Мистецька інноватика як педагогічний ресурс підготовки майбутніх викладачів музичних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»

МИСТЕЦЬКА ІННОВАТИКА ЯК ПЕДАГОГІЧНИЙ РЕСУРС ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ МУЗИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Сяо Гуйян

Анотація

інноватика педагогічний мистецький освіта

Стаття присвячена представленню сучасного педагогічного погляду на виникнення, сутність та шляхи застосування інноваційних технологій у процесі мистецької освіти в умовах технічно-інформаційних реалій світового та українського освітянського середовища. У статті проаналізовані погляди провідних науковців стосовно інновацій як можливого педагогічного ресурсу, який безпосередньо або опосередковано розкривається в індивідуальній та колективній творчій діяльності; методами історіографічного аналізу, узагальнення відповідних теоретичних висновків в результаті опрацювання науково-теоретичної та методичної літератури запропоновано концептуальне вирішення власної теоретичної ідеї стосовно можливості та доцільності застосування інноватики у педагогічній діяльності; викладено деякі положення стосовно змісту та специфічних можливостей розкриття педагогічного ресурсу у підготовці майбутніх викладачів мистецьких дисциплін.

Ключові слова: інноватика, педагогічний ресурс, інноваційна педагогічна діяльність, мистецька інноватика, майбутні викладачі музичних дисциплін, підготовка викладачів мистецтва, технічно-інформаційні реалії.

Annotation

Xiao Guiyang. Art innovation as a pedagogical resource for training future teachers of music disciplines.

The article is devoted to the presentation of a modern pedagogical view on the emergence, essence and ways of applying innovative technologies in the process of art education in the conditions of technical and informational realities of the world and Ukrainian educational environment. The article analyzes the views of leading scientists regarding innovation as a possible pedagogical resource, which is directly or indirectly revealed in individual and collective creative activity; using the methods of historiographical analysis, generalization of the relevant theoretical conclusions of the scientific-theoretical and methodological literature, a conceptual solution of one's own theoretical idea regarding the possibility and expediency of using innovations in pedagogical activity is proposed; some provisions regarding the content and specific possibilities of revealing the pedagogical resource in the training of future teachers of art disciplines are outlined.

The task of the pedagogical field is to find promising opportunities to use the available technical achievements and create adequate methods of their application to modernize and enrich the learning process itself, interest in artistic creative activity. Innovation is considered as a modern inevitable process of changes in social development, which is reflected in all spheres of a person's life, from his own inner world to the manifestation in external professional relations. This process determines the relevant requirements for the training of future teachers, in particular teachers of music disciplines.

Innovation in art pedagogy represents a set of modern means, technologies and methods of creating, studying and distributing products of artistic/musical creativity. It is based on a harmonious combination of traditional and non-traditional forms, creative approaches to teaching art, which form a modern innovative pedagogical resource.

The application of art innovation in the artistic educational process is carried out taking into account the sensory and emotional sphere of a person, students, personalities that cannot be digitized and artificially replaced. This is the basis of the special difficulty of applying innovative changes in mastering art disciplines.

Prospects for further investigations make it possible to invent new interesting methods of pedagogical intervention, adequate proposals for the creation of an innovative pedagogical resource for training future teachers of art disciplines.

Key words: innovation, pedagogical resource, innovative pedagogical activity, art innovation, future teachers of music disciplines, training of art teachers, technical and informational realities.

Постановка проблеми

Системи музичної підготовки вищих закладів освіти майбутніх спеціалістів музичної галузі в сучасних умовах технічно-інформаційних реалій світового освітянського середовища безпосередньо або опосередковано включені у процес ознайомлення з новітніми технологіями навчання, їх опанування та створення специфічних методів застосування в процесі підготовки викладачів музичного мистецтва.

Згідно з існуючими вимогами Болонської декларації (приєднання України у 2005), Лісабонської стратегії виникла потреба у зміні змісту, форм та методів підготовки конкурентноспроможних спеціалістів у мистецькій освітній галузі України. Процес модернізації освітньої галузі розпочався з прийняття Закони України «Про освіту» (2017), «Про вищу освіту» (2014), «Про інноваційну діяльність» (2022), інших установчих документів. Стратегічний напрямок сприяє створенню умов задля самореалізації особистості викладача мистецтва, це з одного боку, а з іншого - студентів та учнів як суб'єктів отримання продуктів мистецької освіти. Це стало поштовхом для здійснення інноваційного процесу в науці та практиці мистецької та мистецько-педагогічної освіти.

