Роль фахових дисциплін у підготовці майбутніх учителів біології до професійної мобільності

Размещено на http://allbest.ru

1Комунальний заклад вищої освіти

«Вінницька академія безперервної освіти»

2Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Роль фахових дисциплін у підготовці майбутніх учителів біології до професійної мобільності

1Галич Тетяна Володимирівна кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри філології та гуманітарних наук,

2Герасимова Ірина Геннадіївна доктор педагогічних наук, професор,

2Баюрко Наталія Василівна кандидат педагогічних наук, доцент

м. Вінниця



Анотація

У статті здійснено аналіз особливостей процесу формування професійної мобільності майбутніх учителів біології в процесі вивчення фахових дисциплін.

У статті професійну мобільність визначено як інтегровану якість особистості, що виявляється в здатності успішно переключатися на іншу діяльність або змінювати види діяльності; умінні ефективно використовувати систему узагальнених професійних прийомів для виконання будь-яких завдань у професійній сфері та порівняно легко переходити від одного виду діяльності до іншого згідно з аналізом економічної і соціальної ситуації в державі; володінні високим рівнем узагальнених професійних знань, досвідом їх удосконалення та самостійного здобування; готовності до оперативного відбору й реалізації оптимальних способів виконання завдань.

Доведено важливість максимально повного виявлення й реалізації потенціалу, закладеного у системі професійної підготовки майбутніх учителів у педагогічному закладі вищої освіти.

Вивчення навчального плану і програм факультетів, що готують майбутніх учителів біології, досвіду педагогічних університетів України, особиста багаторічна педагогічна практика дозволили побачити ці можливості у викладанні фахових дисциплін. Їх реалізація пов'язана з визначенням змісту, форм, методів, які необхідно використати для ефективного формування професійної компетентності майбутніх учителів біології та їхньої професійної мобільності. У процесі аналізу освітньо-професійних програм підготовки учителів біології освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» (інваріантної і варіативної складових) виокремлено навчальні дисципліни, зміст яких дозволяє інтегрувати матеріал екологічного спрямування з метою реалізації цілей кожної з них, а також формування як професійної компетентності майбутніх учителів біології, так і їхньої професійної мобільності.

Ключові слова: майбутні вчителі біології, професійна підготовка, професійна мобільність, фахові дисципліни.



Abstract

The role of professional disciplines in the preparation of future biology teachers for professional mobility

Halych Tetiana Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associated professor of the Department of Filology and Humanitarian science, Communal High Educational Establishment “Vinnytsia Academy of Continuing Education”, Vinnytsia

Gerasimova Iryna Gennadiivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

Bayurko Nataliya Vasylivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

The article analyzes the features of the process of forming the professional mobility of future biology teachers in the process of studying professional disciplines. In the article, professional mobility is defined as an integrated personality quality. This quality is manifested in the ability to successfully switch to another activity or change types of activities; able to effectively use the system of generalized professional techniques to perform any tasks; it is relatively easy to switch from one type of activity to another; possession of a high level of professional knowledge; having experience in improving professional knowledge; the ability to independently acquire knowledge; the ability to quickly select optimal methods of performing tasks. The article proves the importance of fully identifying and realizing the university's potential. This potential exists in the system of professional training of future teachers in a pedagogical institution of higher education. The study of the curriculum and programs of faculties preparing future biology teachers, the best experience of pedagogical universities of Ukraine, personal many years of pedagogical practice allowed us to see these possibilities in teaching professional disciplines. Their implementation is related to the determination of the content, forms, and methods that must be used for the effective formation of the professional competence of future biology teachers and their professional mobility. In the process of analyzing educational and professional programs for the preparation of biology teachers at the educational and qualification level of “bachelor” (invariant and variable components), we singled out educational disciplines, the content of which allows for the integration of ecologically oriented material with the aim of forming both the professional competence of future biology teachers and their professional mobility .

Keywords: future biology teachers, professional training, professional mobility, professional disciplines.



