Організація профільного навчання із застосуванням мережевої форми освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація профільного навчання із застосуванням мережевої форми освіти

Анотація

В статті наголошено, що в складний для країни воєнний період процес трансформації українського суспільства та освітньої системи продовжуються, що обумовлено потребою адаптації всіх державних систем до основних стандартів Європейського Союзу. З'ясовано, що через зростаючу складність у формуванні фахівців у різних галузях стає актуальним впровадження профільного навчання. Процес переходу до профільної освіти в старших класах вимагатиме мобілізації різних ресурсів та створення освітніх мереж для спільного використання цих ресурсів. Розглянуто етапи формування освітніх мереж з використанням мережевих інформаційно- освітніх ресурсів та мережевих освітніх технологій. Визначено, що стратегічна функція профільної освіти полягає в створенні фундаменту для успішного розвитку людського потенціалу країни надання можливості широкого вибору форм, змісту та рівня оволодіння компетентностями, що задовольнятимуть наміри самореалізації особистості. Обґрунтовано вибір дистанційної та мережевої форм здобуття освіти як таких, що найбільш підходять для профільного навчання. Виявлено їх характеристики, які дадуть змогу суттєво розширити спектр інноваційних курсів і форм освітнього процесу, підвищити якість та ефективність освіти. Розглянуто можливість формування мережі закладів профільної середньої освіти органами місцевого самоврядування до якої можуть належати академічні, професійні та наукові ліцеї, фахові коледжі, інші заклади і установи, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності на рівні профільної середньої освіти. Виявлено, що мережева взаємодія освітніх закладів може мати різну структурну побудову: «ресурсний центр» та «паритетна взаємодія». Також можливе використання комплексної моделі, яка об'єднує підходи до побудови мережі за принципом «паритетної взаємодії» і за принципом «ресурсного центру». Вибір форми мережевої взаємодії визначається її ініціаторами: здобувачами освіти, їх батьками або законними представниками, освітніми установами, органами управління освітою. Зроблено висновок, що профілізація старшої школи в Україні відповідає загальному контексту розвитку старшої школи в зарубіжжі.

Ключові слова: профільна освіта, нова українська школа, якість освіти, мережева форма здобуття освіти, формування освітніх мереж.

Khytko Maiia Candidate of Science in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor of Department of Public Administration and Law, Dnipro Academy of Continuing Education of the Dnipropetrovsk Regional Council, Dnipro профільна освіта українська школа

Kulyk Andrii postgraduate student of Department of the Public Administration and Law, Dnipro Academy of Continuing Education of the Dnipropetrovsk Regional Council, Dnipro

ORGANIZATION OF PROFILE EDUCATION USING THE NETWORK FORM OF EDUCATION

Abstract. The article emphasizes that during the difficult wartime period for the country, the process of transformation of Ukrainian society and the educational system continues, which is due to the need to adapt all state systems to the basic standards of the European Union. It was found out that due to the increasing complexity in the formation of specialists in various fields, the introduction of specialized training is becoming urgent. The process of transition to specialized education in senior classes will require the mobilization of various resources and the creation of educational networks for the joint use of these resources. The stages of formation of educational networks using network information and educational resources and network educational technologies are considered. It was determined that the strategic function of specialized education consists in creating a foundation for the successful development of the country's human potential, providing the opportunity for a wide choice of forms, content and level of competence mastery that will satisfy the intentions of self-realization of the individual. The choice of distance and online forms of education as the most suitable for specialized training is substantiated. Their characteristics have been revealed, which will make it possible to significantly expand the range of innovative courses and forms of the educational process, to increase the quality and efficiency of education. The possibility of forming a network of specialized secondary education institutions by local self-government bodies, which may include academic, professional and scientific lyceums, professional colleges, other institutions and institutions that have a license to conduct educational activities at the specialized secondary education level, has been considered. It was found that the network interaction of educational institutions can have different structural constructions: "resource center" and "parity interaction". It is also possible to use a complex model that combines approaches to building a network based on the principle of "parity interaction" and the principle of "resource center". The choice of the form of network interaction is determined by its initiators: students of education, their parents or legal representatives, educational institutions, education management bodies. It was concluded that the profiling of the senior school in Ukraine corresponds to the general context of the development of the senior school abroad.

Постановка проблеми

Навіть в умовах війни, трансформації в українському суспільстві та освітній системі не зупиняються. Це випливає з необхідності адаптації усіх систем держави до основних стандартів Європейського Союзу у зв'язку з очікуваною можливістю вступу до нього. Стандарти в системі освіти у країнах Європи різні, оскільки кожна з них має свою власну стійку концепцію, тому ми вибираємо найефективніші практики для побудови освітньої системи майбутнього. Кількість знань невпинно зростає, і зараз важко бути фахівцем у кількох навіть споріднених галузях. Важливо якомога раніше визначатися і орієнтувати процеси навчання у певному напрямі, тобто доцільним стає профільне навчання. Нова українська школа (НУШ) пропонує збільшити загальний термін навчання до 12 років. Це пов'язано як з необхідністю надолужити все, що було не зроблено за два роки пандемії та два роки війни, так і з потребою в більш поглибленому вивченні профільних предметів у старших класах. В концепції НУШ передбачалося «розроблення і затвердження стандартів профільної середньої освіти на компетентнісній основі в 2023 році, формування мережі закладів III рівня (профільної школи) - не пізніше 2025 року, початок роботи профільної школи за новими освітніми стандартами на компетентнісній основі не пізніше 2027 року, перший дванадцятий клас Нової школи - не пізніше 2029 року» [2]. Перехід до профільної освіти в старших класах вимагатиме від освітніх установ мобілізації всіх їх кадрових, освітніх, організаційних і матеріальних ресурсів. Затребуваними будуть педагоги, здатні вести викладання навчальних предметів не тільки на базовому, а й на профільному рівні, потрібні навчальні кабінети, укомплектовані відповідним обладнанням. Необхідно забезпечити вивчення курсів за власним вибором з багатьох предметів, включно з тими, яких ніколи не було раніше в школі. У цих умовах постає питання про взаємодію об'єднання освітніх ресурсів кількох закладів освіти, створення освітніх мереж.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема профільного навчання та мережевої взаємодії між закладами освіти розглядалася у наукових працях таких авторів як В. Мелешко [5], яка виявила відмінності між традиційними та мережевими структурами, що враховуються в організації профільного навчання в середовищі освітнього округу, А. Сологуба, який розглядав проблеми моделювання нових технологій навчання, що відповідатимуть сучасним викликам інформаційного суспільства, В. Кременя, О. Топузова, О. Ляшенка, Ю. Мальованого, Т. Засєкіної [4], які виявили, що мережа закладів профільної середньої освіти обласного рівня має задовольняти освітні потреби здобувачів освіти в здобутті професій, в яких є потреба в даному регіоні. Проте, питання організації профільного навчання із застосуванням мережевої форми освіти залишається недостатньо вивченим.

Мета статті

Обґрунтування доцільності організації профільного навчання із застосуванням мережевої форми освіти.

Виклад основного матеріалу

Реформування загальної середньої освіти згідно з принципами Нової української школи включає ряд концептуальних засад, які охоплюють всі рівні освіти, включаючи профільну середню освіту. Концепція профільної освіти базується на різноманітних формах її втілення на практиці, включаючи мережеву взаємодію освітніх закладів як одне з перспективних напрямів організації профільного навчання, тобто виду диференційованого навчання, котрий передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів, створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення [1]. Відповідно до законодавства України така освіта може здобуватися в закладах загальної середньої, професійної, спеціалізованої, фахової передвищої освіти, а також у закладах і установах, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності. Стратегічна функція профільної освіти полягає в тому, що вона має закласти фундамент для подальшого успішного розвитку людського потенціалу країни, який досягається спрямованістю процесу навчання на задоволення освітніх потреб і запитів учнів відповідно до їхніх нахилів, здібностей, подальших життєвих планів. Це забезпечується шляхом надання здобувачам освіти можливостей широкого вільного вибору форм здобуття освіти, її змісту і рівня оволодіння, задоволення намірів самореалізації особистості [4].

Серед форм здобуття освіти визначених в статті 9 Закону України «Про освіту» доцільно виділити ті, які на нашу думку, найкраще підходять для здобуття профільної освіти, а саме дистанційну та мережеву форми. Дистанційна форма здобуття освіти передбачає «індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій», а мережева форма передбачає організацію навчання здобувачів освіти за «участю різних суб'єктів освітньої діяльності, що взаємодіють між собою на договірних засадах» [6].

Застосування мережевої форми здобуття профільної освіти можна розглядати як об'єднання освітніх ресурсів різних освітніх закладів, що дасть змогу старшокласникам однієї школи за потреби скористатися освітніми послугами інших шкіл або закладів додаткової, довузівської освіти, що забезпечить повнішу реалізацію їхніх інтересів і пізнавальних потреб. Заклади та викладачі системи додаткової освіти можуть стати важливим компонентом освітніх мереж, що реалізують профільні курси за власним вибором. Це дасть змогу суттєво розширити спектр таких курсів і нових форм освітнього процесу, підвищити якість та ефективність загальної освіти.

Профілізація старшої школи в Україні відповідає загальному контексту розвитку старшої школи в зарубіжжі, яка в країнах світу є профільною. Існує два базових підходи до організації профільного навчання в зарубіжжі: профілізація в межах єдиної установи, або - в межах окремих типів навчальних закладів (академічних, технічних, професійних тощо) [3].

Мережева модель організації профільного навчання на практиці може бути ефективною в разі організації в школі окремих профільних класів, що об'єднують школярів за груповими інтересами. Водночас цілі профільного навчання спрямовані на реалізацію індивідуальних інтересів та освітніх потреб кожного здобувача освіти і надання можливостей вибудовування ним власної, індивідуальної освітньої траєкторії, індивідуального навчального плану. Реалізація таких можливостей у рамках традиційно визнаних мережевих форм організації навчання значно ускладнена через низку чинників, а саме неспівпадіння розкладів занять, мінливий склад навчальних груп, невирішені питання обліку трудовитрат і оплати праці викладачів тощо. Усе це суттєво актуалізує використання дистанційної та мережевої освітніх технологій як засобу реалізації профільного навчання, насамперед у формі індивідуальних навчальних планів здобувачів освіти. На думку Мелешко В. «завдяки розвитку мережевої взаємодії суб'єктів освітнього округу забезпечується оптимальне використання ресурсної бази як ефективного засобу підготовки випускників до усвідомленого вибору майбутньої професії. Мережева організація профільного навчання як упорядкована структура суб'єктів освітнього округу забезпечила можливість доступу до інноваційних,

інформаційних, методичних і кадрових ресурсів, що підвищують якість освітнього процесу, розширюють вибір змісту та форм навчання» [5].

Під час організації профільного навчання мережева взаємодія освітніх організацій є їхньою спільною діяльністю, що забезпечує можливість тому, хто навчається, освоювати освітню програму певного рівня і спрямованості з використанням ресурсів кількох освітніх організацій.

Мережу закладів профільної середньої освіти формують органи місцевого самоврядування обласного рівня. До її складу належать: академічні ліцеї; професійні ліцеї; ліцеї, що надають профільну середню освіту за обома спрямуваннями - академічним і професійним; наукові ліцеї; мистецькі ліцеї, спортивні ліцеї; військові ліцеї; фахові коледжі, що провадять освітню діяльність, пов'язану із здобуттям фахової передвищої освіти і повної загальної середньої освіти; інші заклади і установи, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності на рівні профільної середньої освіти [4].

Освітня мережа може будуватися у двох основних варіантах:

- перший із способів організації навчального процесу полягає в інтеграції кількох шкіл навколо одного освітнього закладу, який володіє найбільшим матеріальним та кадровим потенціалом. Ця школа виступатиме як «ресурсний центр», що надаватиме підтримку іншим школам у групі. Кожна з цих шкіл забезпечуватиме повноцінне вивчення базових загальноосвітніх предметів, а також ту частину профільної підготовки, яку вона може реалізувати самостійно, враховуючи свої можливості. Решта профільної підготовки буде здійснюватись «ресурсним центром». Цей підхід дозволяє ефективно використовувати ресурси кожної школи та забезпечує більш гнучкий підхід до навчання учнів;

- другий варіант базується на співпраці окремої школи з іншими освітніми закладами, які надають загальну, додаткову, вищу, середню та професійну освіту. У такому випадку здобувачі освіти мають можливість обирати, де здобувати профільну освіту: власній школі або в інших навчальних закладах, що співпрацюють з нею. Цей підхід створює умови для того, щоб значна частина учнів, які переходять до старшої школи, могли отримувати освітні послуги у декількох навчальних закладах. Така модель сприяє розширенню можливостей для здобувачів і надає їм можливість вибору навчального шляху, який найкраще відповідає їхнім потребам та інтересам.

