Шляхи модернізації системи фізичного виховання в закладах вищої освіти

Розгляд сучасних вимог до фізичної підготовки здобувачів вищих освітніх закладів України. Мотивація учнів до здорового способу життя та занять спортом. Упровадження інноваційних технологій виховання, ігрових методів навчання й оздоровлення студентів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.06.2024
Размер файла 28,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Обласний коледж „Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А. С. Макаренка'' Полтавської обласної ради

Шляхи модернізації системи фізичного виховання в закладах вищої освіти

Кудряшова Тетяна Іванівна

кандидат наук з фізичного виховання, доцент,

доцент кафедри фізичного виховання та здоров'я людини,

Філіпов Євгеній Валерійович викладач вищої категорії

кафедри фізичного виховання та здоров'я людини,

Харахайчук Анатолій Євгенійович старший викладач

кафедри фізичного виховання та здоров'я людини,

Шаляпіна Ірина Вікторівна старший викладач

кафедри фізичного виховання та здоров'я людини

Анотація

Модернізація системи фізичного виховання в закладах вищої освіти є актуальним завданням, яке обумовлено низкою факторів; швидкими темпами розвитку науки та техніки, які вимагають від людей нових фізичних можливостей та навичок.

У статті розглянуті вимоги до фізичної підготовки здобувачів вищих освітніх закладів, пов'язаних з необхідністю їхньої адаптації до умов сучасного життя та праці. Доведено недостатню ефективність існуючої системи фізичного виховання, що є низьким рівнем фізичної підготовки здобувачів освіти, відсутність мотивації до занять фізичною культурою та спортом. Подані основні шляхи модернізації системи фізичного виховання в закладах вищої освіти, а саме: удосконалення змісту фізичного виховання, яке має відповідати сучасним вимогам та тенденціям розвитку суспільства; упровадження інноваційних технологій навчання та виховання, які дозволять зробити процес фізичного виховання більш ефективним та цікавим для здобувачів вищої освіти; покращення матеріально-технічної бази закладів вищої освіти, що дасть можливість організувати якісне фізичне виховання. Наголошено на удосконаленні змісту фізичного виховання: розширення спектру видів фізичної активності, які пропонуються здобувачам освіти; урахування індивідуальних особливостей студентів при побудові програм фізичного виховання; підвищення акценту на розвиток фізичних якостей, необхідних для успішної адаптації до умов сучасного життя та праці. Впроваджено інноваційні технології навчання та виховання: широке використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі фізичного виховання; інтерактивні методи навчання та виховання, які дозволяють залучити здобувачів вищої освіти до активного процесу навчання; розробка нових форм фізичного виховання, які відповідають сучасним тенденціям розвитку суспільства.

Реалізація цих шляхів модернізації дозволить підвищити ефективність системи фізичного виховання в закладах вищої освіти та сприятиме всебічному розвитку здобувачів у закладах вищої освіти.

Ключові слова: освітній процес, інформаційні технології, впровадження, оптимізація, оздоровлення, інтерактивні методи.

Abstract

Ways of modernization of the physical education system in institutions of higher education

Kudryashova Tetyana Ivanovna Candidate of sciences in physical education, docent, Associate Professor of the Department of Physical Education and Human Health, Regional College "Kremenchuk Humanitarian and Technological Academy named after A.S. Makarenko" of the Poltava Regional Council

Filipov Evgeniy Valeriyovych А teacher of the highest category Department of Physical Education and Human Health, Regional College "Kremenchuk Humanitarian and Technological Academy named after A.S. Makarenko" of the Poltava Regional Council

Karakhaychuk Anatoliy Yevheniyovych Senior Lecturer Department of Physical Education and Human Health, Regional College "Kremenchuk Humanitarian and Technological Academy named after A. S. Makarenko" of the Poltava Regional Council

Shalyapina Iryna Viktorivna Senior Lecturer Department of Physical Education and Human Health, Regional College "Kremenchuk Humanitarian and Technological Academy named after A. S. Makarenko" of the Poltava Regional Council Modernization of the system of physical education in institutions of higher education is an urgent task, which is due to a number of factors; the rapid pace of development of science and technology, which require new physical capabilities and skills from people.

