Система професійного розвитку майбутнього вчителя фізико-математичних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система професійного розвитку майбутнього вчителя фізико-математичних дисциплін

Хитрук Валентин Іванович

Гончарук Віталій Володимирович

Кучай Олександр Володимирович

Кучай Тетяна Петрівна

Анотація

У статті висвітлюється система професійного розвитку майбутнього вчителя фізико-математичних дисциплін. Визначено основні функції, що визначають загальний напрям процесу професійного розвитку майбутнього вчителя фізики та математики у ЗВО та його зміст. Функції виконують роль зв'язку між метою, результатом і змістом професійного виховання, задаючи початкову цілісність.

Розкрито професійний розвиток майбутнього вчителя у ЗВО. Означено основні завдання професійного розвитку майбутнього вчителя фізики та математики у ЗВО. Показано основну групу принципів професійного розвитку. Це загальні принципи індивідуальності, цілісності та єдності типу, які є фундаментальними категоріями освіти. Висвітлено етапи професійного розвитку майбутнього вчителя фізики та математики у ЗВО.

Гнучке та варіативне управління навчальною діяльністю студента спрямовано на володіння основами методичної діяльності, на підготовку майбутнього вчителя фізико-математичних дисциплін до дослідження нової діяльності з проблем шкільної фізичної освіти. Це потребує створення умов для розвитку у студентів методичної культури, професійно-значущих якостей особистості, необхідних для успішної професійної діяльності як майбутніх вчителів фізико-математичних дисциплін, ціннісних орієнтацій та ціннісних відносин до проблемам шкільної фізичної освіти ня через включення формованих у студентів методичних умінь, дослідницьких умінь узагальненого характеру в контекст майбутньої професійної діяльності

Майбутні вчителі фізико-математичних дисциплін повинні включатися в освітній процес на заняттях як суб'єкти навчальної діяльності, що сприяє встановленню суб'єкт-суб'єктних відносин між студентами, викладачем та студентами, відповідно, та активізації пізнавальної діяльності учнів.

Ключові слова: вчитель фізико-математичних дисциплін, заклади освіти, професійний розвиток, студент, освіта.

Abstract

система професійного розвитку вчитель фізико-математичних дисциплін

Khytruk Valentyn Ivanovych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Physics and Integrative Technologies of Teaching Natural Sciences, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

Vitaly Volodymyrovych Honcharuk Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer of the Department of Chemistry and Ecology, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

Kuchai Oleksandr Volodymyrovych Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

Kuchai Tetiana Petrivna Doctor of Pedagogical Sciences, professor of the department of pedagogy, psychology, elementary, preschool education and management of educational institutions, Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian Institute, Transcarpathia, Berehove

SYSTEM OF PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF THE FUTURE TEACHER OF PHYSICS AND MATHEMATICS DISCIPLINES

The article highlights the system of professional development of the future teacher of physical and mathematical disciplines. The main functions that

determine the general direction of the process of professional development of the future teacher of physics and mathematics in higher education institutions and its content have been determined. The professional development of the future teacher at the higher education institutionsis revealed. Functions play the role of connection between the goal, result and content of professional education, setting the initial integrity.

The main tasks of the professional development of the future teacher of physics and mathematics in higher education institutions are defined. The main group of principles of professional development is shown. These are the general principles of individuality, integrity and unity of type, which are the fundamental categories of education. The stages of professional development of a future teacher of physics and mathematics in higher education institutions are highlighted.

Flexible and variable management of the student's educational activity is aimed at mastering the basics of methodical activity, at preparing the future teacher of physical and mathematical disciplines to research new activities on the problems of school physical education. This requires the creation of conditions for the development of methodical culture in students, professionally significant personality qualities necessary for successful professional activity as future teachers of physical and mathematical disciplines, value orientations and value relations to the problems of school physical education through the inclusion of methodological skills, research skills formed in students the ability of a generalized nature in the context of future professional activity

Future teachers of physical and mathematical disciplines should be included in the educational process in classes as subjects of educational activity, which contributes to the establishment of subject-subject relations between students, the teacher and students, respectively, and the activation of students' cognitive activity.

Keywords: teacher of physical and mathematical disciplines, educational institutions, professional development, student, education.