На шляху до успішного вирішення актуальних проблем, що виникають у педагогічній галузі сьогодення необхідно розв'язати низку суперечностей, зокрема: між нагальною потребою у сучасному розвитку освітньої системи та неготовністю викладацького складу до таких швидких та складних змін; між потребою залучення молоді до нових соціальних, економічних, організаційно-освітніх умов навчання та незвичністю і новаціями в технологіях передачі знань та опанування нових освітніх інформаційних джерел для безпосереднього застосування у навчанні; між швидкими темпами розвитку штучного інтелекту, який безпосередньо впливає на створення навіть музичних композицій, які полишені почуттєвого сенсу, та необхідністю збереження суто людських емоційно-почуттєвих реакцій, які створює та викликає зміст художньо-образного сприйняття музичних творів, що написані композиторами в різні історико-культурні епохи.

Умови, що виникли, торкаються всіх мистецьких галузей будьяких країн, відрізняючись змістом, специфічними можливостями застосування, у тому числі спираючись на їх культурно-національні традиції. Це обумовлює вибір напрямів інноватики в педагогічному процесі, обрання технічної або мистецької, національно-традиційної або сучасно-креативної її складових.

Аналіз актуальних досліджень

Проблема застосування різного сенсу інновацій не нова. Вона була предметом аналізу та узагальнення декілька десятків років потому та застосовувалась у таких музичних дисциплінах, які вивчали та висвітлювали історію розвитку музичного виконавства, музичну теорію, методику викладання музичних дисциплін, інше.

Інноваційна педагогічна діяльність досліджувалась науковцями загальнопедагогічної та музично-педагогічної галузі: Т. Демиденко (2004), Д. Козлов (2020), Г. Падалка (2004), ін.; інноваційність методичних поглядів у музичній підготовці під час гри на музичних інструментах висвітлювались у роботах І. Аксельруда (1996), К. Завалко (2014), М. Мойсеєвої (2002), В. Сирятського (1999), Л. Тарапати-Більченко (2004), ін. Ці науковців розглядали можливості застосування інноваційних методів підготовки різних суб'єктів освіти (студентів, учнів).

Д. Козлов уважає, що створення та поширення інновацій сучасного світу «обумовлюють появу інноваційної культури, яка приходить на зміну традиційній. Інноваційна культура займає пріоритетні позиції не лише на індивідуальному, але й на соціальному рівні» (Козлов, 2020, с. 29).

Т. Демиденко розглядає педагогічні інновації як «складне, інтегральне утворення, сукупність різних за цілями та характером видів робіт, що відповідають основним етапам розвитку інноваційних процесів...» (Демиденко, 2004).

З огляду аналізу наукових досліджень щодо педагогічної інноватики, наведемо думку К. Завалко, яка вважає, що «.зберігаючи всі родові риси інноваційних процесів, педагогічні нововведення відрізняються від аналогічних процесів в інших сферах тим, що «об'єкт» впливу інновацій, «предмет» їх діяльності - це особистість учня (студента, слухача), що розвивається та володіє неповторним «Я» (Завалко, 2014, с. 4). Авторка підкреслює, що саме на вдосконалення цієї особистості спрямовані будь-які педагогічні новоуведення.

Так, М. Мойсеєва (2002), запропонувала цікаву інноваційну методику формування музичної ансамблевої компетентності, що забезпечується необхідними професійними знаннями та системою різновидів практичної діяльності. Н. Лисіна (Н. Лисіна, В. Тітович (2023)), під час викладання курсу історії фортепіанного виконавства вважала за доцільне занурюватись у глибинні шари історії виникнення та розвитку як самого музичного інструменту, так і шляхів його опанування. Л. Тарапата-Більченко (2004), яка презентує інноваційний підхід щодо поглядів на культурно-історичну панораму поглядів, природу та функції музичного мистецтва, розглядаючи онтологічні, соціальні та антропологічні виміри музичних понять, конкретизує важливу роль музики в процесі формування світогляду. В. Сирятський (1999) спирався у своїх висновках стосовно історії розвитку фортепіанного виконавства на теологічні філософські ідеї.

З історичного погляду інноваційні підходи до музичного виховання та розвитку учнів в умовах загальноосвітньої шкоди були застосовані в методиках Е. Жак-Далькроза, Г. Зілвея, З. Кодая, М. Монтессорі, К. Орфа. їх спадщина натепер набуває певної актуалізації у зв'язку з розширенням здоров'язбережувальної функції мистецького навчання.

Мета статті полягає у розгляді означеної проблеми полягає у визначенні змісту та специфіки педагогічного ресурсу застосування інноватики у мистецькій освіти майбутніх викладачів музичних дисциплін та його впливу на суб'єктів отримання продуктів мистецької творчості.

