Фахова підготовка майбутніх учителів фізичної культури до формування безпечного освітнього середовища у закладах загальної середньої освіти

Размещено на http://allbest.ru

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Фахова підготовка майбутніх учителів фізичної культури до формування безпечного освітнього середовища у закладах загальної середньої освіти

Горденко Світлана Іванівна кандидат історичних наук,

доцент кафедри здоров'я і безпеки життєдіяльності

Єричева Тамара Юріївна старший викладач

кафедри здоров'я і безпеки життєдіяльності,

м. Переяслав



Анотація

На сучасному етапі розвитку освіти виникають і загострюються проблеми, пов'язані з умінням педагогів створювати і підтримувати психологічну безпеку і комфортність в соціальному і освітньому середовищах і соціальній взаємодії.

Дослідження проблем безпеки в освіті, забезпечення і підтримки безпеки шкільного середовища є складовою частиною найважливішого завдання, що стосується забезпечення якісної і доступної освіти для всіх дітей України.

Безпека і комфортність освітнього середовища може бути досягнута шляхом формування нового світогляду, норм і традицій поведінки людей, створенням системи ідеалів і цінностей, культури безпеки життєдіяльності в цілому. Тільки в цьому випадку безпечна життєдіяльність стане потребою людини, суспільства, цивілізації.

Актуальність проблеми забезпечення безпечного освітнього середовища в освітній сфері обумовлена зростаючою динамікою небезпечних ситуацій, тому безпека стає обов'язковою умовою сьогодення і одним з критеріїв ефективності діяльності освітньої організації.

Варто зауважити, що рішення даної проблеми знаходиться в чіткому розумінні і оцінці тих небезпек і загроз, які є або можуть виникнути на території освітнього закладу.

Експериментально обґрунтовано процес професійної підготовки майбутнього вчителя до формування здоров'язберігаючої стратегії учнів.

Теоретико-методологічну основу дослідження становить аналіз науково-методичної літератури що дозволив скласти уявлення про стан досліджуваного питання, а також дізнатися думку фахівців з даної теми дослідження; тестування - для визначення педагогічної майстерності майбутнього вчителя фізичної культури обрана методика тестування Прохорової М.; статистична обробка даних - методи математичної статистики, які включають в себе вимірювання середніх показників проведених проб і допомагають оцінити результати дослідження.

Таким чином, актуальність проблеми полягає у необхідності професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування безпечного освітнього середовища.

Ключові слова: безпечне освітнє середовище, безпека, травма, травматизм, фізична культура, вчитель, учасники освітнього процесу.



Abstract

Professional training of future physical education teachers to create a safe educational environment in general secondary education institutions

Hordenko Svitlana Ivanivna Ph.D in History, Associate Professor of the Department of Health and Life Safety, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav

Yerycheva Tamara Yuriivna Senior Lecturer of the Department of Health and Life Safety, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav,

At the present stage of education development, problems related to the ability of teachers to create and maintain psychological safety and comfort in social and educational environments and social interaction are emerging and becoming more acute.

The study of safety issues in education, ensuring and maintaining the safety of the school environment is an integral part of the most important task of ensuring quality and accessible education for all children in Ukraine.

The safety and comfort of the educational environment can be achieved through the formation of a new worldview, norms and traditions of human behaviour, the creation of a system of ideals and values, and a culture of safety in general. Only in this case will safe living become a need for a person, society, and civilisation.

The urgency of the problem of ensuring a safe educational environment in the educational sphere is due to the growing dynamics of dangerous situations, so safety is becoming a prerequisite for today and one of the criteria for the effectiveness of an educational organisation.

It is worth noting that the solution to this problem lies in a clear understanding and assessment of the dangers and threats that exist or may arise on the territory of an educational institution.

The article experimentally substantiates the process of professional training of future teachers to form a health-saving strategy for students.

The theoretical and methodological basis of the study is the analysis of scientific and methodological literature, which allowed to get an idea of the state of the research issue, as well as to find out the opinion of specialists on this research topic; testing - to determine the pedagogical skills of a future physical education teacher, the testing methodology of M. Prokhorova was chosen; statistical data processing - methods of mathematical statistics, which include measuring the average indicators of the conducted tests and help to evaluate the results of the study.

