Формування критичного мислення студентів ЗВО у процесі вивчення іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування критичного мислення студентів ЗВО у процесі вивчення іноземної мови

Світлана Лобанова, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземної та української філології Луцького національного технічного університету

Валентина Триндюк, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філології Комунального закладу вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради

Алла Мартинюк, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземної та української філології Луцького національного технічного університету

Важливим фактором, який впливає на легкість висловлення критичного мислення, є знання мови. Критично мисляча особистість може добре висловити свою думку за допомогою правильного використання мови в усній або письмовій формі. Ця компетенція письма позитивно впливає на ефективність критичного мислення. Крім того, вдосконалення студентів у письмі відбувається разом із вдосконаленням навичок вираження більш глибоких рівнів думки.

Звернено увагу на те, що легкість викриття аргументації залежить від того, як людина добре володіє мовою та як застосувати знання у дискурс, щоб критична думка була доступною для інших. Він обробляється одночасно зі способом критично мислити, формулюючи спосіб розвитку своєї думки.

Основною метою цього дослідження є оцінка критичного мислення студента та визначення факторів, що впливають на його розвиток. В якості точки аналізу є дві мети, сформульовані для проведення цього дослідження. По-перше, це дослідження має оцінити рівень критичного мислення студентів. Це досліджує здібності здобувачів освіти аргументовано відстоювати свою думку, визнавати альтернативні точки зору та робити висновки щодо своїх ідей. По-друге, аналіз, проведений у цьому дослідженні, спрямований на виявлення факторів, що впливають на розвиток критичного стану мислення.

Ключові слова: критичне мислення, розвиток критичного стану мислення, ділове листування, англійська мова, студенти ЗВО.

Svitlana Lobanova, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Foreign and Ukrainian Philology Lutsk National Technical University (Lutsk, Ukraine)

Valentyna Tryndiuk, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Philology Municipal Institution of Higher Education “Lutsk Pedagogical College” of Volyn Regional Council (Lutsk, Ukrain)

Alla Martyniuk, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Foreign and Ukrainian Philology Lutsk National Technical University (Lutsk, Ukraine)

FORMATION OF CRITICAL THINKING OF STUDENTS IN THE PROCESS OF LEARNING A FOREIGN LANGUAGE

An important factor affecting the ease of expressing critical thinking is language proficiency. A critical thinker can express his opinion well through the correct use of language in oral or written form. This writing competence has a positive effect on the effectiveness of critical thinking. In addition, students' improvement in writing occurs along with improvement in their ability to express deeper levels of thought.

Key words: critical thinking, development of a critical state of thinking, business correspondence, English language, students of higher education institutions.

ВСТУП

Постановка проблеми. В епоху швидких змін і перевантаження інформацією здатність критично мислити є надзвичайно важливою, ніж будь-коли. Критичне мислення дає студентам навички аналізу, оцінки та прийняття обґрунтованих рішень, орієнтуватися в складних проблемах, мислити самостійно та ставати активними учасниками формування свого життя та суспільства.

Сучасні дослідники у сфері методів розвитку критичного мислення (Калиняк (2020), Козира В. (2017), Морська (2020), Мединська (2021), Поме- тун (2018), Цьома (2019), Asyari (2017), Bustami (2017), Wibowo M., Purwaningsih N., & Munadi S. (2018) та ін.) під критичним мисленням розуміють сукупність якостей та умінь, що зумовлюють високий рівень дослідницької культури студента та викладача.

Людина, що вміє критично мислити, володіє різноманітними способами інтерпретації та оцінки інформації, здатний виділяти в тексті протиріччя та типи присутніх у ньому структур, аргументувати свою точку зору, спираючись не тільки на логіку, а й на уявлення співрозмовника. Такий студент відчуває впевненість у роботі з різними типами інформації, може ефективно використати найрізноманітніші ресурси. Студента, який має критичне мислення, відрізняють такі якості: готовність до планування, гнучкість, наполегливість, готовність виправити свої помилки, пошук компромісних рішень.

Аналіз досліджень. Дослідженню проблеми розвитку критичного мислення присвячені праці таких науковців, як Asyari (2016), Bustami (2017), Wibowo M., Purwaningsih N., & Munadi S. (2018) та інші. У працях вітчизняних дослідників (Калиняк (2020), Козира В. (2017), Морська (2020), Медин- ська (2021), Пометун (2018), Цьома (2019) та ін.) питання критичного мислення розглядається в плані впровадження даної технології в освітній процес для його покращення і ефективності. Науковці в своїх працях описують не тільки теоретичні аспекти проблеми, а й дають практичні поради.

Мета статті: перевірити ефективність навчання критичного мислення на змістовному занятті у студентів третього курсу.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Вивчення іноземної мови зосереджується на аналітичному мисленні, тобто синтезує знання з прочитаного, щоб застосувати їх у повсякденному житті. Завдання викладача розвивати у студентів здатності критично мислити, а саме: здатність робити посилання (висновок); дедукція; визнання припущення; інтерпретація; оцінка аргументу, тому що в повсякденному житті необхідно весь час думати і приймати рішення. Якщо навчати студентів мати навички мислення та зв'язків, це може сприяти розвитку потенціалу мислення, який існує всередині людини, щоб досягти свого найвищого потенціалу.

Дослідження Ж. Піаже поклали початок виділенню двох рівнів мислення: мислення першого порядку виявляє та досліджує зв'язки між об'єктами, в той час як мислення другого порядку включає у себе думки про думки, пошук зв'язків між відносинами та маневрування між реальністю та можливістю.

Рис. 1. Чотири етапи або кроки в критичному осмисленні практики за Lipman, (1991)

критичне мислення іноземна мова

Зокрема, Daud (2004), Husin (2004) погоджуються із різними визначеннями критичного мислення, та трактують, що критичним мисленням виступають свідомі зусилля з визначення того, які твердження вважати правильними, а які - ні.

Поширення критичного мислення у викладанні англійської мови (Калиняк, (2020), Козира, (2017), Мединська, (2021), Морська, (2020) та ін.) має велике значення з кількох причин: якщо ті, хто вивчає мову, можуть контролювати своє власне мислення, вони можуть контролювати та оцінювати власні способи навчання більш успішно; критичне мислення розширює навчальний досвід студентів і покращує мовлення; критичне мислення має високий ступінь кореляції з досягненнями студентів.

Зокрема, студенти можуть стати досвідченими користувачами мови, якщо вони мають мотивацію та навчаються способам демонстрації критичного мислення у використанні іноземної мови, що означає, що вони повинні рефлексувати над виробленням ідей, і можуть критично підкріпити ці ідеї логічними деталями. Розвиток мови і мислення є тісно пов'язані між собою, і навчання навичкам критичного мислення вищого рівня є невід'ємною частиною освітнього компонента «Іноземна мова за професійним спрямуванням».

Зокрема, С. Мединська зазначає фактори, які впливають на навички критичного мислення тих, хто вивчає мову, серед них - оцінка використовуваних методів. Тому, керуючи способами оцінювання здібностей студентів, які вивчають англійську мову, викладач має допомогти розвивати навички критичного мислення. Оцінювалося засвоєння студентами знань англійської мови, коли вони розглядали та працювали із зразками ділового листування (Мединська, 2021).

Критичне мислення включається в процес письма, оскільки студенти генерують ідеї за допомогою вирішення проблем - процес із використанням ряду когнітивних і лінгвістичних навичок.

Мета дослідження: перевірити ефективність навчання критичного мислення на змістовному занятті у студентів третього курсу ЛНТУ Предметом цього пошукового дослідження було взято за основу написання ділового листа.

Навчання критичному мисленню було розроблено головним чином для того, щоб навчити студентів бути самостійними у навчанні. Це навчило їх залучатися до основних рис критичного мислення, коли вони виконували свої самостійні завдання, які в довгостроковій перспективі дозволили б їм прийняти більш-менш самостійне вирішення. Зокрема, це навчило їх засвоювати такі послідовні навички: встановлення цілей, виявлення припущень, перевірка обґрунтованості припущень, визначення кілька альтернатив для досягнення цілей, зважуючи на наслідки для кожної, та вибір конкретних шляхів досягнення цілей.

Оскільки студенти займалися самостійним навчанням, в якому вони шукали та знаходили для себе навчальні матеріали, вони також навчалися критично оцінювати джерела, які вони отримали; переконувалися, що знайдені ними матеріали були надійними, повними та могли використовувати для досягнення мети, яку вони поставили на початку.

На додаток до цього, їх також навчили використовувати ряд відкритих поглядів та ставлення, яке є типовим для критично мислячої особистості: бажання розглядати нові альтернативи та точки зору інших, зважати на власні перспективи та/або шляхи, коли це необхідно. Щоб сприяти такому відношенню, студентам доручили зробити презентацію деяких підтем курсу, за допомогою якої вони могли прислухатися один до одного, ділитися ідеями, обмінюватися аргументами та бути відкритими до відгуків і виправлень своїх ровесників.

Перший етап роботи передбачав заповнення анкети. Студенти вчилися навичок критичного мислення, тобто які дії потрібно робити самостійно. Вивчали частини ділового листування, пошук моделі ділового листа.

На другому етапі студенти презентували частини ділових листів, надаючи відгуки один одному. При цьому навчалися критично ставитися до своїх та інших презентацій. Студентам роздали анкети, в яких їх запитували, як би вони оцінили виконання поставлених завдань.

Третій етап передбачав представлення студентами листів-запитів, надаючи відгуки та коментарі один до одного. Студенти заповнювали анкети, аналізуючи своє ставлення до представлення ідей іншими.

Респондентами були 15 студентів п'ятого семестру з освітнього компоненту «Іноземна мова за професійним спрямуванням» ЛНТУ.

На початку експериментальної роботи здобува- чам освіти було поставлено три запитання:

1. Які кроки Ви робили, коли збиралися вивчати певну тему в діловому листуванні

2. Які запитання Ви ставили, вивчаючи модель ділового листа?

3. Які запитання ви ставили одногрупникам, коли заслуховували презентацію про ділове листування?

Як показано в таблиці 1 першу дію, яка є основною характеристикою критичного мислення, виконали лише п'ять респондентів. Більшість з них одразу перейшли до зразка листа або переглядали Інтернет, щоб отримати матеріали. Хоча ці вчинки є проявом критичного мислення, це може бути свідоме передування постановки мети.

Таблиця 1

Дії, вжиті під час бажання дізнатися про певну тему написання листа