Методи дослідження

Застосовуючи методи історіографічного аналізу, узагальнення теоретичних висновків науковців з відповідної науково-теоретичної та методичної літератури, концептуального визначення власної теоретичної ідеї стосовно можливості та доцільності застосування інноватики у педагогічній діяльності, пропоновано деякі положення стосовно змісту та специфічних можливостей розкриття педагогічного ресурсу у підготовці майбутніх викладачів різних музичних дисциплін.

Виклад основного матеріалу

Застосування освітньої інноватики поряд із змінами інформаційних, інтелектуальних технологій у сучасних умовах стало природним явищем, хоча і не зовсім легким та сприйнятливим в умовах необхідності глибинної зміни освітньої парадигми. Це спричинено тим, що глобалізований динамічний світ безпосередньо втручається в особистісний світ людини, звичні шляхи її самореалізації, погляди на майбутнє, вимагає швидких змін у прийнятті рішень, застосуванні необхідних способів реалізації нестандартних ситуацій. Педагогічна сфера діяльності, спроможність організувати та спрямувати відхід від мисленнєвих стереотипів усіх суб'єктів освітнього процесу спонукає до пошуку незастосованого досі навчального та виховного ресурсу.

На сучасному етапі інноваційна діяльність залишається експериментальною, що проявляється по-різному. Наприклад, змінами програмного забезпечення, інформативними заходами для надання можливості всім учасникам освітнього процесу отримати необхідні пояснення стосовно змісту інновацій, залучення наукових установ до роботи в закладах освіти, регулярними підсумковими конференціями задля ознайомлення з результатами сумісної діяльності, інше (Завалко, 2014, с. 6).

Так, під впливом інноваційних процесів змінюються і напрямки розкриття та застосування педагогічного ресурсу всіх галузей освіти, мистецька не є виключенням. Виникають нові педагогічні системи, які є демократичнішими, енергозберігаючими, соціалізуючими для людей з особовими потребами, мистецько-терапевтичними (Малашевська, 2016), творчоспрямованими.

Наукова думка не залишається осторонь реформування педагогічної освіти, пошуку нових ресурсів у підготовці викладачів мистецтва, ґрунтуючись на традиційному, особистісно-орієнтованому, культурологічному, компетентнісному, діалогічному, індивідуальному, інших наукових підходах з метою забезпечення музично-педагогічної галузі професійними спеціалістами з достатньою кількістю фахових компетентностей для уможливлення вирішення будь-яких практичних проблем.

Торкаються ці інноваційні зміни і змісту та методів мистецької освіти молоді, прогресивними з яких у діяльності майбутніх викладачів музичного мистецтва стануть самореалізаційні можливості, творчий пошук, креативність у вирішенні культуротворчих, музично-виконавських завдань, навчання через виховання у творчих музичних колективах (хори, фольклорні ансамблі, музично-інструментальні колективи тощо); використання виконавського репертуару з числа творчого доробку найбільш обдарованих талановитих учасників музичних колективів, імпровізаційні можливості обдарованих суб'єктів мистецької освіти, проєктні засоби організації творчих заходів з конкретною тематикою для різних верств слухацької аудиторії тощо.

Звертаємо особливу увагу на роботи, в яких акцентовано увагу на методичному аспекті підготовки, зокрема фортепіанного виконавства, оскільки багато майбутніх викладачів музичного інструменту мріють працювати з музично обдарованою молоддю в різних закладах мистецької освіти. Ми вважаємо, що знання методики, у тому числі її інноваційної складової, є цікавим напрямом професійного зростання майбутніх викладачів мистецьких дисциплін (Сяо Гуйян, 2023, с. 139).

Отже, зважаючи на те, що методичний аспект є важливим в системі музично-інструментальної підготовки майбутніх викладачів музичних дисциплін, педагогічним ресурсом стає сам процес виконавської підготовки, зокрема, й на заняттях з фортепіано. Вважаємо за доцільне розглядати методичний потенціал дисциплін фортепіанного виконавства у двох аспектах: методичний супровід роботи над твором як інструментарій забезпечення якості самостійної роботи; екстраполяція засвоєних методів роботи над певними творами з урахуванням різноманітних завдань на проекцію майбутньої роботи з учнями (Сяо Гуйян, 2013, с. 138-139).

Розкриваючи педагогічний потенціал інноватики можна навести приклади щодо навчання гри на фортепіано в Китаї. Навчання на цьому інструменті є дуже популярним видом естетичної діяльності дітей, а це означає і сферу діяльності їхніх викладачів, які шукають ефективні засоби проведення занять. Проблема виникає там, де стає очевидним, що опанування музичним інструментом вимагає багато зусиль і ці енергозатрати не завжди викликають задоволення у школярів молодшого віку. Викладачі ж, розуміючи цю проблему, надають перевагу традиційним методам навчання, які потребують багато зусиль, кропіткої праці.

У сучасних умовах технічного «буму», наявності не лише багатого інформаційного мистецького простору завдяки Інтернет ресурсу, а і широкого вибору різноманітних гаджетів, які дозволяють імітувати фортепіанну клавіатуру, користуватись широким вибором відеозаписів виконання різних творів талановитими виконавцями, робити записи власного виконання тощо, лише традиційні методи, які базувались на тренуваннях, навіть і усвідомлених відпрацюваннях складних технічних епізодів тощо, стають лише частиною можливостей, що використовуються на заняттях з опанування буд-якого музичного інструменту. Відверто кажучи, робота над технічним удосконаленням виконавського апарату ніколи не буде замінена відео-файлами або збагаченими різними звуковими можливостями електронними інструментами.

У контексті зазначеного ми вважаємо, що «... кожний викладач працює за своїми уявленнями щодо методики викладання, або орієнтується на свій попередній досвід. Нерідко домінувальним видом є вивчення вправ Ганона, а розвиток музичного мислення, формування художньої техніки початківців бракує» (Сяо Гуйян, 2023, с. 256-257).

До традиційних методів додаються методи набуття спеціальних компетентностей музикантів, які бажають стати професійними виконавцями, сучасні технічні можливості спонукають до творчості, розкривають додатковий ресурс для викладачів у роботі над музичними творами в процесі гри на музичних інструментах. Тобто, «.нова віртуальноестетична реальність також приваблює дітей, їх поступово зацікавлюють ігри, комп'ютер, в результаті чого зникає бажання проводити години важкої праці «за інструментом» (Сяо Гуйян, 2023, с. 256-257).

Перед викладачами мистецьких дисциплін постає завдання опанування інноваційних шляхів викладання гри на музичному інструменті, серед яких: збагачення та осучаснення виконавського репертуару, різноманітні за складом музичних інструментів ансамблі, заохочення до сольної та колективної творчості участю у конкурсах і фестивалях тощо. Часто відбувається «зміщення акценту від загальних, визначених традицій навчання, зорієнтованих на обов'язковий певний результат високої якості виконання, на творчу самореалізацію дитини, її інтереси, стимулювання її зацікавлення мистецтвом. Отже, дитиноцентрований підхід стає домінувальним» (Сяо Гуйян, 2023, с. 256-257).

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок

1. Інноватика - сучасний невідворотній процес змін суспільного розвитку, який відбивається на всіх сферах життя людини від її власного внутрішнього світу до прояву в зовнішніх професійних відносинах. Цей процес зумовлює відповідні вимоги щодо підготовки майбутніх викладачів, зокрема викладачів музичних дисциплін.

2. Мистецька інноватика представляє сукупність сучасних засобів, технологій та методів створення, вивчення та розповсюдження продуктів мистецької/музичної творчості із застосуванням гармонійного поєднання традиційних і нетрадиційних форм, креативних підходів навчання мистецтву, які утворюють сучасний інноваційний педагогічних ресурс передачі досвіду мистецької творчості з покоління до покоління.

3. Застосування мистецької інноватики в освітньому процесі здійснюється з урахуванням відчуттєво-емоційної сфери людини, учнів, особистостей, яких не можна оцифровувати та штучно замінювати. На цьому ґрунтується особлива складність застосування інноваційних змін у опануванні мистецьких дисциплін.

4. Перспективи подальших розвідок уможливлюють винайдення цікавих методів педагогічного втручання, адекватних пропозицій створення інноваційного педагогічного ресурсу підготовки майбутніх викладачів мистецьких дисциплін.

Література

1. Аксельруд, І. Е. (1996). Теоретико-практичні основи художнього виконання на фортепіано: навч.-метод. посібник для студентів музично-педагогічних факультетів вищих педагогічних навчальних закладів. Суми: СумДПУ ім.А.С. Макаренка (Akselrud, I. E. (1996). Theoretical and practical foundations of artistic piano performance: textbook for students of musical and pedagogical faculties of higher pedagogical education institutions. Sumy: Sumy SPU named after A.S. Makarenko).

2. Демиденко, Т. М. (2004). Підготовка майбутніх учителів трудового навчання до інноваційної педагогічної діяльності (автореф. дис.... канд. пед. наук). Луганський національний університет імені Т. Шевченка (Demydenko T.M. (2004). Preparation of future teachers of labor education for innovative pedagogical activity (PhD thesis abstract). Luhansk National University named after T. Shevchenko).