The article examines the requirements for the physical training of graduates of higher educational institutions, related to the need for their adaptation to the conditions of modern life and work. The insufficient efficiency of the existing system of physical education has been proven, which is a low level of physical training of students, lack of motivation to engage in physical education and sports. The main ways of modernizing the system of physical education in institutions of higher education are presented, namely: improvement of the content of physical education, which should meet the modern requirements and trends of the development of society; introduction of innovative learning and education technologies that will make the process of physical education more effective and interesting for students of higher education; improvement of the material and technical base of institutions of higher education, which will make it possible to organize high-quality physical education. Emphasis is placed on improving the content of physical education: expanding the range of types of physical activity offered to students; taking into account the individual characteristics of students when building physical education programs; increased emphasis on the development of physical qualities necessary for successful adaptation to the conditions of modern life and work. Innovative learning and education technologies have been implemented: wide use of information and communication technologies in the process of physical education; interactive methods of learning and education, which allow to involve students of higher education in the active learning process; development of new forms of physical education that correspond to modern trends in the development of society.

The implementation of these ways of modernization will increase the efficiency of the physical education system in higher education institutions and will contribute to the comprehensive development of students in higher education institutions.

Keywords: educational process, information technologies, implementation, optimization, improvement, interactive methods.

Вступ

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку суспільства фізичне виховання здобувачів вищої освіти покликано формувати дбайливе ставлення до власного здоров'я та фізичної підготовки, прагнення до здорового способу життя, комплексно розвивати фізичні й психічні якості, сприяти гармонійному розвитку особистості, творчому використанню засобів фізичної культури в повсякденному житті та майбутній професійній діяльності. У різних країнах світу, протягом останніх десятиліть, фізичне виховання розглядається як витривалий спосіб зміцнення здоров'я населення, забезпечення високої працездатності та якості життя. Нині рекреаційно-оздоровча спрямованість у передових системах фізичного виховання і є основою здорового способу життя населення.

Сьогодні в нашій державі загострилася проблема збереження здоров'я молоді. Здоров'я населення України набуває статус проблеми, яка погрожує національній безпеці держави її генофонду [1, с. 182]. Під час воєнного стану, зростає смертність, впливає на розвиток держави загальна захворюваність через пандемію коронавірусної хвороби 2019, спричинена SARS-CoV-2, яка досі несе величезний негативний вплив на наше оточення.

Поглиблення освітнього процесу в закладах вищої освіти (ЗВО), зменшення м'язових зусиль та шкідливі звички, збільшення психоемоційних навантажень поставили дуже гостро питання про впровадження в повсякденне життя здобувачів освіти фізичної культури. Фізичне виховання як складова частина формування майбутніх фахівців, а сьогодні здобувачів вищої освіти відіграє важливу роль у збереженні й зміцненні фізичного та психічного здоров'я людини: знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань, таких як інфаркт міокарда, інсульт, артеріальна гіпертензія; покращує роботу легень та дихальної системи; зменшує ризик розвитку діабету 2 типу; знижує ризик розвитку остеопорозу; формує професійно важливі якості особистості. Тобто в наш час переконання здобувачів освіти в необхідності регулярних занять фізичними вправами є надзвичайно важливим завданням.

Зміни соціокультурних процесів у суспільстві, зокрема зростання впливу інформаційних технологій, зміна ціннісних орієнтацій молоді, зумовлюють прагнення молоді до заперечення сталих фізкультурно- спортивних традицій у ЗВО.

Однією з основних причин такого прагнення є зростання впливу інформаційних технологій на молодь. Здобувачі вищої освіти все більше часу проводять за гаджетами: комп'ютером, смартфоном або планшетом. Це призводить до малорухливого способу життя, що негативно впливає на фізичне та психічне здоров'я.

Зміна ціннісних орієнтацій молоді також сприяє запереченню сталих фізкультурно-спортивних традицій. Молоді люди все більше цінують такі якості, як успішність, самореалізація, матеріальне благополуччя. Фізична культура та спорт не завжди асоціюються з цими цінностями.