Постановка проблеми

Вчитель фізики та математики є як носієм знання теорій, понять, фундаментальних законів природи, транслюючи в наукову, знаково-образну, раціонально-логічну форму, але вводить учня в цілісне знання. Перед кожним учителем сьогодні стоїть єдине завдання -- духовно-моральний розвиток вихованця, його самовизначення у житті. Наукове знання у процесі постає як засіб. Тому вчителю необхідно розуміти виховну, емоційно-чуттєву сторони навчального предмета [4].

Першорядним завданням вчителя фізики та математики є формування в учнів системи наукових знань, наукового світогляду. Це вимагає від самого вчителя критичного ставлення до інформації, що надходить, дійсності. Здатність самостійно мислити особливо важливою стає сьогодні, насичене різноманітною інформацією.

Тому в центрі професійного розвитку майбутнього вчителя, насамперед знаходиться розвиток критичного ставлення до дійсності; розуміння сутності майбутньої педагогічної діяльності, сенсу природничо і психолого- педагогічного знання, спрямованого на виявлення суттєвих педагогічних можливостей фізики в духовно-моральному розвитку вихованців [1].

Фізика - фундаментальна наука, що спирається на теоретичне мислення, що нерідко оперує абстрактними поняттями, законами, теоріями. Вона досліджує навколишній світ з погляду вивчення найбільш загальних форм руху матерії та їх взаємних перетворень. В результаті узагальнення експериментальних фактів, що лежать в основі фізичних досліджень, встановлюються фізичні закони, що виражають стійкі повторювані об'єктивні закономірності, зв'язки, що існують у природі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням професійного розвитку майбутнього вчителя фізико-математичних дисциплін займалися С.Атаманчук, Н. Бабаєва, О. Бугайов, Г Бушок, С. Гончаренко, О. Іваницький, Є. Коршак, О. Ляшенко, В. Нечет, А. Павленко, В. Савченко, О. Сергєєв, С. Сущенко, М. Шут та ін.

Метою статті є визначення теоретичних та практичних основ професійного розвитку майбутнього вчителя фізико-математичних дисциплін.

Виклад основного матеріалу

Професійне виховання майбутнього вчителя фізики та математики у ЗВО, на нашу думку, виконує такі основні функції, що визначають загальний напрямок цього процесу та його зміст:

- ціннісно-смислову, яка передбачає визначення студентом сенсу та цінностей професії;

- творчо-орієнтуючу, спрямовану формування індивідуального творчого стилю педагогічної діяльності;

- рефлексивну, визначальну усвідомлення образу "Я - вчитель" [2].

Функції виконують роль зв'язку між метою, результатом і змістом

професійного виховання, задаючи початкову цілісність.

Зрештою, всі функції професійного виховання спрямовані на професійний розвиток, самореалізацію майбутнього вчителя у світі науки, культури, професії. Професійне виховання спрямоване все більш повну реалізацію потенційних можливостей особистості. У педагогічному процесі вузу це здійснюється через вирішення завдань професійного виховання, основними з яких, на нашу думку, є:

- духовно-моральний розвиток студентів, збагачення системи їх базових цінностей;

- оволодіння основами професії та спеціальності, гармонійний розвиток інтелектуальних, емоційних, діяльнісних якостей, що визначають індивідуальний стиль педагогічної діяльності;

- розвиток готовності студентів до педагогічної рефлексії, що свідчить про ступінь свідомого та творчого ставлення до професії.

У педагогічній науці принципи відбивають основні вимоги до організації педагогічної діяльності, вказують її напрям, а зрештою допомагають творчо підійти до побудови педагогічного процесу [3].

Тісно пов'язані із закономірностями виховання, принципи професійного виховання майбутнього вчителя виражають основні концептуальні ідеї, на основі яких розгортається взаємодія всіх суб'єктів професійного виховання, визначаються зміст, форми, методи, його технологія.

У професійному розвитку майбутнього вчителя фізики та математики є елемент професійної освіти, а отже і взагалі освіти у сенсі слова. Тому як основна група принципів професійного розвитку ми вважаємо правомірним розглядати принципи освіти. Це загальні принципи індивідуальності, цілісності та єдності типу, які є фундаментальними категоріями освіти [5].

