Технології формування цінностей та особистісних якостей в процесі підготовки майбутніх фахівців ІТ-галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівненський державний гуманітарний університет

Технології формування цінностей та особистісних якостей в процесі підготовки майбутніх фахівців ІТ-галузі

Шліхта Ганна Олександрівна кандидат педагогічних наук, професор, доцент кафедри інформаційно-комунікаційних технологій та методики викладання інформатики

м. Рівне

Анотація

В статті розглядається сучасні технології підготовки майбутні ІТ-фахівців. Автором визначаються переважні, аргументовані педагогічні технології формування таких елементів ціннісно- деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців ІТ-галузі - цінності та особисті якості. В контексті дослідження виокремлюється вплив педагогічних технологій та інновацій на розвиток ціннісно- деонтологічних компетентностей майбутніх ІТ-фахівців. Стаття зосереджена на розгляді різноманітних педагогічних технологій, спрямованих на формування афективних (цінностей, особистісних якостей) аспектів студентів. Автор висвітлює, як педагогічні підходи сприяють гармонійному розвитку цінностей та особистих якостей в процесі підготовці майбутніх ІТ-фахівців. Особливий акцент робиться на таких педагогічних технологіях, що впливають на афективний розвиток. Зокрема, аргументовано виокремлено - технологію порогових понять, технологію педагогіки наративів, технологію педагогіки, орієнтованої на справедливість та технологію гуманістичних спільнот з формування знань. Зазначається роль інновацій (технологія «Дизайн-мислення» та ін.) у процесі підготовки, спрямованих на підвищення моральних, етичних стандартів та соціального інтелекту майбутніх ІТ-професіоналів.

Стаття вдосконалює аналіз ключових аспектів педагогічних технологій, що охоплюють використання різноманітних онлайн-ресурсів, віртуальних навчальних середовищ та спільну роботу над інноваційними проектами. Вивчаючи динаміку розвитку сучасної ІТ-галузі в Україні, автор робить акцент на вирішенні важливих питань формування цінностей та розвитку особистісних якостей у тих, хто обирає шлях професійного зростання в цьому стрімко змінюваному сегменті. При цьому в статті визначено конкретні рекомендації, які ґрунтуються на глибокому розумінні вимог і викликів сучасної ІТ-індустрії, сприяючи оптимальному підготовчому процесу для того, щоб майбутні фахівці ІТ могли успішно інтегруватися в цей динамічний сектор та вносити вагому позитивну спадщину в галузь.

Стаття розглядає ключові аспекти педагогічних технологій, таких як використання онлайн-ресурсів, віртуальних навчальних середовищ та спільної роботи над проектами. Автор, проаналізувавши сучасний стан ІТ-галузі в Україні, пропонує практичні рекомендації для вдосконалення формування цінностей та особистісних якостей у майбутніх фахівців ІТ.

Ключові слова: педагогічні технології, інноваційне забезпечення, формування ціннісно-деонтологічних компетентностей, афективні елементи ціннісно-деонтологічних компетентностей, цінності, особисті якості, професійна підготовка фахівців ІТ-галузі.

Abstract

Shlikhta Ganna Oleksandrivna Ph.D., Associate Professor, The Department of Information and Communication Technologies, Rivne State University of Humanities, Rivne

TECHNOLOGIES FOR THE FORMATION OF VALUES AND PERSONAL QUALITIES IN THE PROCESS OF TRAINING FUTURE SPECIALISTS IN THE IT INDUSTRY

The article examines modern technologies for training future IT specialists. The author defines the preferred, reasoned pedagogical technologies for the formation of such elements of value-deontological competences of future specialists in the IT industry - values and personal qualities. In the context of the study, the impact of pedagogical technologies and innovations on the development of value-deontological competencies of future IT specialists is highlighted. The article focuses on the consideration of various pedagogical technologies aimed at the formation of affective (values, personal qualities) aspects of students. The author highlights how pedagogical approaches contribute to the harmonious development of values and personal qualities in the process of training future IT specialists. Special emphasis is placed on such pedagogical technologies that affect affective development. In particular, the technology of threshold concepts, the technology of narrative pedagogy, the technology of justice-oriented pedagogy, and the technology of humanistic communities for the formation of knowledge are distinguished. The role of innovations ("Design-thinking" technology, etc.) in the training process aimed at raising the moral, ethical standards and social intelligence of future IT professionals is noted.