Невіддільним елементом перебігу співвідношень сучасної системи фізичного виховання здобувачів вищої освіти та ефективним способом підвищення інтересу й мотивації до занять є впровадження в освітній процес інноваційних фізкультурно-оздоровчих технологій, якими визначаються завдання щодо їх педагогічної мети: підвищення функціональних можливостей організму засобами фізичної культури; сприяння всебічному гармонійному розвитку, відмова від шкідливих звичок, покращення розумової і фізичної працездатності; отримання студентами необхідних знань, умінь й навичок фізичної культури з метою профілактики захворювань, відновлення здоров'я та підвищення професійної працездатності; використання засобів фізичної культури в лікувально-профілактичній діяльності; оволодіння методами визначення фізичного стану та самоконтролю; виховання особистої гігієни та загартовування організму.

Мета статті. Головною метою роботи є виявлення способів оптимізації фізичного виховання здобувачів вищої освіти, розгляд взаємозв'язку рухових можливостей та стану здоров'я, шляхи модернізація системи фізичного виховання у вищій освіті, їх характеристики та вплив на організм здобувачів освіти, специфіка занять.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Провідні фахівці фізичного виховання та спорту Р. Раєвський, С. Канішевський, А. Домашенко вважають, що чинна система фізичного виховання не вирішує в повному обсязі проблему фізичного вдосконалення студентської молоді в умовах оновлення суспільства в Україні і потребує корекції. Пошук варіантів удосконалення традиційних програм фізичного виховання, оздоровлення студентської молоді знаходиться у площині систематичних наукових досліджень, аналізу світового та вітчизняного педагогічного досвіду [6, с. 68].

Виклад основного матеріалу

Фізичне виховання має велике значення, але останні роки в ЗВО склалась негативна тенденція зменшення кількості годин, відведених на цю дисципліну, переміщення їх у розряд самостійної роботи, що в разі несформованої мотивації до занять проявляється в зниженні рухової активності здобувачів вищої освіти загалом і внаслідок цього в погіршенні фізичного стану. Але з точки зору збереження здоров'я ефективність традиційних занять також низька. Традиційна система фізичного виховання населення України базується на формах, які були встановлені ще в середині минулого століття, тобто ані в кількісному відношенні, ані за якісними показниками не відповідає потребам сучасного суспільства, не дає змоги досягти поставленої мети - збереження і зміцнення здоров'я населення. Таким чином, виникло протиріччя між рівнем соціальних вимог і ефективністю фізичного виховання студентської молоді, для вирішення якого проводиться досить багато різноманітних досліджень. Проте, як показує практика, проблеми, що виникли на сучасному етапі, неможливо розв'язати в межах традиційних підходів до освіти та оздоровлення. Дослідження свідчать про те, що сучасна система фізичного виховання здобувачів вищої освіти неефективна, а саме: низький рівень знань студентів у галузі фізичної культури й оздоровчих технологій, наявність негативної мотивації до систематичних занять фізичними вправами, відсутність піклування про свій спосіб життя, що є одним із потужних чинників низької фізичної підготовленості та порушення здоров'я [2, с.352; 3, с.43].

Проблеми організації процесу фізичного виховання у ЗВО вказують на необхідність пошуку сучасних, ефективних засобів, нових технологій оновлення змісту, форм і методів освітньо-виховного процесу для відповідності вищої освіти світовим стандартам, які зможуть підвищити рівень мотивації студентів до занять фізичними вправами, будуть націлені на формування в них високої культури здоров'я, розвитку фізичних якостей. Ефективним способом підвищення інтересу і мотивації до фізкультурних занять є впровадження інноваційних фізкультурно-оздоровчих технологій у систему фізичного виховання здобувачів вищої освіти ЗВО, під впливом яких значно підвищуються показники усіх функціональних систем організму.

Розвиток фізичних якостей, збереження та зміцнення здоров'я, морально-вольові та розумові здібності, формування гармонійної та якісної активної життєдіяльності є основними завданнями фізичної культури. Доведено, що ефективним засобом для покращення рівня загального здоров'я молоді та підвищення рівня фізичної підготовленості здобувачів освіти - є заняття спортом, яке допомагає покращити координацію та баланс, що знижує ризик падінь і травм; зміцнює м'язи та кістки, що підвищує силу, витривалість та загальний тонус тіла; спалює калорії та підтримує здорову вагу; знижує рівень стресу та тривоги, що може покращити загальне самопочуття та емоційний стан; покращує настрій і самопочуття, що може призвести до підвищення продуктивності та успіху в інших сферах життя; підвищує самооцінку та впевненість у собі, що може призвести до поліпшення соціальних взаємодій та відносин; допомагає покращити сон, що може призвести до підвищення рівня енергії та продуктивності вдень; допомагає покращити когнітивні функції, такі як пам'ять, концентрація та увага. оздоровлення студент інноваційний навчання фізичний

Отже, заняття спортом є важливою частиною здорового способу життя молоді. Вони можуть допомогти молодим людям жити довше, здоровіше та щасливіше.

Взаємозв'язок стану здоров'я та рухових можливостей є одним із основних об'єктів, на якому останнім часом сконцентрували увагу багато спеціалістів, а саме: це здатність людини виконувати різні рухи. Вони визначаються станом опорно-рухового апарату, нервової системи, м'язів та інших систем організму.

Стан здоров'я здобувача вищої освіти також залежить від багатьох факторів, таких як правильне харчування, режим дня (онлайн/офлайн, асинхронне навчання), стрес (через постійні повітряні тривоги, вимкнення світла), генетика тощо. Однак рухові можливості є одним з найважливіших факторів, що впливають на здоров'я .

Завдання викладачів фізичного виховання - це робота зі здобувачами вищої освіти з формування знань та вмінь, які вони зможуть застосувати під час роботи в освітніх закладах, шляхом пошуку новітніх технологій і методів формування ключових компетенцій та протягом всього життя.

Створення нової моделі заняття з фізичного виховання з використанням інтерактивних методів є актуальним завданням сучасної освіти. Інтерактивні методи навчання та виховання дозволяють зробити заняття з фізичного виховання більш цікавими, захоплюючими та ефективними. Вони сприяють активній участі здобувачів освіти у навчальному процесі, розвитку їхніх творчих здібностей, формуванню навичок самостійного навчання.

Нова модель заняття з фізичного виховання, яка реалізується в рамках вищої школи, спрямована на формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності в суспільстві.

Компетентність - це здатність людини ефективно діяти в певній сфері діяльності, що передбачає володіння знаннями, вміннями та навичками, а також особистісними якостями, необхідними для виконання конкретних завдань і досягнення цілей.

Компетентніший підхід у освіті - це спрямованість освітнього процесу на формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, які необхідні їм для успішної життєдіяльності в суспільстві. Компетентніший підхід передбачає перехід від навчання фактам до навчання умінням і навикам, від репродуктивного до творчого навчання, від сприйняття знань як готової інформації до їх активного конструювання.

Дотримання компетентнісного підходу у фаховій вищій та передвищій освіті забезпечить її модернізацію, задовольнить виклики нового тисячоліття, дозволить підготувати сучасного, креативного, творчого вчителя, здатного здійснювати інноваційну освітню діяльність. Забезпечення якісної передвищої освіти - це одна з актуальних проблем сьогодення, це компетентнісний підхід у професійній підготовці фахівців [5, с.38].

Основні принципи нової моделі заняття з фізичного виховання: цілеспрямованість: заняття має бути спрямованим на досягнення конкретних цілей, які відповідають ключовим компетентностям; інтегрованість: фізичне виховання є міжпредметним, тому під час занять фізичного виховання можна використовувати матеріали з інших предметів; активність: заняття має бути спрямоване на активність здобувачів освіти, їхнє самостійне мислення, творчість, ініціативу; процесуальність: формування ключових компетентностей відбувається в процесі навчання, а не у вигляді кінцевого результату.

Нова модель заняття з фізичного виховання передбачає такі етапи: організація', на цьому етапі викладач створює позитивний психологічний клімат на, мотивує здобувачів освіти до активної діяльності; мотивація: педагог формує у здобувачів освіти інтерес до теми заняття, актуалізує їхні знання та вміння; основний етап: відбувається формування ключових компетентностей здобувачів освіти; заключний етап: викладач підбиває підсумки заняття, оцінює роботу здобувачів освіти.

Нова модель заняття з фізичного виховання передбачає використання різноманітних форм, методів і прийомів навчання, таких як: індивідуальні завдання', надають можливість здобувачам освіти розвивати свої індивідуальні здібності та інтереси; групові завдання: сприяють розвитку комунікативних навичок та командної роботи; відкритий урок: надає можливість колегам спостерігати за роботою інших та навчатися їхньому досвідові; конкурси: сприяють розвитку творчості та ініціативи здобувачів освіти; ігри', сприяють розвитку рухових навичок, творчості та соціальних взаємодій.

Формування фізичної культури здобувачів вищої освіти можна вважати одним із ключових шляхів модернізації системи фізичного виховання в сучасній освіті.

Саме заняття фізичного виховання поєднує фізичний, інтелектуальний, соціальний і духовний погляд на здоров'я особистості. Отже, завдання будь-якого викладача - створити відповідні умови для вдосконалення основних складових здоров'я.

Цим умовам відповідають сучасні інтерактивні технології. Вони належать до інноваційних, діяльнісних - співробітництво в реалізації спільних завдань.

Сучасна вища освіта приділяє велику увагу вихованню у здобувачів освіти свідомого ставлення до стану здоров'я, до фізичної культури та спорту передбачає розуміння значення фізичної активності для здоров'я людини, а також усвідомлення того, що регулярні заняття фізичними вправами є важливим фактором збереження здоров'я та покращення якості життя. Отже, навчання можна організувати таким чином, що джерелом знань виступатиме не тільки педагогічний або науково-педагогічний працівник, комп'ютерні технології (перегляд відеозанять, знайомство з новинками у спортивних технологіях через перегляд відеопрезентацій, тощо). Здобувач освіти повинен осмислювати інформацію, аналізувати її, застосовувати її у різних ситуаціях. Це є ключовими компетенціями, які необхідні для успішного навчання, роботи та життя в сучасному суспільстві. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.

Інтерактивними називають методи, що забезпечують комунікативну активність або взаємодію між учасниками освітнього процесу [4, с.22].

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що освітній процес відбувається одночасно під час активної взаємодії всіх його учасників. Це взаємодія процесів сприйняття знань, взаємонавчання (колективного, групового, навчання у співпраці), де здобувач освіти й викладач виступають рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, які розуміють, для чого вони роблять. Тому інтерактивні технології є найбільш сприятливими щодо формування у здобувачів освіти життєво актуальних умінь і навичок, загальнолюдських цінностей. Творча співпраця створює атмосферу співробітництва, взаємодії в процесі різних форм навчання. Інтерактивні технології забезпечують глибину вивчення змісту навчальної програми. Здобувачі вищої освіти опановують усі рівні пізнання: знання - застосування - аналіз - результат (оцінка). Практикою доведено, що інтерактивні технології навчають здобувачів освіти вчитися.

Мотивацією здобувачів освіти до навчання можуть бути: оволодіння новими знаннями та застосування цих знань на практиці; інтерес до самостійної роботи над розвитком та удосконаленням практичних вмінь і фізичних навичок; можливість виступити в ролі спортивного інструктора для одногрупників або для групи інших здобувачів освіти під час виконання фізичних вправ або завдань; творчого підходу до організації рухливих ігор та естафет, спортивних заходів.

На своїх практичних заняттях з фізичної культури викладачі Обласного коледжу „Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А. С. Макаренка” Полтавської обласної ради застосовують різноманітні новітні технології та прийоми щодо мотивації студентів до активної діяльності, використовують елементи інтерактивних методів у поєднанні з традиційними навчанням у взаємодії, націлюють на усвідомлене засвоєння навчального матеріалу та надбання рухового досвіду.

Наприклад, кооперативний метод (робота в парах та малих групах).

Кооперативна діяльність - це тип діяльності, у якому люди працюють разом у малих групах для досягнення спільної мети. Вона стимулює формувати ідеї для роботи в команді, які допомагають здобувачам освіти бути корисним один одному. Це може бути будь-яка діяльність, від роботи над маленькими завданням до створення великого проєкту з фізичного виховання. Кооперативне навчання підвищує продуктивність. Коли люди працюють разом, вони можуть об'єднати свої здібності та ресурси, щоб досягти більших результатів, ніж якщо б вони працювали поодинці, це дозволяє додатково кожному співпрацювати зі своїми однолітками та спілкуватись один з одним. Саме такий метод використовуємо в системі у варіативному модулі „Гімнастика”, коли здобувачі освіти працюють над розвитком фізичних якостей - сила, гнучкість, спритність. Викладач об'єднує студентів у групи за рівнем фізичної підготовленості, за напрямками зацікавленості до певного виду заняття, за бажанням здобувачів освіти бути в одній команді. Перше на чому зупиняється викладач - правила й час відведений на виконання тієї чи іншої вправи. Друге, кожна група обирає капітана - це лідер команди, який відповідає за її успіх; саме капітан команди повинен бути здатним мотивувати, надихати та вести команду до перемоги, повинен бути у хорошій фізичній формі, щоб бути прикладом для наслідування для своїх товаришів по команді.

Обов'язками капітана команди є коментар результатів у своїй підгрупі та рекомендації щодо самостійної роботи вдома. Він оцінює роботу кожного учасника після виконання групової роботи. Здобувачі вищої освіти повинні знати та розуміти, що оцінка за виконання вправ у підгрупі залежить від кожного учасника, тобто, паралельно відпрацьовується колективізм, згуртованість, відповідальність один за одного.

Також використовуємо метод кооперативної діяльності при виконанні загально-розвиваючих вправ на місці. Наприклад, група розподіляється на три - чотири підгрупи (у залежності від кількості тих здобувачів освіти, які є під час освітнього процесу в закладі), вони виконують вправи у колі не роз'єднуючи рук, як одне ціле.

Наступний різновид інтерактивної технології кооперативного навчання - це робота в парах - це тип групової роботи, при якому два учасники працюють разом над спільним завданням. Робота в парах може бути ефективним способом навчання та розвитку навичок, таких як комунікація (вимагає від здобувачів освіти ефективного спілкування один з одним), співпраця (допомагає поліпшити свої навички співпраці, такі як здатність працювати разом, розподіляти обов'язки та вирішувати завдання) та вирішення проблем (робота в парах допомагає розвинути навички вирішення проблем, оскільки студенти повинні працювати разом, щоб знайти рішення спільних завдань.

Ця форма найчастіше використовується нашими викладачами під час організації заняття з фізичної культури у варіативному модулі „Спортивні ігри'' (волейбол, баскетбол, настільний теніс) при повторенні елементів гри та оволодіння технікою їх виконання здобувачі освіти працюють у парах.

Також використовуємо цей метод у підготовчій та основній частинах заняття. Наприклад:

1. комплекс загально-розвиваючих вправ (ЗРВ) у парах з медболами - вправи для розвитку сили;

2. комплекс ЗРВ у парах - здобувачі вищої освіти виконують вправи одночасно тримаючись за руки, за плечі, під руки та інше;

3. комплекс ЗРВ у парах ,,незакінчена пропозиція'' - ці вправи можна виконувати в різних темпах і амплітуді. Вони допомагають розвивати силу, витривалість, гнучкість і рівновагу; працюють у парах самостійно.

Вправа 1: Студенти стоять один навпроти одного, тримаючись за руки. Один стоїть на носках, а інший - на п'ятах. Потім вони міняються положеннями.

Вправа 2: Здобувачі освіти стоять один навпроти одного, тримаючись за руки. Один робить випад вперед, а інший - назад. Потім вони міняються положеннями.

Вправа 3: Обидва сидять один навпроти одного, тримаючись за руки. Один піднімає ноги вгору, а інший опускає їх вниз. Потім вони міняються положеннями.

Вправа 4: Лежачи один навпроти одного, тримаються за руки. Один піднімає руки вгору, а інший опускає їх вниз. Потім вони міняються положеннями.

Під час виконання вправ викладач дає сигнал на одночасний початок виконання вправи й закінчення, ці вправи відрізняються одна від одної, але необхідно звернути увагу, на відпрацювання розвитку визначеної м'язової групи.

Застосування інтерактивних методів навчання на заняттях з фізичного виховання потребує високої фахової підготовки викладача. При використанні на практиці та спостерігаючи за здобувачами освіти під час виконання вправ, було визначено, що у студентів підвищується рівень свідомої активності, кожен обирає власний рівень навантаження та темп виконання вправи. У той же час викладач має змогу визначити рівень авторитета кожного серед своїх однолітків та в наступному - сприяти його підтримці, або подальшому розвитку лідерських якостей.

