Дослідження екологічності та ергономічності текстильних матеріалів на заняттях з матеріалознавства швейних виробів

Аналіз особливостей дослідження ергономічних та екологічних властивостей текстильних матеріалів. Методи навчання студентів, які забезпечують ефективність вивчення основ матеріалознавства на заняттях під час професійної підготовки майбутніх фахівців.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.06.2024
Размер файла 26,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження екологічності та ергономічності текстильних матеріалів на заняттях з матеріалознавства швейних виробів

Борисова Тетяна Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри; Орлова Наталія Станіславівна кандидат педагогічних наук, доцент, старший викладач кафедри професійної освіти, дизайну та безпеки життєдіяльності, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Анотація

Дослідження присвячено проблемі оновлення змісту фахової підготовки майбутніх фахівців галузей легкої та текстильної промисловості, дизайну та інжинірінгу. Текстильне матеріалознавство має значні напрацювання, новітні розробки та удосконалення. Знання про будову, властивості та призначення різних видів матеріалів розширює професійні компетентності фахівців модної індустрії, інтер'єрного дизайну, промислового виробництва технологічного та спеціального одягу, текстильного інжинірингу та інших галузей. Вивчення основ текстильного матеріалознавства є важливим компонентом освітніх програм з підготовки фахівців у сфері дизайну, інженерії, технологій або моди.

Поряд з базовими знаннями з матеріалознавства особливої актуальності у сучасному техногенному суспільстві набувають екологічні та ергономічні властивості продукції та способи її утилізації без шкоди соціуму й навколишньому середовищу. Тому в нашому дослідженні основна увага приділена проблемам екологічності та ергономічності текстильних матеріалів та методам вивчення даного питання на заняттях з матеріалознавства на етапі підготовки фахівців, професійна діяльність яких безпосередньо пов'язана з дизайном і розробкою нових продуктів з текстильних матеріалів.

Дослідження екологічності текстильних матеріалів передбачає характеристику за такими параметрами, як гіпоалергенність, гігроскопічність повітропроникність, відсутність у складі текстильних матеріалів токсичних речовин, їх відповідність до екологічних стандартів, а також вивчення правил утилізації виробів з натуральних та синтетичних волокон, що є важливим аспектом збереження навколишнього середовища та створення відновлю- вальної системи використання природних ресурсів.

Дослідження ергономічності текстильних матеріалів забезпечує визначення комфортності та безпечності їх використання. Ергономічність виробів з текстильних матеріалів залежить від кількох факторів: складу матеріалу, дизайну конструкції, особливостей крою та технології виготовлення, спеціальної обробки виробів технічного призначення (водовідштовхувальні, термостійкі, вогнетривкі, ізоляційні та інші покриття, герметичні шви тощо). Ергономічність виробів з текстильних матеріалів може забезпечити комфорт та збереження життя і здоров'я людини.

На прикладі проведення лабораторних занять з матеріалознавства доведено ефективність застосуванні нетрадиційних, інтерактивних, дослідницько-пошукових методів навчання та сучасних інформаційних технологій, які сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів, підвищенню мотивації й емоційності сприйняття навчального матеріалу, формування професійних умінь і навичок.

Ключові слова: текстильне матеріалознавство; екологічні та ергономічні властивості текстильних матеріалів; професійна підготовка фахівців легкої, текстильної промисловості та дизайну; методи дослідження властивостей текстильних матеріалів на заняттях з матеріалознавства.

Abstract

The research of the environmental friendliness and ergonomics of textile materials in classes on the material science of garments

Borysova Tetiana Mykolaivna, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department; Orlova Nataliia Stanislavivna, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Senior Lecturer of the Department of Professional Education, Design and Life Safety, Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University

The research is devoted to the problem of updating the content of professional training of future specialists in the fields of light and textile industry, design and engineering. Textile materials science has significant achievements, the latest developments and improvements. Knowledge of the structure, properties and purpose of various types of materials expands the professional competence of specialists in the fashion industry, interior design, industrial production of technological and special clothing, textile engineering and other industries. Studying the basics of textile materials science is an important component of educational programs for training specialists in the field of design, engineering, technology or fashion. Along with the basic knowledge of materials science, environmental and ergonomic properties of products and methods of their disposal without harming society and the environment are becoming especially relevant in today's technogenic society. Therefore, in our research, the main attention is paid to the problems of environmental friendliness and ergonomics of textile materials and the methods of studying this issue in materials science classes at the stage of training specialists whose professional activity is directly related to the design and development of new products from textile materials.

