Роль краєзнавства у формуванні патріотичних почуттів дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, м. Ніжин

Роль краєзнавства у формуванні патріотичних почуттів дітей старшого дошкільного віку

Криловець Микола Григорович

доктор педагогічних наук

професор кафедри соціальної педагогіки

та соціальної роботи

Анотація

краєзнавство патріотизм студентський молодь

У статті проаналізовано специфіку краєзнавства стосовно виховання патріотизму у дітей старшого дошкільного віку. Коротко розглянуто історичне підґрунтя краєзнавства як науки та практики роботи з учнівською та студентською молоддю у вивченні географічних, економічних, історико-культурних особливостей краю; норм життя, побутування, суспільних відносин жителів краю. Вказано на те, у сучасній краєзнавчій практиці з дітьми та молоддю використовуються основи шкільного краєзнавства, яке сягає корінням свого ставлення у вітчизняній освітній практиці середини ХІХ ст. Головними формами проведення краєзнавчих заходів у контексті шкільного краєзнавства упродовж десятиліть є прогулянки, екскурсії, туристично-рекреаційні заходи. Зазначено, що серед завдань краєзнавчої роботи у сучасній освітньо-виховній практиці закладів освіти першорядно є ті, що пов'язані із вихованням у дітей та молодого покоління патріотизму, любові до своєї землі, рідного краю та Батьківщини. Розглянуто роль краєзнавчої роботи, визначену у Концепції національно- патріотичного виховання в системі освіти України, яка спрямована на формування у дітей і молоді ціннісного ставлення до рідного краю та Батьківщини. Зазначено, що закладання основ патріотизму, виховання патріотичних почуттів слід розпочинати з періоду дошкільного дитинства. Надано визначення поняття «патріотичні почуття», коротко проаналізовано їхню сутність стосовно дітей старшого дошкільного віку, що пов'язано із родинним етапом виховання патріотизму особистості. Розкрито специфіку краєзнавчої роботи, яка здійснюється у закладі дошкільної освіти на засадах шкільного краєзнавства та містить народознавчий і природознавчий напрями роботи з дітьми. Розкрито специфіку краєзнавчої роботи з дітьми старшого дошкільного віку, яка спрямована на активізацію пізнавальної активності дітей до вивчення рідного краю та плекання на цій основі патріотичних почуттів.

Ключові слова: краєзнавство, патріотизм, виховання патріотичних почуттів, патріотичне виховання, заклад дошкільної освіти, діти старшого дошкільного віку.

Krylovets Mykola Hryhorovych Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Social Pedagogy and Social Work, Nizhyn Mykola Gogol State University, Nizhyn

The role of regional studies in the formation of patriotic feelings of preschool children

Abstract

The article analyzes the specifics of regional studies in relation to the education of patriotism in children of older preschool age. The historical basis of regional studies as a science and the practice of working with school and student youth in the study of geographical, economic, historical and cultural features of the region are briefly considered; norms of life, lifestyle, social relations of the inhabitants of the region are analyzed. It is pointed out that in modern local studies practice with children and young people, the basics of school local studies are used, which has its roots in the domestic educational practice of the middle of the 19th century. The main forms of local history events in the context of school local history for decades are walks, excursions, and tourist and recreational events. It is noted that among the tasks of local history work in the modern educational and educational practice of educational institutions, there are primarily those related to the education of children and the younger generation of patriotism, love for their land, native region and Motherland. The role of local history work, defined in the Concept of national-patriotic education in the education system of Ukraine, which is aimed at forming a valuable attitude to the native region and the Motherland in children and youth, is considered. It is noted that laying the foundations of patriotism, education of patriotic feelings should be started from the period of preschool childhood. The definition of the concept of "patriotic feelings" is given, and their essence is briefly analyzed in relation to children of older preschool age which is connected with the family stage of the upbringing of personal patriotism, which is connected with the family stage of the upbringing of personal patriotism. The specifics of regional studies, which are carried out in a preschool education institution on the basis of school local history and include ethnographic and natural history areas of work with children, are revealed. The specificity of work with children of older preschool age is revealed, which is aimed at activating the cognitive activity of children to study their native land and nurturing patriotic feelings on this basis.

Keywords: regional studies, patriotism, education of patriotic feelings, patriotic education, preschool education institution, children of older preschool age.

