Стратегії адаптації та розвитку вищої освіти у післявоєнний період: аналіз інноваційних підходів, їх вплив на якість освіти та результати вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегії адаптації та розвитку вищої освіти у післявоєнний період: аналіз інноваційних підходів, їх вплив на якість освіти та результати вищої освіти

Жукова Тетяна Адольфівна аспірант, Одеський національний економічний університет, м. Одеса

Черновол Євгеній Олександрович викладач, кафедра оперативно- тактичної підготовки навчально-наукового тренінгового центру оперативно- бойової підготовки, Національна академія Служби безпеки України, м. Київ,

Різак Галина Вікторівна кандидат фармацевтичних наук, радник директора Фонду на громадських засадах, Благодійний Фонд підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, м. Ужгород

Анотація

Розвиток та модернізація вищої освіти в Україні в умовах воєнного стану потребують системного підходу. Тому детальний аналіз тенденцій, сучасного стану впровадження освітніх інновацій є дуже важливим. Метою статті було проаналізувати інноваційні підходи у розвитку вищої освіти в період післявоєнного відновлення та визначити їх вплив на якість і результати навчання. Розвиток вищої освіти України стає надзвичайно важливим завданням у контексті глобалізації. Проаналізовано дистанційне навчання, яке в умовах повномасштабного вторгнення стало обов'язковою складовою освітнього процесу, визначено його основні переваги та недоліки. Ця форма навчання використовує різноманітні технічні та інформаційно- комунікаційні засоби, що дають змогу учасникам освітнього процесу ефективно взаємодіяти в онлайн-режимі. Визначено, що інноваційним підходом у системі вищої освіти є впровадження онлайн-курсів. Окреслено ключові завдання післявоєнного періоду галузі вищої освіти, серед яких виокремлено відновлення та розвиток освітньої інфраструктури, забезпечення сталості та безперервності освітнього процесу, надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу, проведення реформ та якісних трансформацій у системі вищої освіти для досягнення високих світових стандартів. Зазначені завдання можуть бути реалізовані через створення освітніх центрів, навчально-практичних комплексів та інших сучасних ініціатив. Було визначено основні тенденції процесу розвитку вищої освіти у післявоєнний період, серед яких збільшення кількості приватних закладів вищої освіти, контроль якості надання освітніх послуг різними способами (сертифікація, акредитація тощо), зміна підходів до викладання та навчання, забезпечення мобільності здобувачів та викладачів, оновлення критеріїв оцінювання якості освіти, автономізація вищої освіти, інтернаціоналізація та інтеграція вищої освіти. Однією з основних тенденцій у цьому процесі є міжнародна мобільність всіх учасників освітнього процесу закладів вищої освіти. Успішна реалізація програм міжнародної мобільності сприяє розвитку міжнародного партнерства у вищій освіті та впровадженню нових програм, що сприяють підвищенню їхнього статусу та іміджу. Загалом наразі заклади вищої освіти розробляють стратегії реконструкції, продовження започаткованих реформ в освіті та інноваційного розвитку, які можуть бути реалізованими за підтримки уряду, різних міжнародних організацій та інших, зацікавлених у цій сфері, установ.

Ключові слова:заклади освіти, тенденції розвитку, цифрова трансформація, мобільність, інновації.

Zhukova Tetiana Adolfivna PhD student, Odesa National Economic University, Odesa заклад освіти навчання післявоєнний

Chernovol Evgenii Oleksandrovych Teacher, Department of Operational- Tactical Training, Educational-Scientific Training Center of Operational-Combat Training, National Academy of the Security Service of Ukraine, Kyiv

Rizak Galina Viktorivna PhD in Pharmacy, Advisor to the Director of the Foundation on a voluntary basis, Charitable Foundation for Support of Education, Science, Scientific, Technical and Innovative Activities, Uzhhorod

STRATEGIES OF ADAPTATION AND DEVELOPMENT OF HIGHER EDUCATION IN THE POST-WAR PERIOD: ANALYSIS OF

Постановка проблеми

Вища освіта займає вагоме місце у формуванні, систематизації та поширенні знань, що сприяють науково-технічному прогресу та соціально-економічному розвитку країни. В умовах воєнного стану в Україні галузь вищої освіти стикається із завданням адаптації навчання до нових умов та забезпечення відповідного рівня якості цього процесу. Руйнування інфраструктури закладів вищої освіти, проблема людського капіталу та відновлення освітнього процесу під час воєнного конфлікту становлять серйозні виклики. Часткове пристосування українських закладів вищої освіти до умов карантинних обмежень принесло корисний досвід для відновлення освітнього процесу в умовах війни. Наразі заклади вищої освіти формують стратегії, направлені не лише на відновлення та збереження цієї сфери, а й на розвиток у післявоєнний період.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Українськими науковцями було проведено значну кількість досліджень щодо розвитку галузі вищої освіти в реаліях сьогодення. Так, І. Бойко, О. Буханченко, В. Гаврильєв та В. Бондаренко проаналізували сучасні тенденції трансформації у сфері вищої освіти у контексті саме медичної освіти. Акцентували увагу на тому, що в умовах воєнного стану важливою є психологічна підтримка здобувачів освіти, оскільки від цього залежить рівень якості освітніх послуг [2]. К. Гораш обґрунтувала у своїй статті інноваційну діяльність закладів вищої освіти як важливий напрям розвитку і забезпечення конкурентоспроможності в умовах євроінтеграції. Зазначила, що особливої актуальності це питання набуло саме в умовах воєнного стану та стане не менш важливим і в повоєнний період [3].

A. Полякова, Л. Тарангул, О. Писарчук та Л. Дзевицька також наголосили на інноваційній діяльності ЗВО, що є важливою для досягнення стратегічних цілей сталого розвитку України до 2030 року [7]. І. Мосій, О. Поліщук та Н. Квітко проаналізували сучасний стан галузі вищої освіти України та визначили основні тенденції її розвитку у період післявоєнного відновлення [6].

І. Семинишина, А. Кочарян та Н. Савастру зауважили, що впровадження інноваційних технологій, які необхідні для розвитку електронного навчання у закладах вищої освіти, вимагає часу, знання суб'єктивних норм та інституційної готовності сприймати нові технології. Впровадження такого типу навчання так само сприяє покращенню продуктивності як з боку здобувачів, так і викладачів [7].

B. Бодак до основних тенденцій розвитку вищої освіти України віднесла адаптацію принципу відкритої науки у просторі вищої освіти України, розробку стратегії рееміграції та збереження і розвиток людського потенціалу [1].

Проте попри значну кількість наукових праць, проблема тенденцій розвитку української вищої освіти у післявоєнний період є недостатньо розробленою.

Мета статті - проаналізувати можливі стратегії інноваційного розвитку галузі вищої освіти України у період післявоєнного відновлення, визначити їх вплив на зміну рівня якості освіти та результати загалом.

Виклад основного матеріалу

Глобалізаційні процеси, зокрема, поєднання економічних та культурних просторів, надають важливого значення міжнародним освітнім ініціативам. Потреба у подальшій інтеграції фахових спільнот різних країн робить доцільним розширення програм мобільності у процесі навчально-професійної діяльності. Окремим фактором, що значно впливає на сферу вищої освіти України у майбутньому, є тенденція до роботизації. Відповідно робоче середовище зазнає суттєвих змін, оскільки виробничий фах стає менш потрібним. Ба більше, як показує досвід, набутий під час кризового періоду карантинних обмежень, провідним методом подолання кризи наразі є поширення інформаційно-комунікаційних технологій у нових сферах життєдіяльності. Отже, галузь освіти має бути направлена на цифровізацію та поширення ІКТ у різних формах, що супроводжуватиметься роботизацією у виробничому секторі.

Цифрові технології позитивно впливають на сферу вищої освіти, роблячи навчальні ресурси доступнішими, сприяючи глобальній співпраці між здобувачами та викладачами, розширюючи можливості для дистанційного навчання та забезпечуючи рівні можливості для всіх учасників освітнього процесу. Ці технології надають здобувачам змогу отримувати актуальну інформацію, взаємодіяти у віртуальних навчальних середовищах та розвивати навички, необхідні для успішної професійної діяльності у сучасному світі.

Пандемія COVID-19 призвела до введення карантинних обмежень, які зумовили перехід усіх закладів освіти на дистанційний режим роботи. Попри те, що офіційно карантинні обмеження були скасовані 1 липня 2023 року, початок повномасштабного вторгнення в Україні призвів до того, що дистанційна форма навчання залишилася обов'язковою складовою освітнього процесу. Викладачі та здобувачі освіти отримали можливість використовувати різні інноваційні засоби та технології, такі як штучний інтелект, віртуальна та доповнена реальність, елементи гейміфікації, різні цифрові додатки та інші. Дистанційна форма навчання є складним та неоднозначним підходом для забезпечення освітнього процесу. Переваги та недоліки цього виду навчання можуть бути різними відповідно до певної ситуації здобувача освіти (рис. 1).

Рис. 1. Переваги та недоліки дистанційної форми навчання Джерело: [6].

Завдяки новітнім технологіям дистанційне навчання стало більш доступним для тих осіб, які з різних причин не можуть покинути свої місця роботи або місця проживання. Ця форма навчання використовує різноманітні технічні засоби, що дають змогу учасникам освітнього процесу ефективно взаємодіяти в онлайн-режимі. ЗВО України наразі самостійно організовують процес дистанційного навчання, залучаючи державні та спонсорські кошти, субвенції тощо, що сповільнює впровадження цієї форми освіти. Тому одним із перспективних напрямів розвитку є співпраця закладів вищої освіти та комерційних структур у сфері бізнес-освіти. За допомогою такої співпраці ЗВО можуть отримати додаткові джерела фінансування, які можуть бути використані для підвищення ефективності організації освітнього процесу та якості освітніх послуг [7].

Значний потенціал має дистанційна освіта, побудована на адаптивних принципах навчання, оскільки сприяє самостійності здобувачів вищої освіти. Для забезпечення освітнього процесу у дистанційній формі навчання традиційно використовується система управління Moodle. Це не лише дає здобувачам освіти вільний доступ до теоретичного матеріалу курсів, але й надає викладачам можливість контролювати процес його засвоєння. Такий підхід до навчання, що ґрунтується на інформаційних технологіях та адаптивній системі освіти, суттєво підвищує його ефективність. Для проведення онлайн-зустрічей у реальному часі активно використовуються синхронні технології, які охоплюють функціональні можливості, такі як аудіо та відео, текстовий чат, спільний доступ до опитування тощо.

Один із методів вдосконалення навчальних програм та методик викладання полягає у впровадженні інноваційних технологій та підходів до організації освітнього процесу у ЗВО, що враховують сучасні виклики. Наприклад, застосування електронних підручників, відеолекцій, онлайн- курсів, інтерактивних занять та інших сучасних методів може значно підвищити якість освітніх послуг. Уможливити застосування більш інноваційних та захопливих методів навчання та викладання можуть технології штучного інтелекту (AI), розширена реальність (XR), доповнена реальність (AR), віртуальна реальність (VR) тощо.

Щоб стати більш конкурентоспроможними на світовому ринку праці, закладам вищої освіти України необхідно виховувати нове покоління креативної та ініціативної молоді. Креативне мислення особистості проявляється у здатності нестандартно мислити, знаходити нові рішення у складних ситуаціях. Окрім високого інтелектуального рівня, гнучкості та швидкості мислення, креативність передбачає наявність професійних знань та досвіду. У професійній діяльності креативність означає здатність до знаходження нових підходів у вирішенні завдань, відкриття нових зв'язків та закономірностей [10]. Розвиток креативності у здобувачів вищої освіти передбачає стимулювання пізнавальної активності та бажання до самовдосконалення, освоєння методів і прийомів рефлексивної творчої діяльності, а також освоєння нових знань та їхнього творчого використання. Для сприяння формуванню креативності у здобувачів вищої освіти потрібно сприяти розвитку інституційної культури, яка поза межами традиційних форм академічного розвитку визнає важливість креативності, підтримує рефлексію та особистісний розвиток як для викладачів, так і для здобувачів.

Відомо також про ефективність використання навчальних подкастів у процесі викладання різних іноземних мов та української мови у ЗВО на сучасному етапі розвитку методики. Впровадження цієї інтернет-технології в освітній процес дає змогу вирішувати цілу низку навчальних завдань, а саме:

• покращення навичок аудіювання за допомогою автентичних аудіозаписів з Інтернету;

• розвиток навичок усного мовлення українською або іноземними мовами;

• розширення словникового запасу здобувачів освіти завдяки вивченню сучасної лексики;

• стимулювання мотивації здобувачів до вивчення іноземної мови шляхом систематичного використання автентичних матеріалів і дотримання принципу зв'язку із життям [9].

Інноваційним підходом у системі вищої освіти є впровадження онлайн- курсів. Основними освітніми онлайн-платформами в Україні є Prometheus, EdEra та VUM online. Широкий вибір безкоштовних онлайн-курсів за різними спеціальностями з можливістю отримання сертифіката після їхнього проходження пропонує сервіс Coursera. Ця платформа співпрацює з університетами з усього світу для надання онлайн-курсів. Окрім окремих курсів, Coursera також пропонує різноманітні спеціалізації, які містять кілька курсів зі схожою тематикою, що утворюють комплексну програму тривалістю від кількох тижнів до місяців [8].

Онлайн-курси та дистанційне навчання відкривають безліч освітніх можливостей, пристосованих до конкретних потреб кожного здобувача незалежно від його місця проживання, але враховуючи індивідуальні інтереси та здібності. У цьому контексті одним із ключових завдань ЗВО є підвищення цифрової грамотності викладачів, яке не обмежується лише розробкою курсів, а й містить використання цифрових інструментів в освітньому процесі.

В процесі впровадження цифрових технологій у діяльність ЗВО в період післявоєнного відновлення України важливим аспектом є інформаційна та економічна стабільність. Особлива увага має бути приділена забезпеченню цілісності даних, що передбачає захист від можливих скасувань, які можуть призвести до втрати інформації, а також захист від несанкціонованого доступу або знищення даних, збереження конфіденційності та доступності для всіх авторизованих користувачів.

Ключовими завданнями післявоєнного періоду галузі вищої освіти є:

• відновлення та розвиток освітньої інфраструктури;

• забезпечення сталості та безперервності освітнього процесу;

• надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу;

• проведення реформ та якісних трансформацій у системі вищої освіти для досягнення високих світових стандартів.

З моменту оголошення в країні воєнного стану здобувачі вищої освіти особливо потребують психологічної підтримки та порад щодо того, як самостійно впоратися зі стресом. Якість освіти наразі значною мірою залежить від того, наскільки викладач розуміє процеси, які відбуваються зі здобувачами освіти, вміє аналізувати, як втрата рідних, примусове переселення та інші психологічні травми впливають на їхню здатність до навчання [2]. Тому важливим питанням є наявність у викладачів відповідних компетентностей. Важливим компонентом професійної підготовки викладачів ЗВО має бути формування їхньої здатності до ефективної педагогічної комунікації із сучасними здобувачами вищої освіти. Це має забезпечити формування вміння використовувати онлайн-середовище для комунікації та опанування технологіями лаконічного й образного висловлювання думок [4].

Зазначені завдання можуть бути реалізовані через створення освітніх центрів, навчально-практичних комплексів та інших сучасних ініціатив. У контексті війни та післявоєнного відновлення пошкодженої ворогом інфраструктури вища освіта стає одним із чинників, що впливає на національну безпеку країни. Розробка стратегії рееміграції є також важливим аспектом у протидії явищу наукової еміграції, яка особливо активізувалася з початком російсько-української війни ще у 2014 році та прискорилася після повномасштабного вторгнення у 2022 році. Для досягнення цієї мети необхідно:

• посилити координацію наукових програм у співпраці із закордонними закладами вищої освіти;

• стимулювати повернення науковців та молоді на Батьківщину;

• виховувати у здобувачів вищої освіти почуття приналежності до подій в Україні та світі, зосереджуючи увагу на наукових дослідженнях, спрямованих на збереження національних традицій, соціальних і морально- етичних цінностей [6, с. 243].

До основних тенденцій розвитку сфери вищої освіти у післявоєнний період можна віднести (рис. 2):

Рис. 2. Основні тенденції розвитку галузі вищої освіти у період післявоєнного відновлення України

Джерело: власна розробка автора

Однією з ключових складових підвищення якості вищої освіти є забезпечення належного матеріально-технічного обладнання для навчання та наукової діяльності здобувачів та викладачів. В Україні, на жаль, не вистачає сучасних лабораторій, комп'ютерних класів та інших спеціалізованих приміщень для проведення навчальних та наукових заходів. Також важливим аспектом є забезпечення достатнього фінансування для наукових досліджень та інноваційних проєктів. Ці питання потребують подальшого розгляду задля розвитку галузі вищої освіти у майбутньому.

Приватні ЗВО стали помітною тенденцією у розвитку системи вищої освіти в Україні протягом останніх років. Їхня відмінність від державних полягає в тому, що вони фінансуються приватними коштами і не отримують державної підтримки. Проте вони можуть отримувати стипендії, гранти та інвестиції від приватних компаній. Це дає їм можливість мати більшу автономію у керуванні та розвитку, а також сприяє адаптації навчальних програм до вимог ринку праці.

Формування мобільності у сучасний період є ключовим завданням неперервної освіти, яка сприяє розвитку особистості протягом життя. Можливість розвитку мобільності існує у будь-якому віці, проте кожен віковий період сприятливий для розвитку різних її аспектів. У різні вікові проміжки це обумовлено чутливістю до віку, особливостями соціальних ролей у конкретних соціально-вікових групах, вимогами до освітнього процесу згідно з віковими принципами педагогіки і психології, а також індивідуальними особливостями здобувачів освіти [5]. Міжнародна мобільність відкриває можливість для отримання неперервної освіти, постійного поглиблення компетенцій, формування актуальних знань, гнучкості, критичності мислення, досягнення цілісності й наступності у навчанні та вихованні. Перехід ЗВО від класичного академічного й дослідницького напряму до інноваційного та відкритого закладу майбутнього є можливим завдяки таким програмам Європейського Союзу, як Еразмус+, Horizon 2020, Tempus, Erasmus Mundus тощо. Після початку повномасштабного вторгнення Європейська Комісія продемонструвала активний підхід та надала підтримку закладам вищої освіти України у здійсненні програми Еразмус+ та у впровадженні міжнародної академічної мобільності серед українських здобувачів вищої освіти. Щоб підтримати українських здобувачів, Європейська Комісія впровадила гнучкі процедури та спеціальні заходи для отримання грантів на навчальну й академічну (кредитну) мобільність [7].

Однією з майбутніх тенденцій розвитку вищої освіти є також скорочення тривалості бакалаврату до 3 років і магістратури до 2 років, що сприятиме зниженню середнього віку фахівців при виході на ринок праці. Також передбачається оптимізація системи вищої освіти, яка має на увазі об'єднання університетів у потужні регіональні центри з метою підвищення інституційної потужності закладів.

Основними змінами, які нині можна спостерігати в освітній системі світу, є зміна ролі ЗВО. Наразі вони мають більше відповідальності не лише під час забезпечення освітнього процесу, але й під час створення інноваційних рішень, активного використання останніх наукових досягнень на кшталт об'єднання ресурсів для спільних проєктів, розвитку науково-освітніх онлайн- платформ тощо.

Основні напрями, цілі та завдання розвитку вищої освіти визначає реалізація освітньої політики, що орієнтована на потреби української економіки й ринку праці. Це активізує інноваційну діяльність у закладах вищої освіти, а саме:

• розроблення та впровадження інноваційних освітніх проєктів;

• пошук і застосування новаторських методів та технологій навчання;

• створення сприятливого середовища для інновацій у сфері освіти [3].

Метою такої діяльності є створення умов для розроблення та впровадження освітніх інновацій, спрямованих на підготовку майбутніх фахівців до реалізації, використання та комерціалізації результатів наукових досліджень і розробок, що стосуються інноваційної продукції та послуг. Необхідно реалізувати ключові принципи освітнього процесу, що охоплюють формування середовища для особистісного розвитку, створення умов для неперервної освіти та дотримання етичних норм сучасності. Адаптація освітнього процесу до сучасних викликів гарантує збереження та вдосконалення освітньої системи у післявоєнний період.

Висновки

Ключовим фактором для підвищення результативності вищої освіти є використання інноваційних технологій, оскільки вони сприяють кращому плануванню навчального процесу, доступу до диференційованих навчальних ресурсів, а також розвитку нових навичок та компетенцій. Легкий доступ до усіх освітніх ресурсів та зручну комунікацію в реаліях сьогодення забезпечує дистанційна форма навчання, впровадження якої у ЗВО можливе саме за використання цифрових технологій. Отже, завдяки інноваційним підходам вища освіта стала значно доступнішою, що сприяє розвитку у здобувачів навичок, які будуть корисні їм у майбутній професійній діяльності.

Навіть в умовах військової агресії рф Україна продовжує формувати різні стратегії розвитку багатьох сфер людської діяльності, зокрема й вищої освіти. Заклади вищої освіти в Україні розробляють стратегії реконструкції та продовження започаткованих реформ в освіті. Найближчим часом Україна планує збільшити обсяги освітніх послуг, підтримувати світові гуманітарні та культурні цінності, а також ініціювати проєкти з інтеграції іноземних здобувачів вищої освіти у провідні ЗВО.

Перспективами подальших досліджень може бути розробка методів поліпшення систем дистанційного навчання для покращеної комунікації учасників освітнього процесу та підвищення якості надання освітніх послуг в умовах післявоєнного відновлення.

Література:

1. Бодак В. Тенденції розвитку вищої освіти в Україні. Людинознавчі студії: зб. наук. праць Дрогобицького держ. пед. у-ту ім. Івана Франка. 2022. № 45. С. 13-24. DOI: https://doi.Org/10.24919/2522-4700.45.1 (дата звернення: 22.02.2024).

2. Бойко І. В., Буханченко О. П., Гаврильєв В. М., Бондаренко В. В. Трансформація вищої освіти в сучасних умовах. Український стоматологічний альманах. 2023. № 1. С. 88-92. URL: http://repository.pdmu.edu.Ua/bitstream/123456789/20392/1/Transformation_of_higher_ education_in_modern_conditions.pdf (дата звернення: 22.02.2024).

3. Гораш К. Інноваційні діяльність як пріоритетний напрям розвитку закладу вищої освіти. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2023. № 23 (1). С. 50-60. DOI: https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.50-60 (дата звернення: 22.02.2024).

4. Краснощок І. П. Виховна компетентність майбутнього педагога: зміст та структура. Наукові записки. 2019. № 182. С. 90-98. DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988. 2019.182.19 (дата звернення: 22.02.2024).

5. Михайлова Л. М., Кочарян А. Б., Савастру Н. І. Вплив мобільності на якість освіти: переваги та виклики в епоху інноваційних технологій. Наукові інновації та передові технології. 2023. № 13 (27). С. 758-768. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023- 13(27)-758-768 (дата звернення: 22.02.2024).

6. Мосій І. М., Поліщук О. А., Квітко Н. М. Адаптація та розвиток закладів вищої освіти у післявоєнний час: прогноз тенденцій. Перспективи та інновації науки. 2023. № 16 (34). С. 236-247. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-16(34)-236-247 (дата звернення: 22.02.2024).

7. Полякова А. С., Тарангул Л. М., Писарчук О. В., Дзевицька Л. С. Виклики та інновації у вищій освіті XXI століття: погляд у майбутнє. Академічні візії. 2023. № 24. URL: https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/646 (дата звернення: 22.02.2024).

8. Семенишина І. В. , Кочарян А. Б., Савастру Н. І. Майбутнє вищої освіти: роль онлайн-курсів та адаптивних підходів. Вісник науки та освіти. 2023. № 10 (16). С. 807-821. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-10(16)-807-821 (дата звернення: 22.02.2024).

9. Юган Н. Л. Наратив українсько-російської війни у навчальних подкастах. Діалог культур у Європейському освітньому просторі : матеріали VH Міжнародної конференції (м. Київ, 10 трав. 2022 р.). Київ : КНУТД, 2022. С. 25-30. URL: https://er.knutd.edu.ua/ bitstream/123456789/20253/1/Dialog_2022_P025-030.pdf (дата звернення: 22.02.2024).

10. Boichenko, M., Kozlova, T., Kulichenko, A., Shramko, R., & Polyezhayev, Y. (2022). Creative activity at higher education institutions: Ukrainian pedagogical overview. Amazonia Investiga, 11 (59), 161-171. https://doi.org/10.34069/AI/2022.59.11.15 (дата звернення: 22.02.2024).