The research of the environmental friendliness of textile materials involves the characterization of such parameters as hypoallergenicity, hygroscopicity, breathability, the absence of toxic substances in the composition of textile materials, their compliance with environmental standards, as well as the study of the rules for the disposal of products made of natural and synthetic fibers, which is an important aspect of environmental protection and creation of a regenerative system for the use of natural resources.

The research of the ergonomics of textile materials ensures the comfort and safety of their use. The ergonomics of products made of textile materials depends on several factors: the composition of the material, the design of the structure, the features of the cut and the manufacturing technology, the special treatment of products for technical purposes (water-repellent, heat-resistant, fire-resistant, insulating and other coatings, sealed seams, etc.). Ergonomics of products made of textile materials can ensure comfort and preservation of human life and health.

Using the example of materials science laboratory classes, the effectiveness of the application of non-traditional, interactive, research-based learning methods and modern information technologies, which contribute to the activation of students' cognitive activity, increased motivation and emotional perception of educational material, and the formation of professional skills and abilities, has been proven.

Keywords: textile materials science; ecological and ergonomic properties of textile materials; professional training of light, textile industry and design specialists; methods of researching the properties of textile materials in materials science classes.

ергономічний екологічний текстильний матеріалознавство

Постановка проблеми

Текстильні матеріали широко використовуються в різних галузях, таких як модна індустрія, технічні тканини, медичний текстиль, інтер'єрний дизайн і багато інших, тому знання їх властивостей є важливим для успішного кар'єрного розвитку майбутніх фахівців означених галузей та інших технологічних процесів. Вивчення властивостей текстильних матеріалів є важливою складовою програми професійної підготовки здобувачів, які навчаються в закладах вищої освіти України за спеціальностями, спрямованими на розвиток текстильного дизайну, модного дизайну, текстильного інжинірінгу, технології текстильного виробництва та інших. Вивчення властивостей текстильних матеріалів дозволяє студентам розуміти особливості та характеристики різних видів тканин, ниток, волокон та інших матеріалів, що випускаються текстильною промисловістю. Дослідження властивостей текстильних матеріалів допомагає студентам розробляти інноваційні проєкти, вдосконалювати технології виробництва текстильних матеріалів та виробів з них, а також розуміти вплив текстилю на довкілля і здоров'я людей. Знання цих властивостей дозволяє студентам ефективно працювати у сфері легкої і текстильної промисловості та займатися дизайном і розробкою нових продуктів з використанням текстильних матеріалів.

Текстильне матеріалознавство є важливою частиною освітніх програм з підготовки фахівців у сфері дизайну, інженерії, технологій або моди. Основні аспекти, які студенти вивчають під час курсів з текстильного матеріалознавства, включають: властивості волокон (різні види волокон, натуральних та хімічних, а також їхні основні характеристики, як міцність, еластичність, абсорбція вологи, стійкість до зношування та інші); технології виробництва (різноманітні технології виробництва текстильних матеріалів, такі як ткацтво, в'язання, технології виготовлення нетканих матеріалів, спеціальні покриття і методи обробки); колір і дизайн (вплив різних факторів, таких як тип барвників, методи фарбування і фінішного оброблення на кольорові можливості та дизайн текстильних матеріалів); фізичні властивості (вплив фізико-механічних властивостей текстильних матеріалів, таких як стійкість до розтягування, зносостійкість, міцність, подовження, зминання, драпірування та інших характеристик на якість та призначення різних текстильних матеріалів); хімічні властивості (дослідження реакції текстильних матеріалів на хімічні речовини, їхню стійкість до підвищених температур, кислот і лугів тощо; методи тестування текстильних матеріалів для оцінки їх якості та властивостей та інші випробування. Ці знання допомагають майбутнім фахівцям розуміти властивості та можливості використання текстильних матеріалів, що в свою чергу сприяє їх успішному застосуванню у різних галузях та розробці нових інноваційних продуктів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню особливостей методики викладання матеріалознавства швейних виробів в закладах професійної та вищої освіти присвячені публікації Н. Безлюдної, Н. Боринець, О. Гнеденко, А. Дяченко, З. Кучер, О. Марущак, С. Ніколайчук, О. Патлашенко, Н. Супрун, Л. Хоменко, І. Шелудько та інших. Наукові дослідження Л. Хоменко та Н. Безлюдної присвячені дослідженню теорії і методики ознайомлення учнів з виробництвом, обробкою, застосуванням текстильних волокон різного походження, обґрунтуванню методики проведення лабораторно-практичних занять з матеріалознавства швейних виробів [5].

Особливу увагу А. Дяченко приділяє застосуванню інноваційних освітніх технологій під час проведення лекційних занять з матеріалознавства швейного виробництва [1]. Обґрунтуванню необхідності інтеграції природничо-наукових знань і знань з матеріалознавства у процесі підготовки кваліфікованих робітників швейного профілю присвячені дослідження О. Марущак [2]. У наукових дослідженнях С. Ніколайчук представлено розробку та обґрунтування моделі навчання матеріалознавству швейних виробів майбутніх учителів технологій на засадах компетентністного та особистісно-орієнтованого підходів [3]. Питання активізації освітнього процесу шляхом упровадження сучасних інформаційних та комп'ютеризованих технологій активно просувають М. Близнюк, Г. Мамус, С. Павх, В. Понятишин, М. Скварок, І. Шелудько, зокрема під час формування базових знань з дисципліни «Матеріалознавство швейного виробництва» [4; 6].

Метою статті є обґрунтування методики організації та проведення досліджень екологічності та ергономічності текстильних матеріалів на заняттях з матеріалознавства швейних виробів.

Виклад основного матеріалу

Під час проведення занять з матеріалознавства традиційно вивчається асортимент волокон різного походження, текстильних матеріалів та їх властивості. Зокрема, студенти вивчають склад і фізичні властивості різних видів волокон (наприклад, бавовни, льону шовку, поліестеру, нейлону тощо) та їх характеристики, такі як міцність, еластичність, зносостійкість, здатність до забруднення та інші. Структуру і будову тканин (сатин, шовк, бавовна, фліс тощо), що включає волокнистий склад, властивості, вивчення способів ткання або в'язання, кількість ниток на одиницю площі, а також особливості поверхні. Способи фарбування та методи друкування на текстильних матеріалах, включаючи технології дигітального друку, термофіксації та інші методи забарвлення. Серед властивостей переважно розглядаються механічні (міцність, еластичність та інші механічні властивості текстильних матеріалів, що впливають на їх використання та зносостійкість), технологічні (дослідження поведінки текстильних матеріалів під дією тепла, вологи, температурних режимів прасування та інші аспекти), хімічні (реакцію текстильних матеріалів на хімічні речовини, що може впливати на їх довговічність та якість) тощо. Однак, у сучасних умовах розвитку текстильної та легкої промисловості на перший план виступають такі показники якості матеріалів як екологічність та ергономічність. Тому дослідження саме цих властивостей текстильних матеріалів варто включити у зміст освітнього компонента «Матеріалознавство».

Екологічність текстильних матеріалів стає все більш важливим фактором у виборі одягу та інших текстильних виробів. Текстильні матеріали можуть бути виготовлені з різних сировинних ресурсів, і екологічність їх виробництва та використання може значно варіюватися. Тому під час вивчення матеріалів, виготовлених з волокон натурального походження варто звертати увагу на їх екологічні характеристики.

Бавовна є одним із найпоширеніших текстильних волокон у світі. Органічна бавовна вирощується без використання шкідливих пестицидів і хімічних добрив, що дозволяє знизити вплив на навколишнє середовище та здоров'я людей. Через свою екологічність бамбукові волокна стають все популярнішими. Бамбук - рослина, що зростає швидше, ніж бавовна або дерева, і для її вирощування не потрібні хімічні добрива або пестициди. Волокна бамбука також біорозкладаються швидше. Льон - це волокно, яке є найбільш поширеним на теренах нашої країни і відноситься до екологічних матеріалів. Віскоза виробляється з деревини, і процес її виробництва може бути хімічно інтенсивним. Однак, існують також більш екологічні методи виробництва віскози, такі як ліоцеллюлозний метод. тому віскозу теж відносимо до екологічних текстильних матеріалів.

Натуральні текстильні матеріали, такі як бавовна, льон, шовк, вовна та інші, зазвичай вважаються безпечними для організму людини, оскільки вони виготовляються з природних рослинних або тваринних волокон. Такі матеріали мають кілька переваг з точки зору впливу на організм людини:

- гіпоалергенність - текстильні матеріали натурального походження, зазвичай, менше викликають алергічні реакції у людей, порівняно з синтетичними матеріалами; це особливо важливо для людей з чутливою шкірою або алергіями;

- повітропроникність - текстильні матеріали з натуральних волокон добре провітрюються і дозволяють повітрю проникати до шкіри, зменшуючи ризик перегрівання, та мають високу гігроскопічність;

- відсутність токсичних речовин - методи обробки натуральних текстильних матеріалів зазвичай не містять шкідливих хімічних речовин.

- відповідність до екологічних стандартів - переважно натуральні текстильні матеріали вирощуються та виробляються з дотриманням стандартів сталого розвитку і захисту навколишнього середовища, що дозволяє знизити їхній вплив на довкілля.

Практичні заняття з матеріалознавства не позбавленні лабораторно- дослідної роботи. Демонстрація та проведення дослідів (як впливають хімічні реактиви на волокна різного походження; які реакції організму бувають на барвники та просочуючі матеріали тощо) активізує навчальну діяльність та формує правильну уяву про якість та призначення текстильних матеріалів різного складу. А. Дяченко доводить, що при застосуванні нетрадиційних, інтерактивних, дослідницько-пошукових методів навчання відбувається активізація пізнавальної діяльності студентів, підвищення мотивації й емоційності сприйняття навчального матеріалу, формування професійних умінь і навичок [1, с. 44].

На сучасному етапі активного розвитку інформаційних технологій (ІТ) особливою популярністю користуються AR та VR технології в освіті, що дозволять вивчати та досліджувати процеси, будову, техніку без спеціального лабораторного обладнання, але з яскравою та зрозумілою візуалізацією. Тому особливо доречними на заняттях з матеріалознавства є мультимедійні технології та раціональний підбір навчального матеріалу, подання якого може здійснюватися з використанням засобів ІТ. Усі ці проблеми вирішуються поступово, по мірі накопичення досвіду застосування ІТ у навчальному процесі [4, с. 59].

Інформаційні технології дозволять активізувати уяву про створення відновлених матеріалів, які теж відносять до екологічних. Відновлені волокна отримують з перероблення вторинних відходів текстильної промисловості або пластикових пляшок. Наприклад, RPET - це поліестер, зроблений з переробленої пластикової тари або Тенсель (Lyocell), що виробляється з деревини евкаліпту, дуба або бука. Процес виробництва тенселя екологічно безпечний, оскільки використовується екологічно безпечний розчинник та замкнутий обіг води.

Важливо звертати увагу здобувачів освіти на походження, методи виробництва та сертифікацію екологічної продукції. Часто такі сертифікати, як GOTS або OEKO-TEX, можуть свідчити про високий стандарт екологічності продукції. На текстильному ринку існує кілька екологічно- сертифікованих текстильних матеріалів, які виробляються з дотриманням стандартів сталого розвитку та захисту навколишнього середовища. Розглянемо деякі з них:

- Global Organic Textile Standard (GOTS) - один з найвідоміших сертифікатів екологічності для текстильних матеріалів. Бавовна з GOTS- сертифікатом вирощується без використання шкідливих пестицидів і хімічних добрив, а її виробництво має високі стандарти щодо соціальної відповідальності та екологічності;

- OEKO-TEX Standard 100 - цей сертифікат встановлює межі для вмісту шкідливих речовин в текстильних матеріалах. Продукти з сертифікатом OEKO-TEX Standard 100 вважаються безпечними для здоров'я людей і навколишнього середовища;

- Ліоцеллюлозний Lyocell (Tencel) - в процесі виробництва волокна Tencel використовується екологічно безпечний розчинник та замкнутий цикл обігу води;

- Модал (Modal) - волокно Modal виробляється з деревини бука, граба, сосни або евкаліпта з використанням екологічно безпечного розчинника та споживає менше води порівняно з бавовною.

