльності; уміння вирізняти плагіат; уміння аналізувати фото, лого, символи, постери, інфографіку, інші візуальні ряди; ефективно використовувати наявні цифрові освітні ресурси й технології в освітньому процесі та втілювати власні ідеї завдяки онлайн-інструментам тощо.

Платформа LMS Moodle надає викладачам і студентам великий набір інструментів для дистанційного навчання, містить різноманітні елементи (так звані «модулі», які забезпечують діалог і співпрацю між викладачем та студентами). Співпраця відбувається за допомогою двох типів модулів: «Види діяльності» та «Ресурси». У групі «Види діяльності» привертають увагу модулі «Завдання», «Семінар» та «Тест». Ресурс у системі - це група об'єктів, що дозволяють додати до курсу будь-який уміст. Наприклад, це можуть бути текстові сторінки, написи, посилання на файли (модуль «Файл»), веб-сторінки (модуль «URL веб-посилання»), каталог із файлами (модуль «Тека»), текстові сторінки у форматі книги (модуль «Книга») тощо.

Так, навчальний курс «Фахова українська мова» представлено на платформі LMS Moodle всіма визначеними чинним положенням компонентами: відомості про автора, інформація про Zoom конференцію як засіб комунікації, робоча програма, навчально- методичні матеріали тощо. У форматі «файл» (презентація) та «сторінка» (текст) студенти, які не мали можливості комунікувати з викладачем під час лекції в сервісі ZOOM, можуть переглянути такі теми: 1. Вступ. Державна мова - мова фахового (професійного) спілкування. 2. Мовна політика і мовна ситуація в Україні. Соціальний аспект фахової мови. 3. Мовний етикет. 4. Правописні норми. Український правопис - повернення до національних засад. 5. Морфологічні норми фахової мови. 6. Синтаксичні норми фахової мови. У модулі «Книга» здобувачі мають можливість ознайомитися з навчально-методичними працями викладача «Культура української мови», «Академічна риторика», «Риторична культура вчителя в академічному просторі» та ін.

У форматі «завдання» студентам пропонується виконати й прикріпити для перевірки практичні заняття (завантажити файли), крім зазначених, ще й на такі теми: 1. Наукова комунікація як складова фахового спілкування. 2. Документи як засіб писемної фахової комунікації. Для самостійної роботи визначено такі теми: 1. Лексичні норми фахової мови. 2. Орфоепічні норми фахової мови. Після перевірки набрані студентами бали виставляються й на платформі в журналі оцінок (за потреби подаються короткі коментарі/відгуки викладача), і в е- журналі. Із метою контролю знань студенти виконують підсумкові тести (4 варіанти) за гіперпосиланнями (модуль «URL веб-посилання»).

У межах професійно-орієнтованих курсів «Методика навчання української мови», «Методика навчання української літератури» реалізується одне з основних завдань сучасного вчителя - уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати і критично оцінювати інформацію, оперувати нею у професійній діяльності, ефективно використовувати наявні цифрові освітні ресурси та технології в освітньому процесі.

Для ознайомлення з концептуальними засадами навчання української мови в основній (базовій) школі пропонуємо студентам таке завдання: охарактеризуйте основні особливості організації навчання української мови, літератури у 2023-2024 н.р.; поясніть, у чому, на вашу думку, полягає наступність і перспективність модельної навчальної програми. Для виконання завдання додаємо низку URL веб-посилань: із відеовиступами вчених Інституту педагогіки НАПН України з порадами до нового навчального року, створеними за результатами традиційної серпневої конференції «Учені НАПН України - українським учителям»; концепцію «Нова українська школа»; електронні версії модельних програм, підручників тощо. Такі можливості LMS Moodle дозволяють викладачеві самостійно обирати, які з цих об'єктів розміщувати на курсі, виходячи з мети та завдань навчальної дисципліни.

Під час опанування розділу «Основні теоретико-методичні засади проведення уроку української мови» пропонуємо студентам лекції-презентації «Методи, прийоми, засоби навчання української мови», «Сучасний урок української мови: науково-методичні засади», «Моделювання структури уроку в контексті компетентнісного підходу». Це дає можливість студентам у разі потреби ще раз переглянути чи повторити матеріал.

Навчальний курс «Інноваційні технології викладання української мови/літератури» має на меті ознайомити студентів із поняттями «інноваційна діяльність педагога», «сучасні технології навчання», «цифрові освітні ресурси», «інтерактивні вправи»; сформувати практичні навички їх використання в навчально-виховному процесі закладів загальної середньої освіти.

