Управління розвитком цифрової компетентності здобувачів вищої і фахової передвищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління розвитком цифрової компетентності здобувачів вищої і фахової передвищої освіти

Шапран Юрій Петрович доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри природничих дисциплін і методики навчання, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Солодовник Анна аспірантка кафедри освітології та педагогічної інноватики, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Солодовник Дмитро аспірант кафедри освітології та педагогічної інноватики, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Анотація

Обговорюється проблема процесу формування цифрової компетентності здобувачів вищої освіти, котра передбачає генерацію сукупності інформаційно-інтелектуальних наративів і визначає потенціал застосування інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій у майбутній професійній діяльності фахівців означеного профілю. Серед детермінуючих напрямів управлінської діяльності ефективного використання цифрових технологій у практиці роботи виокремлено: включення цифрової грамотності в освітні програми різних спеціальностей; проведення занять, курсів, вебінарів, упровадження автоматизованих систем управління у програму професійної підготовки; застосування популярних веб-ресурсів для налагодження систем дистанційного навчання у закладах вищої і передвищої освіти; збільшення IT-підтримки здобувачів освіти тощо. Звертається увага на важливості використання потенціалу тренінгів, котрі спрямовані на вдосконалення цифрової компетентності здобувачів освіти в онлайн режимі (організація занять, навчальних курсів, вебінарів в умовах управлінського контролю). Доведено, що сучасні практики формування цифрової компетентності здобувачів освіти вищих і фахових передвищих закладів освіти передбачають перехід до електронних сервісів управління навчанням і вдосконалення менеджерських функцій університетів (Е-університет, Е-деканат, Smart-університет тощо). Пропонується із метою забезпечення цифрової трансформації ЗВО й закладів ФПО використання режиму "paper less", удосконалення управління освітнім процесом за допомогою ресурсів автоматизованих систем управління виокремленими модулями: "Приймальна комісія", "Облік перепусток", "Деканат", "Е-кампус", "Education", "Smart- університет" тощо. В умовах дистанційного навчання у закладах вищої і передвищої освіти запропоновано використовувати веб-ресурси: Moodle (https://moodle.org/); Google Classroom (https://classroom.google. com) - сервіс, що пов'язує Google Docs, Google Drive і Gmaito; Zoom (zoom.us/download) - сервіс для проведення відеоконференцій та онлайн-зустрічей; Class Dojo (https://www.classdojo.com/uk-ua/signup/) - сервіс для оцінювання роботи групи в режимі реального часу; Classtime (https://www.classtime.com/uk/) - платформа для створення інтерактивних навчальних додатків; LearningApps.org (LearningApps.org) - онлайн-сервіс, котрий дозволяє створювати інтерактивні вправи під час роботи з інтерактивною дошкою або як індивідуальні вправи.

Ключові слова: веб-ресурси, цифровізація, цифрова грамотність, цифрова компетентність, цифрова освіта, цифрові технології, цифрова трансформація. цифровий освіта комунікаційний

Shapran Yurii Petrovych Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Natural Scinces and Teaching Methods, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereyaslav,

Solodovnyk Anna graduate student of the Department of Education and Pedagogical Innovations, Grigory Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav,

Solodovnyk Dmytro graduate student of the Department of Education and

Pedagogical Innovations, Grigory Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav

MANAGEMENT OF THE DEVELOPMENT OF DIGITAL COMPETENCE O 33F HIGHER AND PROFESSIONAL HIGHER EDUCATION ACQUIRES

Abstract. The article discusses the problem of the process of forming the digital competence of higher education students, which involves the generation of a set of information and intellectual narratives and determines the potential for the use of informational, communicational and digital technologies in the future professional activities of specialists in this field. Among the determining areas of management activities for the effective use of digital technologies in work practice are: inclusion of digital literacy in educational programs of various specialties; conducting classes, courses, webinars, introduction of automated control systems into the professional training program; use of popular web resources for setting up distance learning systems in higher education institutions, etc. Attention is drawn to the importance of using the potential of trainings that are aimed at improving the digital competence of students in the online mode (organization of classes, training courses, webinars under management control). It has been proved that modern practices of forming the digital competence of students of higher and professional higher education institutions involve the transition to electronic learning management services and the improvement of university management functions (E-university, E-deanery, Smart-university, etc.). It has been proposed to ensure the digital transformation of HEIs and VET institutions by using the "paperless" mode, improving the management of the educational process using the resources of automated management systems for selected modules: "Admissions Committee", "Pass Management", "Dean's Office", "E-campus", "Education", "Smart University", etc. In the context of distance learning in higher education institutions, it has been proposed to use such web resources as: Moodle (https://moodle.org/); Google Classroom (https://classroom.google. com) - a service that connects Google Docs, Google Drive and Gmail; Zoom (zoom.us/download) - a service for video conferencing and online meetings; Class Dojo (https://www.classdojo.com/) - a service for evaluating the work of the group in real time; Classtime (https://www.classtime.com/uk/) - a platform for creating interactive learning applications; LearningApps.org - an online service that allows you to create interactive exercises while working with an interactive whiteboard.

Keywords: web resources, digitalization, digital literacy, digital competence, digital education, digital technologies, digital transformation.

Постановка проблеми. Різні аспекти вдосконалення діяльності сучасних закладів вищої і передвищої освіти є нагальними для громадськості України. На увагу заслуговують управлінські аспекти їх розвитку. Ці заклади освіти є багатокомпонентними за сферами діяльності, тому управління ними постійно потребує змін, що детермінується обсягом управлінських завдань. Особливо конкретні управлінські питання стають актуальними на порядку денному в період широкомасштабної війни росії із нашою країною. Так, "експерти пропонують зосередитись на здійсненні ефективних заходів для усвідомленого вибору вищої освіти, побудови системи ефективного контролю якості навчання, надання більшої фінансової автономії університетам і покращення системи управління, створення механізмів для подолання втрат у навчанні, спричинених пандемією COVID-19 і збройною агресією росії проти України, оптимізації мережі університетів. Ці та інші заходи зафіксовано в низці офіційних документів стратегічного характеру, як-от у Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки та проєкті Плану відновлення України у сфері освіти і науки" [6, с. 89]. Отже, з поміж актуальних проблем сучасної освіти є розгляд управлінських аспектів функціонування закладів вищої і передвищої освіти в Україні.

Станом на початок 2022 року в Україні нараховувалося близько 320 самостійних університетів, інститутів та академій (220 - державних, 32 - комунальних і 113 - приватних), а також 45 самостійних коледжів. ЗВО мали у своїй структурі 450 філіалів та фахових коледжів, у котрих здобували освіту 5,9 тис. майбутніх бакалаврів. Особливістю закладів фахової передвищої освіти є те, що одна частина її мережі є самостійними закладами й окремими юридичними особами (291 заклад, сукупно навчалося 143,7 тис. студентів), а інша частина - відокремленими структурними підрозділами, філіями закладів вищої освіти (132 ЗВО підпорядковано 342 фахові коледжі, 175,5 тис. студентів) або інших закладів фахової передвищої освіти (ФПО) (10 фахових коледжів, 1,3 тис. студентів). Варто зазначити, що підготовка здобувачів ФПО здійснюється за тими ж спеціальностями, що й здобувачів вищої освіти. З початком війни в Україні (з 24 лютого 2022 р.) було переміщено 131 заклад фахової передвищої та вищої освіти, в котрих навчалося 91 тис. студентів (6,7% від загального числа студентів в Україні) і працювало понад 11 тис. викладачів [6].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти проблеми управління освітнім процесом у закладах вищої і передвищої освіти висвітлюються у працях таких учених як Ю. Атаманчук [2], О. Бєляєва [4], С. Немченко, В. Крижко, О. Боднар, В. Радул, О. Старокожко, Ю. Кондратенко [13]; Є Хриков [14] та ін.

Питання формування цифрової компетентності розглядається у працях таких науковців як Н.Арістова [1], З. Бандура, Я. Кріль, С. Дудник [3], В. Биков, О. Ляшенко, С. Литвинова, В. Луговий, Ю. Мальований, О. Пінчук, О. Топузов [9], О. Шелевер [15] та ін.

Мета статті передбачає дослідження проблеми професійної підготовки здобувачів вищої і фахової передвищої освіти шляхом формування їх цифрової компетентності.

Виклад основного матеріалу. Зупинимо свою увагу на сутнісних ознаках основних категорій, що використані у статті. Так, Ю. Атаманчук зауважує, що управління у системі вищої освіти - це притаманна властивість суспільства на будь-якій стадії його розвитку як сукупності певних дій (операцій), що здійснюються людиною (менеджером), суб'єктом управління щодо об'єкта з метою його перетворення та вдосконалення згідно до заданої мети. Управлінську діяльність цей учений розглядає як технологічний процес виконання певних управлінських функцій (планування, організації, мотивації і контролю). Саме через їх реалізацію, на переконання Ю. Атаманчука, здійснюється управління спеціальними функціями: операційною, маркетинговою, фінансовою тощо [2, с. 37-38]. О. Бєляєва однією із основних функцій у системі управління фаховою передвищою освітою вважає функцію нагляду (контролю) якості освітньої діяльності і якості освіти, посилення упливу щодо підготовки проєктів управлінських рішень та нормативно-правових документів. Основою цієї роботи, на думку автора, слугує розроблена стратегія розвитку, сучасні технології роботи та формування сильної організаційної культури освітньої установи: модернізація освітнього середовища; цифрова трансформація; розвиток науково-дослідницької та підприємницької діяльності; розвиток кадрового потенціалу; розвиток зовнішніх і внутрішніх комунікацій [4, с. 432]. Отже, одним із провідних напрямів управлінської діяльності в закладах вищої і передвищої освіти виступає цифрова трансформація, комплексна робота над створенням безпечного електронного освітнього середовища шляхом використанням інформаційно-комунікаційних технологій, забезпечення необхідної цифрової інфраструктури закладів та установ освіти, підвищення рівня цифрової компетентності здобувачів освіти.

На формування цифрових компетентностей учасників освітнього процесу закладів вищої і передвищої освіти спрямовано ряд сучасних нормативних документів, а саме: Положення про Національну освітню електронну платформу (2018 р.), Положення про електронні освітні ресурси (2019 р.), Рамка цифрових компетентностей громадян України (2021 р.), Концепція розвитку цифрових компетентностей до 2025 року (2021 р.), Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки (2022 р.) тощо.

В умовах воєнного стану в Україні проблема формування цифрової компетентності в закладах вищої і передвищої освіти особливо загострилася у зв'язку із необхідністю застосування дистанційного та змішаного навчання, використання електронного документообігу. Погоджуємося із Є. Ніколаєвим, Г. Рій, І. Шемелинець, які вказують на виклики щодо підтримки якості навчання у період воєнного стану в Україні, необхідності запровадження електронного оцінювання (е-оцінювання), отримання доступу до інструментів та обладнання (застосунків, онлайн-платформ), а також забезпечення приватності й захисту персональних даних усіх учасників освітнього процесу [6, с. 28].

Із метою визначення сутнісних ознак поняття "цифрова компетентність" майбутніх фахівців у нашому дослідженні увага акцентувалася на показниках проєкту Європейської комісії "Рамка цифрової компетентності для громадян" (DigComp): управління інформацією (Information management) - знання, уміння та навички для пошуку певних даних та інформації, їх аналіз та використання у професійній діяльності; співробітництво (Collaboration) - знання, навички та вміння для співпраці з іншими користувачами в мережі Інтернет; комунікація (Communication) - знання, навички та вміння для спілкування із використанням інтернет-інструментів; контент та знання (Creation of content and knowledge) - навички та вміння для професійної і творчої діяльності; етика й відповідальність (Ethics and responsibility) - знання, навички та вміння щодо певної поведінки в мережі Інтернет; оцінювання та вирішення проблем (Evaluation and Problem-solving) - вибір інформаційних технологій для оцінювання та самооцінювання знань та вмінь з різних навчальних дисциплін, обробки результатів оцінювання; технічна операція (Technical Operation) - знання, навички та вміння для ефективного та безпечного використання інформаційних технологій у своїй професійній діяльності [16]. Отже, цифрова компетентність є інтеграцією ряду знань, умінь та навичок - управління інформацією, співробітництва, комунікації, творчої й етичної діяльності, оцінювання та розв'язання проблем, технічної підтримки.

У Концепції розвитку цифрових компетентностей означено сутність цифрових компетентностей у якості динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, інших особистісних якостей у сфері інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій, що детермінує здатність індивідуума успішно соціалізуватися, упроваджувати професійну діяльність за умов використання означених технологій [8]. Отже, основу цифрової компетентності складають комбінації знань, умінь, навичок щодо застосування цифрових технологій.

А. Олешко і Є. Гороховець зазначають, що цифрові навички людського капіталу мають бути сформовані на трьох рівнях:

1) вищий рівень - навички управління цифровою економікою та цифрового підприємництва (вміння визначати нові можливості для бізнесу, нові бізнес-моделі, нові способи ведення бізнесу, вміння впроваджувати інновації та управляти змінами);

2) середній рівень (цифрові спеціалізовані навички: навички, котрі необхідні для дослідження, розробки, проєктування, стратегічного планування, управління, виробництва, консалтингу, маркетингу, продажу, інтеграції, встановлення, адміністрування, підтримки та обслуговування програмного забезпечення та систем ІКТ);

3) низовий рівень (навички цифрових користувачів: цифрова грамотність, навички, котрі необхідні для ефективного використання засобів, систем та пристроїв ІКТ, що охоплюють використання Інтернету, додатків, основного та вдосконаленого програмного забезпечення та спеціалізованих інструментів, що підтримують конкретні бізнес-функції) [11, с. 19].

Отже, вищий і середній рівень цифрових навичок передбачає обов'язкову наявність управлінської складової керування цифровою економікою або підприємством, звичайного адміністрування. Низький рівень орієнтований на споживацьке використання цифрових технологій з метою особистого користування.

На наявність управлінської складової у цілісній системі цифрової освіти вказує Н. Кононец (інформаційні ресурси, телекомунікації, систему управління).

Управління цифровізацією в освітньому середовищі, на його думку, здійснюється за допомогою цифрового маркетингу, спрямованого на організацію взаємодії із навчально-допоміжним персоналом, науково- педагогічними працівниками, випускниками, студентами, абітурієнтами із застосуванням спектра цифрових каналів комунікації; моніторингу змін щодо формування позитивного іміджу ЗВО; стимулювання створення нових цифрових спільнот та інновацій; розробку персоналізованих маркетингових матеріалів для цільових аудиторій [7, с. 11-12]. Отже, управлінські аспекти розвитку цифрової освіти передбачають організацію взаємодії із навчально- допоміжним персоналом, науково-педагогічними працівниками, випускниками, студентами, абітурієнтами із застосуванням можливих цифрових каналів комунікації і моніторингу формування у них цифрової компетентності.

У процесі управління розвитком цифрової компетентності здобувачів вищої і передвищої фахової освіти пропонуємо враховувати загальний алгоритм, котрий був запропонований Л. Старкі (L. Starkey):

1) включення цифрової грамотності в навчальні програми здобувачів освіти різних спеціальностей;

2) створення спеціальних курсів для набуття цифрової компетентності;

3) організація тренінгів та практик, спрямованих на вдосконалення цифрової компетентності здобувачів освіти в онлайн режимі [18, c. 40].

При оцінюванні цифрової грамотності варто навести статистичні дані самооцінювання рівня цифрової компетентності вчителів, які вже отримали вищу, або фахову передвищу освіту. Так, переважна більшість педагогічних співробітників уміє віднаходити інформацію на рівні незалежного (48,1%) та професійного (30,9%) користувача; спроможна оцінити вірогідність інформації на рівні професійного (44,8%) та незалежного (24,9%) користувача; вміє зберігати віднайдену інформацію на рівні професійного (41,8%) та незалежного (32,3%) користувача. Приблизно 25,0% респондентів мають рівень базового користувача й потребують підвищення кваліфікації [9, с. 43]. Отже, цифрова грамотність (digital fluency) визначається набором знань і умінь, котрі необхідні для безпечного й ефективного використання цифрових технологій і ресурсів Інтернету. Тому, у процесі підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої і передвищої освіти обов'язковим є уведення в освітні програми навчальних компонентів, котрі зорієнтовані на підвищення їх цифрової грамотності в оптимальному балансі відведених годин на теорію і практику навчання.

Із метою формування цифрової грамотності вчителів Міністерство цифрової трансформації України у співпраці з Міністерством освіти і науки України запустило на порталі "Дія. Цифрова освіта" національний тест - "Цифрограма для вчителів" [10]. Означений тест, як зазначають З. Бандура, Я. Кріль, С. Дудник, може допомогти вчителям провести самооцінку двадцяти однієї професійної цифрової навички, що згруповані в п'ять сфер: 1) вчитель у цифровому суспільстві; 2) професійний розвиток; 3) використання та аналіз цифрових ресурсів; 4) навчання й оцінювання учнів; 5) розвиток цифрової компетентності учнів. Цей інструмент допомагає визначити рівень цифрових навичок та побудувати власну траєкторію професійного зростання. Водночас, забезпечення дистанційного (онлайн) навчання, цифрової освіти для усіх сегментів здобувачів потребує спільної відповідальності учасників освітнього процесу щодо проведення подальших досліджень [3]. Отже, необхідність управління процесом формування цифрової компетентності постійно зростає, перебуваючи в межах від управління викладачами професійним розвитком студентів до самоуправління фахівцями процесом становлення власних умінь і навичок цифрової освіти.

Головними напрямами цифровізації українських класичних університетів можуть бути масові відкриті онлайн-курси (МВОК). Prometheus (prometheus.org.ua) - українська безоплатна платформа онлайн-освіти, котру створили фахівці КНУ ім. Тараса Шевченка, КПІ та Києво-Могилянської академії. Prometheus надає безкоштовну можливість університетам, викладачам, науковцям і компаніям-лідерам публікувати навчальні курси [5].

Серед основних тренінгів, що спрямовані на вдосконалення цифрової компетентності здобувачів освіти в онлайн режимі, можна назвати різні заняття, курси, вебінари, котрі пропонуються різними ЗВО та іншими установами з тематики цифрової освіти. Управлінський контроль за проходженням різних тренінгів і вебінарів як здобувачами освіти, так і викладачами зумовлюється необхідністю оприлюднення сертифікатів та їх затвердження вченими радами ЗВО й педагогічними радами закладів ФПО у якості стажування із конкретизацією кількості годин неформальної освіти.

Сучасними практиками, спрямованими на вдосконалення цифрової компетентності здобувачів освіти вищих і фахових передвищих закладів освіти є перехід до електронних сервісів управління навчанням і вдосконалення менеджерських функцій університетів (Е-університет, Е-деканат, Smart- університет). Із метою забезпечення цифрової трансформації ЗВО й закладів ФПО, підтримування режиму "paper less", удосконалення управління освітнім процесом правомірним є використання автоматизованих систем управління, що включають такі модулі: "Приймальна комісія", "Облік перепусток", "Деканат", "Е-кампус", "Education" тощо.

Серед популярних веб-ресурсів щодо налагодження систем дистанційного навчання у закладах вищої і передвищої освіти варто запропонувати їх керівництву застосовувати наступні платформи й сервіси: Moodle (https://moodle.org/) - безкоштовна відкрита система управління дистанційним навчанням, що надає змогу використовувати різноманітні інструменти для забезпечення освітнього процесу; Google Classroom (https://classroom.google. com) - сервіс, що пов'язує Google Docs, Google Drive і Gmail, дозволяє організувати онлайн-навчання, використовуючи відео-, текстову та графічну інформацію; Zoom (zoom.us/download) - сервіс для проведення відеоконференцій та онлайн-зустрічей (відеоконференції можна проводити також за допомогою Microsoft Teams, Google Meet, Skype тощо); Class Dojo (https://www.classdojo.com/uk-ua/signup/) - сервіс для оцінювання роботи групи в режимі реального часу; Classtime (https://www.classtime.com/uk/) - платформа для створення інтерактивних навчальних додатків, що дозволяє вести аналітику освітнього процесу й реалізовувати стратегії індивідуального підходу; LearningApps.org (LearningApps.org) - онлайн-сервіс, котрий дозволяє створювати інтерактивні вправи під час роботи з інтерактивною дошкою або як індивідуальні вправи [15, с. 115].

Міністерством освіти і науки України значна увага звертається на проблему добору дистанційних освітніх курсів із використанням освітніх порталів Prometheus, Coursera, EdEra, Дія, Освіта тощо. Вітчизняним університетам і коледжам також було надано безкоштовний доступ до преміальних функцій Google Workspace for Education.

Висновки

Отже, управління розвитком цифрової компетентності здобувачів освіти генерує у закладах вищої і передвищої освіти сукупність інформаційно-інтелектуальних активів, що позитивно впливають на можливості застосування інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій у майбутній професійній діяльності. Аналіз проблем, що пов'язані з формуванням цифрової компетентності здобувачів освіти, а також вивчення досвіду управління закладами вищої і передвищої освіти, дозволив визначити основні напрями управлінської діяльності щодо ефективного використання цифрових технологій у практиці роботи, а саме: включення цифрової грамотності в освітні програми різних спеціальностей; проведення різних занять, курсів, вебінарів для набуття цифрової компетентності, впровадження автоматизованих систем управління; застосування популярних веб-ресурсів для налагодження систем дистанційного навчання у закладах вищої і передвищої освіти; збільшення IT-підтримки здобувачів освіти і співробітників.

Література

1. Арістова Н. (2023). Формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей: інтерактивні форми організації і методи навчання. Освіта. Інноватика. Практика, № 11(6), 6-12. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol11i6-001 (Original work published 28, Червень 2023)

2. Атаманчук Ю.М. (2022). Управління закладом вищої освіти в Україні. Pedagogical sciences. "Colloquium-journal". № 15(138). С. 37-39.

3. Бандура З.Л., Кріль Я. Я., Дудник С.В. (2023). Аналіз рівня розвитку цифрової компетентності учасників освітнього процесу: виклики воєнного часу. Академічні візії. Вип. 17. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7743238 URL: C:/Users/olias/Downloads/Бандура+ Звенислава+Любомирівна%20(1).pdf

4. Бєляєва О.П. (2019). Удосконалення сучасних механізмів управління фаховою передвищою освітою. Вісник національного університету цивільного захисту України. Сер. "Державне управління". № 2(11). С. 427-436.

5. Бульвінська О. І., Капралова І. М. (2022). Використання масових відкритих онлайн курсів у професійному розвитку викладачів закладів вищої освіти. Інформаційні технології та засоби навчання. ІКТ і засоби навчання в системі післядипломної педагогічної освіти. Вип. 2(88). С. 273-290. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4568.

6. Вища освіта в Україні: зміни через війну: аналітичний звіт / Є. Ніколаєв, Г. Рій, І. Шемелинець. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. 94 с.

7. Кононец Н.В. (2021). Цифровізація освітнього процесу у вищій школі: електронний посібник для самостійної роботи магістрів освітньої програми "Педагогіка вищої школи" галузі знань 01 освіта/педагогіка спеціальності 011 освітні, педагогічні науки. Полтава: ПУЕТ, 77 с.

8. Концепція розвитку цифрових компетентностей, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 167-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/167-2021 -%D 1%80#n13

9. Науково-методичне забезпечення цифровізації освіти України: стан, проблеми, перспективи. Науково-аналітична доповідь / В.Ю. Биков, О. І. Ляшенко, С.Г. Литвинова,

10. І. Луговий, Ю.І. Мальований, О.П. Пінчук, О.М. Топузов / за заг. ред. В.Г. Кременя. Київ: 2022. 96 с.

11. Національний тест на цифрову грамотність "Цифрограм для вчителів". Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/ uchiteli-mozhut-projti-nacionalnij -test-na-cifrovu- gramotnist

12. Олешко А.А., Гороховець Є. В. (2019). Інформаційно-комунікаційні технології та людський розвиток. Інвестиції: практика та досвід. № 16. С. 16-19. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/16_2019/4.p

13. Рожнова Т. Є., Олійник В.В. (2023). Управління підготовкою фахівців у закладах професійно-технічної освіти на засадах інноваційних технологій. Журнал "Перспективи та інновації науки". Сер. "Педагогіка", Серія "Психологія", Серія "Медицина". № 14(32)

14. 409-419.

15. Управління закладом освіти: підручник для здобувачів другого рівня вищої освіти педагогічних університетів / С.Г. Немченко, В.В. Крижко, О.С. Боднар, В.В. Радул, О.М. Старокожко, Ю. І. Кондратенко. 2-е вид. перероб. і допов. Бердянськ: БДПУ, 2022. 506 c.