Таким чином, в умовах мережевої взаємодії освітніх установ профільне навчання учнів конкретного загальноосвітнього закладу здійснюється завдяки цілеспрямованому й організованому залученню та використанню освітніх ресурсів інших освітніх установ і організацій.

Мережева взаємодія освітніх закладів можуть мати різні структурні та функціональні побудови:

- «ресурсний центр» в рамках співпраці підкреслює централізований розподіл ресурсів або влади між учасниками мережі. Одна організація або структура виступає як головний постачальник ресурсів, інформації або послуг для інших учасників мережі. Це може означати централізоване управління прийняттям рішень або обмін ресурсами через один основний вузол;

- «паритетна взаємодія» у цій формі мережевої взаємодії передбачає взаємодію учасників на рівноправних засадах. Вони спільно приймають рішення, обмінюються ресурсами та інформацією без вираженої ієрархії. Це може бути характерно для груп, які працюють над спільним проектом або мають однакові можливості внесення у розвиток мережі.

Вибір різних моделей мережевої взаємодії між освітніми установами та організаціями визначають переважно ті, хто виступає ініціатором цієї взаємодії: здобувачі освіти, їхні батьки або законні представники, освітні установи (організації), органи управління освітою.

Література:

1. Загородня А.А Спеціалізовані школи як провісники профільного навчання у 90-х рр. XX ст. Молодь і ринок. 2019. № 4 (171). С. 66-72.

2. Концепція «Нова українська школа» https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna% 20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 29.03.2024)

3. Концепція профільного навчання в старшій школі. https://zakon.rada.gov.ua/rada/ show/v1456729-13#Text (дата звернення: 29.03.2024)

4. Кремень, В. Г., Топузов, О. М., Ляшенко, О. І., Мальований, Ю. І., & Засєкіна, Т. М. (2023). Профільна середня освіта: концептуальні засади для нової української школи. Вісник Національної академії педагогічних наук України, № 5(2), С. 1-8.

5. Мелешко В. Упровадження моделі мережевої організації профільного навчання: результати та перспективи Проблеми сучасного підручника: збірник наукових праць, 2018, Випуск 21, С 253-260

6. Про освіту. Закон України № 2145-VIII від 5 вересня 2017. https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2145-19#Text (дата звернення: 29.03.2024)

7. Шевченко Н.О. Впровадження мережевої форми здобуття освіти як механізму підвищення якості загальної середньої освіти. Наукові перспективи. 2024, № 3(45), С.466-476.

References:

1. Zahorodnia, A.A (2019). Spetsializovani shkoly yak provisnyky profilnoho navchannia u 90-kh rokakh. XX st. [Specialized schools as harbingers of specialized education in the 90s. 20th century]. Molodi rynok - Youth and the market, 4 (171), 66-72. [in Ukrainian].

2. Kontseptsiia «Nova ukrainska shkola» [The "New Ukrainian School" concept]. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola- compressed.pdf [in Ukrainian].

3. Kontseptsiia profilnoho navchannia v starshii shkoli [The concept of specialized training in high school]. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1456729-13#Text [in Ukrainian].

4. Kremen, V. H. Topuzov, O. M. Liashenko, O. I. Malovanyi, Yu. I. & Zasiekina, T. M. (2023). Profilna serednia osvita: kontseptualni zasady dlia novoi ukrainskoi shkoly [Profile secondary education: conceptual foundations for a new Ukrainian school.]. Visnyk Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy - Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine 5(2), S. 1-8. [in Ukrainian].

5. Meleshko, V. (2018). Uprovadzhennia modeli merezhevoi orhanizatsii profilnoho navchannia: rezultaty ta perspektyvy [Implementation of the network organization model of specialized training: results and prospects]. Problemy suchasnoho pidruchnyka: zbirnyk naukovykh prats - Problems of the modern textbook: a collection of scientific works, 21, 253-260 [in Ukrainian].

6. Zakon Ukrainy «Pro osvitu» [Law of Ukraine «About Education»] Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].

7. Shevchenko, N. O. (2024). Vprovadzhennia merezhevoi formy zdobuttia osvity yak mekhanizmu pidvyshchennia yakosti zahalnoi serednoi osvity. [Implementation of the network form of obtaining education as a mechanism for improving the quality of general secondary education] Naukovi perspektyvy - Scientific perspectives 3(45), 466-476 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru