Середовище закладу вищої освіти як чинник формування професійного менталітету майбутніх вихователів ЗДО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Середовище закладу вищої освіти як чинник формування професійного менталітету майбутніх вихователів ЗДО

Корицька Ангеліна Володимирівна аспірантка, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», м. Одеса

Анотація

Формування професійного менталітету майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти є актуальним і важливим завданням професійно-педагогічної підготовки компетентних кадрів у сфері освіти, особливо в умовах постійного зростання популярності закладів дошкільної освіти і підвищення вимог до якості дошкільної освіти. Це вимагає наявності висококваліфікованих фахівців, які усвідомлюють значення свого професійного статусу, мають стійкі настанови на актуалізацію та розвиток власних особистісних і професійних потенцій, ідентифікують себе з майбутньою професійною діяльністю, мають розвинені професійні потреби й умотивовані щодо реалізації ціннісно-цільових пріоритетів гуманістично зорієнтованої дошкільної освіти.

Метою статті є аналіз потенційних можливостей середовища сучасного закладу вищої освіти як засобу формування професійного менталітету майбутніх педагогів-вихователів ЗДО. Виконання поставленої мети уможливлюється вирішенням таких завдань, як-от: з'ясування сутності понять «середовище», «освітнє середовище», «освітнє середовище закладу вищої освіти»; визначення спектру відмітних особливостей середовища сучасного закладу вищої освіти як засобу формування професійного менталітету майбутніх вихователів дітей дошкільного віку.

Розкрито теоретичні засади вирішення поставлених завдань, визначено сутнісні феноменологічні характеристики середовища, освітнього середовища, освітнього середовища закладу вищої освіти. Визначено основні особливості й вимоги до середовища сучасного закладу вищої освіти як засобу формування професійного менталітету майбутніх вихователів дітей дошкільного віку, що детермінуються загальними тенденціями розвитку вищої освіти, принципами функціону- вання середовищного підходу в освіті, основними характеристиками професійного менталітету й особливостями професійної діяльності та вимогами щодо вихователя закладу дошкільної освіти. професійний менталітет майбутній вихователь

У статті доведено, що розгляд освітнього середовища закладу вищої освіти як чинника формування професійної ментальності майбутніх педагогів зумовлюється наявністю в ньому складного поєднання соціокультурних, освітніх і виховних аспектів, що взаємодіють у діалектичній єдності, включають умови, що сприяють ментально- духовному та професійно-особистісному зростанню майбутнього фахівця, сприяють формуванню світоглядних уявлень, стиля мислення і поведінки здобувачів освіти, здатне стимулювати їхню зацікавленість у привласненні загальнолюдських, зокрема й професійних цінностей, є специфічним аспектом людського існування в контексті творчого засвоєння надбань загальної і професійно-педагогічної культури.

Визначено перспективи подальших наукових досліджень.

Ключові слова: менталітет, професійний менталітет, освіта, вища педагогічна освіта, заклади вищої освіти, професійна підготовка, професійна діяльність, майбутні педагоги, майбутні вихователі закладів дошкільної освіти, освітнє середовище, середовище закладу вищої освіти, ціннісний потенціал, професійно-педагогічна культура, цінності.

Korytska Anhelina Volodymyrivna graduate student, State institution

«South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky», Odesa

THE ENVIRONMENT OF THE INSTITUTION OF HIGHER EDUCATION AS A FACTOR OF THE FORMATION OF THE PROFESSIONAL MENTALITY FUTURE EDUCATORS OF PRESCHOOL EDUCATION INSTITUTIONS

Abstract. The formation of the professional mentality of future teachers of preschool education institutions is an urgent and important task of professional and pedagogical training of competent personnel in the field of education, especially in the conditions of constant growth in the popularity of preschool education institutions and increasing requirements for the quality of preschool education. This requires the presence of highly qualified specialists who are aware of the importance of their professional status, have stable instructions for the actualization and development of their own personal and professional potentials, identify themselves with future professional activities, have developed professional needs and are motivated to implement the value- target priorities of humanistically oriented preschool education.

The purpose of the article is to analyze the potential opportunities of the environment of a modern institution of higher education as a means of forming the professional mentality of future teachers-educators of special education. The achievement of the set goal is made possible by solving such tasks as: clarifying the essence of the concepts «environment», «educational environment», «educational environment of a higher education institution»; determination of the range of distinctive features of the environment of a modern institution of higher education as a means of forming the professional mentality of future educators of preschool children.

The theoretical principles of solving the set tasks are revealed, the essential phenomenological characteristics of the environment, the educational environment, the educational environment of the higher education institution are determined. The main features and requirements for the environment of a modern institution of higher education as a means of forming the professional mentality of future educators of preschool children determined by the general trends in the development of higher education, the principles of the functioning of the environmental approach in education, the main characteristics of the professional mentality and the peculiarities of professional activity and requirements for the educator of the institution are determined preschool education.

The article proves that consideration of the educational environment of a higher education institution as a factor in the formation of the professional mentality of future teachers is determined by the presence in it of a complex combination of socio-cultural, educational and educational aspects that interact in a dialectical unity, including conditions that contribute to mental- spiritual and professional-personal growth of the future specialist, contribute to the formation of worldviews, thinking style and behavior of education seekers, capable of stimulating their interest in the appropriation of universal, in particular, professional values, is a specific aspect of human existence in the context of creative assimilation of the assets of general and professional- pedagogical culture.

Prospects for further scientific research are determined.

Keywords: mentality, professional mentality, education, higher pedagogical education, institutions of higher education, professional training, professional activity, future teachers, future educators of preschool education institutions, educational environment, environment of a higher education institution, value potential, professional and pedagogical culture, values .

Постановка проблеми

В умовах модернізації освітньої системи України, потреби в реалізації назрілих у нашому суспільстві євроінтеграційних запитів, актуалізуються проблеми професійної підготовки конкурентоздатних педагогічних кадрів, серед яких ті, які забезпечують якісне функціонування її першої ланки - дошкільної, посідають дуже значне місце. Дошкільний вік є ключовим періодом у формуванні особистості дитини. Лише вмотивовані, якісно підготовлені кваліфіковані творчі вихователі здатні створювати оптимальні середовище для розвитку дітей дошкільного віку, сприяючи їхньому фізичному, інтелектуальному, емоційному та соціальному зростанню.

Критично важливим завданням вищої педагогічної освіти визнається формування професійного менталітету як новоутворення, що детермінує ціннісно-мотиваційну, емоційно-вольову, когнітивно- ідентифікаційну й світоглядно-потребнісну сфери особистості майбутнього фахівця. Пошук ефективних засобів освітнього впливу на формування професійного менталітету актуалізується наявними суперечностями між: складністю професійного менталітету як суспільного й особистісного явища, та відсутністю єдиної теорії щодо його сутності, характерологічних особливостей і механізмів функціонування; рівнем особистісно-професійних запитів майбутніх педагогів-вихователів й усвідомленими ментальними можливостями їх реалізації; потребами в реалізації світоглядного соціокультурного контексту інноваційно спрямованої педагогічної діяльності та наявними в освітньому просторі закладу вищої освіти й привласненими майбутніми вихователями ЗДО інструментами їх забезпечення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Інтерес до дослідження різних аспектів, що торкаються ментальних структур особистості на теренах зарубіжної науки, зокрема представниками різних галузей гуманітарних наук, таких як філософія (Ш. Блондель, Ф. Гайєк, Ж. Лефевр та ін.), соціологія (М. Блок, Ф. Бодрійяр, Е. Дюркгейм, М. Кром, М. Мосс та ін.), психологія (Ф. Герцберг, Дж. Гілфорд, К. Елдерфер, Е. Еріксон, Д. Макклелланд, Е. Фромм, К. Юнг та ін.), антропологія (А. Дюпрон, Л. Леві-Брюль та ін.), історія (М. Блок, Л. Гіттер, Р. Дарнтон, Ж. Дюбі, А. Тойнбі та ін.) тощо, не згасає впродовж багатьох століть. Так, одним із перших хто, хоча й дещо побічно, застосовував поняття ментальності, був Ш. Монтеск'є, який у своїй праці «Дух законів» та інших, висловлював ідеї щодо впливу культурних і соціальних чинників на спосіб мислення людей. Учений вважав, що характер законів і політична система держави можуть впливати на ментальність громадян. Він досліджував, які принципи організації суспільства сприяють розвитку певних ментальних уявлень і переконань [13].

Один із засновників соціологічної науки - Е. Дюркгейм, вважав, що менталітет і ментальність є соціальними продуктами, важливими елементами соціальної інтеграції, які формуються внаслідок взаємодії індивідів у суспільстві. Він підкреслював важливість соціального контексту у формуванні спільних цінностей, норм і переконань, наголошував на ролі соціальних інститутів (сім'я, релігія, освіта) у їх формуванні. Продовження цих ідей знаходимо у спадщині Ж. Лефевра, який аналізував роль культурної ідентичності та повсякденності у формуванні менталітету. Він підкреслював важливість ритуалів, обрядів та повсякденних практик у визначенні спільних цінностей та переконань. Однією з важливих концепцій Лефевра є «ментальна карта» (mental map), яка описує спосіб, яким індивіди сприймають та інтерпретують простір навколо себе і відображає культурні та соціальні аспекти менталітету [17].

Можливість зовнішнього впливу на ментальні структури особистості підтверджував і Ф. Бодрійяр, розглядаючи у своїй роботі

«Симулякри та симуляція» поняття симулякру як відображення реальності, що втрачає своє первинне значення і стає самодостатнім, зробив висновок про те, що це сприяє формуванню нових ментальних уявлень та способів сприйняття світу. Учений аналізував вплив масової культури та масових медіа на формування ментальності та сприйняття реальності, наголошуючи, що гіперреальність, яка виникає від поєднання реальності з її відображенням у медіа, стає основою сучасної ментальності. Акцентував увагу на тому, як медіа та реклама можуть маніпулювати символічними структурами для впливу на ментальність суспільства. Він розглядав це явище як прояв сучасного способу мислення [11].

У вітчизняних дослідженнях зазначена проблематика стала на часі лише в останні десятиріччя минулого століття й до сьогодні не втрачає своєї актуальності. Здійснено філософсько-культурологічний аналіз менталітету і ментальності (Т. Гетало), розглянуто ці феномени в ракурсі економічної теорії як чинники, що детермінують розвиток людського капіталу (О. Біленко, О. Гриценко), впливають на політичні й державотворчі процеси в суспільстві (О. Бойко, І. Коваль, І. Побочий, О. Терент'єва), зумовлюють культурно-національну ідентифікацію й духовність громадян (Л. Лопушинський, Ю. Ляпунов, Н. Небилиця, М. Никирса, І. Стадник, І. Старовойт). Досліджено деякі етнопсихологічні й психосемантичні аспекти ментальності (Т. Воропаєва, Л. Карп'юк, О. Лозова, О. Пасечник), формування національного менталітету українців (В. Ворона, В. Врублевський, Ю. Каніган, І. Мариніч, В. Москаленко, І. Патлах) та ін.

Професійний менталітет, зокрема й педагогів, став предметом наукових розвідок таких вітчизняних учених, як-от: Н. Кічук, І. Княжева, Н. Небилиця, О. Оганезова-Григоренко, О. Реброва, Е. Стрига, Т. Філіпова, А. Фурман та ін. Учені працюють над обґрунтуванням його основних характеристик, здійснюють пошук ефективних умов, чинників, відповідних методів і технологій зовнішнього позитивного впливу на його формування та розвиток.

Попри наявність значного фундаментального наукового доробку українських учених у площині професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти (Л. Артемова, Г. Бєлєнька, А. Богуш, С. Гаврилюк, Н. Гавриш, І. Дичківська, Л. Зданевич, І. Княжева, О. Кононко, Ю. Косенко, Т. Лєсіна, О. Листопад, Н. Мельник, Р. Найда, Т. Поніманська та ін.), проблема формування їхнього професійного менталітету допоки не стала предметом спеціального наукового дослідження.

Мета статті

Метою статті є аналіз потенційних можливостей середовища сучасного закладу вищої освіти як засобу формування професійного менталітету майбутніх педагогів-вихователів ЗДО. Виконання поставленої мети уможливлюється вирішенням таких завдань, як-от: з'ясування сутності понять «середовище», «середовище закладу вищої освіти»; визначення спектру відмітних особливостей середовища сучасного закладу вищої освіти як засобу формування професійного менталітету майбутніх вихователів дітей дошкільного віку.

Виклад основного матеріалу

Розгляд середовища ЗВО як чинника формування професійного менталітету майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти зумовлений, у першу чергу, розумінням того незаперечного факту, що одним із ключових аспектів існування людини як активної соціальної істоти, є потреба в постійній взаємодії з довкіллям, через яку відбувається становлення і розвиток усіх її психічних процесів і функцій. Вплив середовища на людину, як слушно зазначає А. Богуш, є взаємним і відбувається у системах «середовище - людина» (середовище впливає на людину), і «людина - середовище» (особистість впливає на середовище) [5, с. 59] , що створює взаємодію та взаємозалежність між ними.

Відповідно до намічених завдань, розглянемо сутність поняття

«середовище», що в загальному розумінні можна визначити як: «тіла, що

заповнюють який-небудь простір і мають певні властивості»;

«сукупність природних умов, що впливають на життєдіяльність організмів»; «умови життя людини, включаючи соціальні, побутові та оточуючі аспекти»; «спільноту людей, які пов'язані спільними життєвими умовами, заняттями, інтересами» [8, с. 1116; 2, с. 162].

Отже, середовище - це сукупність умов, факторів і впливів, що оточують живу спільноту, або окремого індивіда та впливають на їхній розвиток, функціонування і поведінку. Це можуть бути фізичні, біологічні, соціальні, культурні, економічні, технологічні й інші аспекти, які взаємодіють між собою та впливають на стан і діяльність живих систем. Важливо враховувати, що середовище постійно змінюється, може бути різним за «форматом», тобто «макро», коли йдеться про все суспільство, народ, країну, або «мікро» - родина, оточуючі, освітній заклад; реальним (наприклад, природним або соціальним оточенням) або віртуальним (наприклад, інформаційним чи технологічним) [6]. Наведемо деякі дані щодо впливів предметного середовища. Проілюструємо їх коротким екскурсом в так звану «теорію просторової конфігурації», у межах якої Б. Хілліер і його колеги вивчають, як структура простору впливає на поведінку та взаємодію людей, як різні типи організації просторів використовуються та взаємодіють у великих комплексах або міських областях, зонування та їх вплив на спільноту та соціальну взаємодію [20].

Спільними зусиллями представників філософської, соціологічної, екологічної, дизайнерської, культурознавчої, психолого-педагогічної тощо наукової спільноти, досліджується специфіка та перспективи позитивації впливу середовища на людину.

В аспекті завдань нашого дослідження, розглянемо педагогічну площину такого впливу через експлікацію поняття «освітнє середовище». Аналіз наукових джерел засвідчує існування різноманіття інтерпретацій та уявлень щодо цього терміну. Проте, слід зауважити, що це поняття є певною «сталою перемінною» [1, с. 61], що сприяє формуванню майбутніх професіоналів у різних сферах суспільної діяльності. Його «сталість» проявляється через наявність в освітньому процесі на всіх щаблях системи освіти, а «змінність» полягає у постійній динаміці його складових, що залежить від багатьох зовнішніх (економічні, політичні, соціокультурні тощо) та внутрішніх (освітні процеси, суб'єкти освіти тощо) факторів. Доведено, що освіта може бути успішною лише в разі створення специфічного творчого освітнього середовища, яке сприяє культурному і професійному розвитку його суб'єктів. Воно має значний потенціал для становлення особистості і є свого роду «часово-просторовим конструктом», що включає в себе різноманітні педагогічні системи. Ці системи спрямовані на загально- культурне самовизначення, розвиток, саморозвиток, і самореалізацію здобувача освіти як унікальної особистості [2; 16].

М.Братко, застосовуючи методи аналізу наукового дискурсу, класифікації й узагальнення, розглядає освітнє середовище як комплексну багаторівневу систему умов і обставин, що забезпечують оптимальні параметри для освітньої діяльності конкретного освітнього суб'єкта в таких визначальних аспектах, як мета, зміст, процес, результат в ресурси [7].

Отже, освітнє середовище - це сукупність умов, факторів та ресурсів, що створюють умови для здійснення навчально-виховного процесу та сприяють освітньому розвитку особистості. У цьому контексті «точкою перетину» всіх проекцій такої комплексної багаторівневої системи виступає зміст навчання, а освітні ресурси, що використовуються під час навчання, є ключовим елементом спільної діяльності суб'єктів освітнього процесу та є нормативною та культуро відповідною структурою цієї діяльності в рамках освітніх закладів.

Освітнє середовище закладу вищої освіти трактується як складне об'єднання соціокультурних, освітніх і виховних аспектів, що взаємодіють у діалектичній єдності; «багатосуб'єктне та багато- предметне утворення, що цілеспрямовано і стихійно впливає на професійно-особистісний розвиток майбутнього фахівця, забезпечуючи його готовність до професійної діяльності та/або продовження навчання, успішного виконання соціальних ролей та самореалізації у процесі життєдіяльності» [6, с. 18-19].

Беручи за основу це визначення, виокремимо основні особливості й вимоги до середовища сучасного закладу вищої освіти як засобу формування професійного менталітету майбутніх вихователів дітей дошкільного віку. Такі вимоги детерміновані, на нашу думку, по-перше, загальними тенденціями розвитку вищої освіти, як-от: глобалізація, модернізація, інноватизація, інтеграція, інтернаціоналізація, демократи- зація, гуманізація, гуманітаризація, комерціалізація досліджень, непере- рвність, відкритість, автономізація освіти, її суб'єктність, мобільність і множинність форм здобуття тощо [9; 16; 19]. По-друге, принципами функціонуання середовищного підходу в освіті, а саме (відповідно до [16, с. 194-195]): гуманізму, індивідуалізації та диференціації, інноваційності, актуальності, толерантності, відкритості, діалогічності, доступності, інтерактивності, суб'єктності, варіативності, адекватності, культурологічної зорієнтованості, персоналізації, корпоративності, педагогічної підтримки, технологічності, партисипативності.

По-третє, досліджувані особливості й вимоги зумовлені характе- ристиками професійного менталітету, серед яких основними є:

-світоглядні уявлення і ментальний досвід;

-ціннісно-цільові пріоритети, ідеали;

-професійні мотиви;

-самоідентифікація (Я-професійне);

-домінувальні потреби;

-способи мислення;

-архетипи колективного несвідомого;

-поведінкові настанови;

-професійно значущі особистісні якості [12; 18 та ін.].

По-четверте, означені вимоги детермінуються особливостями професійної діяльності вихователя закладу дошкільної освіти і відповідно вимогами до нього, серед яких, застосовуючи дані наукових досліджень [4; 5; 10 та ін.] і вимоги Професійного стандарту «Вихователь закладу дошкільної освіти [15] вирізняємо:

-здатність до реалізації професійних функцій (виховна, навчальна, розвивальна, здоров'язбережувальна, комунікативна, методична, організаторська, інформаційна, координаційна, стимулювальна, соціальна, дослідницька, спрямувальна, діагностувальна, прогностична, коригувальна, материнська тощо);

-готовність здійснювати професійно-педагогічну діяльність відповідно до сучасних суспільних запитів і вимог, ціннісне ставлення до неї;

-володінняфаховимизнаннями,практичнимиуміннямиі навичками;

-здатність до професійного розвитку і самовдосконалення, інноваційність;

-готовність до партнерської взаємодії з учасниками освітнього процесу, діалогове мислення;

-гуманістична спрямованість особистості;

-сформованість соціально важливих особистісно-професійних якостей тощо.

За Г. Бєлєнькою, яка здійснила аналіз культурного середовища педагогічного університету саме в аспекті професійної підготовки майбутніх вихователів, його відмітними особливостями мають стати: унікальні міжособистісні зв'язки суб'єктів освітнього процесу, спрямовані на їх розвиток і самовдосконалення; високотехнологічне забезпечення цього процесу, організація комфортного проживання студентів, спільна діяльність викладачів та студентів, урахування індивідуальних інтересів та потреб студентів, ставлення до навчання, самоврядування та спільної діяльності, а також взаємини, підтримка та допомога від співробітників і однокурсників [3].

Ю. Косенко наголошує про те, що культурно-освітнє середовище ЗВО створює простір для реалізації широкого спектру діяльності студентів у позанавчальний період, включаючи соціокультурні та виховні ініціативи, організацію дозвілля та розваг. Учена наголошує на важливості взаємодії виховної роботи з освітньою, що сприяє підвищенню якості професійної підготовки майбутніх вихователів, формуванню

«Я»-концепції, самовдосконаленню та свідомій професіоналізації [14].

Солідарізуємося з думками знаних науковців і вважаємо, що освітнє середовище закладу вищої освіти є за своєю глибинною суттю професійно зорієнтованим. Воно включає умови й ресурси, спрямовані на підготовку майбутніх вихователів до виконання педагогічної діяльності, набуття ціннісно зорієнтованих професійних мотивів, потреб, ідеалів, світоглядних настанов, засвоєння позитивних поведінкових архетипів, професійно значущих якостей, розвиток їхньої професійної компетентності й професійної ментальності, оскільки включає не лише академічні заняття, але й практичні можливості для отримання досвіду роботи з дітьми дошкільного віку, проведення навчально-методичних семінарів, тренінгів, участь у науково-методичних конференціях, наукових дослідженнях тощо. Таке середовище сприяє інтеграції теорії і практики, розвитку професійних навичок і вмінь, прояву креативності у вирішенні завдань, пов'язаних із професійно-педагогічною діяльністю. Цей процес ґрунтується на набутті суб'єктивного ментального досвіду та творчій активності майбутніх вихователів, їхній здатності до рефлексії над особистими досягненнями, набуття професійних навичок у спілкуванні та поведінці, а також на їхній настанові та позитивній мотивації щодо вибору професії вихователя.

Висновки

Сучасні соціально-культурні реалії вимагають від вихователів закладів дошкільної освіти постійного професійного розвитку та адаптації до нових викликів і можливостей, що вони надають. Відтак, формування їхнього професійного менталітету в середовищі закладу вищої освіти є надзвичайно актуальною та важливою проблемою сучасної педагогічної науки й освітньої практики. Освітнє середовище ЗВО за умови актуалізації його ціннісного потенціалу відповідно до сутності і структури професійного менталітету майбутніх вихователів ЗДО, забезпечує його поетапне формування в процесі професійно-педагогічної підготовки

Перспективою подальших досліджень є обґрунтування структур- них компонентів професійного менталітету майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.

Література:

1.Аніщенко В. О. Сучасне освітнє середовище закладу вищої освіти як ядро формування особистості майбутнього офіцера державної кримінально-виконавчої служби України. Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України. Харків, 2020. С. 60-63.

2.Баль А. Середовищний підхід у вихованні особистості. Психолого- педагогічні проблеми сільської школи, 2014. № 50. С. 161-165.

3.Бєлєнька Г. В. Культурно-освітнє середовище ВНЗ як чинник формування професійної компетентності майбутнього педагога. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закл. освіти: зб. наук. пр. 2011. Вип. 1 (44). С. 17-21.

4.Бєлєнька Г. В. Формування професійної компетентності сучасного вихователя дошкільного навчального заклад: монографія. Київ, 2011. 320 с.

5.Богуш А. М. Розвиток мовленнєвої особистості дитини в полікультурному середовищі: теоретичний аспект. Наука і освіта: наук.-практ. журнал. 2007. № 1-2. С. 59-62.

6.Братко М. В. Освітнє середовище вищого навчального закладу: пошук стратегій управління. Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка. Збірник наукових праць. 2016. № 22. С. 15-21.

7.Братко М. В. Управління професійною підготовкою фахівців в умовах Університетського коледжу: теоретичний аспект. ScienceRise : Pedagogical Education. 2016. № 7(3). С. 9-16.

8.Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. 1440 с.

9.Головань М. С. Аналіз тенденцій розвитку вищої освіти в умовах глобаліз- ації, інтеграції та інформатизації суспільства. Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: педагогіка і психологія. 2011. № 31, Ч. 1. С. 203-211.

10.Загородня Л. П., Тітаренко С. А. Педагогічна майстерність вихователя дошкільного закладу: навчальний посібник. 2-ге вид. Суми : Університет. кн., 2018. 318 с.

11.Зінченко Н. О. Теорія симулякра Ж. Бодрійяра: історико-філософський аспект…. ареф. дис. канд. філософ. н. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2011. 18 с.

12.Княжева І. А. Менталітет і ментальність як чинники професійного становлення майбутніх педагогів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. 2022. Вип. 83. С. 42-46.

13.Кормич А. І. Історія вчень про державу і право: навч. посібник. Київ: Правова єдність, 2009. 312 с.

14.Косенко Ю. М. Професійне становлення майбутніх педагогів дошкільної освіти в освітньому просторі вищого навчального закладу. Личность в едином образовательном пространстве: сб. науч. ст. 1 Междунар. образоват. форума. Конф. «Образоват ельное прост ранст во и индивидуальност ь: современная дидакт ика, задания диагностики, оценка качества образования», «Личность и здоровьесбере- гающее пространство». 2010. Ч.3. С. 66-68.

15.Професійний стандарт «Вихователь закладу дошкільної освіти». Затвердж. КМ наказ від 19.10.21 Р. № 755-21. https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya- profesijnogo-standartu-vihovatel-zakladu-doshkilnoyi-osviti

16.Полякова Г. Розвиток середовищного підходу у вищій освіті в умовах глобальних змін. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2018,

№ 4 (78). С. 186-199.

17.Смелзер Н.,Зімелівські Г.Проблемисоціології;лекції,Перекл.з англійської В. Дмитрук. Львів: Кальварія, 2003. 123 с.

18.Стрига Е. В. Професійний менталітет майбутніх учителів гуманітарних дисциплін: навч-метод. посібник. Одеса: Видавець Букаєв В. В., 2009. 224 с.

19.British Council. The shape of things to come: Higher education global trends and emerging opportunities to 2020. Retrieved from: https://www.britishcouncil.org/ sites/default/files/the_shape_of_things_to_come_-_higher_education_global_trends_and_ emerging_opportunities_to_2020.pdf

20.Hillier В., Hanson J. The Social Logic of Space. Cambridge University Press, 1984. pp. 1-25.

References.

1.Anishchenko V. O. (2020) Suchasne osvitnie seredovyshche zakladu vyshchoi osvity yak yadro formuvannia osobystosti maibutnoho ofitsera derzhavnoi kryminalno- vykonavchoi sluzhby Ukrainy [The modern educational environment of a higher education institution as the core of personality formation of a future officer of the State Criminal Enforcement Service of Ukraine]. Psykholohichni ta pedahohichni problemy profesiinoi osvity ta patriotychnoho vykhovannia personalu systemy MVS Ukrainy. Kharkiv, рр. 60-63 [In Ukrainian].

2.Bal A. (2014). Seredovyshchnyi pidkhid u vykhovanni osobystosti [Environmental approach in personal development]. Psychological-pedagogical problems of rural school.

V.50. pp. 161-165 [In Ukrainian].

3.Bielienka H. V. (2011) Kulturno-osvitnie seredovyshche VNZ yak chynnyk formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnoho pedahoha [The cultural and educational environment of the university as a factor in the formation of the professional competence of the future teacher]. Onovlennia zmistu, form ta metodiv navchannia i vykhovannia v zakl. osvity: zb. nauk. pr. Vyp. 1 (44). рр. 17-21 [In Ukrainian].

4.Bielienka H. V. (2011) Formuvannia profesiinoi kompetentnosti suchasnoho vykhovatelia doshkilnoho navchalnoho zaklad: monohrafiia [Formation of professional competence of a modern preschool teacher: monograph]. Kyiv [In Ukrainian].

5.Bohush A. M. (2007) Rozvytok movlennievoi osobystosti dytyny v polikulturnomu seredovyshchi: teoretychnyi aspekt [Development of a child's speech personality in a multicultural environment: theoretical aspec].. Nauka i osvita: nauk.-prakt. zhurnal. № 1-2. рр. 59-62 [In Ukrainian].

6.Bratko M. V. (2016) Osvitnie seredovyshche vyshchoho navchalnoho zakladu: poshuk stratehii upravlinnia [Educational environment of a higher educational institution: search for management strategies]. Pedahohichna osvita: Teoriia i praktyka. Psykholohiia. Pedahohika. Zbirnyk naukovykh prats. № 22. рр. 15-21 [In Ukrainian].

7.Bratko M. V. (2016) Upravlinnia profesiinoiu pidhotovkoiu fakhivtsiv v umovakh Universytetskoho koledzhu: teoretychnyi aspekt [Management of professional training of specialists in the conditions of the University College: theoretical aspect.]. ScienceRise: Pedagogical Education. № 7(3). РР. 9-16 [In Ukrainian].

8.Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (2001) [A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language / Compilation]. / Uklad. i holov. red. V. T. Busel. Kyiv; Irpin: VTF «Perun» [In Ukrainian].

9.Holovan M. S. (2011). Analiz tendentsii rozvytku vyshchoi osvity v umovakh hlobalizatsii, intehratsii ta informatyzatsii suspilstva [Analysis of tendencies of higher education development in conditions of globalization, integration and informatization of society]. Problems of modern pedagogical education. Series: Pedagogy and Psychology.

№ 31, Part 1. рр. 203-211 [In Ukrainian].

10.Zahorodnia L. P., Titarenko S. A. (2018) Pedahohichna maisternist vykhovatelia doshkilnoho zakladu: navchalnyi posibnyk [Pedagogical mastery of a preschool teacher: a study guide]. 2-he vyd. Sumy: Universytet. kn. [In Ukrainian].

11.Zinchenko N. O. (2011) Teoriia symuliakra Zh. Bodriiiara: istoryko-filosofskyi aspekt [Baudrillard's theory of simulacra: historical and philosophical aspect] ... aref. dys. kand. filosof. n. Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka. Kyiv. [In Ukrainian].

12.Kniazheva I. A. (2022) Mentalitet i mentalnist yak chynnyky profesiinoho stanovlennia maibutnikh pedahohiv [Mentality and mentality as factors of professional development of future teachers]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh: zb. nauk. prV. 83. РР. 42-46 [In Ukrainian].

13.Kormych A. I. (2009) Istoriia vchen pro derzhavu i pravo: navch. рosibnyk [History of doctrines about the state and law: teaching. manual]. Kyiv: Pravova yednist [In Ukrainian].

14.Kosenko Yu. M. (2010) Profesiine stanovlennia maibutnikh pedahohiv doshkilnoi osvity v osvitnomu prostori vyshchoho navchalnoho zakladu [Professional formation of future teachers of preschool education in the educational space of a higher educational institution]. Lychnost v edynom obrazovatelnom prostranstve: sb. nauch. st. 1 Mezhdunar. obrazovat. foruma. Konf. «Obrazovatelnoe prostranstvo y yndyvydualnost: sovremennaia dydaktyka, zadanyia dyahnostyky, otsenka kachestva obrazovanyia»,

«Lychnost y zdorovesberehaiushchee prostranstvo». № 3. рр. 66-68 [In Ukrainian].

15.Profesiinyi standart «Vykhovatel zakladu doshkilnoi osvity» (2021) [Professional standard "Preschool teacher".]. Zatverdzh. KM nakaz vid 19.10.21 R.

№ 755-21. [In Ukrainian].

16.Poliakova H. (2018) Rozvytok seredovyshchnoho pidkhodu u vyshchii osviti v umovakh hlobalnykh zmin [Development of the environmental approach in higher education in conditions of global changes]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. № 4(78). рр. 186-199 [In Ukrainian].

17.Smelzer N., Zimelivski H. (2003) Problemy sotsiolohii; lektsii, [Problems of sociology; lectures]. Perekl. z anhliiskoi V. Dmytruk. Lviv: Kalvariia [In Ukrainian].

18.Stryha E. V. (2009) Profesiinyi mentalitet maibutnikh uchyteliv humanitarnykh dystsyplin: navch-metod. рosibnyk [Professional mentality of future teachers of humanitarian disciplines: teaching method. manual]. Odesa: Vydavets Bukaiev V. V. [In Ukrainian].

19.British Council (2012). The shape of things to come: Higher education global trends and emerging opportunities to 2020. [In English].

20.Hillier В., Hanson J. (1984) The Social Logic of Space. Cambridge University Press, pp. 1-25. [In English]

Размещено на Allbest.ru