- Eco-Soft - бамбукові волокна отримують з бамбукових стебел, які швидко ростуть без використання пестицидів чи хімічних добрив. Такий матеріал є біорозкладаючимся і має менший негативний вплив на навколишнє середовище;

- RPET - рецикловані текстильні матеріали, виготовлені з переробки вторинних відходів текстильної промисловості або пластикових пляшок, та мають екологічні сертифікати.

Ці сертифікати допомагають споживачам здійснювати правильний вибір і сприяють розвитку екологічної свідомості в текстильній індустрії. Тому варто приділяйте увагу ознайомленню студентів з такими сертифікатами при вивченні питання екологічності текстильних матеріалів.

Правильна утилізація виробів з натуральних волокон є важливим аспектом збереження навколишнього середовища та створення відновлювальної системи використання ресурсів. Відтак, рекомендації щодо утилізації текстильних виробів теж мають стати предметом дослідження студентів. Серед варіантів утилізації текстилю можна запропонувати такі методи: подарунки, перепродаж, благодійність (текстильні вироби в хорошому стані і можуть бути використані іншими людьми, тому можуть стати подарунком друзям або членам родини, можуть бути перепродані або передані в благодійні організації); вторинне використання (одяг і текстильні вироби, які мають мінімальні пошкодження можуть стати сировиною для нових дизайнерських ідей, або для ремонту, або для майбутнього використання); переробка (різні творчі способи переробки текстильних виробів, які не можуть бути використані для створення виробів нового призначення); викидання (якщо текстильний виріб досить зношений та пошкоджений і не може бути використаний для інших цілей, його необхідно утилізувати належним чином - через місцеві програми утилізації текстилю або спеціалізовані контейнери для збору старого одягу); компостування (деякі натуральні текстильні матеріали, такі як бавовна, льон або конопля, є біорозкладаючимися і можуть бути використані для компостування відходів органічного походження).

Належна утилізація текстильних виробів може допомогти знизити шкідливий вплив текстильної промисловості на довкілля та підтримати створення більш сталої системи утилізації ресурсів. Акцентуємо увагу здобувачів освіти, що правильна утилізація текстильних виробів може допомогти зберегти навколишнє середовище та створює умови для споживання більш екологічно-чистих матеріалів.

Для кращого сприймання матеріалу можна використати такий підхід, коли спочатку розглядають позитивні якості текстильних матеріалів, а вже потім негативні. Або порівняльну методику - тобто проводять порівняльну характеристику властивостей різних тканин, а вже потім визначають кожну з них. Краще, коли подача нового матеріалу супроводжується показом прикладів та дослідів, що розкривають суть питання [5, с. 345].

Наприклад, на противагу екологічності текстильних матеріалів натурального походження стане вплив синтетичних волокон на організм людини. Синтетичні волокна використовуються для виробництва багатьох текстильних матеріалів, таких як поліестер, нейлон, акрил, спандекс та інші. Вони мають деякі переваги, такі як довговічність, стійкість до зношування і здатність зберігати форму. Проте, вони можуть мати деякий негативний вплив на організм людини, про який варто знати. Зокрема, іритація шкіри (деякі люди можуть відчувати свербіж, подразнення або алергічну реакцію на контакт з синтетичними тканинами, особливо якщо вони мають чутливу шкіру); погана вентиляція (синтетичні волокна зазвичай мають меншу повітропроникність, ніж природні текстильні матеріали, тому це може призвести до незручностей та підвищеного потовиділення при носінні синтетичного одягу в спекотну погоду); акумуляція бактерій (синтетичні волокна можуть накопичувати бактерії та неприємний запах, оскільки вони менше вентилюються і менше вбирають вологу); негативний вплив на довкілля (виробництво синтетичних волокон часто пов'язане з використанням петролеуму і інших нестійких ресурсів, що може призводити до негативного впливу на навколишнє середовище); накопичення мікропластики (під час прання синтетичних текстильних матеріалів можуть виділятися мікроплас- тики, які потрапляють у водні ресурси і можуть мати шкідливий вплив на морські і прісноводні організми).

Незважаючи на ці потенційні проблеми, синтетичні волокна широко використовуються в текстильній промисловості, оскільки вони досить економічні та мають певні переваги. Щоб зменшити їх негативний вплив, можна обирати текстильні матеріали з екологічними сертифікатами, а також використовувати спеціальні засоби для прання, які зменшують виділення мікропластику. Також, для збереження здоров'я і добробуту, рекомендується здійснювати регулярні перерви в носінні синтетичного одягу та носити більше натуральних тканин.

Певні проблеми має й утилізація швейних виробів з синтетичних волокон. Правильна їх утилізація є важливим кроком до зменшення негативного впливу текстильної промисловості на довкілля. Оскільки синтетичні волокна не біорозкладаються так, як натуральні волокна, їх викидання в природу може призвести до накопичення відходів та забруднення навколишнього середовища. Варто дослідити кілька способів доцільної утилізації швейних виробів з синтетичних волокон: переробка вторинних відходів (вироби з синтетичних волокон можуть бути перероблені вторинними промисловими підприємствами. Цей процес включає перетворення старого одягу або текстильних виробів у нові матеріали або вироби, такі як зонтики, плащі або пакети, які можуть бути використані повторно та довше служити); енергетична переробка (синтетичні текстильні вироби можуть бути використані для виробництва енергії в процесі спалювання на спеціалізованих заводах); виготовлення матеріалів для ізоляції або наповнювачів (синтетичні волокна можуть бути використані для виробництва ізоляційних матеріалів або наповнювачів для ремонту будівель або інших виробів) тощо. Незалежно від методу утилізації, важливо намагатися уникати викидання виробів з синтетичних волокон в природу або на звалища. Правильна утилізація допоможе зменшити негативний вплив синтетичних текстильних матеріалів на довкілля та зробить текстильну промисловість більш сталою.

Важливим аспектом формування знань з матеріалознавства швейних виробів є комплекс понять (загальнонаукових, загальнотехнічних, професійних (спеціальних)). У свою чергу, поняття, що використовуються в процесі формування знань, належать до навчальних, які взаємопов'язані між собою та утворюють предметну область навчальних предметів. Проте, у професійній підготовці майбутніх фахівців важливого значення набувають інтегровані поняття - політехнічні та виробничі, основу яких становлять загальнонаукові поняття. Об'єднані у змісті навчальних предметів в одну систему, вони знаходяться у складному взаємозв'язку, засвоєння якого дає можливість учням зрозуміти різноманітні причиннонаслідкові відношення. Ці зв'язки створюють цілісне уявлення про технологічний об'єкт, що вивчається, зокрема, про текстильні матеріали [2, с. 351].

Так для розуміння ергономічності виробів з текстильних матеріалів здобувачів освіти повинні володіти комплексом знань про фізичні, хімічні, технологічні, експлуатаційні їх властивості. Ергономічність текстильних матеріалів у першу чергу пов'язуємо з комфортністю та безпечністю використання виробів. Одяг з натуральних волокон, виготовлений з дотриманням ергономічних принципів, може мати декілька переваг з точки зору комфорту та забезпечення здоров'я і добробуту людини. Ось деякі з них: повітропроникність (одяг з натуральних волокон дозволяє повітрю проникати до шкіри, забезпечуючи вентиляцію і знижуючи ризик перегрівання); гігроскопічність (натуральні текстильні матеріали мають здатність вбирати вологу, що дозволяє швидше висихати від поту або зовнішніх факторів); м'якість і комфорт (натуральні волокна можуть бути м'якими на дотик і не подразнювати шкіру, що робить одяг з натуральних волокон комфортним для носіння); антиалергенні властивості (більшість натуральних текстильних матеріалів є гіпоалергенними, що знижує ризик виникнення алергічних реакцій або подразнень); природність (одяг з натуральних волокон зазвичай не містить шкідливих хімічних речовин або токсинів, що робить його безпечним для здоров'я людини та навколишнього середовища); еластичність (деякі натуральні текстильні матеріали, такі як шовк або льон, мають природну еластичність, що дозволяє одягу адаптуватися до форми тіла і забезпечує більший комфорт під час руху). Загалом, ергономічний одяг з натуральних волокон може покращити загальний комфорт і добробут людини, сприяти правильному теплорегулюванню і захисту шкіри, а також зменшити ризик подразнень і алергічних реакцій. Проте, важливо пам'ятати, що добре підібраний дизайн і крій також відіграють важливу роль у забезпеченні ергономічності одягу.