Принцип індивідуальності вимагає, щоб ''як у утворюваному (учень), так і у твірному (навчальний матеріал) була по можливості збережена індивідуальність, це найдорожче в людині і в її творчості”. Професійний розвиток майбутнього вчителя полягає в тому, щоб було враховано та збережено індивідуальність і навчальний матеріал, і студента, і викладача, через взаємодію яких і здійснюється виховання та навчання. Індивідуальні способи пізнання світу, індивідуально і саме знання. Важливо не просто навчити багато студента, а пробудити в ньому найкраще, що вже закладено в особливостях його душевного складу. Тому завданням професійного виховання є формування та розвиток індивідуального стилю педагогічної діяльності [6].

Принцип цілісності, а точніше цілості, полягає у відсутності розірваності у групах знань, у художньому почутті, у вольовому прагненні. Цей принцип вказує, що не можна дробити дуже сильно знання, відчуття, що так роздроблені, будучи і цілком прийняті, вони вже зовсім не виявляються тим, чим були спочатку. Ми розглядатимемо принцип цілісності стосовно не лише змісту та організації педагогічного процесу ЗВО, а й особистості майбутнього вчителя.

Цілісність особистості - це ступінь її сформованості, зібраності, інтегрованості якостей і проявів в «цілісність духу». Принцип цілісності забезпечує розвиток духовно-моральної, раціонально-логічної та діяльнісної сфер майбутнього вчителя і полягає в єдності виховання та навчання, інтеграції загальнокультурних, психолого-педагогічних та спеціальних дисциплін, взаємодоповненні навчально-пізнавальної та позанавчальної діяльності студентів, розумінні цілісного образу професії та усвідомленні образів "Я - учень", "Я-вчитель".

Сьогодні на виховання необхідно поглянути як на цілісний організм. А отже, виховання взагалі і професійне зокрема неправомірно і неможливо виділити з педагогічного процесу і обмежити його роль до додаткової до навчального процесу. Крім того слід розібратися в "множинності" виховань: моральне, естетичне, розумове, трудове та ін. Ці окремі напрями у вихованні необхідно розглядати тільки в синтезуючому, інтегративному світлі, що доповнює єдність особистості.

Таким чином, будучи основним принципом організації професійного виховання, принцип цілісності проявляється на кількох рівнях:

• на цільовому - як забезпечення розвитку духовно-моральної, раціонально-логічної та діяльнісної сфер майбутнього вчителя;

• на процесуальному - як єдність навчання та виховання;

• на змістовному - як гармонійне поєднання психолого-педагогіч- них, спеціальних та загальнокультурних навчальних дисциплін з метою трансляції цілісного знання;

• на організаційному - як взаємодоповнення навчально-пізнавальної та позанавчальної діяльності студентів (через виховну роботу кураторів);

• на результативному - як осмислення цілісного образу майбутньої професії та усвідомлення образу «Я-вчитель» [8].

Принцип єдності типу є значимим у плані організації та здійснення професійного виховання майбутнього вчителя різними кафедрами і викладачами факультету.

У професійному вихованні майбутнього вчителя фізики необхідно враховувати його теоретичне мислення. Це можна здійснити, використовуючи аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, систематизацію, структурування як форми роботи [7].

Професійне виховання майбутнього вчителя фізики та математики може здійснюватися поетапно:

1 етап: введення у педагогічну професію;

2 етап: вивчення та особистісне осмислення теоретичних понять та положень загальнокультурних, психолого-педагогічних та спеціальних дисциплін;

3 етап: моделювання майбутньої діяльності.

У цій послідовності ми виходимо, по-перше, з логіки психічних процесів у людському пізнанні.

Перший етап здійснюється на рівні сприйняття, другий - на розумовому рівні, а третій - на діяльнісному.

По-друге, враховуючи теоретичність предмета, що викладається в майбутньому, вчителю фізики необхідно в загальному смисловому полі майбутньої професії осмислити теоретичний матеріал як фізики, так і загальнокультурних і психолого-педагогічних дисциплін, щоб вийти на їх культурну інтерпретацію та особисте знання.

