Формування м’яких навичок здобувачів вищої освіти за допомогою інтерактивного методу навчання case-study на заняттях з іноземної мови

Размещено на http://allbest.ru

Поліський національний університет

Формування м'яких навичок здобувачів вищої освіти за допомогою інтерактивного методу навчання case-study на заняттях з іноземної мови

Бурмакіна Наталія Сергіївна кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри іноземних мов

м. Житомир

Анотація

Конкурентоздатність фахівця на сучасному ринку праці визначається комплексом характеристик, в якому наявні не лише виключно професійні знання та навички (hard skills), але й надпрофесійні навички (soft skills), які сприяють ефективній діяльності.

У вітчизняній науковій літературі синонімічними терміну «soft skills» є поняття «м'які», «гнучкі», «універсальні», «соціальні навички», адже відображають здатність фахівця до соціальної взаємодії та співпраці з іншими представниками галузі й суміжних професійних сфер. Прикладами м'яких навичок є критичне мислення, креативність, уміння працювати в команді, ініціативність, тайм-менеджмент, уміння комунікувати, емоційний інтелект тощо.

Ефективне формування комплексу професійних та м'яких навичок у майбутнього фахівця є основною метою всього освітнього процесу у закладі вищої освіти. Відповідно, дисципліни, що викладаються, є основою формування такого комплексу навичок.

Метою дисципліни «Іноземна мова» є формування іншомовної професійної компетентності, що включає не лише сукупність мовних та мовленнєвих здатностей, але й розвиток особистісних характеристик, «soft skills». Найефективнішим методом для їх формування є застосування інтерактивних технологій навчання, сфокусованих на розвитку здатності до співпраці.

Дієвим інтерактивним методом навчання є case-study. Головна риса методу - відсутність однозначного правильного вирішення поставленої проблеми. Кожен етап роботи із методом предбачає, окрім розвитку професійних та мовленнєвих навичок студента, розвиток його м'яких навичок.

Постановка проблеми стимулює критичне й аналітичне мислення; аналіз проблеми - креативність, сприяє саморозвитку; обговорення ситуації - розвиток соціально-комунікативних навичок; формування висновку групи - дає можливість продемонструвати ініціативу, лідерство. Ефективність застосування методу забезпечується такими факторами: міждисциплінарний характер обраної проблеми кейсу, її відповідність віку та фаховим знанням студентів, створення сприятливого середовища для прояву індивідуальності здобувача освіти, дружня атмосфера, що відповідає правилам ведення конструктивної дискусії.

Ключові слова: soft skills, case-study, іноземна мова, інтерактивний метод.

Abstract

Soft skills formation of higher education applicants with the help of interactive method case-study at foreign language classes

Burmakina Nataliia Serhiivna PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages, Polissia National University, Zhytomyr

The competitiveness of a specialist in the modern labor market is determined by a set of characteristics, in which there are not only exclusively professional knowledge and skills (hard skills), but also extra-professional skills (soft skills) that contribute to effective activity.

In domestic scientific literature, the terms «flexible», «universal», «social skills» are synonymous with the term «soft skills», because they reflect the specialist's ability to social interaction and cooperation with other representatives of the industry and related professional fields. The examples of soft skills are critical thinking, creativity, teamwork, initiative, time management, communication skills, emotional intelligence, etc.

The efficient formation of a complex with professional and soft skills of a future specialist is the main goal of the entire educational process in a higher education institution. Consequently, the disciplines taught are the basis for the formation of such a set of skills. The purpose of the discipline «Foreign language» is the formation of foreign language professional competence, which includes not only the set of language and speech abilities, but also the development of personal characteristics, soft skills. The most effective method for their formation is the use of interactive teaching technologies focused on the formation of the ability to cooperate. Case-study is an effective interactive teaching method. The main feature of the method is the absence of an unambiguous correct solution to the problem. Each stage of the method involves, in addition to the development of the student's professional and language skills, the development of his soft skills. Problem setting stimulates critical and analytical thinking; problem analysis - creativity, promotes self-development; discussion of the situation - development of social and communicative skills; forming a group conclusion - gives an opportunity to demonstrate initiative and leadership. The application efficiency of the method is ensured by the following factors: the interdisciplinary nature of the problem, its correspondence to the age and professional knowledge of students, the creation of a favorable environment for the manifestation of the individuality of an education applicant, friendly atmosphere that corresponds to the rules of conducting a constructive discussion.

Keywords: soft skills, case-study, foreign language, interactive method.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасний ринок праці потребує фахівців з комплексом якісно нових характеристик та здатностей. Поданий комплекс передбачає не лише наявність сформованих професійних компетентностей (hard skills) у працівника, але й сукупність вмінь, що дає змогу налагодити співпрацю та кооперацію з іншими представниками галузі та суміжних сфер (soft skills). Відповідно до даних рекрутингових агенцій, потенційні роботодавці бажають бачити у складі своїх компаній ініціативних, творчих, стресостійких працівників з розвинутими комунікаційними, організаторськими вміннями, працівників, що прагнуть постійного саморозвитку та самореалізації.

Таким чином, перед закладом вищої освіти постає проблема підготовки фахівця із низкою «жорстких» та «м'яких» характеристик, які дадуть змогу майбутньому спеціалісту успішно конкурувати на ринку праці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемою якісного формування комплексу з так званих «жорстких» та «м'яких» навичок займаються фахівці різноманітних галузей як у вітчизняному, так і закордонному науковому просторі.

Якщо перелік жорстких навичок є очевидним для кожної окремої освітньо-професійної програми спеціальності, перелік м'яких навичок є дискусійним питанням, проте, науковці єдині у думці, що такі навички допомагають розкрити індивідуальність особистості фахівця та сприяють ефективній міжособистісній взаємодії, що, в свою чергу, є перевагою результативної роботи будь-якої компанії чи організації. Автори Джонс М. (Jones M.), Балди С. (Baldi C.), Філіпс С. (Phillips C.) досліджували проблему переліку необхідних м'яких навичок працівника на думку роботодавців. Проблема технологій формування таких навичок є головною у працях Дин С. (Dean S.), Ист Дж. (East J.), Кірдан О., Мешко Г., Мешка О. тощо. Питання формування згаданих навичок на заняттях з іноземної мови за допомогою інтерактивних технологій розглядали Кузів М., Полигач І., Юрчишин Т. Застосування методу case-study для розвитку особистісних характеристик є ключовою у роботах Алєксєєнко Т., Волошиної О., Гунька І., Дягілєвої Л., Коршенко А.

Метою статті є аналіз ефективності застосування інтерактивного методу навчання case-study на заняттях з іноземної мови для формування м'яких навичок здобувачів вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Нині у вітчизняному науковому дискурсі поняття «soft skills» визначається термінологічною парадигмою: «м'які навички», «навички успішності», «універсальні навички», «метапредметні навички», «гнучкі навички», «соціальні навички» [1, С. 154].

М'які навички - це комплекс неспеціалізованих, надпрофесійних навичок, які відповідають за успішну професійну діяльність, високу її продуктивність і, на відміну від спеціалізованих навичок, не пов'язані з конкретною сферою [2].

Відповідно до досліджень науковців, перелік м'яких навичок включає такі характеристики особистості: критичне мислення, креативність, здатність брати на себе відповідальність, уміння приймати рішення, лідерство, уміння вирішувати конфлікти, когнітивна гнучкість, організаторські вміння, уміння працювати в команді, ініціативність, тайм-менеджмент, уміння комунікувати, адаптивність, уміння працювати в критичних умовах, стресостійкість, самонавчання та саморозвиток, самоменеджмент, емоційний інтелект [1, C. 156-157] (здатність людини визначати свої почуття, керувати ними, використовувати інформацію про себе та інших, щоб вплинути на майбутню поведінку) [3]. При цьому саме емоційний інтелект, на думку зарубіжних науковців, відіграє провідну роль у переліку м'яких навичок, що сприяють ефективній комунікації на робочому місці. Адже емоції є частиною особистості, можуть бути позитивними чи негативними, залежно від обставин [3]. Здатність людини опановувати емоції при комунікації відображає ступінь сформованості емоційного інтелекту, що вказує на ступінь розвиненості соціальних навичок.

Виходячи з доведеної важливості м'яких навичок для характеристики фахівця, робимо висновок, що навчання в закладі вищої освіти має сформувати у спеціаліста навички професійного характеру й навички, спрямовані на налагодження міжособистісної взаємодії. Поданій меті підпорядкований весь освітній процес, а дисципліни різноманітних курсів є «цеглинами» для формування компетентностей майбутнього фахівця. Не виключенням є і дисципліна «Іноземна мова». Основна мета вивчення дисципліни - це формування іншомовної професійної компетентності, але ця мета не є єдиною.

Дисципліна «Іноземна мова», відповідно до теми нашого дослідження, повинна розвивати не лише сукупність мовних та мовленнєвих навичок та вмінь, але й ряд особистісних характеристик, необхідних для побудови ефективного процесу комунікації та прояву індивідуальності. Успішне формування особистісних характеристик, в тому числі і м'яких навичок, на заняттях з іноземної мови можливе лише при використанні міждисциплінарного підходу, шляхом емпіричного навчання через виклики, практику та спонукання до розмірковувань здобувачів освіти із позитивним підкріпленням результатів, чому допомагає сприятливе навчальне середовище під час упровадження програми дисципліни. А отже, постає проблема вибору педагогічних методів і технологій, здатних створити сприятливе середовище для формування м'яких навичок у студентів.

На наше переконання, інтерактивні технології навчання є найефективнішими для виконання поданої мети, адже орієнтовані на взаємодію та співпрацю. При цьому відбувається взаємодія всіх суб'єктів у навчальному процесі: викладача і студента, студента з іншими студентами.

Інтерактивне навчання - це спосіб пізнання, який здійснюється у формі спільної діяльності студентів: всі учасники освітнього процесу взаємодіють один з одним, обмінюються інформацією, спільно вирішують проблеми, моделюють ситуації, оцінюють дії один одного і свою власну поведінку, занурюються в реальну атмосферу ділового співробітництва з вирішення проблем [4, С. 50].

Існує безліч методів інтерактивного навчання. Зокрема, 1) групова робота, яка демонструє тісну взаємодію учасників навчального процесу, де вони виступають організаторами та учасниками; 2) метод проєктів - самостійне здійснення дослідницької діяльності з подальшим представленням та обговоренням результатів; 3) мозковий штурм - вирішення поставленої задачі шляхом групового обговорення та спільне знаходження шляхів вирішення; 4) ділові (стимуляційні / рольові) ігри - формування моделей професійної комунікативної поведінки відповідно до певної ситуації; 5) case-study (кейс-метод) - використання конкретних випадків (кейсів) для спільного аналізу, обговорення або вироблення самостійних чи групових рішень [5].

Робота над кейсом у процесі навчання орієнтує на отримання не готового знання, а його продукування шляхом активної мисленнєвої діяльності, яка розгортається у ході «дослідження» як всебічного аналізу ситуації, щоб розібратися в її суті, максимально визначити фактори, що спричинюють, детермінують проблему та способи рішення. Отже, створює умови для розвитку навички вчитися, використовувати теоретичні знання у розв'язанні практичних задач і завдань [6]. Головна риса методу - відсутність однозначного правильного вирішення поставленої проблеми.

У сучасній літературі зустрічаються різні класифікації кейсів. Найчастіше виділяють практичні, навчаючі, науково-дослідницькі, тренувальні, аналітичні, прогностичні кейси.

За рівнем складності пропонуються наступні види кейсів: 1) дуже структуровані (кейси з незначною кількістю додаткової інформації, передбачають певну модель і оптимальний варіант рішення); 2) маленькі епізоди (стисло подається основна інформація, пропонується також декілька додатків і передбачається використання знань здобувачів освіти); 3) великі неструктуровані (обсягом до 50 сторінок, які включають багато інформації, студенти мають розібратися із запропонованим матеріалом і розв'язати завдання); 4) нестандартні кейси (працюючи над кейсом здобувачі вищої освіти виступають у ролі дослідників, застосовуючи наявні теоретичні знання і практичні навички, вони впроваджують щось нове для вирішення проблеми).

Кейси також класифікують відповідно до їх розміру: 1) повні кейси (20-25 сторінок) орієнтовані на командну аналітичну роботу зазвичай протягом кількох днів, після закінчення якої команда презентує колективний результат; 2) стислі кейси (3-5 сторінок) призначені для групового обговорення безпосередньо на занятті та прийняття узагальненого рішення; 3) міні-кейси (1-2 сторінки) розраховані на аудиторне опрацювання часто в якості практичного супроводу теоретичного матеріалу, що вивчається [7].

Звісно, для роботи на заняттях з іноземної мови застосування об'ємних кейсів не є ефективним, оскільки потребує значних зусиль вже на етапі аналізу основної проблематики, через що студенти можуть втратити цікавість до всієї подальшої роботи. Використання таких кейсів є доцільним, якщо студенти відвідують фахові курси з іноземною мовою викладання (що набирає популярності в освітніх закладах на сьогодні). Застосування ж стислих кейсів спонукає студентів до активної участі та самовираження у виконанні завдання, що сприяє результативному формуванню м'яких навичок. професійний іноземний мова педагог навчання

Розглянемо основні етапи роботи з кейсом та проаналізуємо м'які навички, що формуються впродовж етапів.

На першому етапі подається власне проблемна ситуація. Аналіз ситуації вимагає від студента задіяння: професійних знань, вмінь, досвіду; складових іншомовної компетентності для їхнього відображення. Це є рушійною силою критичного й аналітичного мислення. «Технологія case-study розвиває мислення, здатність до аналізування фактів і явищ, а також самоаналізу власної компетентності у рішенні проблеми. Їх необхідність зростає у зв'язку з накопиченням інформації, у тому числі суперечливої, потребою знаходити в ній сутнісне, протистояти маніпуляціям свідомістю та потребою доцільного й компетентного її використання у навчальній діяльності та життєвій практиці» [6].

На другому етапі case-study студент самостійно опрацьовує проблемну ситуацію. «Будь-який кейс - це цілий інформаційний комплекс, що дає змогу провести аналіз ситуації і вибрати оптимальний спосіб її вирішення на основі реальних фактів. Застосування кейс-методу передбачає, що джерелом знань стає не викладач-інформатор, а власна активність студента» [8]. Це стимулює креативність студента, розвиває уміння приймати рішення. У випадку недостатніх професійних / мовних знань це спонукає студента до самонавчання та саморозвитку.

На третьому етапі відбувається обговорення ситуації із одногрупниками. Окрім удосконалення професійних знань та знань з іноземної мови відбувається розвиток соціально-комунікативних навичок. «Кейс-метод є ефективним методом формування партнерських відносин. Студенти в ході спільної підготовки проєктів і дискусій навчаються слухати один одного; ставити конструктивні питання; адекватно сприймати протилежну думку та виявляти до неї толерантність; грамотно, логічно й аргументовано викладати свою точку зору; переконувати, критикувати і реагувати на критику; приймати і враховувати зауваження, що створюють основу для подальшої плідної співпраці» [8]. Цей етап сприятливий для розвитку емоційного інтелекту, організаційних вмінь, умінь роботи у команді. «Організація групової форми роботи, особливо одночасно з кількох груп, розвиває здорову конкуренцію, створює фон емоційного зараження, високу емоційну залученість кожного члена групи у процес обговорення ситуації й пошуку оптимального варіанту її рішення, а, закономірно, і активну участь та ініціативність, що у свою чергу стимулює до цього і інших учасників групи» [6].

Четвертий етап - формування висновку групи. Це результат інтеграції фахових, мовних знань та можливість проявити лідерство, ініціативу, стресостійкість , вміння тайм-менеджменту.

Надзвичайно важливими у роботі над кейсами визначаються соціальні та персоналізований контексти. Соціальний реалізується не тільки через аспекти взаємодії у системах викладач-студент, студент-студент, студент- група, група-група, а й через зміст самих ситуацій. Їх реальність не тільки збагачує знання, а й збагачує життєвий досвід (на прикладі засвоєння досвіду іншого), формує чутливість до явищ, подій і різних учасників соціального життя, соціальну рефлексію і спонукає до проекції ситуації кейса на інші життєві чи просто освітні ситуації і їх перспективи, тим самим спонукає і до виваженості щодо власних вчинків та діяльності, моделювання подальшого розвитку подій [6].

Проте, необхідно звернути увагу на фактори, що впливають на результативність методу case-study на заняттях з іноземної мови. Досвід практичного застосування методу довів, що його ефективність для формування м'яких навичок стає можливою за наступних умов:

- цікавий, міждисциплінарий характер проблемної ситуації, яка не має однозначного правильного рішення;

- відповідність проблематики віку, рівню фахових і мовних знань студентів;

- створення сприятливого середовища для індивідуального прояву кожного студента, стимулювання креативності, саморозвитку;

- формування дружньої атмосфери для обговорення, в якій існують певні правила, зокрема, повага до точки зору інших, вміння аргументувати власну, толерантність тощо;

Висновки

Проведене дослідження вказує на необхідність формування, на ряду з професійними, м'яких навичок фахівця. Ефективними є інтерактивні технології навчання, зокрема, case-study. Використання цього методу на заняттях з дисципліни «Іноземна мова» є цікавим елементом навчання та інтегрує розвиток професійних, мовних, особистісних характеристик майбутнього фахівця, що збільшує його конкурентоспроможність на сучасному ринку праці.

Проблемою подальших досліджень є створення результативних кейсів для розвитку м'яких навичок студентів на заняттях з дисципліни «Іноземна мова».

Література

1. Кірдан О., Кірдан О. Формування soft skills здобувачів вищої освіти в освітньому процесі закладу вищої освіти. Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи. 2021. № 2(6). С. 152-160.

2. Мешко Г. М., Мешко О. І. Формування soft skills студентів непедагогічних спеціальностей у процесі вивчення курсу «Педагогіка». Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2021. № 1 (48). С. 267-271. DOI: 10.24144/2524-0609.2021.48.267-271

3. Dean S., East J. Soft Skills Needed for the 21st-Century Workforce. International Journal of Applied Management and Technology. 2019. Volume 18, Issue 1, P. 17-32. DOI:10.5590/IJAMT.2019.18.1.02

4. Кузів М. З., Юрчишин Т. В., Полигач І. О. Використання інтерактивних технологій на занятті з іноземної мови. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Педагогічні науки». 2021. № 2. С. 48-53. DOI 10.31651/2524-26602021-2-48-53

5. Костенко В. Г., Сологор І. М., Знаменська І. В. Інтерактивне навчання іноземній мові за професійним спрямуванням. Сучасні тренди розвитку медичної освіти: перспективи і здобутки. URL: http://repository.pdmu.edu.Ua/bitstream/123456789/18575/1/Kostenko_Interaktivne_ navchannya.pdf (дата звернення: 10.01.2024).

6. Алєксєєнко Т. Розвивальний потенціал case-study (кейс-технології) у формуванні ключових компетентностей здобувачів освіти: до методичного інструментарію сучасного підручника. Проблеми сучасного підручника. 2022. № 29. С. 5-13. URL: https://lib.iitta.gov.ua/ 734504/1/2022_case-study.pdf (дата звернення: 10.01.2024).

7. Іванова І. Л., Коршенко А. Є., Дягілєва Л. Д. Використання кейс-технологій у навчанні іншомовному спілкуванню. Polish Science Journal.2021. № 11(44). С. 145-151. URL: https://sciencecentrum.pl/wp-content/uploads/2021/11/POLISH%20SCIENCE% 20JOURNAL% 20%E2%84%96%2044%20%28web%29%20%282%29.pdf (дата звернення: 10.01.2024).