Thus, the relevance of the problem is the need for professional training of future physical education teachers to form a safe educational environment.

Keywords: safe educational environment, safety, trauma, injury, physical education, teacher, participants of the educational process.



Вступ

Постановка проблеми. В освітньому середовищі профілактика дитячого травматизму, захворювань і нещасних випадків з учнями під час освітнього процесу є досить складним завданням, що стоїть перед педагогічними працівниками. Хоча педагогічними працівниками приймаються найрізноманітніші заходи профілактики. При цьому наголошується зростання травматизму учнів, що відбувається під час освітнього процесу.

При конструюванні безпечного освітнього середовища в освітній організації необхідно враховувати питання забезпечення безпеки і реалізацію завдань освіти в області безпеки життєдіяльності [3].

Не дивлячись на безліч досліджень феномена безпеки освітнього середовища сучасною психолого-педагогічною наукою, дана проблема недостатньо вивчена, рішення її знаходиться в чіткому розумінні і оцінці тих небезпек і загроз, які є або можуть виникнути на території освітнього закладу. вчитель фізичний культура український безпека

Як і раніше не в повній мірі розроблені моделі безпечного освітнього середовища. Це перешкоджає налагодженню ефективної соціальної кооперації між освітнім закладом, роботодавцями випускників.

Намітилася потреба розробки науково-педагогічних основ проектування безпечного освітнього середовища обумовлена існуючим протиріччям: між потребами сучасних освітніх організацій у безпеці локального освітнього середовища та відсутністю науково розробленої концепції, що забезпечує цілісне уявлення про спеціальні механізми проектування змістовних елементів безпечного освітнього середовища.

Зазначене вище протиріччя дозволило позначити проблему дослідження, яка полягає в розробці проекту моделі безпечного освітнього середовища освітньої організації.

Уроки фізичної культури - це основна форма фізичного виховання в школі. Їх зміст визначається державними програмами. В процесі уроків фізичної культури поряд із освітніми та виховними вирішуються й оздоровчі завдання. Фізичне виховання у школі проводиться з урахуванням анатомофізіологічних особливостей дітей і підлітків під постійним лікарським контролем. В сучасних умовах проведення навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі можна забезпечити сприятливий вплив уроків фізичного виховання на організм школяра.

Таким чином, актуальність проблеми полягає у необхідності професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування безпечного освітнього середовища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти безпечного освітнього середовища висвітлюють такі українські учені: М. Гриньова, І. Дудка, А. Кузьмінський, Л. Сущенко, С. Свириденко, О. Мороз, Л. Калуська. Однак враховуючи проблеми вивчення освітнього середовища набуває останнім часом все більш актуального значення.

Мета статті полягає в тому, щоб на основі аналізу наявних джерел і літератури розкрити значення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування безпечного освітнього середовища.



Виклад основного матеріалу

Пріоритетним напрямком освітньої політики держави є забезпечення гарантій прав особистості учня на досягнення якості освіти за умови психологічної та фізичної безпеки.

Аналіз базових понять «безпека», «освітня безпека», «безпечне освітнє середовище», представлених в нормативних актах, дозволив переконатися в тому, що на сучасному етапі розвитку суспільства безпека людини повинна забезпечуватися вмінням регулювати небезпеки і ризики, управляти ними.

Безпека освітнього середовища є нагальною вимогою часу, свідченням турботи про психологічно комфортну, екологічно грамотну організацію педагогічного процесу, гарантом соціальної успішності підростаючого покоління у вирішенні складних державних завдань.

В даний час став широко використовуватися термін комплексна безпека освітнього середовища. Комплексна безпека освітнього закладу - стан захищеності освітнього закладу від реальних і прогнозованих загроз соціального, техногенного і природного характеру, що забезпечує його безпечне функціонування.

У зв'язку з цим безпечне освітнє середовище освітньої організації передбачає не тільки забезпечення фізичної безпеки, як матеріально-технічне забезпечення, особисту безпечну поведінку дитини в просторі, а й психологічну і педагогічну безпеку.

Комплексна безпека освітнього закладу і безпечне освітнє середовище - це визначення одного і того ж явища, що розглядаються з різних точок зору різними авторами в залежності від поставлених ними завдань, з вивчення окремих компонентів системи безпеки освітнього середовища.

Безпечне освітнє середовище - це умови збереження життя і здоров'я учнів, вихованців і працівників, а також матеріальних цінностей освітнього закладу від можливих нещасних випадків, пожеж, аварій та інших надзвичайних ситуацій.

Безпечне освітнє середовище - це результат системної взаємодії її компонентів з урахуванням їх функціональних взаємозв'язків і суб'єктів освітнього процесу [1]. Виходячи зі сказаного, можна зробити висновок: безпечне освітнє середовище - це результат системної взаємодії всіх компонентів безпеки, що створюють умови для безпеки учасників освітнього процесу. Поряд із поняттям безпеки освітнього середовища існує поняття стан комфортності освітнього середовища.

Комфортність і безпека освітнього середовища освітнього закладу забезпечуються єдністю дій всіх учасників освітнього процесу. Створення комфортного і безпечного освітнього середовища можливо не тільки в результаті засвоєння необхідних знань її учасниками про сутність безпечної життєдіяльності, а й формування умінь в її організації.

Важливо, щоб безпечна життєдіяльність стала потребою людини, суспільства, цивілізації. Це може досягатися шляхом формування нового світогляду, системи ідеалів і цінностей, норм і традицій безпечної поведінки людей, культури життєдіяльності в цілому.

Отже, організовуючи і проводячи уроки фізичної культури, особливо важливо забезпечити їх безпеку.

Попередити травму, навчити самоконтролю при виконанні фізичних вправ неможливо без знань правил поведінки на уроці і техніки безпеки з різних розділів навчальної програми.

Вчителі фізичної культури у своїй практичній діяльності з фізичного виховання керуються законом «Про освіту», інструкцією з техніки безпеки.

Правила безпечної поведінки школярів давно прописані, широко обговорюються в рамках освітніх установ, в сім'ях, в засобах масової інформації. І, здавалося б, всі з ними знайомі. Але, тим не менш, ми часто дізнаємося про серйозні травми, отримані школярами в різних місцях: вдома, на вулиці, в школі і т. д.

Травма - це одномоментний раптовий вплив різних зовнішніх факторів (механічних, термічних і т. д.) на організм людини, що приводить до порушення структури, анатомічної цілісності тканин і фізіологічних функцій.

Травматизм - сукупність травм, що виникли в певній групі населення за певний відрізок часу, в нашому випадку - на уроці фізичної культури. Слід зазначити, що сучасні уроки фізичної культури не завжди є безпечними для учнів, що займаються, незважаючи на те, що фізкультура є «уроком здоров'я», де травми неприпустимі.

В даний час в освітній стандарт включений третій урок фізкультури. Це, безумовно, добре, адже чим більше діти рухаються, тим краще себе почувають. А з огляду на принцип єдності і цілісності всіх проявів організму дані заняття сприятливо впливають на весь освітній процес і позашкільну діяльність учнів. Але, з його введенням, до ряду проблем шкільної фізкультури додалися наступні: складність включення в шкільний розклад, нестача залів, інвентарю, обладнання, кваліфікованих кадрів і т. д. У сукупності вони можуть чинити серйозний вплив на отримання школярами травм [6].

Підсумовуючи причин травматизму можна виділити такі групи:

1. Причини методичного характеру: неправильні організація та методика проведення навчально-тренувальних занять; виконання складних, незнайомих вправ; заняття без розминки або недостатньої розминки; відсутність зосередженості та уваги у тих, які займаються.

2. Причини організаційного характеру: відсутність належної кваліфікації вчителів; проведення заняття без викладача; порушення правил утримання місць занять та умов безпеки; незадовільна виховна робота зі школярами; порушення правил лікарського контролю; несприятливі метеорологічні умови [6].

Урок фізичної культури є основною формою фізичного виховання учнів. В сучасних умовах урок розглядається як взаємодія вчителя і учня, яка спрямована не тільки на освоєння технічних дій, прийомів і фізичних вправ з різних видів спорту, а й на оволодіння учнями змісту фізкультурної освіти з урахуванням формування основ загальної культури, навичок здорового способу життя та їх використання в різноманітних формах рухової, ігрової та змагальної діяльності.

Викладання навчального предмета «Фізична культура» в загальноосвітніх закладах здійснюється відповідно до нормативно-правової бази в сфері освіти і має відповідати вимогам, встановлених до умов реалізації основних освітніх програм, їх структури, результатів освоєння учнями.

Основу становить Робоча програма по предмету, яка включає базові та додаткові (варіативні) розділи, виходячи з оснащеності спортивної матеріально-технічної бази, кліматичних умов, фізичної підготовленості та інтересів учнів [5].

Найважливішою умовою організації уроків фізичної культури є дотримання загальних педагогічних принципів, принципів теорії і методики фізичного виховання, основ спортивного тренування з урахуванням індивідуальних вікових, психологічних і фізіологічних особливостей учнів (включаючи обдарованих дітей і дітей з обмеженими можливостями здоров'я), комплексного підходу до вирішення завдань оздоровчої, освітньої та виховної спрямованості.

З метою забезпечення безпечних умов при організації навчального процесу, а також, з метою профілактики дитячого травматизму і нещасних випадків адміністрації освітніх організацій слід виконувати наступні вимоги:

- створювати умови для вчителя фізичної культури щодо дотримання встановлених для нього вимог з охорони праці та техніки безпеки, санітарно-гігієнічних правил, правил безпеки проведення занять по розділах програмного матеріалу;

- не допускати приймання місць проведення занять фізичною культурою, установку спортивного інвентарю та обладнання, не сертифіко- ваних, які не відповідають санітарно-гігієнічним і технічним вимогам і вимогам безпеки;

- забезпечувати здійснення контролю технічного стану спортивного обладнання та місць проведення занять (огляд і перевірка обладнання перед введенням в експлуатацію, регулярний візуальний огляд, функціональний огляд, щорічний основний огляд і проведення випробувань зі складанням акту);

- проводити відповідно до плану, тематичні педагогічні поради з питань фізичного виховання зі звітами вчителів фізичної культури про свою роботу та пропозиціями щодо вдосконалення навчального процесу по даному напрямку;

- враховувати при складанні розкладу уроків фізичної культури пропускну здатність спортивних залів. Не допускати знаходження в одному спортивному залі одночасно більше 2-х класів різних вікових категорій учнів;

- не залучати для проведення уроків фізичної культури вчителів початкової загальної освіти, а також вчителів-предметників, які не пройшли курси підвищення кваліфікації (перепідготовку) за методикою викладання предмета «Фізична культура»;

- розробляти інструкції з охорони праці для спеціалістів фізкультурно- спортивного профілю та правила безпеки для учнів на кожен вид діяльності по предмету «Фізична культура» з урахуванням специфіки освітньої організації;

- забезпечувати вчителів фізичної культури до початку навчального року інформацією про групи здоров'я учнів за результатами диспансеризації; контролювати своєчасне оформлення документів, пов'язаних зі здоров'ям учнів (оформлення «Листка здоров'я» в класному журналі, медичні рекомендації до проведення занять фізичною культурою з учнями, які мають відхилення в стані здоров'я);

- організовувати форми занять фізичною культурою з учнями, віднесеними за станом здоров'я до спеціальної медичної групи, і з учнями, що мають тимчасові обмеження фізичних навантажень;

- здійснювати підбір компетентних педагогічних кадрів при прийомі на роботу для організації та проведення навчальної, фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи з урахуванням відповідності їх фізкультурно- спортивній освіті;

- забезпечувати всіх учасників освітнього процесу своєчасною, якісною, повною, достовірною, надійною, суттєвою інформацією за всіма напрямками навчально-виховного процесу з фізичного виховання, організованого освітньою установою [2].

Доцільністю даного дослідження є експериментально обґрунтувати процес професійної підготовки майбутнього вчителя до формування здоров'язберігаючої стратегії учнів.

Визначення змісту підготовки спеціаліста, навчальних предметів та видів навчання вищої школи здійснюються виходячи з двох основних напрямів: теперішнього, вихідного стану та очікуваного, передбачуваного, ймовірного. Притому, при формуванні фахівця в педагогічному вузі необхідно враховувати специфіку кожної спеціальності. Підготовка до здійснення керівництва фізкультурно-оздоровчою діяльністю студентів може бути реалізована в ході вивчення навчальних дисциплін.

До головних складових навчального процесу фахівці відносять: зміст навчання (через відповідні предмети і види навчальної роботи); методи і способи навчання; форми та засоби навчання, навчальна та наукова робота студентів.

Особливістю сучасного викладання фізичної культури є її оздоровча спрямованість, звідси необхідність озброєння студентів факультетів фізичної культури педагогічних вузів знаннями основ валеології.

Тобто, вчитель фізичної культури повинен вміти застосовувати на навчальних заняттях знання з гуманітарного, природничо-наукового, загально професійного циклів, використовувані в поєднанні зі знаннями про здоровий спосіб життя.

Навчання студентів фізкультурно-оздоровчій роботі з дітьми залежить також і від наступних взаємообумовлених педагогічних факторів: знань і умінь в області фізичної культури; рівня сформованості умінь, що визначають готовність студентів до навчання, до фізкультурно-оздоровчої діяльності; знання основ здоров'язберігаючих технологій та здорового способу життя; наявність навчально-методичного та спортивного забезпечення.

Методика підготовки майбутніх вчителів із фізичної культури до керівництва фізкультурно-оздоровчою діяльністю школярів характеризується такими знаннями та вміннями: визначення цілей виховання і навчання учнів; перспективне і поурочне планування занять; відбір змісту навчального матеріалу, завдань з урахуванням рівня навченості учнів в області фізичної культури, вікових особливостей учнів; володіння методами активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів; вибір оптимального поєднання форм і методів формування фізичної підготовленості учнів; цілеспрямоване планування власної діяльності щодо здійснення педагогічного керівництва фізкультурно-оздоровчою діяльністю школярів; організація групової та колективної діяльності при виконанні вправ; запобігання конфліктам у процесі навчально-виховної діяльності; формування особистості тих, хто займається фізичною культурою; встановлення правильного спілкування з батьками, учнями та вчителями; передбачення результатів своїх дій; відбір, вивчення та аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з питань навчання фізичній культурі; самоаналіз власної навчально-виховної діяльності з метою усунення недоліків у роботі; розвиток мотивації та інтересу школярів на уроках фізичної культури [4].

Складність роботи вчителя полягає в тому, що він постійно має справу з десятками і сотнями дітей, не схожими один на іншого, що відрізняються своєю психікою, своїми характерами, особистими особливостями.

Оздоровча діяльність у фізичній культурі буде ефективною в тому випадку, якщо будуть дотримуватися наступні умови: місце занять відповідає санітарно-гігієнічним вимогам; оптимально дозується психофізичне навантаження; забезпечується зразковий показ вправ, стислість і чіткість пояснень з використанням доступної учням термінології; підтримується постійний інтерес учнів новизною, емоційністю вправ.

Дана характеристика діяльності вчителя фізичної культури ще раз підтверджує наше припущення про тісний і необхідний взаємозв'язок фізичної культури і валеології. Для оволодіння цими знаннями необхідний ретельний відбір матеріалу.

При визначенні змісту навчання необхідно виконання трьох умов:

1) виявлення основних напрямків, ідей і тенденцій розвитку теорії та методики фізкультурно-оздоровчої роботи;

2) встановлення деякого обсягу досить стабільних фундаментальних і інструментальних знань, необхідних для розуміння і засвоєння галузей науки, що розвиваються, а також для придбання відповідних навичок і умінь;

3) пред'явлення певних вимог до рівня загального і наукового розвитку студентів, до їх світогляду і кругозору, що забезпечують їх розвиток як творчо працюючих вчителів.

Втілення в життя цих умов дозволяє сформувати в рамках школи здорову, активну особистість.

На здоров'я школярів впливають різноманітні фактори, що вимагають глибокого і всебічного вивчення. При формуванні фізичної культури школярів важливо враховувати роль спадковості і навколишнього середовища, навчально-виробничих і побутових умов, стан медичного обслуговування і фізичного виховання.

Особливий вплив на здоров'я школярів надає їх спосіб життя. Кожен з названих факторів окремо, а також їх комбінація в різних пропорціях і поєднаннях створюють ускладнені умови життєдіяльності, нерідко служать хвороботворним фоном, виступають або основою, або провокуючою причиною виникнення ряду патологій [5].

При включенні учнів у фізкультурно-оздоровчу діяльність особливе місце займає керівництво з боку вчителя. Під педагогічним керівництвом фізкультурно-оздоровчою діяльністю учнів ми розуміємо управління фізичною культурою і озброєння учнів знаннями і навичками здорового способу життя.

Керівництво фізкультурно-оздоровчою діяльністю здійснюється на основі педагогічних умінь, які в дидактичному плані зводяться до трьох основних:

1) вмінню переносити відомі вчителю знання, прийоми навчання і виховання в умови нової педагогічної ситуації;

2) вмінню створювати нові елементи педагогічних знань та ідей і конструювати нові прийоми рішень конкретної ситуації;

3) вмінню знаходити для кожної педагогічної ситуації нове рішення.

Відповідно до цього педагогічні вміння поділяються на кілька груп. При керівництві фізкультурно-оздоровчою діяльністю школярів педагогу необхідні наступні знання: знання методологічних основ сучасної педагогіки; розуміння сутності, цілей, форм і методів фізкультурно-оздоровчої діяльності учнів; знання основних закономірностей основного фізіологічного розвитку дітей, підлітків, юнаків і дівчат; правил організаційної роботи; знання правил безпечної роботи і культури праці; закономірностей, принципів, методів, засобів фізичного виховання і фізичної культури; методики навчання фізичних вправ, техніки фізичних вправ; методику показу, слова, допоміжних засобів і методи інформації в процесі навчання фізичних вправ.

Керівництво фізкультурно-оздоровчою діяльністю на уроках фізичної культури передбачає володіння:

1) засобами і методами фізичної культури;

2) методами - основними і допоміжними;

3) поняттям «навантаження» на заняттях фізичної культури;

4) умінням валеологізувати процес занять із фізичної культури, створювати оздоровчий ефект фізкультурних занять відповідно до індивідуального здоров'я кожного учня;

5) умінням спрямувати діяльність учнів на формування здорового способу життя [7].

Керівництво фізкультурно-оздоровчою роботою передбачає вміння педагога планувати свою роботу з фізкультурно-оздоровчої діяльності учнів; обґрунтовано використовувати методи, засоби та організаційні форми фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів; планувати характер діяльності учнів; враховувати взаємини учнів при угрупованні для виконання тих чи інших вправ, швидко приймати рішення і знаходити найкращу форму вимог, варіювати їх в залежності від індивідуальних особливостей школярів; аналізувати передовий досвід фізкультурно-оздоровчої діяльності і вміти переносити його в свою педагогічну роботу.

Зазначене вище лягає в основу організації фізкультурно-оздоровчої діяльності учнівської молоді та управління нею, що веде до створення ефективної системи роботи педагога.

Виходячи з вище поставленої мети, були сформульовані та поставлені такі цілі: виявити стан досліджуваної проблеми в теорії фізичної культури та рівень педагогічної компетентності випускників як основи якості фізкультурно-оздоровчої діяльності в школі, обробити й інтерпретувати отримані результати тестування.

У дослідженні застосовувалися наступні методи:

- аналіз науково-методичної літератури;

- тестування;

- статистична обробка даних.

Зокрема, аналіз науково-методичної літератури дозволив скласти уявлення про стан досліджуваного питання, а також дізнатися думку фахівців з даної теми дослідження. Аналізуючи отримані відомості, були визначені завдання і підібрані методи дослідження.

Для визначення педагогічної майстерності майбутнього вчителя фізичної культури обрана методика тестування Прохорової М. Методика містить 50 характеристик.

Кожна характеристика педагогічної компетентності підлягає відповідній оцінці. Оцінка виставляється з десяти балів, де десять балів - найвищий рівень оцінки, а один бал - нижчий. В інтересах більш зручного оцінювання сума балів кожного з блоків множиться на два, загальну суму розділили на десять.

Для обробки отриманого експериментального матеріалу використовувалися загальноприйняті методи математичної статистики, які включають в себе вимірювання середніх показників проведених проб і допомагають оцінити результати дослідження.

Дослідження здійснювалося у кілька етапів.

1- й етап. Аналіз науково-методичної літератури з обраної теми. На цьому етапі було опрацьовано понад 30 літературних джерел з теорії та методики фізичного виховання та педагогіки.

Фізкультурно-оздоровча робота розглядалася більшістю дослідників в рамках фізичного виховання без особливого акценту на формування і розвиток здорового способу життя.

Підготовка студентів до керівництва фізкультурно-оздоровчою роботою відбувається і на предметах методичного циклу «Методики фізичного виховання і спорту» і як складова частина цілісного процесу формування фахівця - педагога.

2- й етап. Моніторинг рівня педагогічної компетентності студентів четвертого курсу, факультету фізичної культури Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

На даному етапі було проведено тестування за методикою Прохорової М. Методика призначена для самооцінки, самоаналізу та експертної оцінки педагогічної компетентності фахівців в області фізичного виховання і спорту. Методика містить 50 характеристик. Кожна характеристика педагогічної компетентності підлягає відповідній оцінці.

Для виставлення підсумкової оцінки використовували наступну градацію:

високий рівень - 89,1 і вище;

середній рівень - 78,2-89,0;

нижче середнього - 56,4-78,1;

низький рівень - 56,3 і нижче.

У дослідженні брали участь студенти 4-го курсу факультету фізичної культури.

3- й етап. Оброблялися і аналізувалися отримані дані. Проводився логічний і математичний аналіз результатів дослідження та інтерпретація отриманих даних, оформлялася наукова робота.

Аналіз науково-методичної літератури з керівництва фізкультурно- оздоровчою діяльністю школярів показав, що напрями підготовки майбутніх вчителів фізичної культури, що існують на сьогоднішній день, не повною мірою відповідають вимогам, що висуваються до фахівців на сучасному етапі розвитку школи і суспільства і вимагають доопрацювання.

Аналіз оцінки педагогічної компетентності студентів - випускників показав, що у відсотковому співвідношенні за рівнем педагогічної компетентності ми встановили, що 35,7% мають рівень педагогічної компетентності нижче середнього, 43% студентів випускників мають середній рівень педагогічної компетентності та 21,3% мають високий рівень педагогічної компетентності.

Отримані дані свідчать, що майбутні вчителі фізичної культури мають знання про зміст фізкультурно-оздоровчої діяльності, 21,3% студентів дали повні відповіді на питання, пов'язані з поняттями педагогічного керівництва, 43,0% допустили низку невідповідностей, що характеризувало середній рівень підготовки, інші відповіді (35,7%) були віднесені до рівня нижче за середній.

Серед респондентів 63,3% дали повні відомості про етапи педагогічного керівництва та охарактеризували діяльність вчителя на кожному з них, 35,7% не завжди чітко уявляють ці процеси і у своїх відповідях вони порушували послідовність етапів і не могли розкрити зміст діяльності педагога.

Результати дослідницької роботи свідчать про те, що у студентів факультету фізичної культури рівень педагогічної компетентності знаходиться на досить високому рівні, що дозволяє говорити про майбутню ефективність (якість) фізкультурно-оздоровчої роботи, формування здорового способу життя, а зрештою - до оздоровлення нації.

Подальше вивчення цієї проблеми може бути спрямоване на розгляд соціально-педагогічних аспектів здорового життя, які неможливі без фізичної культури.



Висновки

Безпечне освітнє середовище - це результат, а «безпека освітнього середовища» - це процес взаємодії між системами і суб'єктами, які є невід'ємними складовими безпечного середовища.

Організовуючи і проводячи уроки фізичної культури, особливо важливо забезпечити їх безпеку. Попередити травму, навчити самоконтролю при виконанні фізичних вправ неможливо без знань правил поведінки на уроці і техніки безпеки з різних розділів навчальної програми. Тому підготовка майбутніх вчителів фізичної культури повинна здійснюватися як на навчальних заняттях, так і в ході педагогічної практики, в процесі якої студент має можливість застосувати отримані знання в реальних педагогічних умовах.



Література

1. Бондар М. Методологічні аспекти процесу формування та збереження здоров'я дітей та молоді. Фізичне виховання в школі. 2011. № 6. С. 5-10.

2. Гонтаревська Н. Діяльність навчального закладу в контексті школи сприяння здоров'ю. Директор школи (Шкільний світ). 2007. № 39. С. 29-31.

3. Зязюн І. А. Педагогічна майстерність: підручник. Київ : Вища школа, 2004. 422 с.

4. Кукса В. О. До еволюції визначення поняття «здоров'я». URL: http://library.rehab.org.ua/ ukrainian/phis/kuksa

5. Національна доктрина розвитку освіти: затв. Указом Президента України від 17.04.2002 р. Освіта. 2002. 24 квіт. (№ 14). С. 2-4.

6. Неділько В. П., Камінська Т. М., Руденко С. А. Шляхи покращення здоров'я школярів. Гігієна населених місць. Київ, 2004. Вип. 44. С. 546-549.

7. Ничкало Н. Г. Розвиток професійної освіти і навчання в контексті Європейської інтеграції. Педагогіка і психологія. 2008. № 1. С. 57-69.



References

1. Bondar, M. (2011). Metodolohichni aspekty protsesu formuvannya ta zberezhennya zdorov'ya ditey ta molodi [Methodological aspects of the process of forming and preserving the health of children and youth.]. Fizychne vykhovannya v shkoli - Physical education at school. 6, С. 5-10 [in Ukrainian].

2. Hontarevka, N. (2007). Diyalnist navchalnoho zakladu v konteksti shkoly spryyannya zdorov'yu [Activities of an educational institution in the context of a health promotion school]. Dyrektor shkoly (Shkil'nyy svit) - School principal (Shkilnyi mir). 39, 29-31 [in Ukrainian].

3. Zyazyun, I. A. (2004). Pedahohichna maysternist: pidruchnyk [Pedagogical excellence: a textbook]. Kyyiv : Vyshcha shkola [in Ukrainian].

4. Kuksa, V. O. Do evolyutsiyi vyznachennyaponyattya «zdorov'ya» [On the evolution of the definition of "health"]. URL: http://library.rehab.org.ua/ukrainian/phis/kuksajin Ukrainian].

5. Natsionalna doktryna rozvytku osvity: zatv. Ukazom Prezydenta Ukrayiny vid 17.04.2002 r. [National Doctrine of Education Development: approved by the President of Ukraine. Decree of the President of Ukraine of 17.04.2002]. Osvita - Education. 14, 2-4 [in Ukrainian].

6. Nedilko, V. P., Kaminska T. M., & Rudenko S. A. (2004). Shlyakhy pokrashchennya zdorov'ya shkolyariv [Ways to improve the health of schoolchildren]. Hihiyena naselenykh mists - Hygiene of inhabited places. 44, 546-549 [in Ukrainian].

7. Nychkalo, N. H. (2008). Rozvytok profesiynoyi osvity i navchannya v konteksti Yevropeys'koyi intehratsiyi [Development of vocational education and training in the context of European integration]. Pedahohika ipsykholohiya - Pedagogy and psychology, 1, 57-69[in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...