Постановка проблеми

У сучасних умовах реформування освітньої системи в Україні особливого значення набуває пошук напрямів, форм і методів педагогічної діяльності, які здатні забезпечувати ефективність освітнього процесу, сприяти підвищенню інтересу дітей та молоді до процесу навчання, отримання нових знань. Сучасні діти, особливо ті, які тривалий час здобували освіту в умовах дистанційної її організації, орієнтовані на роботу з електронними джерелами, дистанційне спілкування тощо. Діти обмежені в можливості застосовувати отримані знання на практиці, їхні знання про довкілля обмежені теоретичною інформацією.

Рідний край постає для сучасних дітей маловивченим регіоном, оскільки, у силу різних соціально-політичних причин, в останні роки загальмувалися заходи, пов'язані із краєзнавчою роботою, вивчення комплексу аспектів (географічного, історичного, художнього тощо) певної території. Пізнання людиною рідного краю, формування знань про його географічну, культурно-історичну, етнічну своєрідність відбувається у процесі краєзнавчої роботи.

Краєзнавство -- всебічне вивчення певної частини країни, району, міста чи інших поселень місцевим населенням, для якого ця територія є рідним краєм. Всебічне вивчення передбачає дослідження природи, історії, господарства, населення, його культури та побуту, яке здійснюється на науковій основі [7; 8].

За такого розмаїття об'єктів вивчення краєзнавство важко назвати єдиною наукою, це, швидше, конгломерат наук. У своїх дослідженнях краєзнавці використовують дані історії, археології, географії, екології, геології, етнографії та ін. На етапі свого розвитку краєзнавство поступово піднялося до рівня самостійної науки. Воно стає тією сполучною ланкою, яка поєднує знання особливостей рідного краю з управлінням розвитком природних сил та економіки. Пізнавши і вивчивши свій край, можна більш цілеспрямовано та безпосередньо здійснювати природоохоронні заходи щодо окремих видів ресурсів і раціонального їх використання. Вагому роль краєзнавство відіграє у вихованні особистості, формуванні її світогляду, системи життєвих цінностей, громадянської позиції та патріотизму.

Розпочинати роботу щодо закладання основ духовності та патріотизму слід з періоду дошкільного дитинства у процесі проведення народознавчої роботи, яка передбачає, у тому числі, й вивчення дітьми культурно-історичної своєрідності рідного для них краю. Для цього вікового періоду характерний початок процесу національно-культурної самоідентифікації, усвідомлення себе у навколишньому світі. Обґрунтування ролі краєзнавства у процесі патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку обумовлена актуальність даної статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різні аспекти використання найближчого оточення в навчально-виховному процесі загальноосвітніх закладів здійснено у працях С. Гончаренка, О. Духновича, С. Русової, Г. Сковороди, В. Сухомлинського, К. Ушинського, І. Франка та ін. Окремі аспекти патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку розглядалися А. Богуш, Н. Бондаренко, О. Вашак, В. Лаппо, О. Лісовець, Н. Манжелій, С. Матвієнко, В. Мусієнко, Н. Охріменко, А. Солонською, О. Стаєнною, С. Тесленко, Т. Філімоновою, Л. Шкребтієнко та іншими дослідниками. У працях сучасних дослідників М. Стельмаховича, Н. Бондаренко, В. Лаппо, М. Качур, Л. Масол, С. Матвієнко, Н. Рогальської, Н. Охріменко, Т. Троценко та ін. вказується на специфіку використання краєзнавства стосовно дітей дошкільного віку.

Метою статті є обґрунтування ролі краєзнавства у патріотичному вихованні дітей старшого дошкільного віку.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

На сьогодні переважна більшість наукових досліджень щодо використання засад краєзнавства в освітньому процесі спрямована на ланку середньої та вищої освіти. Між тим, є потреба наукового аналізу теоретичних і методичних основ проведення краєзнавчої роботи стосовно дітей дошкільного віку. Нами закцентовано на такому напрямі роботи з дітьми старшого дошкільного віку, як патріотичне виховання, в якому сучасні підходи до краєзнавчої роботи відіграють велику роль. Цим обумовлена необхідність здійснення подальших наукових розвідок у даному напрямі.

Виклад основного матеріалу

Базовим поняття для нашого дослідження є поняття «краєзнавство». У визначені якого на думку сучасного українського вченого В. Обозного, «краєзнавство - це унікальне суспільне явище, в основі якого знаходиться безперервний процес пізнання й передачі знань про рідну землю та життя на ній, що здійснюється від одного покоління до наступного» [5, с. 14].

Ґрунтовні наукові розробки з історії краєзнавства здійснені П. Троньком, В. Бугрій, Л. Войтовою, П. Кононенком, О. Луговою, Т. Панченко, С. Поповичем, Л. Соловей та іншими вченими. Зокрема, С. Попович проаналізувавши розвиток туристично-краєзнавчої справи в Україні, виокремив її ресурсний потенціал і окреслив проблеми розвитку краєзнавства за районуванням територій України. С. Попович вказує на те, що розвиток краєзнавства від середини ХІХ ст. тісно поєднаний із «зародженням нової наукової форми краєзнавчих досліджень, що спиралися на статистичні, архівні джерела, історичні твори, спогади учасників [7, с. 111].

Саме у зазначений період у вітчизняній педагогічній науці краєзнавство, під впливом ідей М. Весселя та К. Ушинського про батьківщинознавство, розбудовуються засади шкільного краєзнавства. У свою чергу, шкільне краєзнавство вже мало історичне підґрунтя в західноєвропейській практиці. Зародившись у Західній Європі, воно було методично обґрунтовано німецьким географом і педагогом Альфредом Геттнером. Поряд із ідеєю необхідності вивчення молодим поколінням географії та історії свого краю, він наголошував на важливості усебічного вивчення учнем краю, «де йому довелося жити».

Із середини ХІХ ст. у теорії вітчизняного шкільного краєзнавства формуються його концептуальні засади, а в практиці - окреслюються найбільш прийнятні форми краєзнавчої роботи з учнями, до яких слід віднести першорядно екскурсії і цільові прогулянки. Поряд з цим до кінця першої третини ХХ ст. активно використовувалися туристично-рекреаційні заходи, які дозволяють ефективно та з користю організувати учнівське та студентське дозвілля (у вихідні дні та канікулярний час), а також ближче пізнати рідний край - його об'єкти культури, суспільне життя, історію, особливості побуту місцевих жителів, місцеві традиції, норми життя тощо.

Важливі дослідження в галузі шкільного краєзнавства були здійснені В. Бугрієм, Л. Войтовою, О. Корнєєвим, М. Кострицею, М. Крачилом, В. Мисаном, В. Обозним, О. Тімець та іншими вченими. Краєзнавству належить провідна роль у формуванні духовності особистості та її культурному розвитку. Вже у перших заходах краєзнавства, які організовувалися на початку його розвитку, одним із завдань, які стояли перед педагогами-краєзнавцями, було виховання інтересу молодого покоління до вивчення історії, культури, географії рідного краю та плекання на цій основі патріотичних почуттів, любові до свого краю, своєї країни.

Академік П. Тронько розглядає краєзнавство як розділ історичної науки, просвітництво, складову навчально-виховного процесу, а також зміст діяльності позашкільних навчальних закладів туристично-краєзнавчого профілю. Основою краєзнавчої роботи в закладах освіти, вважає П. Тронько, є збереження, примноження та відродження елементів національної культури - звичаїв, традицій, обрядів українського народу [8, с. 6].

Вчені М. Криловець, В. Шустова вказують на те, що краєзнавство й туризм заслужено стали ефективними педагогічними засобами організації навчально-виховної і методичної роботи в закладах освіти. Добір змісту, форм і методів сучасного краєзнавства напряму підпорядковуються завданням суспільного виховання. Зміст роботи скеровується вимогами освітніх програм, а також природною, економічною, культурою, історичною самобутністю місцевості, яка є об'єктом краєзнавчої діяльності [2, с. 7].

Із набуттям Україною незалежності стратегічним визначилося посилення засад національно-патріотичного виховання, що втілилося у прийнятті низки стратегічно важливих законодавчих документів у сфері державної політики. У Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України, затвердженій Наказом Міністерства освіти і науки України від 06 червня 2022 року № 527 визначено мету та завдання національно-патріотичного виховання, які мають реалізовуватися в освітньому процесі закладів освіти [1]. Серед завдань, зокрема, вказується на важливість проведення патріотично-виховної роботи щодо вивчення дітьми та молоддю історії своєї країни, усвідомлення кращих здобутків національної культури, національної ментальності на основі ознайомлення з рідним краєм, у тому числі - за участі у заходах краєзнавства.

Вчена М. Чепіль висловлює думку про те що, краєзнавство є надійним фундаментом, на якому успішно формуються національна свідомість і самосвідомість. З раннього дитинства у сім'ї та закладі освіти для дитини створюються умови для формування патріотичних почуттів. Ці почуття, вважає М. Чепіль, стають «ще сильнішими й виразнішими, коли дитина детальніше пізнає свою батьківщину, свій народ, його звичаї і традиції» [9, с. 42].

Формування основ патріотизму розпочинається з періоду дошкільного дитинства. Відповідно до засад державного стандарту дошкільної освіти - його Базового компоненту, у закладі дошкільної освіти слід проводити роботу з виховання у дошкільників інтересу та любові до рідної природи, до рідного міста (села), його соціальних та історико-культурних умов. На думку Л. Шкребтієнко, патріотичні почуття є системним та цілеспрямованим процесом розвитку змістового та сутнісного наповнення емоційно-почуттєвого компоненту патріотизму стосовно особистості дитини, яке забезпечується діяльнісним аспектом патріотичної вихованості [10, с. 228]. Л. Шкребтієнко зазначає, що патріотичні почуття беруть свої витоки з найближчого оточення, з яким взаємодіє дитина. У ранньому віці, вважає дослідниця, сприйняття близького оточення та рідного краю мають першорядне значення для формування основ патріотизму [10, с. 62].

О. Пинзеник обґрунтовує сенситивність періоду старшого дошкільного дитинства для формування культурно-ціннісних орієнтацій особистості дитини, що мають духовно-етичні основи. Цей віковий період, вважає авторка, є сприятливим для емоційно-психологічної дії на дитину, що відбувається у процесі проведення широкого кола заходів ознайомлення її з суспільним довкіллям, рідним краєм і батьківщиною. Образи сприйняття дійсності, природного та культурного простору для дитини є сильними та яскравими. Образи, пов'язані з рідним краєм, надовго залишаються у пам'яті дитини, іноді такі спомини супроводжують її усе подальше доросле життя [6, с. 12].

На важливість ознайомлення дітей з рідним краєм вказували видатні педагоги минулого. У праці Я. Коменського «Материнська школа» було визначено необхідність надання дитини, у процесі її родинного виховання, системи знань про рідний край. Ця робота спрямовувалася на формування необхідних знань та уявлень дитини про навколишній світ, а також розвиток психічних процесів, що є важливим для подальшого навчання у школі. Ідеї Я. Коменського були підтримані зарубіжними педагогами, перш за все - Й. Песталоцці, Ф. Фребелем, М. Монтессорі та іншими вченими.

В українській педагогічній думці роль краєзнавства у вихованні патріотизму яскраво простежується у працях С. Русової, О. Духновича, В. Сухомлинського. Педагоги наголошували на важливості організації навчально-виховного процесу у закладі освіти на матеріалі рідного краю, оскільки це сприяє не тільки набуттю широкого кола знань з різних сфер, але й формує громадянську позицію дитини, плекає любов до близького, рідного. Таким чином, закладаються патріотичні почуття, які надалі мають розвинутися до свідомого, дієвого патріотизму.

А. Мартін висловлює думку про те, що потенціал туристично- краєзнавчої роботи з дошкільниками у ЗДО не вичерпується тільки можливостями набуття дітьми знань про своєрідність рідного для них краю: його природи, культури, історії тощо. Любов до природи рідного краю плекається у процесі екологічної діяльності дошкільників, пов'язаній із турботливим ставленням до рослин і тварин. Тим самим, формуються громадянські почуття, які визначаються піклуванням про ближнього, важливістю надання допомоги, збереження природи, пам'яток культури тощо. Надалі в особистісному зростанні дитини громадянські почуття переростають у більш високі патріотичні почуття [3, с. 76].

У закладі дошкільної освіти краєзнавство є спеціально організованою педагогом вищезазначеною діяльністю, яка спрямована на комплексне вивчення дітьми рідного краю. Така робота має проводитися на систематичній основі, базуватися на цікавих формах роботи, - як традиційних (піші переходи, цільові прогулянки, дитячий туризм, екскурсії), так і новітніх. Серед останніх окремо хотілося б зупинитися на такій формі краєзнавчої роботи, як віртуальна екскурсія. Особливо актуальною визначається така форма роботи в умовах запровадження дистанційної форми організації освітнього процесу у закладах дошкільної освіти.

Дослідниця С. Матвієнко здійснила науковий аналіз проблеми використання віртуальних екскурсій з метою ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з рідним краєм. Зазначається, що віртуальна екскурсія, стосовно її проведення з дошкільниками, базується на використанні ряду панорамних фотографій, коли здійснюється перехід від однієї панорами до іншої. Найбільш доступним видом віртуальних екскурсій для дошкільників є мультимедійні, які можуть створювати як самим вихователем, так і педагогом спільно з дітьми [4, с. 88].

А. Мартін здійснено аналіз організації краєзнавчої роботи в умовах закладу дошкільної освіти. Нам імпонує думка дослідниці про те, що краєзнавство, яке використовується у роботі з дітьми, об'єднує в собі навчально-пізнавальну, дослідницько-пошукову, суспільно-корисну діяльність дітей і має великий виховний потенціал [3, с. 75].

Вкажемо на те, що діти старшого дошкільного віку ще неспроможні усвідомлювати потреби суспільства з тією глибиною, щоб вони сприймалися ними як власні і безпосередньо спонукали б до діяльності, превалюючи над іншими потребами. Перед педагогом постає завдання забезпечити наявність тих мотивів, які б безпосередніми спонукачами патріотично спрямованої, суспільно корисної діяльності. Таким своєрідними спонукачами виступають емоції дітей, що виникають у процесі «відкриття свого краю», викликають почуття здивування тим фактом, наскільки багатий рідний край об'єктами культури, красою природи, кращими знаками творчої діяльності людей і як мало знають про нього. Виявлення нових властивостей, сторін об'єкта краєзнавчої діяльності підвищує інтерес дошкільників до взаємодії ним.

Засобами-стимулами колективної краєзнавчої діяльності для дітей старшого дошкільного віку можуть бути ігри, змагання, прагнення утвердитися в групі дітей, а також інтерес до рідного краю, його об'єктів за предметно-практичною основою (художньо-педагогічні спілкування з творами художньої культури, зустріч з майстрами народних ремесел, творчі студії тощо). Така робота може проводитися як в безпосередніх заходах краєзнавства, так і за використання потенціалу музейної педагогіки, наприклад, у відвідуваннях дітьми міні-музею закладу дошкільної освіти.

Проведення краєзнавчої роботи у закладі дошкільної освіти повинно здійснюватися за дотримання низки вимог до її організації, зокрема: комплексності та систематичності; поєднання пізнавально-пошукової і суспільно-корисної праці; опору на попередній життєвий досвід дітей; науковості й доступності; урахування вікових особливостей дітей; урахування діяльнісного підходу у вияві патріотичної позиції дитини тощо.

Висновки

Виховання патріотів України - один із концептуальних напрямів державної політики, у тому числі - в її освітній ланці. Дієвим засобом щодо цього визначається краєзнавство як галузь людської діяльності, яка спрямована на всебічне вивчення краю та сукупність знань про край: його географію, історію, економіку та інші сфери життєдіяльності. Задля ефективного використання засад краєзнавства у практику патріотично-виховної роботи з дітьми старшого дошкільного віку на сьогодні слід подолати ряд невирішених проблем, які стосуються таких питань, як: низька кваліфікація педагогів щодо проведення краєзнавчої роботи; відсутність ефективної співпраці ЗДО з батьками вихованців у проведенні краєзнавчих заходів; необхідність оновлення й осучаснення форм, методів і технологій краєзнавчої роботи у ЗДО. Подальші дослідження по'вязані із розробкою методичних засад організації краєзнавчої гурткової роботи у закладі дошкільної освіти.

Література

1. Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України. Затверджено МОН. Наказ №527 від 06.06.2022. https://nus.org.ua/news/mon-zatverdylo-novu-kontseptsiyu-patriotychnogo-vyhovannya/ (дата звернення 22.01.2024).

2. Криловець М.Г., Шустова В.С. Краєзнавча підготовка майбутніх вчителів. Освітні й наукові виміри географії та туризму: матеріали Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. для студентів, аспірантів, молодих вчених (м. Полтава, 18.11.2020 р.) / відп. ред. О.А. Федій. Полтава, 2020. С. 7-11.

3. Мартін А. Організація краєзнавчої роботи в умовах закладу дошкільної освіти. Дошкільна і початкова освіта. 2022. № 1-2. С. 75-77.

4. Матвієнко С.І. Віртуальні екскурсії як засіб ознайомлення старших дошкільників з рідним краєм. Інноваційні процеси в дошкільній освіті: теорія, практика, перспективи: зб. наукових праць: в 2-х ч. / за заг. ред.: О.О. Максимової, М.А. Федорової. Житомир: ФОП Левковець, 2022. Ч. 1. С. 87-90.

5. Обозний В.В. Краєзнавча освіта в системі професійної підготовки вчителя: дис. ... доктора пед. наук: 13.00.04. Київ. 2001. 522 с.