8. Гунько І. В., Волошина О. В. Застосування кейс-методу в процесі викладання іноземної мови в умовах навчально-науково-виробничого комплексу «Всеукраїнський науково-навчальний консорціум». Інноваційна педагогіка. 2021. № 32. Т. 2. С. 75-70.

References

1. Kirdan, O., & Kirdan, O. (2021). Formuvannia soft skills zdobuvachiv vyshchoi osvity v osvitnomu protsesi zakladu vyshchoi osvity [Soft skills formation of higher education applicants in the educational process of a higher education institution]. Psykholoho-pedahohichni problemy suchasnoi shkoly - Psychological and Pedagogical Problems of the Modern School, 2(6), 152-160 [in Ukrainian].

2. Meshko, H. M. & Meshko, O. I. (2021). Formuvannia soft skills studentiv nepedahohichnykh spetsialnostei u protsesi vyvchennia kursu «Pedahohika» [Soft skills formation of students of non-pedagogical specialties in the process of studying the course «Pedagogy»]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: «Pedahohika. Sotsialna robota» - Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: «Pedagogy. Social Work», 1 (48), 267-271. DOI: 10.24144/2524-0609.2021.48.267-271 [in Ukrainian].

3. Dean, S. & East, J. (2019). Soft Skills Needed for the 21st-Century Workforce. International Journal of Applied Management and Technology, V.18, I. 1, 17-32. DOI:10.5590/IJAMT.2019.18.1.02

4. Kuziv, M. Z., Yurchyshyn, T. V. & Polyhach I. O. (2021). Vykorystannia interaktyvnykh tekhnolohii na zaniatti z inozemnoi movy [The use of interactive technologies in a foreign language class]. Visnyk Cherkaskoho natsionalnoho universytetu imeni Bohdana Khmelnytskoho. Seriia «Pedahohichni nauky» - Bulletin of the Cherkasy Bohdan Khmelnytsky National Uiversity. Series «PedagogicalSciences», 48-53. DOI 10.31651/2524-2660-2021-2-48-53 [in Ukrainian].

5. Kostenko, V. H., Solohor, I. M. & Znamenska I. V. Interaktyvne navchannia inozemnii movi za profesiinym spriamuvanniam [Interactive learning of a foreign language for specific purposes]. Suchasni trendy rozvytku medychnoi osvity: perspektyvy i zdobutky - Modern trends in the development of medical education: prospects and achievements. Retrieved from http://repository. pdmu.edu.ua/bitstream/123456789/18575/1/Kostenko_Interaktivne_navchannya.pdf [in Ukrainian].

6. Alieksieienko, T. (2022). Rozvyvalnyi potentsial case-study (keis-tekhnolohii) u formuvanni kliuchovykh kompetentnostei zdobuvachiv osvity: do metodychnoho instrumentariiu suchasnoho pidruchnyka [The developmental potential of case-study (case-technology) in the formation of key competencies of education seekers: to the methodological toolkit of a modern textbook]. Problemy suchasnoho pidruchnyka - Problems of the modern textbook, 29, 5-13. Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/734504/172022_case-study.pdf [in Ukrainian].

7. Ivanova, I. L., Korshenko, A. Ye. & Diahilieva, L. D. (2021). Vykorystannia keis- tekhnolohii u navchanni inshomovnomu spilkuvanniu [The use of case technologies in teaching foreign language communication]. Polish Science Journal, 11(44), 145-151. Retrieved from https://sciencecentrum.pl/wp-content/uploads/2021/11/POLISH%20SCIENCE%20JOURNAL% 20%E2%84%96%2044%20%28web%29%20%282%29.pdf [in Ukrainian].

8. Hunko, I. V. & Voloshyna, O. V. (2021). Zastosuvannia keis-metodu v protsesi vykladannia inozemnoi movy v umovakh navchalno-naukovo-vyrobnychoho kompleksu «Vseukrainskyi naukovo- navchalnyi konsortsium» [Application of the case method in the process of teaching a foreign language in the conditions of the educational-scientific-production complex «All-Ukrainian Scientific and Educational Consortium»]. Innovatsiinapedahohika - Innovative Pedagogics, 32, V. 2, 75-70.

Размещено на Allbest.ru