По-третє, ми дотримуємося логіки формування теоретичного мислення: поняття -- виведення конкретних фактів із загальних законів -- знакові моделі зв'язків [10].

Запропоновану послідовність можна застосувати як до всього періоду навчання у ЗВО, так і до викладання окремих, але взаємопов'язаних один з одним дисциплін. Так, введення в педагогічну професію здійснюється переважно на першому та другому курсі під час вивчення психолого- педагогічних дисциплін. До третього курсу включно вивчається весь теоретичний матеріал, який продовжує осмислюватись під час вивчення факультативів та спецкурсів на четвертому курсі. Старші курси, переважно присвячені вивченню методик викладання окремих предметів, дозволяють збагатити індивідуальний досвід педагогічної діяльності.

Викладання окремої дисципліни також може починатися з педагогічного аспекту її вивчення, значущості навчального матеріалу для вчителя. Весь теоретичний матеріал однак співвідноситься з його використанням у роботі вчителя під час викладання конкретного навчального предмета, у разі фізики чи математики. Осмисленню знань сприяють педагогізація спеціальних та спеціалізація загальнокультурних та психолого-педагогічних дисциплін, які дозволяють майбутньому вчителю орієнтуватися у виховних можливостях викладеного у майбутньому навчального предмета, знайомлять його з психологічними та педагогічними особливостями його викладання, сприяють інтеграції виховання та навчання у вузі з метою трансляції цілісного знання. Третій етап передбачає рефлексивно-оцінну діяльність майбутнього вчителя при порівняльно-порівняльному аналізі теоретичного матеріалу, цілей та завдань педагогічної діяльності. Таким чином, зміст професійного виховання майбутнього вчителя розкривається через систему знань, переживань та відносин [9].

Висновки

Результатом професійного виховання у перспективі є професійний розвиток вчителя. Реальний підсумок цього процесу на момент закінчення ЗВО вбачається у викладачі оволодіння студентом системою духовно-моральних, професійних, суспільно-культурних цінностей. У системі педагогічних цінностей можна виділити цінності-цілі, цінності-знання, цінності-відносини та цінності-якості. Перші спрямовують діяльність, другі визначають зміст педагогічної освіти, треті відбиваються у комунікативної культурі педагога, а останні сьогодні найбільш значимі, так як розкривають домінуючі якості особистості педагога та спрямовують студента до усвідомлення образу вчителя. У цьому ідеальному образі першому плані виходять духовність, гуманність, інтелігентність, професіоналізм, творча індивідуальність. У процесі професійного виховання педагогічний ідеал перетворюється на реальну професійну позицію майбутнього вчителя.

Таким чином, система цілісного процесу професійного виховання майбутнього вчителя фізики-математичних дисциплін полягає у єдності його мети, умов, факторів, функцій, завдань, суб'єктів, принципів, змісту, технології та результату.

Література

1. Бойченко О. В. Сутність поняття «підготовка майбутніх учителів фізико математичних дисциплін» на сучасному етапі. Наука і освіта. 2014. 1. 79.

2. Давиденко П. А. Підготовка вчителя фізики та технологій до організації позауроч- ної діяльності учнів. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки. 2013. 108 (2). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_ 2013_2_108_29.

3. Кузьмінський А.І. Наукові засади методичної підготовки майбутнього вчителя математики. Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2009. 320.

4. Миколайко В.В. Використання елементів інтерактивної технології в продуктивному навчанні фізики. Науковий вісник НУБіП України. Серія: Педагогіка, психологія, філософія. К., 2018. 160-167.

5. Миколайко В.В. Продуктивне навчання фізики в контексті сучасної педагогічної думки. Наукові записки КДПУ. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. Кіровоград :РВВ КДПУ ім В. Винниченка, 2016. 9. (2). 159-168.

6. Миколайко В.В., Жмуд О.В. Використання ІКТ у процесі підготовки майбутніх учителів фізики. Наука і техніка сьогодні. 2022. 11(11). 183-194.

7. Михалін Г.О. Професійна підготовка вчителя математики у процесі навчання математичного аналізу. Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. 320.

8. Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня. К.: Поліграфкнига, 1996. 406.