Вступ

Постановка проблеми. Актуальність проблеми формування мобільної та конкурентоспроможної особистості майбутнього вчителя полягає в тому, що сучасний ринок праці ставить до молодого покоління фахівців високі вимоги. У всіх сферах діяльності, в тому числі, в освітній, все більшого значення набувають такі якості, як соціальна відповідальність, адекватне сприйняття та мобільне реагування на нові фактори, самостійність та оперативність у прийнятті рішень, готовність швидко адаптуватися до нових умов праці та інші якості, що визначають соціальну та професійну мобільність особистості. Тому проблемі підготовки майбутніх учителів до професійної мобільності є досить актуальною в сучасних умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми підготовки вчителів в різних аспектах розкриті в дослідженнях С. Гончаренка, Р. Гуревича, І. Зязюна, В. Кременя, С. Сисоєвої, В. Шахова та ін. Як фахову якість майбутнього вчителя професійну мобільність розглядають Л. Амірова, Н. Брижак, А. Віневська, Н. Грицькова, О. Кіліченко, Ю. Клименко, О. Козлова, Н. Коробко, Н. Луцан, Ю. Музиченко, Т. Павлиш, Р. Пріма та ін.;особливості формування професійної мобільності майбутніх фахівців різних галузей досліджували А. Ващенко, Т. Гордєєва, Є. Іванченко, Н. Кожемякіна, Л. Сушенцева, І. Хом'юк та ін.

Метою статті є аналіз особливостей процесу підготовки до професійної мобільності майбутніх учителів біології в процесі вивчення фахових дисциплін.



Виклад основного матеріалу

Зазначимо, що у понятті професійної мобільності розрізняють об'єктивний, суб'єктивний та характерологічний аспекти. Об'єктивний аспект включає науково- технічні та соціально-економічні передумови, а також сам процес зміни професії. Суб'єктивний аспект означає процес зміни інтересів фахівця та прийняття рішення про зміну міста роботи або професії. З характерологічної точки зору важливою є схильність людини до зміни предметної діяльності .

Цілком погоджуємося з Р. Прімою, яка розглядає поняття професійної мобільності з двох позицій: з одного боку, це зміна позицій, спричинена зовнішніми умовами, а саме: відсутністю робочих місць, низькою заробітною платою, побутовою невпорядкованістю працівників тощо, що зумовлює необхідність їх адаптування до реальних життєвих позицій; з іншого, професійну мобільність можна розглядати як внутрішню свободу, самовдосконалення особистості, що базується на стабільних цінностях та потребі у самоорганізації, самовизначенні і саморозвиткові, здатності швидко реагувати на зміни в соціумі завдяки грамотності, освіченості та професійній компетентності [7]. Саме остання позиція науковця є нам близькою й розглядається в контексті дослідження.

На думку Л. Сушенцевої, до змісту поняття «професійна мобільність» належать: вибір професії, підвищення кваліфікації, визначення умовної зміни місця роботи або професії, плинність кадрів тощо. Під професійною мобільністю розуміють готовність фахівця до зміни виконуваних професійних завдань, здатність швидко освоювати нові види робіт, нові спеціальності [8, с. 158]. Все це характерно й для майбутніх учителів.

Є. Іванченко трактує професійну мобільність майбутніх фахівців як інтегровану якість особистості, що виявляється в здатності успішно переключатися на іншу діяльність або змінювати види діяльності; умінні ефективно використовувати систему узагальнених професійних прийомів для виконання будь-яких завдань у професійній сфері та порівняно легко переходити від одного виду діяльності до іншого; володінні високим рівнем узагальнених професійних знань, досвідом їх удосконалення та самостійного здобування; готовності до оперативного відбору й реалізації оптимальних способів виконання завдань [5, с. 31]. Значною мірою все це стосується й майбутніх учителів біології.

