Розвиток методичної компетентності педагогів у координатах неперервної освіти

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Комунальний заклад вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради»

Кафедра методики викладання і змісту освіти

Розвиток методичної компетентності педагогів у координатах неперервної освіти

Шатайло Н.В., к.п.н., ст. викладач

м. Одеса

Анотація

Стаття присвячена проблемі розвитку у педагогів методичної компетентності в умовах неперервної освіти.

Метою статті є дослідження розвитку методичної компетентності педагогів базової школи і майбутніх вчителів та визначення векторів науково- методичного супроводу в процесі неперервної освіти.

Надано трактування дефініції «методична компетентність» як складного інтегрованого утворення особистості, що включає комплекс здатностей і готовності до методичної діяльності, загальнопедагогічних, спеціальних знань, умінь і навичок, педагогічних цінностей, методичного досвіду, особистісних якостей педагога, що забезпечують ефективну реалізацію освітнього процесу.

Визначено структурні компоненти методичної компетентності: когнітивний, ціннісно-мотиваційний, діяльнісно-технологічний, які трансформуються у процесі професійного розвитку. Компетентності тісно переплетені між собою та є міцним фундаментом для провадження вчителем професійної діяльності. Підтверджено взаємозв'язок теоретичної і методичної складових методичної компетентності за Професійним стандартом вчителя, що виражено у знаннєвому і ціннісно-діяльнісному аспектах та корелюється з відповідними здатностями.

Визначено вектори науково-методичного супроводу реалізації завдань Державного стандарту базової середньої освіти в умовах впровадження Нової української школи. Виділено акцентні приклади з досвіду працівників кафедри методики викладання і змісту освіти ОАНО щодо розроблення освітніх/навчальних програм і наповнення контенту курсів підвищення кваліфікації педагогів мовно-літературної, інформатичної, технологічної, математичної освітніх галузей закладів загальної середньої освіти та реалізації змісту навчальних дисциплін для майбутніх вчителів - здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки. Виявлено особливості науково-методичного супроводу розвитку методичної компетентності, зокрема технологічність, адаптованість, ціннісно-орієнтовану спрямованість, результативність. Означено подальші розвідки у напрямку розширення діапазону, форматів та адаптації дієвих стратегій розвитку методичної компетентності майбутніх вчителів та педагогів закладів загальної середньої освіти.

Ключові слова: методична компетентність, неперервна освіта, здатності, професійна компетентність, курси підвищення кваліфікації, вчителі закладів загальної середньої освіти, майбутні вчителі.

Abstract

Development of methodological competence of teachers in continuous education coordinates

Shatailo N.V., C. Ped. Sci., Senior Lecturer, Head of the Department of teaching methods and content of education, Communal institution of higher education «Academy of postgraduate education of the Odesa regional council», Odesa

The article is devoted to the problem of developing methodical competence among teachers in the conditions of continuous education.

The purpose of the article is to study the development of methodological competence of basic school teachers and future teachers and to determine the vectors of scientific and methodological support in the process of continuous education. An interpretation of the definition of «methodological competence» is given as a complex integrated personality formation, which includes a complex of abilities and readiness for methodical activity, general pedagogical, special knowledge, abilities and skills, pedagogical values, methodical experience, personal qualities of the teacher, which ensure the effective implementation of the educational process.

The structural components of methodical competence are defined: cognitive, value-motivational, activity-technological, which are transformed in the process of professional development. Competencies are closely intertwined and are a solid foundation for the teacher's professional activities. The relationship between the theoretical and methodical components of methodical competence according to the Teacher's Professional Standard, which is expressed in cognitive and value-activity aspects and is correlated with the corresponding abilities, has been confirmed.

The vectors of scientific and methodological support for the implementation of tasks of the State standard of basic secondary education in the conditions of the implementation of the New Ukrainian School have been determined. Emphatic examples are highlighted from the experience of the staff of the Department of Teaching Methodology and Content of Education of the UNO regarding the development of educational/learning programs and the content of advanced training courses for teachers of linguistic, literary, informatics, technological, mathematical educational fields of general secondary education institutions and the implementation of the content of educational disciplines for future teachers - applicants of the second (master's) level of higher education in the specialty 011 Educational, pedagogical sciences.

The peculiarities of scientific and methodical support for the development of methodical competence have been revealed, in particular, technology, adaptability, value-oriented orientation, effectiveness. Further research in the direction of expanding the range, formats and adaptation of effective strategies for the development of methodical competence of future teachers and pedagogues of general secondary education institutions is indicated.

Keywords: methodical competence, continuous education, abilities, professional competence, professional development courses, teachers of general secondary education institutions, future teachers.

Постановка проблеми

Сучасна українська освіта перебуває під впливом низки чинників, які обумовлюють необхідність її трансформації. В першу чергу - це реалії воєнного стану, котрі призвели до освітніх втрат, пріоритетність дотримання безпекових норм та необхідність для вчителів адаптувати власний педагогічний досвід до потреб освітнього середовища закладу освіти. Визначальною в діяльності сучасного педагога є і реалізація завдань Державного стандарту базової середньої освіти, що потребує застосування ефективних освітніх стратегій, котрі забезпечать розбудову Нової української школи. Спланувати траєкторію власного професійного розвитку покликаний Професійний стандарт за професією «Вчитель закладу загальної середньої освіти», змістове наповнення якого спрямовує увагу педагогів на удосконалення загальних та фахових компетентностей, спонукає до трансформації особистісних якостей.

Закономірно, що в координатах неперервної освіти, де відбувається спеціалізоване вдосконалення професійної підготовки, актуалізується питання трансформації науково-методичного супроводу розвитку професійної компетентності педагогів базової школи і майбутніх вчителів (здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня) та її складової - методичної компетентності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій виявив зосередженість науковців на багаторівневості професійної компетентності як складного особистісного утворення, що поєднує в собі професійні і особистісні характеристики педагогів та визначає їхню здатність до застосування знань, умінь, навичок у практиці комплексного виконання фахових завдань. Зокрема розвиток професійних компетентностей педагогів відображено у дослідженнях Н. Гузій, І. Дичківської, І. Драч, О. Дубасенюк, М. Дяченко, О. Пометун, Н. Ничкало, О. Савченко, Л.Семенець, В. Семиченко, С. Скворцової, Т. Ціпан та ін.

Розглядали методичну компетентність в структурі професійної компетентності О. Бігич, О. Біляковська, Т. Волобуєва, Т. Гущина, А. Волощук, А. Дейкіна, А. Мормуль, Н. Остапенко, Є. Пасічник, О. Ростовський, О. Семеног, В. Сидоренко, А. Ситченко, В. Студенікіна та ін. Чимало дослідників вивчали специфіку методичної компетентності та особливості її розвитку у педагогів різної фахової спрямованості: Н. Бахмат, Т. Бодрова, В. Галай, Т. Загривна, В. Земцова, О. Зубкова, В. Коваль, О. Мартиненко, І. Мітельман, Л. Моторна, В. Ніжегородцев, І. Новик, О. Папач, Є. Проворова, Л. Сімоненко, С. Семенець, О. Скафа, H. Стефанова, Н. Тарасенкова, Л. Черчата та інші.

Чисельність та багатоаспектність досліджень означеної проблема- тики створили підґрунтя для висвітлення питань розвитку методичної компетентності в координатах неперервної освіти педагогів, що наразі є недостатньо вивченим та потребує детального визначення.

Мета статті - дослідження розвитку методичної компетентності педагогів базової школи і майбутніх вчителів та визначення векторів науково-методичного супроводу в процесі неперервної освіти.

Виклад основного матеріалу

У попередніх публікаціях нами висвітлено результати теоретичного вивчення сутності поняття «методична компетентність» та надано трактування дефініції «методична компетентність», яка постає як складне інтегроване утворення особистості, що включає комплекс здатностей і готовності до методичної діяльності, загальнопедагогічних та спеціальних знань, умінь і навичок, педагогічних цінностей, методичного досвіду та особистісних якостей педагога, що у їх взаємозв'язку та взаємодії забезпечують ефективну реалізацію освітнього процесу. Також було визначено структурні компоненти методичної компетентності, а саме когнітивний, ціннісно-мотиваційний, діяльнісно-технологічний, які обумовлюють наявність у педагога методичних знань, умінь, особистісних рис, педагогічних цінностей та досвіду, що підлягають трансформації у процесі професійного розвитку [10].

Очевидно, що теоретична та методична складові методичної компетентності вчителя та майбутнього вчителя тісно переплетені між собою та є міцним фундаментом для провадження ними професійної діяльності. Підтвердження даної тези міститься і у Професійному стандарті вчителя, де зазначене виражено у знаннєвому і цінніснодіяльнісному аспектах та унормовується як вимога, зумовлена потребами ринку праці, суспільства і держави у кваліфікованих працівниках.

Значний інтерес становить набір здатностей в складі предметно- методичної компетентності за професійним стандартом, котрий є доречним у контексті дослідження розвитку методичної компетентності в системі неперервної освіти. Припускаємо, що означені здатності корелюють зі змістовим наповненням методичної компетентності та реалізуються вчителем через моделювання змісту навчання відповідно до обов'язкових результатів навчання учнів; формування та розвиток в учнів ключових компетентностей й наскрізних умінь; здійснення інтегрованого навчання учнів; добір і використання сучасних та ефективних методик і технологій навчання, виховання і розвитку учнів; розвиток в учнів критичного мислення; здійснення оцінювання та моніторингу результатів навчання учнів на засадах компетентнісного підходу; формування ціннісних ставлень в учнів [7]. методичний компетентність педагог новий український школа

Зазначимо, що розвиненість методичної компетентності педагогів набуває пріоритетного значення з огляду на необхідність реалізації завдань Державного стандарту базової середньої освіти в умовах впровадження Нової української школи. Як відомо, перед сучасними педагогами постали виклики, які спонукають їх до змін, переорієнтації на ціннісно-орієнтоване навчання учнів та застосування нових підходів - компетентнісного, особистісно орієнтованого, діяльнісного, інтегративного. Означене передбачає і оновлення діапазону методичного інструментарію вчителя задля забезпечення дидактичної доцільності освітнього процесу.

В якості аргументованого підтвердження вищеозначеного наведемо окремі результати дослідження «Нова українська школа» в 5-6-х класах: виклики впровадження» проведене ГО «Смарт освіта» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та сприяння Міністерства освіти і науки України. В загальнонаціональному репрезентативному опитуванні взяли участь близько 600 вчителів, котрі працюють з учнями 5-6-х класів Нової української школи. В ході опитування педагоги визначили, зокрема і найбільш поширені підходи, які вони застосовують в освітньому процесі. Обрані педагогами варіанти мають наступний розподіл у відсотковому значенні: «навчання, орієнтоване на розв'язання проблем (52,5%); проєктне навчання (49%); інтеграція різних предметів (39%); створення індивідуальних траєкторій розвитку учнів (25%); створення учнівського портфоліо (14%); навчання «через запит» (11%)» [5, с.37].

На труднощі у просуванні реформи НУШ, обумовлені об'єктив- ними чинниками (перехід на дистанційне навчання, ускладнення обумовлене війною тощо), вказує той факт, що за результатами дослідження 45% опитаних вчителів проявили недостатню обізнаність щодо особливостей змісту реформи та мають утруднення з усвідомленням основних її відмінностей у порівнянні з традиційною освітньою системою. Отримані дані засвідчують, що використання сучасних підходів в освітньому процесі здійснюється педагогами не повною мірою, тож питання розроблення векторів науково-методичного супроводу реформи НУШ не лише не зникає з поля зору працівників системи неперервної освіти, а й має бути значено посилене, зокрема і в частині розвитку методичної компетентності педагогів.

Можливості для модернізації науково-методичного супроводу педагогів, які здійснюють освітній процес в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану, відкрило проведене на базі Одеської академії неперервної освіти комплексне науково-педагогічне дослідження «Трансформація особистісних та професійних компетентностей учасників освітнього процесу в реаліях сьогодення», результати якого висвітлено в попередніх публікаціях [9]. Здійснене дослідження мало на меті визначити та дослідити чинники трансформації особистісно-професійної компетентності учасників освітнього процесу.

Тож, в межах пошуку шляхів розвитку методичної компетентності педагогів базової школи та майбутніх вчителів у процесі неперервної освіти виділимо акцентні приклади з досвіду працівників кафедри методики викладання і змісту освіти ОАНО. Відмітимо, що освітня діяльність є пріоритетним напрямом діяльності кафедри методики викладання і змісту освіти. Робота викладачів кафедри спрямована на розроблення освітніх/навчальних програм і наповнення контенту курсів підвищення кваліфікації для вчителів закладів загальної середньої освіти та реалізацію змісту обов'язкових і вибіркових дисциплін для майбутніх вчителів - здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки.

Так, в процесі опанування розробленого курсу «Особиста навчальна мережа: створюємо разом» вчителі мовно-літературної освітньої галузі (іноземні мови) практикують створення освітянських спільнот, що згодом за аналогією втілюється педагогами і в практику роботи з учнями. Освітяни навчаються моделювати діяльність онлайн- спільнот і мереж для подальшого неформального професійного спілкування, обміну думками, досвідом, обговорення професійних питань, поширення дидактичних матеріалів та практичних напрацювань. Про стимул до професійного зростання та підвищення рівня методичної компетентності свідчать результати рефлексивного анкетування вчителів, які навчалися на курсах за даною тематикою: 60% вчителів після завершення курсів планують працювати над створенням власної мережі, блогу, каналу; 30% педагогів створюють онлайн-продукт уже в процесі навчання; 10% - зацікавлені, але потребують додаткового осмислення теми [1, с.18].

На підвищення інформаційно-цифрової складової методичної компетентності педагогів інформатичної освітньої галузі спрямовано змістове наповнення актуальних курсів підвищення кваліфікації, де розглядається компетентнісний потенціал, алгоритми використання хмарних технологій Google та мобільних додатків в освітньому процесі. Значна увага приділяється практичному опрацюванню методико- технологічних аспектів дистанційного, синхронного та асинхронного навчання, вивченню спектра мов програмування (Scratch, Python, Java), методичному супроводу упровадженню елементів STEAM-освіти, зокрема розробці STEМ/ STEAM-проектів на основі міждисциплінарного та інтегрованого підходів [2, с.52].

Розвитку комплексу здатностей педагогів технологічної освітньої галузі, як необхідних складових методичної компетентності, сприяє навчання на курсах підвищення кваліфікації, яке є можливістю фахівцям спланувати особистісно-професійну траєкторію в напрямку опанування методиками реалізації проектно-технологічної діяльності, запровадження гейміфікації, робототехніки, STEM-технологій на уроках трудового навчання, практиками розвитку інженерного мислення, креативності, ключових компетентностей в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти. Освітня проблематика, яка інтегрується у зміст навчання фахівців технологічної освітньої галузі, охоплює інноваційні практики впровадження сучасних моделей навчання: адаптивне навчання, синхронне та асинхронне навчання, змішане, гібридне, дистанційне, електронне, самостійно направлене, віртуальне навчання та актуальний інструментарій для забезпечення такого навчання. Педагоги отримують науково-методичний супровід в опрацюванні сучасних технологій візуалізації інформації, онлайн- інструментарію для створення коміксів, скрайбінгу, лепбуків, інтелект-карт, тестів, кросвордів, вивчають особливості роботи з онлайн-дошками Jamboard, Padlet тощо [2, с. 52-53].

Науково-методичний й науково-практичний супровід розвитку методичної компетентності вчителів математичної освітньої галузі здійснюється на засадах застосування цінностей методології agile, адаптованих для системи післядипломної (неперервної) педагогічної освіти в контексті формування дидактичних ресурсів. Важливою функцією дидактичного ресурсу agile-стратегії XP (eXtremePedagogy) в модернізованій системі роботи курсів підвищення кваліфікації учителів математики в ОАНО є створення, науково-методичний супровід та постійне оновлення на засадах суб'єктно-об'єктної взаємодії (із застосуванням методу «коротких релізів», трансформацією принципу agile «парне програмування» у принцип виконання навчально- професійних проектів, парно-групових завдань та ін.) задачних комплексів (систем задач). Запропонований алгоритм роботи забезпечує взаємозв'язок теоретичного і практичного (задачного) матеріалу в комплексі заходів для учнів з підвищеними освітніми запитами в галузі математики [3, с.68-69].

Дещо раніше було проаналізовано можливості розвитку методичної компетентності в умовах змін, що стало основою пошуку шляхів розвитку її складової, визначеної як «здатність здійснювати інтегроване навчання учнів». В контексті даного дослідження зазначимо, що викладачами кафедри методики викладання і змісту освіти ОАНО здійснено науково-методичний супровід реалізації розроблених навчальних програм актуальної проблематики для різних категорій педагогічних працівників під загальною назвою «Реалізація інтегративної стратегії навчання». Кожна така програма специфічно відрізняється відносно освітньої галузі/предмета та забезпечує реалізацію освітніх завдань: поглиблення розуміння сутності інтегрованого навчання як інструменту розвитку ключових компетентностей особистості з фокусом на цінності, ставлення, практичні навички; розвиток здатності до педагогічного проектування інтегрованих занять; удосконалення умінь комбінувати та адаптувати педагогічний інструментарій розвитку ключових компетентностей відповідно до освітньої мети; сприяння розвитку умінь прогнозувати/забезпечувати результативність інтегрованої освітньої діяльності; здійснення педагогічної рефлексії щодо трансформації/діджиталізації методичного інструментарію у процесі розвитку ключових компетентностей [8, с. 166].

Спрямованість на підвищення рівня розвитку методичної компетентності майбутніх вчителів забезпечує зміст обов'язкового компоненту «Технології середньої освіти та методика навчання» освітньо-професійної програми «Педагогіка середньої освіти» для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки [6].

Вагоме місце у наповненні змістових модулів програми навчальної дисципліни відведено особливостям методики навчання, що сприяє і оволодінню магістрантами спеціальними компетентностями та відповідними здатностями, як-то: інтегрувати знання у сфері загальної середньої освіти і педагогіки та розв'язувати складні задачі у мульдисциплінарних та міждисциплінарних контекстах; використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні та цифрові технології у освітній та дослідницькій діяльності; здійснювати методичну роботу та методичний супровід педагогічної діяльності. Відтак застосування практико-орієнтованого підходу до підготовки магістрів освітніх, педагогічних наук уможливлює опанування ними методичних засад проектування освітнього контенту з використанням процедур інтегрування й варіювання диференційованого змісту шкільних навчальних предметів [4].

Викладачі кафедри методики викладання і змісту освіти здійснюють науково-методичний супровід навчальної діяльності майбутніх вчителів щодо опрацювання державних освітніх стандартів, опанування методико-технологічного інструментарію проектування змісту освіти (таксономія Б. Блума, метод дизайн-мислення, метод ADDIЕ, система SMART тощо), оволодіння методами і прийомами реалізації завдань середньої освіти, методикою підготовки і проведення сучасного уроку, особливостями організації групової форми роботи, застосування проектних технологій тощо (змістовий модуль 3. «Методика навчання»; змістовий модуль 4 «Особливості методики навчання предмету») [4].

Висновки

Підсумовуючи результати дослідження зазначимо, що напрацювання фахівців кафедри методики викладання і змісту освіти в напрямку розвитку методичної компетентності майбутніх вчителів та вчителів закладів загальної середньої освіти уможливили виявлення характерних особливостей науково-методичного супроводу означеного процесу, серед яких виділяємо технологічність (включає алгоритм запровадження), адаптованість (включає врахування потреби здобувачів освіти), ціннісно-орієнтовану спрямованість (включає диспозиції, цінності, ставлення), результативність (включає спрямованість на отримання освітнього продукту). Подальші розвідки будуть здійснювати у напрямку розширення діапазону, форматів та адаптації дієвих стратегій розвитку методичної компетентності майбутніх вчителів та педагогів закладів загальної середньої освіти.

Література

1. Береснєва Н.В. Підвищення кваліфікації вчителів іноземних мов: виклики та перспективи. Наша школа: науково-практичні студії. 2023. №2 (2). С. 14-20.

2. Колесова О.А., Нікітенко Р.І., Чебаненко Н.О. IT та STEM контури післядипломної педагогічної освіти. Наша школа: науково-практичні студії. 2023. №1(1). С. 50-56.

3. Мітельман І.М. Дидактичні ресурси agile-стратегій підготовки вчителів до роботи з математично обдарованими учнями. Наша школа: науково-практичні студії. 2023. №1(1). С. 65-73.

4. Навчальна програма дисципліни «Технології середньої освіти та методика навчання» освітньо-професійної програми «Педагогіка середньої освіти» за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки для другого (магістерського) рівня вищої освіти. [Електронний ресурс]. - Одеса: КЗВО «ОАНО», 2023.

5. «Нова українська школа» в 5-6-х класах: виклики впровадження / кол. авт.: І. Пасько, П. Бондаренко, В. Божинський; за ред. Галини Титиш; ГО «Смарт освіта». Київ. 2024. 190 с.

6. Освітньо-професійна програма «Педагогіка середньої освіти» галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки для другого (магістерського) рівня вищої освіти. [Електронний ресурс]. - Одеса: КЗВО «ОАНО», 2022.

7. Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)». [Електронний ресурс].

8. Шатайло Н.В., Онищук С.О.: Інтегративна стратегія навчання: можливості реалізації в умовах змін // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції «Педагогічна наука і освіта у сучасному вимірі: проблеми і перспективи розвитку». Одеса: КЗВО «ОАНО», 2023. С. 165-167.

9. Шатайло Н.В. Розвиток професійних компетентностей педагогів базової школи в умовах сьогодення. Вісник науки та освіти. Серія «Педагогіка». Випуск 12(18). 2023. С. 878-889.

10. Шатайло Н.В. Методична компетентність педагога: теоретичний аспект. Інноваційна педагогіка. Випуск 68. Том 2. 2024 С. 182-185.

References

1. Beresneva N.V. (2023). Pidvyshchennia kvalifikatsii vchyteliv inozemnykh mov: vyklyky ta perspektyvy [Improving the qualifications of foreign language teachers: challenges and prospects]. Nasha shkola: naukovo-praktychni studii - Our school: scientific and practical studies, 2 (2), 14-20.

2. Kolesova O.A., Nikitenko R.I., Chebanenko N.O. (2023). IT ta STEM kontury pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity [IT and STEM contours of postgraduate pedagogical education]. Nasha shkola: naukovo-praktychni studii - Our school: scientific and practical studies, 1(1). 50-56.

3. Mitelman I.M. (2023). Dydaktychni resursy agile-stratehii pidhotovky vchyteliv do roboty z matematychno obdarovanymy uchniamy [Didactic resources of agile strategies for training teachers to work with mathematically gifted students]. Nasha shkola: naukovo-praktychni studii - Our school: scientific and practical studies, 1(1), 65-73.

4. Navchalna prohrama dystsypliny «Tekhnolohii serednoi osvity ta metodyka navchannia» osvitno-profesiinoi prohramy «Pedahohika serednoi osvity» za spetsialnistiu 011 Osvitni, pedahohichni nauky dlia druhoho (mahisterskoho) rivnia vyshchoi osvity. [The curriculum of the discipline «Technologies of secondary education and teaching methods» of the educational and professional program «Pedagogy of secondary education» in the specialty 011 Educational, pedagogical sciences for the second (master's) level of higher education]. (2023). Odesa: KZVO «OANO».

5. «Nova ukrainska shkola» v 5-6-kh klasakh: vyklyky vprovadzhennia (2024) / kol. avt.: I. Pasko, P. Bondarenko, V. Bozhynskyi; za red. Halyny Tytysh; [«New Ukrainian school» in grades 5-6: challenges of implementation]. / coll. author: I. Pasko, P. Bondarenko, V. Bozhynskyi; under the editorship Galina Tytysh; HO «Smart osvita» - NGO «Smart Education». Kyiv.

6. Osvitno-profesiina prohrama «Pedahohika serednoi osvity» haluzi znan 01 Osvita/Pedahohika spetsialnosti 011 Osvitni, pedahohichni nauky dlia druhoho (mahisterskoho) rivnia vyshchoi osvity. [Educational and professional program «Pedagogy of secondary education» field of knowledge 01 Education/Pedagogy specialty 011 Educational, pedagogical sciences for the second (master's) level of higher education]. (2022). Odesa: KZVO «OANO».

7. Profesiinyi standart za profesiiamy «Vchytel pochatkovykh klasiv zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel z pochatkovoi osvity (z dyplomom molodshoho spetsialista)» [Professional standard for the professions «Teacher of primary classes of a general secondary education institution», «Teacher of a general secondary education institution», «Teacher of primary education (with junior specialist diploma)»]. (n.d.).

8. Shatailo N.V., Onischyk S.О. (2023). Intehratyvna stratehiia navchannia: mozhlyvosti realizatsii v umovakh zmin [Integrative learning strategy: opportunities for implementation in conditions of change]. V.V. Yahodnikova (Red.), Pedahohichna nauka i osvita u suchasnomu vymiri: problemy i perspektyvy rozvytku (s. 165-167) Odesa: Bukaiev Vadym Viktorovych.

9. Shatailo N.V. (2023). Rozvytok profesiinykh kompetentnostei pedahohiv bazovoi shkoly v umovakh sohodennia [Development of professional competences of basic school teachers in today's conditions]. Visnyk nauky ta osvity. Seriia «Pedahohika» - Herald of science and education. «Pedagogy», 12(18), 878-889.

10. Shatailo N.V. (2024). Metodychna kompetentnist pedahoha: teoretychnyi aspekt. [Teacher's methodological competence: theoretical aspect]. Innovatsiina pedahohika - Innovative pedagogy. 68. (Vol. 2), 182-185.

Размещено на Allbest.Ru