В умовах воєнного стану для організації дистанційного та змішаного навчання важливим є опанування онлайн-сервісів для встановлення контакту та прискорення процесу поширення файлів між вчителем і здобувачем, використовуючи відео-, текстову та графічну інформацію (Google Classroom, Microsoft Teams, Class Dojo, Classtime); для інтерактивної взаємодії (цифрові сервіси: Word Art, Mentimeter, Kahoot, Rebus1, Learning Apps, інтерактивні дошки: Jamboard, Padlet, Lino) тощо. Наприклад, за відповідними гіперпосиланнями ознайомлюємо майбутніх учителів-словесників із особливостями навчальної дистанційної платформи

Classroom(https://docs.cioocile.com/presentation/d/1a0Io0dRsvpap78c6ciX0 5a4Cckx3s-x-/edit#slide=id.p1) та її роботою (Реєстрація та підключення учнів (https://www.voutube.com/watch?v=ZviRqnuiDc8&t=56s);

Розміщення завдання (https://www.voutube.com/watch?v=2u27BcLI1PY&t=13s); Перевірка робіт учнів (https://www.youtube.com/watch?v=8AEf4MlzHRU&t=64s).

У форматі «завдання» студентам пропонується створити «Клас», доєднати одногрупників та викладача, прикріпити навчальні матеріали на одну з тем, відповідно до чинної програми з української мови/літератури, створити завдання та перевірити його у встановлені терміни. Такий підхід забезпечить здатність майбутнього вчителя використовувати в освітньому процесі цифрові ресурси, а також створювати й ефективно використовувати у професійній діяльності можливості цифрового освітнього середовища та всіх його складників.

Із усіх літературознавчих дисциплін подано робочі навчальні програми, які відображені на платформі LMS Moodle, де здобувачам запропоновано структуру та інформаційне наповнення курсу, що охоплює лекції, практичні заняття та самостійну роботу, критерії оцінювання студентів, список основної та додаткової літератури, питання для підсумкового контролю.

Також студентам пропонується силабус навчальної дисципліни - це персоналізована викладачем програма підготовки здобувачів із кожного предмету, яка оновлюється на початку кожного навчального року. Зміст силабусу включає: загальні відомості, анотацію курсу, мету та цілі курсу, результати навчання (компетенції), організацію навчання курсу, систему оцінювання курсу, політику курсу, рекомендовану літературу.

Силабус розроблено на основі освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста того чи іншого рівня та відповідних навчальних і робочих навчальних планів із урахуванням логічної моделі викладання дисципліни.

У розділі «Тематика курсу» здобувачі можуть ознайомитися з темою, планом, формою заняття, літературою, завданням, кількістю годин, вагою оцінки, терміном виконання.

У розділі «Система оцінювання» студенти можуть побачити розподіл балів за окремі види робіт, наприклад: виступи на практичних заняттях (5 балів за кожне заняття) - 45 балів; самостійна робота - 55 балів: т. 1 - 7 б, т. 2, т. 3, т. 4, т. 5, т. 6, т. 7, т. 8, т. 9 - по 6 б.; індивідуально: результати контрольної роботи чи тестування за темою (2,5 бала за виконання тестів за темою) - 5 балів; розробка обґрунтування проблеми дослідження (формулювання теми, об'єкта, предмета, мети та завдань дослідження) - 10 балів; написання та презентація наукових доповідей - 20 балів; написання рецензії на наукову статтю з урахуванням дотримання вимог до структури - 10 балів; підсумкова контрольна робота чи тестування - 10 балів тощо.

Під час вивчення літературознавчих дисциплін реалізація принципів медіаосвіти базується на критичному мисленні. У курсах «Українська література», «Фольклор» на платформі LMS Moodle використовуємо інструменти інфомедійної грамотності для різних видів роботи:

віртуальну дошку Padlet як засіб візуалізації,

Genially - багатозадачний онлайн-сервіс для створення презентацій, інтерактивних зображень, карт, звітів, інфографіки, вікторин, плакатів, відео, резюме;

посилання на віртуальні екскурсії (платформа Google

Arts&Culture, додаток GOOGLE EXPEDITIONS, наприклад,

https://incognita.dav.kviv.ua/museums/skovorodynivka/; словники

(http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok znaky ukrainskoi etnokultury); інтерв'ю з літературознавцями, фрагменти фільмів на тексти українських письменників, аудіокниги, пісні

(https://www.youtube.com/watch?v=0hBPf60ivZk), блоги науковців, письменників, викладачів (http://www.blogsearchengine.org).

Студенти виконують роботу аналітичного характеру, наприклад: створюють картинну галерею «Слова» (https://www.google.com/search?q=); малюють гугл-карту подорожі головного героя (https://www.google.com/maps/d/edit?mhttps://www.google.com/maps/d /edit?mid=1bnnGJid1_7JTzNyHxY0M7W7OmIbeLRtm&ll=40.2640044236848 8%2C17.58215806994944 3&z = 6); виконують вправи на встановлення відповідності (вираз - художній засіб: https://learningapps.org/4358999), грають у ігри-головоломки («У бібліотеці», https://learningapps.org/watch?v=p8upig48n21); створюють хмару слів (https://wordart.com/create), записують подкасти (https://sites.google.com/view/sspu-mediapazzl/), пишуть есе, використовуючи навчальні ресурси penal; tilde; IM Gonline.com.ua; crello.com.

Наведемо приклади завдань.

Напишіть есе «Музика символів» (за творчістю П. Тичини). Якщо є можливість, створіть фотоколаж до свого твору (використовуйте навчальні ресурси - сайти penal; tilde; IM Gonline.com.ua; crello.com/або інші. Виголосіть есе на занятті, супроводжуючи його фотоколажем у мультимедійному форматі.

Виберіть медіатекст, пов'язаний із творчістю М. Хвильового (друковані ЗМІ, інтернет-сайти, блоги тощо; схарактеризуйте його логічну культуру. Обираючи медіатекст, критично проаналізуйте його. Визначте медіажанр. Простежте позицію автора, подумайте, чи є ознаки «джинси», що переважає в медіатексті: факти чи судження, чи містить медіатекст прихований підтекст, неправдиву чи спотворену інформацію (фейк)? Підготуйте презентацію на тему «Нью-Йоркська група. Розгляньте правила створення презентації (https://www.businesslaw.org.ua/).

Знайдіть інформацію на блозі Ліни Костенко. Скористайтеся корисними посиланнями: _krybLmQOMbSDd0D5IMcFqJ - пошук по зображенню та ін.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок

Таким чином, в умовах дистанційного навчання активно самовдосконалюємося, сприймаємо нові виклики й долаємо їх, докладаємо неабияких зусиль, прагнень, креативу й можливостей, освоюємо й використовуємо інноваційні технології навчання (ігрові й проєктні технології, ІКТ, технології критичного мислення й

інтерактивного навчання тощо), ознайомлюємося з різними платформами, онлайн-інструментами і програмами для навчання та застосовуємо їх під час вивчення філологічних дисциплін з метою формування цифрової компетентності у здобувачів бакалаврського рівня. Платформа LMS Moodle як віртуальне навчальне середовище має для цього всі можливості.

Перспективою подальших наукових розвідок вбачаємо аналіз особливостей використання системи LMS Moodle для формування цифрової компетентності у здобувачів магістерського рівня під час вивчення філологічних дисциплін здобувачами магістерського рівня в Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка.

Література

Концепція розвитку цифрових компетентностей. URL:

https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/167-2021-%D1%80#Text (Concept of

development of digital competences. URL:

https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/167-2021-%D1%80#Text).

Курс: Ukrainian Moodle. URL: https://moodle.org/course/view.php?id=17228 (Course: Ukrainian Moodle. URL: https://moodle.org/course/view.php?id=17228). Методичні рекомендації щодо створення дистанційного курсу навчальної дисципліни (2020). URL:

https://www.sspu.edu.ua/images/2020/doc/13/metodichni rekomendaciyi do

stvorennya distanciynogo kursu dc0dc.pdf (Methodological

recommendations for creating a distance learning course disciplines (2020). URL:

https://www.sspu.edu.ua/images/2020/doc/13/metodichni rekomendaciyi do

stvorennya distanciynogo kursu dc0dc.pdf)

Мудл в Україні. URL: https://moodle.org/mod/page/view.php?id=8174 (Moodle in Ukraine. URL: https://moodle.org/mod/page/view.php?id=8174).

Осадча, К., Осадчий, В. (2014). Технології дистанційного навчання. Робота з Moodle 2.4: навчальний посібник. Мелітополь: Вид-во МДПУ ім. Б. Хмельницького (Osadcha, K., Osadchii, V. (2014). Distance learning technologies. Working with Moodle 2.4: a tutorial. Melitopol: Department of the MDPU named after B. Khmelnytskyi).

Примак, Т., Петруша, О. (2015). Методичні рекомендації до розроблення електронного навчального курсу. Київ. (Primak, T., Petrusha, O.(2015). Methodical recommendations for development electronic training course. Kyiv). Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка. Офіційний сайт. URL: https://www.sspu.edu.ua/universytet/edusci/tekhnolohii-

dystantsiinoho-navchannia (Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko Official site. URL:

https://www.sspu.edu.ua/universytet/edusci/tekhnolohii-dystantsiinoho-

navchannia).

Триус, Ю., Герасименко, І., Франчук, В. (2012). Система електронного навчання ВНЗ на базі MOODLE: методичний посібник. Черкаси. (Tryus, Yu., Gerasimenko, I., Franchuk, V. (2012). Electronic system university education based on MOODLE: methodical guide. Cherkasy).

Hedzyk, A., Pohoda, O., Herman, V., Sydorenko, O., &Klochko, O. (2023). Prospects for the development of distance education in Ukraine: Methodological aspect. Revista Eduweb, 17(1), 62-75. URL: https://doi.org/10.46502/issn.1856-

7576/2023.17.01.7https://revistaeduweb.org/check/17-1/7-62-75.pdf

Размещено на Allbest.ru