3. Завалко, К. В. (2014). Методологія формування готовності вчителя музики до інноваційної діяльності: монографія. Київ: Центр навчальної літератури (Zavalko, K.V. (2014). Methodology of forming the readiness of a music teacher for innovative activities: monograph. Kyiv: Center for Educational Literature).

4. Закон України «Про освіту» №2145-VIII від 05.09.2017 зі змінами 2024. (Law of Ukraine "On Education” No. 2145-VIII dated September 5, 2017, as amended in 2024). https://osvita.ua>law

5. Закон Україні «Про вищу освіту», №1556-VII від 01.07.2014, редакція від 01.01.2022 (Law of Ukraine “On Higher Education", No. 1556-VII dated 01.07.2014, version dated 01.01.2022). https://urst.com.ua/downloadact/provyshchuosvitu

6. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 13 грудня 2022 року N 2849-IX (Law of Ukraine “On Innovative Activity" dated December 13, 2022 N 2849-IX). https://zakon.rada.gov.ua >

7. Козлов, Д. О. (2020). Інноваційна культура майбутнього керівника закладу загальної середньої освіти: теорія та методика озвитку: монографія. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка (Kozlov, D. O. (2020). Innovative culture of the future head of the institution of general secondary education: theory and methods of development: monograph. Sumy: Sumy DPU named after A.S. Makarenko).

8. Лисіна, Н.І., Тітович, В.І. (2023). Клавірна музика Ренесансу і Бароко:видатні європейські музиканти. Історичні, теоретичні та методичні аспекти: монографія. Київ: УДУ ім. Михайла Драгоманова (Lysina, N.I., Titovych, V.I. (2023). Piano music of the Renaissance and Baroque: outstanding European musicians. Historical, theoretical and methodical aspects: monograph. Kyiv: USU named after Mykhailo Drahomanov).

9. Ліссабонська стратегія (Lisbon Strategy). URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/

10. Малашевська, І.А. (2016). Музичне навчання дошкільників і молодших школярів на основі оздоровчо-розвивального підходу: монографія. Переяслав-

11. Хмельницький, ФОП Домбровська Я.М. (Malashevska, I. A. (2016). Music education of preschoolers and junior schoolchildren based on the health and development approach: monograph. Pereiaslav-Khmelnytskyi, PPE Dombrovska Y.M.).

12. Моісеєва М. А. (2002). Теоретико-методичні основи навчання ансамблевої гри: навч.-метод. посібник для викладачів і студентів мистецьких навчальних закладів. Житомир: Волинь (Moiseieva, M. A. (2002). Theoretical and methodological foundations of teaching ensemble playing: teaching manual for teachers and students of art education institutions. Zhytomyr: Volyn).

13. Сирятський, В.О. (1999). Філософія та історія світового фортепіанного виконавства: Програма для фортепіанних факультетів вищих музичних навчальних закладів. Київ (Syriatsky, V.O. (1999). Philosophy and history of world piano performance: Program for piano faculties of higher music education institutions. Kyiv).

14. Сяо Гуйян (2023). Фортепіанна підготовка майбутніх учителів та викладачів музичного мистецтва крізь призму викладання Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики: матеріали Х Міжнародної науковопрактичної конференції (26-27 квітня 2023 року), (сс. 138-139). Переяслав: Університет Григорія Сковороди в Переяславі (Xiao Guiyang (2023). Piano training of future teachers of musical art through the prism of teaching Regional cultural, artistic and educational practices: materials of the 10th International Scientific and Practical Conference (April 26-27, 2023), (pp. 138139). Pereiaslav: Hrihorii Skovoroda University in Pereiaslav).

15. Сяо Гуйян (2023). Актуальні проблеми навчання учнів-початківців гри на фортепіано в соціокультурному просторі України і Китаю (Xiao Guiyang (2023). Actual problems of teaching students-beginners to play the piano in the socio-cultural space of Ukraine and China). Scientific practice: modern and classical research methods: Collection of scientific papers «A'OFOZ» with Proceedings of the IV International Scientific and Practical Conference, Boston, May 26, 2023, (pp. 256257). Boston-Vinnytsia: Primedia eLaunch & European Scientific Platform.

16. Тарапата-Більченко, Л.Г. (2004). Філософія музики: навч. посібник для студентів та магістрантів факультету мистецтв. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка (Tarapata-Bilchenko, L.H. (2004). Philosophy of music: textbook for students and graduate students of the Faculty of Arts. Sumy: Sumy SPU named after A.S. Makarenko).

Размещено на Allbest.ru