Висновки

Шляхи модернізації системи фізичного виховання під час використання інноваційних технологій та прийомів, а особливо кооперативного методу навчання на заняттях, дали позитивний результат щодо підвищення інтересу до фізичної культури та спорту. Дозволяє створити умови для реалізації потреб здобувачів вищої освіти у систематичних заняттях фізичними вправами. Сприяє вихованню толерантності, турботливого ставлення до власного здоров'я та оточуючих, як найвищої соціальної цінності особистості. Реалізує мету співробітництва тих, хто навчає, і тих, хто навчається. Це вчить їх конструктивній взаємодії, сприяє оздоровленню психологічного клімату під час заняття, створює комфортну атмосферу в навчальних групах. Використані форми й методи формують ключові освітні компетенції, завдання поставлені на занятті реалізовані.

Інтерактивне навчання може бути використане для навчання в будь-якому контексті, від початкової школи до вищої. Воно може бути ефективним способом залучення здобувачів вищої освіти, цікавим, творчим, інноваційним напрямом модернізації сучасної освітньої системи.

Література

1. Аксьонова О.П. Інтерактивні форми діяльності учнів на уроках фізичної культури. Фізичне виховання в школі. 2017. № 5-6. С. 35-38.

2. Булатова М.М., Усачов Ю.А. Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології у фізичному вихованні. Теорія і методика фізичного виховання / за ред. Т. Ю. Круцевич. Киів : Олімпійська література. 2018. С. 320-354.

3. Волков В. Взаємозв'язок та інформаційна значущість компонентів структури стану здоров'я та фізичної підготовленості студентів педагогічного фаху. Теорія і методика фіз. виховання і спорту. 2018. № 1. С. 41-46.

4. Гільова І. Впровадження інноваційних технологій та їх елементів на уроках фізичної культури. Фізичне виховання в школі. 2017. №2. С.22 - 25.

5. Кулікова Т. В. Професійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури: компетентнісний підхід. Scientific and pedagogical internship “The Baltic approach in the training of teachers-philologists” : Internship proceedings. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2023. 64 p. С.38

6. Осіпова І., Пастернацький В., Бандура В. Сучасні підходи до модернізації фізичного виховання на основі впровадження інноваційних фізкультурно-оздоровчих технологій (фітнес). Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. № 72, Т. 1. 2020. С.68 - 72.

References

1. Aksonova, O.P. (2017). Interaktyvni formy diialnosti uchniv na urokakh fizychnoi kultury [Interactive forms of student activity in physical education lessons] Fizychne vykhovannia v shkoli (№ 5-6), (p. 35-38). [in Ukrainian].

2. Bulatova,M.M. & Usachov, Yu.A. (2018). Suchasni fizkulturno-ozdorovchi tekhnolohii u fizychnomu vykhovanni [Modern physical culture and health technologies in physical education. Theory and methodology of physical education]. Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia / za red. T. Yu. Krutsevych. Kyiv : Olimpiiska literatura. [in Ukrainian].

3. Volkov, V. (2018). Vzaiemozviazok ta informatsiina znachushchist komponentiv struktury stanu zdorovia ta fizychnoi pidhotovlenosti studentiv pedahohichnoho fakhu [Interrelationship and informational significance of the components of the structure of the state of health and physical fitness of students of the pedagogical profession]. Teoriia i metodyka fiz. vykhovannia i sportu. (№ 1), (p. 41-46). [in Ukrainian].

4. Hilova, I. (2017). Vprovadzhennia innovatsiinykh tekhnolohii ta yikh elementiv na urokakh fizychnoi kultury [Implementation of innovative technologies and their elements in physical education lessons]. Fizychne vykhovannia v shkoli. (№2), (p.22 - 25). [in Ukrainian].

5. Kulikova,T. V. (2023). Profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv ukrainskoi movy i literatury: kompetentnisnyi pidkhid [Professional training of future teachers of the Ukrainian language and literature: a competency-based approach]. Scientific and pedagogical internship “The Baltic approach in the training of teachers-philologists” : Internship proceedings. Riga, Latvia : “Baltija Publishing” (p. 38). [in Ukrainian].

6. Osipova, I. & Pasternatskyi, V. & Bandura & V. (2020). Suchasni pidkhody do modernizatsii fizychnoho vykhovannia na osnovi vprovadzhennia innovatsiinykh fizkulturno- ozdorovchykh tekhnolohii (fitnes) [Modern approaches to the modernization of physical education based on the introduction of innovative physical culture and health technologies (fitness)]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh. (№ 72, T. 1.), (p.68 - 72). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.