16. Хриков Є. (2022). Колегіальне управління закладами вищої освіти: значення, стан, напрями розвитку. Український Педагогічний журнал. № (1). С. 53-62. https://doi.org/ 10.32405/2411-1317-2022-1 -53-62

17. Шелевер О.В. (2022). Цифрова компетентність педагога в умовах трансформації освіти. Цифрові трансформації в освіті, культурі та мистецтві: нові можливості й досвід: матеріали всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації, 12 вересня - 23 жовтня 2022 року. Одеса: Видавничий дім "Гельветика". С. 112-115.

18. DigComp 2.0 : The Digital Competence Framework for Citizens. (2016.) Update Phase 1: The Conceptual Reference Model / R. Vuorikari, Y. Punie, S. Carretero, L. Van den Brande. Luxembourg : Publication Office of the European Union. Doi:10.2791/11517

19. Hrebenyk I. (2019). Formation of digital competence of heads of educational institutions. Електронне наукове фахове видання "Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету". (6). 17-25. https://doi.org/10.28925/2414-0325.2019.6.1725

20. Starkey L. A. (2020). Review of research exploring teache preparation for the digital age. Cambridge Journal of Education. No 50 (1). Р. 37-56.

21. References:

22. Aristova N. (2023). Formuvannya tsyfrovoyi kompetentnosti studentiv filolohichnykh spetsial'nostey: interaktyvni formy orhanizatsiyi i metody navchannya [Formation of digital competence of students of philology majors: interactive forms of organization and teaching methods]. Education. Innovation. Practice, 11(6), 6-12 Retrieved from https://doi.org/10.31110/ 2616-650X-vol11i6-001 [in Ukrainian].

23. Atamanchuk Yu. M. (2022). Upravlinnya zakladom vyshchoyi osvity v Ukrayini [Management of a higher education institution in Ukraine]. Pedagogical sciences. "Colloquium- journal", 15(138), 37-39 [in Ukrainian].

24. Bandura Z. L., Krill Y. Ya., Dudnyk S. V. (2023). Analiz rivnya rozvytku tsyfrovoyi kompetentnosti uchasnykiv osvitn'oho protsesu: vyklyky voyennoho chasu [Analysis of the level of development of digital competence of participants in the educational process: challenges of wartime]. Academic visions, 17. Retrieved from http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7743238 C:/Users/olias/Downloads/Bandura+Zvenislava+Lyubomyrivna%20(1).pdf [in Ukrainian].

25. Belyaeva O. P. (2019). Udoskonalennya suchasnykh mekhanizmiv upravlinnya fakhovoyu peredvyshchoyu osvitoyu [Improvement of modern management mechanisms of vocational pre-higher education]. Bulletin of the National University of Civil Defense of Ukraine. Ser. "Governance", 2(11), 427-436 [in Ukrainian].

26. Bulvinska O. I., Kapralova I. M. (2022). Vykorystannya masovykh vidkrytykh onlayn kursiv u profesiynomu rozvytku vykladachiv zakladiv vyshchoyi osvity [The use of mass open online courses in the professional development of teachers of higher education institutions. Information technologies and teaching aids. ICT and teaching aids in the system of postgraduate pedagogical education, 2(88), 273-290. Retrieved from https://doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4568. [in Ukrainian].

27. Nikolaev E., Riy H., Shemelinets I. (2023). Vyshcha osvita v Ukrayini: zminy cherez viynu: analitychnyy zvit [Higher education in Ukraine: changes due to the war: analytical repor]. Kyiv: Borys Grinchenko Kyiv University [in Ukrainian].

28. Kononets N. V. (2021). Tsyfrovizatsiya osvitn'oho protsesu u vyshchiy shkoli: elektronnyy posibnyk dlya samostiynoyi roboty mahistriv osvitn'oyi prohramy "Pedahohika vyshchoyi shkoly" haluzi znan' 01 osvita/pedahohika spetsial'nosti 011 osvitni, pedahohichni nauky [Digitization of the educational process in higher education: an electronic manual for the independent work of masters of the educational program "Pedagogy of higher education" in the field of knowledge 01 education/pedagogy, specialty 011 educational, pedagogical sciences]. Poltava: PUET [in Ukrainian].

29. Kontseptsiya rozvytku tsyfrovykh kompetentnostey, skhvalena rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 3 bereznya 2021 r. № 167-r [The concept of the development of digital competences, approved by the order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated March 3, 2021 № 167]. (2021, March 3) Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021- %D1%80#n13 [in Ukrainian].

30. Bykov V. Yu., Lyashenko O. I., Litvynova S. G., Lugovoi V. I.,. Painted Yu. I,. Pinchuk O. P et al. (2022). Naukovo-metodychne zabezpechennya tsyfrovizatsiyi osvity Ukrayiny: stan, problemy, perspektyvy. Naukovo-analitychna dopovid [Scientific and methodological support of digitalization of education in Ukraine: state, problems, prospects. Scientific and analytical report] Kyiv [in Ukrainian].

31. Natsional'nyy test na tsyfrovu hramotnist' "Tsyfrohram dlya vchyteliv". Ofitsiynyy sayt Ministerstva osvity i nauky Ukrayiny [National digital literacy test "Digitgram for teachers". Official website of the Ministry of Education and Science of Ukraine]. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/uchiteli-mozhut-projti-nacionalnij-test-na-cifrovu-gramotnist [in Ukrainian].

32. Oleshko A. A., Horokhovets E. V. (2019). Informatsiyno-komunikatsiyni tekhnolohiyi ta lyuds'kyy rozvytok [Information and communication technologies and human development]. Investments: practice and experience, 16, 16-19. Retrieved from http://www.investplan.com.ua/ pdf/16_2019/4.p [in Ukrainian].

33. T. E. Rozhnova, V. V. Oliynyk (2023). Upravlinnya pidhotovkoyu fakhivtsiv u zakladakh profesiyno-tekhnichnoyi osvity na zasadakh innovatsiynykh tekhnolohiy [Management of specialist training in vocational and technical education institutions based on innovative technologies]. Magazine "Perspectives and Innovations of Science". Ser. "Pedagogy", "Psychology" Series, "Medicine" Series, 14(32), 409-419 [in Ukrainian].

34. Nemchenko S. G., Kryzhko V. V., Bodnar O. S, Radul V. V., Starokozhko O. M., Kondratenko Yu. I. (2022). Upravlinnya zakladom osvity: pidruchnyk dlya zdobuvachiv druhoho rivnya vyshchoyi osvity pedahohichnykh universytetiv [Management of an educational institution: a textbook for applicants of the second level of higher education of pedagogical universities]. Berdyansk: BDPU [in Ukrainian].

35. Hrykov E. (2022). Kolehial'ne upravlinnya zakladamy vyshchoyi osvity: znachennya, stan, napryamy rozvytku [Collegial management of institutions of higher education: meaning, state, directions of development]. Ukrainian Pedagogical Journal, (1), 53-62. Retrieved from https://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-1-53-62 [in Ukrainian].

36. Shelever O. V. (2022). Tsyfrova kompetentnist' pedahoha v umovakh transformatsiyi osvity. Tsyfrovi transformatsiyi v osviti, kul'turi ta mystetstvi: novi mozhlyvosti y dosvid [Digital competence of the teacher in the conditions of transformation of education. Digital transformations in education, culture and art: new opportunities and experience]: materials of the All-Ukrainian Scientific and Pedagogical Advanced Training. (рр. 112-115) Odesa: "Helvetika" Publishing House [in Ukrainian].

37. DigComp 2.0: Struktura tsyfrovykh kompetentsiy dlya hromadyan [DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens ]. (2016.) Update Phase 1: The Conceptual Reference Model / R. Vuorikari, Y. Punie, S. Carretero, L. Van den Brande. Luxembourg: Publication Office of the European Union. Doi:10.2791/11517

38. Hrebenyk I. (2019). Formuvannya tsyfrovoyi kompetentnosti kerivnykiv zakladiv osvity [Formation of digital competence of heads of educational institutions]. Electronic scientific specialist publication "Open educational e-environment of a modern university", (6), 17-25, Retrieved from https://doi.org/10.28925/2414-0325.2019.6.1725 [in Ukrainian].

39. Starkey L. A. (2020). Ohlyad doslidzhen' pidhotovky vchyteliv do epokhy tsyfrovykh tekhnolohiy [Review of research exploring teacher preparation for the digital age]. Cambridge Journal of Education, 50 (1), 37-56.

Размещено на Allbest.ru