На безпосередньому зв'язку і взаємозумовленості способу життя та професійної мобільності особистості наголошує Н. Грицькова. Підхід до вирішення проблеми формування професійної мобільності в контексті особливостей способу життя як суспільства загалом, певної спільноти, так і особистості зокрема, дозволяє, на думку науковця, більш ґрунтовно проаналізувати причини, які впливають на рівень розвитку професійної мобільності майбутнього фахівця. Водночас, на основі готовності до змін, здатності коригувати спосіб життя можна встановити рівень сформованості професійної мобільності особи. Він виявляється в налаштуванні на самозміни, в усвідомленні доцільності змінювати напрям професійної діяльності з урахуванням особливостей ринку праці, у прагненні до самореалізації. Дослідження впливу способу життя на професійну мобільність надає значні можливості для її оптимального формування [3]. З таким міркуванням можна повністю погодитися.

Варто зазначити, що соціологічний підхід досліджує професійну мобільність як: зміну позиції індивіда у професійно-кваліфікаційній структурі суспільства; становище, яке здатні посісти індивіди в суспільстві; зміну індивідом чи групою індивідів однієї професії на іншу, у вузькому значенні - швидке виконання певних завдань; професійний вибір молоді; плинність робітників та їх звільнення тощо.

Психологічний підхід досліджує професійну мобільність як: якість особистості, необхідну для успішної життєдіяльності в сучасному суспільстві, яка є результатом самовдосконалення особистості, базується на стабільних цінностях та потребі у самоорганізації, самовизначенні і саморозвиткові, здатності швидко реагувати на зміни в соціумі завдяки грамотності, освіченості та професійній компетентності і проявляється як психологічна готовність фахівця до розв'язання широкого кола виробничих завдань, здатність оперативно, швидко перебудовуватись залежно від ситуації, гнучкість поведінки; здатність і готовність швидко й успішно опановувати нову технологію, виконувати нові виробничі завдання, здобувати необхідні знання й уміння; процес перетворення людиною самої себе, а також професійного та життєвого середовища.

Педагогічний підхід досліджує професійну мобільність як: інтегровану сукупність соціальних, індивідуальних та професійних якостей особистості, яка проявляється у здатності успішно переключатися на інший вид діяльності, а також змінювати вид діяльності у професійній сфері; вміння ефективно використовувати систему професійних прийомів для виконання будь-яких завдань у сфері діяльності та порівняно легко переходити від одного виду діяльності до іншого, володіння високим рівнем узагальнених професійних знань, досвідом їх удосконалення та самостійного оволодіння, результатом якої є її самореалізація в обраній професії та житті; процес самовдосконалення особистості та перетворення професійного й життєвого середовища. професійний педагог компетентність мобільність

Узагальнюючи визначення, які пропонують дослідники професійної мобільності, ми можемо констатувати, що в основі соціологічного підходу є визначення професійної мобільності як опис змін позиції індивіда в соціальній структурі суспільства. В основі психологічного підходу - особисті якості індивіда, які дають йому змогу здійснити або забезпечують ці переміщення. Педагогічний підхід об'єднує ці два підходи, тому, що має на меті забезпечити переміщення індивіда в соціальній структурі суспільства завдяки відповідній підготовці майбутніх фахівців під час їхнього навчання у вищому навчальному закладі.

Отже, науковцями встановлено, що професійна мобільність майбутнього вчителя передбачає здатність гнучко адаптуватися до зміни форм, змісту й умов професійно-педагогічної діяльності, готовність до системної самоосвіти, що може вироблятися в ході безперервної професійно-педагогічної підготовки. Цілком погоджуючись з такою думкою, розглянемо можливості окремих фахових дисциплін та форм роботи, які використовуються у професійній підготовці майбутніх учителів біології щодо розвитку професійної мобільності студентів.

У процесі аналізу освітньо-професійних програм підготовки учителів біології освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» (інваріантної і варіативної складових) нами виокремлено навчальні дисципліни, зміст яких дозволяє інтегрувати матеріал екологічного спрямування з метою реалізації цілей кожної з них, а також формування як професійної компетентності майбутніх учителів біології, так і їхньої професійної мобільності.