The article improves the analysis of key aspects of pedagogical technologies, covering the use of various online resources, virtual learning environments and joint work on innovative projects. Studying the dynamics of the development of the modern IT industry in Ukraine, the author focuses on solving important issues of forming values and developing personal qualities in those who choose the path of professional growth in this rapidly changing segment. At the same time, the article identifies specific recommendations that are based on a deep understanding of the requirements and challenges of the modern IT industry, contributing to the optimal preparation process so that future IT professionals can successfully integrate into this dynamic sector and contribute a significant positive legacy to the industry.

The article examines key aspects of pedagogical technologies, such as the use of online resources, virtual learning environments, and collaborative project work. The author, having analyzed the current state of the IT industry in Ukraine, offers practical recommendations for improving the formation of values and personal qualities in future IT specialists.

Keywords: pedagogical technologies, innovative support, formation of value-deontological competences, affective elements of value-deontological competences, values, personal qualities, professional training of IT specialists.

Постановка проблеми

Інформаційні технології швидко змінюються, і професіонали ІТ-галузі повинні бути готові адаптуватися до нових вимог та викликів. Розвиток не тільки технічних навичок, але й цінностей та особистісних якостей важливий для успішної кар'єри в цій галузі. Водночас, відбувається зростання значущості етики, професійної етики та соціальної відповідальності у ІТ-галузі. Розвиток цінностей та особистісних якостей сприяє створенню етичних та відповідальних спеціалістів, які враховують соціокультурний контекст своєї роботи. Тому актуальним начасі є комплексний підхід до підготовки фахівців. Фахівці ІТ-галузі повинні не лише володіти технічними знаннями, але й мати розвинуті комунікаційні та лідерські якості. Використання технологій для формування цінностей та особистісних якостей допомагає створити комплексну підготовку фахівців. Фахівці, які розвивають не лише технічні, але й міжособистісні та етичні компетентності, виграють на ринку праці. Сьогодні компанії шукають спеціалістів, які можуть успішно працювати в команді, мають високий рівень етичності та вміють вирішувати проблеми. Врахування соціальних та етичних аспектів в процесі підготовки фахівців ІТ-галузі сприяє сталому розвитку галузі, збалансованому взаємодії з суспільством та збереженню екологічної стійкості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Процес підготовки фахівців у галузі інформаційних технологій [1] визначається не лише технічними аспектами, але і акцентує увагу на формуванні цінностей та особистісних якостей. IT-освіта вирізняється тим, що не лише сприяє здобуттю технічних навичок, а й ставить перед завданням розвивати етичне мислення, комунікаційні навички та відповідальність.

Однією з ключових складових формування цінностей є впровадження етичних принципів у навчальний процес [2]. Студенти ІТ- факультетів ознайомлюються з етичними викликами, які можуть виникнути у професійній сфері, і вчаться вирішувати їх, враховуючи високі стандарти етики та відповідальності.

Крім того, великий акцент робиться на розвитку комунікаційних та лідерських якостей. Студенти залучаються до проектів, де вони взаємодіють як члени команди, навчаючись працювати разом, вирішувати конфлікти та досягати спільних цілей. Цей підхід сприяє формуванню ефективних комунікаторів та лідерів, які можуть вести проекти до успішного завершення [4]. педагогічний деонтологічни компетентність інтелект

Освіта в IT-галузі також активно сприяє розвитку критичного мислення та вміння приймати виважені рішення. Студентам надається можливість вивчати етичні та соціокультурні виміри технологій, а також аналізувати їх вплив на суспільство.

Отже, процес підготовки IT-фахівців активно сприяє формуванню цінностей та особистісних якостей, роблячи наголос на етиці, комунікаціях, лідерства та критичному мисленні. Це допомагає створити не лише технічно компетентних, але й етично свідомих та соціально відповідальних фахівців, використовуючи педагогічні прийоми. Метою нашою статті є виокремлення педагогічних технологій та інновацій, які спрямовані на формування афективних, а саме - цінності та особисті якості, елементів ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців /Г-галузі.

Виклад основного матеріалу

Перш ніж зосередитися на педагогічних технологіях, що забезпечують формування цінностей, як фундаментальних елементів ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців /Г-галузі, наголосимо, що в основі наших подальших міркувань є трактування цінностей як поведінкових стимулів, як чинників концептуалізації життєвих смислів й конструктивних елементів буття. Усвідомлення й прийняття певних цінностей зажди має особистісний характер, що в освітньому контексті пов'язано з (1) індивідуальною траєкторією руху до цінностей і (2) створенням умов виявлення ціннісних аспектів життя, зокрема професійної діяльності. При цьому, як було відзначено вище, задаючи певне предметне й функціональне навантаження цінностей як елементів ціннісно-деонтоло- гічних компетентностей ми можемо забезпечити соціальну спрямованість вказаних компетентностей. Завдання формування цінностей, як фундаментальних елементів ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців /'/'-галузі пропонуємо вирішувати за допомогою низки інноваційних педагогічних технологій.

1. Технологія «Навігації в суспільствах пост-правди» (Navigating post-truth societies). Означена педагогічна технологія є своєрідною реакцією суспільства на зростання рівня маніпуляцій й фальсифікацій у медійній сфері і на ті негативні впливи, що вони мають на громадську думку. «Ажіотаж навколо таких термінів, як «постправда» та «фейкові новини» відображає зростаюче занепокоєння щодо того, як нові ЗМІ впливають на те, як люди розуміють світ. Інтернет створив безпрецедентні можливості для окремих осіб і груп для створення та обміну інформацією» [1, с. 18]. При цьому медіа в суспільствах пост- правди активно експлуатують емоційні реакції людини з метою нав'язування певних ідей і цінностей, пропаганди й псевдонауки, які раціональний розум не сприймає [2]. У зв'язку з цим актуальності набувають уміння визначати природу інформації, виявляти її ціннісну основу, характер та ідейне навантаження, оцінювати обґрунтованість запропонованих тверджень - усе те, що сприяє навігації в суспільствах пост-правди [3].

Сформувати відповідні уміння покликана технологія «Навігації в суспільствах пост-правди», що має аксіологічне навантаження, адже орієнтована на цілі та цінності (знання, компетентність, істина), які спонукають до пізнання та дії. Реалізація відповідної технології передбачає: 1) ознайомлення здобувачів освіти з множинністю джерел інформації і знань; 2) напрацювання критеріїв оцінювання інформаційних потоків (критерії достовірності, обґрунтованості, ціннісної спрямованості);

напрацювання стратегій для осмислення світу (зокрема, через призму цінностей, або через звернення до різноманітних джерел інформації);

заохочення здобувачів освіти розмірковувати над своїми судженнями і способами їх формування, як передумови релевантно!' аналітики щодо інформаційних потоків; 5) мотивація здобувачів освіти прагнути істини та знань за допомогою критичного аналізу. «Ці практики включають привернення уваги до цінності та значення інтелектуальної діяльності, моделювання інтелектуальних чеснот, надання учням можливості практикувати чесноти та забезпечення зворотного зв'язку щодо чеснот учнів» [1, с. 21]. Водночас технологія «Навігації в суспільствах пост- правди» сприяє усвідомленню цінностей важливих для майбутніх фахівців /'/'-галузі (таблиця 1)

2. Технологія педагогіки дискомфорту (Pedagogy of discomfort). В основі цієї технології визнання того факту, що емоції постають потужним інструментом для навчання й утвердження соціальної справедливості. Суть «педагогіка дискомфорту» полягає у створенні умов для процесу самоаналізу й самоперевірки, що вимагають від здобувачів освіти критичного ставлення до своїх ідеологічних традицій і способів мислення, наприклад щодо тем расизму, гноблення й соціальної несправедливості. Така рефлексія може викликати низку суперечливих емоцій і навіть емоційний дискомфорт (звідси і назва). «Емоції, які викликає цей процес, можуть кинути виклик традиційним способам розуміння теми та припущенням щодо неї, і цей процес може стати каталізатором змін» [4, с. 44].

Отож технологія педагогіки дискомфорту передбачає конструювання освітнього контексту, щоб залучити студентів до діяльності, яка є водночас несподіваною та вимагає від них вийти із зони комфорту - переосмислити звичні уявлення (стереотипи), ціннісні орієнтації. Вирішення такого завдання можливе шляхом залучення здобувачів освіти до таких заходів як-от «колективне свідчення», «взаємне дослідження» та «навмисне слухання», де саме емоційне сприйняття певних тем стає предметом обговорення, «яке сприяє критичному залученню, емпатії та трансформаційному навчанню. Вони заохочують студентів протистояти дискомфорту, ставити під сумнів домінуючі наративи та розвивати ширше розуміння себе та навколишнього світу» [5]. З точки зору формування цінностей, що постають основою ціннісно- деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців //-галузі, технологія педагогіки дискомфорту очевидно сприяє засвоєнню таких цінностей як- от конформність-міжособистісна (уникнення засмучення або шкоди іншим людям), універсалізм-толерантність (прийняття і розуміння тих, хто відрізняється від себе), універсалізм-занепокоєння (відданість рівності, справедливості та захисту для всіх людей).

Технологія педагогіки дискомфорту, або Pedagogy of discomfort визначається як підхід до навчання, спрямований на систематичне створення ситуацій, які викликають деякий рівень невпевненості чи дискомфорту у студентів [4]. Ця педагогічна стратегія базується на ідеї, що найбільше інтенсивні та продуктивні вивчення та розвиток відбуваються тоді, коли студенти знаходяться за межами своєї зони комфорту.

До основних принципів технології педагогіки дискомфорту включають:

створення ситуацій, які виводять студентів із зони комфорту, допомагає розширити їхні границі та розвивати нові навички;

заохочення студентів самостійно вирішувати проблеми та приймати рішення в умовах невизначеності;

можливість студентів самостійно аналізувати свої дії та висловлювати власні почуття та думки щодо дискомфортних ситуацій;

формування вміння пристосовуватися до невизначеності та нестандартних умов.

Як приклади використання технології педагогіки дискомфорту в IT-галузі можуть бути: проекти зі складними завданнями, що вимагають від студентів розв'язувати складні проблеми та долати виклики, які вони раніше не зустрічали; командна робота, де розподіл студентів на команди для спільного вирішення завдань, що вимагають взаємодії викликає почуття толерантності та вирішення конфліктів; симуляція кризових ситуацій, проведення сценаріїв, де студентам доводиться ефективно діяти та вирішувати проблеми в умовах стресу чи обмеженої інформації.

Таким чином, використання технології педагогіки дискомфорту сприяє розвитку стійкості, творчості та гнучкості, що є ключовими якостями для майбутніх фахівців ІТ-галузі.

Зрештою, технологія «Навігації в суспільствах пост-правди» й технологія педагогіки дискомфорту можуть бути визнанні базовими для ціннісного становлення майбутніх фахівців /'/-галузі. Водночас цьому процесу сприяють й описані нами вище технології педагогіки наративів, взаємодії з етикою даних, педагогіки соціальної справедливості.

Таблиця 1. Технологічне забезпечення формування цінностей майбутніх фахівців IT-галузі

Джерело : власна розробка

Формування особистісних якостей як базових елементів ціннісно- деонтологічних компетентностей очевидно необхідно розглядати як принципове завдання освітнього процесу. При цьому, концептуально ми виходимо з того, що формування особистісних якостей майбутніх фахівців /'/-галузі (таблиця 2) визначає необхідність використання потенціалу особистісних аспектів освітнього процесу, всього того, що сприяє саморозвитку, самовизначенню, свідомій життєдіяльності, зокрема у професійній сфері. Зауважимо, що застосування педагогічних технологій і інноваційного забезпечення, що їх було описано у контексті формування когнітивних і афективних (ціннісних) елементів ціннісно- деонтологічних компетентностей, певним чином працює і на формування таких важливих особистісних якостей майбутніх фахівців /'/-галузі як-от комунікабельність, доброзичливість, толерантність, відповідальність і справедливість. Серед найбільш значимих в цьому плані технологій обґрунтовано виокремити технології «Дизайн-мислення», педагогіки автономії, педагогіки дискомфорту й педагогіки, орієнтованої на справедливість (таблиця 2).

Таблиця 2. Технологічне забезпечення формування особистісних якостей майбутніх фахівців IT-галузі

Джерело : власна розробка

Технологія дизайну мислення -- це педагогічний підхід, спрямований на розвиток творчого та системного мислення студентів, зокрема майбутніх фахівців ІТ-галузі. Ця методика базується на принципах, які використовуються в дизайні для розв'язання складних проблем та стимулювання інноваційного підходу до роботи [6]. До основних аспектів технології дизайну мислення включають: етап інтерпретації, коли студенти аналізують та розуміють поставлену проблему чи завдання, визначаючи ключові вимоги та можливі напрями розв'язання; генерація ідей, що сприяє творчому мисленню, вільній генерації ідей та виявленню альтернативних шляхів вирішення проблеми; прототипування, або розробка прототипів або концепційних моделей для перевірки та уточнення ідей; тестування, тобто систематична перевірка та вдосконалення розроблених прототипів, залучення отриманих результатів для подальшого вдосконалення рішення, ітерації, або повторення процесу декілька разів з метою постійного вдосконалення та оптимізації ідей та рішень. Як педагогічні технологічні прийоми використання методики Design thinking в процесі підготовки майбутнії фахівців IT-галузі можна навести наступні - розробка інноваційних продуктів, коли студенти можуть використовувати принципи дизайну мислення для створення новаторських ідей та функціоналу програмного забезпечення, аплікацій або веб-сайтів; розв'язання складних завдань, що сприятиме аналізу та розробки ефективних стратегій вирішення складних проблем, що часто виникають у сфері інформаційних технологій. Творчий процес в програмуванні проектів за допомогою принципів дизайну мислення допомагає майбутнім ІТ-фахівцям генерувати та тестувати інноваційні рішення в процесі розробки програмного забезпечення. Таким чином, технологія дизайну мислення не лише сприяє формуванню технічних навичок, але й розвиває креативність, критичне мислення та здатність до швидкого та ефективного вирішення завдань, що є ключовими для майбутніх фахівців у сфері IT [7].

Відзначимо, що формуючи перелік перспективних педагогічних технології та інноваційного забезпечення процесів формування ціннісно- деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців /У-галузі ми передусім орієнтувалися на актуальні педагогічні напрацювання провідних у науковому й економічному плані держав (СІЛА, Сполучене королівство, країни ЄС). Водночас, очевидно, що означені технології матимуть, так би мовити, своє національне звучання, адже, як відзначають британські та іспанські дослідники, говорячи про вплив педагогічних технології на результати освітнього процесу, «будь-який вплив, безсумнівно, не буде однаковим у різних частинах світу, оскільки місцеві обставини та культура освіти значно відрізняються» [4, с. 7]. Відповідну особливість необхідно враховувати у процесі розроблення педагогічних умов формування ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців /'/-галузі.

Узагальненому уявленню про значення для відповідного процесу описаних вище технологій представлене у таблиці 3.

Таблиця 3. Педагогічні технології формування ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців IT-галузі

Джерело : власна розробка

Висновки

Підсумовуючи етап нашого дослідження, спрямованого на вивчення впливу педагогічних технологій та інноваційного забезпечення на формування ціннісно-деонтологічних компетентностей майбутніх фахівців ІТ-галузі, хочемо відзначити наступне. Після аналізу сучасних матеріалів, що стосуються інновацій у педагогіці, ми визначили перспективні педагогічні технологій, які є використовуються для вирішення конкретних завдань нашого дослідження. Зазначені технології гармонізуються з основними універсальними концепціями сучасної педагогіки, а також специфічними освітніми концепціями, орієнтованими на вимоги професійної підготовки фахівців ІТ-галузі. Виділені нами педагогічні технології відповідають сформульованим критеріям освітньої доцільності та методичної ефективності щодо професійної підготовки фахівців в цій галузі, а також спрямовані на розвиток елементів ціннісно- деонтологічних компетентностей.

Отже, ми переконані у доцільності впровадження запропонованих нами технологій у процес навчання фахівців в галузі ІТ для досягнення максимально ефективної підготовки у відповідності до вимог сучасної індустрії інформаційних технологій.

Література

1. Ferguson R., Barzilai S., Ben-Zvi D., Chinn C. A., Herodotou C., Hod Y., Kali Y., Kukulska-Hulme A., Kupermintz H., McAndrew P., Rienties B., Sagy O., Scanlon E., Sharples M., Weller M. & Whitelock D. Innovating Pedagogy 2017: Open University Innovation Report 6. Milton Keynes: The Open University, 2017. 45 р.

2. Pseudoscience: The Conspiracy Against Science /Eds. Kaufman A. B., Kaufman J. C. Cambridge, MA: online edn, MIT Press Scholarship Online, 2018.

3. Rogers S. Navigating Post-Truth Societies: Strategies, Resources and Technologies The Association for the Advancement of Computing in Education, April 22-nd 2018.

4. Kukulska-Hulme A., Bossu C., Charitonos K., Coughlan T., Ferguson R., FitzGerald E., Gaved M., Guitert M., Herodotou C., Maina M., Prieto-Blazquez J., Rienties B., Sangra A., Sargent J., Scanlon E., Whitelock D. Innovating Pedagogy 2022: Open University Innovation Report 10. Milton Keynes: The Open University, 2022. 57 p.

5. Gudur R. R. Teaching empathetic design through the pedagogy of discomfort. 25th International conference on engineering and product design education. 7-8 september 2023.

6. Calavia, M. B., Blanco, T., Casas, R., & Dieste, B. (2023). Making design thinking for education sustainable: Training preservice teachers to address practice challenges. Thinking Skills and Creativity, 47, 101199.

7. Ghannam, R., & Chan, C. (2023). Teaching undergraduate students to think like realworld systems engineers: A technology-based hybrid learning approach. Systems Engineering, 1-14.

References

1. Ferguson R., Barzilai S., Ben-Zvi D., Chinn C. A., Herodotou C., Hod Y., Kali Y., Kukulska-Hulme A., Kupermintz H., McAndrew P., Rienties B., Sagy O., Scanlon E., Sharples M., Weller M. & Whitelock D. (2017). Innovating Pedagogy 2017: Open University Innovation Report 6. Milton Keynes: The Open University. 45 r. [in English]

2. Pseudoscience: The Conspiracy Against Science (2018). Cambridge, MA: online edn, MIT Press Scholarship Online.

3. Rogers S. (2018). Navigating Post-Truth Societies: Strategies, Resources and Technologies The Association for the Advancement of Computing in Education.

4. Kukulska-Hulme A., Bossu C., Charitonos K., Coughlan T., Ferguson R., FitzGerald E., Gaved M., Guitert M., Herodotou C., Maina M., Prieto-Blazquez J., Rienties B., Sangra A., Sargent J., Scanlon E., Whitelock D. (2022). Innovating Pedagogy 2022: Open University Innovation Report 10. Milton Keynes: The Open University. 57 p. [in English]

5. Gudur R. R. (2023). Teaching empathetic design through the pedagogy of discomfort. 25th International conference on engineering and product design education.

6. Calavia, M. B., Blanco, T., Casas, R., & Dieste, B. (2023). Making design thinking for education sustainable: Training preservice teachers to address practice challenges. Thinking Skills and Creativity. [in English]

7. Ghannam, R., & Chan, C. (2023). Teaching undergraduate students to think like realworld systems engineers: A technology-based hybrid learning approach. Systems Engineering, 1-14. [in English]

Размещено на Allbest.ru