6. Пинзеник О.М. Краєзнавчо-туристська діяльність у дошкільному закладі. Освіта та педагогічна наука. 2012. № 5-6 (154-155). С. 11-17.

7. Попович С. Туристичне краєзнавство: ґенеза, методологія, завдання. Краєзнавство. 2015. № 3-4. С. 111-123.

8. Тронько П. Краєзнавство як складова навчально-виховного процесу. Краєзнавство. 2011. № 3. С. 5-10.

9. Чепіль М.М. Краєзнавство як чинник патріотичного виховання в українській педагогічній думці (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). Вісник дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки. 2015. № 1 (9). С. 38-45.

10. Шкребтієнко Л.П. Виховання патріотичних почуттів у дітей старшого дошкільного віку засобами художньої літератури: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 «Дошкільна педагогіка». Одеса. 2019. 298 с.

References

1. Kontseptsiia natsionalno-patriotychnoho vykhovannia v systemi osvity Ukrainy. Zatverdzheno MON. Nakaz No 527 vid 06.06.2022. [The concept of national-patriotic education in the education system of Ukraine] https://nus.org.ua/news/mon-zatverdylo-novu-kontseptsiyu-patriotychnogo-vyhovannya/ (Last accessed 25.02.2024). [in Ukrainian].

2. Krylovets, M.H., Shustova, V.S. (2020). Kraieznavcha pidhotovka maibutnikh vchyteliv. [National preparation of future readers]. Osvitniy naukovi vymiry heohrafii ta turyzmu: materialy. Vseukr. nauk.-prakt. internet-konf. dlia studentiv, aspirantiv, molodykh vchenykh (Poltava, 18.11.2020) / vidp. red. O.A. Fedii. Poltava. P. 7-11. [in Ukrainian].

3. Martin, A. (2022). Orhanizatsiia kraieznavchoi roboty v umovakh zakladu doshkilnoi osvity. [Organization of regional science work in the minds of preschool education]. Doshkilna i pochatkova osvita. No 1-2. P. 75-77. [in Ukrainian].

4. Matvienko, S.I. (2022). Virtualni ekskursii yak zasib oznaiomlennia starshykh doshkilnykiv z ridnym kraiem. [Virtual excursions to help older preschoolers get to know the region]. Innovatsiini protsesy v doshkilnii osviti: teoriia, praktyka, perspektyvy: zb. naukovykh prats: v 2-kh ch. / za zah. red.: O.O. Maksymovoi, M.A. Fedorovoi. Zhytomyr: FOP Levkovets, Vоl. 1, P. 87-90. [in Ukrainian].

5. Oboznyi, V.V. (2001). Kraieznavcha osvita v systemi profesiinoi pidhotovky vchytelia: [Important information in the system of professional teacher training]. Extended abstract of candidate's thesis. 13.00.04. Kyiv [in Ukrainian].

6. Pynzenyk, O.M. (2012). Kraieznavcho-turystska diialnist u doshkilnomu zakladi. [Local history and tourism activities in a preschool institution]. Osvita tapedahohichna nauka. No 5-6 (154-155). P. 11-17. [in Ukrainian].

7. Popovych, S. (2015). Turystychne kraieznavstvo: geneza, metodolohiia, zavdannia. [Tourist local history: genesis, methodology, history]. Kraieznavstvo. No 3-4. P. 111-123. [in Ukrainian].

8. Tronko, P. (1993). Krayeznavstvo yak skladova navchal'no-vykhovnoho protsesu. [Local history as a component of the educational process]. Kraieznavstvo. No 3. P. 5-10. [in Ukrainian].

9. Chepil, M.M. (2015). Kraieznavstvo yak chynnyk patriotychnoho vykhovannia v ukrainskii pedahohichnii dumtsi (kinets XIX - pochatok XX st.). [Local history as an official of patriotic formation in the Ukrainian Pedagogical Thought (late 19 th century - beginning of the 20 th century)]. Visnykdnipropetrovskoho universytetu imeni AlfredaNobelia. Seriia «Pedahohika ipsykholohiia». Pedahohichni nauky. No 1 (9). P. 38-45. [in Ukrainian].

10. Shkrebtiienko, L.P. (2019). Vykhovannia patriotychnykh pochuttiv u ditei starshoho doshkilnoho viku zasobamy khudozhnoi literatury: [Instilling patriotic feelings in children of the senior preschool age through fiction]. Extended abstract of candidate's thesis. Odesa. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru