Цінності партнерства в освітньому процесі закладів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Цінності партнерства в освітньому процесі закладів вищої освіти

Анісімова О.Е., Херсонський державний університет

Вступ

Важливою передумовою якісних трансформаційних зрушень, що відбуваються як в Україні, так і за її межами, є забезпечення ефективної взаємодії та партнерства учасників освітнього процесу закладів вищої освіти. Університетське середовище є не тільки місцем для здобуття знань, але й важливим фактором для розвитку особистості здобувача освіти. Саме тут відбувається спілкування, взаємодія та формування цінностей. Одним з найбільш важливих аспектів такого розвитку є партнерство і взаємодія між студентами та викладачами.

Розвиток спільних цінностей є важливим завданням для університетського співтовариства. Вони сприяють побудові позитивних стосунків, створюють відповідний клімат для навчання та ефективно впливають на розвиток університетської культури.

Ці процеси забезпечують розв'язання конфліктів та проблемних питань університетської спільноти. Відкритий діалог між студентами та викладачами дозволяє вчасно виявляти «гострі» ситуації та знаходити їх раціональне вирішення.

Виклад основного матеріалу

Цінності партнерства між студентами та викладачами є фундаментальними для створення позитивного та плідного освітнього середовища. Співпраця між учасниками університетського співтовариства сприяє активному навчанню, формуванню професійних компетентностей та створює основу для успішної кар'єри. Важливо сприяти розвитку цих цінностей у кожному здобувачеві освіти та викладачеві, адже вони мають довгостроковий позитивний вплив на суспільство в цілому.

Законом України «Про освіту» окреслено мету, що полягає у «всебічному розвитку людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору» [1].

Результатами навчання відповідно до Закону України «Про вищу освіту» вбачаються «знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми (програмні результати навчання) або окремих освітніх компонентів» [2].

Натомість, розглядаючи нормативну базу дошкільної освіти, зазначимо про те, що Концепцією освіти дітей раннього та дошкільного віку визначено принцип партнерства як один з ключових принципів здійснення освітнього процесу, що передбачає шанобливе ставлення вихованців до старших і повагу й довіру до молодших [3].

Постулат нової генерації педагогів дошкільної освіти полягає в необхідності будувати освітній простір у дошкільних закладах, який відповідає цінностям гуманістичної філософії, психології та педагогіки. Це означає, що майбутні педагоги повинні не лише усвідомити гуманістичні цінності, досягнути особистісної зрілості, розширити світогляд та підвищити рівень освіченості, але й розвинути практичні навички для створення відповідного освітнього середовища та побудови взаємин з вихованцями на засадах партнерства. Крім того, важливо мати здатність розуміти себе та інших і вміти адаптуватися до конкретних ситуацій.

Основою професійної підготовки майбутніх педагогічних працівників дошкільних закладів мають бути такі гуманістичні цінності освіти як ідеї особистісно зорієнтованої педагогіки, практика психолого-педагогічної підтримки, гуманна педагогіка, педагогіка розуміння та партнерства.

Дошкільна педагогіка спрямована на визнання та пошану особистості дитини, її унікальних здібностей та індивідуальних особливостей. Вона передбачає здатність педагога зрозуміти мотиви та потреби вихованців, створити сприятливу атмосферу співпраці і довіри. Особистісно зорієнтована педагогіка акцентує увагу на індивідуальному розвитку кожної дитини та створенні оптимальних умов для її самовираження. Практика психолого-педагогічної підтримки включає в себе використання психологічних знань та методів для допомоги дітям у їхньому розвитку та навчанні. Педагогіка, заснована на партнерстві, базується на рівноправних стосунках між педагогами, дітьми та їхніми батьками, що сприяє покращенню взаємин та співпраці всіх зацікавлених сторін.

Загалом, формування цих гуманістичних цінностей та педагогічних ідеалів є основним завданням професійної підготовки майбутніх педагогів дошкільної освіти, що допоможе забезпечити створення сприятливого та ефективного освітнього середовища для дітей на засадах партнерства.

Сучасна дошкільна освіта вимагає розвинених рефлексивних умінь вихователя, які мають бути сформовані вже на етапі навчання в закладах вищої освіти та проявлятися у врахуванні вікових та індивідуальних особливостей розвитку дітей, організаційних і змістових характеристиках освітнього процесу в різних групах закладу дошкільної освіти.

Нова редакція Державного стандарту дошкільної освіти (Базовий компонент дошкільної освіти) орієнтована на збагачення виховних традицій українського суспільства сучасними досягненнями та прогресивними світовими тенденціями, а також взаємодію та партнерство.

Також вказаним нормативним актом чітко визначено цінності дошкільної освіти: визнання самоцінності дошкільного дитинства, його потенціалу та особливої ролі в розвитку особистості; щасливе проживання дитиною дошкільного дитинства як передумова її повноцінного розвитку та подальшої самореалізацїї у житті; повага до дитини, особливостей її розвитку та індивідуального досвіду; зміцнення фізичного, психічного та соціального здоров'я дитини; цінувати життя і благополуччя як вміння плекати, підтримувати та створювати сприятливі умови для себе та інших у безпечному середовищі в природному, предметному та соціальному оточенні; розвиток творчих задатків, здібностей, талантів дітей; збереження традицій національного досвіду сімейного та суспільного виховання для збагачення культурного потенціалу взаємодії між поколіннями [4].

Згідно з професійним стандартом «Вихователь закладу дошкільної освіти», основною метою діяльності вихователя є організація навчання, виховання та розвитку вихованців під час здобуття ними дошкільної освіти шляхом формування ключових компетентностей. Трудові функції вихователя передбачають партнерську взаємодію учасників освітнього процесу, для виконання яких необхідні компетентності: здатність до ефективної співпраці та комунікації в професійній діяльності; здатність залучати учасників освітнього процесу на засадах партнерства та взаємної відповідальності; здатність до командної взаємодії [5].

На основі аналізу нормативно-правового забезпечення дошкільної освіти стає очевидним, що партнерство в закладах дошкільної освіти розглядається як спосіб взаємодії між всіма учасниками освітнього процесу: адміністрацією закладу, педагогами, дітьми, батьками, громадою та соціальними інституціями. Сьогоднішній педагог повинен вміти взаємодіяти з різними соціальними інституціями, категоріями фахівців та батьками. Також, він повинен вміти аналізувати, прогнозувати та планувати співпрацю з усіма суб'єктами освітнього процесу, що базується на рівних правах і обов'язках, спрямованих на досягнення спільної мети.

Одночасно, освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника закладу вищої освіти відображає цілі професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації. Однією з загальних компетентностей є здатність до міжособистісної взаємодії, а саме: розуміння цілей спільної діяльності і способів їх досягнення у співпраці та взаємодії [6].

Створення сприятливого освітнього середовища та партнерських взаємин є надзвичайно важливим у період воєнного стану в Україні. З метою взаємопідтримки, забезпечення безпеки, ефективної освіти та розвитку, доречною є розробка нормативних документів, що включатимуть взаємну повагу та сприяння, індивідуальний підхід, комунікаційну компетентність та відкритість, психологічну та емоційну підтримку, спільні ініціативу та безпеку. Також вбачається, що вони стануть зобов'язанням для всіх суб'єктів процесу партнерства під час воєнного стану.

Отже, в умовах сьогодення, цінності партнерства та взаємодії, сформовані в закладах вищої освіти, є фундаментальними для розвитку професійних навичок, створюють основу для подальшої успішної кар'єри, а також є підґрунтям для формування відповідної законодавчої бази. Вони матимуть довгостроковий позитивний вплив на суспільство в цілому.

Звернемося до міжнародного досвіду партнерства в закладах вищої освіти. Інститутом інновацій у викладанні та навчанні (Університет Квінсленда, Австралія) реалізовано освітній проект «Студенти як партнери», яким передбачалася спільна діяльність, а також прийняття рішень учасниками освітнього процесу щодо викладання та навчання. Вони керувалися цінностями партнерства. Вказана діяльність суперечила традиційній ролі викладачів і студентів (викладацький склад, зазвичай, керує всіма аспектами: від навчального плану до освітнього середовища, тоді як студенти лише дотримуються запропонованих напрямків).

Партнерство в контексті вищезгаданого проєкту визначається як «спільний, взаємний процес, завдяки якому всі учасники мають можливість робити рівні внески, хоча і не обов'язково однаковими способами, у концептуалізацію навчальних програм, прийняття рішень, реалізацію, дослідження, чи аналіз» [7].

Також воно розглядає обидві сторони - студентів і викладачів - як тих, хто може запропонувати унікальні та цінні знання, що збагачують процес і результати навчання. Там, де студенти брали участь як партнери у навчанні та викладанні, було зафіксовано низку бажаних результатів, у тому числі, взаємні ціннісні орієнтири. В ідеологічну основу практики партнерства було покладено набір цінностей, спільних для студентів та викладачів.

Аналогічний проєкт знайшов свою реалізацію також у Великобританії, Ірландії, Канаді, США та інших країнах. Як зазначено Агентством із забезпечення якості Великобританії, «партнерство ґрунтується на цінностях: відкритості; довіри та чесності; узгодженості спільних цілей та цінностей; регулярному спілкуванні партнерів». Дослідники також підтверджують важливість таких принципів, як взаємність, повага та відповідальність. Їх дотримання культивує справжню практику «Студенти як партнери» [8].

Учасників зазначеного проєкту було залучено до опитування з метою визначення основних спільних цінностей, покладених в основу партнерства та якісної взаємодії: повага, спілкування, взаєморозуміння, відповідальність [9]. Проаналізовані відповіді респондентів (студенти та викладачі) відображено у таблиці 1.

Таблиця 1. Порівняльний аналіз трактування студентами та викладачами цінностей партнерства