9. Співаковський О.В. Підготовка вчителя математики до використання комп'ютера у навчальному процесі. Комп'ютер у школі та сім'ї. 1999. 2. 9 - 11.

10. Ткаченко А.В., Кулик Л.О. Сучасні тенденції оновлення змісту фахової підготовки майбутніх вчителів фізики. Проблеми математичної освіти : Матеріали ІХ міжнародної науково-методичної конференції (ПМО-2021), м. Черкаси, 9-10квітня 2021 р. Черкаси: Вид. ФОП Гордієнко Є.І., 2021. 161-165.

References

1. Boychenko O. V. (2014) Sutnist' ponyattya «pidhotovka maybutnikh uchyteliv fizyko matematychnykh dystsyplin» na suchasnomu etapi [The essence of the concept of "training of future teachers of physical and mathematical disciplines" at the current stage.]. Nauka i osvita. 1. 79. [in Ukrainian].

2. Davydenko P. A. (2013). Pidhotovka vchytelya fizyky ta tekhnolohiy do orhanizatsiyi pozaurochnoyi diyal'nosti uchniv [Preparation of a teacher of physics and technology for the organization of extracurricular activities of students]. Visnyk Chernihivs'koho natsional'noho pedahohichnoho universytetu. Pedahohichni nauky. 108.2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_ 2013_2_108_29. [in Ukrainian].

3. Kuz'myns'kyy A.I. (2009). Naukovi zasady metodychnoyi pidhotovky maybutn'oho vchytelya matematyky [Scientific foundations of methodical training of the future teacher of mathematics]. Cherkasy: Vyd. vid. CHNU im. B. Khmel'nyts'koho. 320. [in Ukrainian].

4. Mykhalin H.O. (2003).Profesiyna pidhotovka vchytelya matematyky u protsesi navchannya matematychnoho analizu [Professional training of a mathematics teacher in the process of teaching mathematical analysis]. Kyyiv: NPU imeni M.P. Drahomanova,. 320. [in Ukrainian].

5. Mykolayko V.V. (2016). Produktyvne navchannya fizyky v konteksti suchasnoyi pedahohichnoyi dumky [Productive teaching of physics in the context of modern pedagogical thought]. Naukovi zapysky KDPU. Seriya: Problemy metodyky fizyko-matematychnoyi i tekhno- lohichnoyi osvity. Kirovohrad :RVV KDPU im V Vynnychenka. 9 (2). 159-168. [in Ukrainian].

6. Mykolayko V.V. (2018). Vykorystannya elementiv interaktyvnoyi tekhnolohiyi v produktyvnomu navchanni fizyky [The use of elements of interactive technology in the productive teaching of physics]. Naukovyy visnyk NUBiP Ukrayiny. Seriya: Pedahohika, psykholohiya, filosofiya. K. 160-167. [in Ukrainian].

7. Mykolayko V.V., Zhmud O.V. (2022). Vykorystannya IKT u protsesi pidhotovky maybutnikh uchyteliv fizyky [Use of ICT in the process of training future physics teachers]. Nauka i tekhnika s'ohodni. 11(11). 183-194. [in Ukrainian].

8. Spivakovs'kyy O.V. (1999). Pidhotovka vchytelya matematyky do vykorystannya komp"yutera u navchal'nomu protsesi [Teacher preparation for the formation of the student's creative personality], Komp"yuter u shkoli ta sim"yi. 2. 9 - 11. [in Ukrainian].

9. Sysoyeva S.O. (1996). Pidhotovka vchytelya do formuvannya tvorchoyi osobystosti uchnya [Preparation of the mathematics teacher for the use of the computer in the educational process]. K.: Polihrafknyha. 406. [in Ukrainian].

10. Tkachenko A.V., Kulyk L.O. (2021). Suchasni tendentsiyi onovlennya zmistu fakhovoyi pidhotovky maybutnikh vchyteliv fizyky [Modern trends in updating the content of the professional training of future physics teachers]. Problemy matematychnoyi osvity: Materialy IKH mizhnarodnoyi naukovo-metodychnoyi konferentsiyi (PMO-2021), m. Cherkasy, 9-10kvitnya 2021 r. Cherkasy: Vyd. FOP Hordiyenko YE.I. 161-165. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru