Білінгвальне навчання як засіб реалізації міждисциплінарної інтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний лінгвістичний університет

Білінгвальне навчання як засіб реалізації міждисциплінарної інтеграції

Хоменко О.В.

Вступ

Сучасна іншомовна підготовка студентів професійних вищих навчальних закладів - майбутніх фахівців - реалізується в контексті реформування освіти та впровадження інновацій на основі досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Формування цілісної особистості фахівця можливе лише на основі інтегративного навчання, що передбачає міждисциплінарність як вищу форму консолідації знань. Реалізація міждисциплінарної інтеграції неможлива без білінгвального навчання, тобто без одночасного навчання рідною та іноземною мовами на відміну від традиційного мономовного викладання фахових дисциплін. Оскільки проблема впровадження і розвитку білінгвального навчання ще недостатньо розроблена у наукових працях вітчизняних науковців, то актуальність нашого дослідження не викликає сумніву. Виходячи з того, що одним із завдань вищої професійної школи є розвиток білінгвальних предметних компетентностей майбутнього фахівця та підготовка до їх ефективного використання у майбутній професійній діяльності, білінгвальне навчання, яке вибудовується на інтегративній міждисциплінарній основі, зберігає свою інноваційність і потребує теоретичної та практичної розробки його аспектів. Звідси, метою дослідження є характеристика навчального білінгвізму у контексті міжкафедральної взаємодії. Мета передбачає конкретизоване визначення білінгвального навчання відповідно до декларованого дослідження, виокремлення його теоретичних засад та доповнення їх новими положеннями.

Виклад основного матеріалу

Аналіз наукової літератури засвідчив, що в зарубіжній дидактиці процес інтеграції мови та фахового предмету не є новим. Зокрема, поняття предметно-іншомовного навчання (Content and Language Integrated Learning) вперше було введене Д. Машем (David Marsh) ще в 1994 році. [8]. Науковцями вищих освітніх закладів Європи розроблено теоретичні засади білінгвального навчання (Coyle D., 2010, Dudley-Evans T., 1998, Fortanet-Gomez I., 2011, Marsh D., 1994, Ting Y.L.T., 2011, Morgado M., Gaspar M., Rdgio M., 2018 та ін.). Зокрема, велика увага приділялася моделюванню ефективного середовища, яке сприяє розвитку пізнавальних здібностей студентів (Meyer O., Ting T., 2011). Великий внесок у сферу інтегративного навчання іноземної мови та спеціальності внесли також і Т. Гатчинсон (Thomas Hutchinson) та А. (Alan Waters) - 60- 70-і роки 20 ст. - з підходом «Англійська мова для спеціальності» (English for Specific Purposes) (ESP) та їх послідовник Т. Дадлі-Еванс (Tony Dudley-Evans). Ними розроблена також і технологія реалізації міждисциплінарної взаємодії. Зокрема, виділяються три етапи спільної роботи викладачів-лінгвістів та фахових дисциплін: cooperation, collaboration і team-teaching [7; 6]. Слід зазначити, що європейські науковці не залишили поза увагою і проблему особистісно-професійної складової викладача. Зокрема, В. Павон (Victor Pavon) наголошує на необхідності формування у викладачів двоїстого типу компетентностей - відповідного рівня лінгвістичної компетентності та знаннями у сфері спеціальної професійної дисципліни [с. 65].

Аналіз вітчизняного досвіду інтегративного навчання іноземних мов та професійних дисциплін свідчить, що теорія міждисциплінарної інтеграції як засобу підвищення ефективності навчального процесу у вищій школі України розроблена достатньо (Авсюкевич Ю.С., Гришкова Р.О., Драб Н.Л., Личко П.Я., Микитенко Н.О., Секрет І.В., Пономаренко В.С., Тарнопольський О.Б. та ін.) Причому особливою увагою користується проблема інтеграції іншомовної, спеціальної та психолого-педагогічної підготовки (Гапон Ю.А., Данчева О.В., Максимчук Л.В., Поясок Т. та ін.). У наукових джерелах представлено авторське визначення інтегративного навчання, виділено його компоненти, визначено основні принципи, окреслені шляхи реалізації у вищих освітніх закладах; міждисциплінарна інтеграція розглядається як один із засобів оволодіння мовою для спеціальності, дається визначення білінгвізму, розглядається проблема навчального білінгвізму тощо (Хоменко О.В., 2015). Своє відображення проблеми білінгвізму знайшли і в інших працях наших науковців (Микитенко Н.О., 2009, Коляденко Є.В., Ситняківська С.М., Сейко Н.А., 2020 та ін.). Вагомим внеском у теорію та практику білінгвального навчання є дисертаційне дослідження Ситняківської С.М., 2019, в якому представлено обгрунтування теоретико-методичних засад підготовки фахівців соціальної сфери на білінгвальній основі, розроблено модель та спроектовано зміст, форми і методи такої підготовки. Проведений аналіз фахової літератури свідчить про величезний потенціал білінгвального навчання - ефективної форми організації навчального процесу для підвищення якості підготовки майбутніх фахівців у вищій школі.

Як зазначалося вище, здійснювати білінгвальне навчання можливо лише завдяки міжкафедральній взаємодії. Проте на практиці реалізувати її досить складно. По-перше, міждисциплінарний підхід до проектування цілісного навчального процесу лише починає змінювати предметно- дисциплінарний. Не всі ВНЗ та кафедри готові ще до такої форми роботи. По-друге, слід враховувати і присутню в наших ВНЗ інерційність, звичку до традиційних та добре знайомих форм організації навчального процесу, додаткове навантаження на викладачів кафедр тощо. Наприклад, для того, щоб розробити програму білінгвального професійно орієнтованого курсу, викладачі фахових дисциплін та іноземної мови повинні спільно: а) проаналізувати потреби професійного середовища майбутнього фахівця; б) сформулювати кінцеві завдання курсу; в) сформулювати і сформувати як лінгвістичні, так і професійні компетентності; г) розробити засоби контролю, які відрізняються від засобів контролю володіння іноземною мовою; д) розробити проблемно- комунікативні завдання професійного характеру із спеціальності тощо. Крім того, невід'ємною складовою професійної діяльності викладачів є вміння розробляти спеціалізовані навчальні посібники. Для цього вони повинні або відібрати та при необхідності адаптувати оригінальні навчальні матеріали з урахуванням рівнів володіння мовою студентами або навіть розробити нові у випадку їх відсутності. Тому впроваджувати інтегративне навчання через кафедральну взаємодію слід поступово, крок за кроком. На цьому шляху ми робимо лише перші кроки. Наприклад, реалізація моделі білінгвальної професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери, розробленої Ситняківською С.М., відбувалася на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка, на соціально- психологічному факультеті (кафедра соціальних технологій) за спеціальністю «Соціальна робота». На кафедрі іноземної мови Київського національного лінгвістичного університету розробляється педагогічна концепція інтегративного навчання іноземних мов та професійних дисциплін у контексті міжкафедральної взаємодії. Визначено цілі та завдання концепції, проаналізовано передумови та актуальність її розробки, представлено алгоритм реалізації міждисциплінарної інтеграції фахових предметів та іншомовної підготовки як засобу формування іншомовної професійної комунікативної компетентності - невід'ємної складової професійної компетентності майбутніх фахівців тощо.

У своїй дисертаційній роботі, монографії, публікаціях ми обгрунтували у контексті міжкафедральної взаємодії доцільність створення в структурі кафедр або поза ними (в залежності від фінансових можливостей ВНЗ) міжкафедральної навчально-наукової лабораторії та визначили її функції [5; 3, С. 262-266]. Зокрема, до першочергових функцій такої лабораторії відносимо створення дидактико-методичного забезпечення (інтегрованих програм спецкурсів, інтегрованих курсів для дистанційного навчання, інтегрованих текстових матеріалів, підручників, зокрема електронних, які могли б використовуватися поряд із стереотипними професійно орієнтованими навчальними посібниками, збагачуючи тим самим пізнавальний потенціал сучасного студента, який добре володіє комп'ютерними технологіями; спільних творчих проектів, метою яких є вирішення проблемних виробничих ситуацій - кейсів; спільних міжнародних проектів тощо. Це інтенсифікує впровадження інтегративного білінгвального навчання на міждисциплінарній основі та значно зменшить навантаження на викладачів при підготовці до занять. Якщо немає можливості створити зазначену вище лабораторію, то пропонується спільно працювати в педагогічних тандемах, педагогічних малих групах, які б перебрали на себе певні функції таких лабораторій. Вважаємо також за доцільне, враховуючи конкретні потреби та особливості замовників майбутніх фахівців, залучати до розробки інтегрованих програм і представників організацій-замовників, реального бізнесу з метою відображення в них найактуальніших, найсвіжіших тенденцій, оскільки економіка і виробництво розвиваються швидше, ніж відбуваються зміни в освіті. Це ж стосується й інтегрованих спецкурсів, до розробки і читання яких також доцільно залучати представників виробництва та бізнесу. Тобто йдеться вже про інтегровані освітньо- виробничі програми. Вважаємо, що такі програми є ефективними, оскільки дозволяють забезпечити високу якість теоретичного навчання та практичної професійної підготовки, швидко реагувати на зміни в економіці та на ринку інтелектуальної праці.

Зупинимося на визначенні самого поняття «білінгвальне навчання». Білінгвальне навчання у сфері вищої фахової освіти окреслено як взаємопов'язану діяльність викладача і студентів у процесі вивчення дисциплін циклу професійної та практичної підготовки засобами рідної та іноземної мов, у результаті якої досягається певний рівень компетентностей, що забезпечує як глибоке засвоєння предметного змісту дисциплін цього циклу, так і відповідний рівень володіння іноземною мовою [2, с.16]. У контексті наших досліджень ми трактуємо білінгвальне навчання як спосіб організації навчального процесу на основі міждисциплінарної інтеграції фахових дисциплін та іноземної мови, спрямований на формування іншомовної професійної комунікативної компетентності як невід'ємної складової професійної компетентності, який враховує інтереси та потреби студентів, зумовлені специфікою майбутньої професії та передбачає спільну діяльність викладача та студента - суб'єктно- суб'єктну співпрацю. Зазначимо, що міждисциплінарна інтеграція у цьому випадку розглядається як апарат консолідації знань, як прагнення до цілісного сприйняття світу, взаємопроникнення культур, зокрема виробничих [3, С. 192]. Це визначення корелює з висунутою нами стратегічною метою і одночасно критерієм ефективності системи іншомовної підготовки в Україні - формування полікультурної мовної особистості, здатної взаємодіяти з представниками різних культур і країн [3, C.30-31]. Аїнцева мета іншомовної підготовки у вищих навчальних закладах, полягає у формуванні полікультурної мовної професійної особистості, готової до професійної міжкультурної комунікації і саморозвитку в умовах глобалізованого полікультурного та багатомовного інформаційного суспільства. Проміжна мета визначається як формування основ вторинної мовної професійної особистості, яка володіє іноземною мовою на рівні, достатньому для реалізації міжкультурного спілкування у професійній сфері; сприймає і поважає іншу культуру з її специфікою; поводить себе і діє в іншій виробничій культурі так само, як це роблять носії мови, тобто, особистість, яка проникає в дух і плоть іншої культури [там же]. Саме білінгвальний спосіб навчання, який передбачає, зокрема перебудову мовленнєвих механізмів особистості та створення -механізму переходу з однієї мови на іншу, сприяє реалізації стратегічної мети.

Теоретико-методологічні засади білінгвального навчання, як свідчить аналіз наукових досліджень, зазначених вище, базуються на теоріях, теоретичних положеннях та концепціях, зокрема: а) на діяльнісному підході як сучасній психологічній концепції; б) особистісно-орієнтованій парадигмі сучасної освіти; в) комунікативному та компетентнісному підходах тощо. Вважаємо за доцільне до базових підходів білінгвального навчання віднести також і культурно- інформаційну теорію освіти В.І.Лугового (2007), де освіта визначається як організоване освоєння культурного досвіду;

універсальною мірою організованості виступає інформація. Освіта розглядається як цілеспрямоване інформування особистості протягом життя [1, С.24].Оскільки іншомовна підготовка сегмент освіти, то це твердження стосується і її. У дисертаційному дослідженні (Хоменко О.В., 2015) зазначено, що іноземна мова як і кожна мовна система є суспільно- історичний продукт, в якому знаходить відображення як культурний досвід народу, так і набутий поколіннями різних народів соціально-культурний досвід - власний і чужий - є одночасно і передавачем інформації. Тобто, іноземна мова служить не лише засобом оволодіння соціокультурним досвідом представників іншої лінгвокультурної спільноти, а й посередником у міжкультурному спілкуванні. Вважаємо, що суто мовні засоби не є єдиним інструментом для досягнення взаєморозуміння, зокрема, і в професійній сфері. Уявлення про культурну інформацію, правила, норми поведінки, ціннісні орієнтації партнерів, представників іншої виробничої культури тощо, також надзвичайно важливі, оскільки, зокрема і вони зумовлюють успішність адаптації особистості до умов глобалізованого полікультурного світу. Саме на успішну самореалізацію майбутніх фахівців і спрямоване білінгвальне навчання, а тому віднесення культурно-інформаційної теорії до його теоретико-методологічних засад є, на нашу думку, виправданим.

Проникнення в чужу культуру та толерантне сприйняття її, обмін ідеями тощо - всі ці речі є особливо актуальними і для виробничої культури, а, отже, і для білінгвального навчання, де моделюється професійне середовище. Зазначені якості формуються на основі гуманізму. Звідси, гуманізм, гуманістичні концепції розглядаються нами як ще одна методологічна складова білінгвального навчання. Це твердження корелює із зміною педагогічної парадигми, яка на передній план висунула гуманістичні ідеї та орієнтири, спрямовані на особистість майбутнього фахівця. Особливої ваги набули такі якості особистості як індивідуальність, освіченість, самостійність, неординарність, творчість. Звідси, затребуваність фундаментальної гуманістичної бази, на якій ґрунтується гуманізована система вищої професійної освіти та іншомовна підготовка як її сегмент. Все викладене і зумовило віднести гуманістичні концепції до методологічних складових білінгвального навчання. Не заперечуючи фундаментальної цінності ідей гуманістичної педагогіки 20 століття, зазначимо, що глобалізаційні процеси породжують нові форми гуманізму, зокрема: глобальний гуманізм (Куликова І.В., 2004), орієнтований на формування загальнолюдських цінностей, на ствердження цінності людини; новий гуманізм (І. Бокова, 2012), спрямований на побудову відповідального і солідарного світу, основою якого є повага до культурного різноманіття та розуміння того, що кожна культура може зробити свій внесок у зміцнення спільних цінностей; інформаційний гуманізм (Давиденко Е.М., 2013), як умова формування цивілізації нового типу, як гарант якісного життя людини в інформаційному суспільстві та інформаційних технологіях, як засіб досягнення гуманістичних цілей. Всі ці нові тенденції у гуманістичних теоріях повною мірою відповідають цілям і завданням білінгвального навчання. інтегративний навчання білінгвальний

Вважаємо за доцільне до теоретико-методологічної бази білінгвального навчання віднести і аксіологічний (ціннісний) підхід. Доцільність такого підходу зумовлюється завданнями, які стоять перед сучасною професійною вищою школою. Одним із пріоритетних завдань є створення моделі підготовки конкурентоспроможного фахівця. Проте, на наше переконання, самої лише здатності конкурувати недостатньо для життя в людському співтоваристві. Щоб успішно самореалізуватися, особистість повинна адекватно ставитися до реальності, її поведінка повинна відповідати не лише зовнішнім правилам, але й внутрішнім регуляторам - моральності, честі, совісті, професійній та соціальній відповідальності тощо. Тобто, йдеться про ціннісні орієнтири як засіб соціалізації майбутнього фахівця. Саме тому аксіологічний (ціннісний) підхід ми відносимо до методологічних основ білінгвального навчання.

Висновки

1. Аналіз досліджень з проблем білінгвального навчання засвідчив, що цей напрямок ще не набув достатнього розвитку у вищій школі України. Проте білінгвальний фахівець у сучасному інформаційному суспільстві - це реальність сьогодення, що і продиктувало необхідність спроби представити своє бачення білінгвального навчання. У дослідженні надано авторське визначення поняття білінгвального навчання, яке відповідає стратегічній меті іншомовної підготовки; доповнено перелік теорій та концепцій, які складають теоретико-методологічні засади білінгвального навчання.

Теоретичне значення дослідження полягає в аналізі та теоретичному узагальненні наукової проблеми білінгвальної підготовки у контексті міжкафедральної взаємодії.

Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами предметних кафедр та кафедр іноземних мов при розробці міждисциплінарних курсів та інтегративних програм, особливо при визначенні їх цілей та завдань, відборі навчального матеріалу.

Проблема білінгвального навчання потребує теоретичної та практичної розробки його аспектів, а саме: подальшого розвитку теоретико-методологічних засад білінгвального навчання; розробку інноваційних моделей навчання; інноваційних методик, зокрема використання комп'ютерних та мобільних технологій, освітніх комп'ютерних платформ тощо; пошук нових інтерактивних методів і форм такого навчання, видів контролю та корекції навчальних результатів студентів, які базуються на об'єднаних знаннях; розробку спеціальних курсів іноземною мовою, інтегративних програм, навчально-методичних комплексів.

Список використаних джерел

1. Луговий В.І. Інформація, інформаційне суспільство та інформаційна роль освіти (теоретико-методологічний погляд) / В.І. Луговий // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова : зб. наук. пр. -- К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. - Вип. 11 (24), С. 93-102, (Серія № 7. Релігієзнавство. Культура. Філософія).

2. Ситняківська С.М. Теорія і методика підготовки фахівців соціальної сфери на білінгвальній основі в університетах: автореф. дис... на здобуття наукового ступеня доктора пед.наук. Спец.13.00.04-теорія і методика професійної освіти - Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2019, 40 с.

3. Хоменко О. В. (2014). Іншомовна підготовка студентів економічних спеціальностей в контексті глобалізації: монографія / О. В. Хоменко. - Київ: КНУТД, 364 с.

4. Хоменко О.В. (2015). Тенденції іншомовної підготовки студентів економічних факультетів у контексті глобалізації: теоретико-методологічний аспект: дис. . док. пед.наук: 13.00.04/ Нац. акад.пед.наук України , Ін-т вищ. освіти, 425 с.

5. Хоменко О.В. (2019). Міждисциплінарна інтеграція як механізм формування професійної мовної особистості. // Педагогічні науки, Херсонський державний університет, випуск № 88, С. 144 -149.

6. Dudley-Evans T., St. John M. J. (2010). Development in English for Specific Purposes (A multi-disciplinary approach): Cambridge: Cambridge University Press, pp.301.

7. Hutchinson T. (1987). English for Specific Purposes: A Learner-centered Approach. T. Hutchinson, A. Waters. Cambridge: Cambridge University Press, 315 p.

8. Marsh D. (1994). Bilingual Education & Content and Language Integrated Learning. Paris: International Association for Cross-cultural Communication, Language Teaching in the Member States of the European Union (Lingua), University of Sorbonne, Р. 49.

9. Pavon, V.; Ellison, M. (2013). Examining Teacher Roles and Competences in Content and Language Integrated Learning (CLIL). LINGVARVMARENA- Vol. 4, 2013, p. 65-78.

Размещено на Allbest.ru