Результатом такої роботи стала розробка авторських програм навчальних дисциплін («Екологія та теорія і практика екологічної освіти», «Методика навчання біології та основ здоров'я людини») та модифікація змісту решти програм навчальних дисциплін, включених у систему підготовки майбутнього вчителя біології, через введення нових тем екологічного змісту для теоретико-практичного опрацювання.

Вважаємо, що підготовка майбутніх учителів біології до професійної мобільності може здійснюватися в межах аудиторних занять, у процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів із низки навчальних дисциплін, включених до інваріантної складової навчального плану.

Поряд із цим, значний потенціал містить варіативна навчальна дисципліна «Біогеографія», яку введено до навчальних планів підготовки бакалавра. Метою цієї дисципліни є оволодіння сучасними теоретичними й практичними аспектами біогеографічної науки, вивчення розподілу організмів і їх угруповань по земній кулі, основних причин і закономірностей такого розміщення. Згідно з означеною метою нами створено робочу програму дисципліни, в якій окреслено зміст навчального матеріалу, здійснено його структурування за змістовими модулями, визначено комплекс знань і вмінь, якими повинен оволодіти майбутній учитель біології через її вивчення, подано перелік рекомендованої літератури [2].

Основними завданнями вивчення варіативної навчальної дисципліни «Біогеографія» є ознайомлення з особливостями просторової організації рослинного і тваринного світу планети, взаємозв'язків і взаємозумовленості органічного світу й географічного середовища; ознайомлення із ландшафтоутворюючою функцією рослинності і тваринного світу; оволодіння знаннями про напрямки досліджень сучасної біогеографії; формування умінь робити комплексний біогеографічний опис флористичних і фауністичних областей та підобластей.

Згідно з вимогами навчальної програми студенти повинні опанувати знаннями про основні завдання і напрями досліджень сучасної біогеографії; предмет вивчення біогеографії; принципи ландшафтно-зональної організації біосфери; основні етапи розвитку біогеографії; флористичне і фауністичне районування Землі; основні закономірності географічного поширення біомів; характерні риси флористичних і фауністичних царств; ступінь різноманітності й ендемізму регіональних флористичних і фауністичних комплексів, що виділяються; біогеографічне районування Світового океану; загальну характеристику основних зональних біомів Землі: арктичних, тундрових, тайгових, мішаних лісів, степів, прерій, памп, пустель, вологих субтропічних лаврових і жорстколистяних лісів, сухих субтропічних вічнозелених жорстколистяних лісів і чагарникових заростей, саван, дощових тропічних лісів, їх географічне положення; фізико-географічні умови, видовий склад, структуру біоценозів [2].

Студенти набувають умінь: аналізувати закономірності розподілу живих організмів і їхніх угруповань по території; розкривати причини структурно- функціональних та історичних особливостей живого покриву нашої планети; встановлювати взаємозв'язки між складом континентальної й острівної біоти; давати порівняльну характеристику структури біоценозів різних регіонів; формулювати висновки стосовно значення біогеографічної науки в оцінці якості навколишнього середовища і його антропогенних трансформацій.

Таким чином, вважаємо, що означена навчальна дисципліна в контексті нашого дослідження є педагогічно доцільною, оскільки її вивчення позитивно впливає на формування, зокрема, знаннєво-інформаційного компонента готовності майбутніх учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів, сприяючи розвитку в них системи фахових знань; екологічної грамотності; зацікавленості проблемами збереження довкілля; системи екологічних ціннісних орієнтацій тощо та сприяючи розвиткові активної екологічної позиції й набуттю досвіду екологічної діяльності та ін. У процесі розв'язання спеціально розроблених практичних завдань, спрямованих на формування їхньої професійної мобільності, у студентів розвивали гнучкість мислення, здатність швидко переключатися з одного виду діяльності на інший тощо.

Значний потенціал у формуванні означеної якості містить варіативна навчальна дисципліна «Методика навчання біології та основ здоров'я людини», яку включено до навчальних планів підготовки бакалаврів. Предметом її вивчення є зміст і структура сучасних розділів біології, а також методи, засоби й форми навчання, виховання та розвитку учнів, зумовлені особливостями вивчення шкільного курсу біології. Метою викладання дисципліни є опанування студентами методикою навчання біології, а також формування в них готовності до пізнавальної взаємодії з учнями в процесі навчання на основі суб'єкт- суб'єктних відносин. Згідно з означеною метою нами розроблено робочу програму дисципліни [2].

Основними завданнями вивчення «Методики навчання біології та основ здоров'я людини» є: оволодіння сучасними досягненнями методичної науки і практики, передовим педагогічним досвідом роботи шкіл різних типів; формування у студентів педагогічних умінь та навичок з моделювання та проведення різноманітних форм навчальних занять і позакласної роботи з біології у закладах загальної середньої освіти; розвиток потреби в самоосвіті та самовдосконаленні.

Згідно з вимогами навчальної програми студенти опановують знаннями про загальні науково-теоретичні основи вивчення шкільного курсу біології; завдання і принципи організації шкільної біологічної освіти на сучасному етапі розвитку національної школи; структуру та зміст чинних навчальних програм, підручників і навчально-методичних посібників з біології; методи біологічних і педагогічних досліджень та технології організації сучасного навчально- виховного процесу з біології; шляхи реалізації завдань з виховання особистості школяра в процесі урочної, позаурочної та позакласної роботи; специфіку відповідної матеріальної бази навчання.

Студенти набувають умінь: орієнтуватися у сучасному освітньому просторі; створювати компетентнісно-орієнтоване й розвивальне середовище життєдіяльності школяра; конструювати зміст навчального матеріалу; використовувати в навчально-виховному процесі методологічні, історико-наукові знання та надбання етнопедагогіки; моделювати різноманітні види навчальних занять (уроки різних типів, лабораторні та практичні роботи, лекції, семінари, екскурсії тощо), самостійну роботу учнів; добирати оптимальні методи та засоби навчання; організовувати різноманітні види навчально-пізнавальної діяльності учнів на заняттях (колективну, групову й індивідуальну); здійснювати керівництво позаурочною та позакласною роботою; створювати й раціонально використовувати навчально-матеріальну базу кабінету біології, куточку живої природи, навчально-дослідної земельної ділянки; аналізувати, узагальнювати та впроваджувати в практику сучасні педагогічні інновації, досвід кращих педагогів.

Вважаємо, що означена навчальна дисципліна в контексті нашого дослідження є педагогічно доцільною, адже її вивчення позитивно впливає на формування, в тому числі, й професійної мобільності майбутніх учителів біології, оскільки студенти у процесі її вивчення здобувають, з-поміж інших, знання про шляхи реалізації завдань з виховання особистості школяра в процесі урочної, позаурочної та позакласної роботи (екологічного виховання) й уміння моделювати різноманітні види навчальних занять екологічного спрямування, добирати оптимальні методи, методичні прийоми та засоби навчання, спрямовані на розвиток екологічної компетентності школярів; організовувати різноманітні види навчально-пізнавальної діяльності (екологічного спрямування) учнів на заняттях та ін. [2].

Варто також зазначити, що велике значення у формуванні професійної мобільності майбутніх учителів має їхня мотивація. Як відомо, мотиви, що стосуються як професійної мобільності, так і професійного саморозвитку [9; 10] можуть бути зовнішніми і внутрішніми.

Так, наприклад, до зовнішніх мотивів професійного саморозвитку можуть належати: премії за успіхи в навчальній чи науковій діяльності; стипендії за успішне навчання; безкоштовні стажування в спеціалізованих установах для набуття досвіду та опанування фахом; можливість працевлаштування після успішного закінчення навчання на хорошу роботу з нормальною заробітною платою та перспективою підвищень; знижки на оздоровлення; різноманітні подарунки за заслуги (книжки, журнали, медалі, грамоти тощо); залучення до різноманітних сприятливих для професійного саморозвитку подій та ситуацій, які передбачають цілеспрямовану підготовку; прагнення уникнути критики з боку керівника чи колег; прагнення уникнути можливих покарань чи неприємностей; інтереси: а) дострокова здача сесії із затратою мінімальних зусиль; б) отримання хороших оцінок, підвищених стипендій, премій за значні досягнення; в) уникнення відпрацювань за пропуски тощо [6].

Внутрішня мотивація - це мотивація, спричинена сформованою світоглядною позицією та духовними потребами студента вищого педагогічного навчального закладу. Внутрішня мотивація - це сукупність стимулів, що ініціюють та регулюють діяльність майбутнього вчителя із середини його особистості. Внутрішньо вмотивована діяльність не ґрунтується на зовнішніх заохоченнях, адже студент вищого педагогічного навчального закладу прагне до обраної діяльності заради неї самої. До внутрішніх мотивів професійного саморозвитку майбутнього вчителя можуть належати: усвідомлення соціальної значущості професії вчителя; потреби у визнанні іншими моєї особистості та професійної компетентності, самоствердженні своєї особистості, демонстрації її цінності, значущості, прагнення до реалізації свого «Я»; змаганнях з іншими колегами з метою загартування психіки та перевірки рівня власної підготовки, удосконалення комунікативних умінь; самовираженні своїх думок, настрою та переконань з метою розкриття свого «Я»; самореалізації своїх здібностей, можливостей, прагнень тощо; самостійності щодо досягнення власних цілей, реалізації власних планів без допомоги та тотального контролю інших; у владі; відкритому спілкуванні, енергійному ритмі життя, прагненні відстоювати свої інтереси (незважаючи на можливість виникнення конфлікту), бажанні бути в центрі уваги, проявити свої ораторські якості, підвищувати свій статус; сором за свою некомпетентність; страх втратити повагу інших; професійні ідеали; професійні схильності; професійні цінності; професійна відповідальність; професійні переконання (робота вчителя є суспільно важливою, адже суттєво впливає на формування світогляду та психіки молодого покоління, яке з часом самостійно визначатиме вектор та темп розвитку суспільства; учитель є взірцем для наслідування учнів, тому потрібно розвивати в собі найкращі людські та професійні якості; учитель має займатись професійним саморозвитком, адже тільки так можна досягнути педагогічної майстерності); задоволення від самого процесу й результату роботи [6].

Зазначимо, що більшість вказаних мотивів є важливими не лише для професійного саморозвитку майбутніх учителів біології, а й для їхньої професійної мобільності.

Зазначимо, що крім фахових дисциплін, для формування професійної мобільності майбутніх учителів біології ми використовували можливості педагогічної практики.

Для цього були розроблені спеціальні творчі завдання, студенти спочатку розв'язували різноманітні педагогічні ситуації в аудиторії, а потім безпосередньо під час педагогічної практики в школі.

Професійна діяльність педагога є процесом розв'язання численних педагогічних ситуацій, які здебільшого виникають непередбачено. Ситуації, які ми використовували при роботі зі студентами, були різноманітні; ми відбирали їх за критеріями проблемності, емоційної насиченості, пізнавального та виховного потенціалу, особистісної значущості. При розв'язанні цих ситуацій майбутні педагоги розвивають фахове мислення, аналітичні та комунікативні здібності, здобувають досвід пошукової та творчої діяльності, поглиблюють знання педагогічної теорії, навчаються творчо їх застосовувати на практиці, оволодівають різними способами та засобами педагогічного впливу, що позитивно впливає на формування їхньої професійної мобільності.

Для розв'язання складних педагогічних ситуацій ми пропонували студентам враховувати такі етапи: аналіз вихідних даних; співставлення вихідних даних з передбачуваним результатом; постановка й обґрунтування головної виховної задачі на певний період та визначення системи перспектив перед учнями; визначення позиції класного керівника, активу класу в організації розв'язання задач; залучення всіх учнів до активної діяльності, спрямованої на реалізацію поставлених задач; визначення змісту, методів, форм їхньої реалізації; оцінка та співставлення їх з передбачуваними результатами [9].

Отже, важливо в процесі розв'язування педагогічних аналізувати ситуації в цілісному процесі педагогічної діяльності: характеристики вихованців, вихователів, їхніх стосунків; усвідомлення проблеми і формулювання задачі; розроблення проекту рішення; практична реалізація запланованого рішення; аналіз результату.

Пропоновані нами педагогічні ситуації розв'язували за таким алгоритмом:

*прочитати ситуацію й з'ясувати, у чому полягає проблема;

*запропонувати власну, педагогічно доцільну модель поведінки вчителя, спрямованої на розв'язання проблеми;

*познайомитися із запропонованими варіантами розв'язання ситуації та спрогнозувати результати кожного із варіантів;

*неприпустимі, з погляду студента, варіанти позначити знаком мінус; пояснити, чому саме вони є неприйнятними;

*припустимі варіанти позначити знаком плюс; з позитивних варіантів обрати найкращий й обґрунтувати свій вибір;

*запропонувати власний варіант розв'язання ситуації [9; 10].

Отже, розв'язання студентами запропонованих педагогічних ситуацій мало такі елементи: мотивація діяльності; постановка проблеми; розв'язування проблеми; демонстрація результатів; їхнє порівняння з аналогами (чи з запропонованими варіантами з підручника); рефлексія результатів, що, безумовно позитивно впливало як на професійний саморозвиток здобувачів, так і на рівень їхньої професійної мобільності.



Висновок

Підсумуємо, що, враховуючи високу значущість сформованості професійної мобільності майбутніх учителів біології, з- поміж інших, професійно важливих якостей, важливо максимально повно виявити й реалізувати потенціал, закладений у системі його професійної підготовки в педагогічному закладі вищої освіти. Вивчення навчального плану і програм факультетів, що готують майбутніх учителів біології, досвіду педагогічних університетів України, особиста багаторічна педагогічна практика дозволили побачити ці можливості у викладанні фахових дисциплін. Їх реалізація пов'язана з визначенням змісту, форм, методів, які необхідно використати для ефективного формування професійної компетентності майбутніх учителів біології та їхньої професійної мобільності.

Для подальших досліджень перспективним є напрям, що стосується розроблення педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів.



Література

1. Ващенко А. М. Формування професійної мобільності майбутніх офіцерів у процесі навчання у вищих військових навчальних закладах : дисканд. пед. наук : 13.00.04; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. О., 2006. 261 с.

2. Баюрко Н. В. Підготовка майбутніх учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів основної школи : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04; Вінницький держ. пед. ун-т імені М. Коцюбинського. Вінниця, 2017. 314 с.

3.Грицькова Н. В. Професійна мобільність фахівця: сутність та структура. URL: http://www.stattionline.org.ua/pedagog/104/17521-profesijna-mobilnist-faxivcya- sutnist-ta-struktura.html

4.Драгнєв Ю. Професійний і особистісний саморозвиток майбутнього вчителя фізичної культури як необхідна умова професійного вдосконалення. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2011. № 4. С. 132-138.

5.Іванченко Є. А. Формування професійної мобільності майбутніх економістів у процесі навчання у вищих навчальних закладах : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. О., 2005. 20 с.

6.Пєхота О. М. Педагогіка саморозвитку у вузі. Актуальні проблеми вдосконалення сучасної вузівської освіти : наук.-метод. зб. за матер. Семінару «Дні слов'янської писемності, освіти та культури». Миколаїв, 2000. С. 52-54.

7.Пріма Р. М. Професійна мобільність фахівця як наукова проблема. URL: https://www.sportpedagogy.org.ua/html/journal/2008-01/08prmssp.pdf

8.Сушенцева Л. Л. Професійна мобільність як сучасна педагогічна проблема. Креативна педагогіка : наук.-метод. журн. 2011. Вип. 1. С. 129-136.

9.Фрицюк В. А. Формування мотивації професійного саморозвитку майбутніх педагогів у творчому освітньому середовищі ВНЗ. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2016. № 6 (129). С. 107-114.

10.Фрицюк В. А. Діагностика ціннісного усвідомлення майбутніми педагогами необхідності цілеспрямованого професійного саморозвитку. Український педагогічний журнал. 2016. № 4. С. 78-87.



References

1.Vashchenko A. M. (2006). Formuvannia profesiinoi mobilnosti maibutnikh ofitseriv u protsesi navchannia u vyshchykh viiskovykh navchalnykh zakladakh [Formation of professional mobility of future officers in the process of training in higher military educational institutions]: dys kand. ped. nauk : 13.00.04; Pivdennoukr. derzh. ped. un-tim. K. D. Ushynskoho. O., 261 s. [in Ukrainian]

2.Baiurko N. V. (2017) Pidhotovka maibutnikh uchyteliv biolohii do rozvytku ekolohichnoi kompetentnosti uchniv osnovnoi shkoly [Preparation of future biology teachers for the development of ecological competence of elementary school students]: dys. … kand. ped. nauk : 13.00.04; Vinnytskyi derzh. ped. un-t imeni M. Kotsiubynskoho. Vinnytsia, 314 s. [in Ukrainian]

3.Hrytskova N. V. Profesiina mobilnist fakhivtsia: sutnist ta struktura [Professional mobility of a specialist: essence and structure]. http://www.stattionline.org.ua/pedagog/ 104/17521-profesijna-mobilnist-faxivcya-sutnist-ta-struktura.html [in Ukrainian]

4.Drahniev Yu. (2011). Profesiinyi i osobystisnyi samorozvytok maibutnoho vchytelia fizychnoi kultury yak neobkhidna umova profesiinoho vdoskonalennia [Professional and personal self-development of the future physical culture teacher as a necessary condition for professional improvement]. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity. № 4. S. 132-138. [in Ukrainian]

5.Ivanchenko Ye. A. (2005). Formuvannia profesiinoi mobilnosti maibutnikh ekonomistiv u protsesi navchannia u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Formation of professional mobility of future economists in the process of training in higher educational institutions]: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.04; Pivdennoukr. derzh. ped. un-t im. K. D. Ushynskoho. O., 20 s. [in Ukrainian]

6.Piekhota O. M. (2000) Pedahohika samorozvytku u vuzi. Aktualni problemy vdoskonalennia suchasnoi vuzivskoi osvity [Pedagogy of self-development in a university]: nauk.-metod. zb. za mater. Seminaru «Dni slovianskoi pysemnosti, osvity ta kultury». Mykolaiv, S. 52-54. [in Ukrainian]

7.Prima R. M. Profesiina mobilnist fakhivtsia yak naukova problema [Professional mobility of a specialist as a scientific problem]. URL: https://www.sportpedagogy.org.ua/ html/journal/2008-01/08prmssp.pdf [in Ukrainian]

8.Sushentseva L. L. (2011) Profesiina mobilnist yak suchasna pedahohichna problema [Professional mobility as a modern pedagogical problem]. Kreatyvna pedahohika: nauk.-metod. zhurn. Vyp. 1. S. 129-136. [in Ukrainian]

9.Frytsiuk V. A. (2016). Formuvannia motyvatsii profesiinoho samorozvytku maibutnikh pedahohiv u tvorchomu osvitnomu seredovyshchi VNZ [Formation of motivation for professional self-development of future teachers in the creative educational environment of universities]. Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu. № 6 (129). S. 107-114. [in Ukrainian]

10.Frytsiuk V. A. (2016) Diahnostyka tsinnisnoho usvidomlennia maibutnimy pedahohamy neobkhidnosti tsilespriamovanoho profesiinoho samorozvytku [Diagnostics of value awareness by future teachers of the need for purposeful professional self- development]. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal. № 4. S. 78-87. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru

...