Про ергономічність одягу з синтетичних волокон можна говорити з кількох позицій, таких як тип синтетичного матеріалу, дизайн, крій та виробничий процес. Основними перевагами одягу з синтетичних матеріалів є зносостійкість, що може забезпечити довговічність одягу і зменшити необхідність у частій заміні; міцність та спеціальна обробка для виробів спеціального призначення (водовідштовхувальні, термостійкі, вогнетривкі та інші покриття, герметичні шви тощо); ізоляційні властивості та інші. Загалом, ергономічність одягу з синтетичних волокон може бути покращена за допомогою розробки інноваційних матеріалів та врахування потреб і комфорту споживачів. Вибір правильних синтетичних матеріалів, дизайну і крою спеціального одягу може забезпечити комфорт та збереження життя і здоров'я людини.

Сучасні текстильні матеріали мають великий потенціал захищати людину від впливу зовнішнього середовища завдяки використанню нових технологій, інноваційних волокон та обробки матеріалів. Деякі текстильні матеріали мають вбудований захист від ультрафіолетових (УФ) променів. Це особливо важливо в умовах сильного сонця або під час занять спортом на відкритому повітрі. Такі матеріали допомагають знизити ризик пошкодження шкіри від УФ-випромінюванням. Синтетичні текстильні матеріали можуть забезпечити водонепроникність та захист від вологи, з цією метою вони оброблені спеціальними просочуваннями або мембранами. Такі матеріали зручні для використання під час дощу або в умовах високої вологості. Окремі текстильні матеріали мають вбудовані антибактеріальні властивості, які допомагають запобігати розвитку бактерій та неприємних запахів, особливо в умовах високої вологості або під час фізичної активності. Також синтетичні текстильні матеріали можуть забезпечувати хорошу теплоізоляцію та теплозбереження, що захищає від морозу в зимовий період. Текстильні матеріали можуть забезпечити захист від електростатичного розряду. Спеціальні матеріали мають антистатичне покриття, що допомагає уникнути неприємного впливу електростатичного розряду. Особливого значення набуває обробка текстильних матеріалів спеціальними просочуваннями, що допомагають запобігти поглинанню забруднень та плям.

Загалом, сучасні текстильні матеріали забезпечують різноманітний захист від різних впливів зовнішнього середовища, роблячи одяг більш комфортним та захищеним для носіння та використання в різних умовах. Ці інновації покращують функціональність та корисність одягу для людей у різних сферах життя та роботи.

Висновки

У процесі проведеного нами аналізу особливостей дослідження ергономічних та екологічних властивостей текстильних матеріалів було визначено основні методи та засоби навчання студентів, які забезпечують ефективність вивчення основ матеріалознавства на заняттях під час професійної підготовки майбутніх фахівців з дизайну легкої та текстильної промисловості. Доведено важливість акцентування уваги здобувачів вищої освіти на проблемі екологічності продукції та можливостях її вторинного використання або правильної утилізації без шкоди навколишньому середовищу. Визначено, що важливо звертати увагу студентів на комплекс властивостей текстильних матеріалів, що забезпечує ергономічний підхід до проєктування виробів і сприяє комфортності та безпеці, збереженню життя і здоров'я людей. Дане дослідження є необхідним стартапом для подальшого розгляду новітніх освітніх технологій вивчення текстильного матеріалознавства.