References:

1. Bodak, V. (2022). Tendentsii rozvytku vyshchoi osvity v ukraini [Trends in the development of higher education in Ukraine]. Liudynoznavchi studi't: zbirnyk naukovykh prats Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka - Studies in the humanities: a collection of scientific works of Ivan Franko Drohobytsk State Pedagogical University, 45, 13-24. https://doi.org/10.24919/2522-4700.45.! [in Ukrainian].

2. Boyko, I. V., Bukhanchenko, O. P., Gavriliev, V. M., & Bondarenko, V. V. (2023). Transformatsiia vyshchoi osvity v suchasnykh umovakh [Transformation of higher education in modern conditions]. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh - Ukrainian dental almanac, 1, 88-92. Retrieved from http://repository.pdmu.edu.ua/bitstream/123456789/20392/1/Transformation_of_ higher_education_in_modern_conditions.pdf [in Ukrainian].

3. Horash, K. (2023). Innovatsiini diialnist yak priorytetnyi napriam rozvytku zakladu vyshchoi osvity [Innovative activities as a priority direction of higher education institution development]. Osvita doroslykh: teoriia, dosvid, perspektyvy - Adult education: theory, experience, perspectives, 23 (1), 50-60. https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.50-60 [in Ukrainian].

4. Krasnoshchok, I. P. (2019). Vykhovna kompetentnist maibutnoho pedahoha: zmist ta struktura [Educational competence of the future teacher: content and structure]. Naukovi zapysky, 182, 90-98. https://doi.org/10.36550/2415-7988.2019.182.19 [in Ukrainian].

5. Mykhailova, L. M., Kocharian, A. B., & Savastru, N. I. (2023). Vplyv mobilnosti na yakist osvity: perevahy ta vyklyky v epokhu innovatsiinykh tekhnolohii [The impact of mobility on the quality of education: advantages and challenges in the era of innovative technologies]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii - Scientific innovations and advanced technologies, 13 (27), 758-768. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-13(27)-758-768 [in Ukrainian].

6. Mosii, I. M., Polishchuk, O. A., & Kvitko, N. M. (2023). Adaptatsiia ta rozvytok zakladiv vyshchoi osvity u pisliavoiennyi chas: prohnoz tendentsii [Adaptation and development of higher education institutions in the post-war period: trend forecast]. Perspektyvy ta innovatsii nauky - Perspectives and innovations of science, 16 (34), 236-247. https://doi.org/10.52058/2786-4952- 2023-16(34)-236-247 [in Ukrainian].

7. Semenyshyna, I. V., Kocharian, A. B., & Savastru, N. I. (2023). Maibutnie vyshchoi osvity: rol onlain-kursiv ta adaptyvnykh pidkhodiv [The future of higher education: the role of online courses and adaptive approaches]. Visnyk nauky ta osvity - Herald of science and education, 10 (16), 807-821. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-10(16)-807-821 [in Ukrainian].

8. Poliakova, A., Taranhul, L., Pysarchuk, O., & Dzevytska, L. (2023). Vyklyky ta innovatsii u vyshchii osviti XXI stolittia: pohliad u maibutnie [Challenges and innovations in higher education of the 21st century: a look into the future]. Akademichni vizii - Academy vision, 24. https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/646 [in Ukrainian].

9. Yuhan, N. L. (2022). Naratyv ukrainsko-rosiiskoi viiny u navchalnykh podkastakh [Narrative of the Ukrainian-Russian war in educational podcasts]. Proceeding fromMaterialy VII Mizhnarodnoi konferentsii “Dialoh kultur u Yevropeiskomu osvitnomu prostori ” - The materials of the VII International Conference “Dialogue of cultures in the European educational space ”, (pp. 25-30). Kyiv : KNUTD. Retrieved from https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/20253/ 1/Dialog_2022_P025-030.pdf [in Ukrainian].

10. Boichenko, M., Kozlova, T., Kulichenko, A., Shramko, R., & Polyezhayev, Y. (2022). Creative activity at higher education institutions: Ukrainian pedagogical overview. Amazonia Investiga, 11 (59), 161-171. https://doi.org/10.34069/AI/2022.59.11.15 [in English].

Размещено на Allbest.ru