Тенденції та передовий досвід у сучасній хореографії: університетська освіта

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

Гуманітарний факультет

Кафедра образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва та технологій

Кафедра туризму, теорії та методики фізичної культури та валеології

Кафедра хореографії

Львівський національний університет імені Івана Франка

Факультет культури і мистецтв

Кафедра театрознавства та акторської майстерності

Тенденції та передовий досвід у сучасній хореографії: університетська освіта

Бучківська Г.В., д.п.н., професор

Балух М.М., викладач

Єфімчук О.М., засл. артистка України

Матущак Г.Г., старший викладач

Циганик М.І., к. філол. н., доцент

м. Хмельницький м. Львів

Анотація

У статті розглядаються тенденції та передовий досвід у сучасній хореографії під час навчання у закладі вищої освіти. Зазначено, що найголовнішою тенденцією на сьогоднішній день є те, що українські заклади вищої освіти, які навчають майбутніх хореографів активно впроваджують різні інновації в процес їх підготовки. Визначено, що інновації в хореографічній освіті - це комплекс ефективних нововведень, які спрямовані на розвиток творчої особистості сучасного хореографа. До інновацій віднесено: методичні принципи, сучасні форми проведення занять та методи навчання. Розглянуто сучасні методичні принципи навчання хореографії, а саме: принцип науковості, принцип наступності, принцип доступності, принцип проблемності, принцип наочності, принцип свідомої навчально-пізнавальної діяльності студентів, принцип адаптації, принцип професійно-педагогічної спрямованості освіти, принцип еклектичного навчання, принцип врахування різноманітності шляхів професійного навчання, принцип суб'єктності навчання, принцип особистісно-професійного розвитку, принцип єдності теоретичної та практичної підготовки, принцип врахування мотивації до навчання.

Охарактеризовано сучасні інноваційні форми проведення занять, які є цікавими та різноманітними. До них відносяться: тренінги, імітаційні ігри, проблемні заняття, майстер-класи, лекції-концерти, екскурсії. Окреслено методи навчання, які використовуються сучасній хореографічній освіті: методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності; методи стимулювання та мотивації навчальної діяльності; методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

Обґрунтовано найбільш ефективні вербальні та практичні методи роботи зі студентським хореографічним колективом, а саме: показ, зразок, ігровий метод, метод емпатії, послідовний перехід від легких рухів до більш складних, метод цілісної вправи, метод створення атмосфери психологічної підтримки, метод імпровізації, метод театралізації. Зроблено висновок, що в умовах сьогодення хореографія є самостійною галуззю мистецької сучасної освіти і реалізується з допомогою сучасних інноваційних принципів, методів та форм навчання. В основу хореографічної освіти покладено: компетентнісний, діяльнісний, міждисциплінарний, системний, аксіологічний та особистісний підходи з допомогою яких формується професійна компетентність, естетичний досвід, духовні, моральні якості майбутнього хореографа та ціннісні орієнтації.

Ключові слова: сучасна хореографія, методи навчання, принципи навчанні, інновації, інноваційні форми проведення занять.

Annotation

Trends and best practices in contemporary choreography: university education

Buchkivska G.V. Dr Ped. Sci., Professor, Honored Artist of Ukraine, Dean of the Faculty of Humanities, Professor of the Department of Fine Art, Decorative-Applied Arts and Technology; Balukh M.M. Lecturer of the Department of Tourism, Theory and Methods of Physical Culture and Valeology; Yefimchuk O.M., Honored Artist of Ukraine, Head of the Department of Choreography; Matushchak G.H., Senior Lecturer at the Department of Choreography, Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy, Khmelnytskyi

Tsyhanyk M.I. PhD (philology), Associate Professor, Acting Dean of the Faculty of Culture and Arts, Associate Professor of the Department of Theater Studies and Acting, Ivan Franko National University of Lviv

The article examines trends and best practices in modern choreography while studying at a higher education institution. It is noted that the most important trend today is that Ukrainian higher education institutions that train future choreographers are actively introducing various innovations in the process of their training. It is determined that innovations in choreographic education are a set of effective innovations aimed at developing the creative personality of a modern choreographer. The innovations include: methodological principles, modern forms of classes and teaching methods.

The modern methodological principles of teaching choreography are considered, namely: the principle of science, the principle of continuity, the principle of accessibility, the principle of problematic, the principle of visibility, the principle of conscious educational and cognitive activity of students, the principle of adaptation, the principle of professional and pedagogical orientation of education, the principle of eclectic learning, the principle of taking into account the diversity of ways of professional training, the principle of subjectivity of learning, the principle of personal and professional development, the principle of unity of theoretical and practical training, the principle of taking into account the needs of the student.

The article characterizes modern innovative forms of conducting classes, which are interesting and diverse. These include: trainings, simulation games, problem classes, master classes, lectures-concerts, excursions. The methods of teaching used in modern choreographic education are outlined: methods of organizing and implementing educational and cognitive activities; methods of stimulating and motivating educational activities; methods of control and self-control over the effectiveness of educational and cognitive activities.

The most effective verbal and practical methods of working with a student choreographic team are substantiated, namely: demonstration, sample, game method, empathy method, consistent transition from easy movements to more complex ones, holistic exercise method, method of creating an atmosphere of psychological support, improvisation method, theatricalization method. It is concluded that in today's conditions, choreography is an independent branch of modern art education and is realized through modem innovative principles, methods and forms of education.

The basis of choreographic education is based on: competence, activity, interdisciplinary, systemic, axiological and personal approaches, which help to form professional competence, aesthetic experience, spiritual and moral qualities of the future choreographer and value orientations.

Keywords: modern choreography, teaching methods, teaching principles, innovations, innovative forms of teaching.

Постановка проблеми

Система хореографічної освіти у сучасному розвиненому світі потребує суттєвих змін до підготовки сучасних хореографів ХХІ століття з орієнтацією на Європейські традиції оскільки наша держава тримає курс до вступу в Європейський освітній простір. У світовому суспільстві велика увага приділяється культурологічній та мистецькій складовій саме тому потрібно акцентувати увагу на професійній підготовці творчої особистості сучасного хореографа.

Пріоритетним напрямком підготовки хореографів є не лише надання їм певних знань та вмінь, а й формування високоосвіченого творчого фахівця та розвиток особистості здатної вільно і самостійно творчо мислити і діяти. Всі напрямки та шляхи підготовки майбутніх хореографів окреслено в нормативно-правовій базі, а саме: Законі України «Про культуру» (2010 р.), Закону України «Про вищу освіту» (2014 р.), Законі України «Про освіту» (2018 р.), у Концепції розвитку освіти України на 2015-2025 роки, у Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2022-2032 роки, у критеріях національної рамки кваліфікацій (зі змінами 2020 р.).

Саме тому на основі всього вищезазначеного виникає потреба перегляду існуючих та впровадженні новітніх методів, принципів, форм та підходів з використанням сучасних інноваційних технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив визначити, що проблематика розвитку хореографічної освіти та її трансформація є на сьогодні досить актуальною серед науковців мистецтвознавців.

Серед вітчизняних дослідників вважаємо за потребу відзначити роботи: Д. Бідюка, який досліджував професійну підготовку хореографів в університетах Великої Британії. А. Криворотенко та О. Прилуцька здійснювали порівняльний аналіз моделей хореографічного виховання на основі Європейського досвіду. Л. Андрощук, яка розглядала інновації у практичній підготовці майбутнього вчителя хореографії в системі хореографічно-педагогічної освіти в Україні. А. Вєтринська розкрила головні інновації в сучасній хореографічній професійній освіті. В. Чуба визначав проблеми формування професійних якостей майбутніх хореографів в системі вищої освіти. В. Вітковський та О. Копієвський розглядали діяльнісний аспект фахової підготовки майбутніх хореографів у класичному університеті. І це тільки невелика кількість сучасних досліджень у напрямку хореографії.

Мета статті полягає у розгляді тенденцій та передового досвіду підготовки сучасних хореографів в університетах.

Виклад основного матеріалу

У ХХІ столітті стрімко прогресують глобалізація та євроінтеграція освітніх процесів, впроваджуються новітні інформаційно-комунікаційні технології. З їх допомогою розробляються сучасні методики впровадження інноваційних систем, принципів, форм і підходів у професійну підготовку майбутніх фахівців. Це стосується і професійної хореографічної підготовки, яка постійно розвивається. Основною вимогою до сучасної вищої хореографічної освіти є підвищення загального рівня випускників та надання їм конкурентних переваг на світовому ринку праці.

Потрібно зазначити, що найголовнішою тенденцією на сьогоднішній день є те, що українські заклади вищої освіти, які навчають майбутніх хореографів активно впроваджують різні інновації в процес їх підготовки.

Термін «інновація» походить від італійського слова «innovatione» і тлумачиться як новизна, оновлення, зміна. У застосуванні до освітнього процесу інновація означає запровадження чогось нового в цілях, змісті, формах і методах навчання та виховання. Інновації є результатом наукових досліджень і передового педагогічного досвіду окремих педагогів і цілих колективів. У науково-методичній літературі існує певна термінологія для позначення інновацій - це нові форми організації праці та управління, нові види технологій, які зачіпають не тільки установи та окремі організації, а й різні сфери діяльності [1, с. 45].

Інновації в освіті - це створення, запровадження та поширення в освітній практиці нових ідей, засобів, педагогічних та управлінських технологій, у результаті яких підвищуються показники (рівні) досягнень структурних компонентів освіти, відбувається перехід системи до якісно нового стану. Інновація має багатомірне значення, оскільки складається з власне ідеї та процесу її практичної реалізації [1, с. 46].

Таким чином, під інновацією в хореографічній освіті ми розуміємо комплекс ефективних нововведень, які спрямовані на розвиток творчої особистості сучасного хореографа. До інновацій ми відносимо: методичні принципи, сучасні форми проведення занять та методи навчання.

До сучасних методичних принципів навчання хореографії відносяться [2, с. 33-34; 3]:

1. Принцип науковості, основним завданням якого є постійне вдосконалення методики викладання з урахуванням новітніх наукових знань.

2. Принцип наступності передбачає логічний виклад матеріалу, в якому кожен рух або прийом спирається на попередній; постійне закріплення вивченого матеріалу; систематичну і самостійну роботу учнів над новим матеріалом і закріпленням попереднього. У цьому контексті основним завданням викладача є планування навчального процесу на основі навчальної програми. Таке планування передбачає розподіл матеріалу на семестри, місяці та тижні відповідно до цілей окремих етапів курсу.

3. Принцип доступності тісно пов'язаний з попереднім принципом. Він передбачає: визначення змісту та обсягу навчального матеріалу з урахуванням обсягу вже набутих знань, компетенцій та навичок; засвоєння нового матеріалу на основі свідомого використання раніше набутих знань і навичок та їх тісного взаємозв'язку.

4. Принцип проблемності орієнтує викладача на створення різних типів проблемних ситуацій, які стимулюють творчий пошук у процесі хореографічної освіти. Це спонукає студентів визнавати власні та чужі помилки, знаходити шляхи їх подолання, відстоювати власну точку зору та приймати оптимальні рішення.

5. Принцип наочності ґрунтується на різних формах візуалізації навчального матеріалу: словесній та образотворчій - поясненнях викладача, коментуванні досліджуваного матеріалу, його аналізі та обговоренні.

6. Принцип свідомої навчально-пізнавальної діяльності студентів передбачає створення сприятливих умов для виявлення і розвитку їх творчих здібностей, стимулювання їх ініціативи та самостійності.

7. Принцип адаптації методів навчання до індивідуальних психологічних особливостей і природних фізичних даних студентів при відборі навчального матеріалу вимагає врахування індивідуальних здібностей студентів і базується на певному рівні спеціальної освіти, вікових і гендерних особливостях.

8. Принцип професійно-педагогічної спрямованості освіти.

9. Принцип еклектичного навчання, який полягає у наданні студентам свободи вибору цілей, змісту, форм і методів, джерел і місць навчання, а також оцінювання результатів.

10. Принцип врахування різноманітності шляхів професійного навчання.

11. Принцип суб'єктності навчання, який вимагає, щоб навчання ґрунтувалося на суб'єктивному досвіді того, хто навчається, і враховувало його особисту ідентичність і цінність.

12. Принцип особистісно-професійного розвитку, згідно з яким навчання має бути спрямоване не лише на професійну підготовку, а й на особистісний розвиток.

13. Принцип єдності теоретичної та практичної підготовки.

14. Принцип врахування мотивації до навчання [4].

На сьогоднішній день існує велика кількість сучасних інноваційних форм проведення занять, які є цікавими та різноманітними. До них відносяться: тренінги, імітаційні ігри, проблемні заняття, майстер-класи, лекції-концерти, екскурсії і т.д. Розглянемо їх більш детально.

Тренінг. Він може бути практичним або психологічним. Практичні тренінги спрямовані на розвиток почуття ритму та подолання недосконалості тіла. У цьому випадку використовуються різні рухові послідовності (гімнастичні вправи, вправи на підлозі) для корекції уражених частин тіла та нарощування окремих груп м'язів. Психологічні - спрямовані на подолання психологічного дискомфорту, вміння спілкуватися з партнером, концентруватися і розслаблятися, усвідомлювати власну поведінку в запропонованих обставинах [5, с.18].

Імітаційні ігри - це сучасний спосіб організації навчального процесу. Під час гри відтворюється конкретне професійне середовище, розподіляються ролі в системі «студент-викладач». Вирішуються професійні завдання відповідно до поставленої мети та навичок, які необхідно розвинути та закріпити. інноваційний принцип творчий особистість хореограф

Проблемні заняття - інноваційна форма, в ході якої викладач хореограф створює і формулює проблему, спрямовуючи пошукову діяльність студентів на виявлення шляхів і засобів її розв'язання.

Майстер-клас - форма заняття, для проведення якого запрошується знаний викладач або виконавець. В процесі цих занять студенти мають можливість познайомитись з різними формами подачі матеріалу, сформувати уявлення про поліваріативність методик проведення занять, здійснити їх порівняльний аналіз і визначити шляхи і засоби комбінаторності при створенні власного методу.

Лекція-концерт - підготовка концертних хореографічних номерів з невеликою інформацією ведучих про форми танців представленої програми, або творчість балетмейстера, який підготував ці номери.

Екскурсії - походи на концерти, конкурси, фільми, балетні спектаклі.

Метод навчання - це спосіб упорядкованої взаємопов'язаної діяльності викладача-хореографа та студента, спрямованої на розв'язання учбово- виховних завдань. Методи навчання є одним з найважливіших компонентів навчального процесу. Без відповідних методів діяльності неможливо реалізувати мету і завдання навчання, досягнути засвоєння студентами певного змісту навчального матеріалу [6, с. 30].

В сучасній хореографічній освіті найбільше використовуються наступні методи навчання:

• Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності.

• Методи стимулювання та мотивації навчальної діяльності.

• Методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально- пізнавальної діяльності.

Найбільш ефективними вербальними та практичними методами роботи зі студентським хореографічним колективом є:

Показ (педагог виконує танцювальні рухи, комбінації у закінченому вигляді, точне, виразне, технічне виконання танцювальних рухів). Він полягає в тому, що, приступаючи до вивчення нового руху, пози, самостійного руху рук, голови, корпусу, педагог супроводжує його точним показом, який обов'язково повинен мати зміст і образ. Рух при такому показі набуває відповідної естетичної форми [7, с. 5].

У показі педагог виконує рух у закінченому вигляді, а тоді переходить до розбору його деталей - однієї рухової дії, тобто методу вирішення окремих рухових завдань, навчанню рухових навичок, в яких є певні елементи тільки руху. Цей метод можна назвати і методом розчленованого руху. Тільки після послідовного вивчення всіх деталей педагог поєднує їх і працює над формою всього руху. Змістовний, точний показ зосереджує увагу студента, добре впливає на всі органи почуттів і, насамперед, на розумову діяльність.

Зразок (передбачає технічне, емоційне виконання педагогом завдання, допомагає формуванню самостійності, ініціативи, активності в подоланні труднощів у виконанні творчих задумів). Зразок - це правильне, емоційне, виразне і красиве виконання педагогом завдання, яке він ставить перед студентами. Зразком може бути танцювальна фраза з двох-трьох рухів, частина хороводу, танцю, етюду. При показі зразка застосовується метод цілісної вправи і т.п. У своєму виконанні педагог образно розкриває зміст і значення кожного уривка так, щоб у студента з'явилось бажання його виконати. Тільки за такої умови діяльність її буде творчою. Показуючи зразок, педагогу тре ба разом з учнями аналізувати його деталі, знаходити в них вже вивчені і знайомі їм рухи і те, як ці рухи пов'язані між собою. Такий процес навчання сприяє міцному засвоєнню матеріалу, стимулює розумову діяльність і є передумовою якісного виконання.

Ігровий метод (педагог підбирає гру, яка передбачає змагання, робота у постановчому процесі над сюжетними ігровими номерами).

Метод емпатії (уявити себе на місці деякої істоти, речі в хореографічному образі).

Послідовний перехід від легких рухів до більш складних (при складанні комбінацій, етюдів, танців починати слід з більш простих рухів, а найбільш складні па, підтримки, трюки повинні бути наприкінці комбінації, етюду, танцю).

Метод цілісної вправи (повністю показати комбінацію, а потім роз'яснити методику її виконання).

Метод створення атмосфери психологічної підтримки (полегшення й водночас стимулювання процесу навчання для студента, тобто уміння створювати відповідну атмосферу, інтелектуальну й емоційну обстановку в аудиторії).

Метод імпровізації - створення твору безпосередньо у процесі його «орієнтирів» - усвідомлення студентом компонентів імпровізації (змістовності, емоційної та музичної виразності рухів, логічності, танцювальності).

Метод театралізації - складний творчий процес, що має глибоке соціально-психологічне обґрунтування. Суть методу театралізації полягає у поєднанні пластики, жестів, міміки, звуків, кольорів, костюмів, мелодії у просторі та часі, розкриває образ у різних варіаціях. Метод театралізації покликаний створити видовищно - активну ситуацію, де кожний суб'єкт виступатиме активним її учасником [8].

Ще однією із тенденцій сучасної хореографії є те, що вона носить дисциплінарний характер, оскільки сучасне хореографічне мистецтво являє собою симбіоз таких галузей як епістемологія, кінетика, соматика, спорт, медицина, освіта. Концептуальними засадами професійної підготовки хореографів слугує низка методологічних підходів: міждисциплінарний, компетентнісний, системний, аксіологічний, діяльнісний. Динаміка розвитку сучасної хореографії виступає засобом формування духовних цінностей суспільства, культурної та історичної спадщини, що забезпечить прогресивні зміни [9].

Також при формуванні професійних якостей майбутнього хореографа необхідно пам'ятати про професійну етику. Хореограф повинен бути витонченим, вихованим, уважним та цілеспрямованим, який в певному разі передає свої знання учням, а також, є яскравим прикладом для них.

Професійна етика хореографа - це кодекс правил, яких викладач повинен дотримуватися та слідувати її усім нормам, що визначає поведінку спеціаліста у службовій обстановці норм, які в певному розумінні без певних випадків відповідають існуючим законам та взагалі всім документаціям, також зв'язані з відношенням у колективі, а також кожен педагог повинен повністю бути впевнений за правильність своїх виконавчо-професійних обов'язків [10, с. 225].

Оскільки сучасна професійна освіта є особистісно орієнтованою, в деяких українських вищих навчальних закладах окрім групових форм навчання впроваджено й індивідуальні заняття, на яких викладач працює лише з одним студентом. Вони дають змогу студентові довершити свої знання та техніку виконання, а також заповнити пробіли, які могли виникнути на лекційних та практичних заняттях [11, с. 61].

У зв'язку зі змінами, що відбуваються в соціумі, розвитком технологій та інтеграцією нашої держави у світовий освітній простір, підготовка фахівців-хореографів мистецько-педагогічного напряму починає активно перебудовуватися. Культурно-освітній інтеграційний процес починає впроваджувати у вітчизняну систему освіти європейські норми і стандарти на основі узгодження положень системи вищої освіти, оновлення змісту та форм організації освітнього процесу.

Висновки

Таким чином, у результаті дослідження тенденцій та передового досвіду у сучасній хореографії, можемо констатувати, що в умовах сьогодення вона є самостійною галуззю мистецької сучасної освіти і реалізується з допомогою сучасних інноваційних принципів, методів та форм навчання, так як хореографічна освіта має свої цілі та свої специфічні характеристики то в її основу покладено: компетентнісний, діяльнісний, міждисциплінарний, системний, аксіологічний та особистісний підходи з допомогою яких формується професійна компетентність, естетичний досвід, духовні, моральні якості майбутнього хореографа та ціннісні орієнтації. Сучасна хореографія покликана акумулювати в собі культурно-мистецькі, етичні, ідеологічні й естетичні цінності.

Література

1. Кремень В.Г. Енциклопедія освіти. Київ: Юрінком Інтер, 2008. С. 338-340.

2. Волчукова В.М., Бугаєць Н.А., Ліманська О.В., Тіщенко О.М. Методика роботи з хореографічним колективом: основи курсу: навчально-методичний посібник. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2013. 326 с.

3. Khatsaiuk O., Medvid M., Maksymchuk B., Kurok O., Dziuba P., Tyurina V., Chervonyi P., Yevdokimova O., Levko M., Demchenko I., Maliar N., Maliar E., & Maksymchuk I. (2021). Preparing Future Officers for Performing Assigned Tasks through Special Physical Training. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala,13 (2), 457-475.

4. Ovcharuk V., Maksymchuk B., Ovcharuk V., Khomenko O., Khomenko S., Yevtushenko Y., Rybalko P., Pustovit H., Myronenko N., Syvokhop Y., Sheian M., Matviichuk T., Solovyov V., & Maksymchuk I. (2021). Forming Competency in Health Promotion in Technical Specialists Using Physical Education. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 13 (3).

5. Цвєткова Л.Ю. Методика викладання класичного танцю. Підручник Київ: Альтерпрес, 2010. 324 с.

6. Бугаєць Н.А. Методика роботи з хореографічним колективом: навчальний посібник. Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2009. 99 с.

7. Бистрянцева Н.М. Методи роботи з музичним супроводом у процесі створення хореографічної постановки. Вісник освіти. 2007. №2. С. 174-178.

8. Шевченко В.В. Особливості мотиваційного компонента професійно-психологічної компетентності військовослужбовців Національної гвардії України на етапі фахової підготовки. Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи: збірн. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2021. №3 (56). Т. 3. С. 220-232.

9. Бідюк Д.Є. Професійна підготовка хореографів в університетах Великої Британії: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Хмельницький, 2020. 316 с.

10. Чуба В. Проблеми формування професійних якостей майбутніх хореографів в системі вищої освіти. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2014. №10 (Ч. 3). С. 221-227.

11. Вєтринська А.В. Інновації в сучасній хореографічній професійній освіті. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. 2017. №2. С. 59-61.

References

1. Kremen V.H. (2008). Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of education]. Kyiv: Yurinkom Inter.

2. Volchukova V.M., Buhaiets N.A., Limanska O.V., Tishchenko O.M. (2013). Metodyka roboty z khoreohrafichnym kolektyvom: osnovy kursu [Methods of working with a choreographic team: the basics of the course]: navchalno-metodychnyi posibnyk. Kharkiv: KhNPU imeni H.S. Skovorody.

3. Khatsaiuk O., Medvid M., Maksymchuk B., Kurok O., Dziuba P., Tyurina V., Chervonyi P., Yevdokimova O., Levko M., Demchenko I., Maliar N., Maliar E., & Maksymchuk I. (2021). Preparing Future Officers for Performing Assigned Tasks through Special Physical Training. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 13 (2), 457-475.

4. Ovcharuk V., Maksymchuk B., Ovcharuk V., Khomenko O., Khomenko S., Yevtushenko Y., Rybalko P., Pustovi, H., Myronenko N., Syvokhop Y., Sheian M., Matviichuk T., Solovyov V., & Maksymchuk I. (2021). Forming Competency in Health Promotion in Technical Specialists Using Physical Education. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 13 (3).

5. Tsvietkova L.Yu. (2010). Metodyka vykladannia klasychnoho tantsiu [Methods of teaching classical dance]. Pidruchnyk Kyiv: Alterpres.

6. Buhaiets N.A. (2009). Metodyka roboty z khoreohrafichnym kolektyvom [Methods of working with a choreographic team]: navchalnyi posibnyk. Kharkiv: KhNPU imeni H.S. Skovorody.

7. Bystriantseva N.M. (2007). Metody roboty z muzychnym suprovodom u protsesi stvorennia khoreohrafichnoi postanovky [Methods of working with musical accompaniment in the process of creating a choreographic production]. Visnyk osvity - Bulletin of Education, 2, 174-178.

8. Shevchenko V.V. (2021). Osoblyvosti motyvatsiinoho komponenta profesiino- psykholohichnoi kompetentnosti viiskovosluzhbovtsiv Natsionalnoi hvardii Ukrainy na etapi fakhovoi pidhotovky [Features of the motivational component of the professional and psychological competence of the National Guard of Ukraine at the stage of professional training]. Teoretychni i prykladni problemy psykholohii ta sotsialnoi roboty: zbirn. nauk. prats Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni Volodymyra Dalia - Theoretical and applied problems ofpsychology and social work: collection of scientific works of Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, 3 (56). T. 3, 220 - 232.

9. Bidiuk D.Ye. (2020). Profesiina pidhotovka khoreohrafiv v universytetakh Velykoi Brytanii [Professional training of choreographers at UK universities]. Candidate's thesis. Khmelnytskyi.

10. Chuba V. (2014). Problemy formuvannia profesiinykh yakostei maibutnikh khoreohrafiv v systemi vyshchoi osvity [Problems of forming professional qualities of future choreographers in the system of higher education]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia - Problems of training a modern teacher, 10 (Ch. 3), 221-227.

11. Vietrynska A.V. (2017). Innovatsii v suchasnii khoreohrafichnii profesiinii osviti [Innovations in modern choreographic professional education]. Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi - Musical art in educational discourse, 2, 59-61.

Размещено на Allbest.Ru