Література

1. Дяченко А.В. Інноваційні підходи у викладанні лекційного матеріалу (на прикладі дисципліни Матеріалознавство швейного виробництва). Імідж сучасного педагога, 2017, № 2. С. 43-45.

2. Марущак О.В. Особливості реалізації інтеграції знань з матеріалознавства у професійній підготовці фахівців швейного виробництва. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. Вип. 12. Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2006. С. 349-356.

3. Ніколайчук С.П. Модель навчання матеріалознавству швейних виробів майбутніх учителів технологій. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Вип. 51: збірник наукових праць. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. С. 194-198.

4. Скварок М.Ю. Застосування інформаційних технологій у процесі професійної підготовки інженерів-педагогів швейного профілю. Zbidr raportow naukowych. “Pedagogika. Najnowsze badanianaukowe. Teoria, praktyka” (30.03.2015 - 31.03.2015). Warszawa: Wydawca: Sp. z o.o. «Diamond trading tour», 2015. С. 55-60.

5. Хоменко Л.М., Безлюдна Н.В. Аналіз особливостей досвіду викладання матеріалознавства швейного виробництва на уроках технологій. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Вип. 207. 2022. С. 342-347.

6. Шелудько І.В. Роль мультимедійних засобів у формуванні базових знань з дисципліни Матеріалознавство швейного виробництва. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Сер.: Педагогічні науки, 2013, 22: 105-110.

References

1. Diachenko A.V. (2017). Innovatsiini pidkhody u vykladanni lektsiinoho materialu (na prykladi dystsypliny Materialoznavstvo shveinoho vyrobnytstva) [Innovative approaches in the teaching of lecture material (on the example of the discipline Materials Science of Garment Production)]. Imidzh suchasnohopedahoha, № 2. Pp. 43-45. [in Ukrainian].

2. Marushchak O.V. (2006). Osoblyvosti realizatsii intehratsii znan z materialoznavstva u profesiinii pidhotovtsi fakhivtsiv shveinoho vyrobnytstva [Peculiarities of implementing the integration of materials science knowledge in the professional training of garment industry specialists]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia upidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy: Zb. nauk. pr. Vyp. 12. Kyiv-Vinnytsia: DOV «Vinnytsia». Pp. 349-356. [in Ukrainian].

3. Nikolaichuk S.P. (2015). Model navchannia materialoznavstvu shveinykh vyrobiv maibutnikh uchyteliv tekhnolohii [A model of teaching material science of sewing products for future technology teachers]. Naukovyi chasopys natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeniM. P. Drahomanova. Seriia № 5. Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy. Vyp. 51: zbirnyk naukovykh prats. Kyiv: Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova. Pp. 194-198. [in Ukrainian].

4. Skvarok M.Yu. (2015). Zastosuvannia informatsiinykh tekhnolohii u protsesi profesiinoi pidhotovky inzheneriv-pedahohiv shveinoho profiliu [Application of information technologies in the process of professional training of engineers-pedagogues of the sewing profile]. Zbior raportow naukowych. “Pedagogika. Najnowsze badania naukowe. Teoria, praktyka” (30.03.2015 - 31.03.2015). Warszawa: Wydawca: Sp. z o.o. «Diamond trading tour». Pp. 55-60. [in Ukrainian].

5. Khomenko L.M., Bezliudna N.V. (2022). Analiz osoblyvostei dosvidu vykladannia materialoznavstva shveinoho vyrobnytstva na urokakh tekhnolohii [Analysis of the peculiarities of the experience of teaching material science of garment production in technology classes]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky. Vyp. 207. Pp. 342-347. [in Ukrainian].

6. Sheludko I.V. (2013). Rol multymediinykh zasobiv u formuvanni bazovykh znan z dystsypliny Materialoznavstvo shveinoho vyrobnytstva [The role of multimedia tools in the formation of basic knowledge in the discipline Material science of sewing production]. Visnyk Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Oleksandra Dovzhenka. Ser.: Pedahohichni nauky, 22: Pp. 105-110. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.